Звітність
Незважаючи на те, що перехід російської економіки на МСФО зв'язаний з багатьма труднощами, застосовувати ці стандарти потрібно, це є частиною реформи банківської системи. Адже єдина мова фінансової звітності - найважливіший елемент системи світового господарства й розвитку міжнародних і бізнес - контактів.
Проблеми кредитних організацій по переходу до міжнародних стандартів
Проблеми переходу на міжнародні принципи бухгалтерського обліку займають важливе місце в становленні вітчизняної банківської системи.
Передумови, що зложилися в цей час у комерційних банках, для рішення цього питання є, однак стримуючий вплив на їхній розвиток роблять наступні потужні фактори:
Нерівномірне насичення комерційних банків кваліфікованими бухгалтерськими кадрами. Гострий дефіцит у таких фахівцях випробовують недавно створені банки.
Очевидно, без активної участі самих банків, а також різних банківських асоціацій проблему підготовки кваліфікованих бухгалтерських кадрів вирішити досить важко.
ринципова зміна подання про бухгалтерську професію, що зараз зароджується в банківській практиці у зв'язку із прилученням до міжнародних стандартів обліку.
Якщо раніше бухгалтерський облік прирівнювався до рахівництва, то тепер ми бачимо, що за рубежем банківський бізнес відійшов від подібних подань. Рахівництво - ведення записів по рахунках - лише частина бухгалтерського обліку. Крім рахівництва бухгалтерський облік включає аналіз облікової інформації й участь у прийнятті управлінських рішень, тобто в банківському менеджменті. При рейтинговій оцінці банківського персоналу участь в аналізі й керуванні банком повинне розглядатися в якості обов'язкового для бухгалтерських кадрів.
Недостатність нормативної бази для бухгалтерського оформлення цілого ряду банківських операцій, наявні російські стандарти утрудняють аналіз банківської діяльності, не дозволяють використовувати показники й коефіцієнти оцінки надійності, стійкості банків, використовувані в закордонній практиці.
Недостатній рівень технічної оснащеності засобів передачі даних, телекомунікацій і захисту банківської інформації від проникнення фальшивих документів, загальний низький рівень банківської безпеки, включаючи комп'ютерну безпеку. Звідси нездатність деяких банків забезпечити банківську таємницю. У той час як розвиток банківського бізнесу вимагає зведення банківської таємниці в ранг державної політики( відповідно до західної статистики 60 % всіх злочинів у банківській сфері відбувається персоналом банку.
Недостатній професіоналізм в області бухгалтерського обліку деяких аудиторських фірм, відсутність їхньої відповідальності за якість перевірок також негативно позначається на загальному рівні бухгалтерської роботи.
Банківська інфраструктура повинна включати кваліфікованого аудита, який би займався не тільки підтвердженням звітності, але й оцінював якість керівництва, менеджменту банку на основі аналізу ризиків, ліквідності, прибутковості й т.п. Сюди ж повинна входити кваліфікована юридична служба, агентство по реєстрації застав, щоб уникнути подвійного або багаторазового їхнього використання.
Принципи міжнародної звітності: істотність, надійність, правдиве подання, доречність, вибір методу оцінки елементів фінансової звітності визначають якість і корисність фінансової інформації для користувачів. Вони знайшли своє відбиття в Правилах № 61 і деяких інших нормативних документах. Однак у зв'язку з розбіжністю російських і міжнародних правил оцінки активів, створення резервів, визначення норм амортизації й норм резервування, а також підходів до обліку подій, результат яких невідомий на дату складання звітності, потрібно провести наступні виправні проводки:
збільшення (зменшення) резерву на можливі втрати по позичках, обчислювального за російськими стандартами. (Як правило, резерв по позичках клієнтів, міжбанківським кредитам і врахованим векселям, створений по РСБУ, істотно відрізняється від аналогічного резерву по МСФО, в основному за рахунок більше неформального й обережного підходу при оцінці ризиків);
додаткове формування резервів на можливі втрати по прочим активах і позабалансових зобов'язаннях. До 2002р. РСБУ не вимагали створення резервів під інші активи й позабалансові зобов'язання в повному розмірі, незважаючи на те, що дані вкладення й зобов'язання найчастіше несуть у собі ризик потенційних збитків;
переоцінка цінних паперів або створення резерву під їхнє знецінення. РСБУ передбачають переоцінку деяких видів цінних паперів і створення резерву під інші види цінних паперів, але при цьому існує ряд обмежень, що приводить до необхідності досоздания резерву по МСФО. Резерв по МСФО створюється при відсутності ринкової ціни, як правило, у сумі 50% від балансової вартості цінних паперів;
нарахування додаткової амортизації основних засобів. У РСБУ ставки амортизаційних відрахувань у цілому нижче, ніж реальне зношування основних засобів. У МСФО немає єдиних ставок амортизаційних відрахувань, тому вони встановлюються банком відповідно до реальних строків самостійно. Відповідно, звітність коректується на додатково нараховану амортизацію;
відбиття потенційних збитків по подіях, що происшли після звітної дати. У більшості випадків звіт, підготовлена відповідно до МСФО, розглядається аудиторськими компаніями через 2-3 місяця після звітної дати, тому всі події, що происшли за цей період і істотно, що впливають на вірогідність звітності, необхідно врахувати при складанні звітності;
додаткова переоцінка матеріальних статей балансу відповідно до умов застосування 29 стандарту МСФО "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції";
проводки по консолідації звітності банку й дочірніх компаній. МСФО припускають, як правило, складання зведеної звітності, у той час як за російськими стандартами подання зведеної фінансової звітності потрібно для обмеженої кількості організацій;
коригувальна проводка. Дана проводка виробляється на початку процесу складання звітності по МСФО для банків, де МСФО застосовуються як мінімум другий раз. Кожна проводка, що впливала на власні засоби банку в попередньому звітному періоді, повинна бути відбита в складі даної проводки у звітному періоді, але зі зворотним знаком і в кореспонденції зі статтею "нерозподілений прибуток".
Крім зазначених виправних проводок, іноді потрібно виконати й інші, пов'язані з коректним відбиттям тих або інших операцій банку, проведених у звітному році.
Необхідність проведення тієї або іншої виправної або коригувальної проводки визначається як принципами міжнародної звітності, так і міжнародними стандартами фінансової звітності. Причому МСФО в основному дають конкретні рекомендації з питань формування тієї або іншої додаткової проводки.
Наприклад, МСФО 10 "Події після звітної дати" установлює порядок обліку й розкриття інформації для подій, що мають місце після звітної дати, але до дати твердження фінансової звітності. Оскільки нормативні документи Банку Росії жорстко регламентують строки підготовки звітності банків і майже не дають можливості внести в неї зміни, при складанні звітності за міжнародними стандартами активи й зобов'язання коректуються, якщо після звітної дати відбулися істотні події (погашення кредиту, неповернення кредиту й т.д.). Часто такі виправні проводки можуть значно вплинути на фінансовий результат банку.
Перехід на міжнародні принципи обліку в банках почав здійснюватися в непростих умовах їхньої діяльності. З кінця 1993 року комерційні банки в експериментальному порядку приступилися до складання нової фінансової звітності й переходу до нових стандартів обліку.
Одночасно повинні вирішуватися завдання підвищення якості обліку, вірогідності й реальності банківської звітності.
Шляхи вдосконалювання звітностіЗвітність сьогоднішнього дня сформована в обстановці кризи 1998 року, тому її недоліки й виглядають таким чином, що це дуже численна по кількості форм звітності, що становляться. У ряді випадків має місце дублювання цієї звітності. Відсутній належний межформенный контроль, завищена періодичність по ряду звітностей.
Має місце недостатня обґрунтованість понятійного апарата, застосовуваних при підготовці окремих видів звітності. Недолік і відсутність у кредитних організацій мотивації по підготовці форм звітності приводить до нерозуміння процесу підготовки даної звітності. Особливо це відчувається на прикладі дрібних банків.
Сьогодні в умовах щодо сприятливої макроекономічної ситуації в країні й очевидній необхідності зміни сформованих прийомів до організації банківського нагляду, а також переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності, природно потрібне перетворення діючої структури й змісту системи звітності. У зв'язку із цим необхідні міри, які дозволять оптимізувати банківську звітність.
Процес оптимізації повинен підвищити якість інформативності звітних форм, по-перше, і підвищити ефективність інформації, одержуваної в результаті розробки й аналізу звітних даних, у другі. При цьому визначальним фактором при рішенні питання про доцільність складання тієї або іншої форми звітності повинен стати її змістовний аспект, тобто відомості, які відбиваються у відповідній звітності. І кредитні організації, і інші користувачі звітності повинні усвідомлювати мету її складання й можливості оцінки наведених даних в ідеалі. Кредитна організація повинна мати в розпорядженні методики й результати аналізу звітності, якими розташовує орган, що наглядає. Це дозволить керівництву банку більш уважно вивчити причини тих або інших явищ, вжити необхідних заходів по запобіганню негативних тенденцій.
На даному етапі назріла необхідність більше широкого поширення порядку прийому й передачі звітності кредитних організацій в електронному виді. При цьому необхідно максимально йти від наступного дублювання подання звітності на паперових носіях. Передача звітності в електронному виді дозволить значно знизити матеріальні витрати й трудові витрати як у кредитних організаціях, так і в системі Центрального банку.
Особливо представляється важливим, що в територіальних установах Банку Росії відхід від обробки інформації на паперових носіях підвищить ефективність перевірочних процедур для аналізу звітності, що представляється кредитними організаціями, з використанням програмних засобів.
Як відомо сьогодні програмне забезпечення Банку Росії після одержання й обробки звітності кредитних організацій дозволяє виявити окремі невідповідності, нестиковки у звітних даних. Однак важливо вирішити завдання створення більше зробленої системи контролю вже на етапі приймання звітності комерційних банків. Алгоритми перевірки невідповідності даних у різних звітних формах кредитних організацій, розроблені й сьогодні застосовуються в Банку Росії. Доцільно було б довести їх до відомості кредитних організацій, щоб установити в банках додатковий контроль і тим самим сприяти підвищенню вірогідності й відповідності звітних даних, що представляються, у Центральний банк.
Сьогодні, коли банківська система готується до переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності, доречно говорити про програмні можливості кредитних організацій, які поки для забезпечення цього завдання недостатні й мають потребу в розвитку. Кредитні організації сьогодні говорять про те, що продукти, розроблювальні фірмами, далекі від досконалості, не повною мірою враховують вимоги, пропоновані Центральним банком Росії по методології обліку банківських операцій.
Із практики складання звітності виникає дуже багато питань і проблем, які є наслідком недосконалого програмного продукту. Якщо ця проблема буде вирішена, то вона зніме стурбованість органів банківського нагляду й стурбованість самих банків. Усі зацікавлені в тім, щоб звітність була прозорої й достовірною.
Висновок
Отже, бухгалтерська звітність – єдина система даних про майнове й фінансове становище організації й про результат її господарської діяльності, що становиться на основі даних бухгалтерського обліку по встановлених формах.
Бухгалтерський облік ведеться строго відповідно до законодавчих і нормативних документів, що мають різний статус. І хоча одні з них обов'язкові до застосування (Закон «Про бухгалтерський облік», положення по бухгалтерському обліку), а інші носять рекомендаційний характер (План рахунків, методичні вказівки, коментарі), ведення бухгалтерського обліку й складання звітності може вироблятися тільки на їхній підставі, тому що будь-які невідповідності або відступи будуть оцінені контролюючими органами як порушення законодавства.
Основним документом по бухгалтерському обліку є ФЗ «Про бухгалтерський облік» № 129-ФЗ від 21.11.96 р., що визначає правові основи бухгалтерського обліку, його зміст, об'єкти й основні завдання, принципи, організацію; вимоги до головного бухгалтера, організації й веденню бухгалтерського обліку. Він установлює вимоги до заповнення й зберігання первинних облікових документів і регістрів бухгалтерського обліку, порядок і строки проведення інвентаризації майна й зобов'язань; визначає склад бухгалтерської звітності й основні вимоги до неї.
Бухгалтерська звітність - це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансове становище організації у формі, зручної й зрозумілої для прийняття цими користувачами певних ділових рішень.
Основними ознаками звітності є:
обов'язковість
документальна обґрунтованість
юридична чинність.
По економічному змісті й способу формування звітність організацій ділиться на: бухгалтерську (обмежується рамками окремого підприємства; базується на всій інформації про майно, зобов'язання й господарські операції організації; проводиться безупинно, по певної встановленої державними органами методиці; використовує різні вимірники й різноманітні форми документів), статистичну (опирається на велику кількість окремих подій, виходячи за рамки одного підприємства; пов'язана з відбиттям масових соціально-економічних явищ у виробничій і невиробничій сферах, галузях, економіці у цілому; є узагальнюючим і прогнозуючим процесом, даючи можливість передбачати наслідки тієї або іншої дії), оперативну звітність (містить відомості за основними показниками за невеликі проміжки часу; використовується для оперативного контролю й керування процесами постачання, виробництва й реалізації продукції).
По періодичності складання звітність ділиться на поточну (щоденну, п'ятиденну, декадну, місячну, квартальну, піврічну); і річну (звіти за рік);
По ступені узагальнення звітних даних: на первинну, тобто составляющуюся організаціями, і зведену, тобто составляющуюся вищестоящими організаціями на підставі первинних звітів
У цей час існує чималу кількість проблем, пов'язаних зі складанням звітності. По-перше, у кожній кредитній установі воно супроводжується обробкою величезного обсягу інформації й займає багато часу. По-друге, турбує тенденція постійного росту обсягів бухгалтерської й фінансової звітності, що представляється банками в територіальні установи Банку Росії. Значне збільшення звітності вимагає додаткових витрат і створює складності в роботі. Значна частина представляються в ЦБ РФ форм звітності перевантажена більшою кількістю даних. Деякі із цих форм містять по кілька десятків показників, що ускладнює й роботу банків, і територіальних установ Банку Росії
По-третє, найчастіше відбувається дублювання показників, що є, імовірно, результатом не скоординованих розробок деякими департаментами.
Однієї з найважливіших проблем, що коштують сьогодні перед російськими організаціями, є проблема відповідності звітності міжнародним стандартам, перехід до яких буде сприяти росту довіри менеджменту й клієнтів, зниженню витрат на залучення іноземного капіталу, розширенню міжнародних операцій.
У цей час Банк Росії здійснює міри організаційно-правового характеру, необхідні для повного переходу банків до складання звітності відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФО), починаючи з 1 січня 2004 р.
З метою найбільш швидкого й ефективного впровадження МСФО у вітчизняну банківську бухгалтерську й наглядову практику з 1 січня 2001р. діє Проект ЄС/ ТАСИС (Європейська система консультаційних послуг, що сприяє розвитку ринкової економіки й демократії в країнах Східної Європи, Кавказу й Центральної Азії на безоплатній основі) "Сприяння реформі бухгалтерського обліку й звітності в банківській системі". Основне завдання Проекту - підготувати нормативні документи, що дозволяють внести зміни в поточний облік і звітність, для практичного застосування МСФО в Росії й перевірити їхню дію на прикладі підготовки звітності пилотными банками.
Але й на цьому шляху вітчизняні кредитні організації зштовхнулися з рядом проблем, що перешкоджають застосуванню МСФО:
Нерівномірне насичення комерційних банків кваліфікованими бухгалтерськими кадрами.
Принципова зміна подання про бухгалтерську професію, що зараз зароджується в банківській практиці у зв'язку із прилученням до міжнародних стандартів обліку.
Недостатність нормативної бази для бухгалтерського оформлення цілого ряду банківських операцій, наявні російські стандарти утрудняють аналіз банківської діяльності, не дозволяють використовувати показники й коефіцієнти оцінки надійності, стійкості банків, використовувані в закордонній практиці.
Недостатній рівень технічної оснащеності засобів передачі даних, телекомунікацій і захисту банківської інформації від проникнення фальшивих документів, загальний низький рівень банківської безпеки, включаючи комп'ютерну безпеку.
Недостатній професіоналізм в області бухгалтерського обліку деяких аудиторських фірм, відсутність їхньої відповідальності за якість перевірок також негативно позначається на загальному рівні бухгалтерської роботи.
Проте, до теперішнього часу вже близько 140 передових комерційних банків країни, не будучи учасниками Проекту, становлять звітність відповідно до МСФО, підтверджувану потім зовнішніми аудиторами. Витрати банку по оплаті даних послуг аудиторам у середньому становлять до 30 тисяч доларів у рік, іноді й більше залежно від обсягу операцій. Планується, що всі російські банки перейдуть на МСФО з 2004р.
За підсумками 2000 року, більше 100 російських кредитних організацій становили звітність відповідно до міжнародних стандартів. У реалізації проекту ТACIS брали участь п'ять пилотных банків. Торкаючись питання про те, як позначиться перехід на МСФО на капіталі кредитної організації, відзначимо, що говорити про негативний вплив не можна, оскільки в деяких банків при оцінці за міжнародними стандартами капітал виріс, а в деяких зменшився.
Список літератури
Вказівка № 7-У від 21.10.97 року «Про порядок складання й подання звітності кредитними організаціями в ЦБ РФ» у редакції № 1175-У від 05.07.2002 року
Вказівка № 1051-У від 15.11.2001 р. «Про публикуемой звітність кредитних організацій і банківських груп».
Інструкція № 17 від 01.10.1997 року «Про складання фінансової звітності» у редакції № 1137-У від 12.04.2002 року
Положення про консолідовану звітність № 29-П від 12 травня 1998 року в редакції № 1048 -У від 14.11.2001 року
Федеральний Закон Про Центральний банк Російської Федерації (Банці Росії) від 26 квітня 1995 року
Е.П. Козлова, Е.Н. Галанина Бухгалтерський облік у комерційних банках, Москва «Фінанси й статистика», 2000
Вказівка № 1069-У від 13 грудня 2001 року «Про річний звіт кредитної організації»
З.Г. Ширинская, Т.Н. Нестерова, Бухгалтерський облік і операційна техніка в банках, Москва, Инфра-М
Вказівка № 812-У від 30 червня 2000 року «Про порядок подання кредитними організаціями в Банк Росії в електронному виді звітності, передбаченої Вказівкою Банку Росії від 24.10.97 р. № 7-В, завіреною електронним цифровим підписом.
Виступ Т.В. Парамоновой на Міжнародній практичній конференції
Міжнародна звітність погубить російські банки "Гроші", 06.11.2001, N 44
Гроші й кредит, № 10, 2001 рік
О.В. Рожнова, Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку й фінансової звітності, Іспит, Москва, 2002 рік
Виступ Голови Банку Росії С.М. Игнатьева на XII з'їзді Асоціації російських банків, 24 квітня 2002 року.
Програма реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності. Постанова Правительства РФ від 06 березня 1998 р. № 283
М.А. Маторин, Заступник Міністра Фінансів РФ, Значення переходу на міжнародні стандарти звітності. Виступ на конференції «Мова грошей»
Міжнародні стандарти фінансової звітності, ICAR Publishihg, 2000
Андросов А.М. Бухгалтерський облік і звітність у Росії. М.: Менатеп-Информ, 1997 Бухгалтерська звітність підприємства: збірник нормативних документів. М., 1998
С.К. Семенов, Бухгалтерський облік і звітність, «Іспит», Москва, 2002
Журнал «Банки й технології», № 1, 2002 рік
Л.И. Павлова зам. Начальника ГУ ЦБ по Санкт-Петербургу «Звітність банків: від кількості до якості (з виступу).
М.А. Ксензова, начальник керування організації нагляду № 2 Департаменти пруденциального банківського нагляду Банку Росії «Про вдосконалювання роботи з контролю за вірогідністю звітності кредитних організацій» (виступ).
C.В. Зубкова, Про перехід комерційних банків на міжнародні стандарти фінансової звітності, Фінанси № 6, 2002 рік
Основні напрямки єдиної державної грошово-кредитної політики на 2003 рік. ЦБРФ, 28.08.2002
Оподатковування, облік і звітність у комерційному банку, 4/2001(26), Бдц-Пресс
Оподатковування, облік і звітність у комерційному банку, 11/2001(26), Бдц-Пресс
Н. В. Пошерстник, М. С. Мейксин, Е. Б. Пошерстник, Самовчитель по бухгалтерському обліку, «Видавничий будинок Герда», 2001
Баканів М. И., Шеремет А. Д., Теорія економічного аналізу. М.: Фінанси й статистика, 1993
Вуд Ф. Бухгалтерський облік для підприємців. М.: Аспери, 1992.
Донцова Л.В. «Аналіз бухгалтерської звітності». -М.: «ДИС», 1998.
Л. Г. Єфімова, Банківські угоди: право й практика, «Нимп», 2001
Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Методика фінансового аналізу. - М.: Инфра-М, 1995
Кирьянова З.В. Теорія бухгалтерського обліку - М.: Фінанси й статистика, 1998
Вороніна Л.И. Основи бухгалтерського обліку й аудита. М., 1997
Камышанов П.И. Практична допомога з бухгалтерського обліку. М.: “Медпресс”, 1998
Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік. М.: Инфра-М, 1997
Кожинов В.Я. Бухгалтерський облік на основі податкового кодексу. М., 1998
Єфімова О.В. Про прозорість і аналитичности бухгалтерської звітності // Бухгалтерський облік. №7, 1998
Бабичев М.Ю., Бабичева Ю.А., Трохова О.В. і ін. Банківська справа: довідковий посібник. М. Економіка. 1994.
Російська банківська енциклопедія. Редколегія: О.И.Лаврушин і ін. М. Енциклопедична Творча Асоціація. 1995.
Фінансово-кредитний словник. В 3-х т. Гл.ред. В.Ф. Гарбузов. М. Фінанси й статистика. 1994.
Фінансовий менеджмент: теорія й практика. Уч-До. Під ред. Е.С.Стояновой. М. Перспектива. 1997.
Спицын И.О., Спицын Я.О. Маркетинг у банку. Тернопіль. АТ «Тарнекс». 1993.
Тимоти У. Кох. Керування банком. В 5-ти книгах, 6-ти частинах. Уфа. Спектр. 1993.
Усоскин В.М. Сучасний комерційний банк: керування й операції. М. ИПЦ. « Вазар-Ферро» 1994.
Черкасов В.Е. Фінансовий аналіз у банку. М. ИНФРА-М.1995.
Ширинская Е.Б. Операції комерційних банків: російський і закордонний досвід. М. Фінанси й статистика. 1995.
Економічний аналіз діяльності банку. Навчальний посібник. М. ИНФРА-М 1996.
Юденков Ю.Н. Експрес-аналіз банківського балансу. Бухгалтерія й банки. 1996. № 1.
Додатка
Додаток 1
Щоденні форми звітності
| № |
Назва форми звітності |
Періодичність подання |
Строк подання |
Регламентуючий документ |
| 215 |
Звіт про залишки коштів на балансових рахунках 20202,20206,20207,20208, 20209 |
Щодня |
Не пізніше 10 годин дня, наступного за звітним |
Вказівка № 7-В |
| 325 |
Процентні ставки по міжбанківських кредитах |
Щодня |
Не пізніше 10 годин дня, наступного за звітним Представляється ДО, що є операто- рами міжбанківського кредитного ринку |
Вказівка № 7-В |
| 634 |
Звіт про відкриті валютні позиції на кінець операційного дня |
Щодня/ Щотижня |
Щодня: уповноважені банки і їхні філії не пізніше дня, що випливає за звітним. Щотижня: уповноважені банки і їхні філії не пізніше 13 годин за місцевим часом вівторка, що випливає за звітним |
Інструкція № 41 (Додаток № 1) і Інструкція № 65 Вказівка № 7-В |
| 701 | Звіт про конверсійні операції | Щодня | Не пізніше 11 годин дня, що випливає за звітним | Вказівка № 7-В |
| 702 |
Звіт про укладені конверсійні угоди по рахунках типу «З» |
Щодня |
Вказівка № 7-В Положення № 68-П |
|
| 704 |
Звіт про операції по рахунках типу «З» |
Щодня | До 16 годин дня, що випливає за звітним |
Вказівка № 7-В Інструкція № 96-І |
| 705 |
Відомості про залишки коштів на рахунках дилерів у розрахункових центрах ОРЦБ |
Щодня |
За станом на 10.30 дня подання звітності |
Положення № 32-П Вказівка № 7-В |
| 901 |
Оперативний звіт про залишки на рахунках по обліку доходів і засобів федерального бюджету |
Щодня |
За графіком, установленому Установою Банку Росії |
Вказівка № 7-В |
Додаток 2
П'ятиденні форми звітності
|
№ |
Назва форми звітності |
Періодичність подання |
Строк подання |
Регламентуючий документ |
| 201 |
Звіт про касові обороти установ Банку Росії й кредитних організацій (оперативний) |
Пятидневно |
Наприкінці робочого дня 5,10,15,20,25 числа місяця |
Вказівка № 7-В |
| 301 |
Окремі показники, що характеризують діяльність кредитної організації |
Пятидневно |
На початок дня 1,5,10,15,20,25 не пізніше 12 годин, що випливає за звітним |
Вказівка № 7-В |
| 902 |
Звіт про залишки на рахунках по обліку доходів і засобів федерального бюджету |
Пятидневно | На 1,5,10,15,20,25 числа кожного місяця, що випливає за звітним | Вказівка № 7-В |
Додаток 3
Щодекадні форми звітності
| № |
Назва форми звітності |
Періодичність подання |
Строк подання |
Регламентуючий документ |
| 311 | Звіт кредитної організації по картотеках до позабалансових рахунків №№ | Щодекадно |
По сост. на 1-е число місяця на 3-ий раб. день місяця, що випливає за звітним; по сост. на 11 і 21 числа на 2-ой раб. день след. за звітним |
90903, 90904 Вказівка № 7-В |
| 350 |
Звіт про наявність у кредитній організації незадоволених вимог кредиторів по зобов'язаннях і невиконанні обов'язку по сплаті обяза-тельных платежів у зв'язку з відсутністю або недостатністю коштів на корреспон- дентских рахунках організації |
Щодекадно |
За станом на 1,11,21 не пізніше 2-го робочого дня наступного за звітним. На 01.01 у строк до 20.01, след. за звітним; на 11.01 у строк до 23.01, след. за звітним |
Вказівка № 7-В |
| 618 |
Звіт виконуючого банку про рух коштів по спеціальних транзитних рахунках резидентів |
Щодекадно | Протягом 5 календарних днів, що випливають за звітною декадою |
Вказівка № 383-В Вказівка № 7-В |
| 661 |
Звіт про операції по банківських рахунках нерезидентів у валюті РФ |
Щодекадно |
Не пізніше 5-го календарного дня декади, що випливає за звітним |
Вказівка № 7-В Інструкція № 93-І |
| * |
Инф-Ія про договори й про порушення валютного законодавства |
Щодекадно |
Не пізніше 5-го календарного дня декади, що випливає за звітним |
Вказівка № 500-В Інструкція № 83-І |
Додаток 4
Щомісячні форми звітності
| № |
Назва форми звітності |
Періодичність подання |
Строк подання |
Регламентуючий документ |
||
| * |
Баланс кредитної організації |
Щомісяця |
На 1-е число місяця: ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним; До з філіями на 4-ый робочий день місяця, що випливає за звітним; На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним; ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним |
Правила ЦБ РФ «61» | ||
|
101 |
Оборотна відомість по рахунках бухгалтерського обліку кредитної організації |
Щомісяця |
На 1-е число місяця: ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним; До з філіями на 4-ый робочий день місяця, що випливає за звітним; На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним; ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним |
Вказівка № 7-В | ||
|
110 |
Розшифровки окремих балансових рахунків |
Щомісяця |
До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**) |
Інструкція №17 (Додаток №1) Вказівка № 7-В |
||
|
112 |
Таблиця коректувань |
Щомісяця |
До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**) |
Інструкція №17 (Додаток №4) Вказівка № 7-В |
||
|
115 |
Розрахунок резерву на можливі втрати по позичках |
Щомісяця | До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**) |
Інструкція №17 (Додаток №7) Вказівка № 7-В |
||
|
118 |
Дані про великі кредити |
Щомісяця | До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**) |
Інструкція №17 (Додаток №10) Вказівка № 7-В |
||
|
125 |
Відомості про активи й пасиви по строках зажадання й погашення |
Щомісяця | До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**) |
Інструкція №17 (Додаток №17) Вказівка № 7-В |
||
|
128 |
Дані про середньозважені процентні ставки по кредитах, наданим кредитною організацією |
Щомісяця | До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**) |
Інструкція №17 (Додаток №20) Вказівка № 7-В |
||
|
129 |
Дані про середньозважені процентні ставки по притягнутих депозитах і внескам |
Щомісяця | До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**) |
Інструкція №17 (Додаток №21) Вказівка № 7-В |
||
|
130 |
Дані про середньозважені процентні ставки по випущеним кредитною організацією депозитним і ощадним сертифікатам і облігаціям у рублях |
Щомісяця | До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**) |
Інструкція №17 (Додаток №22) Вказівка № 7-В |
||
|
131 |
Дані про середньозважені процентні ставки по врахованим кредитною організацією векселям і власним векселям, виданим за рахунок засобів цільового кредитування |
Щомісяця | До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**) |
Інструкція №17 (Додаток №23) Вказівка № 7-В |
||
|
132 |
Дані про середньозважені процентні ставки по врахованим банком векселям |
Щомісяця | До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**) |
Інструкція №17 Придлжение №24 Вказівка № 7-В |
||
133 |
Аналітичні дані про стан кредитного портфеля |
Щомісяця | До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**) |
Інструкція №17 (Приложение№3) Вказівка № 7-В |
||
|
134 |
Розрахунок власних засобів |
Щомісяця | На 1 число кожного місяця |
Положення № 159-П Вказівка № 7-В |
||
|
135 |
Розшифровки окремих балансових рахунків для розрахунку обов'язкових нормативів і значення обов'язкових нормативів |
Щомісяця |
На 1-е число місяця: ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним; ДО з філіями на 4-ый робочий день місяця, що випливає за звітним; На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним; ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним |
Інструкція №1 Вказівка № 7-В |
||
|
151 |
Графік погашення евробумаг з розшифровкою балансового рахунку (рахунків), на якому (яким) ураховуються засоби, притягнуті в результаті діяльності дочірньої компанії-емітента евробумаг |
Щомісяця |
На 1-е число місяця: ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним; ДО з філіями на 4-ый робочий день місяця, що випливає за звітним; На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним; ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним |
Вказівка № 7-В | ||
|
152 |
Власні засоби банку, инвестируемые на придбання часток (акцій) однієї юридичної особи (Н 12.1) |
Щомісяця |
На 1-е число місяця: ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним; ДО з філіями на 4-ый робочий день місяця, що випливає за звітним; На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним; ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним |
Вказівка № 7-В | ||
|
153 |
Зведений звіт про розмір ринкового ризику |
Щомісяця |
На 1-е число місяця: ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним; ДО з філіями на 4-ый робочий день місяця, що випливає за звітним; На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним; ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним |
Положення № 89-П Вказівка № 7-В |
||
|
202 |
Звіт про касові обороти установ Банку Росії й кредитних організацій |
Щомісяця | Першийий робочий день місяця, що випливає за звітним | Вказівка № 7-В | ||
|
203 |
Звіт про касові обороти установ Ощадного банка Російської Федерації |
Щомісяця | Восьмийий робочий день місяця, що випливає за звітним | Вказівка № 7-В | ||
|
310 |
Звіт по картотеці до позабалансового рахунку № 90902 «розрахункові документи, не оплачені в строк» |
Щомісяця | Установлюється територіальною установою Банку Росії | Вказівка № 7-В | ||
|
354 |
Звіт про виконання плану мер по фінансовому оздоровленню кредитної організації |
Не пізніше 10-го числа місяця, що випливає за звітним |
Вказівка № 7-В Інструкція № Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: | |||