Xreferat.com » Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Аудит дебіторської та кредиторської заборгованості

Аудит дебіторської та кредиторської заборгованості

дозволено видавати гроші на господарські нестатки, затверджений наказом по підприємстві;

  • чи видаються нові аванси обличчям, що не відзвітувалися по раніше отриманим підзвіт сумам;

  • чи оформляються письмові розпорядження керівника підприємства (накази) при напрямку працівників у відрядження;

  • чи обкладаються прибутковим податком добові понад норми, що відшкодовуються за рішенням керівника підприємства;

  • чи організований аналітичний облік командировочних витрат у межах і понад норми для цілей оподатковування;

  • чи маються затверджені письмовим розпорядженням керівника підприємства кошторису представницьких витрат;

  • чи організований аналітичний облік представницьких витрат у межах і понад норми для цілей оподатковування;

  • чи виробляється розрахунок сум, що чи приєднуються працівнику на відрядження.

    При перевірці розрахунків з постачальниками і підрядчиками насамперед необхідно установити якість стану внутрішньогосподарського контролю й обліку таких розрахунків. Для досягнення цієї мети, як правило, прибігають до опитування (письмовому й усний) працівників підприємства. Це дозволяє виявити найбільш уразливі місця в системі обліку розрахунків і визначити подальший напрямок перевірки. Переважно перевіряють види робіт, що зовсім не піддалися контролю або мало контролювалися бухгалтерією (чи іншою внутрішньою службою підприємства). За даними тестування можна визначити рівень організації внутрішнього контролю за операціями з розрахунку з постачальниками і загальний стан обліку цих операцій.

    До конкретних питань тестування можна віднести наступні:

    • чи маються відповідні договори на всі постачання продукції

    • Звірення з постійними виробниками:

    • Щокварталу

    • На кінець року

    • Звірення охоплюють постачальників на:

    • 100%

    • 50%

    • не проводяться

    • чи приймають участь бухгалтер у складанні акта на виявлення розбіжностей між фактично оприбуткованих ТМЦ і значитимуся на рахунках обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками;

    • Право на одержання доручення на ТМЦ від постачальників представлено:

    • Обличчям, зафіксованому в наказі

    • Немає обмежень

    • чи маються випадки звітів за доручення на одержання ТМЦ від постачальників через 5 чи більш днів після їхнього одержання;

    • чи реєструються рахунки-фактури постачальників в окремому журналі;

    • чи цілком доставляються матеріальні цінності на підприємство, тобто немає чи випадків нестач, розбіжностей;

    • чи вчасно пред'являються претензії постачальникам (якщо немає - указати причину);

    • чи завжди задовольняються пропоновані претензії (якщо немає - указати причину);

    • чи застосовуються штрафні санкції до постачальників за невиконання ними договірних зобов'язань;

    • чи оформляється документально повернення ТМЦ на відповідність якості, зазначених у рахунках, товарно-транспортних накладних;

    • при прийманні вантажу, що прибув по залізниці , чи здійснюється його перерахування, зважування, обмер при надходженні на склад і складання комерційного акта по недостаючему ТМЦ;

    • чи здійснюється завезення ТМЦ по листах підприємства без наявності договорів;

    • чи розроблена типова схема кореспонденції рахунків для відображення господарських операцій;

    • чи вчасно надходять у бухгалтерію документи постачальників по оприбуткуванню ТМЦ матеріально-відповідальними обличчями;

    • чи здійснює бухгалтер перерахування сум, зазначених у рахунках;

    • чи звіряє бухгалтер ціни, зазначені в рахунках, з договірними.

    По закінченні опитування аудитор проводить аналіз результатів і приймає відповідне рішення. Якщо за результатами опитування аудитор виявив розбіжності у відповідях опитуваних, це може свідчити про погану постановку контролю й обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками. Крім цього, ознаками поганої організації внутрішньогосподарського контролю в обліку можуть стати:

    • Відсутність договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей, договорів підряду і договорів на надання послуг;

    • Відсутність звітів за видані доручення на одержання товарно-матеріальних цінностей;

    • Відсутність журналу реєстрації рахівниць-фактур постачальників;

    • Несвоєчасне пред'явлення претензій постачальникам за виявлені порушення договірних зобов'язань і відсутність належного обліку по претензіям;

    • Несвоєчасне відображення операцій по розрахунках у регістрах бухгалтерського обліку;

    • Невиконання перерахування сум по рахунках, що надійшли, об постачальників;

    • Відсутність розроблених кореспонденцій рахунків по типових операціях.

    До числа основних комплексів задач, які необхідно перевірити при аудиті внутрішнього контролю при розрахунках п заробітній платі, відносяться наступні:

    • Дотримання положень законодавства про працю, стану внутрішнього контролю по трудовим відносинам;

    • Облік і контроль вироблення і нарахування заробітної плати фізичних осіб;

    • Облік і нарахування погодинних і інших видів оплат;

    • Розрахунок утримань із заробітної плати фізичних осіб;

    • Розрахунок оподатковуваної бази з фонду оплати праці, облік податків і платежів з фонду оплати праці;

    • Розрахунки по депонованій заробітній платі.

    Представлені комплекси задач охоплюють типові облікові задачі, а також загальні принципи організації розрахунків по дотриманню трудового законодавства. Для складання програми перевірки і вибору процедур збору аудиторських доказів доцільно скласти запитальник аудитора по усіх виділених комплексах задач.

    До можливих варіантів питань можна віднести:

    1. Дотримання положень законодавства про працю, стан внутрішнього контролю по трудовим відносинам.

    • чи застосовуються типові форми документів по обліку особового складу;

    • чи ведуться на працюючих трудові книжки;

    • чи перевіряється відділом кадрів відповідність застосовуваних скарбів і розрядів робітників, встановлених у штатному розкладі;

    • чи ведуться в цехах (відділах) табелі робочого часу;

    2. Облік і контроль вироблення і нарахування заробітної плати робітникам-відрядникам.

    • чи застосовуються на підприємстві затверджені відділом праці норми і розцінки по видах робіт;

    • чи використовуються типові форми первинних документів;

    • чи організоване гасіння (поставлення оцінки про оплату) первинних документів;

    • чи застосовується ПК для виконання розрахунків по відрядній оплаті праці;

    • чи застосовуються убрання на бригаду;

    3. Облік і нарахування погодинних і інших видів оплат.

    • чи ведуться розрахунки по нарахуванню погодинних видів оплат відповідно до табеля робочого часу;

    • чи перевіряє відділ чи праці внутрішній аудитор правильність розрахунків по нарахуваннях різних видів оплат;

    • чи застосовуються ПК для виконання розрахунків по нарахуванню заробітної плати;

    4. Розрахунки утримань із заробітній плати фізичних осіб.

    • чи пристосовані в розрахункових відомостях (особових рахунках) дані для правильного числення утримань;

    • чи застосовується ПК для розрахунку утримань;

    • чи перевіряли органи фондів соцстрахування і податкових служб розрахунки по прибутковому податку;

    5. Аналітичний облік по працюючим (по видах нарахувань і утримань);

    • які ведуться документи по аналітичному обліку;

    • чи застосовуються ПК для ведення аналітичного обліку;

    • чи організоване архівне збереження документів по аналітичному обліку з працюючими;

    6, 7 Зведені розрахунки по заробітної плати.

    • чи мають наскрізну нумерацію розрахунково-платіжні відомості;

    • чи зіставляються нарахування на оплату праці з даними звітів по соціальному страхуванню, пенсійному фонду, фонду зайнятості;

    • чи перевіряє відповідальних бухгалтер дані про місячних, квартальних і річних нагромадженнях сум нарахувань по оплаті праці;

    • маються на підприємстві затримки з розрахунками і виплатами по оплаті праці;

    8. Розрахунки по депонованої заробітної плати.

    • чи ведуться на підприємстві картки по депонованої заробітної плати;

    • чи виробляється списання в бюджет депонованої заробітної плати після закінчення терміну задавання позову;

    • чи застосовується ПК.

    При розрахунках з покупцями в запитальник по аудиті внутрішньогосподарського контролю варто внести наступні питання:

    • чи використовує підприємство в договорах застереження про те, що право власності на відвантажену продукцію покупець одержує не в момент відвантаження;

    • виготовляє підприємство продукцію з давальницької сировини.

    При аудиті внутрішньогосподарського контролю по обліку кредитів і позик необхідно скласти тести, зі склад яких можна внести наступні питання:

    • Підприємство одержувало кредити тільки в одному банку;

    • Підприємство одержувало гроші шляхом зарахування на розрахунковий рахунок;

    • Перевищення банківського відсотка понад установлені норми відносили на собівартість;

    • Чи вироблялося коректування прибутку для цілей оподатковування на суму перевищення відсотків понад ставку рефінансування;

    • Відсоток по довгострокових кредитах виплачувалися після введення об'єктів основних засобів в експлуатацію;

    • Чи всі кредити були витрачені на меті, для яких були отримані;

    • Відсоток по простроченим відносять за рахунок власних коштів підприємства;

    • Відсоток по кредитах, отриманим не в банку відносять за рахунок власних коштів підприємства;

    • У кредитних договорах була передбачена зміна ставки рефінансування.

    Удосконалюючи підхід до проведення аудиторської перевірки, аудитор враховує свою попередню оцінку ризику не відповідності внутрішнього контролю (разом з оцінкою властивого ризику), а для того, щоб визначити припустимий розмір ризику не виявлення невідповідностей у певних статтях фінансової звітності і визначити характер, термін і обсяг тестів для підтвердження статей фінансової звітності.


    5. Створення програми перевірки дебіторсько-кредиторської заборгованості.


    Аудитор повинен планувати свою роботу так, щоб мати можливість ефективно провести аудиторську перевірку. Планування має ґрунтуватися на попередньому вивченні особливостей бізнесу клієнту.

    Планування – вироблення головної стратегії конкретних підходів до характеру, періоду, а також часу проведення аудиту. Аудиторський план розробляється з огляду на те, що в ньому визначається час проведення кожної конкретної аудиторської процедури.

    Аудитори і аудиторські фірми України під час розробки плану аудиту та на протязі тривалості аудиту мають право самостійно визначити форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду.

    У програмі аудиту види, зміст і час проведення запланованих аудиторських процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального планування аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту та контролювати їх роботу. До аудиторської програми включаються також перелік об’єктів аудиту за його напрямками, а також час, що його необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторської процедуру.

    У програмі аудитор оцінює розмір ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик не виявлення суттєвих помилок у звітності, який існує під час проведення аудиторських процедур , визначає термін проведення аудиторських тестів і незалежних процедур – координує роботу всіх можливих помічників підприємства, визначає присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі.

    Записи і висновки аудитора по кожному розділу аудиторської програми фіксуються в робочій документації і є тим фактичним матеріалом, котрий використовується аудитором у процесі підготовки і обґрунтуванні аудиторського звіту керівництву клієнта.


    Таблиця 5.1

    ПРОГРАМА АУДИТУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ І ІНШИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ



    Стор.


    з


    Підприємство


    Дата складання Ф.О.




    Цілі аудиту

    Аудиторські процедури до розгляду

    Ні/ким виконане

    Індекс робочого документа


    *


    *


    *


    А,Е (В)(З)


    А,Е, (В),(З)


    А,Е, (В),(З)


    А,Е, (В)(З)


    З


    D,(А)


    В


    А,(В)


    *

    ЯКІСНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

    • Наявність або правдивість

    • Повнота

    • Має рацію і обов'язку

    • Оцінка або віддзеркалення у відповідному звітному періоді

    • Уявлення і розкриття інформації


    МЕТИ АУДИТУ

    А. Дебіторська заборгованість є автентичні зобов'язання перед компанією на дату бухгалтерського балансу (якісні аспекти 1,3, і 4). В. Дебіторська заборгованість включає всі суми, які винні компанії на дату бухгалтерського балансу (якісний аспект 2)

    С. Резерв на покриття сумнівних боргів на рахівницях достатній і не дуже великий. При використовуванні методів прямого списання, всі істотні сумнівні борги на рахівницях списуються, а кількість безнадійних боргів на рахівницях, що залишилися, є незначною (якісні аспекти 4 і 5).

    D. Інформація по закладених, дисконтованих або переданих рахівницях дебіторів належним чином розкривається. Інформація по дебіторській заборгованості зв'язаних сторін розкривається належним чином (якісні аспекти 3 і 5).

    Е. Дебіторська заборгованість відповідним чином класифікована в бухгалтерському балансі, і виконано необхідне розкриття інформації (якісний аспект 5).


    ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ КОДИ

    Букви, передуючі кожній вище переліченій меті аудиту, тобто А, В, служать ідентифікаційними кодами. Ці коди указуються в лівій колонці із заголовком «Задачі аудиту», коли в результаті використовування процедури виконується мета. Якщо код вказаний в дужках, напр. [А], [В] і т.д., аудиторська процедура сприяє виконанню задачі лише побічно. Якщо процедурі передує знак *, вона є попередньою або подальшою мірою, яка не виконує мети.


    ОСНОВНІ ПРОЦЕДУРИ

    1. Чи одержите підготуйте пробний баланс дебіторської заборгованості, класифікованої по термінах оплати.

    А. Якщо пробний баланс готує клієнт, перевірте його на помилки в точності підрахунків. Не перевіряйте точність розподілу індивідуальних рахунків, класифікованих по термінах оплати, до початку виконання Кроку 7.

    В. стисло опитаєте керівництво щодо кроків, зроблених для завершення пробного балансу, тобто для того, щоб всі рахунки дебіторів були включені в пробний баланс (див. Крок 10).

    С. Звірте баланс із залишком на рахунку головної бухгалтерської книги.


    Практичне керівництво:

    • Зустріньтеся з клієнтом до дати бухгалтерського балансу і домовтеся про зняття копії з пробного балансу для ваших робочих документів.

    • Якщо пробний баланс з класифікацією рахунків по термінах оплати генерується комп'ютером, використовуйте програмне забезпечення для аудиту (для перевірки на помилки в точності підрахунків)

    • Якщо клієнт використовує пакетне бухгалтерське програмне забезпечення, і аудитор визначив, що клієнт не може внести зміну в коди програми, перевірки на помилки в точності підрахунків може не знадобиться

    • Якщо списки складаються уручну, проінструктуйте клієнта ідентифікувати кожного замовника і кожний номер рахунку по термінах оплати і залишити достатньо місця для запису подальшої інкасації. Підкресліть важливість ясності і акуратності при складанні списків, оскільки це буде головним робочим документом.

    • Використовуйте персонал клієнта завжди, коли це тільки можливо, щоб скоротити час для перевірки на помилки в точності підрахунків. Наприклад, перевіряючи довгий звіт, вийміть декілька сторінок і попросіть клієнта порахувати цифри на сторінках, що залишилися, потім додайте до одержаної суми суму цифр вийнятих сторінок. Уникайте також складати всі колонки пробного балансу. Натомість підрахуйте дві колонки і підсумовуйте загальний підсумок по горизонталі і вертикалі.


    2. Перевірте пробний баланс з рахівницями, класифікованими по термінах оплати на виявлення по всій сукупності рахунків природних угрупувань (більш докладну інформацію див. в параграфах 401.5 і 401.10)


    Практичне керівництво:

    • Виявлення угрупувань сукупності рахунків до дебіторів веде до підвищення ефективності перевірки рахунків. Як правило, в сукупності є наступні групи:

    - Замовники з крупними сальдо рахунку окремо або один замовник з численними малими сальдо рахунків, які при підсумовуванні значні. Див. параграф 401.4 для визначення значного сальдо рахунку окремо.

    - Рахунки з незвичайними характеристиками, окрім рахунків з крупним сальдо. Подібні характеристики можуть включати істотні прострочені залишки, незвичайні імена замовників, рахунки спотворені і т.д.

    - Рахунки з негативним сальдо.

    - Рахунки зв'язаних сторін.

    - Всі інші рахунки

      • Дані групи немає необхідності документально оформляти або перераховувати в окремому списку. Можна відзначити галочкою рахунку кожної групи або просто запам'ятати кожну конкретну групу. Можна виявити угрупування просто вивчаючи пробний баланс.


    3. Відберіть ті групи, по яких 100% вірогідність отримання підтверджень:

    А. Ідентифікуйте рахунки, відібрані по пробному балансу з класифікованими по термінах оплати рахівницями.

    В. перевірте рахунки, відібрані для підтвердження, з власником/менеджером. Якщо клієнт заперечує проти підтвердження по якомусь окремому замовнику, визначте чи не вплине дане обмеження на вашу здатність досягти цілей аудиту по дебіторській заборгованості.

    С. Попросите клієнта підготувати листи для підтверджень, що відображають, якщо можливо, на лицьовій частині листа-підтвердження або в прикладеному документі: індивідуальний номер рахунку-фактури, дату рахунку-фактури, суму рахунку-фактури, складову сальдо замовника.

    D. На всіх конвертах позначте зворотну адресу аудиторської організації, щоб всі запити на підтвердження, які не знайдуть адресата, були назад відіслані поштовим управлінням в аудиторську організацію.

    Е. Переконайтеся, що підтвердження будуть повернені безпосередньо аудитору і вкладете зворотний конверт для цієї мети.

    F. проконтролюйте відправку листів.

    G. Пошліть другий запит приблизно через 10 днів після відправки першого запиту. Знайдіть причину, по якій запити на підтвердження не знаходять адресата. Якщо можливо, одержите нові адреси і знову відправте запити.


    Практичне керівництво:

      • Багато аудиторів приписують цифровий або буквений код до кожного відібраного для підтвердження замовника і записують даний код по рахунку в пробному балансі з класифікованими по термінах оплати рахівницями і на запитах на підтвердження, наприклад, підтвердження 1,2,3 і т.д. Це спрощує процес перевірки відповідей.

      • Аудитор повинен одержати фотокопії запитів на підтвердження і всіх прикладених документів для відправки вторинних запитів і документального оформлення виконання альтернативних процедур у разі відсутності відповіді. В ПФ-24 представлена форма контролю статусу підтвердження - контроль підтвердження кореспонденції.

      • Може виявитися корисним записати код клієнта на зворотному конверті для того, щоб відповідь, що прийшла, потрапляла прямо у файл пошти відповідного клієнта в офісі аудиторської організації. Це полегшить роботу під час максимального навантаження, коли організація проводить аудит декількох компаній одночасно.

      • Окремі замовники можуть мати різні адреси, по яких проводять відвантаження товарів і відправлення рахунків-фактур. Взнайте чи правильну адресу використовується.

      • Вербальний виклад запиту повинен бути ясним і простим. Вказівка кінцевої долі може прискорити процес в отриманні відповіді. Прогляньте зразки запитів на підтвердження дебіторської заборгованості в ПП-11. Також проглянете параграф 703.4, де представлені інші пропозиції по поліпшенню процесу отримання підтверджень.

      • По можливості листи-запити повинен підготувати персонал клієнта. Якщо листів багато, зробіть фотокопії листа на фірмовому бланку компанії клієнта. Після цього клієнт повинен удрукувати поштову адресу, вітальну фразу і сальдо рахунку.

      • Аудитор повинен відіслати листи або супроводжувати їх до поштового відділення або поштового ящика. Для прискорення отримання відповіді необхідно використовувати пошту першого класу.

      • Для відправлення міжнародної пошти слід використовувати особливі підходи. Наприклад, можна і відіслати запит поштою, і відправити запит по телексу. Крім того, якщо вкласти один два міжнародні купони, відповідь може прийти швидше. Замовники можуть використовувати купони для придбання марок власної країни або у власній валюті.

      • Якщо аудитор на основі своєї оцінки чинників ризику шахрайства вирішить змінити процедури, що відносяться до сальдо дебіторської заборгованості, окрім відправки письмових запитів, він зобов'язаний зв'язатися із замовниками по телефону. Крім того, аудитор може запитати у замовників клієнта підтвердження додаткової інформації. Наприклад, можна запитати підтвердження відповідних контрактних умов, таких як критерії приймання, терміни поставки і оплати, відсутність майбутніх зобов'язань клієнта, право на повернення товару, гарантії сум перепродажу, а також умови анулювання і відшкодування. Аудитор повинен також розглянути можливість одержати підтвердження про те, що клієнт і замовник не мають ніяких побічних угод, окрім висловлених умов контракту.


    4. Для частини дебіторської заборгованості, яка не підтверджується на 100% в Кроці 3 для підтвердження слід узяти вибірку рахунків, що становлять баланс, що залишається.

    А. Якщо метод вибірки підходить, документально оформите процес вибірки.

    В. Повторите програму від Кроку 3А до Кроку 3G по рахівницях вибірки.


    Практичне керівництво:

    Подивіться розділи 4 і 7 перш ніж робити вибірку і визначте її об'єм. У багатьох випадках може не бути потрібно вибірки частини, що залишається. См.ПФ-7а, де представлена форма визначення об'єму вибірки для частини дебіторської заборгованості, що залишається. При використовуванні вибірки одержите підтвердження рахунків-фактур замість сальдо рахунків. Для документального оформлення процесу вибірки можна використовувати форму ПФ-7в Форма планування і оцінки выборки- оцінка по суті.


    5. По значним рахункам дебіторів співробітників, векселям до отримання та іншим рахункам дебіторів, які не увійшли у пробний баланс з класифікованими по строку оплати рахунками, розгляньте можливість отримання підтвердження.


    Практичне керівництво:

    • Як правило, дані статті дебіторів неістотні, і аудиторські процедури по них необов'язкові. Якщо власник/менеджер має велику кредиторську заборгованість компанії, аудитор повинен визначити, що вона фактично представляє: заробітну платню або дивіденд. Якщо власник/менеджер є стороною, що підписує письмову репрезентацію, можна також одержати підтвердження позики власнику/менеджеру в письмовій репрезентації керівництва.


    6. Відпрацюйте відповіді на запити на підтвердження:

    А. Розласуйте різниці, одержані по відповідях на запити на підтвердження від замовників клієнта.


    Практичне керівництво:

    • У багатьох випадках рекомендується, щоб первинну звірку відповідей на запити на підтвердження проводив персонал клієнта. В цьому випадку необхідно копію відповіді на запит на підтвердження надавати клієнту з інструкціями за формою узгодження залишок, одержаний від замовника із залишком клієнта (см.ПФ-21), де представлена форма робочого документа який можна використовувати. Слід попросити персонал клієнта по можливості прикладати супровідну документацію, наприклад підтверджені бланки про внесок депозиту, рахунки-фактури і відвантажувальні документи кожному узгодженню, щоб аудитору було легше проводити аналіз.

    • Респонденти іноді використовують нетрадиційні засоби, наприклад, факсиміле, для відповідей на запити на підтвердження. В таких випадках аудитор допалений зробити наступні кроки:

    - Упевнитися в автентичності джерела і змісту відповіді на питання на підтвердження по телефону і документально оформити в робочих документах, що це було зроблено. Запитати респондента відправити оригінал підтвердження безпосередньо аудитору

    - Якщо відповідь з факсиміле даний на термобумазі, зробити фотокопію відповіді і берегти фотокопію в робочих документах до отримання оригіналу.


    В. Виконайте альтернативні процедури для тих замовників, які не відповідають


    Практичне керівництво:

    • Звичайно можна використовувати наступний підхід для виконання альтернативних процедур на кожний випадок відсутності відповіді:

    - Спочатку вивчити квитанцію про отримання грошових коштів після дати підтвердження

    - Якщо частина балансу не інкасована, вивчіть рахунки-фактури продажів і відповідні відвантажувальні документи.

    • Аудитор також може вивчити відвантажувальні документи по подальшій інкасованій частині, якщо необхідні додаткові докази правильності віддзеркалення продажів в зміну звітних періодів.

    • По можливості по всіх випадках відсутності відповіді необхідно виконати альтернативні процедури. Проте якщо видно, що на перевірку причини відсутності відповіді може бути потрібно дуже багато час, можна класифікувати всю непідтверджену суму кА спотворення інформації. В подібному випадку, якщо відсутність відповіді - частина процедури вибірки, як спотворення інформації повинна бути відзначена вся сукупність, по якій робилася вибірка (див. Крок 60). В цьому випадку, якщо одержана в результаті такої проекції спотворення інформації в рахунку прийнятні, додаткової перевірки не знадобиться.


    С. По групам, підтвердження по яких були розіслані по 100% елементів, підсумовуйте результати процедури підтвердження і вкажіть, скільки всього рахунків і залишків підтверджених без відхилень, звірених підтверджень, відсутніх відповідей, по яких виконувалися альтернативні процедури, а також підтвердження і відсутніх відповідей, відзначених як спотворення.

    D. По групі дебіторської заборгованості, по якій робилася вибірка, підсумовуйте і оцініть результати вибірки і зробіть проекцію спотворення інформації на відповідний пласт.

    Е. На підставі результатів процедур підтвердження визначите чи необхідний додаткове підтвердження або альтернативні процедури по неперевірених сальдо замовників.


    Практичне керівництво:

    • Можна використовувати форму Узагальнення підтверджень (ПФ-8) для підсумовування результатів підтверджень як по методу вибірок, так і по методу детальної перевірки.

    • Можна використовувати форму Планування і оцінки вибірки - Перевірка по суті (ПФ - 7в) для підсумовування і оцінки результатів підтверджень по методу вибірок.


    7. Перевірте адекватність резерву на сумнівні борги.

    А. Клієнт повинен занести подальшу інкасацію грошових коштів у вашу копію пробного балансу з класифікованими по терміну оплати рахівницями, складеного в Кроці 1.

    В. Проверьте подальші інкасації клієнта по крупних сальдо рахунків шляхом вивчення бланків про внесок депозиту і сповіщень про переклад.

    С. Если неінкасовані рахунки значні, перевірте термін оплати рахунків, що залишаються (для перевірки правильності терміну оплати рекомендується використовувати оригінали документів про продажі).

    D. Якщо можливо, по кожному істотному простроченому рахунку, перевірте кредитні файли, прогляньте кореспонденцію із замовником або обговоріть статус інкасації з клієнтом. Виявіть потенційно сумнівні борги на рахівницях. E. Взнайте вірогідність виникнення проблем з інкасацією по рахівницях, які зараз класифіковані як поточні.

    F. Якщо вам стало відомо, що окремі рахунки були конвертовані у векселі, визначте, чи не слідує їх класифікувати як необоротні активи.

    G. Співвіднесіть результати роботи з Кроку 7а по Крок 7f з резервом на покриття сумнівних боргів і оцініть його адекватність. Якщо необхідно, підрахуйте статистику безнадійних боргів минулого року і статистику надходження платежів за минулий рік.

    H. Якщо в компанії використовується прямий метод списання, оцініть той факт, що істотні безнадійні рахунки залишаться в дебіторській заборгованості.


    Практичне керівництво:

    • Метод прямого списання не включений в ОПБУ. Проте, залежно від істотності резерву і списань протягом періоду, він може наближатися до ОПБУ, що рекомендуються.


    I. Розгляньте інкасацію істотної дебіторської заборгованості по співробітниках, векселі до отримання або інші рахунки дебіторів, не вказані в пробному балансі з класифікованими по терміну оплати рахівницями.


    Практичне керівництво:

    • Коментарі, що надаються персоналом клієнта не можна приймати на віру, не перевіривши інших доказів в підтримку звітності даних коментарів.

    • Інші метою і підходи, які можна використовувати: Використовування альтернативних підходів в цілях розробки незалежної оцінки.

    - Порівняння резерву з фактичними результатами після дати бухгалтерського балансу

    - Оцінка процесу оцінки резерву клієнтом, включаючи кваліфікацію і досвід особи, що визначає суму рахунку резерву.

    - Визначення того,

    Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
    Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

    Поможем написать работу на аналогичную тему

    Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
    Нужна помощь в написании работы?
    Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

    Похожие рефераты: