Аудит операцій з руху грошових коштів в касі і на поточному рахунку
Аудитор перевіряє також наявність усіх додатків та виписок, що засвідчують здійснення тієї чи іншої операції, платіжних доручень, платіжних вимог, заяв на акредитив. Якщо не вистачає додатків або якщо у виписках є помарки та виправлення, аудитор за погодженням з клієнтом бере в банку копії таких документів.
Трапляються випадки, коли службові особи, одержуючи готівку з банку, повністю або частково не здають її до каси підприємства. Це приховується різними шляхами: в одних випадках не заповнюються корінці чеків, а банківські виписки знищуються; в інших - на корінцях чеків зазначають меншу суму, ніж одержано насправді, а у виписках банку роблять відповідні зміни. Викрити такі невідповідності можна, одержавши в банку справжню виписку і порівнявши її дані з сумами, оприбуткованими в касовій книзі і звіті касира. Особливу увагу слід звернути на заповнення реквізитів документів. Аудитор повинен також звірити номери корінців грошових чеків з банківськими виписками, і звірити одержання і повноту оприбуткування коштів за касовою книгою. Якщо у банківській виписці відсутній номер корінця чека, а сам чек знаходиться у чековій книзі, бо нібито зіпсований (що, ймовірно, свідчить про знищення банківської виписки, а отже - про можливі відхилення), то необхідно провести зустрічну перевірку цього чека в установі банку.
Виписка банку по дебету і кредиту може бути виправлена в бухгалтерії або фіктивна. Операції, які викликають сумнів, за погодженням з клієнтом вивчають за допомогою зустрічної перевірки з банківською установою, якщо на такі дії є дозвіл клієнта.
У виписці банку є лише цифрові дані, тому аудитору важливо знати побудову та код умовних цифрових позначень змісту операцій. Необхідно пам'ятати, що на особових рахунках, відкритих у банку, записи по дебету означають зменшення (витрачання) коштів, а по кредиту - збільшення (надходження) коштів.
Також аудитору слід перевірити:
відповідність дат платіжних доручень датам у банківських виписках;
правильність заповнення платіжних доручень;
таксування оборотів у виписка банку.
Звірка оборотів і залишків, відображених у виписках банку, із записами в облікових регістрах. Для цього підраховують обороти за виписками в банку в розрізі кожного рахунку за кожен місяць і ці дані порівнюють із записами в журналі № 1, відомості 1.2 та Головній книзі. Виписки банків контролюють за такою формулою:
С' + К - Д = С", де
С' - залишок на початок дня;
К – кредитовий оборот;
Д – дебетовий оборот;
С" – залишок на кінець дня.
Документальна перевірка записів за рахунками в банку слід проводити в трьох напрямах:
а) перевірити, чи повністю виправдані ці операції документами, доданими до виписок банку;
б) перевірити, чи правильно складені за ними бухгалтерські проводки. Для цього необхідно провести суцільну перевірку банківських документів за період, що вивчається, переглядаючи їх в порядку записів у журнал та відомість з одночасною відміткою записів на виписках банку. Необхідно переконатися у правильності оформлення документів і відповідності доданих до них підстав, у наявності на копіях платіжних доручень штампів банку тощо;
в) провести систематизовану перевірку документів, згрупованих за однорідністю операцій.
Документи, які викликають сумнів, уважно перевіряються як за формою, так і за змістом. При цьому, як правило, необхідно провести за згодою замовника зустрічну перевірку і взаємний контроль операцій.
Після порівняння виписок банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового і кінцевого сальдо, особливо ретельно перевіряється сутність господарських операцій, а саме: чи на законних підставах надійшла на відповідний рахунок або була списана та чи інша сума коштів. Для цього необхідно порівнювати дані бухгалтерського обліку, товарно-транспортні документи, журнал реєстрації дорожніх листів тощо.
Крім взаємної звірки та порівняння сум, що записані у відповідних документах, треба також пересвідчитись у реальності тієї чи іншої операції.
Інколи підприємства перераховують кошти іншим підприємствам начебто за придбані товари, які насправді не надійшли на склад або надійшли, але не того асортименту, який зазначено у документах, або ж перераховані за придбання матеріальних цінностей кошти були віднесені по бухгалтерських контировках у дебет рахунків обліку витрат на виробництво, а фактично одержані цінності оприбутковані контировкою в дебет рахунків обліку матеріальних цінностей і в кредит рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами". Створена таким чином нереальна заборгованість незаконно виплачується з каси.
Таблиця 3. Основні порушення при проведенні операцій по рахунках в банках
|
№ п/п |
Можливе порушення |
Характеристика порушення |
|
Неповне відображення в обліку операцій по рахунках в банках |
Не відображення надходження сум, одержаних з банку і одночасне не відображення надходження сум на рахунок на таку ж суму, тимчасове віднесення відповідних сум на розрахунки з банком по претензіях відсутність документів, що підтверджують списання грошових коштів з банківської о рахунку |
|
|
2 |
Безготівкові перерахування коштів не за призначенням |
перерахування коштів постачальникам з викривленням тексту, що оплачуються з рахунку або з підміною копій банківських доручень переказ грошових коштів підставним особам за нібито виконані роботи або в порядку погашення заборгованості |
|
3 |
Некоректне відображення операцій на рахунках в банках в регістрах синтетичного обліку |
некоректне складання проводок, неправильне виведення залишків, невідповідність записів в регістрах записам в первинних документах |
5. Збір аудиторських доказів і оформлення робочих документів
Основною найбільш важливою, відповідальною і трудомісткою частиною роботи аудитора являється збір аудиторських доказів по всім об’єктам контролю. На основі аналізу і узагальнення даних аудиторських доказів аудитор робить висновок щодо правильності ведення бухгалтерського обліку на аудируємому підприємстві.
Висновки світового досвіду підготовки аудиторських доказів відображені в розробленому Комітетом міжнародної аудиторської практики міжнародному нормативі аудиту “Аудиторські докази”. В відповідності з цим нормативом під аудиторськими доказами слід розуміти інформацію, яка підтверджує правильність відображення в обліку даних, чи даних, отриманих під час фактичної перевірки стану контролює мого об’єкту, яку відбирає аудитор в процесі контрольних дій для видачі замовнику висновок про достовірність і правильність відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних зі зміною фінансово-господарського стану.
Аудиторські докази, як правило відображають зміст частини інформації, яка є на підприємстві. Так як інформація являється основою для складання аудиторського висновку, то аудиторські докази повинні відповідати наступним вимогам:
необхідність;
обґрунтування;
повнота;
правильність.
Для того, щоб отримати аудиторські докази в залежності від змісту об'єкта аудиту та умов їх дослідження використовують прийоми фактичного, документального контролю та підтвердження третьої сторони (як правило банків). Для отримання аудиторських доказів, які підтверджують правильність та достовірність даних бухгалтерського обліку використовується прийом фактичного контролю – інвентаризація. Зіставленням фактичних даних з відповідними даними бухгалтерського обліку встановлюється стан перевіряє мого об'єкта. Таким чином аудитор отримує докази щодо реальності перевіряємих активів, зокрема грошових коштів. Інвентаризація готівки в касі, коштів на рахунках в банку дає можливість виявити недостачі або лишки грошових коштів.
Об'єктами інвентаризації є:
· готівка (національна та іноземна валюта);
· цінні папери (акції, облігації, депозитні сертифікати);
· грошові документи (векселі, лімітовані чекові книжки, акредитиви, талони на паливно-мастильні матеріали тощо);
· бланки суворого обліку (акції та облігації власної емісії, санаторно-курортні путівки, незаповнені бланки векселів);
· залишки по рахунках в банку (по виписках банку).
Інвентаризація касової готівки проводиться комісією в складі аудитора, головного бухгалтера і касира. Під час інвентаризації встановлюється фактична наявність грошових коштів, поштових марок, розрахункових чекових книжок та інших грошових документів, цінних паперів.
Перш, ніж почати вивчати касові операції, аудитор має уважно вивчити нормативні документи, що регламентують порядок ведення касових операцій, збереження готівки в касі, та ознайомитися зі списком осіб, що несуть відповідальність за недотримання цього порядку.
До початку вивчення касових документів слід визначити, чи укладений договір про матеріальну відповідальність керівника підприємства з працівниками, які відповідають за ведення касових операцій.
Потім касир зобов'язаний скласти звіт касира, який передається аудитору разом з письмовою розпискою про відсутність у касі грошей і грошових документів, які належать особисто касиру або стороннім організаціям.
Якщо касир заявить, що у касі зберігається готівка або інші цінності, які належать стороннім підприємствам, то аудитори повинні негайно одержати від останніх довідку про суму грошей, що їм належить.
Зберігати в касі готівку, яка не належить даному підприємству, заборонено.
Перевірка наявності грошових коштів та інших грошових активів в касі проводиться шляхом їх перерахунку касиром в присутності аудитора і головного бухгалтера або іншого члена комісії. Результати підрахунку перевіряє аудитор. Готівка в опечатаних банком пачках розпечатується і також перераховується. За наявності великої кількості купюр складається опис, в якому зазначається номінал купюр, їх кількість і сума. Опис підписується всіма членами інвентаризаційної комісії.
Під час перевірки фактичної наявності грошових документів встановлюється сума, автентичність кожного документу і правильність його оформлення. Перевірка здійснюється за окремими видами документів із зазначенням в інвентаризаційному описі назви, номера, серії купюри і загальної суми.
Залишок пред'явленої готівки та цінних паперів комісія порівнює із залишками по касовій книзі на момент інвентаризації. Результати заносяться
до інвентаризаційного опису.
Перевіряючи касову книгу, аудитори з'ясовують, чи своєчасно касир проводить в ній записи за операціями, що мали місце на момент проведення аудиту або, чи пронумерована та прошнурована касова книга, чи скріплена вона печаткою з підписом керівника і головного бухгалтера.
Запізнення з записами в касову книгу не можуть бути підставою для припинення інвентаризації готівки в касі. У такому разі касир зобов'язаний зробити всі записи в присутності членів інвентаризаційної комісії.
За наявності на підприємстві кількох структурних підрозділів (крамниці, кафе, їдальні, пункту надання послуг тощо) на замовлення клієнта інвентаризація готівки проводиться в кожній касі або у кожної підзвітної особи, яка займається збором виручки або виплатою заробітної плати.
Якщо на момент перевірки гроші знаходяться не лише в касі, а й у касирів-інкасаторів, то в цьому разі проводиться одночасна інвентаризація готівки у цих осіб. За відсутності такої можливості всі місця зберігання готівки опечатуються, а перевірка проводиться послідовно.
В період інвентаризації в касі можуть перебувати частково оплачені (не закриті) платіжні відомості на виплату заробітної плати, пенсій, допомог, а також різного роду розписки на видачу грошей у тимчасове користування. Частково виплачені за такими платіжними відомостями суми, дозволено заносити до акту інвентаризації з певним застереженням. Розписки, неправильно оформлені довіреності, документи на видачу коштів з каси, на яких немає розписки отримувача, до заліку не приймаються, а видані за ними
суми вважаються недостачею.
Виявлена в касі готівка, не виправдана прибутковими документами, вважається лишком каси і зараховується в доход підприємства. Якщо цінні папери зберігаються в депозитарії, то їх наявність підтверджується випискою депозитарія, і на її підставі вони заносяться до акту. Дані про іноземну валюту вносяться до документів за курсом НБУ, який діє на день інвентаризації.
За фактом проведення інвентаризації аудитор складає висновок, дані проведеної інвентаризації звіряються з даними поточного обліку і робляться висновки про результати інвентаризації. За наявності розходжень з касира в обов'язковому порядку береться письмове пояснення їх причини.
За результатами інвентаризації касової готівки аудитору слід з'ясувати, чи проводяться підприємством розрахунки з населенням за відпущені їм товари (надані послуги), оскільки підприємство зобов'язане вести вказані розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Інвентаризація грошових коштів на рахунках в банку здійснюється методом звірки залишків, які обліковуються на рахунках в бухгалтерії, із залишками в банківських виписках.
Розбіжності, виявлені інвентаризацією, оформлюються актом. За необхідності достовірність виписок встановлюють зустрічною перевіркою з банківськими установами.
При інвентаризації не повинні залишатися поза увагою банківські операції, не підтверджені відповідними документами. За погодженням з. клієнтом необхідно з'ясувати причину відсутності документів і у випадку необхідності звернутись до банку за роз'ясненнями по даній операції.
Інвентаризація грошових коштів в дорозі здійснюється шляхом порівняння сум на відповідних субрахунках з даними квитанцій банківських установ, поштових відділень, копій супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку тощо.
Після перевірки фактичної наявності коштів аудитор розпочинає документальну перевірку.
Одним з найбільш доказовим джерелом інформації є первинний документ, в якому фіксується кожна господарська операція. Перевірка реквізитів і записів та достовірності документів здійснюється з метою виявлення фальшивих документів, тобто таких, в яких є підчистки, підроблені записи і резолюції, заміна текстів та цифр. Такі документи використовуються для того, щоб приховати обман та інші порушення правил ведення касових операцій і розрахунків готівкою. Особлива увага повинна приділятися відбиткам штампів і печаток. Їх незвична форма, різний розмір тих самих знаків, неправильний текст та інші ознаки можуть вказувати на підробку документів. Мають також значення зовнішній вигляд документа, папір, на якому він виконаний, форма бланка, фарба, якою зроблені записи (чорнила, олівець, паста), колір фарби і т. д. Особлива увага приділяється підписам посадових та матеріально відповідальних осіб, які приймали і відпускали грошові кошти.
Огляд документів з метою виявлення підробок повинен поєднуватися з перевіркою правил їх оформлення. Якщо в документах є виправлення, а в касових та банківських документах вони не допускаються , то це є свідченням “криміналу”. Необхідно також перевірити настільки відповідають відображені в документах господарсько-фінансові операції встановленим правилам і положенням, що дозволяють встановити факти їх навмисного порушення. Наприклад, перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі.
В процесі аудиту аудитор може отримати докази також від банків, обслуговуючих клієнта. Для цього у всі відомі банки перевіряю чого підприємства з його дозволу надсилаються стандартні листи-заявки на банківський звіт для цілей аудиту. Незалежні банківські звіти дозволяють аудитору отримати дані, які відображають наявність та розмір зобов'язань і активів, встановити правильність поводження з ними, а також використання інших даних, які мають відношення пряме до аулиту.
Виявлені за допомогою фактичного та документального контролю докази аудитор систематизує отриману інформацію в робочих документах, які в майбутньому використовує при складані аудиторського висновку по результатам аудиторської перевірки.
Робочі документи – це записи аудитора, за допомогою яких аудитор фіксує проведені процедури перевірки, тести, отриману інформацію. У Законі “Пор аудиторську діяльність” навіть не згадується про порядок складання робочих документів аудитора і ведення аудиторського досьє. Цю прогалину заповнив національний норматив аудиту № 6 “Документальне оформлення аудиторської перевірки”. Згідно з ННА № 6 робочі документи – це записи аудитора, здійснені ним під час планування, підготовки та проведення перевірок, узагальнення їх даних, а також документально зафіксована інформація, отримана у процесі аудиту від підприємства-клієнта, третіх осіб або усних повідомлень. Вони може бути оформлені у вигляді стандартних форм, таблиць на папері, зафіксовані на електронних носіях. Визначаючи зміст робочих документів, аудитору доцільно взяти за орієнтир ту обставину, що робочими документами користуватиметься, наприклад, інший аудитор із незначним досвідом аудиторської діяльності.
Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації – робочої та підсумкової. У вищезгаданому нормативі № 6 дається приблизний зміст та порядок оформлення і зберігання робочих документів. Всі робочі документи виконують такі функції:
обґрунтовують твердження аудиторському висновку та свідчать про відповідність зроблених процедур аудиту затвердженим нормативам
полегшують процес управління та контролю за якістю проведення аудиту
сприяють виробленню методологічного підходу до процесу аудиторської перевірки
допомагають у роботі аудитора.
Вони покликані відображати інформацію з питань, що підлягають перевірці:
методики проведеного аудиту;
проведених під час перевірки тестів;
- зроблених аудитором висновків та прийнятих рішень та рекомендацій.
Після закінчення аудиту робочі документи залишаються в аудитора. Його право власності на ці документи обмежується етичними нормами та зобов'язанням конфіденційності перед клієнтом. Їх не можна вилучати або вимагати в аудитора, за винятком випадку, коли органами міліції на аудиторську фірму заведено кримінальну справу.
Аудитор повинен організувати надійне зберігання робочих документів, щоб забезпечити конфіденційність. Термін зберігання визначається як практикою аудиторської діяльності, так і строком позовної давності у разі, якщо клієнт порушить справу проти аудитора.
6. Типова кореспонденція рахунків з обліку грошових коштів
Контролюючи грошові операції, необхідно встановити відповідність кореспонденції рахунків діючим положенням і правилам ведення бухгалтерського обліку. Такий контроль дозволяє виявити господарські операції з неправильною кореспонденцією, які потягнуть за собою перекручення облікової і звітної інформації. Для цього аудитору потрібно володіти знаннями типової кореспонденції рахунків.
Каса – рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових готівкових грошових коштів, якими володіє підприємство.
Типова кореспонденція по дебету рахунка 301 “Каса в національній валюті”
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Дебет |
Кредит |
|
1 |
Надходження готівки від дебіторів в рахунок погашення його довгострокової заборгованнояті |
301 |
16 |
|
2 |
Надходження готівки в касу підприємства з операційної каси чи каси філіалу |
301 |
301 |
|
3 |
Оприбуткування готівки в касу підприємства з поточного банківського рахунку для різних виплат: заробітної плати, відряджень, ін. |
301 |
311 |
|
4 |
Погашення дебітором короткострокового векселя готівкою |
301 |
341 |
|
5 |
Отримання готівки від покупців і замовників за відгружені їм товари (готову продукцію), за виконані підприємством роботи, надані послуги |
301 |
361 |
|
6 |
Повернення підзвітною особою невикористаного авансу |
301 |
372 |
|
7 |
Отримання підприємством дивідендів та інших доходів |
301 |
373 |
|
8 |
Внесення винними особами готівки в касу в рахунок погашення заборгованості по відшкодуванню нанесеного матеріального збитку |
301 |
375 |
|
9 |
Одержання готівки від різних дебіторів в рахунок погашення їх заборгованості перед підприємством |
301 |
377 |
|
10 |
Формування пайового капіталу шляхом внесення пайовиками готівки в касу |
301 |
41 |
|
11 |
Надходження готівки від засновників в якості взносу на поповнення капіталу підприємства |
301 |
422 |
|
12 |
Надходження готівки від засновників в якості взносу в статутний капітал підприємства в результаті чого зменшиться дебіторська заборгованість цих осіб перед підприємством |
301 |
46 |
|
13 |
Надходження коштів цільового фінансування готівкою |
301 |
48 |
|
14 |
Отримання готівкової виручки від продажу довгострокових облігацій |
301 |
521 |
|
15 |
Надходження авансів та предоплат готівкою від покупців та замовників |
301 |
681 |
|
16 |
Надходження готівки в порядку розрахунків з дочірніми підприємствами |
301 |
682 |
|
17 |
Оприбуткування в касу орендної плати за рахунок майбутніх періодів, отримання сплати підписаних періодичних видань та ін. |
301 |
69 |
|
18 |
Оприбуткування в касу виручки від реалізації продукції |
301 |
701 |
|
19 |
Оприбуткування в касу виручки від реалізації товарів |
301 |
702 |
|
20 |
Надходження в касу підприємства виручки від реалізації робіт та послуг |
301 |
703 |
|
21 |
Надходження в касу грошових коштів по договорам страхування. Ця проводка приміняється тільки в страхових організаціях |
301 |
76 |
Типова кореспонденція по кредиту рахунку 301 “ Каса в національній валюті”
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Дебет |
Кредит |
|
1 |
Надходження готівки в касу підприємства від операційної каси чи каси філіалу |
301 |
301 |
|
2 |
Касова виручка здається інкасатору |
333 |
301 |
|
3 |
Виданий аванс представникові постачальника готівкою під поставку матеріальних цінностей, робіт, послуг |
371 |
301 |
|
4 |
Видана під звіт готівка на цільове використання |
372 |
301 |
|
5 |
Повернення вкладених в статутний капітал коштів засновнику |
46 |
301 |
|
6 |
Погашення довгострокових облігацій |
521 |
301 |
|
7 |
Видана заробітна плата персоналу підприємства |
661 |
301 |
|
8 |
Погашення зобов'язань перед учасників |
671,672 |
301 |
Рахунки в банку – рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових залишків безготівкових грошових коштів, якими володіє підприємство.
Типова кореспонденція по дебету рахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Дебет |
Кредит |
|
1 |
Дострокове погашення дебіторської заборгованості |
311 |
16 |
|
2 |
Передача готівки в банк |
311 |
301 |
|
3 |
Перерахування грошових коштів з одного рахунку на інший |
311 |
311 |
|
4 |
Зарахування на розрахунковий рахунок коштів, що знаходились в дорозі |
311 |
331 |
|
5 |
Погашення дебіторами короткострокових векселів |
311 |
341 |
|
6 |
Погашення короткострокових облігацій |
311 |
352 |
|
7 |
Погашення покупцями та замовниками дебіторської заборгованості по відгруженим їм товарам, виконаним роботам, наданим послугам |
311 |
361 |
|
8 |
Повернення раніше виданого авансу від продавця |
311 |
371 |
|
9 |
Надходження відсотків, дивідендів, інших доходів та платежів |
311 |
373 |
|
10 |
Отримання коштів по пред'явленим претензіям |
311 |
374 |
|
11 |
Надходження від винних осіб коштів в цілях відшкодування збитків |
311 |
375 |
|
12 |
Погашення заборгованості іншими дебіторами шляхом внесення коштів на поточний рахунок |
311 |
377 |
|
13 |
Грошові надходження від продажу емітованих підприємством акцій |
311 |
421 |
|
14 |
Грошові надходження від продажу власних акцій, раніше викуплених у інших підприємств |
311 |
451 |
|
15 |
Погашення дебіторської заборгованості засновниками по внескам в статутний капітал |
311 |
46 |
|
16 |
Цільове надходження грошових коштів, цільове фінансування |
311 |
48 |
|
17 |
Отримання підприємством довгострокового кредиту |
311 |
501 |
|
18 |
Отримання підприємством довгострокового небанківського кредиту |
311 |
505 |
|
19 |
Надходження грошових коштів від продажу довгострокових облігацій |
311 |
522 |
|
20 |
Одержання підприємством короткострокового кредиту |
311 |
601 |
|
21 |
Надходження грошового відшкодування з бюджету, в тому числі підтвердженого декларацією по ПДВ податкового кредиту |
311 |
641 |
|
22 |
Надходження авансів та передоплати від покупців та замовників |
311 |
681 |
|
23 |
Надходження грошових сум від дочірніх підприємств |
311 |
682 |
|
24 |
Надходження орендної плати в рахунок майбутніх періодів |
311 |
69 |
|
25 |
Надходження виручки від продажу готової продукції |
311 |
701 |
|
26 |
Надходження виручки від продажу товарів |
311 |
702 |
|
27 |
Надходження виручки від реалізації робіт, послуг |
311 |
703 |
|
28 |
Надходження грошових коштів по договорам страхування |
311 |
76 |
Типова кореспонденція по кредиту рахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Дебет |
Кредит |
|
1 |
Надходження готівки в касу підприємства |
301 |
311 |
|
2 |
Оприбутковано дорожніх чеків |
33 |
311 |
|
3 |
Перераховано коштів на купівлю валюти |
333 |
311 |
|
4 |
Оприбуткування короткострокових цінних паперів |
35 |
311 |
|
5 |
Перерахування грошових коштів в рахунок сплати робіт, послуг |
39 |
311 |
|
6 |
Повернення вкладених в статутний капітал внесків засновника |
46 |
311 |
|
7 |
Повернення невикористаних коштів цільового фінансування |
48 |
311 |
|
8 |
Погашення довгострокового кредиту |
501 |
311 |
|
9 |
Погашення довгострокового векселю |
511 |
311 |
|
10 |
Погашення довгострокових облігацій |
521 |
311 |
|
11 |
Оплата по зобов'язанням згідно договору фінансової аренди |
531 |
311 |
|
12 |
Погашення короткострокового кредиту |
601 |
311 |
|
13 |
Погашення короткострокового векселя |
621 |
311 |
|
14 |
Погашення зобов'язання перед постачальниками та підрядчиками за придбані ТМЦ, виконані роботи, послуги |
631 |
311 |
|
15 |
Перерахування грошових коштів в якості податків і обов'язкових платежів |
641, 642 |
311 |
|
16 |
Перерахування грошових коштів в порядку розрахунку з органами соціального страхування |
65 |
311 |
|
17 |
Виплата заробітної плати персоналу шляхом перерахування її на особові рахунки в ощадних банках |
66 |
311 |
|
18 |
Погашення зобов'язань перед учасниками по нарахованим дивідендам |
671, 672 |
311 |
|
19 |
Повернення постачальнику чи підрядчику раніше отриманого авансу |
681 |
311 |
Якщо аудитор виявив неправильну кореспонденцію рахунків, він складає таку відомість та занотовує в своїх робочих документах.
Нетипові проводки, які потребують дальнішої доробки
|
Найменування номеру документа, дата |
Кореспонденція рахунків |
Сума |
Зміст господарської операції |
Питання, рекомендовані проводки |
Подальша доробка |
7. Аудиторський висновок за результатами перевірки
Як було розглянуто вище, в розділі 5, документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації: робочої та підсумкової. В даному розділі мова піде саме про підсумкову документацію.
Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові перевірки, тобто її можна назвати додатковою. Додаткова підсумкова документація не є обов'язковою і видається замовникові тільки в тому випадку, коли аудитор вважає це необхідним, або у випадку, коли це обумовлено в договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом. Вона оформляється як додаток до аудиторського висновку або як самостійний документ.
Аудитор може не посилатися у висновку на додаткову документацію у тому разі, якщо викладене в ній не є настільки істотним, щоб вплинути на зміст аудиторського висновку. Зміст та форми додаткової документації аудиту визначає сам аудитор. Приклад аудиторського звіту наведено в додатку
Обов'язковим компонентом підсумкової документації являється аудиторський висновок. Порядок складання висновку регламентується ННА № 26 “Аудиторський висновок” та № 28 “Аудиторські висновки спеціального призначення”. Законом України “Про аудиторську діяльність” та національним нормативом України з аудиту № 26 передбачено, що аудитор повинен проаналізувати і оцінити інформацію, отриману на підставі аудиторських доказів для формування висновку.
За своїм правовим статусом висновок прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України. Аудиторський висновок складається у довільній формі, але обов'язково повинен містити такі елементи:
заголовок;
замовник;
вступ;
масштаб перевірки;
висновок про перевірену фінансову звітність;
дата аудиторського висновку;
підпис;
- адреса аудиторської фірми.
Заголовок містить запис про те, що аудиторську перевірку проведено аудитором (прізвище, ім'я, або назва аудиторської фірми). Це є свідченням того, що під час аудиту не було жодних обставин, які змогли привести до порушення принципу незалежності перевірки.
Датою аудиторського висновку є день завершення аудиторської перевірки. В цей день аудитор повинен доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що перевіряється. Завершується складання аудиторського висновку підписом аудитора або ім′ям аудиторської фірми, оскільки вона несе юридичну відповідальність за якість проведення аудиту.
Висновок аудитора за результатами аудиту буває різних видів. Класифікація висновків наведена на малюнку.
А
Регламентується ННА № 28
Аудиторські висновки перевірки бухгалтерської звітності
Позитивний
Регламентується ННА № 26
Умовно-позитивний
Негативний
Відмова від надання висновку
Аудиторські висновки спеціального призначення
За результатами тематичної перевірки
Про узагальнену фінансову звітніть
удиторський висновок
Позитивний висновок надається в тому випадку коли підприємство отримало достатньо інформації ведення касових операцій цілком відповідає вимогам Положення про ведення касових операцій в національній валюті.
Умовно-позитивний висновок надається тоді коли виникає будь-яка фундаментальна невпевненість або незгода, яка є підставою для відмови від позитивного висновку. Незгода виникає у випадках неприйнятності звітної політики, при розходженні в думці відносно фактів чи сум в фінансовій звітності. Також наявність фундаментальної незгоди може призвести до представлення клієнту негативного висновку. Порядок надання і підстави для умовно-позитивного та негативного висновку регламентується ННА № 26. У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його невпевненості і незгоди.
Відмовавід висновку виникає у випадку невпевненості чи обмеження масштабу перевірки, які настільки фундаментальні, що аудитор не може прийти до висновку стосовно фінансових документів в цілому. Аудитор обов′язково вказує з яких причин висновок не може бути складений. Якщо аудитор дає відмову від надання аудиторського висновку він говорить про неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства.
Заключення
Аудит – особлива самостійна форма контролю. На сьогоднішній день цей вид послуг являється найбільш правдивою і достовірною перевіркою фінансово-господарської діяльності суб′єктів господарювання. Думки і висновки аудиторів своєчасно здатні попередити підприємства про неправильність ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а отже і застерегти від небажаних наслідків, штрафних санкцій та витрачання грошових коштів, які завжди конче потрібні і яких ніколи не вистачає. Тому велику увагу слід приділяти саме збереженню цих високоліквідних активів.
Як показала дана робота аудит операцій з грошовими коштами досить трудомістка процедура, яка потребує від аудиторів значної уваги, знання нормативно-правової бази, яка регулює здійснення грошових операцій, а також впевненості в мінімізації ризику як зі сторони клієнта так і зі сторони аудитора. Взагалі методика проведення аудиту каси і коштів на поточному рахунку мало в чому відрізняється від аудиту інших ділянок діяльності підприємства. Тобто перш завсе визначається мета і завдання перевірки, вивчається нормативно-правова база, яка стосується регулювання фінансових взаємовідносин. Велика увага приділяється вивченню і оцінці системи внутрішнього контролю так як від неї багато в чому залежить довіра аудитора до перевіряємого підприємства і можливість покладатися на свідчення персоналу. Отримавши інформацію аудитор виконує основну частину перевірки: планує подальшу роботу і складає програму аудиторської перевірки.
Основні положення програми являються переліком процедур в ході яких аудитор перевіряє правильність, повноту відображення руху грошових коштів в касі і на поточному рахунку. Одержані дані аудитор фіксує в робочих документах , а свої думки викладає на завершальному етапі в аудиторському висновку. Цей висновок являється доказом того відповідає чи ні відображення руху грошових коштів чинному Положенню про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, обліковій політиці підприємства, іншим нормативно-правовим актам.
Таким чином з’ясовується різного роду порушення, крадіжки, навмисні зловживання, які в кінцевому привели б до відтоку грошових коштів, а в крайньому випадку – банкротству підприємства. Це ще раз підтверджує необхідність та важливість зовнішнього контролю – аудиту для забезпечення успішної фінансово-господарської діяльності.
Література
Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник/ Ф.Ф. Бутинець, та ін.; За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. — Житомир: ПП „Рута”, 2001. — 416 с.
Аудит: Практическое пособие/ А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Петрик, В.Савченко и др.; Под ред. А. Кузьминского. — К.: «Учётинформ», 1996. —
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.Нужна помощь в написании работы?Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.