Xreferat.com » Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Теоритичні основи бухгалтерського обліку

Теоритичні основи бухгалтерського обліку

однорідні первинні вит-и, які не розкладаються на складові частини (мат.витрати, амортизація активів).

Групування витрат за статтями:

за призначенням у процесі виробництва

за видами статті поділяються на:

прямі мат.витрати

прямі витрати на оплату праці

інші прямі витрати

загально виробничі витрати

Класифікація витрат:

За ек.змістом: витрати засобів праці; предметів праці; живої праці.

За кругообігом капіталу: постачальницько-збутові; виробничі; витрати на збут.

За місцем виникнення і центрами відповідальності: витрати виробництва; витрати цехів.

За способом віднесення на собівартість: прямі; непрямі.

За видами: за ек.елементами; за статтями калькуляції.

За складом: одноелементні; комплексні.

За впливом до обсягу виробництва: постійні; змінні.

За календарним періодом: поточні; майбутніх періодів; минулих періодів.

За відношенням до технологічного процесу: основні; накладні.

Складовою частиною процесу калькулювання є калькуляційний облік – система аналітичного обліку витрат на виробництво.

Поєднання системи калькуляційного обліку та калькуляції здійснюється при застосуванні методів калькулювання – сукупність способів аналітичного обліку витрат і прийомів обчислення собівартості калькуляційних обкатів.

Методи калькулювання:

простий – використовуться в однопродуктових вир-вах, коли всі витрати йдуть на продукт. Собівартість – це розподілення всіх витрат на кіл-сть виробленої продукції.

попередільний – використовується у послідовних вир-вах, коли техн..процес розподіляється на окремі частини – переділи і за кожним з них окремо обліковуються витрати, а на останньому калькулюється собівартість готової продукції.

позамовний – всі в-ти групуються за замовленнями, соб-сть одиниці виробу визначається шляхом розподілу всіх ви-т за зам-ням на кіл-ть випущених виробів.

нормативний – витрати обліковуються за нормами, а факт.собівартість визначається як сума витрат за нормами, відхилень від норм, а також змін норм.

7. Техніка і форми бухгалтерського обліку.

7.1. Облікові регістри та їх класифікація.

7.2. Техніка облікової реєстрації.

7.3. Способи виправлення помилок.

7.4. Форми бухгалтерського обліку.


7.1. Облікові регістри та їх класифікація.

Всі госп. операції після оформлення первинними документами заносяться до облікових регістрів – таблиць, призначених для відображення документально оформлених госп. операцій в системі рахунків накопичення та зберігання облікової інформації. Записи в регістрах бух. обліку виконуються на підставі первинних документів. Облікові регістри складаються щомісяця і підписуються виконавцями та гол. бухгалтером.

Аналітичні дані в облікових регістрах мають співпадати з даними синтетичного обліку на останнє число місяця.

Класифікація облікових регістрів:

І. За зовн. виглядом:

1) бухгалтерські книги, які застосовують для ведення записів з синтетичного і аналіт. обліку; тут всі листки пронумеровано, на останній стор. вказана кількість сторінок з підписом керівника, гол. бухгалтера і печаткоє під-ва. До них належать: Касова книга, Головна книга, Журнал-Головна книга.

2) облікові регістри-картки: ведуться для відображення аналіт. даних по кожному об’єкту обліку (ТМЦ, ОЗ); не скріплюються між собою, зберігаються в картотеці. Бувають: кількісно-сумового обліку, контокорентної форми, картки складського обліку, інвентарні картки тощо.

3) облікові регістри-листки: мають стандартний формат, призначені для обліку певних операцій. До них належать: Журнали-ордери, відомості, розрахункові таблиці.

ІІ. За обсягом змісту:

1) синтетичні – регістри, в яких ведуть облік за синтетичними рахунками. Відносять: Журнал-Головна, Головна книга, Журнали-ордери.

2) аналітичні – регістри, в яких облік ведеться за аналітичними рахунками. До них належать книги і картки, в яких інформ. подають в натур., трудових і вартісних вимірниках.

3) комбіновані – поєднують синтетичні і аналітичні записи. Напр, Журнал-ордер.

ІІІ. За видами бух. записів:

1) хронологічні – регістри, призначенням яких є реєстрація операцій у порядку хронолог. послідовності їх виконання та оформлення. належать: Журнал реєстрації госп. операцій, Касова книга, Табель відпрацьованого часу, Журнал обліку надходження готової продукції.

2) систематичні – регістри, в яких виконується групування однорідних операцій на синтет. і аналіт. рахунках. Такі записи ведуть у : Головній книзі, книгах, картках.

3) комбіновані – регістри, де одночасно поєднується хронологічні і систематичні записи. Таку будову має Журнал-Головна книга.

ІV. За будовою:

1) односторонні – відображають дані про госп. операцію, суму якої записують по Дт або по Кт відповідного рахунку. Залежно від змісту обліковуваних операцій односторонні регістри поділяють на:

- контокорентні;

- кількісносумового обліку;

- кількісносортового обліку.

Напр, картки аналітичного обліку розрахунків, книги складського обліку, картки кількісносумового обліку матеріалів.

2) двосторонні – складаються з 2-х частин: в одній записують дебітові обороти, а в другій – кредитові за одним рахунком. Напр, Головна книга.

3) багатографні – регістри, в яких дебітову частину поділяють на кілька граф. Напр, Журнал-ордер.

4) шахові – побудовані за шаховим принципом, за яким дебітові та кредитові обороти записубть у відповідних клітинках.


7.2. Техніка облікової реєстрації.

Записи госп. операцій у регістрах наз. обліковою реєстрацією. Облікова екон. інформація.

що міститься у первинних документах, систематизується на рахунках бух. обліку шляхом занесення

методом подвійного запису до регістрів синт. і аналіт. обліку з використанням типової кореспонденції рахунків.

Перенесення інформ. з первинних документів в облікові регістри здійснюється по мірі надходження документів. Записи госп. операцій в обл. регістрах відображаються в тому звітному періоді. в якому вони були здійснені. В кінці кожного місяця облікові регістри закривають: підраховують підсумки по Дт і Кт, сальдо по кожному синт. і аналіт. рахунку. Підсумкову інформ. переносять в регістри, на основі яких складають звітність. При цьому заг. підсумок оборотів по синт. рахунках за звітний період, показаних в оборотній відомості, має збігатися з підсумком Журналу реєстрації операцій.

Сума записів по синт. рахунку має збігатися з підсумками оборотної відомості по його аналіт. рахунках. Зведені дані облікових регістрів використовують для сккладання звітності.


7.3. Способи виправлення помилок.

Призаповненні облікових регістрів можливі помилки. У теасті та цифрових даних первинних документів, обл. регістрів і звітів необумовлені виправлення не допускаються.

Діючим Положенням «Про документальне забезпечення записів у БО» передбачено виправлення помилок такими способами:

1. Коректурний: полягає в тому, що неправильний запис закреслюється однією рискою, а зверху пишуть правильно. Виправлення підтверджуються записом «виправлено» з підписом особи і зазначенням дати виправлення.

2. Червоним кольором: неправильний запис роблять повторно в тій самій кореспонден-ції рахунків, що і помилковий запис, але червоним кольором або обведенням суми та рахунків червоними дужками, рамками, що означає від’ємні числа. В цьому випадку суми, записані червоним кольором акумулюються, одночасно записують правильну кореспонденцію і суму.

3. Додаткові записи: застосовується у випадках, коли бух. кореспонденція рахунків виконана правильно, але в меншій сумі, ніж фактична госп. операція. Для виправлення такої помилки необхідно додатково провести на різницю між правильною і помилковою величиною.


7.4. Форми бухгалтерського обліку.

Форми бух. обліку (ФБО) – певна система регістрів, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них.

Кожне під-во самостійно обирає ФБО. ФБО відображає технологію облікового процесу, передбачає відповідне врахування госп. операцій, порядок записів в регістрах синт. і аналіт обліку, складання та представлення облікових даних у формі звітності.

Сучасними ФБО, що застосовуються на під-вах і організаціях , є:

1. Журнал-Головна – ФБО, що походить від назви гол. регістра, в якому поєднуються хронологічні і синтетичні записи. Кожна госп. операція одночасно реєструється і відображається у синт. рахунках, для кожного з них виводиться подвійна графа.

Журнал-Головну, як і основний регістр, відкривають на поточний рік. Записуют сальдо на поч. місяця в розрізі синт. рахунків, відображають госп. операції за місяць, підраховують обороти за рахунками та виводять сальдо на початок за наступний місяць.

Аналіт. облік за цією формою ведуть на картках або в книгах.

2. Меморіально-ордерна – хар-ся застосуванням книг для ведення синт. обліку та карток для аналітичного. Суть цієї форми полягає в тому, що на підставі первинних документів складають меморіальні ордери, які реєструють у хронолог. регістри (у Реєстраційному журналі). Підсумок за Реєстраційним журналом показує обсяг госп. діяльності під-ва. Після реєстрації дані меморіальних ордерів записують у Головну книгу.

Після закінчення місяця по поточному рахунку підраховують обороти по Дт і Кт, визначають залишки в Головній книзі.

Аналітичний облік ведуть по картках. Облік касових оперцій ведуть у Касовій книзі. Після взаємозвірки записів за даними рахунків складають баланс та інші форми фін. і податкової звітності.


8. Бухгалтерська (фінансова) звітність.

8.1. Поняття та принципи побудови звітності.

8.2. Класифікація звітності та її користувачі.

8.3. Порядок складання, подання та оприлюднення звітності.

8.4. Форми фін. звітності.

8.1. Поняття та принципи побудови звітності.

Підсумкове узагальнення інформації та одержання показників, що хар-ть діяльність п-ва здійсн. шляхом складання звітності за звітний період.

Звітний період – календарний рік; проміжна фін. звітність складається щоквартально з наростаючим підсумком з початку року.

Метою складання фін. звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фін. стан, результат діяльності та рух коштів п-ва. Для досягнення поставленої мети та виконання завдань щодо задоволення інформації, потреб споживачів звітність повинна відповідати певним вимогам або якісним хар-кам: 1)зрозумілість; 2)доречність; 3)достовірність; 4)порівнюваність

Елементи фін. звітності:

1. Активи – ресурси, контрольовані п-вом в результаті минулих подій, викор. яких як очікується приведе до отримання екон. вигод у майбутньому.

2. Зобов’язання – заборгованість п-ва, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується призведе до зменшення ресурсів п-ва, що втілюють у собі екон. вигоди.

3. Власний капітал –частина в активах п-ва, що залишається після вирахування його зобов’язань.

4. Доходи – збільшення екон. вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до збільшення власного капіталу.

5. Витрати – зменшення екон. вигод у вигляді вибуття активі або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу.

8.2. Класифікація звітності та її користувачі.

1. За будовою:

– звітність у якій інформація наводиться станом на певну дату;

– звітність, що містить інформацію за певний період.

2. За змістом і джерелами формування:

– статистична, яка містить інформацію для статистичного вивчення госп. діяльності;

– фін. звітність, що містить інформацію про фін. стан, результат діяльності та рух грош. коштів п-ва;

– податкова, що містить і розраховує суму податків, що підлягають сплаті добробуту, а також надмірно сплачених сум, що підлягає відшкодуванню.

3. За терміном подання:

– нормативна(на певну дату);

– строкова(у строк до 25 днів до закінчення певного періоду).

4. За ступенем узагальнення: – первинна; – зведена.

5. За обставинами відображення результатів діяльність: – повна; – скорочена.

6. За періодом часу: – річна; – проміжна.

Користувачами фін. звітності є інвестори, працівники п-ва, акціонерний арест, позикодавці, постачальники та ін. кредитори, клієнти, громадськість

8.3. Порядок складання, подання та оприлюднення звітності.

П-ва склад. квартальну та річну фін. звітність, яку подають користувачам відповідно чинного законодавства. Відмінність між квартальним та річним фін. звітом полягає у тому, що перший склад. за даними поточного обліку, а показники річної звітності підтверджуються результатами інвентаризації активів та зобов’язань, записи ведуть наростаючим підсумком з початку року.

Строки подання фін. звітності:

квартальна – подається п-вами не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком.

Мініс-ва та інші органи виконавчої влади подають зведену фін. звітність про виконання кошто-рисів доходів і видатків Держ. казначейству і Рахунковій палаті щоквартально не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом та щороку не пізніше 01.03 наступного за звітним роком.

П-ва, що мають дочірні п-ва крім фін. звітів подають консолідовану фін. звітність засновникам у визначені ними терміни, але не пізніше 15 квітня наступного за звітним роком.

Форми фін. звітності підписуються керівником п-ва і гол. бухгалтером. Фін. звітність є відкритою. Оприлюднення звітності – це офіційне подання фін. звітності до органів Держкомстату Укр., ДПАУ, Фонду держ. майна, Антимонопольного комітету Укр.., Держ. комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також офіційна публікація звітів про фін. стан п-ва у ЗМІ.

Відкриті АТ, п-ва-емітенти облігацій, банки, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, компанії, недерж. пенсійні фонди, страхові компанії та інші фін. установи зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним роком оприлюднювати річну звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях.

8.4. Форми фін. звітності.

Форми фін. звітності регулюються затвердженими нац. положеннями стандартами:

П(С) БО №2 „Баланс”

П(С) БО №3 „Звіт про фін. результати”

П(С) БО №4 „Звіт про рух грош. коштів”

П(С) БО №5 „Звіт про власний капітал”.

1. Баланс – наявність екон. ресурсів, які контролюються п-вом на дату балансу, оцінка структури ресурсів п-ва, ліквідності, платоспроможності п-ва, прогнозування майбутніх потреб у позиках, оцінка та прогнозування змін в екон. ресурсах.

2. Звіт про фін. результати – доходи, витрати і фін. результати діяльноті п-ва за звітний період. Оцінка та прогноз структури доходів та витрат прибутковості діяльності п-ва.

3. Звіт про рух грош. коштів – використання грош. коштів протягом звітного періоду. Оцінка та прогнозування операційної, інвестиційної та фін. діяльності п-ваю

4. Звіт про власний капітал – зміни у складі власного капіталу п-ва протягом звітного періоду. Оцінка та прогноз змін у власному капіталі.

5. Примітки до звіту – обрана облікова політика п-ва, інформація не наведена безпосередньо у фін. звітах. Але обов’язково за П(С)БО, додатковий аналіз статей звітності. Оцінка та прогноз облікової політики, ризиків, ресурсів та зобов’язань діяльністю підрозділів п-ва.

Баланс – звіт про фін. стан п-ва, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал.

Звіт про власний капітал – це звіт про доходи, витрати і фін. результати діяльності п-ва. У звіті про фін. результати підставляють доходи і витрати від здійснення різних видів діяльності.

Операційна діяльність – це основна діяльність п-ва, операції пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є гол. метою створення п-ва і забезпечує осн. частку його доходу.

Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація необоротних активів, фін. інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентних грош. коштів.

Фін. діяльність – призводить до змін розміру і складу власного позикового капіталу п-ва. Результатом діяльності п-ва є чистий прибуток або збиток, який відповідно збільшує або зменшує величину власного капіталу і відображається в балансі.

Звіт про рух грош. коштів – звіт, який відображає інформацію про зміни, що відбулися у грош. коштах та їх еквівалентах за звітний період. Надходження і видаток грош. коштів розглядаються у розрізі операційної, фін., інвестиційної діяльності. Операційна діяльність: 1. Надходження грош. коштів: 1) від реалізації товарів і послуг; 2)отримання % за виданими кредитами. 2. Вибуття грош. коштів:1)з/п; 2)придбання запасів; 3)оплата витрат; 4)оплата % за кредитами; 5)сплата податків. Фін. діяльність: 1. Надх. грош. коштів: 1)від випуску облігацій; 2)від випуску акцій. 2. Вибуття грош. коштів:1) вилуплення власних акцій; 2)погашення облігацій; 3) виплата дивідендів.

Звіт про власний капітал – звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу п-ва протягом звітного періоду.

Дві концепції капіталу, які призводять до його збереження:

1) збереження фін. капіталу: прибуток заробляється тільки, якщо фін. або грош. сума чистих активів на кінець періоду перевищує фін. або грош. суму чистих активі на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або власників протягом даного періоду;

2) збереження фіз. капіталу: прибуток заробляється тільки, якщо фіз. виробнича потужність або продуктивність п-ва на кінеці періоду перевищує виробничу потужніть на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом даного періоду.

Примітки до фін. звітності – забезпечують деталізацію і обґрунтування статей фін. звітів відповідно П(С)БО.

9. Облік касових операційта операцій з іншими грош. коштами

9.1. Осн. поняття з обліку касових операцій.

9.2. Хар-ка рахунків з обліку грош. коштів.

9.3. Документування касових операцій.

9.4. Синтетичний облік касових операцій.


9.1. Осн. поняття з обліку касових операцій.

П(С)БО-№4 «Звіт про рух грош. коштів».

Згідно П(С)БО під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Еквіваленти грош. коштів – короткострок. високоліквідні фін. інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грош. коштів і які хар-ся незначним ризиком зміни їх вартості.

Рух грош. коштів – надходження і вибуття грош. коштів та їх екввівалентів.

Готівка – валюта України та іноз. валюта у вигляді грошових коштів.

Валюта України – грош. знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є платіжним засобом на території Укр., а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грош. знаки; кошти, що знаходяться на рахунках або вносяться у вигляді внесків до банків або інших кредитно-фінансових установ; платіжні документи та інші ціння папери виражені у валюті України.

Іноземна валюта – іноз. грошові знакиу вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та єзаконним платіжним засобом.

Грошовідокументи – документи, що знаходяться в касі під-ва, оплачені путівки в санаторії, пансіонати, проїзні квитки, поштові марки тощо.

Грошові кошти в дорозі – гроші, здані до банку або інкосаторам, але не зараховані на поточний рахунок (до 24 год. наступного дня).


9.2. Хар-ка рахунків з обліку грош. коштів.

Для узагальнення інформації про наявність та рух грош. коштів в касі під-ва призначено рахунок 30 «Каса»: активний, має 2 субрахунки:

301 – «Каса в нац. валюті»;

302 – «Каса в іноз. валюті».

Дт – відображається надходження грош. коштів до каси під-ва;

Кт – виплата грош. коштів з каси.

Аналітичний облік може вестись за кожною операційною касою чи касиром, а також за видами іноземної валюти.

Для узагальнення інформації про наявність та рух грош. документів призначений рахунок 33 «Інші кошти»: активний, має 4 субрахунки:

331 – «Грош. документив нац. валюті»;

332 – «Грош. документи в іноз. валюті»;

333 – «Грош. кошти в дорозі в нац. валюті»;

334 – «Грош. кошти в дорозі в іноз. валюті».

Дт – надходження грош. документів до каси під-ва та коштів в дорозі;

Кт – вибуття грош. документів та списання коштів в дорозі після їх зарахування на відповідні рахунки.

Аналітичний облік грош. документів ведеться за їх видами.

Залишки по рахунках 30, 33 відображаються разом із залишками по рах. 31 «Рахунки в банках» та субрахунку 351 «Еквіваленти грош. коштів» в статтях балансу 230 та 240 окремо в нац. та іноз. валютах.


9.3. Документування касових операцій.

Для здійснення розрахунків готівкою кожне під-во повинне мати касу.

Каса – сукупність готівки та грош. документів, що є у під-ва. Каса – також спеціально обладнане та ізольоване приміщення, яке призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки.

Матеріально відповідальну особу, яка завідує касою, наз. касиром.

Касові операції оформлюються типовими документами:

КО-1 «Проибутковий касовий ордер»;

КО-2 «Видатковий касовий ордер»;

КО-3 «Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів»;

КО-4 «Касова книга»;

КО-5 «Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей».

Касові ордери – документи, що засвідчують законність надходження грошей до каси (прибутковий касовий ордер) та їх витрачання за цільовим призначенням (вибутковий).

Операція по здачі грошей до банку, крім оформлення вибуткового касового ордеру, потребує також об’яви на внесок готівкою. Об’ява складається з 3-х частин: І частина залишається в банку, ІІч. – квитанція, що передається касиру, ІІІ ч. – ордер, повертається під-ву з випискою банку після зарахування грошей на поточний рахунок.

Реєстрація прибуткових і видаткових ордерів здійснюється в журналі форми КО-3. Після реєстрації ордерипередаються в касу під-ва для виконання.

Всі факти надходження і вибуття готівки відображаються в Касовій книзі – обліковому регістрі, призначеному для обліку касових операцій касиром під-ва. Кожне під-во веде одну Касову книгу в нац. валюті, та окрему Касову книгу на кожну іноз. валюту. Записи у Касовій книзі ведуться у 2-х примірниках через копірку: перші залишаються в Кас. книзі; другі – є звітами касира. Записи здійснюються після отримання або видачі грошей по кожному ордеру. В кінці роб. дня касир підбиває підсумки операцій та виводить залишок грошей в касі на наступ. число.

Звіт касира – документ, який передається в бухгалтерію і представляє собоє відривний листок Касової книги з додатком прибуткових та видаткових касових документів.

Нажходження і видача грош. документів оформлюється прибутк. і видатк. касовими ордерами обо накладними. касир складає звіт про рух грош. документів.

Здача виручки інкасатору оформлюється супровідноє відомістю, яка складається в 3-х примірниках: І – вкладають в інкасаторську книгу; ІІ – віддають інкасатору; ІІІ – залишається в касі під-ва і є підставою для списання коштів з касира.

Підставою для прийняття сум грош. коштів в дорозі на облік є: 1) при здачі виручки – квитанція установи банку, ощадної каси, копії супровідних відомостей; 2) по сумах, що переказані вищезазначеними організаціями, - отримані від них авізо із зазначеною датою, № платіжного доручення, суми і назви установи банку, яка прийняла перерахування.


9.4. Синтетичний облік касових операцій.

Типові бух. проводки з обліку грош. коштів, грош. документів иа грош. коштів в дорозі:

Операції

Дт

Кт

1. Одержано готівкою дивіденди від об’єктів інвестування 30 14
2. Передано гроші з банка в касу 30 31
3. Перераховано кошти для придбання або продажу іноз. валюти 33 31
4. Повернено готівкою довгострок. заборгованість 30/33 16
5. Зроблено внесок готівкою учасником товариства 30 41
6. Отримано готівкою безповоротну фін. допомогу 30 42
7. Одержано готівку в погашення одержаних раніше векселів 30 34
8. Отримано гроші від винної особи, підзвітніх осіб 30/33 37
9. Надійшла в касу виручка від продажу товарів в роздрібну торгівлю 30 70
10. Одержано готівкою дивіденди від інших під-в 30 73
11. Погашено заборгованість за внесками засновників до власного капіталу 30 46
12. Збільшено страх. платежі у вигляді надходжень у страховика 30 76
13. Оплачено готівкою витрати на ремонт ОЗ 15 30/33
14. Видано з/п працівникам 66 30
15. Оплачено готівкою витрати на під-вах 90-99 30/33
16. Видано готівкою безвідсоткову позику працівнику 37 30/33
17. Проведено передплату за газети і журнали 39 30
18. Придбано акції або облігації інших під-в 14 30

10. Облік операцій по розрахунках в банках

10.1. Осн. поняття з обліку грош. коштів на рахунках в банках.

10.2. Хар-ка рахунків з обліку грош. коштів на рах. в банках.

10.3. Документи оформлення операцій по рахунках в банках.

10.4. Синтетичний облік операцій по рах. в банках.


10.1. Осн. поняття з обліку грош. коштів на рахунках в банках.

П(С)БО-№4 «Звіт про рух грош. коштів».

Безготівкові розрахунки – перерахування грош. коштів з рахунку під-ва не рахунок підприємства-отримувача.
Поточний рахунок – рахунок під-ва, відкритий в уповноваженій установі банку для збурігання грош. коштів та проведення операцій по розрахунках під-ва.

Обслуговуючий банк – банк, у якому відкрито рахунки під-в, організацій, установ, фіз.осіб-суб’єктів підпр. діяльності та який здійснює для них на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом Укр. «Про банки та банк. діяльність».

Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрах. документів:

1. Платіжне доручення – документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку. Приймається до виконання банком протягом 10 календ. днів з дня виписки.

2. Платіжна вимога-доручення - комбінований розрахунковий документ, який склад. з 2-х частин: верхня частина – вимога постачальника безпосередньо до покупцясплатити вартість поставленої йому за договором продукції, робіт, наданих послуг; нижня частина – доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунка суму, яка проставлена у рядку «сума до оплати літерами».

Доставку вимоги-допучення до платника може здійснити банк одержувача через банк платника.

3. Розрахунковий чек – документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку-емітенту сплатити чекодержателю зазначену суму коштів.

4. Акредитив – форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученнм свого клієнта (замовника акредитиву) зобов’язаний виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги та надати повноваження іншому банку здійснити цей платіж.

Види акредитивів:

а) покритий – акредитив для здійснення платежів, при якому завчасно бронюються кошти платника в певній суміна окремому рахунку;

б) непокритий - акредитив, оплата за яким у3 разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банк. кредиту;

в) відзивний – акредитив, який може бути змінений (анульований) банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром;

г) безвідзивний - акредитив, який може бути змінений (анульований) тільки зв згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

5. Вексель – письмово оформлене борг. зобов’язання встановленого зразка, яке засвідчує безумовне грош. зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).


10.2. Хар-ка рахунків з обліку грош. коштів на рах. в банках.

Облік операцій на рахунках в банках ведеться на рахунку 31 «Рахунки в банках»: рахунок активний; по Дт відоброажається надходження грош. коштів, по Кт – використання.

Субоахунки по рах. 31:

311 – «Поточні рахунки в нац. валюті»: для обліку наявності та руху грош. коштів в нац. валюті;

312 – «Поточні рахунки в іноз. валюті»: для обліку наявності та руху грош. коштів в іноз. валюті;

313 – «Інші рахунки в банку в нац. валюті»;

314 – «Інші рахунки в банку в іноз. валюті»: для обліку руху коштів, що знаходяться в акредитивах і чекових книгах.


10.3. Документи оформлення операцій по рахунках в банках.

Для здійснення операцій по поточному рахунку до банку подаються належним чином оформлені документи, форми яких затверджені НБУ. Банк реєструє всі здійснені операції з надходження та списання коштів з поточного рахунку в спец. виписці з особового рахунку.

Виписка банку – документ, що видається банком під-ву і відображає рух грош. коштів на поточному рахунку.

Бухгалтер при отриманні виписки проводить наступні операції, які наз. котировка: 1) виписка нумерується; 2) перевіряється наявність документів на підставі яких зараховані чи списані кошти; 3) перевіряється відповідність суми; 4) проставляється кореспонденція рахунків.

Особливість виписки банку: 1) залишки грош. коштів і надходжень на поточний рахунок під-ва банк записує по Кт поточного рахунку, а зменшення свого боргу - по Дт. Тому за Дт виписки відображ. списання коштів, а за Кт – надходження коштів на поточний рахунок. 2) при внесенні грош. коштів на рахунок банку подається об’ява на внесок готівкою, підтверджуючим документом при цьому є квитанція банку.


10.4. Синтетичний облік операцій по рах. в банках.

Типові бух. проводки по рах. 31

Операції

Дт

Кт

1. Пгашено дебітром довгострок. заборгованість 31 16
2. Одержано довгострок. позику банку на поточний рахунок 31 50
3. Зараховано на поточний рахунок суми дивідендів 31 73
4. Надійшла фін. допомога на зворотній основі 31 55
5. Одержано доходи від майб. періодів 31 69
6. Проведено передоплату постачальникам 37 31
7. Погашено короткосрок. позики банку 60 31
8. Погашено заборг. за раніше виданими векселями 62 31
9. Оплачено рахунок постачальника 63 31
10. Оплачено витрати діяльності 91-99 31
11. Проведено перерахування коштів за рахунок раніше створеного резерву 47 31
12. Використано з цільового фінансування 48 31
13. Придбано довгострок. інвестиції 14 31

11. Облік дебіторської заборгованості.

11.1 Основні поняття поточної заборгованості.

11.2 Документування товарних операцій

11.3 Аналіт. та синтет. облік. Розкриття інформації про дебіторс. заборгов. у фін. звітності.


11.1 Основні поняття поточної заборгованості.

В процесі господ. діяльності під-ва не завжди здійсн. розрахунки з іншими під-ва або фіз. особами одночасно з передачею майна, викон. робіт, надання послуг. У зв’язку з цим виник. дебітор. заборгован. – сума заборгованості дебіторів під-ву на певну дату.

Дебітори – юр. та фіз. особи, які які внаслідок минулих подій заборгували під-ву певні суми грош. коштів їх еквівалентів або інших активів. Відповідно до П(с)БО під-ва подають квартальну звітність, тому ∑ дебітор. заборгованості визнач. щоквартально.

Відповідно до П(с)БО №10 дебіт. заборгов. поділ. на: довгострокову і короткострокову(поточну).

Довгост. дебіт. заборгов. – сума заборгов., яка не виникає в ході нормального операційного циклу

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: