Особливості роботи органів Державного фінансового контролю
Приміщення в яких розміщений персонал ГоловКРУ, згідно класифікації пожежонебезпечних зон за ПУЕ відносять до класу ІІ-ІІа, оскільки в них знаходяться електрообладнання, електроустаткування, папір, меблі та інші матеріали, що здатні згоріти.
На кожному поверсі знаходиться “план евакуації з приміщень відповідного поверху”.
Основними заходами пожежної безпеки є:
- підтримка належного стану службових приміщень;
- заборона залишати після роботи увімкнені електроприлади;
- ознайомлення всіх начальники відділів та відповідальні особи під підпис з інструкціями, що стосуються пожежної безпеки;
- заборона у приміщеннях палити та користуватися нагрівальними електроприладами (паління дозволяється у спеціально відведених місцях – на вулиці);
- заборона загромаджувати виходи, коридори, хол, сходи різними предметами. Всі двері евакуаційних виходів відкривають вільно у бік виходу з будинку.
Періодично інспектор Держпожежнагляду перевіряє стан пожежно-технічного обладнання. Кожен службовець, який виявив пожежу зобов’язується терміново повідомити про це в міську пожежну охорону, повідомити керівництво, розпочати гасіння пожежі наявними засобами.
ГоловКРУ не обладнано на кожному поверсі засобами пожежогасіння (вогнегасники, пожежні крани).
З вищевикладеного можна сказати, що охорона праці у ГоловКРУ знаходиться не на належному рівні: робота щодо охорони праці працівників не досить організована і не дотримуються правила та вимоги встановлені відповідними нормативно – правовими актами України.
Через специфіку своєї роботи, а саме постійне користування засобами електрообладнання та електроустаткування - персональні комп’ютери, принтери, сканери, ксерокси, периферійні пристрої, сервери, засоби телефонного зв’язку, працівники ГоловКРУ наражаються на небезпеку ураження струмом та опромінення. Тому керівництвом повинні здійснюватися всі можливі заходи щодо запобігання таких явищ: постійний контроль ізоляції, заземлення всіх електроприладів.
Організація пожежної безпеки у ГоловКРУ знаходиться також не на достатньому рівні: не у всіх приміщеннях та кабінетах встановлено автоматичну пожежну сигналізацію; проте на розміщено план евакуації та правила поводження працівників у разі виникнення пожежі. З іншого боку, всі працівники ознайомлені з правилами пожежної безпеки та дотримуються інструкцій та правил поводження з електроустаткуванням та електрообладнанням.
Виникнення ряду недоліків пояснюється тим, що керівництво не слідкує за змінами законодавства та існуванням головної причини – недостатністю приміщення для розташування працівників апарату ГоловКРУ, що спричиняє незадовільні умови праці, нераціональну організацію робочих місць, і вирішення цього питання має тільки один контекст – збільшення фінансування кошторису ГоловКРУ, що дасть можливість змінити виявлені недоліки в організації охорони праці.
Для покращення організації охорони праці в ГоловКРУ рекомендується:
1) створити відділ з охорони праці, відповідно до ст.17 ЗУ “Про охорону праці”;
2) привести у відповідність нормативним актам стан робочих місць: площу, об'єм, сидіння, освітлення, розташування комп'ютерної та іншої техніки;
3) здійснювати фінансування та планування охорони праці в ГоловКРУ;
4) посилити контроль за дотриманням чинного законодавства з охорони праці як особою, відповідальною за стан охорони праці, так і всіма працівниками апарату ГоловКРУ;
5) організувати достатній захист від небезпечних шкідливих чинників, наприклад, у приміщеннях, де працюють комп’ютери повинна здійснюватись примусова вентиляція, застосовуватись захисні екрани (оснащені заземленням) та іонізатори; додаткові заходи оздоровлення повітряного середовища: проводити додаткову вентиляцію тощо;
6) забезпечити робочі сидіння користувача персональним комп’ютером підйомно-поворотними сидіннями, таким що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння і спинки, за відстанню спинки до переднього краю; для зниження статичного напруження м’язів рук працюючих з персональними комп’ютерами необхідно застосовувати стаціонарні або змінні підлокітники;
7) працівники ГоловКРУ через кожну годину роботи з комп’ютером повинні робити перерву на 5-10 хвилин, через 2 години – на 15 хвилин, які б можна було б використати для емоційного та фізичного розвантаження.
На сьогоднішній день, забезпечення одного з головних принципів державної політики в галузі охорони праці – пріоритету життя і здоров’я працівників повинно стати одним із основних завдань кожного роботодавця.
1.4 Ознайомлення з порядком планування роботи підрозділів ДКРС
Планування є першим і найбільш важливим етапом організації контролю. Метою планування роботи органів ДКРС є забезпечення оптимальної концентрації трудових, фінансових та матеріальних ресурсів при реалізації визначених напрямів контролю, а також усунення паралелізму та дублювання в роботі суб’єктів державного фінансового контролю.
Механізм складання і затвердження планів контрольно-ревізійної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби встановлюється:
Порядком планування контрольно – ревізійної роботи органами державної контрольно – ревізійної служби, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 955 від 08.08 2001р., зі змінами та доповненнями.
Положенням про планування контрольно – ревізійної роботи органами державної контрольно – ревізійної служби, затвердженим наказом ГоловКРУ № 173 від 30.07. 2003 р., зі змінами та доповненнями.
Процес планування органами ДКРС включає підготовку:
І. Плану основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС;
ІІ. Плану роботи ГоловКРУ України;
ІІІ. Планів роботи апаратів контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
ІV. Планів роботи контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах, районах у містах, у тому числі міжрайонних контрольно-ревізійних відділів.
Насамперед, ГоловКРУ готує і за погодженням з Мінфіном подає до 1 грудня поточного року Кабінетові Міністрів України проект плану основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС, що містить перелік тем: інспектування певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ; державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно; перевірки державних закупівель; контроль за станом контрольно-ревізійної роботи у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади (далі – контрольні заходи), а також рік проведення попередніх контрольних заходів за кожною запланованою темою та терміни інформування Кабінету Міністрів України і Мінфіну.
До проекту Плану додається пояснювальна записка, в якій обгрунтовуються включені до нього питання.
Відповідно до п.9 Розділу ІІ Наказу ГоловКРУ “Про затвердження Регламенту Головного контрольно-ревізійного управління України” від 23.11.2007 N 279, проект Основних напрямів розробляється Департаментом організаційної роботи за участю інших структурних підрозділів.
У вищезазначеному документі також зазначено, що розглядає пропозиції та визначає перелік тем контрольних заходів, які включаються до Основних напрямів, і терміни інформування про їх результати - Методологічна рада ГоловКРУ.
Департамент організаційної роботи формує План контрольно - ревізійної роботи ГоловКРУ України, погоджує його із заступниками Голови ГоловКРУ, управліннями та самостійними відділами ГоловКРУ. Після затвердження Головою ГоловКРУ, він направляється регіональним КРУ відповідно до 15 листопада і 15 травня кожного року.
План затверджується до 20 грудня поточного року.
Плани контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ, а також контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, плани контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах, районах у містах, у тому числі міжрайонних контрольно-ревізійних відділів, розробляються на підставі Плану основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС та включають інші питання, вирішення яких належить до їх компетенції.
Основними підставами для включення заходів з проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування до планів контрольно-ревізійної роботи є:
а) закони, акти та доручення Президента України, Кабінету Міністрів України, накази Мінфіну, які не потребують термінового виконання без включення до планів;
б) звернення правоохоронних органів, юридичних і фізичних осіб з приводу проведення ревізій та перевірок, які можливо виконати у плановому порядку;
в) пропозиції Рахункової палати, Мінфіну, Мінекономіки, Державної податкової адміністрації, Держмитслужби, Державного казначейства, прийняті ГоловКРУ до виконання;
г) ініціатива, виявлена органами державної контрольно-ревізійної служби з урахуванням таких критеріїв, як:
- економічна та соціальна важливість питань, які обов'язково включаються до програм і планів дій Кабінету Міністрів України на відповідний період;
- значний обсяг фінансових потоків, інших державних ресурсів, що спрямовувалися на виконання бюджетних програм, утримання державних органів;
- публічна інформація про факти порушень і зловживань у фінансовій сфері та неефективного управління державним майном;
- ймовірність виникнення фінансових порушень, у тому числі внаслідок відсутності (низького рівня) внутрішнього фінансового контролю, правової неврегульованості економічної діяльності;
- періодичність проведення ревізій та перевірок у бюджетних установах відповідно до закону;
ґ) ініціатива, виявлена підконтрольними установами та їх органами управління, прийнята ГоловКРУ до виконання. [7]
До плану контрольно – ревізійної роботи ГоловКРУ на квартал, вносять:
контрольні заходи, визначені Планом основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС;
контрольні заходи, доручення та пропозиції щодо проведення яких надійшли від органів, яким надано право їх ініціювати, після затвердження Плану основних напрямів і які можливо провести у плановому порядку;
контрольні заходи, ініційовані органами державної контрольно-ревізійної служби і які не було внесено до Плану основних напрямів;
питання регулювання внутрішнього фінансового контролю у системі міністерств, інших центральних органах виконавчої влади, організаційної, методологічної, кадрової та фінансової роботи ГоловКРУ.
План контрольно – ревізійної роботи ГоловКРУ містить наступні розділи:
І. Нормотворча діяльність у сфері державного фінансового контролю.
ІІ. Контроль за використанням бюджетних коштів, станом збереження державного майна у міністерствах та інших державних органах виконавчої влади та дотриманням фінансово – бюджетної дисципліни на підприємствах, установах, і організаціях.
ІІІ. Контроль за виконанням бюджетів у регіонах.
ІV. Контроль за станом контрольно – ревізійної роботи у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади.
V. Контроль за станом роботи регіональних підрозділів ДКРС.
VI. Організаційна, правова та методологічна робота.
VII. Інформаційно – аналітична робота.
VIII. Робота з кадрами.
Терміни підготовки та порядок затвердження планів контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також планів контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах, районах у містах, у тому числі міжрайонних контрольно-ревізійних відділів, визначаються ГоловКРУ.
Внесення змін до планів контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС України проводиться у порядку їх затвердження. Про зміни, внесені до планів контрольних заходів, повідомляються інші суб’єкти державного фінансового контролю, які проводять спільні контрольні заходи. [3]
Плани контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ розмішуються на офіційній сторінці ГоловКРУ в мережі Інтернет та юридичній інформаційно-пошуковій системі «Законодавство».
Моніторинг виконання Основних напрямів та планів контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ проводиться щоквартально.
Звіт про результати роботи ДКРС за рік направляються до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів та інших зацікавлених органів державної влади.
1.5 Вивчення документопотоків у департаментах ГоловКРУ та
особливості управління ними
Документообіг - це рух документів в організації з моменту їх створення або отримання і до завершення виконання або відправлення.
Документопотік - це сукупність операцій передавання з одного робочого місця на інше даних, зафіксованих на кількох носіях облікової інформації.
Документообіг ГоловКРУ складається з трьох документопотоків:
1) документопотік вхідних документів - це рух документів, які надійшли в установу від зовнішніх суб’єктів. Більшість вхідних документів, як правило, породжують відповідні вихідні, причому в чітко визначені терміни. Терміни (строки) встановлюються або нормативними актами, що визначають той або інший час відповіді на вхідний документ (наприклад, протягом 10 днів), або терміном (датою) виконання, зазначеним безпосередньо у вхідному документі.
2) документопотік вихідних документів - це рух документів, які складені в установі для використання їх іншими організаціями чи суб’єктами. Більшість вихідних документів готується на основі внутрішніх документів організації.
3) документопотік внутрішніх документів - це рух документів, які використовуються для організації роботи установи. Через канцелярію проходять не всі внутрішні документи, а тільки листування найбільш значних структурних підрозділів і накази та розпорядження керівництва організації. Через подібну діловодну службу проходять також і внутрішні документи, що породжують вихідні. Зокрема, у відповідності до загальних правил діловодства єдиний засіб відправити запит, лист або матеріали до зовнішньої організації чи установи - це направити внутрішній документ до канцелярії, де його перетворять у вихідний і відправлять у сторонню організацію чи установу. [16]
Загальні правила документування управлінської діяльності і порядок роботи з документами в органах ДКРС встановлює наказ ГоловКРУ.
Так, вся кореспонденція, що надходить до ГоловКРУ поштою, факсом, електронною поштою, кур’єром тощо, приймається централізовано протягом робочого дня Відділом організації документообігу (далі – канцелярія), який створений у складі Департаменту адміністративно-господарського забезпечення, працівники якого перевіряють правильність адреси доставленої кореспонденції, цілісність пакета і в разі необхідності розписуються за її одержання, зазначаючи дату і час одержання.
У канцелярії розкриваються всі конверти, за винятком тих, що мають напис «особисто» або адресовані громадським організаціям ДКРС, які передаються за призначенням.
Неправильно оформлені (не підписані, незасвідчені), пошкоджені або надіслані не за адресою документи повертаються відправнику або пересилаються за належністю.
Вся кореспонденція, що надійшла до ГоловКРУ, підлягає обов’язковому попередньому розгляду, який здійснюється керівником канцелярії або іншою виділеною для цього особою. Такий розгляд здійснюється з метою визначення необхідності їх реєстрацій, а також розподілу їх на ті, що потребують обов’язкового розгляду керівництвом ГоловКРУ, і ті, що передаються безпосередньо у структурні підрозділи. Попередній розгляд документів повинен здійснюватися у день їх одержання або у перший робочий день при надходженні документів у неробочий час. Доручення вищих органів, телеграми і телефонограми розглядаються негайно.
Для забезпечення обліку документів, контролю виконання і оперативного використання наявної інформації документи після попереднього розгляду реєструються. Реєстрація здійснюється централізовано в журналі реєстрації вхідної кореспонденції. Так, у ГоловКРУ реєстрація вхідних документів здійснюється залежно від їх змісту, найменування, виду, кореспондента по кожній з таких реєстраційних груп кореспонденції: Верховна Рада України; Адміністрація Президента України; Кабінет Міністрів України; Міністерство фінансів України; обласні контрольно – ревізійні управління та громадяни; правоохоронні органи; міністерства, відомства, установи, підприємства, організації. По кожній реєстраційній групі вхідної кореспонденції ведеться окремо журнал реєстрації.
На розгляд Голови ГоловКРУ передається вхідна кореспонденція, яка адресована безпосередньо йому або ДКРС. У разі перебування Голови ГоловКРУ у відрядженні або відпустці документи розглядає Перший заступник начальника ДКРС або особа, яка виконує його обов’язки.
На розгляд заступникам Голови ГоловКРУ та начальникам структурних підрозділів передається вхідна кореспонденція, що їм адресована. Наслідки розгляду вхідної кореспонденції керівництвом ДКРС фіксуються у резолюціях, в яких зазначаються виконавці та строки виконання документів.
Вхідна кореспонденція, яка адресована, або направлена на виконання структурним підрозділам, передається працівником канцелярії безпосередньо керівнику або діловоду структурного підрозділу (посада у ГоловКРУ – спеціаліст 1 категорії) під розписку у журналі реєстрації вхідної кореспонденції. Вхідна кореспонденція, одержана структурним підрозділом, повинна бути розглянута і доведена до безпосередніх виконавців у день її надходження. Керівник структурного підрозділу визначає безпосереднього виконавця документа і при необхідності деталізує порядок його виконання, що фіксується на першому аркуші документа.
Після остаточного вирішення всіх питань, порушених у документі, виконавець зобов’язаний зробити на нижньому полі першого аркуша документа запис про наслідки розгляду, зазначити номер і дату документа – відповіді або іншого документа, що стверджує його виконання, вказати номер справи, де будуть підшиті всі матеріали, та поставити свій підпис і дату.
Наслідки розгляду документа діловод переносить до журналу обліку вхідної кореспонденції і контрольно – облікової картки, яка після підписання керівником структурного підрозділу передається до діловодної служби у день виконання документа.
Реєстрація вихідної кореспонденції здійснюється діловодами департаментів ГоловКРУ у журналі вихідних документів. Оформлення вихідної кореспонденції здійснюють виконавці та передають її діловоду на реєстрацію. Діловод під час приймання вихідного документа перевіряє повноту зазначення адреси кореспондента, наявність усіх необхідних підписів на документі та додатках до нього, наявність на документі відміток про додатки та правильність оформлення і розміщення усіх реквізитів. Після реєстрації вихідна кореспонденція передається до канцелярії на відправлення. На оригіналах документів, які підлягають поверненню до ГоловКРУ, на верхньому полі першої сторінки виконавці документів при їх реєстрації проставляють штамп «Підлягає поверненню». Документи, що одночасно надсилаються одному і тому ж адресату, вкладаються в один конверт, на якому проставляються реєстраційні номери всіх документів, що містяться в ньому. Вихідна кореспонденція залежно від її важливості відправляється: цінними, рекомендованими, простими відправленнями; простими, рекомендованими, цінними бандеролями; електронною поштою та факсом. Претензійно – позовні документи та відповіді на заперечення по актах ревізій і перевірок надсилаються рекомендованими відправленнями.
Окрім вхідної та вихідної кореспонденції, до документопотоків ГоловКРУ відносяться і внутрішні документи:
внутрішні розпорядчі документи, що складені за ініціативою структурних підрозділів ГоловКРУ (підлягають реєстрації у день їх підписання);
накази по особовому складу про надання чергових відпусток та відпусток з різних причин – реєструються Управлінням кадрів;
постанови колегії ГоловКРУ – ведуться секретарем колегії;
довідки, доповідні записки та інші документи, складені за ініціативою структурних підрозділів для внутрішнього користування (не реєструються).
Крім зазначених документів до ГоловКРУ України надходить звітність про контрольно – ревізійну роботу підпорядкованих органів і підрозділів ДКРС.
Місячна звітність про контрольно – ревізійну роботу КРУ в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, галузевими управліннями ГоловКРУ подається в електронному вигляді в передостанній день звітного місяця. Відділ комп’ютеризації ГоловКРУ протягом першої половини останнього робочого дня місяця обробляє отримані дані звітності, формує загальний звіт по ДКРС і передає його на перевірку Департаменту організаційної роботи, яке протягом другої половини робочого дня перевіряє отримані показники звітності, порівнює з показниками попереднього звіту. У разі виникнення невідповідностей з’ясовує ці факти з оргвідділами КРУ в регіонах, галузевими підрозділами ГоловКРУ та відділом комп’ютеризації, вживає заходів щодо приведення показників звітності у відповідність з результатами контрольно – ревізійної роботи.
Ще однією складовою документопотоків органів ДКРС України є звернення громадян. При цьому посадовим особам даної установи слід мати на увазі, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові автора звернення, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви, скарги чи прохання.
Письмове звернення повинно бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, а також звернення, яке не містить даних, необхідних для прийняття органом ДКРС обґрунтованого рішення, в термін не більше п’яти днів від дня його надходження повертається заявникові з відповідними роз’яснення.
Разом з тим, не розглядаються повторні звернення від однієї й тієї самої особи з одного й того самого питання, якщо перше звернення вирішено по суті, а також звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду таких звернень приймає керівник відповідного органу ДКРС, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
Заяви (клопотання) про сприяння реалізації прав і законних інтересів заявника, зауваження (пропозиції) щодо діяльності управлінь ГоловКРУ України та скарги на рішення, дії (бездіяльність) його посадових осіб, а також начальників контрольно – ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розглядаються та вирішуються Головою ГоловКРУ України, або за його дорученням – його заступниками.
Якщо питання, порушені в одержаному зверненні, не входять до компетенції органів ДКРС, воно в термін не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявник з роз’ясненням підстави передачі звернення.
Звернення організацій або громадян може бути також у усній формі, для чого керівництво ГоловКРУ (в залежності від рівня звернення) проводить особистий прийом, дні і години його визначають графіком, який затверджується Головою ГоловКРУ. Облік особистого прийому організацій та громадян, що проводиться Головою та його заступниками, а також контроль за додержанням строків виконання прийнятих під час особистого прийому рішень, здійснюється секретарем приймальні. Керівники структурних підрозділів самостійно ведуть облік прийому організацій і громадян, для чого використовується Журнал обліку особистого прийому організацій та громадян.
На сьогоднішній день, документообіг у ГоловКРУ частково здійснюється в електронній формі, завдяки налагодженому функціонуванню інформаційних технологій, що в свою чергу спрощує і полегшує роботу з документами, сприяє скорочення часу на переміщення їх та зменшує витрати на виготовлення паперових примірників.
РОЗДІЛ 2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІ ЗМІСТОМ РОБОТИ ДКРС
2.1 Визначення завдань діяльності підрозділів ДКРС згідно з чинним
законодавством
Основні завдання ГоловКРУ України визначені у Положенні про Головне контрольно-ревізійне управління України, затвердженому Указом Президента України від 28 листопада 2000 року N 1265/2000, зі змінами та доповненнями.
Зокрема, вищезазначений нормативно-правовий документ визначає, що серед головних завдань даного центрального органу виконавчої влади є наступні:
підготовка пропозицій щодо формування державної політики у сфері державного фінансового контролю;
забезпечення в установленому порядку реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю за використанням відповідно до законодавства міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими бюджетними установами, а також підприємствами та організаціями незалежно від форми власності, організаційно-правових форм, відомчої належності та підпорядкованості, які отримують кошти з бюджетів та державних цільових фондів, коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, веденням і достовірністю бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та попередження їх у подальшому.
ГоловКРУ України відповідно до покладених на нього завдань:
1. Організовує і здійснює державний фінансовий контроль:
- проводить ревізії та перевірки фінансової діяльності щодо використання коштів, матеріальних цінностей та їх збереження, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
- проводить перевірки використання бюджетних коштів, отриманих на виконання державних програм, перевірки фінансово-господарської діяльності стосовно бюджетних позик, позик і кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій, а також у передбачених законодавством випадках використання коштів, що залишаються у розпорядженні господарюючого суб'єкта, у зв'язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів;
2. Проводить відповідно до законодавства ревізії та перевірки використання і збереження державного та комунального майна, в тому числі майна, що передано в користування.
3. Вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час ревізій та перевірок порушень законодавства:
а) передає матеріали ревізій та перевірок органам, які згідно із законодавством виконують контрольні функції, якщо за виявленими фактами порушень прийняття рішення про застосування санкцій не належить до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби;
б) здійснює аналіз стану додержання фінансової дисципліни і повідомляє про його результати відповідним центральним та місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам;
в) готує і подає до відповідних органів пропозиції щодо усунення та запобігання причинам і умовам, які призвели до недостач державних коштів та матеріальних цінностей, неефективного і не за призначенням витрачання державних фінансових ресурсів.
4. Здійснює контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених ревізіями та перевірками, і в разі потреби вживає додаткових заходів до їх усунення.
5. Систематично інформує Президента України, Кабінет Міністрів України про факти порушень фінансової дисципліни, виявлені ревізіями та перевірками фінансово-господарської діяльності.
6. Інформує громадськість через засоби масової інформації про заходи щодо здійснення контролю за додержанням фінансової дисципліни.
7. Бере участь у підготовці пропозицій щодо вдосконалення фінансової системи України.
8. Розглядає листи, заяви і скарги юридичних та фізичних осіб про факти порушень законодавства з фінансових питань, вживає згідно із законодавством відповідних заходів за результатами їх розгляду.
9. Відповідно до законодавства розробляє і затверджує нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів ДКРС.
10. Здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів органів ДКРС.
11.Здійснює методичне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнює досвід проведення ревізій та перевірок і поширює його серед контрольно-ревізійних служб, розробляє пропозиції щодо вдосконалення такого контролю.
12. Організовує в межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах ДКРС. [2]
Окрім того, для кожного структурного підрозділу ГоловКРУ (управління чи департаменту) розроблене Положення, де визначаються його завдання, функції, права тощо.
Відповідно до Положення про Управління гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю Головного контрольно-ревізійного управління України, затвердженого наказом ГоловКРУ України від 04 жовтня 2007 року № 228, основними завданнями Управління гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю є:
1. Сприяння налагодженню в підконтрольних установах внутрішнього контролю.
1.1.Сприяння створенню та розвитку в підконтрольних установах служб внутрішнього аудиту, в тому числі на базі діючих контрольно-ревізійних підрозділів.
1.2. Гармонізація внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту.
Управління, відповідно до покладених на нього завдань, виконує такі функції:
1. Розробка, участь у розробці та експертиза проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, методологічних документів з питань внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в підконтрольних установах, а також супроводження та участь у супроводженні іншими структурними підрозділами ГоловКРУ проектів таких актів.
2. Координація запровадження і моніторинг застосування підконтрольними установами законодавчих та інших нормативно-правових актів, методологічних документів з питань внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту з метою їх удосконалення і подальшої розробки методології.
3. Розробка стратегії навчання і підвищення кваліфікації керівництва підконтрольних установ, керівників і працівників служб внутрішнього аудиту, а також сертифікації внутрішніх аудиторів державного сектору, у тому числі розробка правил, процедур і способів проведення іспитів на здобуття внутрішніми аудиторами сертифікату.
4. Розробка спільно з Мінфіном, іншими зацікавленими органами, вищими навчальними закладами та науковими установами навчальних програм для керівництва підконтрольних установ з внутрішнього контролю, для внутрішніх аудиторів з внутрішнього аудиту та програми сертифікації внутрішніх аудиторів з урахуванням міжнародних зразків; координація навчання, підвищення кваліфікації та сертифікації внутрішніх аудиторів.
5. Організація розгляду на професійну відповідність кандидатів на посади керівників служб внутрішнього аудиту підконтрольних установ при їх погодженні ГоловКРУ на посади.
6. Надання методологічної та консультаційної допомоги підконтрольним установам з питань внутрішнього контролю та внутрішнім аудиторам – з питань внутрішнього аудиту .
7. Співпраця з вітчизняними та закордонними інституціями та особами з питань внутрішнього контролю, внутрішнього та зовнішнього аудиту, обмін інформацією про їх розвиток.
8. Участь у міжнародних проектах в межах повноважень Управління; колегіях, нарадах, семінарах, конференціях, круглих столах, інших заходах, які проводяться за участю підконтрольних установ, з питань, що належать до повноважень Управління.
9. Організація та проведення нарад, семінарів, конференцій, круглих столів, інших заходів з керівниками відділів КРУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, служб внутрішнього аудиту (контрольно-ревізійних підрозділів) підконтрольних установ з питань, що належать до повноважень Управління.
10. Здійснення аналізу та оцінки якості організації і функціонування систем внутрішнього контролю та служб внутрішнього аудиту в підконтрольних установах.
11. Розробка структури, форми, змісту, процедури і термінів подання звітності про функціонування, адекватність, ефективність і результативність систем внутрішнього контролю та про стан внутрішнього аудиту в підконтрольних установах.
12. Приймання, узагальнення, аналіз та оцінка звітів про внутрішній контроль та внутрішній аудит в підконтрольних установах, складання зведеного звіту.
13. Підготовка узагальненої інформації Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України про загальне функціонування і ефективність систем внутрішнього контролю, служб внутрішнього аудиту та відповідальність керівника в підконтрольних установах.
14. Координація та методологічне забезпечення контрольно-ревізійної роботи в підконтрольних установах, розробка пропозицій та здійснення заходів щодо забезпечення взаємодії органів ДКРС з підконтрольними установами з питань контрольно-ревізійної роботи.
15. Організація розгляду на професійну відповідність кандидатів на посади керівників контрольно-ревізійних підрозділів підконтрольних установ при їх погодженні ГоловКРУ на посади.
16.Організація роботи з погодження ГоловКРУ планів роботи контрольно-ревізійних підрозділів підконтрольних установ.
17. Проведення контрольних заходів (ревізій, перевірок, аудитів) з питань організації та стану контрольно-ревізійної роботи в підконтрольних установах та організація проведення територіальними органами ГоловКРУ контрольних заходів з питань організації та стану контрольно-ревізійної роботи в територіальних структурах підконтрольних установ.
18.Узагальнення результатів контрольних заходів, проведених Управлінням та територіальними органами ГоловКРУ.
19. Координація проведення в ГоловКРУ практичних занять працівників підконтрольних установ.
20.Розгляд, в межах повноважень Управління, запитів, звернень громадян та посадових осіб підконтрольних установ з питань внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту та контрольно-ревізійної роботи.
21. Підготовка інформації для засобів масової інформації в межах повноважень Управління.
22. Організація, в межах повноважень Управління, роботи із забезпечення охорони державної, комерційної та службової таємниці в Управлінні. [4]
Разом з тим, визначено, що Управління не має права втручатися в господарську діяльність підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання за винятком випадків, передбачених законодавством України.
Положення про Управління гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю та його структурних підрозділів, а саме: відділу гармонізації внутрішнього аудиту та відділу гармонізації внутрішнього контролю подані у додатках М, Н та П відповідно.
2.2 Особливості підготовки до здійснення контрольних заходів
підрозділами ДКРС
Розглянемо особливості підготовки до здійснення контрольних заходів підрозділами ДКРС на прикладі Управління гармонізації внутрішнього державного фінансового контролю, на базі якого проходила практика. Даний підрозділ здійснює аудит організації та стану контрольно-ревізійної роботи в системі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що складається з трьох основних фаз організації та проведення: підготовки до аудиту, проведення аудиторського дослідження, реалізації результатів аудиту.
Підготовка до аудиту займає чільне місце у загальній схемі організації та проведення контрольних заходів та слідує після планування (див. рис.2.2.1.)
Якість проведеного дослідження в значній мірі залежить від ретельної підготовки, а саме: визначення об'єкта аудиту; підбір персоналу для проведення дослідження; розробка докладної програми аудиту.
Насамперед, слід чітко усвідомлювати, що об'єктом контрольного заходу є діяльність окремого контрольно-ревізійного підрозділу міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади.
Відповідно мету аудиту можна визначити наступним чином: проаналізувати роботу із забезпечення контролю за законністю формування, використання і відчуження активів органами міністерств чи інших центральних органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, повноту виконання функцій головного розпорядника в частині контролю за цільовим використанням бюджетних коштів одержувачами бюджетних коштів; стан взаємодії контрольно-ревізійних підрозділів системи міністерств чи інших центральних органів виконавчої влади між собою та з органами ДКРС. [13]
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
