Облік розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства
Унаслідок зниження попиту на продукцію через зміну кон'юнктури рику збуту, а також унаслідок зниження платоспроможності покупців показники рентабельності продукції істотно знизилися.
На основі проведеного аналізу фінансової діяльності ТОВ «Енерго-2000» були зроблені наступні висновки. Не дивлячись на збільшення вартості майна підприємство в 2007 році, його фінансова стійкість залишилася на незадовільному рівні. Маючи на балансі значну по величині вартість оборотних активів, підприємство має потребу в більшій величині оборотних коштів, незважаючи на значну питому вагу в складі майна. Усі показники, що характеризують платоспроможність знаходяться на рівні нижче норми, що визвано, в основному, наявністю у підприємства значної суми кредиторської заборгованості.
Балансовий прибуток у 2007 році знизився майже на 19%. Це було викликано зниженням показників рентабельності, за рахунок втрати підприємством конкурентоздатності на ринку збуту. Показник оборотності основних засобів на кінець аналізованого періоду є не задовільним (395 днів), на що в основному вплинула оборотність дебіторської заборгованості (160 днів). На підставі цих даних був зроблений висновок про не ефективність використання майна підприємства.
У цілому на основі проведеного аналізу, були зроблені висновки, що свідчать про проблеми, пов'язані, насамперед, з поточним оперативним управлінням фінансами на ТОВ «Енерго-2000». Керуванню фінансами на підприємстві приділяється, занадто, мала роль. Це зв'язано з тим, що підприємство існує, порівняно недавно, форми внутрифірмових звітів ще не відпрацьовані. Власне кажучи, управління фінансами відбувається на рівні бухгалтерської служби і керівника підприємства. Тому необхідно організувати службу управління фінансами і провести ряд заходів щодо поліпшення фінансового стану відповідно до даних рекомендацій.
2.2 Організація обліку розрахунків з учасниками (засновниками) ТОВ «Енерго – 2000»
Важливим моментом є прийняття облікової політики і те, що, згідно з пунктом 2 статті 8 Закону про бухоблік, «питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи), відповідно до законодавства та установчих документів». Таким чином, правомірним буде розгляд питань, пов'язаних з організацією бухгалтерського обліку й обліковою політикою, і прийняття за ними рішень тільки власником(ами) підприємства.
Підготовка наказу про облікову політику підприємства (додаток А) на практиці є досить трудомісткою справою і вимагає від учасників цього процесу неабияких здібностей, комплексних знань усіх процесів, які відбувались на підприємстві і за його межами в минулому, здійснюються зараз і проводитимуться в майбутньому. Усе це потребує ґрунтовного аналізу подій і фактів, уміння бачити перспективу, неординарно мислити тощо.
Три фізичні особи заснували ТОВ «Енерго – 2000» (Додаток Д). Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами (ст. 50 Закону №1576). Статутний капітал ТОВ складається з вартості вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу ТОВ не може бути меншим розміру, встановленого законом (для ТОВ це 42,0 тис. грн) (ст. 52 Закону №1576, ст. 144 ЦКУ). Тому перше, що намітили засновники – розмір статутного фонду.
Формується статутний капітал у розмірі 100 тис. грн., з них грошові кошти – 50 тис. грн.; запаси –35 тис. грн.; основні засоби – 9 тис. грн.; нематеріальні активи – 6 тис. грн.
Таблиця 2.3. Кореспонденція рахунків з розрахунків з учасниками по формуванню статутного фонду ТОВ «Енерго – 2000»
| № з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Оголошено статутний капітал | 46 | 40 | 100000 |
| 2 | Внесено грошові кошти до статутного капіталу | 311 | 46 | 50000 |
| 3 | Внесено валютні кошти до статутного капіталу | 20 | 46 | 35000 |
| 4 | Внесено основні засоби | 10 | 46 | 9000 |
| 5 | Внесено нематеріальні активи | 12 | 46 | 6000 |
Відповідно до пункту 2 статті 66 Цивільного кодексу України одним з джерел формування майна підприємства є грошові кошти та матеріальні цінності, передані йому у власність засновниками як внесок до статутного капіталу. Таким чином, при передачі майна під-приємству як внесок до статутного капіталу засновник передає право власності на нього, а натомість одержує право власності на частку статутного капіталу, пропорційну вартості його вкладу. З вищесказаного виходить, що підприємство є власником майна, одержаного від засновників як внесок до статутного капіталу. Отже, воно зобов'язане дотримувати всі вимоги, встановлені нормативно-законодавчими актами для операцій прийому та зарахування на баланс підприємства таких матеріальних цінностей.
У бухгалтерському обліку відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. №246, запаси, внесені до статутного капіталу підприємства, зараховуються на баланс за первинною вартістю, визначеною виходячи з їх справедливої вартості, узгодженої із засновниками (учасниками) підприємства, з урахуванням витрат, пов'язаних з їх отриманням (сум ввізного мита, непрямих податків, що не відшкодовуються підприємству, транспортно-заготівельних витрат і т. п.).
Для обліку матеріалів, що поступають в ТОВ «Енерго – 2000» від засновників застосовується прибутковий ордер типової форми первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів №М-4, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 р. №193. Прибутковий ордер складається в одному примірнику матеріально відповідальною особою в день надходження цінностей на склад на підставі накладних, товарно-транспортних накладних і т. п. (Додаток В)
Згідно з пунктом 10 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92, основні засоби, внесені до статутного капіталу підприємства, також зараховуються на баланс за первинною вартістю, визначеною виходячи з їх справедливої вартості, узгодженої засновниками (учасниками) підприємства, з урахуванням витрат, пов'язаних з отриманням і доставкою.
Для документального оформлення операцій зарахування до складу основних засобів підприємства окремих об'єктів, в т.ч. отриманих від засновників як внесок до статутного капіталу, а також для обліку введення їх в експлуатацію застосовується акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів типової форми №ОЗ-1 (Додаток Г), затвердженої наказом Міністерством статистики України від 29.12.95 р. №352. Акт складається в одному примірнику на кожен окремий об'єкт приймальною комісією, призначеною розпорядженням (наказом) керівника підприємства (організації). Оформлений акт з прикладеною технічною документацією, що відноситься до даного об'єкту, передається до бухгалтерії підприємства, підписується головним бухгалтером і затверджується керівником підприємства.
Таким чином, в бухгалтерському обліку операції отримання від засновників, зарахування на баланс і визначення первинної вартості матеріальних цінностей – запасів та основних засобів здійснюються в однаковому порядку. Документальне оформлення операцій надходження і зарахування їх на баланс здійснюється в загальновстановленому порядку із застосуванням форм, затверджених відповідно для запасів і основних засобів.
В 2005 році один з засновників додатково вніс на поточний рахунок як поповнення статутного капіталу 22,5 тис. грн.
Одночасно були подані відповідні документи на збільшення статутного капіталу до 250 тис. грн. та зміни до статуту в зв’язку з прийняттям ще одного засновника.
Статутний капітал (кредит рахунку 40) повинен дорівнювати визначеному в статутних документах.
Сформовано статутний капітал:
Д-т 46 К-т 40 50 тис. грн.;
Д-т 311 К-т 46 50 тис. грн.
Отримано з поточного рахунку в касу: Д-т 30 К-т 311 6 тис. грн.
Видано під звіт на закупівлю канцелярських товарів: Д-т 372 К-т ЗО 6 тис. грн.
Списано закуплені канцелярські товари на адміністративні витрати:
Д-т 92 К-т 372 6 тис. грн.
Списано в кінці місяця витрати:
Д-т 791 К-т 92 6 тис. грн.;
Д-т 442 К-т 791 6 тис. грн.
Як бачимо, підприємство витратило гроші, отримало збитки в розмірі витрачених коштів, валюта балансу зменшується на цю суму, а статутний капітал не змінюється.
Зміни статутного капіталу можливі в разі:
– зміни номінальної вартості акцій;
– прийняття чи вибуття учасників;
– зарахування частини прибутку або резервного капіталу до статутного капіталу;
– анулювання викуплених акцій.
Для ТОВ «Енерго – 2000» можливі тільки прийняття або вибуття членів та зарахування частини прибутку (при наявності такого).
Для зміни статутного капіталу необхідно: рішення учасників; перереєстрація статутного капіталу; протягом 3 днів повідомити податкову інспекцію. В «Примітках до фінансових звітів» необхідно зазначити розмір і причини змін у статутному капіталі.
На протязі 2006 та 2007 років засновники вносили кошти на поповнення статутного капіталу, відповідно по роках, 48,1 та 37,3 тис. грн.
Внески були зроблені грошовими коштами.
Як було сказано вище, на 1 січня 2008 року розмір статутного капіталу ТОВ «Енерго – 2000» становив 207,9 тис. грн.
В січні 2008 року один із засновників вирішив вийти з числа засновників і постало питання повернення внесків учаснику ТОВ при виході із товариства.
Перед тим як перейти до бухгалтерського обліку повернення внесків учасників при виході їх з ТОВ, нагадаємо, що у засновників, крім обов’язку вносити внески до статутного фонду, є ще й певні права. Одним із них є право на одержання компенсації своєї частки в активах підприємства при виході зі складу засновників.
Так, у статті 54 Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року №1576-XII прямо сказано: «При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді».
Звернемо увагу, що йдеться не про повернення первинного внеску, а про виплату частки. При цьому її відмінність від внеску полягає в наступному:
– внесок – величина постійна і не залежить від фінансово-господарської діяльності підприємства. Єдиний виняток – випадок, коли засновники вирішують змінити розмір статутного фонду;
– частка в грошовому вираженні – величина не постійна і може змінюватися залежно від результатів діяльності підприємства.
Проте у відсотковому вираженні вона звичайно ж, незмінна і зафіксована в установчих документах підприємства.
Зрозуміло, для того щоб виплатити частку учаснику при його виході з товариства, її величину потрібно розрахувати.
Бухгалтерський облік розрахунків з учасником при його виході з товариства покажемо на числовому прикладі ТОВ «Енерго – 2000» в таблиці 2.3. При цьому врахуємо те, що ТОВ «Енерго – 2000» – платник єдиного податку і може використовувати як основний, так і спрощений План рахунків.
Засновник при створенні підприємства ТОВ «Енерго – 2000», як внесок до статутного фонду в 2006 році вніс автомобіль (табл. 2.3). Його вартість становить 45000 грн.
Первісною вартістю автотранспортного засобу (далі авто), отриманого як внесок у статутний фонд, є справедлива вартість, погоджена з засновниками, плюс витрати по:
1. Сплаті обов'язкових зборів і платежів при реєстрації (перереєстрації).
2. Доставці і страхуванню ризиків при доставці.
3. Доведенню авто до стану, у якому воно стає придатне до використання за призначенням;.
Якщо вище перелічені витрати гасяться відповідно до установчого договору за рахунок засновника, то вони разом з вартістю авто відносяться на зменшення його (засновника) заборгованості по внесках у статутний фонд підприємства.
Таблиця 2.3. Відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій по розрахунку з учасником при його виході з товариства
| № з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Відображено зменшення статутного капіталу на суму, записану в установчих документах підприємства | 40 «Статутний капітал» | 452 «Вилучені вклади й паї» | 45000 |
| 2 | Відображено заборгованість ТОВ перед засновником | 452 «Вилучені вклади і паї» | 672 «Розрахунки за іншими виплатами» | 45000 |
| 3 | Передано автомобіль за залишковою вартістю в рахунок погашення заборгованості ТОВ перед засновником. | 672 «Розрахунки за іншими виплатами» | 105 «Транспортні засоби» | 40000 |
| 4 | Списано суму амортизації, нарахованої за період експлуатації автомобіля | 131 «Знос основних засобів» | 105 «Транспортні засоби» | 5000 |
| 5 | Списано на фінансові витрати різницю між виплачуваною часткою засновника і сумою, записаною в установчих документах (50000 грн. – 45000 грн.) | 952 «Інші фінансові витрати» | 672 «Розрахунки за іншими виплатами» | 5000 |
| 6 | Відображено суму доплати засновнику | 672 «Розрахунки за іншими виплатами» |
30
«Каса» |
10000 |
Вартість автомобіля, переданого як внесок у статутний фонд, не є валовим доходом підприємства-одержувача на підставі п.п. 4.2.5 Закону про прибуток. У ньому сказано, що вартість майна, отриманого платником податків у вигляді прямих інвестицій чи реінвестицій у корпоративні права, не включаються до складу валових доходів. При цьому необхідно пам'ятати, що якщо підприємство, до статутного фонду якого вноситься таке авто, самостійно сплачує збори на реєстрацію (перереєстрацію) даного авто, а так само несе витрати з доставки, то такі витрати не відносяться до валових витрат, а включаються до первісної вартості автомобіля. Що стосується витрат, пов'язаних зі страхуванням, витрат пов'язаних з доведенням авто до стану, придатного для його використання за призначенням, то такі витрати відносяться до первісної вартості авто (п. 8.4.1 Закону про прибуток). Передача автомобіля в статутний фонд підприємства не є об'єктом обкладання ПДВ згідно п.п. 3.2.8 Закону про ПДВ. Тому в продавця не виникають податкові зобов'язання, а в покупця – податковий кредит. Крім тих витрат, що здійснюються самим підприємством, у статут якого вноситься авто.
На момент виходу з товариства власнику розрахували його частку в майні підприємства. Її розмір склав 50000 грн. Її виплату зробили шляхом повернення автомобіля за залишковою вартістю 40000 грн. і виплати 10000 грн. з каси підприємства.
Звернемо увагу, що є випадки, коли вихід одного з учасників не призводить до зміни статутного капіталу. Наприклад: корпоративні права засновника, що вибув, переходять до новоприбулого засновника; частка у статутному фонді вибулого засновника переходить у рівних частках засновникам, які залишилися, і ті в цьому самому звітному періоді погашають виниклу заборгованість за вкладами.
У Журналі 7 (Додаток Ж) відображаються операції про зміни у складі власного капіталу підприємства, про нарахування, одержання і витрачання забезпечень, майбутніх витрат і платежів і коштів цільового призначення (за кредитом рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49).
Відомості 7.1, 7.2, 7.3 забезпечують накопичення аналітичних даних щодо додаткового капіталу, використання прибутку, забезпечень майбутніх витрат і платежів за період з початку поточного року.
Аналітичний облік в розрізі об'єктів позабалансового обліку ведеться у Відомості 8, в яку з регістрів аналітичного обліку за попередній рік переносяться дані на початок поточного року (до граф 1 – 6).
За простою системою позиційним способом заносяться дані до граф 1 – 6 – про надходження (одержання, надання тощо), до граф 7 – 12 – про вибуття (використання, списання, повернення, сплату тощо) об'єктів позабалансового обліку (орендовані основні засоби, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, устаткування, прийняте для монтажу, матеріали, прийняті для переробки, товари, прийняті на комісію, списана дебіторська заборгованість, невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей та ін.). На кінець кожного місяця наводиться вартість залишку об'єктів позабалансового обліку (графа 5) як результат підрахунків показників у цій графі на початок місяця, записів за поточний місяць у цій графі, а також у графах 8 і 11. При необхідності Відомість 8 продовжується додатковими аркушами такого самого змісту і формату.
2.3 Відображення інформації про формування власного капіталу у фінансовій звітності
За сучасних умов в процесі фінансово-господарської діяльності підприємства постійно здійснюють регулювання різних видів власного капіталу відповідно до вимог законодавства України та затверджених П(С) БО.
Склад власного капіталу наведено у першому розділі пасиву Балансу (ф. №1), який включає статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, неоплачений капітал, вилучений капітал. Власний капітал є основним показником фінансової стабільності підприємства, що забезпечується за рахунок власних внутрішніх джерел. Будь-яка зміна власного капіталу протягом звітного року повинна бути проаналізована власниками підприємства та іншими зацікавленими особами, в тому числі потенційними інвесторами, кредиторами, державними органами, з метою прийняття відповідних рішень. При цьому важливою є інформація не лише про зміни, що відбулися, але і їх джерела. Дані балансу не розкривають причин зміни розміру окремих видів власного капіталу. Для цього передбачена окрема форма річної фінансової звітності підприємства – Звіт про власний капітал (ф. №4).
Структура і склад Звіту про власний капітал (ф. №4) передбачають розкриття причин, які протягом звітного року вплинули на структуру та величину власного капіталу підприємства. Графічно Звіт про власний капітал (ф. №4) є оборотною відомістю з елементами шахової відомості в розрізі окремих видів власного капіталу підприємства та причин їх зміни. Операції, що призводять до зміни розміру власного капіталу, групуються за однорідними статтями і розміщуються по горизонталі Звіту (ф. №4), а види власного капіталу – по вертикалі за окремими графами. На перетині відповідних вертикальних граф і горизонтальних рядків записуються необхідні дані, що призвели до зміни окремих видів власного капіталу. Форма Звіту про власний капітал і методика його заповнення визначаються П(С) БО 5 «Звіт про власний капітал» [4]. Проте в П(С) БО 5 не надається детальної розшифровки окремих або можливих статей змін власного капіталу, а розкривається лише загальна інформація, яка відображається за окремою статтею або групою статей певного розділу.
Розглянемо більш детально формування окремих розділів і статей до них на прикладі окремих операцій.
Методологічно Звіт про власний капітал складається із шести розділів:
1. Коригування;
2. Переоцінка активів;
3. Чистий прибуток (збиток) за звітний період;
4. Внески учасників;
5. Вилучення капіталу;
6. Інші зміни в капіталі.
Крім того, в окремих стрічках записують такі показники, як «Залишок на початок року», «Скоригований залишок на початок року», «Разом змін в капіталі», «Залишок на кінець року».
В першому розділі відображають коригування залишків окремих видів власного капіталу на початок року внаслідок зміни облікової політики, виправлення допущених помилок минулих звітних років та помилок звітного року, виявлених після оприлюднення фінансової звітності. Цей розділ Звіту (ф. №4) формують за методикою, визначеною П(С) БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», П(С) БО 22 «Вплив інфляції». Метою складання цього розділу є визначення скоригованих залишків окремих видів власного капіталу з урахуванням допущених помилок минулих звітних періодів, змін облікової політики, інших подібних операцій, що повинні відображатися на початок звітного року. Структура цього розділу відповідає його меті і забезпечує користувачів інформацією у достатньому обсязі.
У другому розділі Звіту (ф. №4) відображають зміни у складі іншого додаткового капіталу в результаті переоцінки різних видів необоротних активів: сум дооцінки основних засобів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва та сум уцінки цих видів необоротних активів, які виникли внаслідок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою звітних уцінок, але не більше зазначеного перевищення.
Третій розділ Звіту про власний капітал (ф. №4) узагальнює статті Чистого прибутку (збитку) за звітний період і Розподіл прибутку.
Четвертий розділ Звіту називається «Внески учасників» і відображає зміни щодо збільшення статутного капіталу.
Одночасно із формуванням статутного капіталу внаслідок створення підприємства або збільшення існуючого його розміру можуть виникати операції, які призводять до збільшення Додатково вкладеного капіталу.
Так, різниця між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій обліковується у вигляді емісійного доходу на рахунку 421 «Емісійний дохід» в кореспонденції: Дебет рахунків 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках»
Кредит рахунка 421 «Емісійний дохід»
або
Дебет рахунка 46 «Неоплачений капітал»
Кредит рахунка 421 «Емісійний дохід»
Інший вкладений засновниками підприємства (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески без рішень про зміну розміру статутного капіталу обліковують на субрахунку 422 «Інший вкладений капітал». Зарахування внесених активів засновниками понад зареєстрований статутний капітал в обліку відображають по дебету рахунків відповідних активів і кредиту рахунку 422 «Інший додатковий капітал». Оскільки формування показників внесків учасників відбувається паралельно із збільшенням статутного (пайового) капіталу, додатково вкладеного капіталу, то доцільно було б розмістити статті, які призводять до їх збільшення також у цьому розділі. При формуванні окремих статей розділу «Внески учасників» слід вказувати, на наш погляд, конкретно назву капіталу, який збільшується, тобто Емісійний дохід чи Інший вкладений капітал.
П'ятий розділ Звіту про власний капітал (ф. №4) узагальнює інформацію щодо зменшення статутного, пайового капіталів, а також додатково вкладеного капіталу в результаті вилучення внесків засновників та учасників, зменшення номінальної вартості акцій, анулювання викуплених акцій тощо. Всі ці зміни відображають одночасно у складі Вилученого капіталу. Повторне вилучення акцій, часток з послідуючим їх перепродажем не впливає на розмір зареєстрованого статутного капіталу, але може змінювати (збільшувати чи зменшувати) Додатково вкладений капітал, при умові, що акції викуповуються за ціною вище номінальної вартості або повторно розміщуються за ціною, нижчою від вартості зворотного викупу. Ці операції складають основну частину змін у складі Вилученого капіталу.
3. Шляхи вдосконалення обліку розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства
3.1 Проблемні питання збереження інвестицій власників підприємств
Цивільним кодексом України значно посилена відповідальність господарських товариств перед кредиторами. В агропромисловому комплексі України господарські товариства (ГТ) створено, як правило, в формі акціонерних товариств (АТ) та товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ).
З прийняттям нового Цивільного кодексу України (ЦКУ), проблему коригування статутного капіталу ГТ, виходячи з вартості його чистих активів на кінець фінансового року досліджували В.П. Бондар, О.Г. Величко [9, с. 70–76], В. Кравчук [31].
Разом з тим, практика засвідчує, що методику контролю за чистими активами слід поширити на всі підприємства колективної форми власності розглядати її, в першу чергу, з точки зору відповідальності керівних органів підприємств за збереженням власності як його засновників, так і кредиторів.
Для початку слід з’ясувати суть додаткових вимог ЦКУ щодо діяльності ГТ.
Статті 144, 155 ЦКУ додатково вимагають для всіх ГТ, в т.ч. і ТОВ, дотримання трьох принципових положень. Що стосується ТОВ:
Перше. Мінімальний розмір статутного капіталу (СК) для ТОВ не може бути меншим розміру, встановленого законодавчо.
Друге. ЦКУ визначено, що рівень (в т.ч. і мінімальний) СК ТОВ має гарантувати інтереси його кредиторів.
Третє. Для підтримання на належному рівні гарантій кредиторів ЦКУ зобов’язує ТОВ відстежувати паритет між величиною зареєстрованого СК і реальною вартістю своїх чистих активів, а також стежити за тим, щоб під час таких коригувань величина СК в співвідношенні з вартістю чистих активів не зменшувалась нижче встановленого законом мінімуму. Нормою ст. 144 ЦКУ визначено, що якщо після закінчення другого або кожного наступного фінансового року діяльності СТОВ вартість чистих активів виявиться меншою розміру його СК, то ТОВ зобов’язане оголосити про зменшення свого СК і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. При цьому, згідно з нововведеннями ЦКУ, зменшення СК допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов’язань ТОВ на відшкодування їм збитків.
Отже, ЦКУ зобов’язав ТОВи визначити вартість їх чистих активів вже за даними річної звітності за рік, та проводити цю роботу за результатами кожного наступного фінансового року. При цьому важливо, щоб вартість чистих активів не була нижчою за суму СК, що є зафіксованим в установчих документах ТОВ. Останній (СК), в свою чергу, має відповідати вимогам чинного законодавства щодо мінімального розміру СК для ТОВ.
В разі невиконання вимог ЦКУ, відповідно до Господарського кодексу України (п. 15 ст. 88) за рішенням суду може бути скасовано (припинено) державну реєстрацію суб'єкта господарювання з усіма негативними для кредиторів та власників ТОВ наслідками.
В ЦКУ йдеться лише про розрахунок вартості чистих активів за підсумками фінансового року. Такий розрахунок слід проводити за даними фінансової звітності, вимоги до складання і подання якої визначені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та П(С) БО.
П(С) БО №19 «Об’єднання підприємств» визначає чисті активи як активи підприємства за вирахуванням його зобов’язань.
На сьогоднішній день Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України (ДКЦПФРУ) схвалено (рішенням №485 від 17.11.04 р.) Методичні рекомендації щодо визначення вартості чистих активів АТ. Запропонована методика розрахунку проводиться за даними бухгалтерської звітності відповідно до П(С) БО №2 «Баланс». Оскільки норми П(С) БО №2 застосовуються до підприємств усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), вважаємо, що методику ДКЦПФРУ доцільно застосовувати і для ТОВ, і для інших підприємств колективної форми власності.
Зміст Методики розрахунку вартості чистих активів наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1. Методика розрахунку вартості чистих активів сільгосппідприємств
|
№ п/п |
Статті балансу | Код рядка балансу |
| 1. | Активи підприємства (1.1+1.2+1.3) | 280 |
| 1.1 | Необоротні активи | 080 |
| 1.2 | Оборотні активи | 260 |
| 1.3 | Витрати майбутніх періодів | 270 |
| 2. | Зобов’язання підприємства (2.1+2.2+2.3+2.4) | (630–380) |
| 2.1 | Забезпечення наступних витрат і платежів | 430 |
| 2.2 | Довгострокові зобов’язання | 480 |
| 2.3 | Поточні зобов’язання | 620 |
| 2.4 | Доходи майбутніх періодів | 630 |
| 3. | Вартість чистих активів (1–2) | 380 |
Як видно з таблиці 3.1 вартість чистих активів – це не що інше, як власний капітал підприємства. Саме цю величину слід контролювати не допускаючи її зменшення нижче рівня величини статутного капіталу ТОВ (рядок 300 «Балансу»).
Що стосується АТ, то питання контролю тут вирішено. Обов’язкова звітність до ДКЦПФР за результатами їх роботи за рік передбачає не тільки необхідність визначення і наведення в звітності вартості чистих активів, але і необхідність підтвердження достовірності цих даних у висновку незалежної аудиторської фірми.
Для ТОВ питання контролю за вартістю чистих активів є внутрішньою справою їх власників та кредиторів.
Внесенням останніх змін до закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» передбачається обов’язкове подання частини фінансової звітності і до органів державної реєстрації підприємств, що можна розцінити як намагання держави контролювати ситуацію.
На сьогоднішній день важливо довести до відому власників ТОВ необхідність проведення ними контролю за дотриманням дирекціями підприємств параметрів ефективного господарювання та надійного покриття зобов’язань. Рекомендаціями в цьому можуть бути: по-перше, обов’язкове включення питання контролю вартості чистих активів до планових перевірок ревізійних органів ТОВ та обговореного цього на зборах власників; по-друге, звернення до підприємств – самих кредиторів, в.т.ч. і об’єднань співвласників, щодо надання їм для контролю офіційної звітності підприємств.
Кредиторам слід знати, що ч. 3 ст. 16 Закону України «Про господарські товариства» допускає зменшення СК ТОВ за відсутності заперечень від кредиторів. Тоді, коли ЦКУ вимагає від ТОВ лише повідомити кредиторів і врегулювати з ними питання про подальшу долю зобов’язань за їх участю в порядку, встановленому законом. На сьогодні лише Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців» дає тлумачення як це має бути зроблено: «Рішення про зменшення статутного фонду юридичної особи підлягає обов’язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації».
Отже, якщо кредитори не будуть цікавитись справами підприємств, яким вони довірили своє майно і «чомусь» не зможуть прочитати «об’яв в газеті», то вони ризикують своє майно втратити. Набагато доцільніше об’єднанням співвласників постійно контролювати ситуацію з чистими активами підприємств і в разі загроз письмово вимагати розрахунку з ними, вилучати майно і т. п.
Варто наголосити, що кредиторів має цікавити саме вартість чистих активів підприємства, а не саме по собі зменшення статутного капіталу. Насправді зменшення СК не перебуває у причинному зв’язку із виконанням чи невиконанням ТОВ своїх зобов’язань. Наприклад, коли причиною зменшення СК є вихід учасників з ТОВ-то при цьому просто зменшується об’єм корпоративних прав власників. Це кредиторів цікавити не повинно. Єдине, що їм має бути не байдуже і що може вплинути на їх майнові інтереси – це зменшення вартості чистих активів підприємства. Їх вартість залежить від ефективності господарювання, кон’юнктури нестабільного сільськогосподарського ринку і т. п., але не від розміру статутного (пайового) капіталу. І саме за цим потрібно постійно слідкувати.
Запропонуємо власникам підприємств вихід з ситуації, коли вартість чистих активів виявиться меншою за розмір СК.
Перший варіант. Збори власників можуть уникнути необхідності зменшення СК, прийнявши рішення про проведення переоцінки активів або здійснення додаткових вкладів (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2. Уникнення підприємствами необхідності зменшення статутного (пайового) капіталу за рахунок здійснення додаткових внесків учасників (за вимогами ЦКУ)
|
№ п/п |
Зміст господарської операції | Бухгалтерські записи | |
| Д-т | К-т | ||
| 1. |
Оформлено (актами) звітами переоцінку основних засобів. Порядок та облік переоцінки (до оцінки та уцінки) основних засобів здійснюється на підставі пп. 16–21 П(С) БО «Основні засоби». Процедура до оцінки зводиться до визначення індексу переоцінки та збільшення первісної вартості і зносу основного засобу з одночасною відповідною зміною додаткового капіталу. |
10 «Основні засоби» | 423 «До оцінка активів» |
| 2. | Взято на баланс виявлені необоротні активи | 12 «Нематеріальні активи» | 423 |
| 3. | Згідно рішення зборів прийнято від власників додаткові внески | 10, 14, 20, 26, 27, 30 та інші рах. |
422 «Інший вкладений капітал» 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» |
Так згідно п. 16 П(С) БО №7 «Основні засоби» підприємство може переоцінювати активи, якщо їх залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої. Окрім того, підприємство може проінвентаризувати та взяти на баланс наявні в нього нематеріальні активи.
Варто зазначити, що дані операції доцільно проводити лише в