Методика складання кошторису видатків бюджетних установ та аналіз його виконання
Реєстраційні рахунки відкриваються в розрізі розділів бюджетної класифікації на один бюджетний рік і щорічно поновлюються. Відкриття реєстраційних рахунків стає здійсненим фактом після письмового повідомлення про це розпорядника коштів. [54, ст. 25–26]
При зміні юридичної адреси розпорядник коштів повинен протягом одного тижня повідомити про зазначені зміни відповідні органи Державного казначейства. В разі, якщо змінюється й адміністративно-територіальна підпорядкованість розпорядника коштів, реєстраційний рахунок в органах Державного казначейства за старим місцем знаходження закривається. При цьому розпоряднику коштів надається витяг із особової картки, в якому фіксується інформація щодо підсумкового результату проведених бюджетною установою видатків. Витяг подається в органи Державного казначейства за новою адресою, після чого між розпорядником коштів та органом Державного казначейства укладається договір на розрахункове обслуговування.
Оплата видатків розпорядників бюджетних коштів здійснюється органами Державного казначейства України з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників шляхом проведення платежів з цих рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України.
Оплата рахунків розпорядників коштів бюджету здійснюється лише за наявності в обліку органів Державного казначейства їх зобов’язань та (або) фінансових зобов’язань та залишків коштів на рахунках розпорядників.
Підставою для оплати видатків є платіжні доручення розпорядників коштів та документи, які підтверджують цільове направлення коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, акти виконаних робіт тощо).
Органи Державного казначейства приймають від розпорядників бюджетних коштів платіжні доручення і підтверджуючі документи:
· за загальним фондом – відповідно до кошторисних призначень, помісячних планів асигнувань, зареєстрованих зобов’язань та в межах залишку коштів на рахунку за певним кодом економічної класифікації видатків;
· за спеціальним фондом – в межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку за всіма кодами економічної класифікації видатків, залишків кошторисних призначень та зареєстрованих зобов’язань.
Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства України у двох примірниках, на першому з яких ставляться відбиток печатки та підписи відповідальних осіб установи. Дата платіжного доручення повинна відповідати даті його фактичного подання або даті наступного дня, якщо документи надійшли після операційного часу.
З метою забезпечення попереднього контролю за витрачанням коштів державного бюджету документи, які підтверджують необхідність проведення оплати рахунка, перевіряються відносно доцільності та ефективності витрат. Суми, які підлягають перерахуванню, звіряються з кошторисом доходів і видатків установи, з залишками невикористаних асигнувань за кодами економічної класифікації.
Оформлення розрахункових документів на оплату здійснюється відповідним управлінням (відділом) Державного казначейства в день їх надходження.
Відмітка про дозвіл на проведення оплати ставиться на першому екземплярі прийнятих платіжних доручень у вигляді відтиску штампа казначея. У випадках, коли доцільність проведення оплати рахунка викликає сумнів, строк надання дозволу на оплату може бути продовжений. Розрахункові документи, які підтверджують необхідність оплати рахунків, до здійснення оплати залишаються в органі Державного казначейства. Підготовлені платіжні доручення надаються в уповноважений банк у вигляді електронних розрахункових документів в системі «клієнт-банк».
2. Методика складання та облік виконання кошторису видатків бюджетної установи (Іванківський територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян)
2.1 Організаційно-економічна характеристика бюджетної установи Іванківського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян
Іванківським Управлінням праці та соціального захисту населення Іванківської РДА з 01 січня 1989 року було створено районне відділення соціальної допомоги. На той час відділення надавало послуги одиноким непрацездатним громадянам пенсійного віку, через відділення оплачувалися гарячі обіди для малозабезпечених громадян, а також виплачувалася допомога рідним, які оформляли опіку над громадянином пенсійного віку, який не міг сам себе обслуговувати.
З 08 червня 2001 року, згідно Розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області «Про утворення територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян» та на підставі статті 23 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» і на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1995 року №136 «Про вдосконалення управління у сфері соціального захисту населення» було утворено на базі районного відділення соціальної допомоги Управління праці та соціального захисту населення територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян.
З того часу Іванківський територіальний центр є підпорядкованою структурою Іванківського Управління праці та соціального захисту населення, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із своїм найменуванням, штампи та бланки.
Територіальний центр утворився для здійснення соціального обслуговування та надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, та проживають на території Іванківського району, в умовах стаціонарного, тимчасового або денного перебування.
Іванківський територіальний центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці, актами інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, провадить свою діяльність на принципах адресності та індивідуального підходу, доступності та відкритості, добровільного вибору отримання чи відмови від надання соціальних послуг, гуманності, комплексності, максимальної ефективності використання бюджетних та позабюджетних коштів, законності, соціальної справедливості, забезпечення конфіденційності, дотримання стандартів якості, відповідальності за дотримання етичних і правових норм.
На соціальне обслуговування (надання соціальних послуг) в територіальному центрі мають право:
– громадяни похилого віку, інваліди (які досягли 18-річного віку), хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими в порядку, затвердженому МОЗ;
– громадяни, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення, нижчий ніж встановлений законом прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
До складу Іванківського районного територіального центру входять такі структурні підрозділи:
– відділення соціальної допомоги вдома – було створено 08 червня 2001 року
– стаціонарне відділення для постійного або тимчасового проживання на 25 койко-ліжок – створене 28 жовтня 2008 року, згідно рішення Іванківської районної ради від 21.12.2007 року №V-13/300.
– відділення організації надання адресної натуральної допомоги та реалізації соціальних програм створене для надання соціально побутових послуг, до якого входять:
а) перукарня – функціонує з 08 червня 2001 року
б) швейна майстерня по дрібному ремонту верхнього одягу – 01 січня 2003 року.
Також певний час функціонувала майстерня по ремонту взуття.
Іванківський територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян постійно проводить обстеження матеріально-побутових умов інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та праці, одиноких непрацездатних громадян з метою виявлення їх потреб та надання конкретної допомоги. Соціальними робітниками відділення соціальної допомоги обслуговується 738 чоловік в 52-ох населених пунктах. Ними надаються безкоштовні різні види соціально-побутових, комунальних та медико-соціальних послуг непрацездатним громадянам.
У відділенні організації надання адресної натуральної допомоги та реалізації соціальних програм на постійному обліку знаходиться 780 чоловік. Ці люди уже звично користуються безкоштовними послугами перукарні та швейної майстерні.
У стаціонарному відділенні для тимчасового або постійного проживання одиноких непрацездатних громадян та інвалідів на обслуговуванні знаходяться 25 одиноких малозабезпечених громадян, які там проживають.
Окрім цього, відділення соціальної допомоги може приймати на обслуговування непрацездатних громадян, які мають працездатних дітей, або родичів, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані їх утримувати, але не можуть з поважної причини здійснювати за ними догляд (проживають в іншому населеному пункті, за станом здоров'я або через територіальну віддаленість не можуть надавати допомогу батькам, знаходяться у відрядженні, на лікуванні та інше). У таких випадках непрацездатні громадяни, які отримують пенсію в мінімальних розмірах, обслуговуються безплатно, а ті з них, які отримують пенсію в розмірі більшому від мінімальної, вносять плату в розмірі 5 відсотків від одержуваної пенсії.
В рамках реалізації районної програми «Турбота «надається матеріальну допомогу солдатським вдовам, неповним сім'ям, одиноким пристарілим громадянам.
В Іванківському територіальному центрі соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, згідно штатного розпису до 01 січня 2007 року працювало 66 працівників. З них у відділенні соціальної допомоги – 55 чоловік, у відділенні соціально – побутової реабілітації працюють перукар, швачка та 9 чоловік – адміністрація територіального центру. З 01 січня 2007 року було збільшено чисельності штатних одиниць соціальних робітників у кількості 15 чоловік, згідно рішення Іванківської районної ради від 25 липня 2006 року №V – 3/63, в зв’язку із збільшенням громадян, які потребують стороннього догляду та за клопотаннями селищної та сільських рад. А з 05 червня 2008 року, в зв’язку з створення при Іванівському територіальному центрі стаціонарного відділення було набрано додатково 14 штатних одиниць. І тому станом на 01 січня 2010 року та згідно штатного розпису Іванківський територіальний центр налічує 95 штатних одиниць.
На даний момент Іванківський районний територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян здійснює свою діяльність, згідно з Положенням про Іванківський районний територіальний центр затвердженого Іванківською РДА від 11.05.2010 року, умовами якого передбачено затвердження Іванківському територіальному центру штатного розпису управлінням праці та соціального захисту населення. Територіальний центр очолює директор, який також призначається на посаду та звільняється з посади начальником Управління праці та соціального захисту населення, ліцензії про професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг (комплекс соціальних послуг: соціально-побутові, психологічні, соціально-педагогічні, соціально-медичні, соціально-економічні, юридичні, з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями, інформаційні) від 24 грудня 2009 року та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 11 травня 2010 року.
Іванківський територіальний центр утримується за рахунок коштів місцевого бюджету та також благодійних пожертвувань окремих громадян, підприємств, установ. Є розпорядниками коштів нижчого рівня – третього.
Згідно довідки Головного управління статистики (дод. Б.5.) №282872, юридична та фактична адреса Іванківського територіального центру – 07200, Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вулиця Івана Проскури, 13.
Код ЄДРПОУ – 22202951. Організаційно-правова форма господарювання – державна організація (установа, заклад). Форма власності – державна власність.
Вид діяльності – надання соціальної допомоги без забезпечення проживання.
Телефон: 0–4591–5–32–44 (директор), 0–4591–5–32–44 (головний бухгалтер). Підпорядкованість – Іванківській районній державній адміністрації, Іванківському Управлінню праці та соціального захисту населення. Реєстраційний рахунок – в ГУДК у Київській області №35419001000746 – КФК 91204 «Територіальні центри та відділення соціальної допомоги» (МФО – 821018).
Посадовим особам Іванківського територіального центру, яким було надано право розпоряджатися коштами і майном та підписувати розрахункові документи є:
з правом першого підпису: директор Іванківського територіального центру – Смовж С.В.
з правом другого підпису: головний бухгалтер – Григоренко Л.В.
Власні надходження установи формуються за рахунок надходжень від внесення плати в розмірі 5% одержуваної пенсії непрацездатних громадян, які мають дітей, як передбачено пунктом 13 Типового положення про відділення соціальної допомоги вдома, затвердженого наказом Міністерством соціального захисту України від 01.04.1997 року №44.
Інші джерела власних надходжень установи формуються за рахунок надходжень 75% пенсії підопічних Іванківського територіального центру, які знаходяться на обслуговуванні в стаціонарному відділені. Перерахування коштів за іншими джерелами власних надходжень на рахунок спеціального фонду проводиться Управлінням Пенсійного фонду в Іванківському районі, згідно заяв про перерахування різниці між сумою призначеної пенсії та пенсією, що виплачується відповідно до частини І статті 48 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 75%.
Власні надходження зараховуються на спеціальні рахунки, відкриті установою в Управлінні державного казначейства в Іванківському районі.
2.2 Загальні вимоги до складання проекту кошторису видатків, планування витрат в кошторисі, порядок розгляду та затвердження кошторису бюджетної установи
Форми документів (кошторису, планів асигнувань, лімітної довідки, штатного розпису тощо), що застосовуються під час виконання бюджету, затверджено наказом Міністерства фінансів України за №57 від 28.01.2002 року.
Кошториси доходів і видатків складають перед початком бюджетного року усі установи на наступний бюджетний період, на які планують видатки.
Планування кошторису доходів і видатків здійснюється на підставі результаті економічних розрахунків. Здебільшого цим займаються економісти, використовуючи показники звітності, яка складається за результатами діяльності розпорядників бюджетних коштів. Враховуючи потреби установи та норми видатків на її утримання.
Складання і затвердження кошторису, як зазначалося вище, починається із розроблення проекту кошторису доходів і видатків бюджетною установою. Цей документ містить приблизні показники, оскільки остаточні будуть визначення після погодження проекту кошторису із розпорядником вищого рівня.
Підставою для складання проектів кошторисів є відомості про граничні обсяги видатків бюджету загального фонду проекту відповідного бюджету (державного або місцевих) на наступний рік. Ці відомості головним розпорядникам доводять Мінфін, Міністерство фінансів АР Крим, місцеві фінансові органи.
Для правильного та своєчасного складання проектів кошторисів головні розпорядники:
Встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їхнього складання
Розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні додержуватися відповідно до законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків бюджету у проектах кошторисів
Забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що виконуються безпосередньо головні розпорядники.
Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків з бюджету, правильності їхнього розподілу відповідно до економічної класифікації видатків, повноти надходження доходів, дотримання чинних ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів.
На підставі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подають Мінфіну, Міністерству фінансів АР Крим, місцевим фінансовим органам для включення до проектів відповідних бюджетів.
Бюджетний запит – документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний рік.
Розглянемо подання бюджетного запиту на 2008 рік по Іванківському територіальному центру.
Складання бюджетного запиту по Іванківському територіальному центру проводиться на підставі вхідного листа від Головного управління праці та соціального захисту населення, який зобов’язує подати пропозиції з розрахунками та обґрунтуваннями про розмір фінансування витрат на утримання установи, пояснюючу записку до них та терміни подання.
Для того, щоб розрахувати потребу в коштах на заробітну плату працівників установи спочатку доводиться районним фінансовим відділом розміри мінімальної заробітної плати на 2008 рік. Виходячи з цього розраховуються тарифні оклади за Єдиною тарифною сіткою, з урахуванням обов’язкових та заохочувальних доплат, матеріальної допомоги на оздоровлення та премії, згідно колективного договору та відповідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України №308/519 від 05.10.2005 р. «Про впорядкування умов оплати працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення «та постанови КМУ від 30.08.2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі ЄТС, розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ бюджетної сфери», таб. №2.2.1
Таблиця 2.2.1. «Розрахунок показників заробітної плати на 2008 рік»
| Посада | Тарифний розряд | Коефіцієнт | Матеріальна допомога на оздоровлення | З урахування підвищення | Доплати | Премія | Всього | ||||||
| З 1 січня – 515 гривень | З 1 квітня – 525 гривень | З 1 жовтня – 545 гривень | З 1 грудня – 605 гривень | 50% | 15% | 12% | 33,3% | ||||||
| Директор |
7 |
1 | 2,83 | 1507 | 4372 | 8914 | 3084 | 1712 | 9041 | х | х | х | 28630 |
| Продовження таблиці №2.2.1 | |||||||||||||
| Заступник директора | 85% від директора | 1 | х | 1281 | 3716 | 7577 | 2621 | 1455 | 7684 | х | х | х | 24334 |
| Головний бухгалтера | 90% від д директора | 1 | х | 1356 | 3935 | 8023 | 2776 | 1541 | 8134 | х | х | х | 25765 |
| Бухгалтер | 10 | 1 | 1,66 | 883 | 2565 | 5229 | 1809 | 1004 | 5303 | х | х | х | 16793 |
| Техпрац | 1 | 1 | 1 | 532 | 1545 | 3150 | 1090 | 605 | х | х | 758 | 2305 | 7680 |
| Водій | 1 | 2 | 1 | 533 | 3090 | 6300 | 2180 | 1210 | 6390 | х | х | х | 19703 |
| Перукар | 3 | 1 | 1,12 | 596 | 1730 | 3528 | 1221 | 678 | 3579 | х | х | х | 11332 |
| Швея | 5 | 1 | 1,24 | 660 | 1916 | 3906 | 1352 | 750 | 3962 | х | х | х | 12546 |
| Інспектор по кадрам | 1 | 6 | 1,3 | 692 | 2009 | 4095 | 1417 | 786 | 4153 | х | х | х | 13152 |
| Соціальний працівник І категорія | 4 | 10 | 1,66 | 883 | 2565 | 5229 | 1809 | 1004 | 5303 | х | х | х | 16793 |
| Соціальні робітники | 65 | 6 | 1,3 | 44996 | 130552 | 266175 | 92105 | 51122 | х | 80993 | х | 87877 | 753820 |
| Сторож | 3 | 1 | 1 | 1597 | 4635 | 9450 | 3270 | 1815 | 9585 | х | х | х | 30352 |
| Всього | х | х | х | х | х | х | х | х | х | х | х | х | 960900 |
Для того, щоб розрахувати суму нарахування на заробітну плату: 960900 гривень (заробітну плату) *36,2 (загальна сума процентів, що нараховуються до загальнообов’язкових фондів)/100 = 347800 гривень.
Для розрахунку потреби коштів на продукти харчування для стаціонарного відділення враховується кількість підопічних та норма витрат на одного чоловіка в день, тобто 25 чоловік * 20 гривень (приблизна норма витрат на одного чоловіка в день)*280 календарних днів (так як стаціонарне відділення планується відкрити у квітні місяці) = 140000 гривень. Щоб розрахувати потребу по енергоносіях установі доводяться ліміти використання газу, води, електроенергії на рік Іванківською районною державною адміністрацією та приблизну ціну на них, таб. 2.2.2.
Вода – 5,73 (ціна за 1 кубічний метр)*1570 (ліміт на водопостачання) = 9000 гривень
Газ природній – 1,06 (ціна за 1 кубічний метр) * 19900 (ліміт по газопостачанню) = 21000 гривень
Електроенергія – 0,04 (ціна за 1 кВт/ годину) * 253500 (ліміт по електроенергії) = 10500 гривень.
А для всіх інших видатків установи на наступний рік враховуються фактичні видатки за 2007 рік та наявна потреба в цих коштах, таб. №2.2.3.
Таблиця 2.2.2. «Ліміти споживання газу, води, електроенергії на 2008 рік по Іванківському територіальному центру»
| січень | лютий | березень | квітень | травень | червень | липень | серпень | вересень | жовтень | листопад | грудень | Всього | |
| Газ | 3,5 | 3,5 | 2,4 | 1,8 | - | - | - | - | - | 2,0 | 3,2 | 3,5 | 19,9 |
| Електроенергія | 40,4 | 40,4 | 30,4 | 20,2 | 12,2 | 5,1 | 2,1 | 2,1 | 12,3 | 20,4 | 33,4 | 34,5 | 253,5 |
| Вода | 0,14 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 1,57 |
Таблиця 2.2.3. «Планування коштів на 2008 рік по кодам видатків»
| КЕКВ | Найменування витрат за тимчасовою класифікацією видатків | Фактичні витрати у розрізі статей за 2007 рік | Проект на 2008 рік | Відхилення |
| 1131 | Предмети, матеріали, обладнання та інвентар | 5200 | 93000 | 878000 |
| 1132 | Медикаменти та перев’язувальні матеріали | х | 20000 | 20000 |
| 1133 | Продукти харчування | х | 140000 | 140000 |
| 1134 | М'який інвентар та обмундирування | х | 73000 | 73000 |
| 1135 | Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів | 14683,78 | 45000 | 30316,22 |
| 1137 | Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання | 11844,50 | 80000 | 68155,50 |
| 1138 | Послуги зв'язку | 824,72 | 1900 | 1075,28 |
| 1139 | Оплата інших послуг та інші видатки | 1667,87 | 8000 | 6332,13 |
| 1140 | Видатки на відрядження | 975 | 1800 | 825 |
| 1343 | Інші поточні трансферти | 8583,95 | 35000 | 26416,05 |
| 2110 | Придбання обладнання і предметів | х | 30000 | 30000 |
| 2130 | Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація | 49000 | 300000 | 251000 |
Після обрахунків та заповнення форм бюджетного запиту, його передають в Головне управління праці та соціального захисту населення для розгляду та затвердження.
На підставі даних про граничні обсяги видатків на наступний рік і отриманих інструктивних матеріалів від розпорядників і нормативних документів бюджетні установи починають складання проектів кошторисів.
Термін розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюють головні розпорядники так, щоб проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені як бюджетні запити.
Проекти кошторисів складають усі установи на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який планують видатки з бюджету. У разі коли установи утворені не з початку року, кошториси складають і затверджують для кожної установи з часу її утворення до кінця бюджетного року в загальному порядку.
У проектах кошторисів, у частині надходжень зазначають планові обсяги, які передбачається спрямувати на видатки з бюджету із загального та спеціального фондів бюджетів, а також планові обсяги позик, які надійдуть до спеціального фонду кошторису. Під час складання та затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не планують. Складання кошторисів передбачає використання відповідних кодів бюджетної класифікації. Бюджетна класифікація передбачає присвоєння кодів усім доходам і видатків бюджетних установ.
Використовуючи коди, що передбачені бюджетною класифікацією, головний бухгалтер бюджетної установи контролює правильність надходження та витрачання коштів відповідно до кошторису доходів і видатків. Кошториси доходів і видатків складають та затверджують із зазначенням коду органу державної влади, що виділяє кошти (КВК), коду програмної класифікації видатків (КПК) або тимчасової функціональної класифікації (для установ місцевих бюджетів) за КЕКВ (коди економічної класифікації видатків).
Після затвердження державного та місцевих бюджетів проекти зведених кошторисів узгоджують з показниками цих бюджетів.
Показники видатків або надання кредитів з бюджету, що включають до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.
Видатки бюджетних установ складають із:
Витрат на поточне утримання установи (поточні видатки)
Витрат на капітальні вкладення (капітальні видатки)
Нерозподілених
Кредитування з вирахуванням погашення
Поточні видатки, своєю чергою, складаються із адміністративно-господарських і операційних витрат
Адміністративно-господарські витрати – це витрати на утримання управлінського, господарського і допоміжного персоналу, на відрядження, придбання інвентарю, оплату комунальних послуг тощо.
Операційні витрати – це витрати, пов’язані із основною діяльністю установи (витрати на заробітну плату працівникам, на медикаменти, продукти харчування у стаціонарне відділення тощо).
Планування витрат в кошторисі відображається на підставі встановлених норм витрат і діючої мережі установи.
Метод нормування видатків є основним у розрахунку видатків на поточне утримання бюджетних установ і дає змогу порівняти потреби однотипних бюджетних установ. Нормування видатків передбачає однакове задоволення потреб споріднених установ і принцип цільового використання грошових коштів, які надаються їм із бюджету. Водночас цей метод розрахунку видатків уможливлює контроль за виконанням кошторису доходів і видатків.
Норма бюджетних видатків – це обсяг витрат (у натуральній чи вартісній величині), установлений згідно з основними показниками діяльності установи.
Під час формування видатків бюджетною установою враховуються такі показники:
мережа бюджетних установ та їхній контингент, тобто оперативно-виробничі показники діяльності установи (ліжок в стаціонарному відділенні, кількість підопічних)
норми бюджетних витрат на розрахункову одиницю (одного підопічного, ліжко або ліжко-день у стаціонарному відділенні).
Сума видатків бюджетної установи визначається як добуток розрахункових одиниць на норму видатків, своєю чергою, кількість розрахункових одиниць визначають на підставі даних з мережі і контингенту бюджетних установ.
Норми затрат встановлюють за однорідними видатками і однотипними установами. Залежно від того, в яких одиницях вимірювання відображають норми, вирізняють дві основні групи норм: матеріальні (натуральні) і грошові (вартісні).
Матеріальні норми витрат (у натуральному вираженні) відображають витрати матеріальних ресурсів (у кількісному вираженні) на одиницю вимірювання витрат: (склад і кількість продуктів харчування на 1 підопічного, кількість електроенергії на освітлення 1м2 площі стаціонарного відділення, норми витрат паливно-мастильних матеріалів тощо).
Грошова норма є матеріальною нормою, переведеною в грошове вираження на підставі встановлених тарифів. Наприклад, кількість ліжко-днів в стаціонарному відділенні, помножена на встановлену норму витрат на одне ліжко, – це витрати на споживання у стаціонарному відділенні. Грошова норма також диференціюється за видами затрат.
Розглядаючи грошову норму, необхідно виділити поняття – бюджетна норма. Якщо грошова норма відображає усю суму грошових затрат на розрахункову одиницю, то бюджетна норма відображає ту частку видатків, яка покривається за рахунок бюджетних коштів.
Грошові норми поділяють залежно від:
методу побудови
індивідуальні
комбіновані
укрупнені
органу встановлення
обов’язкові
розрахункові
Індивідуальні норми відображають затрати за окремим видом видатків на розрахункову одиницю. Наприклад, норма харчування на одного підопічного. Ці норми застосовують переважно для складання індивідуальних кошторисів доходів і видатків бюджетних установ.
Комбіновані норми – показують суму затрат загалом за видом видатків на розрахункову одиницю. Наприклад, норма всіх видатків за видом «оплата комунальних послуг та енергоносіїв» на територіальний центр або стаціонарне відділення. Ця норма відображає загальну суму видатків на оплату теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електроенергії та природного газу. Комбіновані норми застосовують у зведеному плануванні.
Укрупненні норми – відображають усю суму затрат на розрахункову одиницю. Наприклад, норма видатків на стаціонарне відділення, відділення соціальної допомоги вдома.
Комбіновані та укрупнені норми широко застосовують на першому етапі складання бюджету. Разом з тим, вони використовуються і під час складання зведених розрахунків по однорідних бюджетних установах.
До обов’язкових належать норми, розмір яких встановлює, як правило, уряд, і вона обов’язкова при складанні і виконанні кошторисів доходів і видатків бюджетних установ. До обов’язкових норм належать, зокрема, норми видатків на продукти харчування, медикаменти та перев’язувальні матеріали, видатки на відрядження.
Розрахункові норми як середні норми видатків на розрахункову одиницю встановлюють відомства за згодою з фінансовими органами, наприклад видатки – код 1165 – оплата інших видів енергії – на одне ліжко в стаціонарному відділенні. Визначаючи рівень розрахункових норм, враховують умови діяльності бюджетної установи. Наприклад, норми видатків на вугілля, дрова встановлюють з урахуванням тривалості опалювального сезону у конкретній місцевості.
Під час визначення обсягів видатків з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні врахувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, зважаючи на її основні виробничі показники і контингенти, які встановлюють для установ (кількість підопічних у стаціонарному відділенні, кількість обслуговуваних у відділенні соціальної допомоги вдома, у швейній та перукарській майстернях), обсяг виконуваної роботи, штатну чисельність, необхідність погашення дебіторської та кредиторської заборгованості і реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.
Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. Обов’язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також господарське утримання установи. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких зумовлена характером діяльності цієї установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат і відсутності заборгованості.
Видатки за загальним фондом планують на підставі пріоритетності заходів, які виконує бюджетна установа, а також можливості фінансування цих заходів із загального фонду державного бюджету України. Враховують обсяги видатків, які доводить бюджетній установі розпорядник вищого рівня.
Видатки установи за рахунок бюджетних коштів передбачаються відповідно до нормативно-правових актів, що визначають порядок формування обсяги витрат за їхніми категоріями, кожна з яких обов’язково обґрунтовується відповідними розрахунками. Видатки на заробітну плату за рахунок спеціальних коштів обчислюється залежно від обсягу діяльності, що здійснюється за рахунок цих коштів, із застосуванням норм, які використовують установи аналогічного профілю. Установи мають право брати зобов’язання та втрачати бюджетні кошти на потреби і в межах, установлених затвердженими кошторисами і планами асигнувань.
Фінансуються видатки за статтями кошторису доходів і видатків на заробітну плату та нарахування на заробітну плату в першочерговому порядку. Заробітна плата працівників бюджетних установ у межах утвореного в установленому порядку фонду оплати праці складається із посадового окладу або тарифної ставки, премії, доплати за суміщення професій (посад), інших надбавок і доплат відповідно до чинних нормативних актів.
Асигнування, передбачені у видатковій частині єдиного кошторису доходів і видатків установи, мають забезпечувати повне фінансування витрат цієї установи. Для цього чисельність працівників установи, яка пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна відповідати фонду заробітної плати, який планується, а витрати на господарське утримання – наявним джерелам фінансування.
Асигнування на централізовані заходи, які здійснюють головні розпорядники, включаються до кошторисів тільки у разі, коли виконання таких заходів за рахунок коштів бюджету не суперечить законодавству. До централізованих заходів належать заходи з організації та здійснення безпосередньо апаратом головного розпорядника або апаратом уповноваженого ним розпорядника нижчого рівня або уповноваженою ним установою закупівель товарів, робіт і послуг у межах реалізації національних і державних програм, а також загальнодержавних заходів програмного характеру для забезпечення відповідними товарами, роботами, послугами закладів та установ системи головного розпорядника.
На підставі зазначених розрахунків з урахуванням доведених граничних норм видатків бюджету складаються і подаються в установлені терміни кошториси головному розпорядникові коштів. Забороняється прийняття в кошторисах сум, не підтверджених розрахунками і економічними обґрунтуваннями.
У тижневий термін після опублікування закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради АР Крим та місцевих рад Мінфін, Міністерство фінансів АР Крим, місцеві фінансові органи доводять головним розпорядникам лімітні довідки про бюджетні асигнування.
Лімітна довідка про бюджетні асигнування – це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їхній помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством повинні бути визначенні на підставі нормативів. Форму лімітної довідки затверджує Мінфін.
Лімітна довідка видається Міністерством фінансів України, Міністерством фінансів АР Крим, місцевим фінансовим органом, головним розпорядником.
Показники лімітної довідки доводяться до відома головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів.
Форма лімітної довідки затверджується Міністерством Фінансів України.
Згідно із затвердженими лімітними довідками головні розпорядники та розпорядники вищого рівня уточнюють розпорядникам нижчого рівня річні обсяги бюджетних асигнувань, здійснюють помісячний розподіл асигнувань із загального фонду та доводять до них відповідні лімітні довідки. Під час формування лімітних довідок у підпорядкованих установах вище поставлені організації повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, зважаючи на основні її виробничі показники обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності та намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.
Розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають планів асигнувань і подають ці документи головним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених кошторисів і складання проектів зведених планів асигнувань
Розпорядники свої витрати узгоджують з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна відповідати визначеному фонду оплати праці, а інші витрати – іншим встановленим асигнуванням так, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.
Типова форма штатного розпису установи затверджена вищезазначеним наказом Мінфіну (№57 від 28.01.2002 року). У разі потреби міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з Мінфіном можуть установлювати форму штатного розпису для відповідної галузі.
Проекти кошторисів та планів асигнувань, у разі потреби, розглядає головний розпорядник у присутності керівників цих установ. Головні розпорядники під час розгляду проектів кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду зобов’язані:
забезпечити суворе дотримання вимог законодавства, а також вказівок щодо складання кошторисів
дотримуватися режиму економії, не допускати включення до кошторисів асигнувань, не зумовлених потребою
забезпечити у проектах кошторисів і планах асигнувань дотримання доведених у лімітних довідках річних обсягів асигнувань та їхнього помісячного розподілу з урахуванням термінів здійснення окремих заходів і можливості здійснення відповідних видатків протягом року
не допускати внесення в кошториси сум, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями.
Головні розпорядники у двотижневий термін після одержання лімітних довідок подають Мінфіну, Міністерству фінансів АР Крим, місцевим фінансовим органам уточненні проекти зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів спеціального фонду для складання та затвердження згідно з бюджетними призначеннями, встановленому у відповідному бюджеті для загального і спеціального фонду для головних розпорядників. Уточненні проекти кошторисів та складені проекти планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду повинні відповідати лімітним довідкам. Одночасно із зазначеними документами подають зведенні показники за мережею, штатами та контингентами установ згідно з формами, затвердженими Мінфіном України.
Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду та плани використання бюджетних коштів повинні бути затверджені упродовж 30 календарних днів після затвердження розписів відповідних бюджетів.
Розписи бюджету складають за Державним та місцевими бюджетами. Розпис державного бюджету затверджує міністр фінансів України, а розписи місцевих бюджетів затверджують – керівники місцевих фінансових органів.
Річний розпис призначень державного бюджету – це розпис видатків загального і спеціального фондів державного бюджету на рік для головних розпорядників за програмною та повною економічною класифікацією видатків бюджету без розподілу за періодами року.
Помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету – е розпис видатків загального фонду