Xreferat.com » Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві

Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві

здійснюють за даними первинних документів, технічних паспортів. Картки складаються в одному примірнику і зберігаються у бухгалтерії в картотеці.

Заповнені інвентарні картки реєструють в Описах інвентарних карток з обліку основних засобів (ф. №03-7). їх ведуть за класифікаційними групами об’єктів основних засобів. При вибутті основних засобів роблять помітки в описі, а відповідну картку прикладають до акту списання основних засобів.

Інвентарні картки на основні засоби, що надійшли або вибули протягом місяця зосереджують в картотеці окремо. В кінці місяця на їх підставі заповнюють Картку обліку руху основних засобів (ф. №03-8).

В місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об’єкта за матеріально відповідальними особами ведуть інвентарний список основних засобів (ф. №03-9). Дані, що містяться в цій формі аналогічні даним інвентарних карток обліку основних засобів.

Типові кореспонденції за синтетичним рахунком 10 „Основні засоби” наведено в табл. 3.3.

Синтетичний облік за рахунком 10 „Основні засоби” ведуть в журналі-ордері №13 с.г. Залишки по кредиту цього рахунка здійснюється на підставі первинних документів, бухгалтерських довідок, в кінці місяця кредитові обороти рахунка 10 журналу-ордера №13 с.г. переносять в Головну книгу.

В табл..3.4 подано журнал-ордер №13с.г. за серпень 2001р. Загальна схема обліку основних засобів в СФГ„Пролісок” подано на рис.3.4.

Таблиця 3.3 – Типові операції за рахунком 10 „Основні засоби”


Зміст господарських операцій Кореспондуючі рахунки

дебет кредит
1 2 3
1. Відображено знос основних засобів, що були в експлуатації 10 131
2. Введено в експлуатацію основні засоби 10 152
3. Переведення молодняку тварин в основне стадо 107 155
4. Оприбутковано придбані основні засоби, що не потребують витрат на їх монтаж, збирання 10 37
5. Оприбутковано від найомників основних засобів як внесків у пайовий капітал 10 41
6. Індексація (дооцінка) основних засобів 10 423
7. Прийнято від засновників основні засоби, як їх внески у статутний фонд 10 46
8. Оприбутковано основні засоби, раніше списані з балансу 10 19
9 Надходження основних засобів у рахунок виплати дивідендів 10 73
10 Безплатне надходження основних засобів 10 424
11 Внутрішнє переміщення основних засобів 10 10
1 2 3
12 Списано знос основних засобів, що вибули з господарства 131 10
13 Залишкова вартість переданих основних засобів 14 10
14 Передано основні засоби у фінансову оренду 16 10
15 Вибракувано тварин з основного стада 21 10
16 Обмін основних засобів на інші активи по бартеру 37 10
17 Списання індексації основних засобів 42 10
18 Відображено залишкову вартість ліквідованих основних засобів 976 10
19 Відображено нестачу основних засобів 94 10
20 Відображено залишкову вартість реалізованих ОЗ 972 10
21 Списано страчені основні засоби внаслідок надзвичайних подій 99 10

Таблиця 3.4 – Журнал-ордер № 13 с.г. за серпень 2001 року (в частині рахунка 10 „ основні засоби”)

№ з/п Зміст запису З кредиту рахунку 10 в дебет рахунків


13 94 972 Разом по кредиту рах. Ю
1 Вибракувано тварин з основного стада 10100

10100
2 Реалізовано культиватор УСМК-54 2400
12000 14400
3 Списано транспортер на фермі №1 9000

9000
4 Недостача основних засобів за залишковою вартістю
950
950
Разом 21500 950 12000 34450

Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві

Організація обліку та контролю основних засобів на підприємствіОрганізація обліку та контролю основних засобів на підприємстві

Організація обліку та контролю основних засобів на підприємствіОрганізація обліку та контролю основних засобів на підприємствіОрганізація обліку та контролю основних засобів на підприємствіОрганізація обліку та контролю основних засобів на підприємствіОрганізація обліку та контролю основних засобів на підприємствіОрганізація обліку та контролю основних засобів на підприємствіОрганізація обліку та контролю основних засобів на підприємстві


Організація обліку та контролю основних засобів на підприємствіАкт приймання-передачі (внутрішнього приміщення) основних засобів


Організація обліку та контролю основних засобів на підприємствіАкт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів


Організація обліку та контролю основних засобів на підприємствіАкт на переведення тварин з групи в групу


Організація обліку та контролю основних засобів на підприємствіАкт на списання основних засобів


Організація обліку та контролю основних засобів на підприємствіАкт на списання автотранспортних засобів


Організація обліку та контролю основних засобів на підприємствіАкт на вибракування тварин з основного стада

Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві

Організація обліку та контролю основних засобів на підприємствіОрганізація обліку та контролю основних засобів на підприємствіОрганізація обліку та контролю основних засобів на підприємстві

Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві


Організація обліку та контролю основних засобів на підприємствіОрганізація обліку та контролю основних засобів на підприємствіОрганізація обліку та контролю основних засобів на підприємствіОрганізація обліку та контролю основних засобів на підприємстві


Описи інвентарних карток Інвентарний список основних засобів

Організація обліку та контролю основних засобів на підприємствіОрганізація обліку та контролю основних засобів на підприємствіКартка обліку руху основних засобів

Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві

Рис. 3.1 Загальна схема обліку основних засобів

Рис. 1 в СФГ „Пролісок”


3.3 Облік зносу (амортизації) основних засобів


Основні засоби під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів. Знос – це втрата основними засобами початкової вартості у процесі їх використання. Амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання.

Не нараховується знос на землю та інші основні засоби, які мають необмежений термін корисного використання.

Строк корисної експлуатації основних засобів – це період, протягом якого основні засоби будуть використовуватись підприємством, або з їх використанням буде виготовлено очікуваний підприємством обсяг продукції.

Строк корисної експлуатації визначається самим підприємством з врахуванням таких чинників:

очікуваної потужності або фізичної продуктивності об’єкта;

очікуваного фізичного зносу;

морального зносу;

правових або аналогічних обмежень щодо використання об’єкта.

Строк корисного використання активу може змінюватись:

у разі зміни технології виробництва або попиту продукції, що виробляється за допомогою цього активу;

у разі капіталізації наступних витрат, пов’язаних з використанням активу, що покращують його стан.

Результати зміни терміну корисного використання об’єкта будуть впливати на величину амортизації цього об’єкта в поточному та майбутньому періодах, проте накопичена амортизація за попередні періоди не коригується.

Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу.

З 01.07.2000 р., згідно П (С) БО7, підприємства можуть нараховувати амортизацію основних засобів застосовуючи такі методи:

прямолінійний;

виробничий;

зменшення залишкової вартості;

прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивний.

Наведені методи нарахування амортизації можна умовно поділити на два види:

- методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів. До них відносяться прямолінійний метод, метод зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод;

- метод амортизації, який базується на кількості одиниць, отриманих від використання об’єкта основних засобів, - виробничий метод нарахування амортизації основних засобів.

Крім зазначених методів, підприємство також може застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.

Розглянемо особливості нарахування амортизації основних засобів різними методами.

За прямолінійним методом вартість об’єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об’єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об’єкта зменшується.

Метод зменшення залишкової вартості полягає у визначенні річної суми амортизації об’єкта основних засобів, виходячи із залишкової вартості такого об’єкта на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення залишкової вартості об’єкта основних засобів на річну норму амортизації:

А=3В х На,

де А – сума амортизаційних відрахувань;

3В – залишкова вартість об’єкта основних засобів;

На = річна норма амортизації.

Річну норму амортизації підприємство визначає самостійно за такою формулою:

Організація обліку та контролю основних засобів на підприємствіНа = 1-н√(ЛВ:ПВ),

де На – річна норма амортизації;

н – термін корисного використання об’єкта основних засобів, років;

ЛВ – ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів;

ПВ – первісна вартість об’єкта основних засобів.

У перший рік експлуатації об’єкта основних засобів базою для нарахування амортизації такого об’єкта буде його первісна вартість.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості виходить з того, що корисність і продуктивність основних засобів в перші періоди використання є значно вищими, ніж в наступні. Норма амортизації застосовується не до вартості, що амортизується, а до балансової (залишкової) вартості об’єкта на кінець попереднього періоду. Фіксована норма амортизації приймається рівною річній нормі амортизації за прямолінійним методом, помноженою на коефіцієнт прискорення, який, як правило, дорівнює двом.

Кумулятивний метод визначається сумою років строку служби відповідного об’єкта за допомогою коефіцієнтів, в чисельнику яких зазначаються роки, що залишаються до кінця строку служби об’єкта (в зворотньому порядку), а в знаменнику – загальна сума років експлуатації. Перемноживши кожний дріб на вартість об’єкту, що амортизується, визначають суму амортизації.

Виробничий метод заснований на передбаченні, що функціональна корисність об’єкта залежить не від часу, а від результатів його використання. При цьому строк корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати з використанням об’єкта. При застосуванні цього методу амортизація розраховується шляхом розподілу вартості об’єкта, що амортизується, прямо пропорційно кількості продукції (обсягу послуг) яку підприємство очікує виготовити за відповідні періоди протягом строку його корисної служби.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми амортизації на 12. Нарахування амортизації починається з місця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

У досліджувальному господарстві для нарахування амортизації застосовують норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.

Відповідно до п. 8.3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” суми амортизаційних відрахувань звітного періоду розраховують застосуванням норм амортизації, визначених п. 8.6 цього Закону, до балансової вартості груп основних фондів на податок звітного періоду.

Амортизації нараховують раз на квартал, яку визначають за формулою:

Б(а) = Б (а-1) + П (а-1) – В (а-1) – А (а-1),

де Б(а) – балансова вартість групи на початок звітного періоду; Б (а-1) – балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному; П (а-1) – сума витрат, понесених на придбання основних засобів, проведення капітального ремонту, реконструкції тощо протягом періоду, що передував звітному; В (а-1) – сума виведених з експлуатації основних засобів протягом періоду, який передував звітному; А (а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Щоб практично використати норми і положення ст. 8 Закону для нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, необхідно визначитись, до якої із 3 груп вони належать, а далі використати коефіцієнти – норми амортизації.

Облік зносу основних засобів ведуть на рахунку 13 „Знос необоротних активів”, на якому узагальнюється інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу необоротних нематеріальних і матеріальних активів. Для обліку зносу основних засобів призначено субрахунок 131 „Знос основних засобів”. За кредитом рахунку відображається нарахування амортизації, за дебетом – зменшення суми амортизації.

Аналітичний облік зносу основних засобів ведеться відповідно за видами основних засобів.

У табл.. 3.5 наведемо типові кореспонденції за субрахунком 131 „Знос основних засобів”

Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків

дебет кредит
1. Списано знос основних засобів, що вибули з господарства 131 10
2. Списано суму зносу за уціненими основними засобами 131 10
3. Списано суму зносу переданих основних засобів до статутного капіталу 131 10

4. нарахована амортизація на об’єкти основних засобів:

виробничого призначення

загально виробничого призначення

що забезпечують збут продукції

загальногосподарського призначення

житлово-комунального та соціально культурного призначення

що забезпечують усунення наслідків надзвичайних подій

що використовуються на будівництві та реконструкції основних засобів

23

91

93

92

949

99

15

131

131

131

131

131

131

131


Норму амортизації встановлюють у відсотках до балансової вартості кожної із зазначених груп основних засобів на квартал: група-1,25%, друга-6,25% і третя-3,75%. Розглянемо методику нарахування амортизації у СФГ „Пролісок” за 2001 рік у табл. 3.6 На відміну від ст. 8 Закону, яка передбачає нараховувати амортизацію щоквартально, п. 29 П (С) БО7 зобов’язує робити цю операцію щомісячно. Оскільки нарахування амортизації здійснюється у відсотках до залишкової вартості, то не зрозуміло як визначати залишкову вартість: щомісячно чи за правилами ст. 8 Закону.

Зсилаючись на положення постанови КМУ від 28.02.2000 р. № 419 „Про порядок подання фінансової звітності”, яка передбачає вважати звітним періодом рік, а проміжним звітним періодом – квартал, вважаємо, що залишкову вартість необхідно визначати щоквартально, як і роблять в досліджувальному господарстві.

Розрахунок амортизаційних відрахувань у СФГ „Пролісок” здійснюють на пристосованих бланках. Вважаємо, що господарству доцільно використовувати бланки типової форми, особливо це стосується реєстрів, які були розроблені і затверджені Міністерством аграрної політики України.

Згідно методичних рекомендацій для нарахування амортизації складають розрахунок нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за прямолінійним методом (ф. №10.2.2.с.2). Розрахунок використовують для визначення річної і місячної суми амортизації на 1 січня. Основні засоби групують за групами і видами об’єктів. Для щомісячного нарахування амортизації передбачено відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активі які надійшли або вибули (ф. № 10.2.6.с.г.). В цій відомості зазначають вид основних засобів за класифікаційними групами та кореспондуючими рахунками суму амортизації по об’єктах, що надійшли і вибули. На підставі вищезгаданих документів складають Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за місяць (ф. № 10.2.7.с.г.). В ній записують розподіл амортизації по об’єктах, що надійшли і вибули, та суму амортизації, нарахованої в поточному місяці.

Нарахування амортизації основних засобів за методом, передбаченим податковим законодавством за класифікаційними групами, здійснюють у Відомості нарахування амортизації основних засобів (ф. № 10.2.8.с.г.), яка відкривається на рік. У цій відомості за класифікаційними групами основних засобів і їх видами щомісяця нараховують суму амортизації та зазначають розподіл зносу за об’єктами обліку.

Синтетичний облік за рахунком 13 „Знос необоротних активів” ведеться в журналі-ордері № 10.2.с.г. записи за кредитом цього рахунку здійснюють на підставі відомості № 10.2.7.с.г або № 10.2.8.с.г. Кредитовий оборот з журналу-ордера переносять в головну книгу.


3.4 Облік витрат на ремонт і поліпшення основних засобів


Обов’язковою умовою ефективного використання і продовження строку експлуатації основних засобів є постійне підтримання їх в робочому стані за рахунок проведення періодичних ремонтів і технічного обслуговування та поліпшення.

В бухгалтерському обліку до 01.07.2000 р. і в податковому обліку витрати як з ремонту основних фондів, так і з їх поліпшення відносяться на валові витрати тільки в межах 5% від балансової вартості відповідної групи основних фондів на початок року, а понад цю межу – на збільшення вартості основних фондів з наступною амортизацією.

Після 01.07.2000 р. бухгалтерський облік з ремонту і поліпшення основних фондів регламентується П (С) БО7. Так, на підставі п. 14 П (С) БО7 первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, спочатку очікуваних від використання об’єкта основних засобів. Витрати, що здійснюються для забезпечення майбутніх економічних вигод, спочатку очікуваних від використання об’єкта основних засобів, включаються до складу витрат звітного періоду п. 15 П(С) БО7). Таким чином, після 01.07.2000 р. для цілей відображення операцій у бухгалтерському обліку підприємству необхідно чітко розмежовувати ремонт основних засобів та їх поліпшення

Під терміналом ремонт, на підставі П (С) БО7, а також ст. 8 Закону про оподаткування прибутку слід розуміти відновлення первісних споживчих і функціональних якостей об’єкта основних фондів, частково втрачених у ході експлуатації даного об’єкта в господарській діяльності підприємства. При цьому, згідно П (С) БО7, не відбувається збільшення спочатку очікуваних вигод від використання даного об’єкта, а відбувається відновлення величини раніше очікуваних вигод. Згідно п. 15 П (С) БО7 витрати на ремонт підприємство відносить на витрати діяльності

Під поліпшенням основних фондів, згідно п. 14 П (С) БО7, слід розуміти збільшення споживчих якостей об’єкта (у вигляді модернізації, добудови, дообладнання, реконструкцій тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод. Витрати на поліпшення основних фондів відносяться, згідно П (С) БО7, у збільшення їх первісної вартості з наступним нарахуванням амортизації на всю вартість основних фондів (і в тому числі на суму цього поліпшення).

Збільшення економічних вигод може бути досягнуто двома шляхами:

збільшення надходжень грошових коштів внаслідок зростання виробничої потужності об’єкту,;

зменшення витрат, пов’язаних з використанням об’єкту основних засобів.

Класифікацію ремонту основних засобів розглянемо на рис. 3.2

Залежно від обсягу і характеру робіт, розміру витрат розрізняють ремонт капітальний і поточний.

Витрати на ремонт основних засобів обліковують на рахунках 23 „Виробництво”, 91 „Загальновиробничі витрати”, 92 „Загальногосподарські витрати”, 93 „Витрати на збут”, 94 „Інші витрати”, залежно від того, де їх використовують: у виробництві, при реалізації продукції, у житлово-комунальному господарстві.

Ремонт основних засобів здійснюють на основі заяви керівників виробничих підрозділів, у яких експлуатуються основні засоби; що потребують ремонту. При ремонті господарським способом інженер механік господарства складає Відомість дефектів на ремонт машин. У ній зазначають виявлені дефекти, вказують потребу в запасних частинах і матеріалах, обсяг робіт і визначають нормативну вартість ремонту. На підставі затвердженої керівництвом відомості дефектів виписують лімітно-забірну картку на видачу матеріалів для ремонту, складають наряд на відрядну роботу. Після виконання робіт у відомості дефектів відображають фактичні витрати запасних частин, інших матеріалів, оплати праці й обчислюють собівартість ремонту.

Закінчений ремонт будівель, споруд, машин та інших основних засобів оформляють Актом приймання передачі відремонтованих і реконструйованих об’єктів.

Аналітичний облік витрат на ремонт основних засобів ведуть у Виробничому звіті, а синтетичний у журналі-ордері № 10.2.с.г. та Головній книзі.

У табл. 3.7 наведемо типові кореспонденції рахунків з ремонту та поліпшення ОЗ.

Таблиця 3.7 – Типові кореспонденції рахунків з обліку витрат на ремонт та поліпшення основних засобів


Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків

дебет кредит
1 2 3
1 2 3
1. Відображено затрати з реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання об’єктів основних засобів 151 631
2. Сума ПДВ 644 631
3. Зараховано затрати після завершення реконструкції на збільшення первісної вартості основних засобів 103 151

4. Витрати на обслуговування та ремонт, які здійснені для забезпечення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання:

основних засобів виробничого призначення

основних засобів, що забезпечують збут продукції

відображено суму ПДВ


23,91

93

641


631

631

631


3.5 Контроль основних засобів


Основні засоби є сукупністю засобів праці, які функціонують у натуральній формі протягом кількох років у сфері матеріального виробництва або нематеріальної сфери, які відповідно до бухгалтерських звітів включені до складу основних засобів.

Основними завданнями контролю є встановлення:

- правильності документального оформлення і своєчасного відоб­раження в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнього переміщення і вибуття;

- перевірка правильності розрахунку, своєчасного відображення зносу (нарахування амортизації) основних засобів;

- контроль за витратами на ремонт;

- перевірка правильності відображення в обліку фінансових ре­зультатів від вибуття (в тому числі ліквідації) основних засобів;

- контроль за збереженням основних засобів;

- перевірка правильності проведення індексації основних засобів.

Перевірку наявності основних засобів можна проводити двома способами: шляхом інвентаризації (при невеликій кількості засобів) або шляхом документальної перевірки. Другий спосіб полягає в тому, що об'єкт основних засобів вважають наявним, якщо існують: документ, який підтверджує його придбання, отримання на безоплатній основі, створення тощо; акт прийому-передачі 03-1; в реєстрах обліку зроблено відповідний запис. В разі відсутності одного з трьох основних документів актив не вважається наявним, тому він не може бути включеним до балансу. В реєстрах кількісного обліку на кожний об'єкт основних засобів відкривається інвентарна картка.

СФГ „Пролісок” використовують переважно перший спосіб, тобто проводять інвентаризацію основних засобів. Розглянемо в таблиці 3.8 акт контрольної перевірки інвентаризації основних засобів.

Таблиця 3.8 - Акт контрольної перевірки інвентаризації основних засобів в СФГ „Пролісок” ( матеріально-відповідальна особа Перетятко С.М.)

№

з/ п

Наймен ування цінностей, які перевірені Значиться в інвентаризаційном у описі Фактично виявлено при перевірці Результати перевірки (+більше - менше)


кільк ість ціна сума кільк ість ціна сума кільк ість ціна сума
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1

Льоно-

бралка

1 2530 2530 1 2530 2530 - - -
2 Косарка КПС-2.1 1 7825 7825 1 7825 7825 - - -
3 Мітла ОГД-6 1 1952 1952 1 1952 1952 - - -
4 Плуги ПЛН-4-35 2 420 840 2 420 840 - - -
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
5

Льоно-

молка

МЛ-2.8

1 2052 2052 1 2052 2052 - - -
6 Розкида ч РОУ-6 1 9250 9250 1 9250 9250 - - -
7 Волоку шаРТУ 10 1 1120 1120 1 1120 1120 - - -

Необхідно умовою є перевірка відповідності основних засобів критеріям визнання, тобто ймовірності того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цих активів, і вартість активів може бути достовірно оцінена. Важливим критерієм є достовірна оцінка основних засобів. Будь-яка оцінка (первісна, справедлива, залишкова вартість) відображається в документі, який підтверджує факт здійснення операції з активом. В цьому разі необхідно оцінити правомірність використання тієї чи іншої оцінки. Якщо оцінку активу здійснено відповідно з П(С)БО ревізор повинен використати аналітичні прийому для перевірки точності вказаної суми (у вибірковому порядку).

Важливою проблемою є перевірка правильності розрахунку справедливої вартості, особливо це стосується тих основних засобів, які були придбані за кілька років до реформи бухгалтерського обліку. Численні індексації, переваги податкового способу нарахування амортизації призвели до того, що залишкова вартість основних засобів на 1 січня 2000 р. суттєво відрізняється від ринкової, а визначення ринкової вартості за цими об'єктами було неможливо у зв'язку з відсутністю на більшість з них активного ринку.

Важливим завданням контролерів є перевірка правильності відображення в обліку руху основних засобів. Для цього здійснюють контрольні вибіркові обстеження об'єктів основних засобів, виявляють відповідність їх фактичного стану наявній розрахунково-платіжній і технічній документації. Первинні документи на оприбуткування основних засобів порівнюють із даними складського обліку, бухгалтерськими реєстрами, журналом реєстрації доручень та платіжними документами. При цьому встановлюють розходження у цих документах, з'ясовують їх причини, виявляють факти підміни дорогих товарів малоцінними

Приймання будівельних об'єктів в експлуатацію здійснюють робочі приймальні комісії згідно з проектно-кошторисною документацією, про що складають акт. Перед прийманням об'єктів в експлуатацію їх уважно оглядають на предмет дотримання будівельних норм і правил та відповідності проектно-кошторисній документації і договору. При виявленні дефектів, недоробок в акті про них вказують із зазначенням терміну усунення. У процесі ревізії з'ясовують, чи були створені комісії по прийманню об'єктів, чи прийняті об'єкти в експлуатацію з усіма необхідними комунікаціями і обладнаннями, чи усунені зазначені в акті недоліки. Для цього об'єкти оглядають в натурі, опитують працівників. Інвентарні картки, акт приймання в експлуатацію, договори та проектно-кошторисну документацію зіставляють між собою. Встановлюють таким чином своєчасність їх оприбуткування. При необхідності проводять контрольні обміри будівель і споруд, експертизу проектно-кошторисної документації.

Контроль придбання техніки та обладнання здійснюють відповідно до інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за кількістю і якістю.

Для одержання матеріальних цінностей від постачальників експедиторам видають доручення, яке реєструють у спеціальному журналі і видають під розписку одержувача. Особа, що одержала доручення, зобов'язана наступного дня або зразу ж після одержання товарів подати в бухгалтерію документи про виконання робіт і здачу на склад матеріальних цінностей. Не використані доручення потрібно повернути у бухгалтерію на наступний день після закінчення строку їх дії, про що робиться відмітка у журналі. Постачальник відпускає товари лише при наявності доручення.

Перевірка реалізації або безкоштовної передачі основних засобів починається з ознайомлення з рішенням (дозволом) на вчинення підприємством відповідних дій. Таким документом є протокол зборів трудового колективу. При перевірці ліквідації у зв'язку із зносом або по­шкодженням розглядаються акти на ліквідацію основних засобів. Слід перевірити, чи затверджений відповідний акт керівником підприємства, та чи зроблена відмітка бухгалтерії про фіксацію вибуття інвентарного об'єкта в інвентарній картці.

Перевірка індексації основних

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: