Xreferat.com » Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Фінансовий облік оборотніх активів

Фінансовий облік оборотніх активів

на пiдставi вiдповiдної первинної документацiї;

б) оформення заборгованостi й оплати постачальникам одержаних вiд них матеральних цiнностей.

Пiдприємство-покупець зобов’язане проконтролювати доставку вантажу, органiзувати його приймання і вивантаження, вiдповiдне зберiгання на складi або в iнших мiсцях, відповiдальнiсть за доставку вантажу та його зберiгання в дорозi несе органiзацiя, що перевозить вантаж на пiдставi належно оформлених транспортних документiв.

Покупець приймає вантаж за кiлькiстю i якiстю на своєму складi. Можливе також одержання вантажу самовивозом, коли представник покупця одержує вантаж на складi постачальника за довiренiстю, вивозить його своїм транспортом. Вiдповiдальнiсть покупця за одержанi матерiальнi цiнності виникає з моменту пiдписання його представником товарних документiв на одержання вантажу.

Придбання матерiальних цiнностей в натуральній формі завершується пiсля їх надходження i оприбуткування на склад покупця [15, 238].

Касовi операцiї оформлюють документами, типовi форми яких затвердженi наказом Мiнстату України № 51 вiд 15.02.96 р.

Надходження i видачу грошей з каси пiдприємства оформлюють прибутковими й видатковими касовими ордерами, якi виписує бухгалтерiя, за формами № КО-1 i № КО-2.

Касовi ордери передаються до виконання касировi пiдприємства безпосередньо бухгалтером, а не через особу, що одержує або вносить грошi.

Касир, що одержав з бухгалтерiї касовi ордери, повимен перевiрити правильнiсть їх оформлення, наявнiсть i дiйснiсть пiдписiв, додатки, перерахованi в ордерi. Пiсля цього вiн приймає або видає грошi. Особi, що внесла грошi до каси, видається квитанцiя. При видачi грошей за видатковим касовим ордером окремiй особi касир вимагає пред’явлення документа, який посвiдчує особу одержувача. Таким документом є паспорт, закордонний паспорт, військовий квиток, службове посвiдчення за наявностi на ньому фотокартки й особистого пiдпису власкика. Прибутковi касовi ордери i квитанції до них, а також видатковi касовi ордери заповнюються бухгалтерiєю чiтко й зрозумiло, без будь-яких пiдчисток, помарок або виправлень. Прибутковi й видатковi касовi ордери до передачi в касу реєструються бухгалтерiєю в журналi реєстрацiї касових ордерiв, де їм надаються порядковi номери. Касир усi надходження i видачi готівки за прибутковими і видитковими касовими ордерами облiковує у касовiй книзi.

Керiвник пiдприємства повинен надавати касировi охорону при транспортуваннi грошових коштів i цiнностей з установи банку. При транспортуваннi грошових коштiв касировi, супроводжуючим його особам забороняється: розголошувати маршрут руху i розмір суми грошових коштів i цiнностей, що перевозяться, допускать до салону транспортного засобу осiб, якi не призначенi керiвняком пiдприємства для доставки, користуватися супутнiм або громадським транспортом.

Для забезпечення надiйного зберiгання готівки і цiнностей каса має вiдповiдати таким вимогам:

- бути iзольованою вiд iнших допоміжних примiщень;

- мати сейф або металеву шафу;

- мати спецiальне вiконце для проведення операцiй з клiєнтами i працiвниками;

- бути обладнаною охоронно-пожежною сигналiзацiєю, що вiдповiдає вимогам дiючого Положення [15, 505].

Розглянемо первинні документи, які використовуються на ЗАТ “Рівне-Борошно” для обліку оборотних активівна, їх характеристику та організаційно-розпорядчі документи які є підставою для їх оформлення в табличній формі (табл. 3.1):

Табл. 3.1

Перелік форм первинної облікової документації по обліку оборотних активів на ЗАТ “Рівне-Борошно”

Назва докуманта Зміст господарської операції (Призначення документа) Організаційно розпорядчі документи, які є підставою для оформлення документа
Довіреність Оформляється згідно з інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей Платіжно-прибуткові документи
Журнал реєстрації довіреностей Використовується для реєстрації виданий довіреностей та їх розписки про одержання. Довіреності, прибуткові документи
Акт на списання бланків довіреності Складається не рідше одного разу на квартал із зазначенням нумерації довіреностей і її кількості. Затверджується керівником підприємства Довіреності
Прибуткова накладна (від постачальників,з виробництва), податкова накладна на податковий кредит Застосовується для обліку матеріалів, які надходять на підприємство від постачальників чи з переробки Договір, платіжно-прибуткові документи
Видаткова накладна, виписка податкової накладної на податкове зобов’язання Видаток товарно-матеріальних цінностей у власність покупців Договір, документи про оплату.
Акт на списання товарно-матеріальних цінностей у виробництво Виробництво готової продукції Виробничі звіти
Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів Використовується для обліку МШП, які були видані під розписку працівнику для тривалого користування. Прибутково-видаткові документи
Картка складського обліку матеріалів Застосовується для обліку руху матеріалів на складі за кожним сортом, видом та розміром, заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу і ведеться матеріально-відповідальною особою. Прибутково-видаткові документи
Картка обліку готової продукції Застосовується для обліку руху готової продукції на складі за кожним сортом, видом та розміром, заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу і ведеться матеріально-відповідальною особою. Прибутково-видаткові документи
Відомість обліку залишків матеріалів на складі Для обліку матеріалів за оперативно бухгалтерським методом. Прибутково-видаткові документи
Матеріальний звіт Розцінка надходження та використання матеріалів Прибутково-видаткові документи
Прибутковий касовий ордер Засвідчують надходження грошей до каси Догові купівлі-продажу, договір на послуги, авансовий звіт
Видатковий касовий ордер Засвідчують законність видачі грошей з каси підприємства та їх витрачання за цільовим призначенням Наказ про відрядження, авансовий звіт, договір купівлі с/г продукції.
Касова книга Використовується для реєстрації прибуткових та видаткових документів по касі Прибутково-видаткові ордери, відомості по заробітній платі
Платіжне доручення Для проведення розрахунків з постачальниками, бюджетом, іншими кредиторами через установи банку Договір, накладні, акти виконаних робіт
Виписка банку Відображає рух грошових коштів на рахунках в банкових установах Платіжне доручення, меморіальні ордери банку

Взагалі поділити вище перелічених документів на документи які відносяться до запасів, дебіторської заборгованості і грошових коштів неможливо, оскільки всі докумети мають подвійний запис:

прибуткові накладні – в активі документа вказується прихід ТМЦ, а в пасиві грошова заборгованість за отримані ТМЦ, тобто дебіторська заборгованість;

видаткові накладні – в активі вказуватиметься дебіторська заборгованість, а в пасиві видані ТМЦ;

виписка банку – в активі надходження грошей, в пасиві купівля товарів;

платіжна відомість – в активі – розрахунки з постачальниками, в пасиві – списання грошових коштів.


Аналітичний і синтетичний облік оборотних активів


За способом групування та узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяються на синтетичні та аналітичні.

Синтетичні рахунки – це балансові рахунки, що узагальнюють облік господарської діяльності підприємства. Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації в узагальненому вигляді й у грошовому вимірнику. Облік наявності та змін сукупностей економічно однорідних господарських засобів і джерел їх утворення в грошовому вимірнику називається синтетичним обліком.

Для детальної характеристики об’єктів бухгалтерського обліку використовується аналітичний рахунок, в яких крім вартісного вимірника використовуються натуральні й трудові вимірники. Облік наявності та змін окремих видів і об’єктів господарських засобів та джерел їх утворення з використанням різних вимірників називається аналітичним обліком.

Аналітичний і синтетичний облік ведеться за допомогою робочого плану рахунків підприємства (табл. 4.1):

Табл. 4.1.

Робочий план рахунків

ЗАТ “Рівне-Борошно”
Синтетичні рахунки Субрахунки
Код Назва Код Назва
10 Основні засоби 103 Будинки та споруди


104 Машини та обладнання


105 Транспортні засоби


106 Інструменти, прилади та інвентар


107 Робоча і продуктивна худоба


109 Інші основні засоби
11 Інші необоротні матеріальні активи 112 Малоцінні необоротні матеріальні активи
12 Нематеріальні активи 127 Інші нематеріальні активи
13 Знос необоротних активів 131 Знос основних засобів


132 Знос інших необоротних матеріальних активів


133 Знос нематеріальних активів
14 Довгострокові фінансові інвестиції 141 Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі
15 Капітальні інвестиції 151 Капітальне будівництво


152 Придбання (виготовлення) основних засобів
20 Виробничі запаси 201 Сировина й матеріали


203 Паливо


204 Тара й тарні матеріали


207 Запасні частини


208 Матеріали с/г призначення


209 Інші матеріали
22 Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП)
За видами предметів
23 Виробництво
За видами виробництва
26 Готова продукція
За видами готової продукції
28 Товари 281 Товари на складі
30 Каса 301 Каса в національній валюті
31 Рахунки в банках 311 Поточні рахунки в національній валюті


313 Інші рахунки в банку в національній валюті
33 Інші кошти 333 Грошові кошти в дорозі в національній валюті
36 Розрахунки з покупцями та замовниками 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями
37 Розрахунки з різними дебіторами 372 Розрахунки з підзвітними особами


377 Розрахунки з іншими дебіторами
39 Витрати майбутніх періодів
За видами витрат
40 Статутний капітал
За видами капіталу
44 Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) 441 Прибуток нерозподілений


442 Непокриті збитки
48 Цільове фінансування і цільові надходження
За об’єктами фінансування
60 Короткострокові позики 601 Короткострокові кредити банків у національній валюті
62 Короткострокові векселі видані 621 Короткострокові векселі, видані в національній валюті
63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками
64 Розрахунки за податками й платежами 641 Розрахунки за податками


642 Розрахунки за обов’язковими платежами


643 Податкові зобов’язання


644 Податковий кредит
65 Розрахунки за страхування 651 За пенсійним забезпеченням


652 Розрахунки за обов’язковими платежами


653 За страхуванням на випадок безробіття
66 Розрахунки з оплати праці 661 Розрахунки за заробітною платою
68 Розрахунки за іншими операціями 684 Розрахунки за нарахованими відсотками


685 Розрахунки з іншими кредиторами
70 Доходи від реалізації 701 Дохід від ре5алізації готової продукції


702 Дохід від реалізації товарів


703 Дохід від реалізації робіт і послуг
71 Інший операційний дохід 712 Дохід від реалізації інших оборотних активів


718 Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів
73 Інші фінансові доходи 732 Відсотки одержані
74 Інші доходи 746 Інші доходи від звичайної діяльності
79 Фінансові результати 791 Результат операційної діяльності


792 Результат фінансових операцій


793 Результат іншої звичайної діяльності
90 Собівартість реалізації 901 Собівартість реалізованої готової продукції


902 Собівартість реалізованих товарів


903 Собівартість реалізованих робіт і послуг
91 Заготівельно-виробничі витрати
За видами витрат
92 Адміністративні витрати
За видами витрат
93 Витрати на збут
За видами витрат
94 Інші витрати операційної діяльності 943 Собівартість реалізованих виробничих запасів


948 Визнані штрафи, пені, неустойки


949 Інші витрати операційної діяльності
95 Фінансові витрати 951 Відсотки за кредит


952 Інші фінансові витрати

Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний зв’язок, тобто на аналітичних рахунках відображаються ті ж зміни, що й на синтетичних, але більш докладно, значення дебету й кредиту кожного аналітичного рахунку те ж саме, що й синтетичного рахунку; сума сальдо, сума оборотів на дебеті всіх аналітичних рехунків даної групи відповідно дорівнюють сальдо, обороту на дебеті і обороту на кредиті синтетичного рахунка. Тому загальні підсумки записів на аналітичних рахунках мають відповідати сумам, записаним на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку.

Взаємозв’язок аналітичного і синтетичного рахунків можна було б більш детально показати за допомогою регістрів, проте на ЗАТ “Рівне-Борошно” регістри не використовуються. Бухгалтерський облік ведеться автоматизовано за допомогою бухгалтерської програми Акцент 6.0, мережева версія. В бухгалтерську програму заносяться первинні документи, а сама програма дозволяє формувати будь-які реєстри, звіти, форми в перерізі: бухгалтерських рахунків, кореспондентів, об’єктів обліку.


Облік запасів


Облік запасів є однією із трудомістких ділянок облікової роботи на пiдприємствi. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Для бухгалтерського обліку запасів використовується другий клас плану рахунків бухгалтерського обліку, а саме:

20 “Виробничі запаси”;

21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”;

22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”;

23 “Виробництво”;

24 “Брак у виробництві”;

25 “Напівфабрикати”;

26 “Готова продукція”;

27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”;

28 “Товари”.

На ЗАТ “Рівне-Борошно” використовуються такі найменовані показники запасів як:

сировина і матеріали (код 800);

паливо (код 820);

тара і тарні матеріали (код 830);

запасні частини (код 850);

малоцінні та швидкозношувані предмети (код 880);

готова продукція (код 900);

товари (код 910). (див. Дод. 7 (VIII Запаси)).

Оцінка запасів відбувається за балансовою вартістю.

Кореспонденцiя рахункiв з облiку запасiв (рах. № 20, 22, 26, 28), (табл. 4.2):

Табл. 4.2

№ п/п Назва операцій Дебет Кредит
1. Надходження і оприбуткування виробничих запасів від постачальників (без ПДВ) (на ПДВ див. п. 9) 20, 21, 22 63
2. Витрати з доставки та розвантаження виробничих запасів 20, 21, 22 63, 66 та ін.
3. Оприбутковані матеріальні цінності власного виробництва 20, 21, 22 23
4. Придбані матеріальні цінності за готівку 20, 21, 22 30
5. Відображення податкового кредиту на суму ПДВ 641 644
6. Повернуті з виробництва й оприбутковані лишки матеріальних цінностей, виявлені під час інвентаризації 20, 21, 22 23
7. Матеріальні цінності, використані на пакування готової продукції 93 20, 22
8. Матеріальні цінності, використані на виправлення браку 24 20
9. Матеріальні цінності, списані на капітальне будівництво, що використовується господарським обліком 15 20, 22, 23
10. Оприбуткування МШП (при списанні за непридатності) за ціною можливого використання 22 23
11. Списання фактичної собівартості МШП у зв’язку із стихійним лихом 991 22
12. Оприбуткована готова продукція випущена основними і допоміжними цехами 26 23, 25
13. Нарахування зносу МШП, пов’язаних з утриманням адміністративно-управлінського персоналу 92 132
14. Оприбуткування МШП, що надійшли від постачальника 22 63
15. Розрахункові зобов’язання з ПДВ 71 641
16. Списання балансової вартості реалізованих МШП 943 22
17. Надходження грошових коштів за реалізовані МШП 31 36
18. Безкоштовне отримання матеріалів, палива, МШП 20, 22 719
19 Оприбутковані виробничі запаси, МШП раніше не враховані на балансі 20, 22 719
20. Списана виробнича с/в готової продукції 90 26
21. Придбані товари у постачальника (без ПДВ) 281 63
22. Відображено транспортні витрати (без ПДВ) 281, 286 63
23. Списання с/в реалізації товарів в кінці місяця на фінансовий результат 791 63

4.1.1. Облік виробничих запасів

На ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні такі рахунки обліку операцій з виробничими запасами:

20 “Виробничі запаси”:

201 “Сировина і матеріали”;

203 “Паливо”;

204 “Тара і тарні матеріали”;

207 “Запасні частини”;

208 “Матеріали с/г призначення”;

209 “Інші матеріали”;

22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”.

Рахунок 20 “Виробничі запаси” призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів, палива, тари і тарних матеріалів, запасні частини, матеріали с/г призначення, інші матеріали.

За дебетом рахунку 20 “Виробничі запаси” відображається надходження запасів на підприємство, їх оцінка, за кредитом – витрачання на виробництво, переробку, відпуск на сторону, уцінка тощо.

На субрахунку 201 “Сировина й основні матеріали” відображається наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні. На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів , що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображається на субрахунку 201.

На субрахунку 203 “Паливо” (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковується наявність та рух палива, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатація транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти та газ.

Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 “Матеріали” і на субрахунку 203 “Паливо” – за ознакою переважності використання на цьому підприємстві.

Якщо на підприємстві для технологічних та експлутаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу, то їх облік ведеться на субрахунку 203.

На субрахунку 204 “Тара і тарні матеріали” відображаються наявність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовуються для виготовлення тари і її ремонту.

Матеріали, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження зваженою продукції, не відносяться до тери і обліковуються на субрахунку 201 “Сировина і матріали”.

На субрахунку 207 “Запасні частини” ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнаня, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.

За дебетом субрахунку відображаються залишок і надходження, за кредитом – витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин.

Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля та включені в його інвентарну вартість, обліковуються у складі основних засобів.

Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами. Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації; що підлягають відновленню; що є в ремонті.

На субрахунку 208 “Матеріали сільськогосподарського призначення” обліковуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми, що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.

На субрахунку 209 “Інші матеріали” обліковуються відходи виробництва, невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на підприємстві, зношені шини тощо [10, 147].

Розглянемо операції з обліку виробничих запасів на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл.. 4.3):


Табл. 4.3

Журнал господарських операцій з обліку виробничих запасів на ЗАТ “Рівне-Борошно”

Зміст господарської операції Сума Кореспонденція рахунків


Дебет Кредит
Надходження і оприбуткування виробничих запасів від постачальників 77275,27 2011 631
Списання у виробництво 75189,64 2311 2011
Списується фактична собівартість реалізованих запасів 29361,35 902 2011
Сума нестач в межах норм природного убутку 5983,31 911 2011

4.1.2. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

Рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” призначення для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних і швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів.

ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні такі рахунки для обліку МШП:

222 “МШП в експлуатації”;

223 “МШП на складі”.

Облік МШП на складах ведеться кількісний за їх номенклатурними номерами.

За дебетом рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” відображаються за первісною вартістю придбані або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом – за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

З метою забезпечення збереження вказаних предметів в експлуатації підприємство повинно організовувати належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні.

Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів по однорідним групах, установлених, виходячи з потреб підприємства [10, 166].

Розглянемо операції з обліку виробничих запасів на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 4.4):

Табл. 4.4

Журнал господарських операцій з обліку МШП на ЗАТ “Рівне-Борошно”

Зміст господарської операції Сума Кореспонденція рахунків


Дебет Кредит
Списується нестача зарахована по пересортуванню 5748,08 222 223
Відображається заборгованість при одержанні малоцінних та швидкозношуваних предметів від постачальників 25,00 223 631
Відпущено зі складу МШП на виробництво продукції 18197,06 2311, 2312, 232 222
Відпущено зі складу МШП на загальновиробничі потреби 20367,25 911 222
Відпущено зі складу МШП на адміністративні потреби 16251,34 92 222
Відпущено зі складу МШП на утримання об’єктів соціально-культурного призначення 24762,84 949 222

4.1.3. Облік незавершеного виробництва

На підприємствах, де напівфабрикати власного виробництва використовуються тільки для власних виробничих потреб, їх рух і залишки обліковуються на рахунку 23 “Виробництво”.

На дебеті рахунка № 23 “Виробництво” групуються всі витрати, що складають собiвартiсть основної продукції.

На кредиті рахунка 23 “Виробництво” відображають собiвартiсть готової продукції (робіт, послуг), вартість повернених на склади матеріальних цінностей, вiдходiв i побічних продукцій, одержаних у процесі виробництва. Схему рахунка № 23 “Виробництво” наведено у таблиці 4.5:

Табл. 4.5

Схема рахунка: (грн..)

Дебет рахунок 23 “Виробництво” Кредит

Сальдо на початок звітного періоду (незавершене виробництво) Вартість повернених на склади матеріальних цінностей, зворотних відходів, побічної продукції, супутньої продукції, одержаних у процесі виробництва цінностей
Виробничі витрати на звітний період Брак у виробництві (собівартість забракованих виробів і витрат на виправлення браку)
Брак у виробництві (технологічний)

Фактична собівартість готової продукції основного виробництва.

Продукція сільськогосподарського виробництва

собівартість реалізації

- надзвичайні витрати та ін.

Оборот по дебету рахунка Оборот по кредиту рахунка
Сальдо на початок нового звітного періоду (незавершене виробництво)

На дебетi рахунка № 23 “Допомiжнi виробництва” (№ 23 “Виробництво”) вiдображаються прямi витрати, пов’язанi безпосередньо з випуском продукцiї, виконанням робiт i наданням послуг, а також непрямi витрати, пов’язанi з управлiнням i обслуговуванням допомiжних виробництв, i збитки вiд браку. Прямi витрати, пов’язанi безпосередньо з випуском продукції, виконанням робiт i наданням послуг, списуються на рахунок 23 з кредиту рахункiв облiку виробничих запасiв, розрахувкiв з персоналом по оплатi працi та iн.

На кредитi рахунка № 23 субрахунку “Допомiжнi виробництва” вiдображають суми фактичної собiвартостi завершеної виробництвом продукцiї, виконаних робiт i наданих послуг. Цi суми списуються з кредиту субрахунка 23 в дебет вiдповiдних рахунків.

Аналiтичний облiк рахунка № 23 “Виробництво” ведеться за видами виробництв [15, 390].

Витрати пов’язані з виробництвом конкретного продукту є об’єктом калькулювання. А отже передумовою калькулювання є облік виробничих витрат (виробничий облік). Він є первинним по відношенню до калькулювання.

Виробничий облік передбачає збір інформації про витрати підприємства, документальне оформлення господарських операцій, пов’язаних з виробничими витратами. В системі виробничого обліку така інформація обгрунтовується, групується за різними ознаками і аналізується. Лише на базі інформації, яка міститься в системі виробничого обліку можливе калькулювання.

Між калькулюванням і виробничим обліком існує тісний взаємозв’язок. Так, базою для розрахунку собівартості одиниці продукції є інформація, зібрана в системі виробничого обліку. Калькулювання собівартості виробничого продукту визначається системою і організацією виробничого обліку. З іншого боку, ступінь деталізації виробничого обліку залежить від завдань, які стоять перед підприємством в галузі калькулювання.

Калькулювання собівартості продукції умовно можна поділити на три етапи. На першому етапі вираховується собівартість всієї випущеної продукції в цілому, на другому – фактична собівартість по кожному при управлінні виду продукції, на третьому – собівартість одиниці продукції, виконаної роботи або наданої послуги.

Калькулювання собівартості продукції є об’єктивно необхідним процесом виробництва.

На ЗАТ “Рівне-Борошно” незавершеного виробництва немає. Брак житнього помолу ведеться на рахунку 237 “Лінія житнього помолу”, і в дебет списуються всі витрати, відбувається закриття рахунку за місяць на собівартість випущеної продукції.

Кореспонденція рахунків з обліку витрат на виробництво (рах. № 23) (табл. 4.6):

Табл. 4.6

№ п/п Назва операції Дебет Кредит
1. Витрати матеріальних цінностей, списані на виробництво продукції і надання послуг 23, 25, 91, 39 201, 203, 207, 22
2. Витрати допоміжних цехів включені до с/в продукції і послуг основного виробництва 23 23
3. Загально виробничі витрати включені до с/в продукції і послуг основного виробництва, допоміжного та ін. 23, 90 91
4. Адміністративні витрати включені до с/в продукції і послуг основного виробництва, допоміжного та ін. 79 92
5. Списані на потреби виробництва МШП вартістю до 10 грн. 23 22
6. На с/в продукції віднесено відповідну частку затрат, що були відображені як витрати майбутніх періодів 23 39
7. Списані збитки від несправедливого браку продукції, виявленого у виробництві

24

947

23

24

8. Нарахована основна заробітна плата виробничих робітників, працівникам допоміжних виробництв 23 66
9. Відрахування на соціальні заходи від об’єкта оподаткування 23, 91, 92, 93, 94 65
10. Збиток від браку включений до с/в продукції основного виробництва 23 24
11. Випущені з виробництва й оприбутковані на склад готова продукція, напівфабрикати, виконані роботи і послуги 26, 25 23
12. Нарахований знос основних засобів 23, 39 131
13. С/в реалізованих робіт і послуг 903 23

4.1.4. Облік готової продукції

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства використовується рахунок 26 “Готова продукція”.

На ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні такі рахунки обліку операцій з готовою продукцією:

2011 “Сировина (зерно)”;

2012 “Матеріали”;

23 “Виробництво”;

26 “Готова продукція”;

70 “Доходи від реалізації”;

90 “Собівартість реалізації”;

91 “Загальновиробничі витрати”.

За дебетом рахунку 26 “Готова продукція” відображається надходження готової продукції з власного виробництва.

При списанні готової продукції з рахунку 26 “Готова продукція” сума відхилень фактичної виробничої собівартості від вартості за обліковими цінами, що відноситься до цієї продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами. Сума відхилень фактичної собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунку 26 “Готова продукція” і дебетом відповідних рахунків.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції [10, 196].

Розглянемо операції з обліку готової продукції на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 4.7):


Табл. 4.7

Кореспонденція рахунків з обліку готової продукції

на ЗАТ “Рівне-Борошно”

ЗАТ “Рівне-Борошно”
Зміст операції Сума Дебет Кредит
Оприбуткування готової продукції, випущена основними і допоміжними цехами; напівфабрикати власного виробництва, продукція обслуговуючих виробництв і господарств, призначена для реалізації 1474041,16 26 23
Списана виробнича собівартість реалізованої продукції 1418365,05 901 26
Реалізовано готову продукцію 35847,14 361 701
Надходження грошей за готову продукцію 35506,48 311, 301 361

4.1.5. Облік товарів

На рахунку 28 “Товари” ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збитові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 “Товари” застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або ті, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включаються до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Постачальницькі, збутові, торгові підпиємства та організації на рахунку 28 “Товари” ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих та господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи” чи 20 “Виробничі запаси”.

Рахунок 28 “Товари” має такі субрахунки:

281 “Товари на складі”;

282 “Товари в торгівлі”;

283 “Товари на комісії”;

284 “Тара під товарами”;

285 “Торгова націнка”.

На субрахунку 281 – 284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом зменшення.

На ЗАТ “Рівне-Борошно” наявний лише 281 рахунок - “Товари на складі”.

На субрахунку 281 “Товари на складі” ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах тощо.

Розглянемо операції з обліку товарів на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 4.8):


Табл. 4.8

Кореспонденція рахунків з обліку товарів

на ЗАТ “Рівне-Борошно”

ЗАТ “Рівне-Борошно”
Зміст операції Сума Кореспонденція рахунків


Дебет Кредит
Здійснено оплату постачальнику за отримані товари 86525,21 631 311
Реалізовані товари за продажними цінами 35847,14 361 702
Списується собівартість реалізованих товарів 75984,25 902 281
Отримано товар від постачальників 72135,66 281 631

Облік розрахунків з дебіторами


Низька платоспроможність підприємств викликає створення великих обсягів дебіторської заборгованості на балансі.

Облік розрахунків з покупцями і замовниками регламентується П(С)БО 10 “Дебітори”.

Дебіторська заборгованість включає всі вимоги підприємства до інших юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. У більшості випадків можна визначити два головних види дебіторської заборгованості: товарну і нетоварну (неопераційну).

Операції називаються товарними, якщо мова йде про оплату продукції (яка має натурально-речову форму), робіт та послуг. Тобто товарна дебіторська заборгованість виникає в наслідок значної операційної діяльності підприємства, яке може передбачати продаж товарів, виконання робіт чи (та) надання послуг.

Розрахунки з покупцями та замовниками відносяться до товарних у відповідності до визначення.

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з дебіторами (рах. № 36, 37) (табл. 4.9):


Табл. 4.9

№ п/п Зміст операції Дебет Кредит
1. Сума виданих авансів за поставку матеріальних цінностей 371 311
2. Зарахований аванс у погашення заборгованості перед постачальниками 63 371
3. Отримані грошові кошти на рахунок в банк від інших дебіторів як фінансові доходи 311 373
4. Нараховано % по векселях 373 732
5. Нараховані претензії за порушення господарських договорів 374 63, 685
6. Відображується дебіторська заборгованість винної особи у розмірі відшкодування втрат від нестач псування матеріальних цінностей 375 716
7. Нарахування інших платежів до бюджету 716 642
8. Відображається вартість нестачі матеріальних цінностей у витратах підприємства 947 20, 22, 26, 28
9. Надійшли грошові кошти від винної особи у погашення збитків від нестач, розкрадання, втрат 301 375
10. Утримано з ЗП винної особи у відшкодування збитків від нестач, розкрадання, втрат 661 375
11. Видана з каси позика працівникам підприємства на термін до 1 року 377 301, 311
12. Повернуто працівникам грошові кошти у погашення заборгованості 301, 311 377
13. Отримано вексель від покупців за реалізацію 34 36
14. Списується безнадійна дебіторська заборгованість за рахунок резерву сумнівних боргів 38 36, 37
15. Переведена частина довгострокової заборгованості у поточну заборгованість 377 161
16. Відображається дохід від фінансової оренди 161 742
17. Нараховано ПДВ 742 641

4.2.1. Облік розрахунків з дебіторами за товари, роботи, послуги

Для обліку товарної дебіторської заборгованості використовується рахунок 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”, та його субрахунки:

361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”;

3614 “Розрахунки за послуги”;

362 “Розрахунки з іноземними покупцями”.

Проте, на ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні лише субрахунок 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” та 3614 “Розрахунки за послуги”.

Рахунок 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” активний, балансовий, призначений для обліку розрахунків. На ньому відображається узагальнена інформація про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселями.

По дебету рахунку 36 відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші додатки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації, по кредиту – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків. Сальдо рахунку дебетове і відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

Субрахунок 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” призначений для обліку розрахунків з покупцями, що знаходяться в митній території України. На ньому обліковуються розрахунки по пред’явлених покупцям та замовникам та прийнятих банком до оплати розрахункових документах за відвантажену продукцію (товари), проведені роботи, надані послуги [10, 265].

Розглянемо операції з облік розрахунків з дебіторами за товари, роботи, послуги на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 4.10):

Табл. 4.10

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з дебіторами за товари, роботи, послуги на ЗАТ “Рівне-Борошно”

Зміст операції Сума Дебет Кредит
ЗАТ “Рівне-Борошно” надало послуги 35847,14 3614, 361 703
Оплата розрахункових документів замовниками 35506,48 311 3614, 361
Надійшли грошові кошти в касу від покупців за реалізацію 6167,84 301 3614, 361
“Рівне-Борошно” відрузило готову продукцію, (але не отримало гроші) 1440,00 361 701
Покупці перерахували аванс але ще не забрали готову продукцію 35506,48 311 361
ЗАТ “Рівне-Борошно” продало товар 1440,00 361 702

4.2.2. Облік розрахунків з іншими дебіторами

Облік розрахунків з різними дебіторами ведеться на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами”. На ньому здійснюється облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: