Контроль та ревізія оплати праці в бюджетних установах
Рахунок 66 має такі субрахунки:
661 “Розрахунки за заробітною платою”;
662 “Розрахунки з депонентами”.
По кредиту рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плати, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування; по дебету - виплата заробітної плати, премій, допомог тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.
Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці, відображаються по дебету субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” та кредиту субрахунку 662 “Розрахунки з депонентами”.
Рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці” кореспондує
| по дебету з кредитом рахунків: |
по кредиту з дебетом рахунків: |
| 24 “Брак у виробництві” | 15 “Капітальні інвестиції” |
| 30 “Каса” | 20 “Виробничі запаси” |
| 31 “Рахунки у банках” | 23 “Виробництво” |
| 33 “Інші кошти” | 24 “Брак у виробництві” |
| 37 “Розрахунки з різними дебіторами” | 30 “Каса” |
| 41 “Пайовий капітал” | 31 “Рахунки у банках” |
| 46 “Неоплачений капітал” | 39 “Витрати майбутніх періодів” |
|
64 “Розрахунки за податками й платежами” 65 “Розрахунки за страхуванням” |
47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” |
|
66 “Розрахунки з оплати праці” 68 “Розрахунки за іншими операціями” |
48 “Цільове фінансування та цільові надходження” |
| 70 “Доходи від реалізації” | 65 “Розрахунки за страхуванням” |
| 71 “Інший операційний дохід” | 66 “Розрахунки з оплати праці” |
| 91 “Загальновиробничі витрати” | |
| 92 “Адміністративні витрати” | |
| 93 “Витрати на збут” | |
| 94 “Інші витрати операційної діяльності” | |
| 99 “Надвичайні витрати” | |
Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі ведеться в податковій
адміністрації в розрізі кожного працівника. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працюючому) дорівнюватиме кредитовому обороту синтетичого рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці” за звітний місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу, підприємству в цілому. Сума всіх відрахувань за аналітичними рахунками дорівнюватиме дебетовому обороту синтетичного рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці”. Кредитове сальдо рахунка 66 показує заборгованість підприємства робітникам і службовцям на 1 число кожного за звітним місяця.
На рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням” ведеться облік розрахунків за відрахуваннями на обов’язкове державне пенсійне страхування, на обов’язкове соціальне страхування, на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття та ін.
На кредиті рахунка 65 “Розрахунки за страхуванням” відображаються нараховані зобов’язання зі страхування, а також отримані від органів страхування кошти, по дебету - погашення заборгованості та використання коштів страхування на підприємстві.
Рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” має наступні субрахунки:
651 “За пенсійним забезпеченням”;
652 “За соціальним страхуванням”;
653 “За страхуванням на випадок безробіття”;
654 “За індивідуальним страхуванням”;
655 “За страхуванням майна”.
Рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” кореспондує
|
по дебету з кредитом рахунків: |
по кредиту з дебетом рахунків: |
| 30 “Каса” | 15 “Капітальні інвестиції” |
| 31 “Рахунки в банках” | 23 “Виробництво” |
| 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” | 24 “Брак у виробництві” |
| 37 “Розрахунки з різними дебіторами” | 31 “Рахунки в банках” |
| 50 “Довгострокові позики” | 39 “Витрати майбутніх періодів” |
| 51 “Довгострокові векселі видані” | 47 “Забезпечення майбутніх витрат і |
| 55 “Інші довгострокові зобов’язання” | платежів” |
| 62 “Короткострокові векселі видані” | 64 “Розрахунки за податками й |
| 64 “Розрахунки за податками й платежами” | платежами” |
| 60 “Короткострокові позики” | 66 “Розрахунки з оплати праці” |
| 66 “Розрахунки з оплати праці” | 68 “Розрахунки за іншими операціями” |
| 68 “Розрахунки за іншими операціями” | 91 “Загальновиробничі витрати” |
| 74 “Інші доходи” | 92 “Адміністративні витрати” |
| 93 “Витрати на збут” | |
| 94 “Інші витрати операційної | |
| діяльності” | |
| 99 “Надвичайні витрати” | |
1.4. Зв’язок обліку витрат на оплату праці
з фінансовою та податковою звітністю
Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Метою складання фінансової звітності є надання для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Фінансова звітність складається з Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до звітів.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.
Бухгалтерський баланс - це найважливіша форма бухгалтерської звітності, що відображує стан коштів підприємства та їх джерел у грошовій оцінці та кінцевий результат його виробничо-господарської діяльності на визначену дату (додаток 22).
Сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, на страхування від нещасних випадків та ін. відображається у статті Балансу “Поточні зобов’язання за страхуванням”.
Сума заборгованості підприємства з оплати праці працівникам свого підприємства (на дату складання Балансу) відображається у статті “Поточні зобов’язання з оплати праці”.
Взаємозв’язок статей балансу з рахунками бухгалтерського обліку, що пов’язані з витратами на оплату праці, відображено у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Взаємозв’язок статей балансу з рахунками бухгалтерського обліку
| Статті балансу | Код рядка | Рахунки бухгалтерського обліку |
| 1 | 2 | 3 |
| Пасив | ||
| IV. Поточні зобов’язання | ||
| Поточні зобов’язаня за розрахунками: | ||
| - зі страхування | 570 |
Рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” Субрахунки: 651 “За пенсійним забезпеченням” 652 “За соціальним страхуванням” 653 “За страхуванням на випадок безробіття” 652,2 “За страхуванням від нещасних випадків” |
|
- з оплати праці |
580 |
Рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці” Субрахунки: 661 “Розрахунки за заробітною платою” 662 “Розрахунки з депонентами” |
Витрати на оплату праці в складі інших витрат відображені у додатку Декларації про прибуток підприємства.
Розміри страхових внесків відображаються в таких формах податкової звітності як:
Розрахунок зобов’язання зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування (додаток 22 до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України) - складається та подається у двох примірниках щомісяця;
Звіт про нараховані внески та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (Ф4-ФСС ТВН) - складається та подається у двох примірниках щоквартально;
Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (додаток 5 до пункту 6.7 Інструкції) - складається та подається у двох примірниках щоквартально;
Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (додаток до постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 15.08.2001 року № 23) - складається та подається у двох примірниках щоквартально.
Що стосується форм статистичної звітності, то тут можна виділити Форму № 1-ПВ “Звіт з праці”.
Звіт з праці складається з таких розділів:
- Розділ І. Чисельність та фонд оплати праці, де відображається середньооблікова чисельність персоналу в еквіваленті повної зайнятості; фонд оплати праці (фонд основної заробітної плати, фонд додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати); кількість відпрацьованих людино-годин середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу; сума прибуткового податку та ін.
- Розділ ІІ. Розподіл працівників за розмірами заробітної плати;
- Довідка про чисельність окремих категорій працівників та склад фонду оплати праці.
1.5. Відповідальність бухгалтера за порушення діючого законодавства
з обліку витрат на оплату праці
Коли перераховувати нарахування й утримання, виплачуючи зарплату працівникам відображено в таблиці 1.2
Таблиця 1.2.
Строки сплати зборів, податків, внесків
| Вид податку, збору або внеску | Як виплачують зарплату | Строк сплати (перерахування) податку, збору або внеску |
| 1 | 2 | 3 |
Пенсійний збір |
Аванс з виплати заробітної плати за місяць | Не пізніше 30 днів, що настають за місяцем, в якому було виплачено аванс |
| Виплата зарплати за другу половину місяця | Не пізніше 30 днів, що настають за місяцем, в якому було виплачено заробіток за другу половину місяця | |
|
Внески до Фонду Страхування |
Аванс з виплати заробітної плати за місяць | У день одержання коштів у банку на виплату зарплати за другу половину |
|
на випадок безробіття |
Виплата зарплати за другу половину місяця | місяця (з усієї суми з урахуванням виплаченого авансу) |
| Внески до Фонду страхування від | Аванс з виплати заробітної плати за місяць | Не пізніше дня одержання коштів у банку на виплату зарплати за другу |
| Непрацездатності | Виплата зарплати за другу половину місяця | половину місяця (з усієї суми з урахуванням виплаченого авансу) |
| Внески до Фонду страхування від нещасних випадків | Аванс з виплати заробітної плати за місяць | У день одержання коштів на виплату авансу в установах банків |
| Внески до Фонду страхування від нещасних випадків | Виплата зарплати за другу половину місяця | У день одержання коштів на виплату заробітної плати за другу половину місящя в установах банків |
Прибутковий податок |
Аванс з виплати заробітної плати за місяць | Одночасно з поданням чеків на одержання коштів для виплати належних працівникам сум за другу |
| Виплата зарплати за другу половину місяця | половину місяця (з усієї суми з урахуванням виплаченого авансу) | |
Фінансові та адміністративні санкції, які можуть застосовувати контролюючі органи у разі неподання або несвоєчасного подання звітності до Пенсійного форду, Фонду страхування від непрацездатності, Фонду страхування на випадок безробіття, Фонду страхування від нещасних випадків відображені у таблиці 1.3.
Таблиця 1.3.
Фінансові та адміністративні санкції за неподання чи несвоєчасне подання звітів
Найменування звітної форми |
На кого накладаються санкції |
Фінансова або адміністративна санкція за неподання чи несвоєчасне подання звіту |
| 1 | 2 | 3 |
Розрахунок зобов’язання зі сплати збору на обов’язкове |
На платників збору у разі неподання розрахунку у строки, визначені законодавством | Штраф у розмірі 10 НМДГ (тобто 170 грн.) за кожне таке неподання або його затримку |
| Державне пенсійне страхування (додаток № 22) | На посадових осіб підприємств, винних у несвоєчасному поданні або неподанні розрахунку про нарахування збору | Штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн.), а за повторне порушення протягом року - у розмірі від 10 до 20 НМДГ, тобто від 170 до 340 грн. |
| Звіт про нараховані внески та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (форма № 4-ФСС з ТВП) | На посадових осіб підприємства, винних у несвоєчасному поданні або неподанні звіту про нарахування та сплату страхових внесків | Штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн.), а за повторне порушення протягом року - у розмірі від 10 до 20 НМДГ, тобто від 170 до 340 грн. |
| Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування Україна на випадок безробіття (додаток № 1 до Інструкції № 339) | На посадових осіб підприємства, винних у несвоєчасному поданні або неподанні звіту про нарахування та сплату страхових внесків | Штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн.), а за повторне порушення протягом року - у розмірі від 10 до 20 НМДГ, тобто від 170 до 340 грн. |
| Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (додаток № 2 до Інструкції № 12) | Законодавством не передбачена можливість накладення штрафу посадовими особами Фонду страхування від нещасних випадків, проте даний Фонд може притягнути страхувальників до відповідальності за неподання звітності у судовому порядку | |
Наведені у таблиці 1.3. адміністративні санкції передбачені статтею 165 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Розділ ІІ. Економічний аналіз витрат на оплату праці в бюджетних установах
2.1. Теоретичні основи економічного аналізу витрат на оплату праці
У сучасних умовах реформування бухгалтерського обліку аналіз фінансово-господарської діяльності поділяється на фінансовий і управлінський.
Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу фінансово-господарської діяльності. Іншою складовою виступає виробничий управлінський аналіз, його називають також “економічний аналіз”. Але треба відрізняти економічний аналіз у загальному розумінні (як аналіз економіки на мікро- та макрорівнях) від економічного аналізу у вузькому розумінні (як виробничий управлінський аналіз тільки на мікрорівні).
У наш час, в умовах побудови ринкової економіки та реформування бухгалтерського обліку у фінансовий і управлінський, аналіз як важливий елемент аналітичної роботи стає одним з головних інструментів управління діяльністю підприємств та установ.
Структуру та динаміку витрат на оплату праці проаналізуємо за допомогою відповідної таблиці:
№ |
Витрати |
Витрати на оплату праці, тис.грн. | Питома вага окремих витрат, % | ||||||
| на оплату праці | за 2001 рік | за 2001 рік | Відхилення | ||||||
| за 2000 рік | за планом | фактично | за 2000 рік | за планом | фактично | від 2000 року | від плану | ||
Формування коштів на оплату праці є одним з центральних питань докорінної перебудови управління економікою. Головний напрямок удосконалення всієї системи оплати праці - забезпечення прямої і жорсткої залежності оплати праці від кінцевих результатів діяльності трудових колективів.
Щоб не допустити перевитрат та непродуктивних виплат, кожна установа зобов’язана організувати систематичний аналіз використання коштів на оплату праці.
Задачі аналізу використання фонду оплати праці полягають у:
оцінці використання фонду заробітної плати з урахуванням результатів праці;
виявленні причин відхилення фактичного фонду від розрахункового;
усуненні непродуктивних виплат заробітної плати;
визначенні співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати.
Більш об’єктивну оцінку використання фонду заробітної плати дає відносне відхилення (економія чи перевитрати) заробітної плати. На утворення економії (перевитрат) загального фонду заробітної плати впливає ряд чинників, що відображені на схемі
Відносне відхилення фонду заробітної плати |
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
|
відхилення з незалежних від обсягу виробництва форм оплати праці робітників (постійна частина) | відхилення по фонду заробітної плати інших категоій працівників | ||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
|
відхилення від норм зарплати на окремі вироби | відхилення оплати за тарифними ставками | доплата за позаурочний час |
відхилення за рахунок зміни чисельності | відхилення за рахунок зміни середньої зарплати |
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
зміна середньогод. зарплати виробничих робітників | оплата простоїв |
відхилення в оплаті відпусток |
відхилення окладів (ставок) |
відхилення по відпрац. часу |
|||||||||||||||
відхилення за іншими видами заробітної плати |
||||||||||||||||||||
Схема Чинники, що впливають на відхилення заробітної плати
Для розрахунку впливу чинників необхідно визначити частку залежних від обсягу виробництва форм оплати праці, тобто змінної частини фонду заробітної плати.
Для проведення аналізу використання заробітної плати скористаємося таблицею:
№ |
Показник |
Одиниця |
За 2000 |
За 2001 рік |
Відхилення |
Темп росту, | ||
| виміру | рік | за планом | фактично | Від 2000 року | від плану | % | ||
2.2. Прйоми документального контролю та способи перевіркі.
Огляд документів - це не тільки ізольоване їх вивчення . З документів робиться ряд висновків та узагальнень, що грунтуються на взаємозв"язках різних документів, на їх групуванні,порівнянні та протиставленні.
Прийоми документального контролю застосовують до бухгалтерських документів, записів в обліекових регістрах, даних звітів і балансів, до статистичних та оперативних матеріалів Об"єктом документального контролю є інформація, що характеризує здійснені господарські операції.
Формальна перевірка передбачає встановлення повноти і правильності оформлення документів, заповнення реквізитів, відповідність підписів осіб, які склали документ, дозволяє переконатись, що для оформлення даної господарської операції використано бланк необхідної форми. ЇЇ застосовують з метою виявлення фактів підробки та дописувань в документах.ю виправлення цифрових даних та зміни реквізитів.
Якісна система документування і обліку повинна будуватися на наступних принципах:документи і записи повинні мати безперервну нумерацію для того, щоб полегшити виявлення відсутніх документів, а за необхідності - пошук необхідних документів; документи повинні складатися в моментздійснення операції або відразу ж після цього; повинні бути достатньо простими, доступними для розуміння, уніфікованими для багатоцільового використання, мати продуману структуру для їх правильного оформлення. Отже, формальною перевіркою встановлюють наявність доброякісних та недоброякісних документів.
Арифметична перевірка - це перевірка документів, що здійснюється шляхом перерахунку результатів таксування, загальних підсумків, узгодження нарахувань і утримань ( знижок ) тощо з метою визначення правильності підрахунків та виявлення зловживань і крадіжок, що приховані за неправильними арифметичними діями. Прийоми арифметичної перевірки дозволяють виявити допущені суттєві викривлення інформації, завуальоване розкрадання.
Нормативно-правова перевірка полягає у вивченні господарських операцій з точки зору їх відповідності різним нормативним актам, інструкціям, стандартам, положенням, чинним законам. Сутність та межі такої перевірки багато в чому залежать від типу операцій, що перевіряються - нарахування і виплата заробітної плати, списання витрат на собівартість продукції ( товарів, робіт, послуг ), застосування норм природного уьутку, тощо. Нормативною перевіркою встановлюються факти невиконання окремих вказівок вищестоящих органів, що відносяться до фінансово-господарської діяльності.Така перевірка застосовується тоді, коли під сумнів ставиться правильність або законність документу на виплату готівки, передачу матеріальних цінностей та інші подібні операції.
В комплексі з арифметичною перевіркою цей прийом дозволяє виявити випадки приховування недостач, втрат, крадіжок та перевитрат за рахунок завищення планових та нормативних витрат на виробництво продукції або бюджетних коштів зав окремими статтями, кошторисів витрачання, списання на витрати виробництва грошових та матеріальних ресурсів за нормами, коли їх фактичне витрачання є меншим.
За їх результатами складають розрахунки та аналітичні таблиці, встановлюють наслідки та винних осіб, визначають збиток, завданий неправомірними діями працівників.
Експертну перевірку застосовують при дослідженні документів, господарських операцій, якості виконаних робіт.Вона здійснюється спеціалістами різних галузей знань за дорученням аудитора, ревізора.Експерт покликаний дати правову, достовірну та об"єктивну лцінку, яка залежить від наданих йому матеріалів, правильного формування поставлених йому питань. За результатами експертної перевірки складається висновок експерта з повними та конкретними відповідями на питання, поставлені ревізором. Експертна перевірка доповнює формальну та арифметичну, і спрямована на виявлення підробок в документах, встановлення реальності документу і реквізитів та записів, які містяться в ньому.
Економічною перевіркою встановлюють доцільність господарських операцій шляхом з"ясування, яку ж користь , економічну вигоду вони надають, чи були складені економічно обгрунтовані розрахунки і які отримані кінцеві результати.
Логічна перевірка здійснюється за допомогою співставлення фактичних результатів з аналогічними або взаємопов"язаними даними документів, дозволяє виявити приховування розкрадань, приписки виконаного обсягу робіт та інші зловживання. Логічна перевірка представляє собою спосіб вивчення об"єктивної можливості документально оформлених господарських операцій за допомогою різних співставлень взаємопов"язаних виробничих та фінансових показників. Розкриття в процесі ревізій логічних зв"язків між ними дозволяє оперативно виявляти порушення законодавства, запобігати неправомірному витрачанню коштів.
Зустрічна перевірка - це співставлення двох примірників одного і того ж документу , що знаходяться на різних підприємствах або підрозділах одного підприємства. Метою проведення зустрічної перевірки є виявлення фіктивних документів та фактично не здійснених операцій, неоприбуткованих матеріалів, привласнення грошей, крштів, списаних не за призначенням , тощо. Проведення зустрічної перевірки дає можливість виявити такі зловживання ,за яких двосторонні операції отримують різне відображення у кожної із сторін, зокрема: отримані від постачальників запаси неоприбутковані, а також грошові кошти, що надійшли на поточний рахунок; привласнення виручки, яка здається до банку;завищення цін у видаткових документах, наявність безтоварних операцій, тощо.Такі зловживання приховуються шляхом виправлення даних в окремих примірниках документів, складання нових неправдивих документів, неправильного відображення чи взагалі невідображення в документах та в облікових регістрах операцій, які насправді були здійснені.
Отже, зустрічна перевірка полягає у порівнянні двох примірників одного і тогож документу або двох документів, що пов"язані між собою єдністю операцій і знаходяться на різних підприємствах.ю які ведуть розрахунки ( постачальник і покупець ), або в двох частинах одного підприємства ( склад і цех ), або ж записів в облікових регістрах двох різних організацій. Зустрічна перевірка є одним з ефективних методів встановлення реальності і правильності відображення в документах різних господарських операцій та інших обставин.
На відміну від зустрічної перевірки, при застосуванні прийомів взаємного контролю порівнюються різні за своїм найменуванням та характером документи, в яких відображаються різні аспекти однієїі тієї ж або декількох взаємопов"язаних операцій. Так, порівнюються прибутково-видаткові документи, які безпосередньо фіксують рух товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів з іншими документами, що відображають ті ж операції, але в різних аспектах; порівнюються дані про товарно-матеріальні цінності з даними про тару, в якій вони перевозились; порівнюються дані бухгалтерського і оперативного обліку, а також бухгалтерські документи з перепустками на вивезення продукції; порівнюються дані первинних документівз даними облікових регістрів; перевіряється взаємозв"язок між кореспондуючими рахунками, тощо.
2.3. Напрями удосконалення контрольно-ревізійної роботи.
Для подолання проблеми недосконалості чинних на даний час нормативно-правових актів, що регулюють діяльність працівників контрольно-ревізійної служби, підрозділів внутрішнього фінансового контролю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також з метою зміцнення фінансової дисципліни в державі, в тому числі при виконанні державних програм та в процесі фінансово-господарської діяльності підконтрольних органів державного управління, підприємств, установ і організацій, органам державної контрольно-ревізійної служби потрібно забезпечити підвищення ефективності фінансового контролю.
Для виконання зазначеного завдання необхідно забезпечити:
а) чітку координацію в часі діяльності ГоловКРУ з роботою Кабінету Міністрів України, спрямованою на аналіз і переоцінку окремих сфер і питань соціальної та економічної діяльності в системі державного управління;
б) дієву взаємодію органів ДКРС з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронними органами;
в) впровадження у практичну роботу, нарівні з ревізіями та перевірками, аудиту фінансово-господарської діяльності бюджетних установ та аудиту ефективності виконання державних програм з метою оцінки повноти досягнення поставлених цілей;
г) широке застосування профілактичних заходів для попередження грубих фінансових правопорушень;
д ) регулярне інформування Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування про стан досліджених фінансово-економічних процесів, характеристику чинників, які призводять до порушень фінансової дисципліни та неефективного управління фінансовими і матеріальними ресурсами держави, а також пропозиції щодо подолання цих негативних явищ;
є) проведення постійного моніторингу стану прийняття дієвих управлінських рішень за результатами контрольних заходів;
ж ) належне регулювання внутрішнього фінансового контролю в системі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади через координацію роботи їх контрольно-ревізійних підрозділів, моніторингрезультатів цієї роботи та контроль за функціонуванням зазначених підрозділів;
з) вдосконалення механізму планування контрольної роботи;
и) розробку та затвердження стандартів державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна