Особливості обліку і контролю доходів і витрат бюджетної установи (на прикладі Почетненської сільської ради)
При проведенні перерозподілу кошторисних призначень - переносу їх з одного коду економічної класифікації на іншій - обов'язковим є дотримання вимог Закону України , згідно з яким заборонене збільшення:
-оплати праці працівників бюджетних установ (КЭКР 1111,1120) за рахунок зменшення інших витрат;
-капітальних витрат (КЭКР 2110,2120,2130,2200,2300,2400) за рахунок зменшення бюджетних призначень на поточні витрати.
Всі зміни до кошторисів і планів асигнувань по загальному фонду вносяться в них тільки після внесення відповідних змін у річний розпис асигнувань загального фонду бюджету й бюджетний розпис. Основна вимога, дотримання якої передбачається при здійсненні планування розпорядником коштів своїх витрат, - першочергове забезпечення бюджетними коштами витрат на оплату праці з нарахуваннями і на господарське утримання бюджетної установи. Витрати, які не є першочерговими (наприклад, на придбання устаткування, капітальний ремонт і т.п.), можуть передбачатися лише за умови забезпечення засобами невідкладних витрат і відсутності заборгованості.[4,2]
Внесені планові зміни повинні бути економічно обґрунтовані і підтверджені відповідними розрахунками в розрізі кожного коду економічної класифікації витрат.
У результаті внесення змін до кошторису і плану асигнувань по загальному фонду в обов'язковому порядку складаються:
- довідка про зміну річного розпису асигнувань бюджету (кошторису) (додаток 43);
- довідка про зміну помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету (плану асигнувань із загального фонду бюджету) ( додаток 44).
Контроль доходів і витрат бюджетної установи здійснюється ревізорами шляхом перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових і інших фінансових зобов'язань, а також наданню інших аудиторських послуг:
-оцінка і контроль за правильним веденням бухгалтерського обліку;
-складання достовірної бухгалтерської (фінансової) звітності;
-аналіз господарської діяльності;
-консультування в питаннях фінансового, податкового, банківського й іншого господарського законодавства й інше.
Контрольно-ревізійна робота - експертиза фінансової звітності бюджетної установи на основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідності господарських і фінансових операцій законодавству України, повноти і точності відбиття у фінансовій звітності діяльності бюджетної установи. Контрольно-ревізійна робота завершується складанням акту або довідки про проведення ревізії господарської діяльності бюджетної установи.
Ціль контрольно-ревізійної роботи - рішення конкретного завдання, що визначається законодавством, системою нормативного регулювання контрольно-ревізійної діяльності.
Головним завданням організації контрольно-ревізійної роботи є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних і інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних засобах і взяття зобов'язань, ефективним використанням засобу і майна, станом і вірогідністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах і інших органах виконавчої влади, в державних фондах, в бюджетних установах і в суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які одержують (одержували в періоді, що перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів і державних фондів або використовують (використовували в періоді, що перевіряється) державне або комунальне майно , виконанням місцевих бюджетів, розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень і запобігання їх надалі . [ 26, 63]
Контрольно-ревізійна робота в бюджетній установі здійснюється шляхом проведення планової і позапланової перевірки.
Право на проведення планової ревізії господарської діяльності бюджетної установи надається лише в тому випадку, коли установі не пізніше чим за десять днів до дня проведення, зазначена ревізія надіслала письмове повідомлення із вказівкою дати початку і закінчення її проведення.
Крім того, державна контрольно - ревізійна робота може здійснюватися шляхом проведення позапланової ревізії - ревізія, що не передбачена в планах роботи органа державної контрольно-ревізійної служби і проводиться при наявності хоча б однїєї з таких обставин:
1) підконтрольною установою представлена у встановленому порядку скарга про порушення законодавства посадовими особами органа державної контрольно-ревізійної служби під час проведення планової або позапланової виїзної ревізії, у якій утримується вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії;
2) у випадку виникнення потреби в перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення і їхні документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органа державної контрольно-ревізійної служби протягом десяти робочих днів від дня одержання запиту;
3) проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;
4) у випадку надходження доручення від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, щодо проведення ревізій у підконтрольних установах у якому втримуються факти, які свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку дотримання яких віднесено законом до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби;
5) у випадку, якщо вищий орган державної контрольно-ревізійної служби в порядку контролю за вірогідністю висновків орган нижчого підпорядкування державної контрольно-ревізійної служби здійснив перевірку актів ревізії, складених органом нижчого підпорядкування державної контрольно-ревізійної служби, і виявив їхню невідповідність вимогам законів.
Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищим органом державної контрольно-ревізійної служби лише в тому випадку, коли щодо посадових або службових осіб органа нижчого підпорядкування державної контрольно-ревізійної служби, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, почато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Позапланова ревізія може здійснюватися лише при наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу у квартал.
Тривалість планової виїзної ревізії не повина перевищувати 30 робочих днів. Тривалість позапланової виїзної ревізії не повина перевищувати 15 робочих днів.
Продовження строків проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на строк, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 робочих днів для позапланової виїзної ревізії.[ 19, 40]
Основними функціями здійснення контрольно-ревізійної роботи в бюджетній установі є :
1) проведення в бюджетних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних і інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах і взяття зобов'язань, стану й вірогідності бухгалтерського обліку й фінансової звітності;
2) здійснення державного фінансового аудита виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектора економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які одержують (одержували в періоді, що перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів і державних фондів або використають (використали в періоді, що перевіряється) державне або комунальне майно;
3) здійснення контролю за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю;
4) розробка нормативно-правових актів і методичних документів з питань своєї діяльності;
5) розробка пропозицій щодо вдосконалення державного фінансового контролю.
Крім того, організація контрольно-ревізійної роботи передбачає розгляд листів, заяв і скарг громадян про факти порушення законодавства по фінансових питаннях. Обіг, де повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші серйозні правопорушення, негайно пересилається правоохоронним органам для ухвалення рішення відповідно до діючого законодавства.
При здійсненні контрольно-ревізійної роботи, ревізорам надається право:
1) безперешкодного доступу при проведенні ревізій на склади, у сховища, виробничі й інші приміщення, які належать бюджетним установам, для їхнього обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією; за рішенням суду припиняти видаткові операції за рахунками в банках і інших фінансових установах у випадку, якщо керівництво об'єкта, на якому необхідно провести ревізію, перешкоджає працівникові державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов'язки;
2) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірювань будівельних, монтажних, ремонтних і інших робіт;
3) жадати від керівників установ, які ревізуються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у випадку відмови в проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій;
4) одержувати від Національного банку України і його установ, банків і інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції і залишки коштів на рахунках об'єктів, які ревізуються, а від інших підприємств і організацій, у тому числі недержавних форм власності - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями, які ревізуються.
5) у судовому порядку стягувати в дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами, по незаконних угодах, без встановлених законом підстав і з порушенням чинного законодавства;
6) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження й використання активів.
Дослідження витрат бюджетної установи нерозривно пов'язане з контролем виконання його кошторисів. Процедури контролю - це заходу щодо попередження своєчасного виявлення й виправлення помилок в обліку й звітності. До процедур внутрішнього контролю належать: інвентаризація, санкціонування господарських операцій, розподіл прав і обов'язків, обмеження доступу до активів і контроль за документуванням господарських операцій і інші процедури контролю, які здійснюються, як правило, головним бухгалтером.
Таким чином, особливостями бухгалтерського обліку витрат у бюджетній установі є розподіл їх на касові і фактичні витрати, а також організація їхнього обліку в розрізі статей бюджетної класифікації. Касове виконання витрат бюджетної установи здійснюється відповідно до затвердженого кошторису на відповідний рік. Затверджена дохідна частина кошторису є підставою для фінансування її видаткової частини. Правильна постановка бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю в бюджетній установі сприяє більше точному складанню кошторисів витрат, а також виявленню невикористаних внутрішніх ресурсів.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ДОХОДІВ І ВИТРАТ ПОЧЕТНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ
2.1 Організаційно - економічна характеристика Почетненської сільської ради, її фінансування
Почетненська сільська рада є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, гербову печатку зі своїм найменуванням.
Почетненська сільська рада є виконавчим органом Почетненської Ради народних депутатів. Почетненська сільська рада, як місцевий орган влади, підзвітна місцевому населенню. Це дасть можливість місцевому населенню істотно впливати на якість надання бюджетних послуг і забезпечує умови для ефективного розподілу обмежених ресурсів місцевого бюджету.
Почетненська Рада народних депутатів самостійно визначає напрямки використання коштів свого бюджету, що містить в собі доходи і витрати на фінансування підприємств місцевого господарства (Почетненского комунального підприємства), на фінансування місцевих установ освіти, культури, охорони здоров'я, соціального забезпечення, на утримання місцевого органа влади.
Доходи загального фонду бюджету сільської ради включають податкові надходження, неподаткові надходження, офіційні трансферти й відбиваються в розписі доходів загального фонду бюджету (додатки за 2005 рік- 45за 2006 рік- 46,за 2007 рік -47).
Доходи спеціального фонду бюджету сільської ради включають податкові надходження, неподаткові надходження, власні надходження (плата за послуги та інші джерела власних надходжень) і цільові фонди й відбиваються в розписі доходів спеціального фонду бюджету(додатки за 2005 рік -48за 2006 рік -49,за 2007 рік -50).
Відповідно до запланованим доходам бюджету затверджуються й витрати, які відбиті в розписі витрат бюджету(додатки за 2005 рік -51-52за 2006 рік -53-54,за 2007 рік -55-56).
Почетненська сільська рада здійснює наступні функції:
-планує, виконує сільський бюджет по доходах, витратам і фінансуванню;
- відкриває рахунки в органах Державного казначейства для зарахування податків, зборів; реєстраційні рахунки в розрізі кодів бюджетної класифікації витрат - для фінансування місцевих бюджетних установ;
- веде бухгалтерський облік всіх операцій по виконанню бюджету;
-здійснює контроль за цільовим використанням бюджетних коштів;
- складає фінансову звітність про виконання бюджету з наступним поданням у територіальне відділення Державного казначейства.
Фінансування витрат на утримання Почетненської сільської ради здійснюється з місцевого бюджету. Організаційно - управлінська структура апарата Почетненської сільської ради представлена затвердженою структурою й штатним розкладом (додатки на 1.01.2007р.57-60). Почетненську сільську раду очолює - Голова; у структурі Почетненської сільської ради виділено 6 штатних одиниць (разом з Головою): 1 секретар сільської ради (є заступником Голови Почетненської сільської ради); 1 головний бухгалтер, 1 бухгалтер, 1 касир ( входять до складу бухгалтерії); 1 інспектор військово-облікового складу; 1 прибиральниця. (додатки на 1.01.2007р.61-62).
Кожний працівник Почетненської сільської ради працює в межах функцій і обов'язків, покладених посадовою інструкцією.
Ведення бухгалтерського обліку в Почетненській сільській раді покладено на головного бухгалтера, якому також затверджена посадова інструкція.
Посадову інструкцію затверджує Голова Почетненского сільської ради. Так, наприклад, досліджуємо посадову інструкцію головного бухгалтера по розділах ( додаток 63):
1.Головний бухгалтер повинен мати вищу економічну освіту, стаж роботи із спеціальності в державній службі або в органах місцевого самоврядування на керівних посадах не менш ніж 5 років або на керівних посадах в інших сферах не менш ніж 10 років.
2.Зобов'язаний знати практику застосування законодавчих і нормативних актів, що регулюють діяльність відділу; державну політику у відповідній сфері керування; основи економіки, організації праці й керування; порядок документального оформлення в бухгалтерському обліку облікових показників; методи економічного аналізу; цивільне право; трудове, фінансове і господарське законодавство; правила ділового етикету; правила і норми охорони праці й протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп'ютері.
3. Головний бухгалтер:
3.1.Керує діяльністю бухгалтерії, розподіляє обов'язки між працівниками, очолює і контролює їхню роботу.
3.2.Забезпечує виконання покладених на відділ завдань по організації бухгалтерського обліку в сільраді й контролює відповідність правилам його ведення.
3.3.Здійснює методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю в підвідомчих установах.
3.4.Керує розробкою й впровадженням методів дотримання державної й фінансової дисципліни.
3.5.Організує облік бюджетних асигнувань, необоротних активів, МШП, запасів, грошових документів, схоронність первинних документів, облікових регістрів бухгалтерської звітності й своєчасною подачею їх в архів.
3.6.Планує й складає проект кошторисів доходів і витрат сільради й здійснює контроль за їхнім виконанням. Складає бюджетний запит на наступний рік по сільраді.
3.7.Забезпечує контроль за відбиттям на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій, наданням оперативної інформації, складанням і здачею у встановлений термін звіту про виконання кошторисів доходів і витрат в органи державного казначейства, районному фінансовому управлінню.
3.8.Робить контроль за законністю, своєчасністю і правильністю оформлення документів, використанням фонду оплати праці, установленням посадових окладів, дотриманням фінансової дисципліни, правильністю нарахування й перерахування в Державний, місцевий бюджети податків і інших платежів, дотриманням установлених правил проведення інвентаризації грошових, необоротних матеріальних активів, запасів, розрахунків і платіжних зобов'язань.
3.9.Забезпечує організацію проведення економічного аналізу виконання кошторису доходів і витрат сільради.
3.10.Бере участь в обробці архівних документів відділу.
3.11.Систематично підвищує кваліфікацію, вивчаючи інструктивні матеріали й чинне законодавство.
3.12.Дотримує правил внутрішнього розпорядку й техніки безпеки в сільраді.
4. Головний бухгалтер має право перевіряти в підвідомчих установах, сторонніх організаціях і підприємствах дотримання у встановленому порядку фінансової дисципліни. Вносити пропозиції по вдосконаленню бухгалтерського обліку й звітності. Жадати від посадових осіб установ і організацій усунення виявлених порушень установленого порядку.
Відповідно до Закону України " Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-XІ у Почетненській сільській раді щорічно затверджується облікова політика й графік документообігу. Наприклад, розпорядженням по Почетненській сільській раді № 8 від 14.01.2007р., затверджена облікова політика, що включає наступні положення:
1.1. Доручити забезпечення й ведення бухгалтерського обліку в Почетненській сільській раді бухгалтерії.
1.2. Головному бухгалтерові:
а) забезпечити дотримання встановлених єдиних методологічних основ бухгалтерського обліку, складання й подання у встановлений термін фінансової звітності;
б) організувати контроль за відбиттям на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
в) брати участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з недостачею й відшкодуванням втрат від недостач, крадіжок або псування активів;
г) забезпечити належний контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних засобів.
1.3. Керуватися в роботі наказом Державного казначейства України від 27.07.2000р. № 68 "Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядку їх складання" по застосуванню меморіально-ордерної системи обліку.
1.4. Для повної й реальної картини здійснюваних операцій і їхніх результатів дозволити головному бухгалтерові застосовувати додаткову систему субрахунків і регістрів аналітичного обліку. В облікових регістрах підчищення й необумовлені виправлення тексту й цифрових даних не допускаються.
Помилки в облікових регістрах виправляються коректурним способом, т.б неправильний текст і/або цифри закреслюються, і над ними приводиться правильний текст і/або цифри. Закреслювання здійснюється однією рисою так, щоб можна було прочитати виправлене.
Виправлення помилки повинне бути обговорене написом "виправлене" і підтверджено підписом осіб, які підписали цей регістр, із вказівкою дати виправлення.
Виправлення помилки минулих років оформляються бухгалтерською довідкою, де приводиться зміст помилки, сума й кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку якої виправляються помилки.
1.5. Затвердити правила документообігу і технологію обробки облікової інформації в Почетненській сільській раді. (додаток 64).
1.6. Становити щомісяця меморіальні ордери й інші облікові регістри до 01 числа наступного місяця.
1.7. Дані меморіальних ордерів, інших облікових регістрів і додаткових довідок після ретельної перевірки, відбивати головним бухгалтером у Головній книзі, що є підставою для складання балансу. Після обробки меморіальні ордери, облікові регістри й довідки повинні бути підписані головним бухгалтером із вказівкою дати підпису.
1.8. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
1.9. Неухильно дотримувати вимог по дотриманню порядку оформлення первинних документів і строку надання їх до обліку з покладанням відповідальності за порушення вимог бухгалтерського обліку, несвоєчасне складання первинних документів і невірогідність відбитих у них.
1.10. Для забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності проводити інвентаризації активів і зобов'язань відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів , документів і розрахунків, затвердженої наказом Державного казначейства України від 30.10.1998р. № 90.
1.11. Установити строки проведення інвентаризації:
- матеріальних цінностей - щорічно;
- бланків суворої звітності - щокварталу;
- коштів у касі - щокварталу;
- основних фондів і нематеріальних активів - щорічно за станом на 1 листопада;
- у випадку зміни матеріально відповідальних осіб або виявлення розкрадань (недостач) - відповідно в момент зміни або факту виявлення розкрадання (недостач).
1.12. для здійснення інвентаризації й прийняття рішень по її результатах щорічно створювати постійно діючу інвентаризаційну комісію.
2. Облікову політику проводити по наступних принципах:
2.1. Вносити зміни в облікову політику у випадках зміни вимог Міністерства фінансів України, Державного казначейства України й інших органів, введення нових Положень, що забезпечують більш достовірне відбиття господарських операцій.
2.2. До прочих необоротних матеріальних активів (терміном служби більше одного року) відносити активи, відмінні від основних засобів (на підставі класифікації, представленої в Інструкції з обліку основних засобів і інших необоротних активів бюджетних організацій), вартісна оцінка яких не більше 1000 грн.
2.3. Нарахування зносу основних засобів і інших необоротних активів бюджетних установ робити відповідно до Інструкції по обліку основних засобів і інших необоротних активів бюджетних організацій, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000р. № 64.
2.4. Проводити переоцінку об'єктів необоротних активів у тому випадку, коли вартість необоротних активів (за даними бухгалтерського обліку) істотно відрізняється від справедливої вартості на дату складання балансу.
2.5. Облік запасів оборотних активів у матеріальній формі ведеться відповідно до Інструкції по обліку запасів бюджетних установ", затвердженої наказом Державного казначейства України від 08.12.2000р. № 125. Запаси враховуються по місцю їхнього відповідального зберігання й у бухгалтерії.
2.7. Забезпечити відповідність показників кошторисів доходів і витрат сільської ради доцільності запланованих витрат, правильності їхнього розподілу відповідно до економічної класифікації, відповідності законодавчим документам.
2.8. Дотримуватися жорсткого режиму економії бюджетних коштів. Не допускати перевитрати кошторисних асигнувань по кодах економічної класифікації. Забезпечувати ефективне й раціональне використання приміщень і комп'ютерної техніки, що перебувають на балансі сільради, а також їхня схоронність. Підсилити контроль за доцільністю й тривалістю міжміських телефонних переговорів, здійснюваних співробітниками сільради.
Форма оплати праці в Почетненській сільській раді- погодинна. Витрати на утримання апарата здійснює на підставі затвердженого кошторису і плану асигнувань на відповідний рік. Нижче розглянемо економічну характеристику показників діяльності Почетненської сільської ради на прикладі 2005 - 2006 рока.
Таблиця 2.1
Економічна характеристика показників діяльності Почетненської сільської ради за 2005 - 2006 роки
| Показники | 2005 рік | 2006рік | Динаміка | |
| грн. | % | |||
| Обсяг річних кошторисних асигнувань загального фонду | 304155 | 510891 | +206736 | +40 |
|
у т.ч. - на оплату праці ( КЕКВ 1111, 1120) |
289698 | 438937 | +149239 | +34 |
| - на господарські витрати ( КЕКВ 1130,1140,1160) | 10187 | 10954 | +767 | +7 |
| - на капітальні потреби ( КЕКВ 2000) | 4270 | 61000 | +56730 | +93 |
| Обсяг фінансування із загального фонду | 368840 | 558848 | +190008 | +34 |
| Обсяг касових витрат загального фонду | 291448 | 558848 | +267400 | +48 |
|
у т.ч. - на оплату праці ( КЕКВ 1111, 1120) |
232172 | 438061 | +205889 | +47 |
| - на господарські витрати ( КЕКВ 1130,1140,1160) | 55006 | 59789 | +4783 | +8 |
| - на капітальні потреби ( КЕКВ 2000) | 4270 | 60998 | +56728 | +93 |
| Обсяг річних кошторисних асигнувань спеціального фонду | 60468 | 119253 | +58785 | +49 |
|
у т.ч. - на оплату праці ( КЕКВ 1111, 1120) |
4571 | 7075 | +2504 | +35 |
| - на господарські витрати ( КЕКВ 1130,1140,1160) | 5897 | 11180 | +5283 | +47 |
| - на капітальні потреби ( КЕКВ 2000) | 50000 | 100998 | +50998 | +50 |
| Обсяг надходжень засобів спеціального фонду | 61078 | 117626 | +56548 | +52 |
|
у т.ч. - від платних послуг |
541 | 470 | -71 | -13 |
| - від орендної плати | 1478 | 2361 | +883 | +37 |
| -від благодійних внесків | 2559 | 3271 | +712 | +78 |
| -від надходжень на виконання доручень | 6500 | 6610 | +110 | +2 |
| - цільові фонди | 50000 | 104914 | +54914 | +52 |
| Обсяг касових витрат спеціального фонду | 60431 | 117626 | +57195 | +49 |
|
у т.ч. - на оплату праці ( КЕКВ 1111, 1120) |
7039 | 7068 | +29 | 0 |
| - на господарські витрати ( КЕКВ 1130,1140,1160) | 3392 | 9560 | +6168 | +65 |
| - на капітальні потреби ( КЕКВ 2000) | 50000 | 100998 | +50998 | +50 |
| Кредиторська заборгованість на кінець року | 4465 | 3000 | -1465 | -33 |
| Дебіторська заборгованість на кінець року | 0 | 1072 | +1072 | +100 |
| Первісна вартість необоротних активів на кінець року | 6219983 | 6207830 | -12153 | 0 |
| у т.ч. основні засоби | 6187557 | 6174542 | -13015 | 0 |
| Знос основних засобів | 3942625 | 4241445 | +298820 | +7 |
| Матеріали й продукти харчування | 2000 | 3459 | +1459 | +42 |
| Кошти на реєстраційних рахунках | 3746 | 940 | -2806 | -75 |
Джерело: Таблиця складена автором на підставі звіту установи
У результаті порівняльного аналізу за економічними показниками видно, що обсяг кошторисних асигнувань загального фонду й, відповідно, фінансування в 2006 році в порівнянні з 2005 роком значно збільшився. Наприклад, обсяг затверджених кошторисних асигнувань загального фонду зріс із 304155грн. в 2005 році до 510891грн. в 2006 році, тобто на 206736грн. або на 40%. Ріст обсягу фінансування в 2006році (558848грн.) у порівнянні з 2005роком (291448грн.) склав 190008грн. або 34%. Касові витрати загального фонду також зросли на 267400грн. або на 49%. Ріст кошторисних асигнувань, фінансування й витрат викликано, в основному, за рахунок росту витрат на оплату праці працівників бюджетної сфери.
Обсяг затверджених кошторисних призначень спеціального фонду також зріс в 2006р., у порівнянні з 2005р., на 58785грн. або на 49%. Ріст обсягу фактичних надходжень засобів за рахунок спеціального фонду склав 56548грн. або 52%, що викликано за рахунок росту обсягу цільових фондів, а також надходжень за рахунок засобів орендної плати. Касові витрати спеціального фонду також зросли на 57195грн. або на 49%. Ріст кошторисних асигнувань, фінансування й витрат викликано, в основному, за рахунок росту капітальних витрат ( за рахунок засобів цільових фондів - ремонт доріг і здійснення заходів, спрямованих на попереджень аварій).
В 2006р. виникла дебіторська заборгованість по доходах - у розмірі 1072грн. - за рахунок зайво сплачених внесків батьків за зміст дітей у дитячих садках (519грн.) і за рахунок зайво сплаченої орендної плати (553грн.)
Зниження кредиторської заборгованості на 1465грн. викликано погашенням в 2006р. заборгованості по виплатах згідно ст.57 Закону України "Про освіту".
Первісна вартість необоротних активів знизилася в 2006році, у порівнянні з 2005 роком на 12153грн. або на 0,2%. Залишки матеріалів і продуктів харчування зросли на 1459грн. або на 42%. Залишки коштів на реєстраційних рахунках знизилися - на 2806грн. або на 75%.
2.2 Аналіз організації бухгалтерського обліку в установі і шляхи її вдосконалювання
Організація бухгалтерського обліку доходів від ведення господарської діяльності Почетненською сільською радою представлена обліком власних надходжень за рахунок здачі в оренду приміщень, платних послуг по утриманню дітей у дитячих садках, безкоштовного одержання активів, одержання коштів з цільових фондів.
Щомісячна батьківська плата за утримання дітей у дитячому садку затверджується рішенням сесії Почетненської сільської ради і становить 30грн. за 1-у дитину. Батьківська плата вноситься в касу Почетненської сільської ради. Вся інформація з розрахунків з батьками за утримання дітей зводиться в накопичувальну відомість - меморіальний ордер № 15 (додаток 65). Плата за оренду нараховується щомісяця; орендарі сплачують оренду на рахунок Почетненської сільської ради на підставі виставленого рахунку ( додаток 66).
Розглянемо основну кореспонденцію рахунків, використовувану бухгалтерією сільради по обліку доходів у таблиці 2.2
Таблиця 2.2
Кореспонденція рахунків по обліку доходів
| Зміст операції | Дебет | Кредит |
| Нараховано батьківську плату за зміст дітей у дитячому садку | 674 | 711 |
| Надійшла батьківська плата | 301 | 674 |
| Нараховано орендну плату | 364 | 741 |
| Надійшла орендна плата | 301 | 364 |
| Безоплатне одержання основних засобів | 10-12 | 401 |
Витрати на утримання апарата Почетненської сільської ради можна умовно розділити на дві групи: витрати на оплату праці й витрати на господарські потреби (канцелярські витрати, поточний ремонт, відрядні, комунальні послуги).
Господарські витрати звичайно займають близько 30% від загальної суми затверджених асигнувань на поточний рік, однак, з погляду організації обліку, є найтрудомісткішими й найдеталізованими. Почетненська сільська рада купує канцелярські товари, необоротні матеріальні активи, ремонтує комп'ютерну техніку, меблі, а також здійснює інші витрати на утримання апарата.
Нижче розглянемо особливості ведення бухгалтерського обліку в Почетненській сільській раді: касових операцій, операцій на реєстраційних рахунках, операцій по оплаті праці, розрахункових операцій, облік запасів і необоротних активів. Ведення обліку здійснюється за допомогою робочого Плану рахунків ( додаток 67).
Касові операції, їхнє оформлення й облік здійснюються відповідно до постанови правління НБУ від 15.12.2004 № 637. Готівка може бути отримана з рахунків у банку, відкритих на ім'я органів Держказначейства на певну мету, вказану в чеку (зарплата, допомога з тимчасової непрацездатності, відрядні й т.д.).
Ліміт залишку в касі Почетненської сільради встановлений 603 грн. Установа може зберігати в касі готівку понад установлені ліміти тільки для оплати праці, допомоги з соціального страхування не понад 3-х робочих днів, включаючи день одержання грошей у банку. Всі касові операції веде касир, призначений на цю посаду наказом керівника установи.
Прийом готівки в касу проводиться по прибуткових касових ордерах, підписаним головним бухгалтером (додаток 68). Про прийом грошей видається квитанція з підписами головного бухгалтера й касира, завірених печаткою.
Видача готівки з каси проводиться по видаткових касових ордерах або по платіжних відомостях, підписаних керівником і головним бухгалтером.
Видачу грошей касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому документі. У видатковому касовому ордері ( додаток 69), крім основних реквізитів, вказуються найменування документа, що засвідчує особистість, його номер, дата й місце видачі документа, що свідчить про особистостей і підпис фактичного одержувача грошей.
Оплата праці проводиться касиром по платіжних відомостях (додаток 70), без складання видаткового касового ордера на кожного одержувача. На титульній сторінці платіжної відомості робиться дозвільний напис про видачу грошей за підписами керівника й головного бухгалтера, із вказівкою строків видачі грошей і суми прописом. Разові видачі грошей на оплату праці особам (відпускні, допомога з тимчасової непрацездатності, відрядні) проводяться по видаткових касових ордерах. Після видачі зарплати, касир наприкінці відомості робить напис про фактично виплачені суми й на відомості ставляться реквізити видаткового касового ордера.
Касові ордери повинні бути заповнені бухгалтерією тільки чорнилом темного кольору, пастою кулькових ручок і іншим способом, які забезпечать схоронність цих записів протягом установленого строку зберігання документа.
Під час одержання касового ордера або видаткового документа, касир зобов'язаний перевірити:
1) наявність і вірогідность підпису головного бухгалтера, а на видаткових документах - підпису керівника;
2) правильність оформлення документів;
3) наявність перерахованих у документі додатків.
У випадку недотримання хоча б одного з перерахованих вимог, касир повертає документи бухгалтерові для правильного оформлення. Касові ордери після одержання або видачі грошей підписуються касиром. Касові ордери до передачі в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів.
Касова книга повинна бути одна, прошнурована, пронумерована, опечатана. Кількість аркушів у касовій книзі повинне бути завірене підписами керівника й головного бухгалтера.
Записи в касовій книзі здійснюються в 2-х екземплярах через копірку. Другі екземпляри повинні бути відривними, що і є звітом касира. Перші екземпляри залишаються в касовій книзі. Обидва екземпляри нумеруються однаковими номерами. Підчищення, невмотивовані виправлення в касовій книзі заборонені. Виправлення засвідчуються підписами касира й головного бухгалтера. Записи в касовій книзі здійснюються касиром відразу ж після видачі або одержання грошей.
Щодня, наприкінці робочого дня касир підводить підсумки операцій за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число й передає в бухгалтерію як звіт касира ( додаток 71).
Касир відповідно до діючого законодавства несе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за схоронність всіх прийнятих їм цінностей.
У строки, установлені керівником (щокварталу), проводиться раптова ревізія каси з покупюрным перерахуванням всіх грошей і перевіркою всіх цінностей, що перебувають у касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій книзі. У випадку виявлення ревізією недостачі або надлишку цінностей у касі в акті вказується сума недостачі або надлишку й обставини їхнього виникнення.
Всі первинні касові документи наприкінці місяця зводяться в меморіальний ордер № 1 ( додаток 72).
Розглянемо основні проводки, які використовує бухгалтерієя сільради по обліку касових операцій у таблиці 2.3
Таблиця 2.3
Кореспонденція рахунків по обліку касових операцій
| Зміст операції | Дебет | Кредит |
| Одержання готівки з банку | 301 | 311 |
| Відновлення витрат за особисті переговори працівниками | 301 | 801 |
| Одночасно при оплаті у вузол зв'язку | 675 | 301 |
| Видача зарплати | 661 | 301 |
| Видача готівки відповідно до авансових звітів | 362 | 301 |
Тепер перейдемо до розгляду обліку операцій на реєстраційних рахунках.
Як і будь-яка бюджетна установа, Почетненська сільська рада обслуговується в Красноперекопському відділенні Державного казначейства.
Витрата коштів з реєстраційних рахунків здійснюється самостійно сільрадою. Для цього з метою обліку за правильним використанням бюджетних коштів у Держказначействі до кожного реєстраційного рахунку сільради відкривається особиста картка, що містить повну інформацію про обсяг виділених коштів на оплату витрат, про суму їхнього використання й залишку в розрізі статей бюджетної класифікації.
Оплата рахунків, пред'явлених сільраді, здійснюється після одержання виписки з реєстраційного рахунку й надання в казначейство необхідних розрахункових документів для проведення витрат.
Після звіряння з кошторисом доходів і витрат, а також залишками невикористаних асигнувань по розділах бюджетної класифікації суми, зазначені в платіжних дорученнях, казначейством перераховуються кошти , що перебувають на реєстраційному рахунку сільради, безпосередньо суб'єктам господарської діяльності за надані послуги й виконані роботи.
Перерахування здійснюється на підставі представлених платіжних доручень (додаток 73), що відповідають розрахункових документів (рахунків, договорів, актів виконаних робіт і т.д.), а також переліку платіжних доручень, реєстру фінансових зобов'язань розпорядників засобів бюджету, реєстру зобов'язань розпорядників засобів бюджету.
Видача готівки коштів для виплати заробітної плати, відрядних здійснюється після подачі касової заявки на