Xreferat.com » Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Організаційні процедури аудиту довгострокових кредитів банків (на прикладі ТзОВ "Західно-Українська енергетична компанія")

Організаційні процедури аудиту довгострокових кредитів банків (на прикладі ТзОВ "Західно-Українська енергетична компанія")

Размещено на /

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут економіки і менеджменту


Кафедра обліку та аналізу


Курсовий проект

на тему:

Організаційні процедури аудиту довгострокових кредитів банків (на прикладі ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»)

з дисципліни «Організація і методика аудиту»


Виконала:

Студ.гр.ЕОАм-12

Єгорова І.Ю.

Прийняв:

Чубай В. М.


Львів 2010

ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти проведення аудиту довгострокових кредитів банків ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії»

Мета і завдання аудиту довгострокових кредитів банків та аудиту фінансового стану підприємства

Методика аудиту довгострокових кредитів банків та аудиту фінансового стану

Законодавчо-нормативне регулювання обліку та аудиту довгострокових кредитів банків і аналізу фінансового стану підприємства

Типові порушення, що виявляються при аудиті довгострокових кредитів банків

РОЗДІЛ 2. Організація, здійснення та узагальнення результатів аудиту довгострокових кредитів банків ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії» в межах перевірки достовірності фінансової звітності

Характеристика ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія»

Організація аудиторської перевірки довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія»

Здійснення аудиту довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»

Здійснення перевірки взаємоузгодженості даних форм фінансової звітності ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»

Здійснення аудиту фінансового стану ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія»

Узагальнення результатів аудиторської перевірки фінансової звітності ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія»

РОЗДІЛ 3. Формування рекомендацій щодо виправлення таких помилок, які виявлені при аудиті ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії»

3.1 Наявні і потенційні наслідки порушень та помилок, що виявлені при аудиті довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»

Рекомендації щодо виправлення порушень та помилок, які виявлені при аудиті довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»

3.3 Рекомендації щодо формування на ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія» механізму внутрішнього аудиту довгострокових кредитів банків для запобігання порушенням

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП


У процесі своєї діяльності кожне підприємство вступає у господарські відносини із постачальниками, працівниками, покупцями та іншими юридичними і фізичними особами. Ці відносини забезпечують нормальне функціонування підприємства. При встановленні господарських відносин між сторонами виникають певні права і зобов'язання.

Для прийняття суб’єктами фінансово-господарської діяльності управлінських рішень виникає потреба у підтвердженні достовірності і повноти інформації, наданій у фінансовій звітності підприємства. Саме професійна перевірка фінансової звітності незалежними суб’єктами – аудиторами і має це забезпечити.

Довгострокові зобов’язання відображаються в пасиві балансу, а значить впливають на показники фінансової стійкості та ліквідності підприємства. Джерелом інформації для відображення довгострокових зобов’язань у фінансовій звітності є дані бухгалтерського обліку. Таким чином, питанням організації та порядку обліку довгострокових зобов’язань у бухгалтерському обліку набувають актуальності.

Метою даного курсового проекту є закріплення теоретичних знань та поглиблення практичних навиків з дисципліни «Організація і методика аудиту» на основі дослідження обліку довгострокових зобов’язань на ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія». Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:

досліджено нормативно-правову базу яка стосується обліку довгострокових зобов’язань;

досліджено економічний зміст та сутність довгострокових зобов’язань;

вивчено принципи бухгалтерського обліку довгострокових зобов’язань;

проведено аудиторську перевірку довгострокових кредитів банку та фінансового стану підприємства на ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»;

розглянуто синтетичний та аналітичний облік довгострокових кредитів банку ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»;

узагальнено результати проведеного аудиту.

Методологічною базою дослідження є наукові праці вітчизняних учених, нормативні та законодавчі документи, монографії та спеціальну література у сфері обліку довгострокових зобов’язань. У роботі застосовувалися загальнонаукові методи теоретичного узагальнення і порівняння, абстрагування, аналізу та ін.

Об’єктом дослідження стала фінансова звітність на ТЗоВ «Західно-Українська енергетична компанія».

В Розділі 1 «Теоретичні аспекти проведення аудиту довгострокових кредитів банків ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії» курсового проекту аналізуються теоретичні аспекти проведення аудиту даного підприємства, в т.ч. ставиться мета і і окреслюються конкретні завдання щодо аудиту довгострокових кредитів банку та фінансового стану підприємства; аналізується методика аудиту довгострокових кредитів банків та аудиту фінансового стану підприємства; вивчається законодавчо-нормативне регулювання обліку та аудиту; наводяться типові порушення що виявляються при аудиті довгострокових кредитів банку.

В Розділі 2 «Організація, здійснення та узагальнення результатів аудиту довгострокових кредитів банків ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії» в межах перевірки достовірності фінансової звітності» надається характеристика підприємства, перелік документів, що використовуються при проведенні аудиту ; здійснення аудиту ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» щодо довгострокових кредитів банкуі достовірності фінансової звітності, фінансового стану підприємства; узагальнюються результати аудиторської перевірки оформленням аудиторських висновків.

В Розділі 3. «Формування рекомендацій щодо виправлення таких помилок, які виявлені при аудиті ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії» надається характеристика наявних і потенційних наслідків порушень і помилок, що виявлені при аудиті довгострокових кредитів банків ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія», рекомендації щодо їх виправлення та щодо формування механізму внутрішнього аудиту на підприємстві для запобігання порушенням. За результатами аналізу розробляють заходи поліпшення фінансового стану підприємства.

У висновках проаналізовано кожен із трьох розділів курсового проекту та зроблено узагальнення щодо досягнення його мети.


РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти проведення аудиту довгострокових кредитів банків ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії


1.1 Мета і завдання аудиту довгострокових кредитів банків та аудиту фінансового стану підприємства


У забезпеченні підприємств коштами, потрібними для здійснення нормальної виробничої діяльності, велику роль відіграють кредити банків. Значення кредитів банків як джерела фінансування виробничо-господарської діяльності особливо зростає у періоди, коли надходжень коштів за реалізовану продукцію ще немає або їх не досить у зв'язку з відсутністю в певні періоди року продукції для реалізації.

Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов'язання – це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а Інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду – сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

Підходи до визначення зобов'язань різні, їх розглядають як борг, як суму витрат, як залучений капітал, як розрахункові відносини та як частину вартості майна.

Головною метою перевірки довгострокових кредитів на підприємстві є виявлення достовірності цільового використання отриманих кредитів та правильності оформлення їх в бухгалтерській звітності.

До завдань аудиторської довгострокових кредитів банків перевірки відносять наступне:

- виявлення помилок реєстрації факту отримання довгострокових кредитів підприємством у бухгалтерському обліку;

- виявлення зловживань щодо використання кредитних грошей посадовими особами;

- відповідність нарахування відсотків за користування кредитом та додаткових відсотків за простроченими кредитами;

- перевірка факту сплати суми довгострокових кредитів та нарахованих по ньому відсотків.

Результати фінансово - господарської діяльності підприємств визначаються на завершальній стадії виробничої і збутової діяльності. 

Основним критерієм діяльності підприємства є отримання доходу. Тому метою аудиту фінансового стану підприємства є визначення правильності відображення фінансового стану підприємства у фінансовій звітності. Доходи (згідно П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення забов"язань, які призводять до зростання власного капіталу. Відповідно до П(С)БО 15 "Доходи" повинні відображатися в звіті про фінансові результати, в балансі і в звіті про рух грошових коштів. В звіті про фінансові результати відображають доходи звітного періоду. 

Тому починаючи перевірку, аудитор повинен ознайомитися з балансом та звітом про фінансові результати (Ф №2), звітом про рух грошових коштів (Ф№3), що дасть можливість зорієнтуватися в джерелах формування доходу підприємства, мати загальну оцінку фінансового стану підприємства, ефективності виробництва.

Потім проводиться аудит в розрізі джерел формування балансового прибутку.

Джерелами інформації для аудиту є дані обліку з рахунків 701,702,703,704. За Кредитом рахунків відображається збільшення (одержання) доходу, за Дебетом - належна сума непрямих податків (Акцизного збору, ПДВ).

Особлива увага звертається на відображення фінансових результатівпри наявності бартерних операцій, експорту продукції, погашення заборгованості працівникам з оплати праці готовою продукцією підприємства.

Завданням аудиту є:

- Оцінка динаміки показників формування прибутку, обгрунтованості фактичної величини утворення прибутку.

- Виявлення і вплив різних факторів на величину прибутку. 

- Оцінка можливих резервів подальшого зростання прибутку на основі оптимізації витрат виробництва.


1.2 Методика аудиту довгострокових кредитів банків та аудиту фінансового стану


Взагалі аудит - це системний процес який проводиться незалежно від зовнішніх факторів.

Методика аудиту довгострокових кредитів банків включає в наступні етапи:

Здійснення інвентаризації довгострокових кредитів банків,

Перевірку наявності первинної документації зі всіма господарськими операціями щодо довгострокових кредитів банків,

Перевірку документального оформлення та відображення в обліку інвентаризації довгострокових кредитів банків,

Перевірку відповідності довгострокових кредитів банків критеріям визнання згідно П(С)БО 11 «Зобов’язання»,

Перевірку цільовості використання довгострокових кредитів банку,

Документальне оформлення знайдених порушень при дослідженні документів, операцій і записів.

Інтенсивний розвиток комп'ютерної техніки дав відповідний поштовх започаткуванню, а відтак і удосконаленню методів аудиту в комп'ютерному середовищі. Запровадження комп'ютерної техніки і технології вплинуло і на ефективність аудиту, особливо внутрішніх перевірок. З'явилася можливість точного розрахунку ліквідності підприємств, довгострокової платоспроможності, оцінки рентабельності активів, капіталу і фондовіддачі. Причому облікові системи, які використовують комп'ютери, сприяють здійсненню аудиторських перевірок із використанням комп'ютерної мережі клієнта. Цей прийом відомий як методика аудиту з використанням комп'ютерів Існують дві основних складові, які використовує внутрішній аудитор:

* програмне забезпечення аудиту: комп'ютерні програми, що використовуються для перевірки змісту файлів клієнта;

* контрольні дані: дані, що використовуються аудитором для комп'ютерної обробки з метою перевірки функціонування комп'ютерних програм клієнта.

Юридичним джерелом договірних господарських зобов'язань є господарський договір. Цивільний кодекс (ЦК) України називає господарський договір однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань. Договір є юридичним фактом. Однак не всі зобов'язання встановлюються договором: значна їх частина визначається адміністративними актами, іншими правомірними чи неправомірними діями.

Правове поняття зобов'язання має декілька складових: зміст зобов'язання, суб'єкти зобов'язання та правовідносини між суб'єктами. Суб'єктом зобов'язання, як і в будь-яких інших цивільно-правових відносинах, може бути будь-яка юридична або фізична особа. Сторона, яка має право вимагати від іншої сторони виконання певної дії, називається кредитором, а сторона, яка зобов'язана виконати вимогу кредитора, – боржником. Об'єктом майнових прав є майно, а об'єктом зобов'язального права виступає дія.

В Формі № 1 «Баланс» поняття "зобов'язання" вужче, ніж в цивільному законодавстві: зобов'язання в бухгалтерському обліку виникає не тільки з Цивільного кодексу, а й з інших галузей права: фінансового, трудового чи окремих законодавчих актів, що регулюють економічні відносини;

В курсовому проекті було досліджено один вид зобов’язань – це довгострокові зобов’язання. До довгострокових зобов’язань відносяться отримані позики, випущені облігації, видані закладні, векселі видані, зобов'язання по оренді тощо, якщо вони розраховані на строк погашення більше одного року. В структурі балансу вони представлені чотирма статтями: довгострокові кредити банків, інші довгострокові фінансові зобов’язання, відстрочені податкові зобов’язання та інші довгострокові зобов’язання. Для визнання зобов'язань повинні бути дотримані дві умови відповідно до [2]:

1) оцінка їх може бути достовірно визначена;

2) існує ймовірність зменшення економічних вигод внаслідок їх погашення.

П(С)БО 11 дає перелік даних, які повинні відображатися в примітках до фінансової звітності.

При аудиті банківських кредитів аудитору в якості первинних документів в бухгалтерії підприємства, що перевіряється, надають:

· Виписки банків, якщо відсотки знімаються з розрахункового рахунку;

· Платіжні доручення, якщо відсотки перечіпляються в інший банк;

· Меморіальні ордери банків;

· Виписки банків по кредитному рахунку;

· Кредитні договори;

· Договори про заставу;

· Договори страхування у разі неповернення кредиту;

· Додаткові договори до кредитних угод та інше.

Документи, якими оформлюються господарські операції с грошовими засобами, підписуються керівництвом організації та головним бухгалтером або особами що делеговані ними.

Альтернативним обліком рішень по обліку банківських кредитів в даному випадку може бути спосіб нарахування та обліку відсотків по отриманим кредитам.

Об'єктом аудиту операцій по обліку довгострокових кредитів банків є фінансова звітність підприємства. Для встановлення правильності відображення кредитних операцій аудитор має дослідити кореспонденцію рахунку 50 «Довгострокові позики».

Планом рахунків бухгалтерського обліку встановлюється склад обов'язкових аналітичних рахунків по кожному бухгалтерському рахунку.

Економічний суб'єкт в відповідності з прийнятою обліковою політикою, що розроблена системами управлінського, фінансового та податкового обліку, прийнятою формою обліковця може приймати різноманітні реєстри аналітичного обліку - картки, відомості, журнали, а також їх автоматизовані аналоги.

Аналітичний облік по банківським кредитам на підприємстві повинен бути організований:

· По видам кредитів;

· По банкам, в яких він був отриманий;

· По цільовому призначенню кредитів;

· По строкам (прострочені кредити, кредити строк погашення яких ще не наступив);

Методика аудиту фінансово-господарської діяльності – це сукупність аналітичних процедур використовуваних для визначення фінансово-господарського стану підприємства.

Фахівці в області аудиту приводять різні методи визначення фінансово-господарського стану підприємства. Однак основні принципи і послідовність процедурної сторони аудиту є практично однаковими з невеликими розбіжностями.

Деталізація процедурної сторони методики аудиту фінансово-господарської діяльності залежить від поставлених цілей і різних факторів інформаційного, методичного, кадрового і технічного забезпечення. Таким чином, не існує загальноприйнятої методики аудиту фінансово-господарської звітності підприємства, однак у всіх істотних аспектах процедурні сторони схожі.

Важливе значення для аудиту має його інформаційне забезпечення. Це пов’язано з тим, що відповідно до законодавства України підприємство може не надавати інформацію, що містить комерційну таємницю. Але, звичайно, для прийняття багатьох рішень потенційними партнерами фірми, достатнім є проведення експрес – аудиту фінансово-господарської діяльності. Навіть для проведення деталізованого аудиту фінансово-господарської діяльності найчастіше не потрібно інформації, що складає комерційну таємницю. Для проведення загального деталізованого аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства вимагаються зведення по установлених формах бухгалтерської звітності, а саме: форма № 1 «Баланс; форма № 2 «Звіт про фінансові результати»; форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів «; форма № 4 «Звіт про власний капітал».

Аудит фінансово-господарської діяльності підприємства проводиться в три етапи.

На першому етапі приймається рішення про доцільність аудиту фінансової звітності і перевіряється її готовність до читання. Задачу про доцільність аудиту дозволяє вирішити ознайомлення з аудиторським висновком. Існує два основних типи аудиторських висновків: стандартний і нестандартний. Стандартний аудиторський висновок являє собою уніфікований коротко викладений документ, що містить позитивну оцінку аудиторської фірми про вірогідність представленої і звіті інформації і її відповідності діючим нормативним документам. У цьому випадку проведення аудиту доцільно і можливо, тому що звітність у всіх істотних аспектах об’єктивно відбиває фінансово-господарську діяльність підприємства.

Нестандартний аудиторський висновок складається в тих випадках, коли аудиторська фірма не може скласти стандартний аудиторський висновок у силу ряду причин, а саме: деякі помилки в бухгалтерській звітності фірми, різні невизначеності фінансового і організаційного характеру і т. п. У цьому випадку цінність аналітичних висновків складених по даній звітності знижується.

Перевірка готовності звітності до читання носить технічний характер і зв’язана з візуальною перевіркою наявності необхідних звітних форм, реквізитів і підписів на них, а також найпростішою рахунковою перевіркою проміжних підсумків і валюти балансу.

Мета другого етапу – ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу, це необхідно для того, щоб оцінити умови функціонування підприємства в даному звітному періоді і врахувати при аудиті фактори, вплив яких спричинило зміни в майновому і фінансовому положенні організації і які знайшли своє відображення в пояснювальній записці.

Третій етап є основним в аудиті господарської діяльності. Метою цього етапу є оцінка результатів господарської діяльності і фінансового стану суб’єкта господарювання. Необхідно відзначити, що ступінь деталізації аудиту фінансово-господарської діяльності може змінюватися в залежності від поставлених цілей.

На початку, аудиту доцільно охарактеризувати фінансово-господарську діяльність підприємства, указати галузеву приналежність ті інші відмінні ознаки.


1.3 Законодавчо-нормативне регулювання обліку та аудиту довгострокових кредитів банків і аналізу фінансового стану підприємства


Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Власники, і насамперед колективні власники – акціонери, пайовики та кредитори позбавлені можливості самостійно переконатися в тому, що всі численні операції підприємства, часто дуже складні, правильно відображені в звітності і законі, бо не мають ні доступу до облікових записів, ні відповідного досвіду.

Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності підприємств і дотримання ними законодавства необхідне державі для прийняття рішень в галузі економіки й оподаткування.

Що ж таке фінансова звітність підприємства, чим регламентовано порядок її складання, з чого вона складається і на що слід звернути увагу при її перевірці?

Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Порядок складання фінансової звітності регламентують такі документи:

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-XIV.

Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

Перелік видів діяльності, щодо яких складається зведена фінансова звітність, затверджений наказом Мінфіну України від 24.02.2000 р №37.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Статтею 11 названого Закону фінансова звітність повинна включати:

Баланс.

Звіт про фінансові результати.

Звіт про рух грошових коштів.

Звіт про власний капітал.

Примітки до звітів.

Нормативні документи, що використовуються при аудиті довгострокових кредитів: Закони України: „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”; П(С)БО 11 "Зобов'язання"; Положення про склад витрат на виробництво та реалізацію продукції (робіт, послуг) та про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку; План рахунків бухгалтерського обліку та інструкція про його застосування; Інструкція про порядок заповнення річної фінансової звітності та інші.

Відповідно до П(С)БО №11, зобов'язання – це заборгованість підприємства, що виникла, внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Залежно від строку надання підприємству грошових коштів банківський кредит поділяють на: довгострокові та короткострокові кредити банків. В курсовій роботі буде розглянуто довгострокові кредити банків, які є сумою заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов’язанням. Об’єктами довгострокового кредиту банку можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення діючих основних фондів, на нове будівництво, приватизацію та ін.

Зобов'язання виникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) борги підприємства щодо передачі певних, активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Отже зобов'язаннями виступає заборгованість підприємства, яка виникає, головним чином у зв'язку з придбанням товарів та послуг, в кредит, або кредити, які, підприємство отримує для свого фінансування.

При виникненні заборгованості необхідно оформити наступні документи: виписки банку, платіжні доручення, накладні, розрахунки та довідки бухгалтерії, векселі тощо. При погашенні заборгованості: платіжне доручення, акредитив, інкасо, ВКО та інші платіжні документи.

Всі довгострокові зобов’язання в П(С)БО 11 розділені на чотири групи:

1) кредити банків;

2) інші фінансові зобов’язання;

3) відстрочені податкові зобов’язання;

4) інші зобов’язання.

Таке групування довгострокових зобов’язань не відповідає тому групуванню, що дане в Плані рахунків, затвердженому на два місяці раніше П(С)БО 11. В Плані рахунків для відображення довгострокових зобов’язань виділений найменший за кількістю рахунків п’ятий розділ. Він має шість рахунків і тринадцять субрахунків. У таблиці 1 даний розподіл рахунків і субрахунків п’ятого розділу Плану рахунків відповідно до групування довгострокових зобов’язань підприємства, запропонованого П(С)БО 11.

Оскільки зобов’язання підприємства, в тому числі й довгострокові, відносяться до його пасивів, то, природно, що всі вони відображаються по кредиту зазначених рахунків і субрахунків п’ятого розділу Плану рахунків. Погашення довгострокових зобов’язань або переведення їх, у зв’язку з наближенням строку погашення, до короткострокових відображається по дебету цих же рахунків.

На рахунку 50 "довгострокові позики" ведеться облік розрахунків по довгострокових позиках банків і іншим притягнутим позиковим засобам в інших осіб, що не є поточним зобов'язанням. По Кт рахунку 50 відбиваються суми отриманих довгострокових позик, а також переклад короткострокових (відстрочених), по Дт - погашення заборгованості по ним і переклад у поточну заборгованість по довгострокових зобов'язаннях. Рахунок 50 має такі субрахунки: 501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті"; 502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті"; 503 " Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті"; 504 "Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті"; 505 "Інші довгострокові позики в національній валюті"; 506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті". На субрахунках 501, 502 відбиваються суми довгострокової заборгованості банкам за наданий кредит, відповідно, у нац-й і іноземної валютах. На субрахунках 503, 504 відбиваються суми відстроченої заборгованості банкам за кредит, термін погашення якого відстрочений, відповідно в нац-й і іноземної валютах. На субрахунках 505, 506 відбиваються суми довгострокової заборгованості по зобов'язаннях по притягненню позикових засобів (крім кредитів банків). Аналітичний облік ведеться по заемодателям (банках) у розтині кожного кредиту (позики) окремо і термінам погашення кредиту (позики). Рахунок 50 кореспондується по Дт із Кт рахунків 14, 15, 30, 31, 33, 34, 36, 41, 46, 48,50, 52, 55, 60, 61, 68, 71, 73, 74, 75. По Кт із Дт рахунків 14, 15, 30, 31,33, 37,45,48,50,51,52,53,60,61,62,63,64, 65, 68, 84, 91, 92, 93, 95, 99.

На рахунку 60 "Короткострокові позики" ведеться облік розрахунків у нац-й і іноземної валютах по кредитах банків, термін повернення яких не перевищує 12 місяців із дати балансу, і по позиках, термін погашення яких минув. По Кт рахунку відбиваються суми отриманих кредитів (позик), по дебеті - сума їхній погашення і перевод у довгострокові зобов'язання у випадку відстрочки кредитів (позик). Рахунок 60 має субрахунки: 601 "Короткострокові кредити банків у нац-й валюті"; 602 "Короткострокові кредити банків у иноз-й валюті"; 603 "Відстрочені короткострокові кредити банків у нац-й валюті"; 604 " Відстрочені короткострокові кредити банків у инозем-й валюті"; 605 "Прострочені позики в нац-й валюті"; 606 "Прострочені позики в инозем-й валюті". Аналітичний облік ведеться по заемодателям (банках) у розтині кожного кредиту (позики) окремо по термінах їхній погашення. Рахунок 60 кореспондується по Дт із Кт рахунків: 14, 15,30, 31, 33, 34, 36, 37, 41, 46, 46, 50, 55, 60, 68, 71, 73, 75. По Кт із Дт рахунків 14, 15, 30, 31, 33, 35, 37, 45, 48, 50, 51, 53, 60 , 61, 62, 63, 64, 65, 68, 84, 91, 92, 93, 94, 95, 99.

Рахунки п’ятого класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про: заборгованість підприємства банкам за отриманими від них кредитами, яка не є поточним зобов'язанням (заборгованість, яка не підлягає погашенню протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу); заборгованість підприємства щодо зобов'язань із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки; суму податку на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки; заборгованість за виданими довгостроковими векселями й розповсюдженими облігаціями.

Довгострокові зобов'язання відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення.

Аудитор перевіряє, чи дотримано порядку, за яким кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів. У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати кредит, а позичальник - використати, сплатити борг і повернути його. Аудитор з'ясовує, чи довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їхньою теперішньою вартістю, яка залежить від умов та виду зобов'язання.

Аудитор з'ясовує, чи дотримано умов кредитної угоди:

* чи своєчасно сплачуються нараховані відсотки;

* чи своєчасно погашаються отримані позики.


1.4 Типові порушення, що виявляються при аудиті довгострокових кредитів банків

аудит довгостроковий кредит

При аудиті банківських кредитів аудитор часто зустрічається з тим, що на підприємстві не ведеться аналітичний облік кредитів. Тому в цілях економії робочого часу аудитору не завжди треба одразу приступати до перевірки вірності нарахування відсотків по банківським кредитам, якщо на підприємстві погано налагоджений аналітичний облік кредитів. В подібних випадках аудитору потрібно згрупувати всі кредитні угоди по відповідним ознакам і тільки потім почати перевірку вірності нарахування та відображення в бухгалтерському обліку підприємства відсотків по банківському кредиту або доручити виконувати цю роботу працівникам бухгалтерії, підприємства що перевіряється. Склад реєстрів синтетичного обліку залежить від форми бухгалтерського обліку, що застосовується на підприємстві. Методика проведення детальної перевірки повинна містити перелік реєстрів синтетичного обліку, характерних для кожної форми бухгалтерського обліку. Окрім цього, даний розділ методики має містити приклади реєстрів синтетичного обліку, з описом принципів їх заповнення та взаємозв'язку з іншими реєстрами.

Якщо бухгалтерський облік на підприємстві повністю автоматизований, то в програмі, при допомозі якої первинні документи обробляються, передбачений, як правило, більший перелік самих різноманітних форм. Перелічимо тільки декілька найбільш часто зустрічающихся в різних бухгалтерських програмах форми:

Журнал-ордер по рахунку;

Картка по рахунку;

Аналіз рахунку;

Обороти по рахунку на відповідну дату.

При аудиті банківських кредитів, облік яких ведеться економічним суб'єктом за допомогою комп'ютера, аудитору потрібно запросити роздруківку такої форми, із якої він зможе отримувати інформацію що його цікавить в різних розрізах.

Бухгалтерська звітність, в котрій відображається відділ (бухгалтерський облік), повинен включати в себе:

Офіційну бухгалтерську (фінансову) звітність (баланс по ф. №1, звіт про фінансові результати ф.№2, додатки до балансу по ф. №5, звіт про рух грошових коштів по ф. №3, звіт про рух власного капіталу по ф. №4);

Звітність, що надається у відповідності з законодавством в органи державного комітету з статистики;

Розрахунку по податкам та платежам;

Розрахунки, що надаються в державні фонди, та інші форми звітності.

Виходячи з нищенаведених даних можна зазначити, що при аудиті довгострокових кредитів банків важливо звернути увагу на документацію, що оформляє довгострокові кредити банків, нарахування відсотків, а також принципи формування фінансування результатів, адже такі помилки можуть призвести до створення помилок та перекручення фінансової звітності, що може суттєво зменшити прибуток та ,відповідно, податок на прибуток.


Таблиця 2.1.1

Можливі порушення і їх вплив на вірогідність інформації

Підстава Характер можливих порушень Вплив порушення на вірогідність бухгалтерської звітності і дотримання законодавства
Законодавчі та нормативні документи України Вид порушень пов'язаних з відсутністю документів, що оформляють кредитні відносини Низький рівень внутрішнього контролю в організації (підприємстві), можливість зловживань із документацією посадових осіб

Вид порушень пов'язаний з включенням в собівартість продукції (робіт, послуг) відсотків по кредитам, які не можуть бути в нього внесені Помилка в розрахунку собівартості продукції (робіт, послуг) і як наслідок перекручування висновків про фінансові результати і зменшення отриманого прибутку
Вид порушень пов'язаний з порушеннями принципів оцінки майна Перекручування достовірної інформації про активи підприємства і не вірність при розрахунку дійсних прибутків господарства
Вид порушень пов'язаний з некоректним споживанням пільг по податку на прибуток за рахунок кредитів для цілей оподаткування Помилка в розрахунку податку на прибутку і як наслідок, перекручування розрахунків з бюджетом по податку. Недостовірність інформації рядка 550 у бухгалтерському балансі (ф. №1) „Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом” та ін. податків на прибуток. і отримання штрафу
Вид порушень пов'язаний з порушенням принципів формування фінансування результатів Неточність і перекручування достовірних даних про дійсні прибутки (або збитки) та зловживання посадових осіб

РОЗДІЛ 2. Організація, здійснення та узагальнення результатів аудиту довгострокових кредитів банків ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії» в межах перевірки достовірності фінансової звітності


2.1 Характеристика ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»


Розглянемо основні зміни в діяльності ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» шляхом визначення абсолютного відхилення основних показників, що стосуються аудиту довгострокових кредитів банків (див. табл. 2.1.1.)


Таблиця 2.1.1

Динаміка основних показників, що стосуються довгострокових кредитів банків

Показник На поч. звітного періоду На кін. звітного періоду Абсолютне відхилення
Довгострокові кредити банків 65 0 -65
Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями 13 0 -13
Статутний капітал 120 120 0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 554 1444 890
Неоплачений капітал -60 0 60
Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги: чиста реалізаційна вартість 47 0 -47
Інші поточні зобов'язання 25713 122190 96477
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 4945 2856 -2089
Чистий прибуток 890 548 -342

Відповідно до установчих документів (а саме Статуту підприємства) статутний капітал на момент його створення складав 120,0 тис. грн., станом на момент здійснення аудиторської перевірки – 120,0 грн. На цей момент статутний капітал сформовано в сумі 120,0 тис. грн.., або на 100 відсотків, заборгованість засновників по внесках у статутний капітал становить 0 тис. грн., зокрема: учасником ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» є фізична особа Колєснік Павло Володимирович, ідентифікаційний номер 2200000000. Його частина у статутному капіталі складає 100 %, що відповідає 120,0 тис. грн. суми внеску згідно з установчими документами. На момент перевірки було фактично внесено 120,0 тис. грн.. Форма внеску – кошти.

У періоді, за який проводиться аудиторська перевірка, ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» не володів корпоративними правами.

ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» не має філій, дочірніх підприємств, відокремлених структурних підрозділів.

За період, що перевірявся, підприємство мало право здійснювати наступні види діяльності: надання послуг, пов’язаних з добування нафти і газу, ремонт та технічне обслуговування електродвигунів, генераторів і трансформаторів, монтаж електродвигунів, генераторів і трансформаторів, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, оптова торгівля паливом. Фактично підприємство за перевіряє мий період здійснювало наступні види діяльності: ремонт та технічне обслуговування електродвигунів, генераторів і трансформаторів; оптова торгівля паливом. Дані види діяльності не підлягають ліцензуванню і патентуванню, то ж ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» не отримувало жодних ліцензій, патентів та дозволів.

Загальна чисельність працюючих станом на 31.12.2009 р. складала 40 осіб, у тому числі за сумісництвом – 10 осіб.

У періоді, що перевірявся, підприємство не застосовувало пільги зі сплати окремих податків, зборів, обов’язкових платежів.

Перевіркою встановлено використання в господарській діяльності цінних паперів (іменних інвестиційних сертифікатів), довгострокових кредитів банку, укладання договорів комісії, договорів страхування. Перевіркою не встановлено використання суб’єктом підприємницької діяльності товарних кредитів.

Згідно даних, наведених у фінансовій звітності підприємства за останні 2 роки, ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» є прибутковим. Треба відмітити високий рівень комп’ютеризації на підприємстві. Бухгалтерський облік ведеться в програмі «1С: Предприятие – «Бухгалтерия + Торговля + Склад + Зарплата + Кадры», також працівники адміністративного відділу в своїй роботі користуються Системою «Ліга: Закон», Internet Explorer, програмами Microsoft Office (в т.ч. Microsoft Outlook, що надає можливість оперативного обміну інформацією з контрагентами).

Нажаль, відсутній наказ про облікову політику підприємства, що є досить типовим порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на підприємствах. Відсутня і система внутрішнього контролю (внутрішнього аудиту).


2.2 Організація перевірки довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія»


Здійснення підприємницької діяльності суб’єктом господарювання залежно від окреслених цілей може потребувати кредитування. В якості об’єкту обліку у даній роботі було обрано підприємство ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія».

Організація аудиторської перевірки ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» включає оформлення договору на здійснення аудиту (Додаток А), заповнення анкети нового клієнта (Додаток Б), складання плану аудиту фінансової звітності підприємства (Додаток В), та плану аудиту довгострокових кредитів банку (Додаток Д), визначення аудиторського ризику та рівня суттєвості (Додаток М).

Аудиторський ризик – це небезпека того, що аудитор зробить неправильний висновок щодо фінансової звітності після виконання ним аудиторських процедур, тобто за неправильно складеною фінансовою звітністю буде представлений аудиторський висновок без застережень, і навпаки. Аудитор має поставити перед собою завдання, які полягають у визначенні і використанні процедур аудиторської перевірки, які дають змогу звести до мінімуму ризик аудиторської перевірки.

Ризик аудиту має три складових:

• властивий ризик;

• ризик, пов'язаний із невідповідністю функціонування внутрішнього контролю;

• ризик невиявлення помилок та перекручень.

З математичної точки зору аудиторський ризик дорівнює добутку трьох вищезгаданих компонентів:

АР=ВР*РК*РН

Властивий ризик є показником вразливості залишку за певним бухгалтерським рахунком або певною категорією операцій стосовно перекручень, які можуть бути суттєвими, або вразливість цих залишків щодо перекручень у загальній сукупності з перекрученнями за іншими рахунками чи операціями, з припущенням, що заходи внутрішнього контролю підприємства на них не поширювалися.

При визначенні стратегії проведення аудиту аудитору слід вивчити властивий ризик на рівні фінансової звітності підприємства. При детальнішому плануванні цю оцінку необхідно пов'язувати з залишками на рахунках і класом операцій.

Аудитор може зробити припущення, що існує значний розмір властивого ризику на рівні залишку за рахунком і класом операцій. Незважаючи на це, визначаючи загальну аудиторську стратегію, йому необхідно отримати від клієнта роз'яснення щодо фактів існування ризику на рівні окремих позицій фінансової звітності.

Для того, щоб зробити оцінку властивого ризику, аудитору слід використати свої професійні знання з метою врахування й оцінки численних факторів потенційних ризиків.

Приклади факторів потенційних :

• рівень цілісності управління;

• досвід, знання і зміни в управлінському апараті за певний

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: