Облік праці та її оплати
На початковому етапі аудиторської перевірки з’ясовується правильність записів в особистих справах працівників, наявності трудових книжок, штатного розкладу, правильності використання тарифних сіток, ставок, розцінок та надбавок при обчисленні заробітної плати; оформлення документів, на підставі яких нараховувалася заробітна плата (табелів обліку використання робочого часу, нарядів, контрактів, розрахунково-платіжних відомостей, відповідних записів у обліку).
При перевірці обгрунтованості, визначення фонду оплати праці, перш за все, аудитором з’ясовується дотримання підприємством законодавчих та нормативних актів з нарахування заробітної плати, а також використання внутрішньогосподарських документів з оплати праці.
Аудитором аналізується доцільність і прогресивність форм і систем оплати праці. Під час аудиторської перевірки встановлюється правильність посадових окладів і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи щодо оплати праці. Дотримання відповідності посадових окладів і ставок встановлюють шляхом їх порівняння зі штатним розкладом, нормативами за групами підприємств та розмірами реалізації продукції.
Метою аудиторської перевірки обгрунтованості визначення фонду оплати праці є виявлення резервів скорочення витрат на оплату праці та раціональність використання коштів.
Аудит розміру фонду оплати праці в допоміжних виробництвах повинен здійснюватися на основі прогнозних обсягів робіт, нормативів затрат часу, затверджених підприємством, а також посадових окладів, тарифних ставок, положень з оплати праці. Аудитору слід пам’ятати, що правильність застосування тарифних ставок потрібно перевіряти при погодинній оплаті праці, виконання кількісних і якісних показників роботи, норм і розцінок – при відрядній. Аудитору ретельно слід перевірити табель обліку використання робочого часу.
При його перевірці особливу увагу слід звернути на наявність вигаданих (підставних) осіб, яким нараховують заробітну плату.
Насамперед звертається увага на належне заповнення табелів обліку робочого часу на предмет наявності повного списку працівників окремого підрозділу підприємства, табельного номера кожного співробітника. У табелі повинні бути відзначені також усі явки, неявки, запізнення, понаднормовий час, час простоїв і т.д.
Додаткову інформацію про простої можна одержати в листках про простої, а кількість понаднормових робіт перевіряється в листках на доплату.
Вивчення первинної документації з обліку робочого часу й системи внутрішнього контролю над дотриманням графіка робочого дня дає підстави перевіряючому робити висновки про відношення адміністрації підприємства до раціонального використання робочого часу й об’єктивності даних, про відпрацьований час, які надаються в бухгалтерію як база для нарахування заробітної плати робітникам-погодинникам.
Особи, які виконують перевірку первинної документації, повинні бути надто уважні, оскільки в таких документах здійснюються початкові розрахунки заробітку працівників.
Насамперед, проводиться вибірковий контроль відповідності застосовуваних розцінок розряду робітника-відрядника. Потім вивчається дотримання нормативів робочого часу, що повинен бути витрачений на виготовлення одиниці виробу.
У нарядах на відрядні роботи й інші первинні документи з обліку вироблення одночасно відображаються розцінки, кількість виготовленої продукції і заробіток кожного працівника, тому аудитору необхідно самостійно розраховувати суму заробітку окремих робітників і підсумковий заробіток у рамках одного документа.
Дані про вироблення в нарядах, рапортах, маршрутних картках порівнюються з даними прибуткових документів на складі за той самий часовий період. Якщо виявлено розбіжності між складськими документами й первинними даними про вироблення, то робиться висновок про ймовірність приписок, незаконних виплат заробітної плати і, як наслідок, заниження оподатковуваного прибутку.
Контрольні дії, проведені в ході вирішення першого завдання, дають перевіряючим підставу судити про те, наскільки близькі до дійсності дані первинного обліку вироблення на підприємстві за період, що обраний для перевірки.Значні розбіжності найчастіше приводять аудиторів до ухвалення рішення про перехід від вибіркової перевірки до суцільного способу контролю.
Завдяки повному охопленню міжревізійного періоду можна визначити величину збитку, нанесеного підприємству. Для цього може бути організоване проведення позапланової тематичної перевірки розрахунків з оплати праці.
Аудитори повинні перевірити дотримання на підприємстві всії умов, за якими можна судити про обгрунтованість нарахувань по заробітній платі і, як наслідок, законність цих операцій.
Контролери вивчають наявність належним чином заповнених табелів, нарядів, рапортів, маршрутних карт, які містять інформацію про відпрацьований час і виготовлену продукцію по підрозділах і категоріях працюючих. Розкриттю порушень сприяє хронологічна перевірка документації про нарахування заробітної плати й первинних документів, у яких відбито дані про вироблення або відпрацьований час.
З ініціативи аудитора здійснюються разові перевірки реальності виконання робіт, по яких нарахована й виплачена заробітна плата в періоді, що перевіряється. Із цією метою проводиться візуальний огляд і контрольні обмірювання будівельних робіт, звірення кількості продукції, виготовленої в цехах і оприбуткованої на складі за день. За допомогою такого контролю аудитори часто розкривають факти завищення кількості виготовленої продукції (виконаного обсягу робіт) або, у деяких випадках повну відсутність результатів праці працівників підприємства.
Одним з варіантів необгрунтованого нарахування зарплати виступає використання в розрахунковому відділі завищених окладів або розцінок при вирахуванні сум оплати праці працюючих. Джерелами аудиту,які дозволяють виявити невідповідність установлених на підприємстві окладів і розцінок є: штатний розклад, тарифно-кваліфікаційні довідники, відомості нарахування заробітної плати.
З метою правильності визначення фонду оплати праці аудитору слід перевірити включення до нього різних доплат:за стаж роботи, звання мастера, клас кваліфікації, суміщення професій, персональних надбавок, якість виконаних робіт тощо.
Важливим етапом аудиту є перевірка дотримання підприємством інструкції про кошти, що відносяться до фонду оплати праці та джерел формування фонду, а також правильності відображення їх у обліку та фінансовій звітності.
При подальшій перевірці необхідно аудитору з’ясувати правомірність відображення в обліку та зітності наданих працівникам пільгових виплат; додаткових відпусток понад ті, що передбачені законодавством; надбавок до пенсій; надання матеріальної допомоги; дивідендів, процентів на акції.
Контроль обгрунтованості нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності допускає вивчення документів, що свідчать про хворобу працівника. Аудитори перевіряють наявність листків про тимчасову непрацездатність і порівнюють строки хвороби конкретних працівників зі строками нарахування допомоги.
Обгрунтованість нарахування заробітної плати працівникам за час чергової відпустки контролюється за допомогою вивчення розпорядницьких документів про надання відпустки конкретним особам, оцінок відділу кадрів в особистих картках працівника.
Аудиторська перевірка обгрунтованості визначення фонду оплати праці обумовила необхідність з’ясування його використання згідно з обсягом виконаних робіт.
Аудиторську перевірку використання фонду оплати праці потрібно здійснювати не лише в цілому на підприємстві, а й за категоріями працівників та виробничими підрозділами.
3.2 Організація і методика проведення аудиту розрахунків з працівниками по оплаті праці
Одним з основних завдань аудиторської превірки є аудит розрахунків з праціваниками по оплаті праці.
Аудиторська перевірка обліку розрахунків з оплати праці здійснюється аудитором згідно типових форм, затверджених наказом Міністерства статистики України „Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі” №144 від 22.05.1996 р. на виконання заходів щодо реалізації державної програми перходу України на міжнародну систему обліку і статистики.
Перевіряючи розрахунки з оплати праці, аудитор керується „Кодексом Законів України”, Законом України „Про оплату праці”, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 20 квітня 1995 р. № 144/95 – ВР (зі змінами та доповненнями до нього відповідно до Постанови Верховної Ради України від 6 лютого 1997 р. № 50/97 – ВР), а також Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11. 12. 1995 № 323 та Інструкцією зі статистики чисельності працівників. Зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату № 171 від 07. 07. 1995 р.
Основними показниками праці та заробітної плати , що підлягають перевірці, є:
чисельність працівників, їхні професії та кваліфікація;
витрати робочого часу у людино-годинах, людино-днях;
кількість виготовленої продукції;
розмір фонду оплати праці за категоріями працюючих, видами нарахувань;
нарахування премії, відпусток;
розмір ідрахувань за їх видами та інші.
Виходячи з цих показників праці та заробітної плати, аудитор повинен перевірити:
дотримання законодавства щодо організації ведення бухгалтерського обліку;
реальність відображення у первинних документахта формах звітності чисельності працівників та середньо спискової чисельності працюючих на підприємстві;
правильність визначення обсягів виконання робіт;
наявність у документах обліку осіб, що не брали участі у виконанні робіт;
достовірність відображення у документах обліку виконання робіт;
ідентичність даних аналітичного обліку з оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці” у Головній книзі й балансі на однакову дату та підписів у відомості й особовій справі;
законність доплат і надбавок до основної заробітної плати;
правильність підрахунків підсумків у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності;
реальність віднесення витрат з оплати праці на собівартість продукції;
відповідність даних відомостей на виплату заробітної плати тарифікаційним спискам працівників і відсутність у відомостях підчисток, необумовлених виправлень та підписів керівника та бузхгалтера.
Перевірка здійснюється вибірковим методом. Результат перевірки – визначення зон найвищого ризику, що обумовлено: існуванням підприємства (наявний ризик), постановкою внутрішньогосподарського контролю (ризик контролю) і ризиком з вини аудитора (ризик ге виявлення помилок).
При перевірці чисельності працівників підприємства аудитор повинен звернути увагу на правильність визначення середньо спискової чисельності та відображення її у фінансовій звітності.
Середньо спискова чисельність працівників на місяць встановлюється шляхом підсумку числа працівників за кожний календарний день і діленням на повне число календарних днів у даному місяці. Фактична чисельність перевіряється шляхом співставлення наявності трудових книжок працівників та табеля обліку робочого часу.
Правильність визначення обсігів виконання робіт, наявність приписок аудитору необхідно перевірити на основі розрахунків основної і додаткової оплати праці (премій, доплат, надбавок) за категоріями працівників.
Для перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати аудитору насамперед слід ретельно ознайомитися зі встановленими нормами для різних видів оплат.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій підприємства встановлюють самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій передбачених законодавством і угодами. Вибіркови методом аудитором проводиться превірка правильності застосування тарифних ставок, розцінок та розрахунки сум нарахованої оплати праці, при виявленні порушень всі первинні документи потрібно перевіряти в суцільному порядку.
Перевірка документів спрямована на те, щоб виявити раельність відображення робіт, правильність визначення їх обсягів, строків виконання, норми виробітку, суми нарахованої заробітної плати, включаючи доплати та надбавки. З цією метою поряд з перевіркою документів з обліку праці застосовується зустрічна перевірка взаємопов’язаних документів і облікових записів.
Аудиторська перевірка оплати праці, що нарахована працівникам за ствановленими окладами, повинна бути спрямована на відпрацьований працівником час і відповідність фактично одержаних сумокладу, штатному розкладу або наказу по підприємству.
Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці аудитору необхідно мати відомості про посадові оклади (за штатним розкладом), присвоєні розряди (на підставі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період, що ретельно перевіряються.
При нарахуванні основної заробітної плати працівникам, яким встановлена відрядна оплата праці, крім табеля необхідно мати відомості про виробіток і розцінки за виконані роботи.
Для розрахунку заробітної плати спеціаліста за тарифом, годинну ставку треба помножити на кількість годин зміни. При цьому аудитор повинен перевірити правильність розрахунків з оплати праці в первинних документах та відповідність розрахованих сум в розрахунково-платіжних відомостях.
При аудиті виплат заробітної плати за трудовими угодами аудитору потрібно перевірити обсяг виконаних робіт; правильність розцінок та сум, що виплачені після закінчення робіт; дотримання строків виконання робіт та відповідність їх обсягам робіт, що вказані в трудовій угоді; правильність і повноту проведення розрахунків за виконані роботи.
При виявленні забракованої продукції аудитор перевіряє правильність її оплати. При цьому слід з’ясувати, з чиєї вини виник брак, тому що повний брак з вини працівника не підлягає оплаті,а не з вини працівника оплачується за рівнем, нижчим 2/3 тарифної ставки встановленого окладу або розряду.
При випадках заробітної плати, що базується на мінімальному розмірі, аудитору слід перевірити фактично нараховану суму оплати праці, маючи на увазі, що оплата праці працівників на повинна бути нижчою від встановленого мінімуму заробітної плати.
Під час аудиторської перевірки аудитор повинен зосередити увагу на обгрунтованості основних форм додаткової оплати – доплати за стаж, надбавки до тарифних ставок, доплати за класність, за ненормований робочий день, підвищених розцінках тощо.
При аудиті підвищених розцінок, необхідно з’ясувати наявність положення, де вони мають місце та перевірити їх обгрунтованість.
Перевіряючи правильність доплат за заміщення посади необхідно з’ясувати підставу для такої доплати, наявність наказу керівника, тривалість заміщення понад 12 робочих днів і відсутності обов’язків заступника згідно із штатним розкладом.
Перевірка виплат премій, основних працівників та адміністративно – управлінського складу, грунтується на нормативах підприємства, якими затверджено порядок преміювання і джерела його покриття. При цьому аудитору необхідно враховувати нормативи підпиємства, якими затверджено порядок преміювання працівників та джерела його покриття. Аудитор повинен пам’ятати, що перевірку необхідно проводити у двох напрямках: преміювання працівників підприємства і адміністративно-управлінського апарату.
Аудит правомірності виплат премій за загальні показники в роботі, базується на встановленні достовірності даних про кнцеві фінансові результати, досягненні прогнозного рівня валового доходу, реалізації продукції в цілому по підприємству та за окремими підрозділами.
Аудитор повинен перевірити правомірність віднесення витрат по оплаті праці на собівартість продукції. При цьому слід керуватись Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” та інших нормативних документів.
Правомірність віднесення витрат на оплату праці обумовлює перевірку обгрунтованості затрат на оплату відпусток працівників.
При аудиторській перевірці слід враховувати, що нарахування резерву на оплату відпусток не носить обов’язкового характеру. Якщо на підприємстві згідно з наказом про облікову політику рівномірний розподіл відпусток на протязі року, то фактичні витрати на оплату відпусток списуються на собівартість продукції по мірі надання працівникам відпусток. У випадках, коли сума нарахованих і сплачених відпускних працівникам у звітному періоді відноситься до наступного звітного періоду, вона повинна включатися до складу фактичних витрат на оплату праці у місяці, що наступає за звітним.
Перевіряючи правомірність нарахування заробітної плати і віднесення їх на собівартість продукції, аудитору необхідно перевірити правильність відрахувань до Пенсійного фонду, фонду соціального страхування та на випадок безробіття. Крім того при аудиторській перевірці з’ясовується повнота та правомірність розрахунків за встановленими нормативами.
Наступним етапом аудиторської перевірки є правильність утримань із заробітної плати. Згідно зі статтею 127 Кодексу законів про працю України утримання із заробітної плати можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених законодавством України. Обов’язкові утримання включають прибутковий податок за шкалою податку (до 17 гривень не оподатковується); утримання до Пенсійного фонду (1 %, якщо загальна сума нарахованої заробітної плати становить до 150 гривень, 2 %, якщо сума більше 150 гривень); утримання на випадок безробіття (0,5 % від нарахованої суми); утримання за виконавчими листами. Загальний розмір утримань із заробітної плати не може перевищувати 20 %, а в особливих випадках – 50 % заробітної плати. В першу чергу перевіряється правомірність утримання прибуткового податку з кожного працюючого та загальної суми податку.
При цьому аудитор з’ясовує відповідність ставок прибуткового податку, встановлених постановою Кабінету Міністрів України, ставкам, що застосовуються в розрахунках утримань з заробітної плати з окремого працівника.
При перевірці правильності визначення сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню, отриманого як в натуральній так і в грошовій формі, аудитору необхідно перевірити повноту оподаткування доходу і правомірність застосування ставок оподаткування.
Особливу увагу аудитору слід приділити перевірці повноти включення в оподаткований доход сум, що підлягають оподаткуванню (сум матеріальної допомогт, що перевищує встановлений нормати; правильності проведення перерахунків прибуткового податку по закінченні року і відповідних донарахувань або утримань). Аудитору слід пам’ятати, що на пізніше строку отримання коштіву банку на оплату праці, повинні перераховуватись до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за попередній місяць.
При перевірці необхідно звірити суми платіжного доручення на прерахування до бюджету прибуткового податку з фактично нарахованих сумою податку.
Аудиторській перевірці підлягають суми утримані із заробітної плати за виконавчими листами, за письмовими дорученнями про переказ страхових внесків, відшкодування матеріального збитку, заподіяного матеріально відповідальними особами тощо.
Джерелами перевірки є розрахункові, платіжні відомості, книги особових рахунків, виконавчі листи та інші первинні документи. Крім цього, аудитор повинен перевірити своєчасність нарахування утриманих сум за призначенням.
При аудиторськіій перевірці оплати праці аудитору необхідно з’ясувати наявність депонованих сум у платіжних відомостях та реєстрах депонованих сум, які необхідно порівняти з книгами обліку розрахунків із депонентами.
Аудитору слід встановити відповідність невиплаченої суми, вказаної в книзі, з платіжними відомостями на виплату депонованих сум і розрахунковою відомістю та реальність виплати депонованих сум. З цією метою необхідно аудитору порівняти суми з реєстрів депонованих сум, платіжних відомостей, книг обліку розрахунків із депонентами та суми депонованої заробітної плати у видаткових касових ордерах. Крім того, необхідно в результаті аудиторської перевірки з’ясувати повноту та своєчасність перерахування депонованих сум в бюджет.
На останньому етапі аудитору слід перевірити ідентичність даних аналітичного обліку щодо оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунка 66 „Розрахунки з оплати праці” у Гтоловній книзі й балансі на початок та кінець зітного періоду.
З цією метою звіряють сальдо на перше число відповідного місяця у Головній книзі й балансі з підсумковими сумами (сумами до видачі) розрахунково-платіжних відомостей. Причинами розходжень можуть бути: перекручення даних внаслідок зловживань (виключень виплат, утримань); неповного утримання авансів; повторного списання грошових документів із внесенням виплат у дебет рахунка 66 „Розрахунки з оплати праці”; зменшення дебіторської заборгованості або збільшення кредиторської заборгованості під час перенесення сальдо з однієї розрахункової відомості в іншу.
3.3 Автоматизація обліку праці та розрахунків по її оплаті
Сучасний стан переходу економіки України до ринку, який характеризується станом виробництва і поглибленням кризових явищ в економіці, зниженням життєвого рівня населення, офіційним безробіттям та розладом фінансової системи, вимагає пошуку шляхів забезпечення високого рівня добробуту народу на основі раціональної організації оплати праці й достатньої кількості робочих місць, комплексного реформування всіх складових систем економічних відносин тощо.
Більшість факторів, що заважають успішному розвитку підприємств, пов’язані з проблемами організації управління. Саме тому задачі оптимізації управління на сьогоднішній день є найбільш актуальними. В умовах використання сучасних інформаційних технологій бухгалтерський облік та бухгалтерська інформація використовуються значно ширше, ніж традиційні. Це не тільки отримання бухгалтерських та податкових документів, але і інформація, яка широко використовується для аналізу господарської діяльності, оперативної оцінки, прийняття управлінських рішень, оцінки прийнятих рішень тощо.
Одним із основних шляхів реформування та удосконалення обліку є автоматизація.
Облік праці та її оплати, як найбільш трудомістку ділянку роботи механізують однією з перших. Це дає змогу своєчасно одержати точну інформацію про витрати фонду заробітної плати (оплати праці), матеріального заохочення, про стан розрахунків із працівниками, органами соціального страхування тощо.
На підприємствах України функціонують різні автоматизовані системи обліку праці та її оплати. АРМ бухгалтера по обліку праці та її оплати дозволяють комплексно розв`язувати всі задачі, поставлені перед даним участком обліку і видавати інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень.
Для автоматизації бухгалтерського обліку використовується різноманітна кількість спеціальних програм, основними з яких є: “1С: Бухгалтерія” , “Парус – Підприємство”, “Галактика” тощо.
Програма “Галактика” є багатокористувальницькою системою автоматизації управління підприємством, яка охоплює всі аспекти його внутрішньої і зовнішньої господарської діяльності.
Програма “Парус – Підприємство” є комплексною програмою автоматизації бухгалтерського та податкового обліків підприємств малого та середнього бізнесу. Вона складається з трьох модулів: Адміністратор, Бухгалтерія та Реалізація, кожен з яких містить один або декілька додатків, тобто програм, що працюють в ОС МS Windows.
Програма “1С: Бухгалтерія” – це програма спеціального призначення, яка використовується для організації синтетичного та аналітичного обліків, підготовки звітних форм та первинних документів. Ця програма є однією з найбільш розповсюджених, оскільки вона може настроюватися самим бухгалтером на особливості бухгалтерського обліку стосовно свого господарства, на будь-які зміни законодавства та форм звітності. Програма дозволяє автоматизувати різні розділи обліку: касу, банк, матеріали, товари, основні засоби, розрахунки з організаціями, заробітну плату та інші. Програма відмічається зручністю в роботі, швидкістю проведення операцій та легкістю засвоєння.
Програма „1С: Бухгалтерія” являється найбільш розповсюдженою й універсальною програмою для ведення бухгалтерського обліку на сучасних підприємствах. Вона відрізняється зручністю в роботі й повною настроєністю для всіх систем бухгалтерського обліку.
Програма „1 С: Бухгалтерія” дозволяє виконувати реєстрацію облікової інформації кількома способами:
введення проводок вручну;
використання механізму типових операцій;
введення документів з наступним формуванням проводок.
Існують також і спеціалізовані програми по розрахункам та обліку праці та її оплати, а також по управлінню персоналом. Серед таких програм можна виділити програму Парус-Зарплата 7.40 та програму Парус-Кадры. Парус-Зарплата 7.40 призначена для роботи на підприємствах любої форми власності незалежно від розміру. Ця система може працювати як відокремлений елемент автоматизації фінансово-господарської діяльності підприємства, так і в комплексі з іншою програмною продукцією. За допомогою системи Парус-Зарплата легко автоматизувати процес нарахування заробітної плати на всіх етапах, а саме: друкування різноманітних довідок по зарплаті(в тому числі форму 8-ДР); ведення особових рахунків працівників; інтеграція з програмою СПОВ для здачі звітів по персоніфікації в Пенсійний фонд; розрахунок зарплати, в тому числі з урахуванням норм робочого часу та виробітку, з використанням валюти; облік виплат по відомостям та ВКО; перерахунок заробітної плати за попередні місяці; розрахунок відпусток, допомог по тимчасовій непрацездатності та на дітей; розрахунок прибуткового податку, пенсійного збору, виплат по виконавчим листам, утримання по позикам; розрахунок нарахувань на зарплату (податки, фонди тощо); формування та друкування списків допоміг, лікарняних, відпускних та інших виплат, накопичу вальних відомостей по заробітній платі в різних розрізах та інше.
Найбільш придатною для аграрних підприємств є конфігурація "Агрокомплекс" програми “1С; Бухгалтерія 7.7”, яку я пропоную ввести в ТОВ “Агрофірма Мар’янівська”. В господарстві є одне автоматизоване робоче місце, однак цього мало для автоматизації обліку, тому я пропоную придбати ще 3 комп'ютери для удосконалення бухгалтерського обліку і аудиту.
Стадії й етапи розробки інформаційних систем визначені відповідним державним стандартом (ГОСТ 34.601-90).
Наведені в державних стандартах етапи можна об’єднати в три основних:
Вивчення особливостей господарської діяльності підприємства
Проектування системи й узгодження проекту;
Впровадження й удосконалення проекту.
На етапі вивчення особливостей господарської діяльності силами самого підприємства проводиться експрес-обстеження стану підприємства і визначення попереднього бюджету створення комп’ютерної інформаційної системи, а також укладється договір з генеральним підрядником.
Мета цього етапу створення КСБО – отримати об’єктивну інформацію про діяльність підприємства й обгрунтувати необхідність створення КСБО. При цьому формулюють вимоги користувача до майбутньої системи. Під час обстеження з’ясовується документообіг, форми первинних та звітних документів, методики розрахунку окремих показників. Обстеження має виявити проблеми, розв’язування яких можливе за допомогою засобів комп’ютерної техніки, дати оцінку доцільності створення КСБО.
На етапі проектування системи й узгодження проекту консалтингова фірма – системний інтегратор на основі матеріалів системного проекту спільно із спеціалізованим підрозділом підприємства виконує роботи з реорганізації діяльності підприємства , а також розробляє системний проект КСБО. У системному проекті, як правило, представляють:
Фукціонально-інформаційні моделі раціональних бізнес-процесів;
Схеми внутрішнього та зовнішнього документообігів;
Альбом форм вихідних та вхідних документів;
Логічну структуру інтегрованої бази даних; структуру бази документів;
Функіональні й інформаційні специфікації типових автоматизованих робочих місць;
Функціонально-інформаційні моделі процедур документообігу тощо.
Підготовка підприємства до комп’ютеризації починається з видання наказу про зміни в його структурі, документообігу, у розподілі обов’язків між працівниками, про перехід на нову технологію обробки облікової інформації.
На стадії проектування формулюють вимоги до створюваної КСБО. Для цього необхідно забезпечити співпрацю широкого кола фахівців – юристів, програмістів, інженерів, керівників підрозділів, а також майбутніх користувачів системи, які безпосередньо будуть працювати з КСБО. Під час проектування уточнюють процедури взаємодії облікового персоналу і напрями руху документів у системі, узгоджують і затведжують форми необхідних звітів, складають проектну документацію. При цьому фірма-розробник програмного забезпечення, аналізуючи технологію роботи бухгалтерії замовника та структуру системи бухгалтерського обліку, пропонує заходи з перерозподілу виконавців між ділянками роботи й організації їх взаємодії.
На етапі впровадження й удосконалення системи відбувається укладання угод та поставка технічних інструментальних програмних засобів для служби підтримки нової системи, а також організація навчання спеціалістів. У межах цього етапу відбуваються:
Укладання угоди та розробка прикладного програмного забезпечення;
Організація робіт із створення телекомунікаційної системи підприємства;
Проведення навчання та семінарів спеціалістів, керівників середньої ланки, а також вищого керівництва;
Укладання угод і придбання устаткування інформаційної системи підприємства, встановлення та монтаж, пусконалагоджувальні роботи;
Пробно-промислова експлуатація додаткового програмного забезпечення, що реалізує функції підсистем.
Після того, як проект КСБО створено, необхідною умовою його успішного впровадження є вдалий підбір працівників та їх підготовка до роботи з інформаційною системою.
Паралельно з піготовкою персоналу проводять роботи зі встановлення та налагодження апаратних і програмних засобів; визначають місця встановлення комп’ютерів, засобів їхньої охорони, осіб, відповідальних за збереження та супровід програмного забезпечення, встановлюють необхідні пакети програм. Перед впровадженням системи важливо, щоб для перевірки коректності роботи технічних та програмних засобів, можливості використання прикладного програмного забезпечення розробник провів попередні випробування системи.
Отже, при створенні КСБО як окремої системи і, особливо, як складової КІСП необхідно провести такі дії:
реорганізацію або організацію бізнес-процесів підприємста. Для цього доцільно запросити зовнішню незалежну консультаційну фірму і провести бізнес-консалтинг;
автоматизацію діяльності підприємства. Цей етап доцільно проводити спільними зусиллями зовнішньої консалтингової компанії, компанії – системного інтегратора та власного підрозділу автоматизації. На цьому етапі здійснюється консалтинг у галузі інформаційних технологій (ІТ-консалтинг).
Існуючі варіанти життєвого циклу визначають порядок виконання етапів під час розробки КСБО, а також критерії переходу від етапу до етапу.
Машинна інформаційна база охоплює всі види спеціально організованої інформації, представленої у вигляді, зручному для сприймання технічними засобами.
Інформаційна база передбачає формування та використання такої нормативно-довідкової інформації, як: довідник особових рахунків, класифікатори професій; довідник цехів, відділів, бригад; довідник видів оплат, довідник норм часу та розцінок.
У результаті оброблення даних одержують таку вихідну інформацію:
Бригадні наряди використовуються для контролю та формування контрольних підсумків;
Індивідуальні наряди використовуються для формування даних про робітників-відрядників, які працюють індивідуально;
Табель містить дані по кожному табельному номеру в розрізі основних видів оплат;
Відомість нарахованої зарплати робірників-відрядникам формує дані у файл нарахувань для програмного комплексу з обліку праці та її оплати;
Відомість нарахованої заробітної плати робірником-відрядникам нагромаджує дані для формування „Звіту про виконання норм виробітку робітників-відрядників”;
Відомість нарахованої заробітної плати робітникам-відрядникам формує дані для програмного комплексу з обліку праці та її оплати для складання зведених відомостей розподілу заробітної плати за шифрами виробничих витрат.
Для забезпечення автоматизованого обліку відпрацьованого часу та контролю за станом трудової дисципліни на підприємствах у більшості випадків використовують модуль „Табельний облік”, основні функції якого полягають у веденні щоденної реєстрації явок на роботу, залишення роботи, усіх випадків запізнень та та неявок із зазанченням причин, а також фіксування часу простоїв та роботи понад норми.
До нормативно-довідкової інформації модуля „Табельний облік” належать: календар, довідник підрозділів, довідник позначень явок та неявок; довідник змін, довідник табельних номерів.
У роботі з персоналом бувають ситуації, коли той чи інший співробітник із якихось причин своєчасно не отримав заробітну плату. Робітники рпограм пропонують користувачам модуль „Депоненти” як самостійний програмний продукт або у складі комплексної автоматизації обліку праці та її оплати.
Функція „Реєстр” використовується тільки після видання заробітної плати до закриття місяця в модулі „Зарплата”, і забезпечує бухгалтера потрібною інформаціїю про депоновану заробітну плату та формує відповідну звітність.
Функція „Архів” імітує роботу бухгалтера з книгою депонентів, що вможливлює сортування та пошук інформації за різними ознаками, формування нових депонентських карток, їх перегляд, редагування та вилучення.
Сучасні програмні комплекси з обліку праці та її оплати передбачають використання функції „Моделювання обліку праці й заробітної плати” для розрахунку оптимального розміру фонду заробітної плати та виявлення відхилень від установлених величин і прийняття управлінських рішень. Для цього за визначений період виконується розрахунок нормативного та фактичного фондів заробітної плати в розрізі структурних підрозділів, видів продукції, робіт і послуг. Моделюються витрати на оплату праці з урахуванням зростання (зниження ) обсягу виробництва продукції (робіт, послуг), а також визначається вплив фонду заробітної плати на зниження собівартості процукції.
Впровадження автоматизованої системи обробки облікової інформації пов’язано з капітальними вкладеннями на придбання технічних засобів та програмного забезпечення, виконання підготовчих робіт, навчання персоналу, поточними витратами на підтримку на належному рівні всієї системи тощо.
Визначення економічної ефективності автоматизації облікових задач включає розрахунок наступних показників:
загальні капітальні витрати на впровадження;
річні поточні витрати, пов’язані з автоматизацією обблікових задач;
річна економія від використання автоматизованої системи обробки облікової інформації;
термін окупності загальних капітальних витрат.
Розрахунок ефективності автоматизації обліку подано в додатку [Додаток Щ]
Розрахунки показали, що загальні капітальні витрати на автоматизацію становлять 24990,8 тис.грн., загальні поточні витрати, пов'язані з втоматизацією облікових задач - 44550,2 тис.грн., річна економія на впровадження автоматизації бухгалтерського обліку складає 9695,9 тис.грн.
4.Охорона навколишнього середовища
Охорону навколишнього середовища розглядають зазвичай як комплекс міжнародних, державних, регіональних, локальних, адміністративно-господарських, технологічних і громадських заходів, спрямованих на збереження та забезпечення раціонального природокористування, відновлення, охорону та примноження природних ресурсів для блага людського суспільства і підтримання біологічної та економічної рівноваги біосфери. Охорона природи досліджує вплив антропогенного фактора на природу, аналізує не будь-яку дію, а лише ту, наслідок якої може мати значення для життя людського суспільства, а також розглядає вплив антропогенного фактора не лише на організаційний світ, а й на неживу природу. Також, охорона навколишнього середовища розглядає вплив факторів на рівні мікро- та макроекосистеми.
До недавнього часу в Україні розвиток людського суспільства і самоочищення навколишнього природного середовища від технологічних забруднень перебували в динамічній екологічній рівновазі. Проте останніми роками в зв'язку з збільшенням екологічних катастроф в країні, надзвичайно інтенсивний розвиток промисловості, сільського й комунального господарства та інші чинники антропогенної дії на навколишнє природне середовище значно погіршили екологічний стан країни. Тому в першому розділі “Загальні засади” Конституції України, створена стаття 16, яка говорить про такі завдання поставлені перед охороною навколишнього середовища: забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, катастрофи планетарного масштабу, забезпечення генофонду Українського народу є обов'язком держави.
В природі все більше проявляються зміни, які викликані сільськогосподарською діяльністю людини в зв'язку з збільшенням потреби в продовольчих товарів. В даній роботі ми розглядаємо вплив окремо взятого, досліджуваного господарства. ТОВ ”Агрофірма Мар’янівська” розташоване в Степовій зоні . Клімат на території помірноконтинентальний. У грунтовому покриві переважають сірі і світло-сірі опідзолені грунти. В цілому грунтово-кліматичні умови сприятливі для ведення сільського господарства. В ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” загальна земельна площа становить в 2005 році 3083 га, з них рілля 2668 га. Орні землі складаються з таких агро виробничих груп грунтів, як: ясно-сірі, сірі, темно-сірі, опідзолені грунти. Із загальної площі землі, яка належить господарству деяка її площа пошкоджена ерозією.
Територія досліджуваного господарства характеризується хвилясто рівнинним рельєфом, який представлений в основному широкими вододілами та похилими схилами. Характерним для даної території є наявність глибоких, часто розгалужених балок, що розчленовують місцевість на вододіли.
Для підвищення родючості ґрунтів в ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” вносяться різні види мінеральних і органічних добрив в залежності від типу ґрунту та запланованої урожайності:
Всі ці заходи, звичайно є досить ефективними, але вони мають і зворотну дію. Пестициди, гербіциди, різні хімічні речовини це є продукт переробки певних речовин за допомогою різних хімічних реакцій, а отже не є продуктом природи і, звичайно збільшення таких речовин в природі впливає негативно на навколишнє середовище.
В результаті господарської діяльності ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” забруднює навколишнє середовище. Намагаючись отримати