Облік неопераційних витрат на підприємстві
![]()
Собівартість
списаних
необоротних
активів і
витрати, повязані
з їхньою ліквідацією
(Дт 976 - Кт 10, 11, 12, 15, 66, 65, 23,
63 та ін.)
![]()
Рис.
1 - Схема
трансформації
обліку інших
витрат
Такими витратами є заробітна плата керівників структурних пiдроздiлiв підприємств, обов’язкові нарахування на неї, витрати на відрядження за час укладання i виконання договорів із реалiзацiї майнових комплексів та необоротних активів. Крім цього було б правомірним списувати частину адміністративних витрат та витрат на збут на зменшення фінансових результатів iнвестицiйної дiяльностi, які обліковуються на субрахунку 793 “Результат іншої звичайної дiяльностi”. Таке твердження випливає з того, що організацію реалiзацiї необоротних активів i майнових комплексів, фінансових iнвестицiй тощо здійснюють в основному працівники вiддiлу збуту або ж інші працівники адміністративного апарату, витрати на утримання яких узагальнюються відповідно на рахунках 93 “Витрати на збут” і 92 “Адмiнiстративнi витрати”. Базою розподілу таких витрат між фінансовими результатами операційної та іншої звичайної діяльності може бути час, використаний такими працівниками на ведення названих видів діяльності.
Списання адмiнiстративних витрат і витрат на збут в повній сумі на зменшення фінансового результату операційної діяльності (дебет субрахунку 791 “Результат основної дiяльностi”) призводить на практиці до заниження останнього i завищення фінансового результату від інвестиційної дiяльностi у випадках наявності такої.
Слід зазначити, що потребує зміни і назва субрахунку 791. Оскільки на ньому узагальнюється фінансовий результат операційної діяльності, а не тільки основної, то він повинен мати назву “Фінансовий результат операційної дiяльностi”.
До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час звичайної дiяльностi (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалiзацiєю продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать:
- собiвартiсть реалізованих фінансових iнвестицiй (балансова вартість та витрати, пов’язані з реалізацією фінансових iнвестицiй);
- собiвартiсть реалізованих необоротних активів (залишкова вартість та витрати, пов’язані з реалiзацiєю необоротних активів);
- собiвартiсть реалізованих майнових комплексів;
- втрати від неопераційних курсових різниць;
- сума уцінки необоротних активів i фінансових інвестицій;
- витрати на лiквiдацiю необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо);
- залишкова вартість лiквiдованих (списаних) необоротних активів;
- iншi витрати звичайної дiяльностi.
При реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів та майнових комплексів особливістю є те, що собівартість їх реалізації буде збільшуватися на суму витрат, пов’язаних із реалізацією.
На рахунку 97 “Iншi витрати” ведеться облік витрат що виникають в процесі звичайної дiяльностi (крім фінансових витрат), але не пов’язані з виробництвом або реалiзацiєю основної продукції (товарів) та послуг, а також витрати страхової дiяльностi. Рахунок 97 – активний, призначений для обліку витрат діяльності.
Рахунок 97 “Iншi витрати” має такі субрахунки:
971 “Собівартість реалізованих фінансових інвестицій”;
972 “Собівартість реалізованих необоротних активів”;
973 “Собівартість реалізованих майнових комплексів”;
974 “Втрати від неопераційних курсових різниць”;
975 “Уцінка необоротних активів i фінансових iнвестицiй”;
976 “Списання необоротних активів”;
977 “Інші витрати звичайної дiяльностi”.
На субрахунку 971 “Собівартість реалізованих фінансових iнвестицiй” відображається балансова вартість реалізованих фінансових iнвестицiй (на дату їх реалiзацiї) та iншi витрати, пов’язані з їх реалiзацiєю.
Фінансові інвестиції – активи, утримувані підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.
Згідно з П(С)БО 12 фiнансовi iнвестицiї первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за собiвартiстю.
Формування собiвартостi фінансової iнвестицiї залежить від способу її придбання. Фiнансовi iнвестицiї можуть бути придбані:
- за грошові кошти;
- в обмін на цiннi папери власно емiсiї;
- в обмін на iншi активи (крім грошових коштів).
Собiвартiсть фінансової iнвестицiї, придбаної за грошові кошти, складається з ціни придбання, комiсiйної винагороди, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, пов’язаних з придбанням цієї інвестиції.
Фiнансовi iнвестицiї обліковують на рахунках бухгалтерського обліку залежно від того, до якої групи вони належать. У П(С)БО 12 “Фiнансовi iнвестицiї” виділено дві групи фінансових iнвестицiй:
фiнансовi iнвестицiї, що надають право власності;
- фінансові iнвестицiї, що не надають права власності.
Фiнансовi iнвестицiї, що надають право власності, характеризуються тим, що:
- засвідчують право власності підприємства на частку в статутному капiталi об’єкта інвестування;
- є пайовими цінними паперами або внесками до статутного капіталу інших підприємств;
- мають необмежений строк обігу.
Такі iнвестицiї можуть утримуватися підприємством з метою одержання доходів за рахунок дивiдендiв або набуватися з метою перепродажу i одержання доходів за рахунок зростання їхньої ринкової вартості.
До цих інвестицій відносять:
1. Інвестиції в асоційовані підприємства.
2. Інвестиції в дочірні підприємства.
3. Інвестиції у спільну діяльність.
4. Інвестиції в підприємство, на яке інвестор має незначний вплив.
5. Інвестиції, що придбані інвестором винятково для перепродажу.
Інвестиціями, що надають право власності, є акції акціонерних товариств або внески до статутного капіталу інших підприємств.
Фiнансовi iнвестицiї, які не надають права власності, характеризуються тим, що:
- мають боргову природу;
- є борговими цінними паперами або договорами (контрактами) з об’єктом інвестування;
- мають визначений строк обігу.
Вони можуть утримуватися підприємством до їхнього погашення з метою одержання доходу у вигляді вiдсоткiв або бути придбані з метою перепродажу i одержання доходу за рахунок зростання ринкової вартості iнвестицiй.
До фінансових інвестицій, які не надають права власності, належать:
1) інвестиції, що утримуються підприємством до їхнього погашення;
2) Інвестиції, придбані з метою перепродажу.
До фінансових інвестицій, які не надають права власності, належать облігації державних і місцевих позик, казначейські зобов’язання, ощадні інвестиційні сертифікати.
На субрахунку 972 “Собiвартiсть реалізованих необоротних активів” відображається балансова (залишкова) вартість реалізованих необоротних активів (на дату їх реалiзацiї) та iншi витрати, пов’язані з їх реалiзацiєю.
На субрахунку 973 “Собiвартiсть реалізованих майнових комплексів” відображається балансова (залишкова) вартість реалізованих майнових комплексів (на дату їх реалiзацiї) та iншi витрати, пов’язані з їх реалiзацiєю.
На субрахунку 974 “Втрати від неопераційних курсових різниць” відображаються втрати за активами й зобов’язаннями неоперацiйної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти.
Для зберігання грошових коштів в іноземній валюті підприємства відкривають валютні рахунки в банку. Банк подає виписки по валютним рахункам у двох розрізах: в іноземній валюті і в гривнях шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного Банку України на дату здійснення операції. Неспівпадання валютних курсів в момент зарахування списаних коштів і в момент відвантаження продукції або утримання цінностей, призводить до виникнення курсових різниць.
Курсова різниця – різниця між сумою в іноземній валюті активів і пасивів, вартість яких виражена в іноземній валюті визначеною на дату здійснення розрахунків та оцінкою на дату відображення їх в обліку.
Курсові різниці відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів” виникають в таких випадках:
при перерахунку кредиторської заборгованості в іноземній валюті на дату списання коштів;
дебіторська заборгованість виражена в іноземній валюті на дату зарахування коштів;
при перерахунку монетарних статей на дату складання балансу.
Курсові різниці виникають й обліковуються у випадках зміни курсу валюту період між:
відвантаженням продукції та отриманням платежу;
отриманням запасів і датою погашення заборгованості постачальнику;
отримання позик та їх погашенням;
отриманням векселя та його оплатою;
видачею коштів на відрядження та отриманням авансового звіту;
оцінкою окремих видів отриманого майна на дату реєстрації в обліку та оцінкою на дату складання балансу.
В залежності від виду діяльності, до якої належать операції внаслідок яких виникають курсові різниці, вони поділяються на операційні та неопераційні.
До операційних курсових різниць належать ті, що виникають при придбанні запасів, реалізації продукції, перерахунках грошових статей.
Неопераційні курсові різниці виникають при придбанні та реалізації необоротних активів, фінансових інвестицій, при перерахунку заборгованості за позиками.
В залежності від впливу курсової різниці на фінансовий результат підприємства їх поділяють на позитивні і негативні.
Позитивні курсові різниці виникають при перерахунку монетарних статей та дебіторської заборгованості у разі збільшення курсу та при перерахунку кредиторської заборгованості у разі його зменшення.
Негативні курсові різниці виникають при перерахунку монетарних статей та дебіторської заборгованості у разі зменшення курсу та при перерахунку кредиторської заборгованості у разі його збільшення.
Негативні курсові різниці призводять до виникнення у підприємства втрат і відображаються в залежності на рахунку 974 “Втрати від неопераційних курсових різниць”.
На субрахунку 975 “Уцінка необоротних активів i фінансових iнвестицiй” відображається сума знецінення (уцінки) необоротних активів фiнансових iнвестицiй.
На субрахунку 976 “Списання необоротних активів” відображається залишкова вартість списаних необоротних активів та витрати, пов’язані з їх лiквiдацiєю (розбирання, демонтаж).
На субрахунку 977 “Інші витрати звичайної дiяльностi” вiдображаютъся інші витрати звичайної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 97 “Iншi витрати”.
По дебету субрахунку 978 відображаються страхові суми та страхові відшкодування, що виплачені страховиками за договорами страхування (перестрахування), по кредиту – списання на рахунок 79 “Фiнансовi результати”.
По дебету субрахунку 979 відображаються суми часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) у разі дострокового припинення дії договору перестрахування. Щомісяця сальдо субрахунку списується в кореспонденції з субрахунком 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”.
Типова кореспонденція рахунків по обліку інших витрат наведена у таблиці 7.
Таблиця 7 – Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку інших витрат
| № п/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | |
| Дебет | Кредит | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. | Відображено вартість реалізованих фінансових інвестицій | 971 “Собівартість реалізованих інвестицій” | 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” 35 “Поточні фінансові інвестиції” |
| 2. | Відображено залишкову вартість реалізованих необоротних активів | 972 “Собівартість реалізованих необоротних активів” |
10 “Основні засоби” 11 “Інші необоротні матеріальні активи” 12 “Нематеріальні активи” 18 “Інші необоротні активи” |
| 3. | Відображено залишкову вартість реалізованих майнових комплексів | 973 “Собівартість реалізованих майнових комплексів” | 10 “Основні засоби” |
| 4. |
Відображено втрати за активами й зобов’язаннями неоперацiйної діяльності підприємства від зменшення курсу гривні до іноземної валюти |
974 “Втрати від неопераційних курсових різниць” |
31 “Рахунки в банках” 34 “Короткострокові векселі одержані” 68 “Розрахунки за іншими операціями” |
| 5. | Відображено суму знецінки (уцінки) необоротних активів і фінансових інвестицій | 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій” |
10 “Основні засоби” 11 “Інші необоротні матеріальні активи” 12 “Нематеріальні активи” 18 “Інші необоротні активи” 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” 35 “Поточні фінансові інвестиції” |
| 6. | Відображено залишкову вартість списаних необоротних активів і витрат, пов’язаних з їх ліквідацією | 976 “Списання необоротних активів” |
10 “Основні засоби” 11 “Інші необоротні матеріальні активи” 65 “Розрахунки за страхуванням” 66 “Розрахунки з оплати праці” |
| 7. | Списано інші витрати на фінансові результати | 793 “Результат іншої звичайної діяльності” | 97 “Інші витрати” |
МПМШК-8 для визначення розмiрiв інших витрат використовують: виписка банку, “Акт на списання основних засобів”, “Акт на списання автотранспортних засобів”, “Акт про уцінку товарно-матеріальних цінностей”, “Товарно-транспортна накладна”, “Наряд на відрядну роботу” (iндивiдуальний i для бригади) та інші.
Щомісячне списання інших витрат на фінансові результати здійснюється за допомогою розрахунку (довідки), складеного працівниками бухгалтерії. Основним регістром, в якому пропонується здійснювати аналітичний i синтетичний облік інших витрат відповідно до Методичних рекомендацій по застосуванню регiстрiв бухгалтерського обліку, затверджених наказом Мiнiстерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356 є журнал № 5. Будову вказаних регiстрiв доцільно вдосконалити в частині аналітичного обліку інших витрат. Окремими статтями цього обліку повинні бути всі субрахунки до рахунку 97, а не тільки чотири із них, як це має місце у вказаних регістрах. Ця пропозиція дасть можливість мати всю необхідну аналітичну інформацію інших витрат без відкриття допоміжних відомостей.
4. Відображення даних про витрати в облікових регістрах та розкриття інформації у фінансовій звітності
Для узагальнення iнформацiї за окремими статтями загальновиробничих, адмiнiстративних i збутових витрат, а також інших витрат операційної дiяльностi (витрат на дослідження i розробки, собiвартiсть реалізованої іноземної валюти та виробничих запасів, списання сумнівних i безнадійних боргів, втрати від операційної курсової рiзницi, втрат від знецінення виробничих запасів, нестач та втрат від псування цінностей, визнані пені, штрафи, неустойки та iншi витрати), призначено Журнал 5. Крім цього, він містить дані про надзвичайні витрати (збитки від стихійного лиха, збитки від техногенних катастроф i аварій та iншi подiбнi збитки).
У Журналі 5 відображаються дані за дебетом рахунку 23 “Виробництво” та всіх рахунків дев’ятого класу (90, 91, 92, 93, 94 та 99) у кореспонденції з кредитом рахунків, які формують собiвартiсть продукції (прямі та загальновиробничi витрати), а також тих, які переносяться з інших Журналів.
У випадках, коли підприємство веде облік витрат за елементами, необхідно використовувати для узагальнення витрат Журнал 5А. Цей журнал вiдрiзняється від Журналу 5 тим, що в ньому в роздiлi III Б відображаються витрати за елементами.
При цьому дебетуються рахунки 80 “Матерiальнi витрати”, 81 “Витрати на оплату праці”, 82 “Відрахування на соцiальнi заходи”, 83 “Амортизація”, 84 “Інші операцiйнi витрати”, а кредитуються рахунки матеріальних витрат (20, 22), витрат майбутніх перiодiв (39), витрат на оплату праці (66), відрахувань на страхування (65) та переносяться дані з інших Журналів.
Після відображення витрат за елементами в роздiлi III Б, дані переносяться в розділ ІІІ А - витрати дiяльностi.
Для складання Журналів 5 i 5А використовуються дані первинних документів, накопичувальних відомостей, аркушiв-розшифровок, інших журналів тощо.
На пiдставi первинних документів дані про витрати дiяльностi відображаються в облікових регістрах, iнформацiя яких потім використовується для заповнення Головної книги та фінансової звiтностi (рисунок 2).
| Документи з обліку витрат діяльності | |||||||
|
|
|
||||||
| Журнал 5 (5А) | Допоміжні книги з обліку витрат | ||||||
|
|
|
||||||
| Головна книга | Оборотні відомості за аналітичними рахунками витрат | ||||||
|
|
|||||||
| Звіт про фінансові результати (ф. № 2) | |||||||
Рис. 2 - Порядок відображення витрат діяльності при журнальній формі обліку
Доходи і витрати наводяться у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду.
У статті “Фінансові витрати” показують витрати на відсотки та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.
У статті “Втрати від участі в капіталі” відображається збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких провадиться методом участі в капіталі.
У статті “Інші витрати” відображаються собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від поопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.
У статті “Надзвичайні витрати” відображаються: невідшкодовані збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, аварій тощо), включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій, які визначені за вирахування суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел.
При складанні фінансової звітності важливу роль відіграють Примітки до річної фінансової звітності, в яких щодо витрат обов’язково повинна наводитися наступна інформація:
1. Склад і сума витрат відображених у статтях “Інші операційні витрати” та “Інші витрати” Звіту про фінансові результати;
2. Склад і сума доходів і втрат за кожною надзвичайною подією;
3. Склад і сума витрат, які не включені до статей витрат Звіту про фінансові результати, а відображені безпосередньо у складі власного капіталу (крім вилучення капіталу та розподілу між власниками).
5. Автоматизація обліку на підприємстві
Програмний комплекс ‘БЕСТ - ЗВIТ ПЛЮС’ - універсальна багатофункціональна система органiзацiї звітного документообігу між органiзацiями та державними органами, подання звiтностi до яких передбачено чинним законодавством України.
Система дозволяє також організувати документообіг між підпорядкованими та головною органiзацiєю, або окремими робочими місцями однієї установи, тобто створити систему внутрішнього обігу звітів.
“БЕСТ-ЗВIТ ПЛЮС” - наступна генерація популярного програмного комплексу” БЕСТ-3В1Т.
При її розробці був врахований більш ніж трирічний досвід експлуатації системи в установах, а також побажання практикуючих бухгалтерів.
В доповнення функцій попередньої версії програмного комплексу “БЕСТ-ЗВIТ”, програмний комплекс “БЕСТ-ЗВIТ ПЛЮС” дозволить:
- організувати роботу системи в мережному варiантi;
- проводити обмін звітами між системами, встановленими на різних комп’ютерах установи;
- встановлювати декілька версій програми на одному комп’ютері;
- організувати корпоративний обіг звiтностi;
- ознайомитись з основними нормативними документами (iнструкцiями по заповненню звiтностi);
- вибрати або створити комплект звітних бланків, що необхiднi саме у роботі;
- друкувати бланки первинно документації;
- використовувати бухгалтерський календар з планувальником роботи.
Використовуючи програмний комплекс “БЕСТ-ЗВIТ ПЛЮС” можна:
- готувати звіти до:
- податкової iнспекцiї;
- статистичних органів;
- пенсійного фонду; фондів соціального страхування;
- комiсiї по цінним паперам;
- інших державних органів;
- самостійно проводити камеральну перевірку своєї звiтностi;
- друкувати свої звіти;
- формувати спецiальнiй файли із звiтнiстю в електронному вигляді;
- пересилати звiтнiсть засобами електронної пошти;
- проводити обмін звітами між системами, встановленими на різних комп’ютерах;
- організувати корпоративний обмiн звітами;
- виконувати консолiдацiю звітної iнформацiї;
- ознайомитись з основними нормативними документами;
- вибрати або створити комплект звітних бланків, що необхiднi;
- друкувати бланки первинної документації;
- використовувати бухгалтерський календар;
- імпортувати дані з інших систем бухгалтерського обліку та управління підприємством.
Не зважаючи на те, що система призначена для локального встановлення та не працює в мережевому режимі (доступ до баз даних здійснюється лише монопольно), в системі передбачені механізми, що дозволяють організувати роботу бухгалтерії таким чином, щоб окремий користувач (бухгалтер) міг готувати документи, а головний бухгалтер приймав остаточні рiшення та формував пакети звiтностi.
Яким же чином відбувається розподілений документообіг?
Перш за все необхідно встановити програмний комплекс “БЕСТ-ЗВIТ ПЛЮС” на робочих місцях виконавців. Необхідно, щоб робочі місця були пiдключенi до комп’ютерної мережі та мали власні адреси електронної пошти.
На всіх робочих станціях “БЕСТ-ЗВIТ ПЛЮС” виконавців в модулі “Адресна книга” необхідно внести адресу електронної пошти головного бухгалтера, в адресній книзі головного бухгалтера повинні бути адреси всіх виконавців.
Для подальшої роботи пропонується наступний механізм:
- Головний бухгалтер, керуючись iнформацiєю вбудованого планувальника та своїми професійними знаннями, вибирає бланки звiтностi для конкретного виконавця, створює пусті документи, формує з них пакети та розсилає їх виконавцям.
- Виконавець отримує документи засобами електронної пошти.
- Оскільки отримані бланки отримують статус таких, що не підлягають редагуванню, виконавець створює їх копії та працює з ними (заповнює їх).
- Із заповнених звiтiв виконавець формує пакет та надсилає його головному бухгалтеру.
- Головний бухгалтер отримує документи засобами електронної пошти та перевіряє їх.
- В разі, якщо звіти задовольняють головного бухгалтера, він вносить їх до пакету звітності, що надсилається до державного органу.
У випадку, якщо отриманий документ не задовольняє головного бухгалтера, він може або вiдiслати його назад на доопрацювання, або, створивши його копію, відредагувати власноруч.
У випадку, коли комп’ютери установи не об’єднані в спільну мережу, передача пакетів може здійснюватись безпосередньо на дискетах.
Методика корпоративного документообігу, коли інформація передається, наприклад, від фiлiй до головної органiзацiї, не відрізняється від організації внутрішнього документообігу
Процес ведення бухгалтерського обліку на підприємстві представляє собою сукупність інформаційних і контрольно-організаційних операцій. До інформаційних операцій відносяться операції збору, реєстрації, передачі, зберігання та обробки даних. Контрольно-організаційні операції зв’язані з контролем та використання інформації, отриманої в результаті виконання інформаційних операцій, та займають найбільш вагоме місце в роботі бухгалтерського апарату, що являється відображенням сутності бухгалтерського обліку як функціональний управлінської роботи.
Інформаційні операції облікового процесу поділяються на дві нерозривні стадії:
1. Первинний облік.
2. Систематизація даних та узагальнення даних первинного обліку.
Первинний облік включає операції збору, реєстрації та передачі звітних даних. Стадія узагальнення включає операції зберігання та обробки звітних даних.
Задачі обліку витрат інформаційно зв’язані із суміжними частинами обліку та підсистемними інформаційними системами підприємства. Лише незначна по об’єму вихідна інформація формується на основі первинних документів.
Наступною умовою функціонування автоматизованого робочого місця бухгалтерського обліку витрат являється формування на машинних носіях необхідної вихідної інформації, яка виникає при вирішенні задач по обліку основних засобів, матеріальних цінностей, заробітної плати, фінансово-розрахункових операцій, обліку готової продукції, її відвантаження та реалізації. Вся ця інформація повинна бути пред’явлена у вигляді однієї бази даних бухгалтерських записів у відношенні до вимог автоматизованого робочого місця бухгалтера обліку витрат.
Зв'язок автоматизованого робочого місця бухгалтера по обліку витрат з іншими підсистемами інформаційної системи підприємства передбачає використання інформації:
- нормативної бази інформаційної системи підприємства в частині нормативів на деталь, виріб;
- підсистеми “Технічного економічного планування” в частині планових відсотків по базовим статтям;
- підсистеми “Управління якістю” в частині даних про кількість бракованої продукції.
Процес обліку витрат організовується у вигляді деякої схеми робочих місць, відображаючи взаєморозрахунки різних робітників при реалізації облікових функцій. В цю схему повинні входити робочі місця всіх робітників, функціональні обов’язки яких в деякій мірі пов’язані з ведення бухгалтерського обліку. До них слід віднести не тільки осіб, які здійснюють документування, систематизацію та узагальнення інформації, не тільки осіб, які використовують цю інформацію при виконанні функцій бухгалтерського та управління, але й технічний персонал, який забезпечує оформлення документів, їх архівація, відображення тощо.
На робочих місцях бухгалтерських робітників весь комплекс робіт пов’язаний з вирішенням задач бухгалтерського обліку, в той час як для іншого персоналу функції пов’язані з бухгалтерським обліком не є головними та займають лише частину робочого часу. Тому організація автоматизованого робочого місця для такої категорії працівників цілеспрямована лише за умови виконання на автоматизоване робоче місце їх основних функцій. Найбільш раціонально поділити автоматизоване робоче місце на три категорії (рисунок 3).
|
|
|
|
|||
|
|
|
||||
|
|
|||||
| Автоматизоване робоче місце бухгалтера ІІ категорії (бухгалтерія, сектор обліку витрат тощо) | |||||
|
|
|
||||
| Автоматизоване робоче місце бухгалтера ІІІ категорії (керуючий склад тощо) | |||||
|
|
|||||
|
|
|||||
Рис. 3 - Структурна схема організації автоматизованого робочого місця бухгалтера по обліку витрат
Цільова функція обліку витрат полягає у виявленні та виправленні недоліків організації матеріально-технічного забезпечення, направлена на максимальну економію матеріальних і трудових витрат та на підвищення продуктивності праці.
Автоматизоване робоче місце бухгалтера І категорії призначений для формування і підготовки первинної інформації, яка формується безпосередньо на місцях виникнення інформації. Автоматизоване робоче місце бухгалтера вирішує задачі витрат, які належать до конкретних підрозділів, дозволяє організувати систематичне своєчасне виявлення відхилень від нормальних умов, проводити оперативний облік і здійснювати внутрішній аудит.
На автоматизованому робочому місці бухгалтера ІІ категорії контролюється інформація, яка отримується із автоматизованого робочого місця бухгалтера І категорії і вирішуються задачі по обліку витрат в цілому по підприємству.
Автоматизоване робоче місце бухгалтера ІІІ категорії призначене для аналізу підрозділів і підприємства в цілому, узагальнення даних витрат, здійснення оперативного контролю за використанням трудових, матеріальних і грошових засобів, організації внутрішнього аудиту. Для вирішення задач на автоматизованому робочому місці бухгалтера обліку витрат використовується трьохрівневе меню. Меню першого рівня містить директиви із завантаження комплексу програм і виконання директив функціонального призначення.
При виборі функції “Первинна інформація” в меню другого рівня відображається бухгалтерська довідка.
Бухгалтерська довідка необхідна для документального відображення сторнуючих записів, не відображених в інших системах обліку. Структурна форма бухгалтерської довідки видається на третьому рівні. Тут бухгалтер пореквізитно заповнює бухгалтерську довідку.
Довідник планових процентів витрат необхідний для виявлення частки витрат на виріб, замовлення, вид послуг. Довідник має наступну структуру: стаття витрат розрахункова, стаття витрат базова, структурний підрозділ, процент.
Довідник нормативних витрат на деталь, виріб, замовлення, вид послуг необхідний для виявлення витрат продукції (послуг). Його структура: код виробу (калькуляційна одиниця), структурний підрозділ, одиниця вимірювання, кількість, сума.
Довідник допустимої кореспонденції рахунків призначений для контролю введеної інформації з точки зору правильності поставлення проводок і для аудиторських перевірок проведених господарських операцій. Його структура: основний рахунок, кореспондуючий рахунок, допустимість кореспонденції рахунків (дебет, кредит).
Довідник причин і винуватців відхилень від норм витрат необхідний для ідентифікації причин і для групування даних для прийняття управлінських рішень. Довідник має наступну структуру: код причин відхилень від норм, найменування причин відхилень від норм, винуватці відхилень.
База знань використовується для формування, введення і відображення інформації і управлінських рішень.
Довідник бухгалтерських проводок використовується для автоматичного формування кореспонденції бухгалтерських рахунків.
Довідник підприємств і Довідник структурних підрозділів використовується для формування інформації по структурних підрозділах і підприємствам.
На автоматизованому робочому місці з обліку витрат І категорії здійснюються наступні роботи:
введення, контроль і друк вихідних даних;
формування нормативно-довідкових даних;
формування даних, отриманих із інших автоматизованих робочих місць бухгалтера і від інформаційної системи, про фактичні витрати матеріальних цінностей, заробітної плати та інших прямих витрат;
групування валових витрат;
групування витрат по статтям;
розподіл витрат по об’єктам обліку;
виявлення витрат за місцями їх виникнення;
аудит витрат по структурним підрозділам.
На автоматизованому робочому місці з обліку витрат ІІ категорії здійснюються наступні роботи:
формування валових витрат;
розподіл витрат по об’єктам обліку в цілому по підприємству по рахункам;
закриття рахунків;
формування регістрів аналітичного обліку по рахункам;
аудит витрат в цілому по підприємству.
На автоматизованому робочому місці з обліку витрат ІІІ категорії вирішуються наступні задачі:
- аналіз відхилень фактичних витрат від норм і правильності віднесення витрат на відповідні вироби, замовлення, види послуг, виявлення причин і винуватців відхилень;
створення звітності на рівні підприємства;
моделювання витрат;аудит господарської діяльності підприємства;
виробіток і прийняття управлінських рішень із мобілізації внутрішніх резервів.
Аудитор має можливість проаналізувати по кожній статті відхилення від норм, виявити причини відхилень і подати пропозиції по вдосконаленню використовуваних засобів. Дуже важливо мати інформацію про відхилення уже в процесі виконання робіт. Це дає можливість керівникам підприємства впливати на виробничий процес з метою економічного використання матеріальних, трудових і грошових засобів. Для здійснення детального обліку, контролю і аналізу витрат бухгалтер по мірі необхідності відображає на екрані
