Фінансовий облік оборотніх активів
б) оформення заборгованостi й оплати постачальникам одержаних вiд них матеральних цiнностей.
Пiдприємство-покупець зобов’язане проконтролювати доставку вантажу, органiзувати його приймання і вивантаження, вiдповiдне зберiгання на складi або в iнших мiсцях, відповiдальнiсть за доставку вантажу та його зберiгання в дорозi несе органiзацiя, що перевозить вантаж на пiдставi належно оформлених транспортних документiв.
Покупець приймає вантаж за кiлькiстю i якiстю на своєму складi. Можливе також одержання вантажу самовивозом, коли представник покупця одержує вантаж на складi постачальника за довiренiстю, вивозить його своїм транспортом. Вiдповiдальнiсть покупця за одержанi матерiальнi цiнності виникає з моменту пiдписання його представником товарних документiв на одержання вантажу.
Придбання матерiальних цiнностей в натуральній формі завершується пiсля їх надходження i оприбуткування на склад покупця [15, 238].
Касовi операцiї оформлюють документами, типовi форми яких затвердженi наказом Мiнстату України № 51 вiд 15.02.96 р.
Надходження i видачу грошей з каси пiдприємства оформлюють прибутковими й видатковими касовими ордерами, якi виписує бухгалтерiя, за формами № КО-1 i № КО-2.
Касовi ордери передаються до виконання касировi пiдприємства безпосередньо бухгалтером, а не через особу, що одержує або вносить грошi.
Касир, що одержав з бухгалтерiї касовi ордери, повимен перевiрити правильнiсть їх оформлення, наявнiсть i дiйснiсть пiдписiв, додатки, перерахованi в ордерi. Пiсля цього вiн приймає або видає грошi. Особi, що внесла грошi до каси, видається квитанцiя. При видачi грошей за видатковим касовим ордером окремiй особi касир вимагає пред’явлення документа, який посвiдчує особу одержувача. Таким документом є паспорт, закордонний паспорт, військовий квиток, службове посвiдчення за наявностi на ньому фотокартки й особистого пiдпису власкика. Прибутковi касовi ордери i квитанції до них, а також видатковi касовi ордери заповнюються бухгалтерiєю чiтко й зрозумiло, без будь-яких пiдчисток, помарок або виправлень. Прибутковi й видатковi касовi ордери до передачi в касу реєструються бухгалтерiєю в журналi реєстрацiї касових ордерiв, де їм надаються порядковi номери. Касир усi надходження i видачi готівки за прибутковими і видитковими касовими ордерами облiковує у касовiй книзi.
Керiвник пiдприємства повинен надавати касировi охорону при транспортуваннi грошових коштів i цiнностей з установи банку. При транспортуваннi грошових коштiв касировi, супроводжуючим його особам забороняється: розголошувати маршрут руху i розмір суми грошових коштів i цiнностей, що перевозяться, допускать до салону транспортного засобу осiб, якi не призначенi керiвняком пiдприємства для доставки, користуватися супутнiм або громадським транспортом.
Для забезпечення надiйного зберiгання готівки і цiнностей каса має вiдповiдати таким вимогам:
- бути iзольованою вiд iнших допоміжних примiщень;
- мати сейф або металеву шафу;
- мати спецiальне вiконце для проведення операцiй з клiєнтами i працiвниками;
- бути обладнаною охоронно-пожежною сигналiзацiєю, що вiдповiдає вимогам дiючого Положення [15, 505].
Розглянемо первинні документи, які використовуються на ЗАТ “Рівне-Борошно” для обліку оборотних активівна, їх характеристику та організаційно-розпорядчі документи які є підставою для їх оформлення в табличній формі (табл. 3.1):
Табл. 3.1
Перелік форм первинної облікової документації по обліку оборотних активів на ЗАТ “Рівне-Борошно”
| Назва докуманта | Зміст господарської операції (Призначення документа) | Організаційно розпорядчі документи, які є підставою для оформлення документа |
| Довіреність | Оформляється згідно з інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей | Платіжно-прибуткові документи |
| Журнал реєстрації довіреностей | Використовується для реєстрації виданий довіреностей та їх розписки про одержання. | Довіреності, прибуткові документи |
| Акт на списання бланків довіреності | Складається не рідше одного разу на квартал із зазначенням нумерації довіреностей і її кількості. Затверджується керівником підприємства | Довіреності |
| Прибуткова накладна (від постачальників,з виробництва), податкова накладна на податковий кредит | Застосовується для обліку матеріалів, які надходять на підприємство від постачальників чи з переробки | Договір, платіжно-прибуткові документи |
| Видаткова накладна, виписка податкової накладної на податкове зобов’язання | Видаток товарно-матеріальних цінностей у власність покупців | Договір, документи про оплату. |
| Акт на списання товарно-матеріальних цінностей у виробництво | Виробництво готової продукції | Виробничі звіти |
| Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів | Використовується для обліку МШП, які були видані під розписку працівнику для тривалого користування. | Прибутково-видаткові документи |
| Картка складського обліку матеріалів | Застосовується для обліку руху матеріалів на складі за кожним сортом, видом та розміром, заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу і ведеться матеріально-відповідальною особою. | Прибутково-видаткові документи |
| Картка обліку готової продукції | Застосовується для обліку руху готової продукції на складі за кожним сортом, видом та розміром, заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу і ведеться матеріально-відповідальною особою. | Прибутково-видаткові документи |
| Відомість обліку залишків матеріалів на складі | Для обліку матеріалів за оперативно бухгалтерським методом. | Прибутково-видаткові документи |
| Матеріальний звіт | Розцінка надходження та використання матеріалів | Прибутково-видаткові документи |
| Прибутковий касовий ордер | Засвідчують надходження грошей до каси | Догові купівлі-продажу, договір на послуги, авансовий звіт |
| Видатковий касовий ордер | Засвідчують законність видачі грошей з каси підприємства та їх витрачання за цільовим призначенням | Наказ про відрядження, авансовий звіт, договір купівлі с/г продукції. |
| Касова книга | Використовується для реєстрації прибуткових та видаткових документів по касі | Прибутково-видаткові ордери, відомості по заробітній платі |
| Платіжне доручення | Для проведення розрахунків з постачальниками, бюджетом, іншими кредиторами через установи банку | Договір, накладні, акти виконаних робіт |
| Виписка банку | Відображає рух грошових коштів на рахунках в банкових установах | Платіжне доручення, меморіальні ордери банку |
Взагалі поділити вище перелічених документів на документи які відносяться до запасів, дебіторської заборгованості і грошових коштів неможливо, оскільки всі докумети мають подвійний запис:
прибуткові накладні – в активі документа вказується прихід ТМЦ, а в пасиві грошова заборгованість за отримані ТМЦ, тобто дебіторська заборгованість;
видаткові накладні – в активі вказуватиметься дебіторська заборгованість, а в пасиві видані ТМЦ;
виписка банку – в активі надходження грошей, в пасиві купівля товарів;
платіжна відомість – в активі – розрахунки з постачальниками, в пасиві – списання грошових коштів.
Аналітичний і синтетичний облік оборотних активів
За способом групування та узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяються на синтетичні та аналітичні.
Синтетичні рахунки – це балансові рахунки, що узагальнюють облік господарської діяльності підприємства. Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації в узагальненому вигляді й у грошовому вимірнику. Облік наявності та змін сукупностей економічно однорідних господарських засобів і джерел їх утворення в грошовому вимірнику називається синтетичним обліком.
Для детальної характеристики об’єктів бухгалтерського обліку використовується аналітичний рахунок, в яких крім вартісного вимірника використовуються натуральні й трудові вимірники. Облік наявності та змін окремих видів і об’єктів господарських засобів та джерел їх утворення з використанням різних вимірників називається аналітичним обліком.
Аналітичний і синтетичний облік ведеться за допомогою робочого плану рахунків підприємства (табл. 4.1):
Табл. 4.1.
Робочий план рахунків
| ЗАТ “Рівне-Борошно” | |||
| Синтетичні рахунки | Субрахунки | ||
| Код | Назва | Код | Назва |
| 10 | Основні засоби | 103 | Будинки та споруди |
| 104 | Машини та обладнання | ||
| 105 | Транспортні засоби | ||
| 106 | Інструменти, прилади та інвентар | ||
| 107 | Робоча і продуктивна худоба | ||
| 109 | Інші основні засоби | ||
| 11 | Інші необоротні матеріальні активи | 112 | Малоцінні необоротні матеріальні активи |
| 12 | Нематеріальні активи | 127 | Інші нематеріальні активи |
| 13 | Знос необоротних активів | 131 | Знос основних засобів |
| 132 | Знос інших необоротних матеріальних активів | ||
| 133 | Знос нематеріальних активів | ||
| 14 | Довгострокові фінансові інвестиції | 141 | Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі |
| 15 | Капітальні інвестиції | 151 | Капітальне будівництво |
| 152 | Придбання (виготовлення) основних засобів | ||
| 20 | Виробничі запаси | 201 | Сировина й матеріали |
| 203 | Паливо | ||
| 204 | Тара й тарні матеріали | ||
| 207 | Запасні частини | ||
| 208 | Матеріали с/г призначення | ||
| 209 | Інші матеріали | ||
| 22 | Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) | За видами предметів | |
| 23 | Виробництво | За видами виробництва | |
| 26 | Готова продукція | За видами готової продукції | |
| 28 | Товари | 281 | Товари на складі |
| 30 | Каса | 301 | Каса в національній валюті |
| 31 | Рахунки в банках | 311 | Поточні рахунки в національній валюті |
| 313 | Інші рахунки в банку в національній валюті | ||
| 33 | Інші кошти | 333 | Грошові кошти в дорозі в національній валюті |
| 36 | Розрахунки з покупцями та замовниками | 361 | Розрахунки з вітчизняними покупцями |
| 37 | Розрахунки з різними дебіторами | 372 | Розрахунки з підзвітними особами |
| 377 | Розрахунки з іншими дебіторами | ||
| 39 | Витрати майбутніх періодів | За видами витрат | |
| 40 | Статутний капітал | За видами капіталу | |
| 44 | Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) | 441 | Прибуток нерозподілений |
| 442 | Непокриті збитки | ||
| 48 | Цільове фінансування і цільові надходження | За об’єктами фінансування | |
| 60 | Короткострокові позики | 601 | Короткострокові кредити банків у національній валюті |
| 62 | Короткострокові векселі видані | 621 | Короткострокові векселі, видані в національній валюті |
| 63 | Розрахунки з постачальниками та підрядниками | 631 | Розрахунки з вітчизняними постачальниками |
| 64 | Розрахунки за податками й платежами | 641 | Розрахунки за податками |
| 642 | Розрахунки за обов’язковими платежами | ||
| 643 | Податкові зобов’язання | ||
| 644 | Податковий кредит | ||
| 65 | Розрахунки за страхування | 651 | За пенсійним забезпеченням |
| 652 | Розрахунки за обов’язковими платежами | ||
| 653 | За страхуванням на випадок безробіття | ||
| 66 | Розрахунки з оплати праці | 661 | Розрахунки за заробітною платою |
| 68 | Розрахунки за іншими операціями | 684 | Розрахунки за нарахованими відсотками |
| 685 | Розрахунки з іншими кредиторами | ||
| 70 | Доходи від реалізації | 701 | Дохід від ре5алізації готової продукції |
| 702 | Дохід від реалізації товарів | ||
| 703 | Дохід від реалізації робіт і послуг | ||
| 71 | Інший операційний дохід | 712 | Дохід від реалізації інших оборотних активів |
| 718 | Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів | ||
| 73 | Інші фінансові доходи | 732 | Відсотки одержані |
| 74 | Інші доходи | 746 | Інші доходи від звичайної діяльності |
| 79 | Фінансові результати | 791 | Результат операційної діяльності |
| 792 | Результат фінансових операцій | ||
| 793 | Результат іншої звичайної діяльності | ||
| 90 | Собівартість реалізації | 901 | Собівартість реалізованої готової продукції |
| 902 | Собівартість реалізованих товарів | ||
| 903 | Собівартість реалізованих робіт і послуг | ||
| 91 | Заготівельно-виробничі витрати | За видами витрат | |
| 92 | Адміністративні витрати | За видами витрат | |
| 93 | Витрати на збут | За видами витрат |
| 94 | Інші витрати операційної діяльності | 943 | Собівартість реалізованих виробничих запасів |
| 948 | Визнані штрафи, пені, неустойки | ||
| 949 | Інші витрати операційної діяльності | ||
| 95 | Фінансові витрати | 951 | Відсотки за кредит |
| 952 | Інші фінансові витрати |
Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний зв’язок, тобто на аналітичних рахунках відображаються ті ж зміни, що й на синтетичних, але більш докладно, значення дебету й кредиту кожного аналітичного рахунку те ж саме, що й синтетичного рахунку; сума сальдо, сума оборотів на дебеті всіх аналітичних рехунків даної групи відповідно дорівнюють сальдо, обороту на дебеті і обороту на кредиті синтетичного рахунка. Тому загальні підсумки записів на аналітичних рахунках мають відповідати сумам, записаним на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку.
Взаємозв’язок аналітичного і синтетичного рахунків можна було б більш детально показати за допомогою регістрів, проте на ЗАТ “Рівне-Борошно” регістри не використовуються. Бухгалтерський облік ведеться автоматизовано за допомогою бухгалтерської програми Акцент 6.0, мережева версія. В бухгалтерську програму заносяться первинні документи, а сама програма дозволяє формувати будь-які реєстри, звіти, форми в перерізі: бухгалтерських рахунків, кореспондентів, об’єктів обліку.
Облік запасів
Облік запасів є однією із трудомістких ділянок облікової роботи на пiдприємствi. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).
Для бухгалтерського обліку запасів використовується другий клас плану рахунків бухгалтерського обліку, а саме:
20 “Виробничі запаси”;
21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”;
22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”;
23 “Виробництво”;
24 “Брак у виробництві”;
25 “Напівфабрикати”;
26 “Готова продукція”;
27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”;
28 “Товари”.
На ЗАТ “Рівне-Борошно” використовуються такі найменовані показники запасів як:
сировина і матеріали (код 800);
паливо (код 820);
тара і тарні матеріали (код 830);
запасні частини (код 850);
малоцінні та швидкозношувані предмети (код 880);
готова продукція (код 900);
товари (код 910). (див. Дод. 7 (VIII Запаси)).
Оцінка запасів відбувається за балансовою вартістю.
Кореспонденцiя рахункiв з облiку запасiв (рах. № 20, 22, 26, 28), (табл. 4.2):
Табл. 4.2
| № п/п | Назва операцій | Дебет | Кредит |
| 1. | Надходження і оприбуткування виробничих запасів від постачальників (без ПДВ) (на ПДВ див. п. 9) | 20, 21, 22 | 63 |
| 2. | Витрати з доставки та розвантаження виробничих запасів | 20, 21, 22 | 63, 66 та ін. |
| 3. | Оприбутковані матеріальні цінності власного виробництва | 20, 21, 22 | 23 |
| 4. | Придбані матеріальні цінності за готівку | 20, 21, 22 | 30 |
| 5. | Відображення податкового кредиту на суму ПДВ | 641 | 644 |
| 6. | Повернуті з виробництва й оприбутковані лишки матеріальних цінностей, виявлені під час інвентаризації | 20, 21, 22 | 23 |
| 7. | Матеріальні цінності, використані на пакування готової продукції | 93 | 20, 22 |
| 8. | Матеріальні цінності, використані на виправлення браку | 24 | 20 |
| 9. | Матеріальні цінності, списані на капітальне будівництво, що використовується господарським обліком | 15 | 20, 22, 23 |
| 10. | Оприбуткування МШП (при списанні за непридатності) за ціною можливого використання | 22 | 23 |
| 11. | Списання фактичної собівартості МШП у зв’язку із стихійним лихом | 991 | 22 |
| 12. | Оприбуткована готова продукція випущена основними і допоміжними цехами | 26 | 23, 25 |
| 13. | Нарахування зносу МШП, пов’язаних з утриманням адміністративно-управлінського персоналу | 92 | 132 |
| 14. | Оприбуткування МШП, що надійшли від постачальника | 22 | 63 |
| 15. | Розрахункові зобов’язання з ПДВ | 71 | 641 |
| 16. | Списання балансової вартості реалізованих МШП | 943 | 22 |
| 17. | Надходження грошових коштів за реалізовані МШП | 31 | 36 |
| 18. | Безкоштовне отримання матеріалів, палива, МШП | 20, 22 | 719 |
| 19 | Оприбутковані виробничі запаси, МШП раніше не враховані на балансі | 20, 22 | 719 |
| 20. | Списана виробнича с/в готової продукції | 90 | 26 |
| 21. | Придбані товари у постачальника (без ПДВ) | 281 | 63 |
| 22. | Відображено транспортні витрати (без ПДВ) | 281, 286 | 63 |
| 23. | Списання с/в реалізації товарів в кінці місяця на фінансовий результат | 791 | 63 |
4.1.1. Облік виробничих запасів
На ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні такі рахунки обліку операцій з виробничими запасами:
20 “Виробничі запаси”:
201 “Сировина і матеріали”;
203 “Паливо”;
204 “Тара і тарні матеріали”;
207 “Запасні частини”;
208 “Матеріали с/г призначення”;
209 “Інші матеріали”;
22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”.
Рахунок 20 “Виробничі запаси” призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів, палива, тари і тарних матеріалів, запасні частини, матеріали с/г призначення, інші матеріали.
За дебетом рахунку 20 “Виробничі запаси” відображається надходження запасів на підприємство, їх оцінка, за кредитом – витрачання на виробництво, переробку, відпуск на сторону, уцінка тощо.
На субрахунку 201 “Сировина й основні матеріали” відображається наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні. На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів , що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображається на субрахунку 201.
На субрахунку 203 “Паливо” (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковується наявність та рух палива, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатація транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти та газ.
Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 “Матеріали” і на субрахунку 203 “Паливо” – за ознакою переважності використання на цьому підприємстві.
Якщо на підприємстві для технологічних та експлутаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу, то їх облік ведеться на субрахунку 203.
На субрахунку 204 “Тара і тарні матеріали” відображаються наявність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовуються для виготовлення тари і її ремонту.
Матеріали, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження зваженою продукції, не відносяться до тери і обліковуються на субрахунку 201 “Сировина і матріали”.
На субрахунку 207 “Запасні частини” ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнаня, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.
За дебетом субрахунку відображаються залишок і надходження, за кредитом – витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин.
Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля та включені в його інвентарну вартість, обліковуються у складі основних засобів.
Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами. Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації; що підлягають відновленню; що є в ремонті.
На субрахунку 208 “Матеріали сільськогосподарського призначення” обліковуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми, що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.
На субрахунку 209 “Інші матеріали” обліковуються відходи виробництва, невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на підприємстві, зношені шини тощо [10, 147].
Розглянемо операції з обліку виробничих запасів на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл.. 4.3):
Табл. 4.3
Журнал господарських операцій з обліку виробничих запасів на ЗАТ “Рівне-Борошно”
| Зміст господарської операції | Сума | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | ||
| Надходження і оприбуткування виробничих запасів від постачальників | 77275,27 | 2011 | 631 |
| Списання у виробництво | 75189,64 | 2311 | 2011 |
| Списується фактична собівартість реалізованих запасів | 29361,35 | 902 | 2011 |
| Сума нестач в межах норм природного убутку | 5983,31 | 911 | 2011 |
4.1.2. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
Рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” призначення для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних і швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів.
ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні такі рахунки для обліку МШП:
222 “МШП в експлуатації”;
223 “МШП на складі”.
Облік МШП на складах ведеться кількісний за їх номенклатурними номерами.
За дебетом рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” відображаються за первісною вартістю придбані або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом – за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.
З метою забезпечення збереження вказаних предметів в експлуатації підприємство повинно організовувати належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні.
Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів по однорідним групах, установлених, виходячи з потреб підприємства [10, 166].
Розглянемо операції з обліку виробничих запасів на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 4.4):
Табл. 4.4
Журнал господарських операцій з обліку МШП на ЗАТ “Рівне-Борошно”
| Зміст господарської операції | Сума | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | ||
| Списується нестача зарахована по пересортуванню | 5748,08 | 222 | 223 |
| Відображається заборгованість при одержанні малоцінних та швидкозношуваних предметів від постачальників | 25,00 | 223 | 631 |
| Відпущено зі складу МШП на виробництво продукції | 18197,06 | 2311, 2312, 232 | 222 |
| Відпущено зі складу МШП на загальновиробничі потреби | 20367,25 | 911 | 222 |
| Відпущено зі складу МШП на адміністративні потреби | 16251,34 | 92 | 222 |
| Відпущено зі складу МШП на утримання об’єктів соціально-культурного призначення | 24762,84 | 949 | 222 |
4.1.3. Облік незавершеного виробництва
На підприємствах, де напівфабрикати власного виробництва використовуються тільки для власних виробничих потреб, їх рух і залишки обліковуються на рахунку 23 “Виробництво”.
На дебеті рахунка № 23 “Виробництво” групуються всі витрати, що складають собiвартiсть основної продукції.
На кредиті рахунка 23 “Виробництво” відображають собiвартiсть готової продукції (робіт, послуг), вартість повернених на склади матеріальних цінностей, вiдходiв i побічних продукцій, одержаних у процесі виробництва. Схему рахунка № 23 “Виробництво” наведено у таблиці 4.5:
Табл. 4.5
Схема рахунка: (грн..)
Дебет рахунок 23 “Виробництво” Кредит
| Сальдо на початок звітного періоду (незавершене виробництво) | Вартість повернених на склади матеріальних цінностей, зворотних відходів, побічної продукції, супутньої продукції, одержаних у процесі виробництва цінностей |
| Виробничі витрати на звітний період | Брак у виробництві (собівартість забракованих виробів і витрат на виправлення браку) |
| Брак у виробництві (технологічний) |
Фактична собівартість готової продукції основного виробництва. Продукція сільськогосподарського виробництва собівартість реалізації - надзвичайні витрати та ін. |
| Оборот по дебету рахунка | Оборот по кредиту рахунка |
| Сальдо на початок нового звітного періоду (незавершене виробництво) |
На дебетi рахунка № 23 “Допомiжнi виробництва” (№ 23 “Виробництво”) вiдображаються прямi витрати, пов’язанi безпосередньо з випуском продукцiї, виконанням робiт i наданням послуг, а також непрямi витрати, пов’язанi з управлiнням i обслуговуванням допомiжних виробництв, i збитки вiд браку. Прямi витрати, пов’язанi безпосередньо з випуском продукції, виконанням робiт i наданням послуг, списуються на рахунок 23 з кредиту рахункiв облiку виробничих запасiв, розрахувкiв з персоналом по оплатi працi та iн.
На кредитi рахунка № 23 субрахунку “Допомiжнi виробництва” вiдображають суми фактичної собiвартостi завершеної виробництвом продукцiї, виконаних робiт i наданих послуг. Цi суми списуються з кредиту субрахунка 23 в дебет вiдповiдних рахунків.
Аналiтичний облiк рахунка № 23 “Виробництво” ведеться за видами виробництв [15, 390].
Витрати пов’язані з виробництвом конкретного продукту є об’єктом калькулювання. А отже передумовою калькулювання є облік виробничих витрат (виробничий облік). Він є первинним по відношенню до калькулювання.
Виробничий облік передбачає збір інформації про витрати підприємства, документальне оформлення господарських операцій, пов’язаних з виробничими витратами. В системі виробничого обліку така інформація обгрунтовується, групується за різними ознаками і аналізується. Лише на базі інформації, яка міститься в системі виробничого обліку можливе калькулювання.
Між калькулюванням і виробничим обліком існує тісний взаємозв’язок. Так, базою для розрахунку собівартості одиниці продукції є інформація, зібрана в системі виробничого обліку. Калькулювання собівартості виробничого продукту визначається системою і організацією виробничого обліку. З іншого боку, ступінь деталізації виробничого обліку залежить від завдань, які стоять перед підприємством в галузі калькулювання.
Калькулювання собівартості продукції умовно можна поділити на три етапи. На першому етапі вираховується собівартість всієї випущеної продукції в цілому, на другому – фактична собівартість по кожному при управлінні виду продукції, на третьому – собівартість одиниці продукції, виконаної роботи або наданої послуги.
Калькулювання собівартості продукції є об’єктивно необхідним процесом виробництва.
На ЗАТ “Рівне-Борошно” незавершеного виробництва немає. Брак житнього помолу ведеться на рахунку 237 “Лінія житнього помолу”, і в дебет списуються всі витрати, відбувається закриття рахунку за місяць на собівартість випущеної продукції.
Кореспонденція рахунків з обліку витрат на виробництво (рах. № 23) (табл. 4.6):
Табл. 4.6
| № п/п | Назва операції | Дебет | Кредит |
| 1. | Витрати матеріальних цінностей, списані на виробництво продукції і надання послуг | 23, 25, 91, 39 | 201, 203, 207, 22 |
| 2. | Витрати допоміжних цехів включені до с/в продукції і послуг основного виробництва | 23 | 23 |
| 3. | Загально виробничі витрати включені до с/в продукції і послуг основного виробництва, допоміжного та ін. | 23, 90 | 91 |
| 4. | Адміністративні витрати включені до с/в продукції і послуг основного виробництва, допоміжного та ін. | 79 | 92 |
| 5. | Списані на потреби виробництва МШП вартістю до 10 грн. | 23 | 22 |
| 6. | На с/в продукції віднесено відповідну частку затрат, що були відображені як витрати майбутніх періодів | 23 | 39 |
| 7. | Списані збитки від несправедливого браку продукції, виявленого у виробництві |
24 947 |
23 24 |
| 8. | Нарахована основна заробітна плата виробничих робітників, працівникам допоміжних виробництв | 23 | 66 |
| 9. | Відрахування на соціальні заходи від об’єкта оподаткування | 23, 91, 92, 93, 94 | 65 |
| 10. | Збиток від браку включений до с/в продукції основного виробництва | 23 | 24 |
| 11. | Випущені з виробництва й оприбутковані на склад готова продукція, напівфабрикати, виконані роботи і послуги | 26, 25 | 23 |
| 12. | Нарахований знос основних засобів | 23, 39 | 131 |
| 13. | С/в реалізованих робіт і послуг | 903 | 23 |
4.1.4. Облік готової продукції
Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства використовується рахунок 26 “Готова продукція”.
На ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні такі рахунки обліку операцій з готовою продукцією:
2011 “Сировина (зерно)”;
2012 “Матеріали”;
23 “Виробництво”;
26 “Готова продукція”;
70 “Доходи від реалізації”;
90 “Собівартість реалізації”;
91 “Загальновиробничі витрати”.
За дебетом рахунку 26 “Готова продукція” відображається надходження готової продукції з власного виробництва.
При списанні готової продукції з рахунку 26 “Готова продукція” сума відхилень фактичної виробничої собівартості від вартості за обліковими цінами, що відноситься до цієї продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами. Сума відхилень фактичної собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунку 26 “Готова продукція” і дебетом відповідних рахунків.
Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції [10, 196].
Розглянемо операції з обліку готової продукції на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 4.7):
Табл. 4.7
Кореспонденція рахунків з обліку готової продукції
на ЗАТ “Рівне-Борошно”
| ЗАТ “Рівне-Борошно” | ||||
| Зміст операції | Сума | Дебет | Кредит | |
| Оприбуткування готової продукції, випущена основними і допоміжними цехами; напівфабрикати власного виробництва, продукція обслуговуючих виробництв і господарств, призначена для реалізації | 1474041,16 | 26 | 23 | |
| Списана виробнича собівартість реалізованої продукції | 1418365,05 | 901 | 26 | |
| Реалізовано готову продукцію | 35847,14 | 361 | 701 | |
| Надходження грошей за готову продукцію | 35506,48 | 311, 301 | 361 | |
4.1.5. Облік товарів
На рахунку 28 “Товари” ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збитові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.
На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 “Товари” застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або ті, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включаються до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.
Постачальницькі, збутові, торгові підпиємства та організації на рахунку 28 “Товари” ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих та господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи” чи 20 “Виробничі запаси”.
Рахунок 28 “Товари” має такі субрахунки:
281 “Товари на складі”;
282 “Товари в торгівлі”;
283 “Товари на комісії”;
284 “Тара під товарами”;
285 “Торгова націнка”.
На субрахунку 281 – 284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом зменшення.
На ЗАТ “Рівне-Борошно” наявний лише 281 рахунок - “Товари на складі”.
На субрахунку 281 “Товари на складі” ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах тощо.
Розглянемо операції з обліку товарів на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 4.8):
Табл. 4.8
Кореспонденція рахунків з обліку товарів
на ЗАТ “Рівне-Борошно”
| ЗАТ “Рівне-Борошно” | |||
| Зміст операції | Сума | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | ||
| Здійснено оплату постачальнику за отримані товари | 86525,21 | 631 | 311 |
| Реалізовані товари за продажними цінами | 35847,14 | 361 | 702 |
| Списується собівартість реалізованих товарів | 75984,25 | 902 | 281 |
| Отримано товар від постачальників | 72135,66 | 281 | 631 |
Облік розрахунків з дебіторами
Низька платоспроможність підприємств викликає створення великих обсягів дебіторської заборгованості на балансі.
Облік розрахунків з покупцями і замовниками регламентується П(С)БО 10 “Дебітори”.
Дебіторська заборгованість включає всі вимоги підприємства до інших юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. У більшості випадків можна визначити два головних види дебіторської заборгованості: товарну і нетоварну (неопераційну).
Операції називаються товарними, якщо мова йде про оплату продукції (яка має натурально-речову форму), робіт та послуг. Тобто товарна дебіторська заборгованість виникає в наслідок значної операційної діяльності підприємства, яке може передбачати продаж товарів, виконання робіт чи (та) надання послуг.
Розрахунки з покупцями та замовниками відносяться до товарних у відповідності до визначення.
Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з дебіторами (рах. № 36, 37) (табл. 4.9):
Табл. 4.9
| № п/п | Зміст операції | Дебет | Кредит |
| 1. | Сума виданих авансів за поставку матеріальних цінностей | 371 | 311 |
| 2. | Зарахований аванс у погашення заборгованості перед постачальниками | 63 | 371 |
| 3. | Отримані грошові кошти на рахунок в банк від інших дебіторів як фінансові доходи | 311 | 373 |
| 4. | Нараховано % по векселях | 373 | 732 |
| 5. | Нараховані претензії за порушення господарських договорів | 374 | 63, 685 |
| 6. | Відображується дебіторська заборгованість винної особи у розмірі відшкодування втрат від нестач псування матеріальних цінностей | 375 | 716 |
| 7. | Нарахування інших платежів до бюджету | 716 | 642 |
| 8. | Відображається вартість нестачі матеріальних цінностей у витратах підприємства | 947 | 20, 22, 26, 28 |
| 9. | Надійшли грошові кошти від винної особи у погашення збитків від нестач, розкрадання, втрат | 301 | 375 |
| 10. | Утримано з ЗП винної особи у відшкодування збитків від нестач, розкрадання, втрат | 661 | 375 |
| 11. | Видана з каси позика працівникам підприємства на термін до 1 року | 377 | 301, 311 |
| 12. | Повернуто працівникам грошові кошти у погашення заборгованості | 301, 311 | 377 |
| 13. | Отримано вексель від покупців за реалізацію | 34 | 36 |
| 14. | Списується безнадійна дебіторська заборгованість за рахунок резерву сумнівних боргів | 38 | 36, 37 |
| 15. | Переведена частина довгострокової заборгованості у поточну заборгованість | 377 | 161 |
| 16. | Відображається дохід від фінансової оренди | 161 | 742 |
| 17. | Нараховано ПДВ | 742 | 641 |
4.2.1. Облік розрахунків з дебіторами за товари, роботи, послуги
Для обліку товарної дебіторської заборгованості використовується рахунок 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”, та його субрахунки:
361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”;
3614 “Розрахунки за послуги”;
362 “Розрахунки з іноземними покупцями”.
Проте, на ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні лише субрахунок 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” та 3614 “Розрахунки за послуги”.
Рахунок 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” активний, балансовий, призначений для обліку розрахунків. На ньому відображається узагальнена інформація про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселями.
По дебету рахунку 36 відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші додатки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації, по кредиту – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків. Сальдо рахунку дебетове і відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).
Субрахунок 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” призначений для обліку розрахунків з покупцями, що знаходяться в митній території України. На ньому обліковуються розрахунки по пред’явлених покупцям та замовникам та прийнятих банком до оплати розрахункових документах за відвантажену продукцію (товари), проведені роботи, надані послуги [10, 265].
Розглянемо операції з облік розрахунків з дебіторами за товари, роботи, послуги на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 4.10):
Табл. 4.10
Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з дебіторами за товари, роботи, послуги на ЗАТ “Рівне-Борошно”
| Зміст операції | Сума | Дебет | Кредит |
| ЗАТ “Рівне-Борошно” надало послуги | 35847,14 | 3614, 361 | 703 |
| Оплата розрахункових документів замовниками | 35506,48 | 311 | 3614, 361 |
| Надійшли грошові кошти в касу від покупців за реалізацію | 6167,84 | 301 | 3614, 361 |
| “Рівне-Борошно” відрузило готову продукцію, (але не отримало гроші) | 1440,00 | 361 | 701 |
| Покупці перерахували аванс але ще не забрали готову продукцію | 35506,48 | 311 | 361 |
| ЗАТ “Рівне-Борошно” продало товар | 1440,00 | 361 | 702 |
4.2.2. Облік розрахунків з іншими дебіторами
Облік розрахунків з різними дебіторами ведеться на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами”. На ньому здійснюється облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та