Xreferat.com » Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Особливості організації і методики аудиту акціонерних товариств

Особливості організації і методики аудиту акціонерних товариств

це сумарний внесок внесків у майно (у грошовому вираженні ) засновниками підприємства при його утворенні. Розмір статутного капіталу визначається установчими документами і фіксується в статуті підприємства.

Акціонерним вважається товариство, що має статутний капітал, розділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Статутний капітал повинний бути не менше суми, еквівалентній 1250 мінімальним заробітним платам (на момент утворення акціонерного товариства).

Формується статутний капітал за рахунок внесків засновників і учасників.

Засновники акціонерного товариства повинні внести не менш 50% номінальної вартості акцій перед державною реєстрацією. Повну вартість (до 100%) формування статутного капіталу - протягом року з моменту реєстрації.

До акціонерних товариств відносяться :

Відкриті акціонерні товариства (ВАТ) - акції яких можуть поширюватися шляхом відкритої підписки і покупки-продажу на біржі;

Закриті акціонерні товариства (ЗАТ) - акції яких розподіляються тільки між засновниками і можуть бути тільки іменними.

Установчий баланс затверджується на зборах засновників.

Майно, внесене в натуральній формі у власність підприємства в рахунок внесків у статутний капітал (в оплату акцій), прибуткується в оцінці, установленої по згоді засновників.

Майно, внесене в натуральній формі в користування підприємству в рахунок внесків у статутний капітал (в оплату акцій), прибуткується в оцінці, установленої виходячи з орендної плати за користування цим майном, обчисленої за весь встановлений в установчих документах термін діяльності підприємства або інший термін, передбачений установчими документами.

Статутний капітал підприємства, що викуповується його ж колективом, розраховується як сума майна по залишковій вартості (первісної, відбудовної за мінусом зносу) наявності наявних коштів, коштів на рахунках у банках, а також у дебіторській заборгованості за винятком кредиторської заборгованості.

При перетворенні в акціонерне товариство статутний капітал розраховується в такий же спосіб, як при викупі підприємства, але на всю суму розрахованого статутного капіталу випускаються акції, що розміщаються між членами колективу (якщо це суспільство закритого типу) або реалізуються всім бажаючої (якщо це акціонерне товариство відкритого типу).

Якщо не весь внесок внесений засновниками цілком, це повинно бути зафіксоване в установчих документах або відкрита підписка на акції.

Зменшення або збільшення статутного капіталу можливо в таких випадках:

при зміні номінальної вартості акцій;

при прийнятті нових членів до складу учасників (додатковий випуск акцій) або вибутті учасників (анулювання частини акцій, викуплених в акціонерів);

при обміні облігацій на право участі в підприємстві (акції);

при відрахуванні частини прибутку в статутний капітал;

при напрямку засобів резервного (страхового) капіталу в статутний капітал.

Зміни статутного капіталу здійснюються за рішенням засновників, а бухгалтерські записи виконуються після реєстрації статутного капіталу з обліком його нового розміру.

Установчі збори акціонерного товариства можуть вирішувати питання про зміну розміру статутного фонду у випадках, коли у встановлений термін (6 місяців) підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, зазначена в повідомленні.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства в розмірах, що не перевищують 1/3, може бути здійснене за рішенням правління за умови, що це не передбачено статутом.

Зміни статуту, зв'язані зі збільшенням статутного майна, можуть бути зареєстровані органом, що реєстрував статут акціонерного товариства, після реєстрації додатково випущених акцій.

Статутами банківських і страхових установ, що є акціонерними товариствами, може бути передбачений інший порядок збільшення статутного капіталу.

Зменшення статутного капіталу здійснюється шляхом зменшення статутного капіталу акції, не представлені до анулювання, визнаються недійсними, але не раніше чим через 6 місяців після повідомлення об цьому всіх акціонерів.

Розмір статутного капіталу, фіксований в установчих документах, установлюється внаслідок проведеної перед цим інвентаризації.

Порядок бухгалтерського обліку охоплює операції, що підлягають обов'язковому відображенню в бухгалтерському обліку, а саме:

оцінка вартості об'єктів приватизації;

нагромадження і використання засобів покупцем - юридичною особою;

акціонування підприємства і викуп його акцій;

узяття на баланс новим власником - юридичною особою майна, придбаного на аукціоні, по конкурсі або шляхом викупу;

виділення окремого структурного підрозділу державного підприємства, що приватизується як самостійний майновий комплекс;

передача в оренду цілісних майнових комплексів.

Після завершення оцінки майна підприємство здійснює операції по приведенню статутного капіталу до розміру, що відповідає продажної вартості, і фіксується в установчих документах.

Статутний капітал збільшується на суми:

засобів резервного страхового капіталу;

засобів цільового призначення;

нерозподіленого прибутку минулого року;

невикористаних засобів резерву сумнівних боргів, що відносяться до прибутку, а збитків, що направляються потім на покриття.

Зменшується статутний капітал:

на суму вартості майна соціальної сфери, для якого встановлені пільги;

на суму залишку використання позикових засобів, відбитих на однойменному рахунку.

Порядок збільшення статутного капіталу акціонерного товариства в зв'язку з індексацією основних засобів затверджений наказом Міністерства фінансів України № 110 від 30.06.1995р.

Цей порядок не поширюється на акціонерні товариства, статутний капітал яких визначений з урахуванням результатів індексації основних засобів.


Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства:

Акціонерне підприємство має право збільшувати статутний капітал на суму, що не перевищує суму індексації балансової вартості основних засобів з урахуванням суми індексації зносу по них.

Для збільшення статутного капіталу акціонерне товариство:

а) приймає рішення про збільшення статутного капіталу на суму індексації основних засобів шляхом додаткового випуску акцій або збільшення номінальної вартості акцій;

б) друкує інформацію про додатковий випуск акцій, або збільшенні номінальної вартості акцій, або випуску нових акцій (після реєстрації у відповідному фінансовому органі);

в) вносить зміни в статутний капітал, зв'язані з його збільшенням, і реєструє ці зміни у встановленому порядку;

г) відбиває ці зміни в бухгалтерському обліку на підставі відповідних документів;

д) додатковий випуск акцій розподіляє між акціонерами або обмінює раніше випущені акції на акції нового номіналу.

Рішення про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства на суму індексації основних засобів приймається загальними зборами в порядку, визначеному ст. 40-44 Закону України "Про господарчі товариства".

У сумі індексації, що не перевищує 1/3 статутного капіталу акціонерного товариства, збільшення може бути здійснене за рішенням правління за умови, що подібне передбачено статутом.

Додатковий випуск акцій номінальної вартості. Серед акціонерів акції додаткового випуску розподіляються пропорційно їхній частці в статутному капіталі акціонерного товариства.

Реєстрація додаткового випуску акцій здійснюється на підставі листа міністерства фінансів України № 04-305 від 30.09.91р. "Порядок реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств і інформації про їхній випуск" з урахуванням змін і доповнень, внесених наказом Міністерства фінансів України № 83 від 23.05.95р., за винятком п.9 цього Порядку.

До змін про додатковий випуск акцій відносяться :

характеристика емітента, тобто його найменування, місце перебування, дата реєстрації акціонерного товариства, обсяг сплаченої частини статутного капіталу і його загальний обсяг;

дані про емісії акцій, про додатковий випуск акцій, їхньої номінальної вартості, про права акціонерів на додатковий випуск акцій і ін.;

дані про суми минулих періодів індексацій вартості і зносу основних засобів .

При збільшенні статутного капіталу шляхом збільшення номінальної вартості акцій акції попередніх випусків обмінюються на акції нової номінальної вартості відповідно до кількості акцій, якими володіє акціонер.

При збільшенні статутного капіталу акціонерного товариства шляхом збільшення номінальної вартості акцій анулюється реєстрація попередніх випусків акцій і необхідна реєстрація випуску акцій нової номінальної вартості й інформації про випуск нових акцій.

До інформації про випуск акцій нової номінальної вартості відносяться :

характеристика емітента;

дані про емісії акцій про додатковий випуск акцій, їхньої номінальної вартості, про права акціонерів на додатковий випуск акцій і т.п.;

дані про суми минулих періодів індексацій вартості і зносу основних засобів.

Підприємства при участі іноземного капіталу, а також акціонерні товариства відкритого і закритого типів утворюють резервний капітал. Він враховується на рах. 43 "Резервний капітал". Розмір відрахувань у цей капітал передбачається в установчих документах, але не більш 25% до сплаченого статутного капіталу. Джерело засобів - прибуток, але сума відрахувань не повинне перевищувати 50% прибутку.

Підприємства, утворені у формі акціонерного товариства, відносять до цього капіталу також емісійний доход.

Використання засобів резервного капіталу здійснюється по їхніх напрямках. Наприклад, на виплату дивідендів (доходів акціонерів) учасникам, на покриття балансового збитку підприємства за звітний рік і ін.


Особливості аудиту діяльності акціонерних товариств та підприємств-емітентів.


Аудит виробничої, комерційної і фінансової діяльності акціонерних товариств та підприємств-емітентів здійснюється так само, як і на інших підприємствах з різними формами власності і господарювання, але разом з тим має особливості, виходячи із організації і діяльності товариств.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила Вимоги щодо аудиторської перевірки діяльності акціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій (крім комерційних банків, інституційних інвесторів). Вимогами визначено перелік питань, відповіддю на які аудитори повинні підтвердити повноту та достовірність бухгалтерської звітності відкритих акціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій і сформувати на цій основі висновки про їх реальний фінансовий стан. Разом з тим аудитору надано право не включати до свого висновку ті питання, які не суттєві для діяльності підприємства, що перевіряють, одночасно включати додатково інші питання, що характеризують фінансово-господарську діяльність контрольованого підприємства.

Вимоги – це програма аудиторської перевірки відкритих акціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій.

Документ, що узагальнює результати аудиту, повинен мати таку назву – Аудиторський висновок про достовірність бухгалтерської звітності та аналіз фінансового стану відкритого акціонерного товариства (назва товариства). У вступній частині вказують: прізвище та ініціали аудитора, його повноваження на зайняття аудиторською діяльністю (номер, серія, дата сертифіката та ліцензії, виданих Аудиторською палатою України); місце проведення аудиту, дата складання висновку; масштаб перевірки (питання, поставлені замовником на дослідження аудиту); підстави для проведення аудиту (договір із замовником, дата); методичні прийоми та обсяг документації, вивчені аудитором (первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, баланс і фінансова звітність, способи перевірки – вибірково, суцільно).

Окремо структурою висновку аудитора передбачена характеристика замовника, зокрема: код ЄДРПОУ; організаційно-правова форма емітента; номер свідоцтва про державну реєстрацію, дата його видачі; юридична адреса та місцезнаходження; телефонний зв’язок; розрахунковий рахунок МВО, назва банку; основні види діяльності; кілька акціонерів та власників облігацій; чисельність працівників. Тут же приводиться місцезнаходження, телефон незалежного реєстратора, а також депозитарію і торгівця цінними паперами, з якими укладено договори. Аудитором зазначається остання дата опублікування інформації про діяльність емітента та назва друкованого органу, дата подання до Комісії з цінних паперів останнього річного звіту, дата проведення останніх зборів акціонерів (для відкритого акціонерного товариства - ВАТ), найменування та місцезнаходження юридичної особи, уповноваженої емітентом виплачувати доход від його цінних паперів, дата та термін виплати дивідендів.


Аудит статутного фонду


Комплексний аудит ВАТ розпочинається з дослідження статутного фонду (капіталу). За даними статуту, засновницьких документів, бухгалтерського обліку та балансу, застосовуючи документальні методичні прийоми, аудитор визначає розмір статутного фонду заявлений та сплачений, його склад і структуру (кількість і види акцій, номінальна вартість), складає перелік власників, які володіють бідьш, ніж 5% статутного фонду. Згідно з Положенням про порядок підтвердження Антимонопольним комітетом України наявності контрольного пакета акцій аудит досліджує статус цього акціонера. Аудитом досліджується додержання термінів оплати у раз випуску цінних паперів на період перевірки, а також додержання правил та вимог випуску акцій згідно з Законом України “Про цінні папери і фондову біржу”. При цьому вивчається дотримання умов і порядку оцінки вкладів у статутний фонд згідно із засновницькими документами. Для вкладів, внесених у матеріальній формі, аудитор має вести їх перелік, зазначити дату випуску, залишкову вартість, розмір зносу, а також інвентарний номер. Для нематеріальних активів – перелік, вартість та термін використання. Порядок формування та зміни статутного фонду аудитор перевіряє відповідно до вимог Закону України “Про господарські товариства”.

За даними аналітичного обліку до рахунку “Статутний капітал” аудитор перевіряє своєчасність і достовірність записів про зміни прав власності у разі ведення реєстру власників цінних паперів на підприємстві. Досліджується викуп акцій власної емісії та їх подальше використання, співвідношення ціни викупу та номінальної вартості акцій, емісійний доход, облік і використання його.


Аудит основних засобів, нематеріальних активів та їх зносу.


Перевірка обліку основних засобів, нематеріальних активів та їх зносу (амортизації) проводиться за даними бухгалтерського обліку на відповідних рахунках. Перевірка включає:

наявність власних та орендованих основних засобів, достовірність їх оцінки;

відповідність аналітичного і синтетичного обліку основних засобів чинному законодавству;

правильність відображення в обліку та звітності результатів індексації основних засобів, їх надходження, реалізації, ліквідації та іншого вибуття, ремонту основних засобів, інвентаризації.

Належна увага приділяється аудитором перевірці правильності нарахування зносу (амортизації) основних засобів, забезпечення незмінності застосування методів протягом звітного періоду, відповідність обліку зносу та амортизації чинному законодавству. При аудиті нематеріальних активів визначають їх склад, достовірність та повноту оцінки їх, правильність відображення в обліку надходжень, зносу (амортизації), реалізацію та інше вибуття.

Одночасно аудитор за даними бухгалтерського обліку перевіряє правильність відображення в обліку сум податку на додану вартість, сплачених за придбані та введені в експлуатацію основні засоби і нематеріальні активи.


Облік фінансових вкладень

Облік фінансових вкладень – аудитор перевіряє:

їх склад та структуру;

формування балансової вартості придбаних цінних паперів, визначає витрати на їх придбання;

джерела придбання цінних паперів і відображення в обліку коштів, використаних на фінансові вкладення;

правильність зберігання цінних паперів; оплату послуг депозитаріїв; наявність депозитарного договору;

правильність документального оформлення і відображення в обілку операцій з цінними паперами;

достовірність визначення і відображення в обліку фінансових результатів від реалізації цінних паперів;

повноту сплати державного мита за операції з цінними паперами.


Облік товарно-матеріальних цінностей.


В процесі контролю аудитор має визначити:

доцільність методів оцінки цінностей та забезпечення застосування їх упровдож звітного періоду;

відповідність обліку чинному законодавству за видами (товари, матеріали, паливо, запасні частини та ін.);

правильність відображення сум податку на додану вартість, сплачених постачальникам;

правильність відображення в обліку і звітності дооцінки та уцінки залишків матеріальних запасів, надходження їх;

нарахування зносу, використання, реалізації та вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів.


Облік коштів і розрахунків.


Аудитор перевіряє дотримання чинного законодавства при веденні обліку таких операцій:

касових, контроль залишків грошей у касі, дотримання нормативів касової готівки;

облік коштів на розрахунковому, валютному та інших рахунках у банку;

реальність дебіторської та кредиторської заборгованості, дотримання строків позовної давності;

розрахунків по заробітній платі;

розрахунків з підзвітними особами, бюджетом, позабюджетними фондами і соціальним страхуванням;

розрахунків з засновниками та учасниками;

внутрішньовідомчих і внутрішньогосподарських розрахунків та зовнішньоекономічної діяльності.


Облік позичкових коштів.


Аудитор перевіряє:

структуру позичкових коштів (власних та залучених);

наявність та причини непогашеної в строк заборгованості за позиками банків;

правильність обліку короткострокових та довгострокових кредитів та інших зобов’язань;

види облігацій, мета випуску, терміни погашення та їх додержання;

обгрунтованість обліку витрат, пов’язаних з емісією облігацій;

доцільність використання коштів, одержаних від емісії облігацій відповідно до зареєстрованої інформації;

стан обліку іменних облігацій, своєчасність реєстрації зміни їх власників;

джерела виплати відсотків за облігаціями та їх погашення (викуп).


Облік реалізації товарів та готової продукції, фінансових результатів та використання прибутку.


Аудитор досліджує відповідність чинному законодавству та нормативним актам:

оцінку готової продукції, товарів та їх облік;

методи обліку реалізації готової продукції і товарів та забезпечення незмінності дотримання цих методів протягом звітного періоду;

достовірність даних про виручку (валовий доход) від реалізації продукції (робіт, послуг);

обчислення та сплату до бюджету податку на додану вартість, акцизного збору, надання та використання пільгового обороту, підтвердження пільг, правильність складання декларацій з оподаткування;

розрахунців фактичної собівартості реалізованої продукції та результатів від її реалізації;

достовірність результату від іншої реалізації та його структура;

склад позареалізаційних доходів і витрат, їх обгрунтованість;

облік зовнішньоекономічних операцій (купівлі – продажу, бартерних, з давальницькою сировиною та ін.);

сплати митних зборів, мита, податку на додану вартість, акцизного збору та інших платежів, пов’язаних з веденням зовнішньоекономічної діяльності;

ведення консолідованого балансу;

правильність визначення балансового та оподаткованого прибутку;

розподіл прибутку згідно зі статутом та рішенням загальних зборів акціонерів;

аналіз показників прибутковості – прибуток на одну акцію, дивіденди на одну акцію;

облік і покриття збитків минулого року, наявність та використання прибутків минулого року.


Облік фондів та їх використання.


Аудитор досліджує:

наявність спеціальних та цільових фондів, їх формування та використання згідно з чинним законодавством;

правильність відображення в обліку і звітності курсових різниць від операцій з іноземною валютою;

склад і правильність утворення резервів за рахунок собівартості;

облік і використання коштів цільового фінансування.


Стан бухгалтерського обліку і звітності,


Аудитор вивчає:

форму ведення бухгалтерського обліку;

відповідність бухгалтерського обліку і звітності законодавству та нормативним актам;

матеріали річної інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків – відображення їх результатів у балансі фінансової звітності щодо нормативних актів;

адекватність показників балансу і фінансової звітності даним бухгалтерського обліку, заснованому на суцільному і безперервному документуванні господарських складання фінансової та статистичної звітності і подання її за призначенням.

Висновок – аудитор складає згідно з Нормативом № 13 “Аудиторський висновок”, затвердженим Аудиторською палатою України.при підтвердженні консолідованої звітності обов’язково вказується, які філії перевірялися, прізвища та ініціали аудиторів, підтвердження їх правомочності на заняття аудиторською діяльністю.

Приведена структура аудиторської перевірки діяльності акціонерних товариств та підприємств-емітентів може бути типовою програмою аудиту для всіх суб’єктів підприємницької діяльності.


Аудит акцій, облігацій, векселів та інших цінних паперів


Цінні папери - це грошові документи, які застосовуються у комерційній і фінансово-господарській діяльності підприємствами, підприємцями і окремими громадянами. Виготовлення і використання цінних паперів у підприємницькій діяльності регулюються Законом України "Про цінні папери і фондову біржу", нормативними актами, виданими Урядом України, Національним банком України і Міністерством фінансів України та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.


Завдання та об’єкти аудиту цінних паперів


Цінними паперами засвідчується право володіння або відносини позики, визначаються взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їхнім власником і передбачається, як правило, виплата доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передавання грошових та інших прав, що випливають з них документів, іншим особам. Вони можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні — передаються у володіння повним індосаментом, тобто передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи. Цінні папери на пред'явники мають вільний обіг і використовуються для розрахунків і як застава для забезпечення платежів і кредитів. Втрачені іменні цінні папери відновлюються державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що випустили їх.

Цінні папери, випущені юридичними особами від свого імені, які беруть на себе виконання обов'язків, що випливають з умов випуску їх, називаються емітентами. Права і обов'язки щодо цінних паперів виникають з моменту передавання їх емітентом або його уповноваженою особою одержувачу (покупцю) чи його уповноваженій особі.

Завданням аудиту цінних паперів є перевірка обігу їх (випуску, використання), збереження, правильності нарахування дивідендів, відсотків їхнім користувачам.

Об'єктами аудиту є такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх і місцевих позик, облігації підприємств, білети державної скарбниці, ощадні сертифікати, векселі.


Акція


Акція — це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує участі, у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в ньому та право на участь в управлінні ним. Акції дають право їх власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Акції бувають іменні та на пред'явника, привілейовані і прості. Громадяни можуть бути власниками іменних акцій, обіг яких фіксується у книзі реєстрації акцій, що веде товариство. У книзі відображують відомості про кожну іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбання акції, а також акції у кожного з акціонерів.

По акціях на пред'явника у книзі реєструють лише їхню загальну кількість.

Привілейовані акції можуть випускатися із фіксованим у відсотках до їх номінальної вартості щороку виплачуваним дивідендом. Виплата здійснюється у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від одержаного товариством прибутку за рік. У тому разі, коли прибуток відповідного року є недостатнім, дивіденди за привілейованими акціями виплачують за рахунок резервного фонду.

Якщо розмір дивідендів, що належать акціонерам за простими акціями, перевищує розмір дивідендів за привілейованими, власникам останніх здійснюється доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам. Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10% статутного фонду акціонерного товариства. Порядок здійснення переважного права на одержання дивідендів визначається статутом акціонерного товариства.

Розрізняють три види вартості акцій.

Номінальна — це вартість, зазначена на самій акції. Вона має суто інформативний характер, вказуючії розмір пайового капіталу акціонера.

Коли акціонерне товариство провадить передплату на акції (тобто первинний продаж акцій), їх продають за емісійною вартістю, яка залежить від популярності акцій серед населення. Чим вищий попит на акції, тим більша їхня емісійна вартість.

Продані акціонерним товариством акції надалі можна обмінювати на інші або продавати, але вже за курсовою вартістю.

Курсова — це вартість акції на певний момент часу, за якою її можна купити або продати. Вона залежить від успіху діяльності акціонерного товариства. Реальна вартість акції на сьогодні дорівнює вартості акціонерного товариства, розділеній на кількість випущених акцій.

Акціонерам може видаватися сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій.

Аудит перевіряє наявність обов'язкових реквізитів у акціях, щоб запобігти навмисній фальсифікації їх. До обов'язкових реквізитів відносять: фірмове найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження, найменування цінного паперу — "акція", її порядковий номер, дату випуску, вид акції та її номінальну вартість, ім'я власника (для іменної акції), розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій, а також кількість акцій, що випускаються, строк виплати дивідендів та підпис голови правління акціонерного товариства або іншої уповноваженої на це особи, печатку акціонерного товариства.

До акції може додаватися купонний лист на виплату дивідендів, який повинен містити такі основні реквізити: порядковий номер акції, за якою виплачують дивіденди, найменування акціонерного товариства і рік виплати дивідендів.

Власник акції одержує щорічний прибуток у формі дивідендів. Джерело цих прибутків -- загальний прибуток акціонерного товариства, який іде частково на розширення діяльності самого товариства, а частково — на виплату дивідендів акціонерам.

Коли справи акціонерного товариства йдуть добре, дивіденди підвищуються, попит на акції збільшується, відповідно зростає їхня курсова вартість.

Чим краще йдуть справи акціонерного товариства, тим більші прибутки воно отримує, чим перспективніше його діяльність, тим більша реальна (курсова) вартість кожної його акції.

Акція є непідробним цінним папером. Якщо акція належить кільком особам, то всі вони визнаються одним власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника.

Прибутковість та надійність акцій визначаються розміром дивідендів та зростанням курсової вартості акцій.

Дивіденди — це частина прибутку акціонерного товариства, яка сплачується акціонерам відповідно до кількості акцій, якими вони володіють. Розмір дивідендів щороку визначають на зборах акціонерів і вказують у відсотках від номінальної вартості.

Дивіденди по акціях виплачують або грошима, або новими акціями. Залежно від встановленої акціонерним товариством періодичності дивіденди сплачуються раз на рік, на півроку або на квартал.

Вкладення грошей в акції компаній, які пропонують швидкі та високі прибутки, пов'язане з підвищеним ризиком. Є така залежність: чим вищий прибуток обіцяють по акціях, тим менша їхня надійність. Здебільшого це стосується компаній, які займаються одним видом діяльності. Невдача в цій сфері може призвести до банкрутства їх.

Акції інших акціонерних товариств дають не такий великий, але надійний і стабільний прибуток протягом багатьох років. Це товариства, які вкладають кошти у кілька об'єктів. Невдача в одному з напрямів діяльності не може значно вплинути на прибутки товариства та його акціонерів завдяки успіхам в інших сферах. Саме таким товариством є Інвестиційний фонд.

Акції сплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства, також і в іноземній валюті або передаванням майна. Незалежно від форми зробленого внеску вартість акції виражають у гривнях.

Підприємства, установи і організації можуть придбати акції за рахунок коштів, що надходять у їхнє розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит.

Акції можуть бути видані одержувачу (покупцю) тільки після повної сплати їхньої вартості.

Акціонерне товариство може викуповувати у акціонера акції, що належать йому, для наступного перепродажу їх, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Ці акції реалізовують або анулюють у строк до одного року. Впродовж цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів здійснюються без урахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.


Облігація


Облігація — це цінний папір, що засвідчує придбання її власником і підтверджує зобов'язання відшкодувати номінальну вартість її в передбачений строк із виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації всіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах. Номінальну вартість облігацій встановлюють при випуску їх аналогічно акціям.

Випускають облігації таких видів:

внутрішніх і місцевих позик;

підприємств.

Облігації підприємств випускають підприємства всіх форм власності без права участі в управлінні їх.

Облігації випускають іменними і на пред'явника, відсотковими і безвідсотковими (цільовими), що вільно обертаються або з обмеженим колом обігу.

Облігації внутрішніх і місцевих позик випускають на пред'явника.

Обов'язковим реквізитом цільових облігацій є зазначення товару (послуг), під який їх випускають.

Аудит перевіряє такі реквізити облігації підприємства: найменування цінного паперу — "облігація", фірмове найменування і місцезнаходження емітента облігацій; фірмове найменування або ім'я покупця (для іменної облігації); номінальну вартість облігації; строки погашення, розмір і строки виплати відсотків (для відсоткових облігацій); місце і дату випуску, а також серію і номер облігації; підпис керівника емітента або іншої уповноваженої на це особи, печатку емітента. Крім основної частини до облігації може додаватися купонний лист на виплату відсотків, який містить такі дані: порядковий номер, найменування емітента і рік виплати відсотків. Облігації, запропоновані для відкритого продажу з наступним вільним обігом (крім безвідсоткових), повинні містити купонний лист.

Облігації всіх видів громадяни купують лише за рахунок особистих коштів, підприємства — за рахунок коштів, що надходять у їхнє розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит. Облігації оплачують у гривнях, а у випадках, передбачених умовами випуску їх, — в іноземній валюті. Незалежно від виду валюти, якою проведено оплату, їхню вартість виражають у гривнях.

Доход по облігаціях усіх видів виплачується відповідно до умов випуску їх. По облігаціях цільових позик (безвідсотковнх облігаціях) прибуток не виплачується. Власникові такої облігації надається право на придбання відповідних товарів або послуг, під які випущено позики. Якщо ціна товару до моменту його придбання перевищуватиме вартість облігації, при одержанні дешевого товару він одержує різницю між вартістю облігіїції та ціною товару.

По облігаціях підприємств доходи виплачують за рахунок коштів, що залишаються після розрахунків з бюджетом і сплати інших обов'язкових платежів. У разі невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом зобов'язання з виплати доходів по відсоткових облігаціях, падання права придбання відповідних товарів або послуг по безвідсоткових (цільових) облігаціях чи погашення зазначеної в облігації суми у визначений строк відповідні суми стягуються примусово судом або арбітражним судом на підставі висновків аудиторів з цих питань.

Кошти від реалізації облігацій внутрішніх і місцевих позик направляються відповідно до цих бюджетів і позабюджетних фондів місцевих Рад народних депутатів, кошти від розміщення облігацій підприємств — на цілі, визначені при випуску їх.

При проведенні аудиту за допомогою документальних і аналітично-розрахункових методичних прийомів перевіряють не лише додержання порядку випуску облігацій, а й затрати на випуск і доходи, розподіл їх відповідно до умов випуску цінних паперів.

Зобов'язання Державного казначейства України (казначейські білети) — це вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу (прибутку).

Зобов'язання Державного казначейства випускають таких видів:

довгострокові -- від 5 до 10 років;

середньострокові — від 1 до 5 років;

короткострокові — до одного року.

Виплата доходу по зобов'язаннях Державного казначейства та погашення їх здійснюються відповідно до умов випуску, затверджених но довго- і середньострокових - урядом України, короткострокових — Міністерством фінансів України.


Ощадний сертифікат


Ощадний сертифікат — це письмове свідоцтво про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після встановленого строку депозиту і відсотків по ньому. Видаються вони як строкові (під певний договірний відсоток на визначений строк або до запитання, іменні та на пред'явника). Іменні сертифікати обігу не підлягають, а продаж їх (відчу-ження) іншим особам є недійсним.

Під час аудиту перевіряють наявність у ощадних сертифікатів таких реквізитів: найменування цінних паперів -"ощадний сертифікат", найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження; порядковий номер сертифіката, дату його випуску, суму депозиту, строк вилучения вкладу (для строкового сертифіката), найменування або ім'я держателя сертифіката (для іменного сертифіката); підпис керівника банку або іншої уповноваженої на це особи, печатку банку.

Підприємства і громадяни купують сертифікати за

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: