Xreferat.com » Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Організація і методика аудиту грошових коштів

Організація і методика аудиту грошових коштів

касі на наступне число і передає до бухгалтерії як звіт касира другий відривний аркуш Касової книги (копію записів у касовій книзі за день) з прибутковими касовими ордерами й видатковими документами під підпис у Касовій книзі.

Звіт касира – це документ, який передається касиром до бухгалтерії і являє собою відривний листок Касової книги з доданими до нього прибутковими і видатковими касовими документами. Після одержання звіту касира в бухгалтерії виконують перевірку всіх записів, зіставляють їх з Журналом реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, первинних документів. Перевіряється також правильність заповнення всіх реквізитів первинних документів, їх сум та підсумків, своєчасність їх занесення до звіту касира, здачі надлишку готівки в банк. Бухгалтер перевіряє правильність оформлення касових ордерів, їх обґрунтування, виконання записів у Касовій книзі і виведеного залишку на кінець дня і проти кожної суми проставляє шифр кореспондуючих рахунків.

Підставою для оприбуткування коштів, одержаних з банку, є грошовий чек, на основі якого також виписується прибутковий касовий ордер.

Здавання готівки в банк оформлюється «обявою на внесок готівкою». Цей документ складається з трьох частин: обяви, що є підставою для зарахування внесених коштів на рахунок; квитанції, яка підтверджує внесення працівником підприємства коштів на рахунок; ордера, який додається до виписки банку як підстава зарахування коштів на рахунок.

Виплати грошових коштів на ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» здійснюються як за рахунок грошових коштів, отриманих з банку, так і з отриманої готівкової виручки.

Отримання готівки з банку оформляється грошовим чеком. Бланки чеків, зброшуровані в чекові книжки (по 25 або 50 чеків) підприємство купує за поданою заявою в установі банку (Ощадбанк). Чек заповнюється бухгалтером підприємства, завіряється підписами осіб, підписи яких є на картці із зразками підписів в установі банку, та печаткою підприємства. У чеку вказується, для яких потреб і в яких сумах буде отримана готівка в банку та загальна сума її отримання. Разом з чеком заповнюється корінець до нього. Заповнений чек дається касиру чи працівнику бухгалтерії, що виконує його функції для отримання готівки. Отримана в банку готівка оприбутковується на підставі прибуткового касового ордера. Повнота і своєчасність оприбуткування готівки в касу перевіряється головним бухгалтером, про що робиться відмітка у корінці грошового чека. Жодні виправлення в чеку, навіть обумовлені, не допускаються.

Видають готівку з каси ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» для виплати заробітної плати, для придбання товарів і послуг, для покриття витрат на відрядження, на інші цілі.

Видавання коштів на заробітну плату здійснюється на підставі платіжних або розрахунково-платіжних відомостей у триденний термін з дня отримання грошових коштів з банку (включаючи день отримання). Терміни виплати підприємством заробітної плати та авансу встановлюються підприємством і подаються у відділення банку. На загальну суму виплаченої працівникам заробітної плати складається видатковий касовий ордер. Якщо частина заробітної плати працівниками не отримана, то вона вважається депонованою і здається в банк. Списання депонованої заробітної плати з каси здійснюється також на підставі видаткового касового ордера.

Видають грошові кошти для придбання товарів і послуг та для відрядження у день отримання грошей у банку на підставі видаткових касових ордерів або платіжних відомостей.

Про їх витрачання підзвітні особи повинні відзвітуватись:

– за грошові кошти, отримані для придбання товарів і послуг, не пізніше наступного дня після їх отримання в банку;

– за грошові кошти, отримані для відряджень, – у триденний термін після повернення з відрядження.

Невикористаний залишок готівки повертається підзвітною особою в касу з оформленням прибуткового касового ордера та здається в банк на підставі об’яви на внесок готівкою. Не дозволяється використовувати готівку, отриману за цільовим призначенням, для інших потреб.

В ході аудиторської перевірки виявлено такі порушення у первинних документах: у видатковому касовому ордері не вказано ідентифікаційного коду ЄДРПОУ (відсутній також штамп), не записаний кореспондуючий рахунок, субрахунок, відсутні дані про засвідчення особи одержувача коштів; у прибутковому касовому ордері немає записано ідентифікаційного коду ЄДРПОУ (відсутній також штамп) та кореспондуючого рахунку, не вказано суми ПДВ, в додатку не записаний документ, а також немає підпису головного бухгалтера; журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів не містить відомостей про підставу їх видання; у Касовій книзі не прокреслено незаповнені графи; у платіжному дорученні не записано сума прописом та не вказано сума ПДВ; у виписці банку не має відповідного штампу банку та підпис особи, що здійснювала операцію; у звіті про використання коштів наданих на відрядження не записано ідентифікаційного коду ЄДРПОУ та ідентифікаційного номера особи, що заповнювала даний звіт, призначення авансу, залишок попереднього авансу, витрати та залишок на кінець, не зазначено кореспондуючих рахунків, а також відсутні підписи головного бухгалтера та особи яка здає звіт, не прокреслено графи які не залишаються незаповненими; відсутні печатка і підпис керівника (Додаток К).


2.3 Перелік реєстрів аналітичного та синтетичного обліку грошових коштів і фінансової звітності


Перевірка стану розрахунків обліку грошових коштів проводиться першочерговою контрольною дією на об'єкті – інвентаризацією каси. Після інвентаризації починається перевірка касових операцій, яка має проводитись методом суцільного контролю касових документів відносно прибутків, видатків, правильності їх оформлення і законності здійснення та відображення касових операцій на рахунках обліку.

ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» здійснює ведення обліку за п’ятьма формами звітності. Дані про грошові кошти підприємства, відображаються в балансі підприємства (форма №1) рядки 230–240 і повинні відповідати даним у реєстрах аналітичного та синтетичного обліку по рахунку 30 та 31 та звіті про рух грошових коштів (форма №3), який містить інформацію про надходження і вибуття грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. У цьому звіті є інформація не лише про самі грошові кошти, а й про їх еквіваленти (високоліквідні короткострокові інвестиції, які легко перетворюються в наявні гроші).

Для синтетичного обліку грошових коштів на ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» передбачено для операції з готівковими грошовими коштами в касі підприємства синтетичний рахунок 30 «Каса» та для обліку наявності і руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках рахунок 31 «Рахунки в банках». Журнал 1 використовується для відображення оборотів за кредитом рахунків 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках». У відомостях до Журналу 1 відображаються обороти за дебетом рахунків 30 (відомість 1.1), 31 (відомість 1.2). Записи у Журналі 1 та відомостях здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів (звітів касира і доданих до них прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок банку і доданих до них документів тощо) у розрізі кореспондуючих рахунків у хронологічному порядку підсумками за 2 – 3 дні. Можливо накопичення даних про операції з грошовими коштами за кожний день попередньо у допоміжній відомості у потрібному аналітичному розрізі з наступним перенесенням підсумкових оборотів за місяць до Журналу 1 і відомостей до нього. Облік операції по кредиті рахунка 311 відображається у Журналі 2 – записи в ньому проводяться на підставі виписок банку з розрахункового рахунка і доданих до них первинних документів, після чого дані заносяться в Головну книгу, а на дебеті – у відомості 2.2.

Перевірка даних аналітичного обліку на рахунку 31 здійснюється за виписками банку, які є основою для запису операцій.

У ході аудиторської перевірки грошових коштів у Головній книзі виявлено по рахунках 301 та 311 незначні відхилення по розрахованих сумах, це свідчить про арифметичні помилки (Додаток К).


2.4 Класифікатор можливих порушень при обліку грошових коштів


Основні порушення при обліку грошових коштів можуть бути зловживання, розкрадання, помилки в області касових операцій, їх можна класифікувати таким чином (табл. 2.1) [19, с. 140]:


Таблиця 2.1. Класифікатор порушень при обліку коштів

Можливе порушення

Характеристика порушення

Порушеня в операціях з грошовими коштами в касі
Пряме розкрадання грошових коштів

нічим не обґрунтоване пряме розкрадання грошових коштів;

розкрадання грошових коштів, що маскується розписками посадових осіб, працівників бухгалтерії та інших працівників підприємства.

Не оприбуткування та привласнення грошових коштів, що надійшли

не оприбуткування і привласнення грошових коштів, що надійшли з банку;

не оприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли від різних фізичних та юридичних осіб по прибуткових ордерах;

не оприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли від різних юридичних осіб за довіреностями;

неповне оприбуткування грошових сум.

Надлишкове списання грошей по касі

повторне використання одних і тих же документів для списання грошей по касі;

надлишкове списання грошей по касі шляхом неправильного підрахунку підсумків в касових документах і звітах касира; надлишкове списання грошей по касі без підстав або за фальсифікованими документами;

надлишкове списання грошей по касі шляхом підробки законно оформлених документів зі збільшенням сум списань.

Привласнення сум, законно нарахованих різним особам та організаціям

привласнення депонованої заробітної плати та коштів, нарахованих за іншими підставами;

привласнення сум, що належать іншим підприємствам.

Недотримання лімітів залишку готівки

розрахунки готівкою в сумі, що перевищує ліміт;

не встановлення ліміту залишку готівки;

несвоєчасна здача понадлімітних залишків готівки в банк.

Проведення розрахунків з різними особами понад встановлені ліміти розрахунки готівкою в сумі, що перевищує гранично встановлену норму
Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) не застосовуються реєстратори розрахункових операцій; використовуються реєстратори розрахункових операцій, не зареєстровані в податкових органах.
Некоректне відображення касових операцій в регістрах синтетичного обліку

некоректне складання проводок;

неправильне виведення залишків;

невідповідність записів в регістрах записам в касовій книзі, звітах касира і документах.

Порушення при проведенні операцій по рахунках в банках
Неповне відображення в обліку операцій по рахунках в банках

не відображення надходження сум, одержаних з банку і одночасне не відображення надходження сум на рахунок на таку ж суму,

тимчасове віднесення відповідних сум на розрахунки з банком по претензіях відсутність документів, що підтверджують списання грошових коштів з банківського рахунку

Безготівкові перерахування коштів не за призначенням

перерахування коштів постачальникам з викривленням тексту, що оплачуються з рахунку або з підміною копій банківських доручень

переказ грошових коштів підставним особам за нібито виконані роботи або в порядку погашення заборгованості

Некоректне відображення операцій на рахунках в банках в регістрах синтетичного обліку

некоректне складання проводок,

неправильне виведення залишків,

невідповідність записів в регістрах записам в первинних документах


2.5 Методи збору аудиторських доказів


Для того, щоб скласти свою думку про постановку бухгалтерського обліку, вірогідність й об'єктивність облікових даних, ефективність системи внутрішнього контролю аудитор повинен зібрати достатню кількість доказів. Збираючи докази, аудитор використовує обмежену кількість методів їх одержання.

При перевірці грошових коштів використовуються практично всі методи отримання аудиторських доказів, але вони застосовуються до різних об'єктів контролю і для виявлення можливих порушень. Під час аудиту грошових коштів використовуються різні методи й методичні прийоми збирання аудиторських доказів: спостереження чи участь в інвентаризації, формальна перевірка, опитування, нормативно-правова перевірка, зустрічна перевірка, підтвердження, арифметична перевірка, проведення аналізу.

Спостереження чи інвентаризація. Цей процес полягає в спостереженні процесу або процедури інвентаризації, яка виконується іншими особами, наприклад, спостереження аудитора за підрахунком грошових коштів касиром або перевірка наявності й стану об'єкта шляхом огляду, підрахунку, зважування, обміру тощо.

Формальна перевірка передбачає встановлення повноти і правильності оформлення і наявності підписів на документах, печатки на прибуткових та видаткових касових ордерах, авансових звітах, грошових та товарних чеках тощо. Така перевірка застосовується з метою виявлення фактів підробки документа, дописування, зміни низки реквізитів.

Опитування полягає в пошуку інформації, котру можна отримати від обізнаних осіб підприємства або поза його межами. Опитування можуть варіювати від формальних письмових запитів, адресованих третім особам, до неформального усного опитування працівників підприємства. Відповіді на опитування дають аудитору інформацію, якою він раніше не володів, або підтверджувальні аудиторські докази. Наприклад, опитування можна провести, щоб виявити чи дійсно касир та бухгалтер відповідально виконують свої обов’язки при ведені операцій із грошовими коштами.

Нормативно-правова перевірка полягає у вивченні господарських операцій з точки зору їх відповідності законодавчо-нормативним актам, нормативам, інструкціям. Аудиторська практика засвідчила, що власника дуже часто цікавить не стільки відповідність бухгалтерського обліку прийнятим стандартам, скільки законність та обґрунтованість витрачання грошових коштів. Вона доводить, що господарюючі суб'єкти дуже часто припускають порушень у порядку ведення касових операцій, наприклад, найбільш типовими з яких є нецільове використання готівки, отриманої з установ банку, порушення вимог розрахунків з підзвітними особами, розрахунки з іншими суб'єктами понад установлену суму, невикористання реєстраторів розрахункових операцій.

Підтвердження полягає в отриманні аудитором підтверджувальної інформації, яка міститься в бухгалтерських реєстрах. Наприклад, аудитор, як правило, шукає прямого підтвердження сум поступлених грошових коштів від покупців шляхом спілкування із покупцями підприємства.

Зустрічна перевірка документальних даних проводиться тільки за згоди замовника. Ця перевірка дозволяє знайти випадки крадіжок, що вуалюються шляхом виправлення даних в окремих документах, складання нових, підроблених документів, і заміни ними дійсних, неправильного відображення на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій чи не відображення їх у бухгалтерському обліку. Для цього співставляються дані двох і більше примірників одного і того самого документа, які знаходяться у різних підрозділах підприємства чи коли здійснюється використання документів інших підприємств. Наприклад, надходження з банку перевіряються за допомогою звіряння ідентичних сум, записаних у корінцях чеків, виписках банку і прибуткових касових ордерах; надходження виручки вивчається через звіряння сум у прибутково касовому ордері, накладних і рахунках-фактурах, стрічках касового апарата та інше; повернення невикористаних авансів аналізується по прибутково касовому ордері.

Підрахунок полягає у перевірці арифметичної точності первинних документів та реєстрів обліку або у самостійному проведенні підрахунків. Арифметична перевірка застосовується шляхом перерахунку підсумків по документах, сума по Касовій книзі, звіті касира, виписці банку, рахунках коштів у Головній книзі, оскільки часто, при підрахунку трапляються різні помилки, тобто важливим елементом є арифметична перевірка правильності відображення сум на рахунках бухгалтерського обліку і в журналі 1 та у відомостях до нього.

Аналітичні процедури полягають в аналізі найважливіших показників і співвідношень, включаючи підсумкове дослідження відхилень і взаємозв'язків, котрі суперечать іншій інформації, що стосується цієї справи, або відхиляються від показників, які очікуються. Проведення аналізу і оцінки отриманої аудитором інформації, що стосується грошових коштів підприємства, з метою виявлення незвичайних і невірно записаних у бухгалтерському обліку фактів господарської діяльності, визначення причин помилок і перекручувань та відхилень і з’ясування причин цих відхилень. Прикладом може бути аналіз оцінки платоспроможності підприємства, аналіз звіту про рух грошових коштів.


2.6 Опис контрольних процедур для виявлення можливих порушень під час проведення аудиту грошових коштів


Для виявлення можливих порушень чи зловживань розроблений певний набір контрольних процедур, які застосовуються аудитором під час проведення аудиту грошових коштів подано у табл. 2.2


Таблиця 2.2. Опис контрольних процедур для виявлення можливих порушень при аудиті грошових коштів

Методи збору аудиторських доказів

Аудиторські процедури

Мета проведення контрольної процедури

Джерела інформації

Опис техніки виконання

Спостереження чи інвентаризація Перевірка наявності й стану коштів шляхом огляду, перерахунку та підрахунку Встановлення дійсної наявності готівки в касі Касовий звіт, прибуткові і видаткові касові документи, які знаходяться в касі Інвентаризація каси
Формальна перевірка Перевірка наявності підписів і печаток на прибуткових та видаткових касових ордерах, авансових звітах, грошових та товарних чеках Встановлення повноти і правильності оформлення Прибуткові та видаткові касові ордери, авансові звіти, грошові чеки та ін. Перегляд оригіналів документів
Опитування Перевірка правильності дотримання посадових обов’язків касиром та бухгалтером (чи не існує між ними домовленостей у підробці документів) Встановлення чи відповідально виконують свої обов’язки касир та бухгалтер при ведені операцій з коштами Посадові інструкції Опитування працівників
Нормативно-правова перевірка

Перевірка

законності та обґрунтованості витрачання коштів


Встановлення доцільності використання коштів Первинні касові документи, Журнал реєстрації касових ордерів, Журнал реєстрації виданих доручень, реєстрація платіжних відомостей, авансові звіти, Звіт касира, Касова книга Перегляд оригіналів документів
Підтвердження Перевірка правильності одержаної інформації, яка міститься в бухгалтерських реєстрах Підтвердження сум поступлених грошових коштів від покупців Первинні касові документи, розрахункові реєстри Перегляд оригіналів документів
Зустрічна перевірка Перевірка записів у різних документах Виявлення пору-шень здійснених шляхом виправ-лення даних в окремих доку-ментах, складання підроблених документів, і заміни ними дійсних. Виписка банку, корінцях чеків прибутковий касовий ордер, накладні, рахунки-фактури, авансові звіти Звіряння ідентичних сум, у двох і більше документах
Арифметична перевірка Перевірка арифметичної точності первинних касових документів та реєстрів обліку Відображення правильності сум на рахунках бухгалтерського обліку і в журналі 1 та у відомостях до нього Звіт касира, Касова книга, Головна книга, Журнал 1, первинні касові документи, авансові звіти Вибірковий перерахунок сум коштів
Проведення аналізу Перевірка платоспроможності підприємства та аналіз звіту про рух грошових коштів Встановлення перекручувань та відхилень при проведенні аналізу коштів Баланс, Звіт про рух грошових коштів Розрахунок абсолютних та відносних відхилень та оцінка платоспроможності

Здійснивши опис контрольних процедур, відповідно результати проведених процедур записуються у робочих документах аудитора, що додаються до аудиторського висновку.


2.7 Проведення аудиту фінансового стану ТзОВ «Цегельний завод «Промінь»


Для здійснення перевірки фінансового стану ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» аудитор проводить перевірку фінансової звітності підприємства за три останні роки. Основні фінансово-економічні показники діяльності ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» за 2006–2008 роки подані у табл. 2.3.


Таблиця 2.3. Основні показники фінансового стану підприємства ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» за 2006–2008 роки

Назва показника

Розрахункова формула

Роки (на кінець звітного періоду)



2006 р.

2007 р.

2008 р.

Аналіз майнового стану

Коефіцієнт зносу основних засобів

Ф. 1

ряд. 032 / ряд. 031

0,68 0,69 0,64
Коефіцієнт придатності основних засобів

Ф. 1

ряд. 030/031

0,31 0,3 0,35

Аналіз ліквідності підприємства

Коефіцієнт загальної ліквідності

Ф. 1

(ряд. 220–240+ряд. 150–210

+ряд. 100–140+ряд. 250 + ряд. 270)/

(ряд. 530–610+ряд. 500–520)

1,7 1,64 1,42
Коефіцієнт швидкої ліквідності

Ф. 1

(ряд. 220–240+ряд. 150–210)/

(ряд. 530–610+ряд. 500–520)

0,37 0,72 0,13
Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Ф. 1

(ряд. 230 + ряд. 240)/(ряд. 530–610+ряд. 500–520)

0,21 0,24 0,0049

Аналіз фінансової стійкості підприємства

Коефіцієнт фінансової залежності

Ф. 1

ряд. 280 / ряд. 380

1,92 1,79 1,73

Коефіцієнт фінансової автономії

(незалежності)

Ф. 1

ряд. 380 / ряд. 280

0,52 0,56 0,57
Коефіцієнт фінансового левериджу

Ф. 1

ряд. 480 / ряд. 380

0,33 0,17 0,044
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами

Ф. 1

(ряд. 380 – ряд. 080)/ряд. 260

0,125 0,21 0,34

Аналіз ділової активності підприємства

Коефіцієнт оборотності активів (ряд. 035 (ф. 2))/[0,5 (ряд. 280 гр. 3 (ф. 1)+ряд. 280 гр. 4 (ф. 1)) 2,77 2,76 2,98
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) (ряд. 035 (ф. 2))/[0,5 (ряд. 030 гр. 3 (ф. 1)+ряд. 030 гр. 4 (ф. 1)) 5,92 6,04 6,85
Коефіцієнт оборотності запасів (ряд. 040 (ф. 2))/[0,5 (ряд. 100–140 гр. 3 (ф. 1)+ряд. 100–140 гр. 4 (ф. 1)) 9,7 9,33 7,85
Коефіцієнт оборотності власного капіталу (ряд. 035 (ф. 2))/[0,5 (ряд. 380 гр. 3 (ф. 1)+ряд. 380 гр. 4 (ф. 1)) 4,54 5,11 4,79

Здійснивши розрахунок основних показників оцінки фінансового стану підприємства за 2006–2008 року, на основі інформації із звітності підприємства за ці роки (Додаток А), із вище наведеної таблиці ми отримаємо такі висновки:

для забезпечення нормальних умов здійснення виробничого процесу та підвищення його ефективності основні засоби підприємства мають відповідати певному технічному стану, тому вище проведений розрахунок коефіцієнта зносу та коефіцієнта придатності основних засобів ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» за проаналізовані роки показав, що за період 2006 по 2007 роки відбувається зростання коефіцієнта зносу та зменшення коефіцієнта придатності на ту саму величину (0,01) внаслідок зростання суми зносу основних засобів при відносно меншому зростанні первісної їх вартості, а за період з 2007 по 2008 роки зменшення коефіцієнта зносу та збільшення коефіцієнта придатності на 0,05, що є наслідком зменшення суми зносу до відносного збільшення первісної вартості основних засобів;

загальна платоспроможність підприємства (коефіцієнт загальної ліквідності) свідчить про те, що підприємство своєчасно повертає борги, оскільки значення, коефіцієнтів за аналізовані роки (1,7; 1,64; 1,42) перевищують нормативне значення цього коефіцієнти (1,0–1,5), а це означає що перевищення оборотними активами поточних зобов’язань забезпечує резервний запас для компенсації збитків, що можуть виникнути на підприємстві в разі ліквідації всіх поточних активів;

розрахований коефіцієнт швидкої ліквідності (критичної) ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» відображає, що в короткотерміновому періоді підприємство не забезпечить погашення поточних зобов’язань в разі настання критичної ситуації, бо значення даного показника має перевищувати 0,7–0,8, а по проведених розрахунках лише за 2007 рік значення цього показника на підприємстві становить 0,72, відповідно за 2006 рік -0,37, 2008 рік – 0,13, що негативно впливає на діяльність підприємства та пояснюється передусім високою часткою поточних зобов’язань в структурі джерел фінансування;

платоспроможність ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» на дату складання балансу відображається через розрахунок коефіцієнта абсолютної ліквідності, який за проведеним розрахунком показав, що 2006 та 2007 роки підприємство за негайної потреби може погасити 21–24% своїх поточних зобов’язань, а за 2008 рік цей показник є негативним (становить 0,49%), це пов’язане передусім із кризовою ситуацією;

дані проведеного розрахунку коефіцієнта автономії (незалежності) свідчать про те, що за аналізовані роки спостерігається тенденція збільшення частки власного капіталу (0,52; 0,56; 0,57) в загальній сумі усіх джерел фінансування (за три роки збільшення на 5%) й, відповідно, зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Про зменшення такої залежності й зростання фінансової стійкості ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» свідчить також зменшення за 2006–2008 роки на 19% коефіцієнта фінансової залежності (1,92; 1,79; 1,73). Хоча коефіцієнт фінансового левериджу має тенденцію до зменшення (0,33; 0,17; 0,044), яка свідчить про зниження фінансової стійкості підприємства, це значно не впливає на висновок про зростання фінансової стійкості, оскільки цей коефіцієнт використовується в процесі фінансового управління структурою капіталу, при оцінці рівня фінансового ризику. Тенденцію до зростання має коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами (0,125; 0,21; 0,34), а це свідчить що за проаналізовані роки підприємство має позитивний фінансовий стан, оскільки розрахункові дані перевищують нормативне значення показника, яке становить 0,1, що ще раз підтверджує висновок про зміцнення фінансового стану підприємства;

для забезпечення нормальних умов діяльності ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» вимушене тримати певні запаси, що впливає на вилучення частини капіталу з обігу та зменшення прибутковість підприємства, відповідно для визначення тенденції оборотності обігових коштів розраховується коефіцієнт оборотності активів (2,77; 2,76; 2,97), який розраховується як відношення чистого доходу від реалізації до середнього підсумку активу балансу підприємства і характеризує середню кількість поповнень запасами підприємства протягом року. Позитивним є зростання фондовіддачі основних засобів, тобто відбувається збільшення чистого доходу на одиницю основних засобів. Тенденцію зменшення має коефіцієнт оборотності запасів, який свідчить про відносне збільшення виробничих запасів, незавершеного виробництва та готової продукції. Коефіцієнт оборотності власного капіталу показує, що протягом 2006–2007 років використання активів, сформованих за рахунок власного капіталу мають позитивне значення, а за 2008 рік цей показник зменшується, що є несприятливим для зростання ділової активності підприємства.


2.8 Результати проведення аудиту


Аудиторський звіт (Додаток М) та аудиторський висновок (Додаток Н) складається за результатами проведення аудиту на ТзОВ «Цегельний завод «Промінь». Аудиторський звіт містить відомості про стан обліку, внутрішнього контролю, достатність і достовірність фінансової звітності. Аудиторський звіт складається тільки для замовника і може бути опублікований тільки за його дозволом. В аудиторському висновку подається оцінка помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства та їхнього впливу на фінансову звітність. Відмінність аудиторського звіту від аудиторського висновку в тому, що аудиторський звіт не є аудиторським документом та розрахований виключно на замовника. Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів. Його публікація є свідоцтвом того, що річний бухгалтерський звіт підприємства як в цілому так і в деталях відповідає діючому законодавству, методологїї ведення бухгалтерського обліку.

Після проведення аудиторської перевірки складається акт приймання здачі виконаних аудиторських робіт (Додаток Л). Даний документ складається у двох примірниках, один з яких залишається у замовника, а другий – у виконавця.


3. Особливості проведення аудиту грошових коштів в умовах використання клієнтом обчислювальної техніки для ведення обліку на ТЗОВ «Цегельний завод «Промінь»


Інтенсивний розвиток комп’ютерної техніки дав відповідний поштовх започаткуванню, а відтак і удосконаленню методів аудиту в комп’ютерному середовищі. Значний вплив на аудит у розвинутих країнах світу мають електронно-обчислювальна техніка і технології, елементами яких є комп’ютери. В останні роки в аудиторській діяльності починають застосовуватися нові інформаційні технології. Комп’ютер стає інструментом аудитора, який дозволяє йому не лише скоротити час і засоби при проведенні аудиту, але і провести більш детальну перевірку і скласти якісний аудиторський висновок з рекомендаціями по стратегії, напрямкам і засобам покращення фінансово-господарського положення підприємства.

Автоматизація бухгалтерського обліку і інших управлінських функцій підприємства, з однієї сторони, і автоматизація аудиту, з іншої, докорінно міняють проведення аудиту на конкретному економічному об’єкті. Розрізняють аудит поза комп’ютерним середовищем, тобто на об’єкті з традиційною технологією ручного ведення обліку, і аудит в комп’ютерному середовищі – на об’єкті, де бухгалтерський облік виконується з використанням комп’ютерів. Сам аудит може також проводитися без використання комп’ютерів і за їх допомогою. На даний час програмне забезпечення в аудиторській діяльності представлене двома основними групами:

1) Пакети прикладних програм загального і проблемно-орієнтованого призначення. Ця група включає широкий набір готових універсальних програм, з якими повинен вміти працювати аудитор. По функціональному призначенню і застосуванню їх в аудиті виділяють такі підгрупи:

текстові процесори використовуються на всіх стадіях аудиту, які вимагають створення і якісного оформлення аудиторських документів. Вони застосовуються при складанні аудиторських програм і планів; договорів; різних довідок і запитів; робочих документів аудиторської перевірки; при переписці з клієнтами і третіми особами; підготовці аудиторського заключення і рекомендацій керівництву економічного суб’єкта і інші. Найчастіше аудиторськими фірмами застосовуються «Word» фірми «Microsoft» і «Лексикон»;

табличні процесори мають потужні обчислювальні можливості, засоби ділової графіки, обробки текстів і ведення баз даних і тому отримали широке застосування при проведенні аудиторських перевірок. Вони використовуються при складанні різних аналітичних таблиць; реалізації аналітичних процедур, перш за все пов’язаних з оцінкою фактичних показників бухгалтерської звітності і аналізом фінансового стану перевіряє мого економічного суб’єкта; представленні одержаної інформації в графічному вигляді; складанні альтернативних балансів; при створенні різних робочих табличних документів, наприклад, кошторисів, фінансової звітності і т.д. Вбудовані функції, ф тому числі фінансові, статистичні функції, можливість розв’язування задач типу «що-якщо» зробили табличні процесори популярними серед аудиторів. Найбільшого розповсюдження одержали табличні процесори Excel і Lotus 1–2–3. Оскільки настройка електронних таблиць для розв’язування конкретних задач аудиту досить складна, то одержала розповсюдження практика продажу готових настройок і надання послуг в цій галузі;

правові бази даних і довідники забезпечують інформаційно-консультаційне обслуговування аудиторів в процесі проведення перевірок, що дозволяє їм з достатньою впевненістю зробити висновок про відповідність бухгалтерського обліку економічного суб’єкта документам і вимогам нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звітності в Україні. На сьогоднішній день існує багато правових баз даних загального призначення, які мають різну степінь повноти і актуальності. Найбільш популярними є: «Консультант Плюс» фірми «Консультант»; правові системи «Гарант» і «Гарант-Практик» фірми «Гарант-Сервіс»; «1С: Кодекс», «1С: Гарант» і ін. Багато з клієнтів аудиторських фірм використовують в своїй практичній діяльності ті ж самі довідково-правові бази. Це значно спрощує проведення аудиту, так як завжди є можливість звернутися до довідково-правової бази клієнта, особливо, якщо вона інтегрована з програмою бухгалтерського обліку і забезпечує контекстне звернення до відповідної нормативної бази безпосередньо з бухгалтерської програми. В цьому випадку аудитор одержує необхідне правове обґрунтування порядку відображення того чи іншого факту господарської діяльності на рахунках бухгалтерського обліку, пояснення по розрахунку показника звітності, який нас цікавить;

бухгалтерські програми і їх окремі модулі. З бухгалтерськими програмами аудиторські фірми мають справу як при проведенні перевірок, так і при наданні послуг. Аудиторська фірма зобов’язана оцінити комп’ютерну систему обліку у клієнта, в тому числі оцінити його програму, правильність застосування і т.д. При цьому аудитору часто приходиться працювати безпосередньо в середовищі цієї програми на об’єкті, який перевіряється. З іншого боку, аудиторські фірми використовують програми бухгалтерського обліку для його ведення в рамках надаваємих клієнту послуг згідно договору. Бухгалтерські програми дозволяють виконати комплекс робіт, пов’язаних з аудиторськими перевірками або відновленням обліку в гранично стиснуті строки, провести аудит і відновити облік за минулі роки, деякі з програм дозволяють моделювати різні варіанти відображення господарських ситуацій і одержання фінансових результатів. Ринок програм бухгалтерського обліку дуже широкий, про що йшлося в одній з тем нашого курсу;

програми електронного документообігу дозволяють нагромаджувати, зберігати, здійснювати швидкий пошук і доступ до документів в електронних архівах, виконувати їх об’єднання, а також забезпечують групову роботу при створенні документа. Відомі системи «1С: Електронний документооборот», DOCS Open і інші. Часто аудиторським фірмам в ході перевірки приходиться зіштовхуватися з такими системами у клієнтів. Тоді вони дають оцінку правильності її застосування. Крім того, якщо система електронного документообігу функціонує у клієнта, то це спрощує і пришвидшує проведення аудиту на об’єкті із-за швидкого доступу і одержання потрібних документів;

спеціалізовані статистичні пакети загального призначення використовуються аудиторами при проведенні достатньо складних розрахунків. Вони реалізують набір різних статистичних методів, дозволяють виконувати обмін з найбільш розповсюдженими СКИД, мають можливість графічного представлення даних, зручний для користувача інтерфейс. На даний час найбільш популярні з них Mathematics, Statistics, Quick, Statgraphics;

програми фінансового аналізу і їх окремі модулі. Для реалізації процедур аналізу фінансово-господарської діяльності економічних суб’єктів поряд з табличними процесорами аудиторськими фірмами використовуються спеціальні програми фінансового аналізу. Ці програми появились майже одночасно із становленням аудиту, їх достатньо багато. Орієнтовані вони на аналіз фінансового стану підприємства, вироблення стратегічних і тактичних рішень управління підприємством. Аудиторські фірми застосовують в своїй роботі програми кожного з цих класів. Програми аналізу дозволяють виконати перевірку фінансової, податкової і іншої звітності завдяки закладеному в них механізму звірки взаємопов’язаних показників. Вони забезпечують безпосередньо фінансовий аналіз за різними методиками і розраховують велику кількість економічних показників, дозволяють складати і аналізувати бізнес-плани. Деякі програми приводять фінансову звітність до міжнародних стандартів GAAP і IAS. Популярністю серед аудиторів користуються програмні продукти фірм «ІНЕК» (ІНЕК-АФСП, ІНЕК-АДП, 1С:АФС, ІНЕК-Інвестор і ін.), «Pro-Invest

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: