Аналіз ефективності використання основних засобів
У мiсцях експлуатацiї основних засобiв облiк ведеться в iнвентарних списках (форма ОЗ-9), в яких вказується мiсце експлуатацiї, назва класифікованої групи основних засобiв, номер iнвентарної картки, інвентарний номер, повна назва об’єкта, початкова вартість вибуття (номер i дата документа, причина).
Данi iнвентарного списку повиннi вiдповiдати даним записiв інвентарних карток. Дозволяється замiсть iнвентарних спискiв відкривати iнвентарнi картки. При цьому бухгалтерiя виписує інвентарні картки у двох примiрниках - один залишається в бухгалтерії, інший передається в мiсце експлуатацiї.
У картотецi в окремому роздiлi групуються картки на об’єкти, якi надiйшли, вибули або перемiщувалися всерединi органiзацiї протягом звiтного мiсяця, що необхiдно для коригування суми амортизацiйних вiдрахувань. В окрему групу видiляють засоби, які знаходятъся в запасi на консервацiї.
З метою одержання iнформацiї про наявнiсть i рух основних засобiв (за мiсяць, квартал, рiк) в розрiзi класифiкацiйних груп використовуються картки облiку руху основних засобiв (форма 03-8).
На пiдприємствах iз невеликою кiлькiстю об’єктів основних засобiв замiсть iнвентарних карток дозволяється вести iнвентарну книгу основних засобiв, в якiй вiдображається перелiк груп основних засобiв iз зазначенням iнвентарних номерiв i назв об’єктiв, мiсця їх знаходження.
1.3 Методи амортизації основних засобiв
Знос являє собою втрату основними засобами фiзичних якостей або технiко-економiчних властивостей i, внаслiдок цього, вартостi. Величина зносу залежить вiд виду основних засобiв, їх функцiоналъної ролi у виробничому процесi, строку й умов використання. В основному вiн визначається строком служби об’єктiв i зростає з термiном експлуатацiї. На величину зносу дiють такi фактори, як iнтенсивнiсть використання, агресивнiсть середовища, клiматичнi умови, правовi або iншi обмеження.
Розрiзняють два види зносу - фiзичний i моральний. До фiзичного вiдноситься втрата об’єктом вартостi при спрацюваннi окремих частин машин, устаткування, iнструменту й iнвентарю та iнших основних засобiв, у результатi чого об’єкт не може надалi використовуватися у виробництвi без ремонту.
Моральний знос буває двох видiв: перший - пов’язаний iз тим, що науково-технiчний прогрес веде до появи конструктивно бiльш досконалих i продуктивних машин й устаткування такої ж вартостi, як i машин застарiлих, малопродуктивних; другий вид обумовлений створенням дешевих та економiчних конструкцiй машин й устаткування, що робить експлуатацiю старих машин невигiдною
Варто вiдзначити те, що визначити реальний розмiр морального зносу надзвичайно складно. Його можна визначити лише в експертному порядку. Доцiльно обирати такi методи нарахування зносу, якi враховують тенденцiї науково-технiчного прогресу, щоби штучно не занижувати амортизацiю i цим не консервувати технiчну вiдсталiсть України через завищення строкiв експлуатацiї застарiлих об’єктiв.
Строки експлуатацiї устаткування становлять у середньому 16-18 рокiв для України, проти 10-12 - у США i 5-7 - в Японiї.
Амортизацiя є систематичним розподiлом первинної чи переоціненої вартостi необоротних активiв за мiнусом i лiквiдацiйної вартостi протягом строку корисного їх використання (амортизації). Знос є сумою, що нагромаджується з початку корисного використання необоротних активiв.
Знос i амортизацiя - взаємообумовленi категорiї облiку. Якщо знос показує, наскiльки змiнилась вартiсть основних засобiв у результаті їх участi у виробничому процесi, то амортизацiя - яка вартість включена у витрати з певний звiтний перiод. Сума зносу завжди визначається в сумi амортизацiйних вiдрахувань. Для визначення останьої використовуються рiзнi методи розрахункiв.
Розмiр амортизаційних вiдрахувань визначається в процентах до iнвентарної (балансової) вартостi окремих видів основних засобiв i називається нормою амортизацiйних відрахувань.
Амортизацiйнi вiдрахування - це вартiсне вираження зносу основних засобiв, яке включається в собiвартiсть продукцiї, виконаних робіт i послуг.
Сума амортизацiї за мiсяць визначається методом множення початкової вартостi об’єкта на мiсячну норму амортизацiї.
Перший метод нарахування амортизацiї називається прямолiнiйним. При цьому рiчні суми амортизацiї залишаються постійними на весь строк корисної служби об’єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об’єкта зменьшується. Цей метод розраховується як різниця первісної та ліквідаційної вартості поділена на термін експлуатації.
Другий метод називається кумулятивним. Він визначається сумою років строку служби відповідного об’єкта за допомогою коефіцієнтів, в чисельнику яких зазначаються роки, що залишаються до кінця строку служби об’єкта, а в знаменнику – загальна сума років експлуатації. Перемноживши кожну дріб на вартість об’єкта, що амортизується, визначають загальну суму амортизації.
Третій метод - виробничий - полягає в тому, що пiдприємство визначає обсяг продукцiї за плановий перiод i дiленням вартостi об’єкта на плановий обсяг продукцiї визначає ставку амортизацiї на одиницю продукцiї. Множенням цiєї ставки на фактичний випуск продукції визначається сума амортизацiї.
Четвертий метод – метод зменшення залишкової вартості – характеризується визначенням річного відсотка амортизації за формулою:
А = 1 - Перв. вартість/Ліквідаційна вартість,
де п – кількість років.
Переваги такого методу: упродовж перших років експлуатації основних засобів накопичується значна сума коштів необхідних для їх відтворення.
Недоліки: метод базується на порівнянні складних математичних розрахунків не дуже зручний у використанні.
П’ятий метод – метод прискореного зменшення залишкової вартості – річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта і подвоюється. Застосовують даний метод, якщо продуктивність обладнання в перші роки експлуатації значно вищі ніж в наступні роки.
Шостий метод називається податковий. Він застосовується відповідно до П(С)БО 7 „Основні засоби”.Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначають шляхом множення балансової вартості груп основних засобів на початок звітного періоду на норму амортизації. Облік балансової вартості ведуть за кожним основним засобом. Підприємство застосовує норми у відсотках до балансової вартості основних засобів з розрахунку на календарний квартал. Застосування цих норм на підприємстві обов’язкове.
Пiдприємства нараховують амортизацiю на виробничi, невиробничi та безкоштовно отриманi основнi засоби. Нарахування амортизацiї здiйснюється щомiсячно за кожним об’єктом окремо.
Методи нарахувань амортизацiї вибираються самостiйно. При цьому до кожної з груп основних засобiв застосовують свої методи, якi протягом експлуатацiї можна змiнювати, але тiльки при змiнi облiкової полiтики з початку наступного року.
Амортизацiя нараховується з мiсяця, що настає пiсля мiсяця введення об’єкта в експлуатацiю, i припиняється у мiсяцi наступному пiсля виведення об’єкта з експлуатацiї. При полiпшеннi якостей об’єкта (розширення, реконструкцiя, добудова, модернiзацiя та консервацiя) нарахування амортизацiї призупиняється на строк виконання необхiдних робiт.
Пiдприємство може застосовувати методи i норми нарахування амортизацiї, якi передбаченi податковим законодавством, але це недоцiльно через спотворення реальної картини зносу, що вiдображається у балансi. Необхiдно нагадати, що вiдповiдно до Закону України „Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Україні” метою облiку є надання користувачам достовiрної та неупередженої iнформацiї про фiнансовий стан, результати дiяльностi й рух грошових коштiв (стаття 3), а податковий облiк суттєво викривляє бухгалтерськi данi, що може нашкодити користувачам iнформацiї.
Нарахування амортизацiї здiйснюється у спецiальному розрахунку, в якому наводяться такi данi: назна групи основних аасобiв, окремi об’єкти, вартiсть (первинна, залишкова, переоцiнена), норми амортизацiї за мiсяць, виведенi обраним методом, сума нарахування амортизацiї.
Амортизаційні відрахування відносять на витрати виробництва та обігу як частину вартості основних виробничих засобів, що відповідає їх зносу.
Беручи участь у виробничому процесi, основнi засоби поступово переносять по частинах свою вартiсть на готовий продукт. Завдання бухгалтерського облiку полягає в тому, щоби визначити суму цiєї вартостi. Отже, треба знати величину зносу кожного об’єкта у вартiсному вираженнi.
Амортизацiя є систематичним розподiлом первинної чи переоціненої вартостi необоротних активiв за мiнусом i лiквiдацiйної вартостi протягом строку корисного їх використання (амортизації). Знос є сумою, що нагромаджується з початку корисного використання необоротних активiв.
1.4 Аналіз ефективності використання основних засобів
Для здiйснення господарської дiяльностi пiдприємства необхiднi засоби виробництва: будiвлi, машини, обладнання, сировина, матерiали, паливо тощо. У сукупностi вони складають виробничi засоби промислових пiдприємств. Виробничi засоби промислових пiдприємств знаходяться в постiйному русi - кругообiгу, в процесi якого вони проходять три стадiї. Перша стадiя - придбання необхiдних для здiйснення процесу виробництва машин, палива, сировини тощо. Надалi придбанi засоби беруть учать у процесi виробництва нового продукту (виробнича стадiя). На третiй стадiї кругообiгу вироблений продукт реалiзується, пiдприємству повертаються грошовi кошти за реалiзовану продукцiю (роботи, послуги). Таким чином, з трьох стадiй кругообiгу перша i третя проходять у сферi обiгу, а друга - в сферi виробництва. Залежно вiд характеру обороту виробничi засоби пiдприємства подiляються на основнi та оборотнi.
Стан та ефективнiсть використання основних засобiв безпосередньо впливає на виконання виробничої програми пiдприємства й можливiсть отримання прибутку. Дiяльнiсть промислових та iнших пiдприємств значною мiрою залежить вiд їх забезпеченостi основними засобами та ефективностi їх використання.
Основнi засоби, будучи матерiально-технiчною базою виробництва, є фундаментом його удосконалення i розвитку. Цей процес вiдбувається як шляхом збiльшення кiлькостi об’єктiв основних засобiв (екстенсивний шлях), так i за рахунок пiдвищення ефективностi їх використання (iнтенсивний шлях). При цьому економiчно виправданим є збiльшення часу роботи устаткування, його повне завантаження, квалiфiкований догляд i ремонт тощо.
Мета економiчного аналiзу ефективностi використання основних засобiв полягає у визначеннi забезпеченостi основними засобами за умови найбiльш iнтенсивного їх використання та пошуку резервiв пiдвищення фондовiддачi.
Джерела iнформацiї для проведення аналiзу наведено в таблицi 1.2
Таблиця 1.2 - Інформацiйна база для аналiзу ефективностi використання основних засобiв
| Група | Джерела даних |
| Первинні документи | Акт приймання-передачі основних засобів, Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйо-ваних та модернізованих об'єктів, Акт на списання основних засобів, Картка обліку руху основних засобів, Інвентарна картка обліку основних засобів, Інвентарний список основних засобів, Рахунок амортизації основних засобів |
| Дані рахунків бухгалтерського обліку | 10 „Основні засоби”, 13 „Знос (амортизація) необоротних актмвів”, 15 „Капітальні інвестиції” та інші |
| Облікові регістри | Журнал 4, відомімсть 4.1 |
| Фінансова звітність | Ф. №1”Баланс”, ф. №2 „Звіт про фінансові результати”, ф. №3 „Звіт про власний капітал”, ф..№4 „Звіт про рух грошових коштів”, ф. №5 „Примітки до річної фінансової звітності” |
| Статистична звітність | Ф. №1-підприємство „ Звіт про основні показники діяльності підприємства”, ф. №1-П (термінова) „Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)”, ф. 11-ОЗ „Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)” |
| Інші джерела | Дані проведених інвентаризацій, інвентарні картки, договір лзингу, план технічного розвитку, патенти, паспорт будівлі, дані попередніх аудиторських перевірок |
Перерахованi джерела iнформацiї використовуються для проведення ретроспективного аналiзу. Оперативний аналiз проводиться за даними первинного бухгалтерського облiку (за iнформацiєю на рахунках 10, 13, 15 тощо). Прогнозний аналiз ефективностi використання основних засобiв застосовується при оцiнцi вiдповiдних альтернативних управлiнських рiшень.
Методика аналiзу ефективностi використання основних засобiв повинна враховувати ряд принципових положень:
функцiональна кориснiсть основних засобiв зберiгається протягом декiлькох рокiв, тому витрати з їх придбання i експлуатацiї розподiленi в часi;
момент фiзичної замiни (оновлення) основних засобiв не спiвпадає з моментом їх вартiсного замiщення, у результатi чого можуть виникнути втрати i збитки, що зменшують фiнансовi результати дiяльностi пiдприємства;
ефективнiсть використання основних засобiв оцiнюється по-різному залежно вiд їх виду, належностi (власнi, орендованi), характеру участi у виробничому процесi, а також призначення.
Оскiльки основнi засоби обслуговують не тiльки виробничу сферу дiяльностi пiдприємства, а й соцiально-побутову, культурну, природно- екологiчну тощо, ефективнiсть їх використання визначається не лише економiчними, а й соцiальними, екологiчними та iншими факторами.
Для аналізу особливе значення має розподiл виробничих основних засобiв основної дiяльностi пiдприємства на двi частини: активну i пасивну. До активної частини у бiльшостi галузей промисловостi належать машини та устаткування, якi безпосередньо взаємодiють з предметами працi. Пасивну частину формують основнi засоби, якi створюють умови для здiйснення виробничого процесу, - будiвлi, споруди. передавальнi пристрої, транспортнi засоби. Зростання питомої ваги активної частини є показником прогресивностi структури основних эасобiв, пiдвищення технiчної оснащеностi пiдприємства.
При проведеннi аналiзу динамiки, складу i структури основних засобiв необхiдно:
1) визначити середньорiчну вартiсть основних засобiв i динамiку її змiни за декiлька рокiв;
2) виявити причини збiльшення вартостi основних засобiв (збiльшення внаслiдок переоцiнки основних засобiв не є позитивною тенденцiєю, до числа позитивних можна вiднести перевищення темпiв зростання вартостi виробничих основних засобiв над темпами зростання вартостi невиробничих засобiв);
3) зiставити темпи змiни вартостi основних засобiв з динамікою зростання вартостi продукцiї або обсягiв виробництва в натуральному вираженнi. Останнiй показник повинен мати вищi темпи зростання порiвняно з вартiстю основних засобiв;
4) виявити тенденції щодо структурних змiн в складi основних засобiв. Причому до числа позитинних можна вiднести:
значну питому вату активної частини основних засобiв порiвняно з пасивною частиною основних засобiв;
пiдвищення темпiв зростання активної частини основних засобiв порiвняно з темпами зростання пасивної частини основних засобiв. Забезпеченiсть окремими видами машин, механiзмiв, обладнання, примiщеннями встановлюється шляхом порiвняння фактичної їх наявностi з плановою потребою, необхiдною для виконання програми виробництва продукцiї.
Узагальнюючими показниками, що характеризують рiвень забезпеченостi пiдприємства основними виробничмми засобами, є фондоозброснисть, енергоозброснiсть та технiчна озброєнiсть працi. Показник загальної фондоозброєностi працi розраховується як відношення середньорiчної вартостi основних засобiв до середньоспискової чисельностi робiтникiв у найбiльшу змiну (мається на увазi, що робiтники, зайнятi на iнших змiнах, використовують тi ж засоби працi). Коефiцiєнт енергоозброєноті працi обчислюється як вiдношення енергетичної потужностi, що обслуговує виробничий процес, до чисельностi робiтникiв, якi працюють у найбiльшiй змiнi. Коефiцiєнт технiчної озброєностi працi визначається як в вартостi виробничого обладнання до середньоспискового числа робiтникiв у найбiльшу змiну. У процесi аналiзу значення розрахованих показникiв порiвнюється з даними минулих перiодiв, прогнозними, визначаються напрями їх змiн. Крiм того, темпи зростання фондоозброєностi, енергоозброєностi, технiчної озброєностi порiвнюються з темпами зростання продуктивностi працi. При цьому бажано, щоб темпи зростання продуктивностi працi випереджали темпи зростання цих показникiв.
Важливе значення має аналiз вивчення руху i технiчного стану основних засобiв, що проводиться на пiдставi таких показників, як: коефіцієнт зносу, коефiцiєнт придатностi, коефiцiєнт оновлення, коефiцiєнт вибуття, коефiцiєнт приросту, частка зданих в операцiйну оренду основних засобiв, частка взятих в операцiйну оренду основних засобiв тощо.
Основнi показники для аналiзу руху i технiчного стану основних засобiв наводяться в додатку Б.
Наведенi показники i коефiцієнти доцiльно розраховувати для всiх виробничих основних засобiв, активної їх частини, окремих груп виробничих основних засобiв, основних видiв обладнання за рiзнi перiоди часу.
Аналiзуючи отриманi результати, необхiдно враховувати, що зростання коефiцiєнта зносу (i, вiдповiдно, зниження коефiцiєнта придатностi) може бути зумовлене:
методом нарахування амортизацiї, що застосовується;
придбанням або отриманням вiд iнших господарюючих суб’єктів основних засобiв з рiвнем зносу більше, нiж в середньому по пiдприємству;
низькими темпами оновлення основних засобiв;
невиконанням завдання з введення в експлуатацiю основних засобiв i їх модернізації.
При цьому, як правило, коефiцiєнт зносу не вiдображає фактичної зношеностi основних засобiв, а коефiцiєнт придатностi не дає точної оцiнки їх поточної вартостi. Це зумовлено наступними причинами:
1) на суму зносу основних засобiв великий вплив здiйснює метод нарахування амортизацiї, що застосовується на пiдприємствi;
2) вартiсна оцiнка основних засобiв залежить вiд стану кон’юнктури попиту, а отже, може вiдрiзнятися вiд оцінки, отриманої за допомогою коефiцiєнту придатностi;
3) на законсервоване обладнання нараховується амортизацiя на повне вiдновлення, однак фiзично цi основнi засоби не зношуються, а загальна сума зносу зростає.
Важливе значення має аналiз вивчення руху i технiчного стану основних засобiв. Для аналізу особливе значення має розподiл виробничих основних засобiв основної дiяльностi пiдприємства на двi частини: активну i пасивну. Мета економiчного аналiзу ефективностi використання основних засобiв полягає у визначеннi забезпеченостi основними засобами за умови найбiльш iнтенсивного їх використання та пошуку резервiв пiдвищення фондовiддачi.
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ВАТ „ЧЕРКАСИГАЗ”
2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності ВАТ „Черкасигаз”
Акцiонерне товариство вiдкритого типу по газопостачанню та газифiкації створено в процесi корпоратизацiї наказом державного Комiтету України по нафтi i газу Держнафтогазпром вiд 11.03.1994р. №102 i зареєстровано Черкаською мiською Радою народних депутатiв.
ВАТ „Черкасигаз” є правонаступником державного пiдприємства,,Черкасигаз”, створеного наказом РО „Укргаз” вiд 08.10.1975р. для полiпшення обслуговування населення i удосконалення структури управлiння газовими господарствами Черкаської областi.
ВАТ „Черкасигаз” зареєстровано юридичним відділом Черкаського МВК, свідоцтво про реєстрацію від 23.01.95 р. № 03361404, має статус, печатку, поточний рахунок № 26001182369001 в ЧФ КБ „Приватбанк”, МФО 354347.
Місце знаходження: 18000, Україна, м.Черкаси, вул.Громова, 142.
Метою діяльності товариства є забезпечення потреб народного господарства та населення областi, яку воно обслуговує природним i скрапленим газом та розвиток газифiкацiї, здійснення виробничо-господарської, комерційної діяльності в порядку та на умовах, які визначені чинним законодавством України, шляхом використання майна товариством з метою отримання прибутку.
До товариства входять фiлiї - Управлiння по газопостачанню та газифiкацiї, якi утворенi без статусу юридичних осiб i здiйснюють поза мiсцезнаходженням ВАТ „Черкасигаз” частину його основних господарських функцiй, мають вiдокремлений баланс, який є складовою частиною зведеного балансу ВАТ „Черкасигаз”, мають субрахунки та поточнi рахунки в установах банкiв i не є самостiйними платниками податкiв. До складу ВАТ „Черкасигаз” входять 13 управлiнь газового господарства, розмiщених в районах областi, якi забезпечують природнiм та скрапленим газом 853 населених пунктiв.
Основними видами дiяльностi пiдприємства є:
постачання природного газу;
транспортування природного газу розподiльними газопроводами;
придбання та реалiзацiя скрапленого газу;
забезпеченнябезаварійної експлуатацiїсистем газопостачання природним та зрiдженим газом i споруд на них.
Предметом дiяльностi товариства є:
прийняття газу вiд постачальникiв та безперебiйне забезпечення ним споживачiв;
забеспечення безаварійної експлуатації систем газопостачання природним та зрідженим газом і споруд на них;
проведення своєчасних локалiзацiї та лiквiдації аварiйних ситуацiй;
виконання робiт по будiвництву, реконструкцiї технiчному переозброєнню систем газопостачання i споруд на них;
здiйснення прийняття в експлуатацiю заново споруджених об’єктiв газопостачання та проведення пооперацiйного контролю за будiвництвом газифiкацiї та прийняття в експлуатацiю;
розробкапроектно-кошторисноiї документацiїна газифiкацiю iснуючих комунально-побутових, житлових будинкiв;
розробка проектiв на встановлення, замiну та перенесення газопроводiв i устаткування;
надавати платнi послуги населенню та iншим споживачам по обслуговуванню систем газопостачання, електрохiмзахисту, встановленню газових лiчильникiв, нового монтажу газифiкацiї будинкiв, переведенню та встановленню додаткового газового обладнання;
транспортування природного газу вiд газорозподiльних станцiй до споживачiв
урiзка i пуск газу новозбудованих об’єктах газопостачання вiд дiючих газових мереж;
виготовлення запасних частин до газового обладнення;
здійснення контролю за обліком витрат і раціональним використанням газу всіма категоріями споживачів;
організація первиного навчання робітників інших підприємств і громадських організацій знанням по експлуатації приладів, газопроводів і споруд на них, навчання населення правилам безпеки по використанню природного і зрідженого газу.
Статутний фонд підприємства станом на 01.01.2006р. та 01.01.2007р становив 6 932 700 грн. На цю суму було випущено 27 730 800 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн.
Державне майно, яке не підлягяє приватизації і використовується товариством для забезпечення транспортування та розподілу природного газу, передано ДК „Газ України” в тимчасове користування ВАТ „Черкасигаз” згідно договору № 04/01-870 від 28.12.2001 р. Загальна вартість цього майна складає 84 382 грн.
На право здійснення підприємницької діяльності з транспортування природного газу розподільними трубопроводами ВАТ „Черкасигаз” отримало ліцензію № 323682 серія АА, на право постачання природного газу отримана ліцензія № 323683 серія АА.
Основні фактори, що визначають фінансовий стан ВАТ „Черкасигаз”, – це, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності обігових коштів. Сигнальним показником, в якому проявляється фінансовий стан, є платоспроможність підприємства, тобто його здатність своєчасно задавольняти платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки, згідно з господарськими угодами, повертати банківські кредити, проводитио плату праці персоналу, вносити платежі в бюджет.
Фінансовий стан товариства ВАТ „Черкасигаз” залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Чим вищі показники виробництва і реалізації продукції та послуг, нижча собівартість, тим вища рентабельність і більший прибуток, як наслідок – кращий фінансовий стан товариства. І навпаки, у результаті недовиконання плану з надання послуг відбувається підвищення собівартості послуг та продукції, зменьшення суми прибутку, звідси – погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.
Таблиця 2.1 - Основні показники фінансово-господарської діяльності ВАТ „Черкасигаз”
| Показники | Роки | Відхилення | |||||
| Абсолютне (+,-) | Відносне (%) | ||||||
| 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2007-2006 | 2008-2007 | 2007-2006 | 2008-2007 | |
| Дохід від реалізації продукції | 171 793 | 174074 | 246 934 | +2 281 | +72 860 | 101,33 | 141,86 |
| Чистий дохід від реалізації | 147 342 | 146775 | 204 222 | -567 | +57 447 | 99,62 | 139,14 |
| Собівартість реалізо-ваної продукції | 144098 | 148384 | 210493 | +4 286 | +62 109 | 102,97 | 141,86 |
| Операційний дохід | 24241 | 57 | 1192 | -24184 | +1135 | 0,24 | 2091,23 |
| Операційні витрати | 25787 | 8967 | 8696 | -16820 | -271 | 34,77 | 96,98 |
| Операційний прибуток (збиток) | -10142 | -13551 | -25097 | -3409 | -11546 | 133,61 | 185,20 |
| Рентабельність | -5,90 | -7,78 | -10,16 | -1,88 | -2,38 | 131,87 | 130,59 |
| Середньорічна вартість основних засобів | 102593 | 135610 | 156 769 | +33 017 | +21 159 | 132,18 | 115,60 |
| Середньорічна вартість оборотних активів | 4 349 | 3 870 | 5 879 | -479 | +2 009 | 88,99 | 151,91 |
| ФОП | 19 422 | 25 951 | 29 936 | +6 529 | +3 985 | 133,62 | 115,36 |
| Чисельність працюючих | 2 085 | 2 098 | 2 123 | +13 | +25 | 100,62 | 101,19 |
| Фондовіддача | 1,44 | 1,08 | 1,30 | -0,36 | +0,22 | 75 | 120,37 |
| Продуктивність праці | 70,67 | 69,96 | 96,20 | -0,71 | +26,24 | 99,00 | 137,51 |
| Середньорічна заробітна плата | 9,32 | 12,37 | 14,1 | +3,05 | +1,73 | 132,79 | 114 |
Негативним фактором є збільшення рентабельності на 31,87% у 2007р порівнянно з 2006р., та зменьшення на 30,59% – у 2008р. Середньорічна вартість оборотних активів за період, що аналізується має тенденцію до збільшення – у 2007р. на 32,18%, у 2008р. на 15,60%. У 2007р. порівнянно з 2006р. спостерігається зменшення середньорічної вартісті оборотних активів на 479 тис. грн., що складає 0,88%, у 2008р. відбулося збільшення показника на 51,91%. Протягом періоду, що аналізується ФОП збільшився, що пов’язане з зростанням заробітної плати, та збільшенням чисельності працюючих.
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у 2008 році досягла 2123 чоловік, в тому числі 676 жінок. Порівняно з 2007 роком середньооблікова чисельність штатних працівників збільшилась на 13 осіб, а якщо порівнювати 2006 рік з 2007 роком, то на 25 чоловік за рахунок збільшення обсягів робіт по природному газу і ремонтних майстерні.
За період що аналізується спостерігається зменьшення показника фондовіддачі на 0,36, тобто 0,75% – у 2007р., та збільшився на 0,22, тобто 20,37% у 2008р., що свідчить про підвищення ефективності використання основних засобів.
Продуктивність праці у 2007р. зменьшилась на 0,71 тис. грн. на одну особу, що складає 0,99%, у 2008р. спостерігалось збільшення продуктивності праці на 26,24 тис. грн. на одну особу, тобто 37,51%, що позитивно характеризує діяльність персоналу.
В цілому можна зазначити, до діяльність підприємства за аналізуємий період значно погіршилась.
2.3 Методика проведення аналізу основних засобів на ВАТ „Черкасигаз”
Одним iз найважливiших факторiв збiльшення обсягу споживання природним газом на ВАТ „Черкасигаз” є забезпеченiсть їх основними засобами в необхiднiй кiлькостi та асортиментi і повнiше й ефективнiше використання їх.
Завдання аналізу на ВАТ „Черкасигаз” є:
визначити забезпеченiсть пiдприємства та його структурних пiдроздiлiв основними засобами і рiвень використання їх за узагальнюючими й окремими показниками;
розрахувати вплив використання основних засобiв на обсяг виробництва продукцiї та iншi показники;
вивчити ступiнь використання виробничої потужностi пiдприємства й обладнання;
виявити резерви пiдвищення iнтенсивностi й ефективностi використання основних засобiв.
Джерела даних для аналiзу: бiзнес-план пiдприємства, план технічного розвитку, форма № 1 “Баланс”, форма № 2 “Звiт про фiнансовi результати”, форма 5 “Примiтки до рiчно фiнансової звiтностi”, роздiл 2 “Основнi засоби”, форма № 11–ОЗ „Звіт про наявнiсть і рух основних засобiв, амортизацiю (знос)”, форма № 2-кб (потужностi) “Звiт про введення в дiю основних фондiв, будiвель, споруд та потужностей”, данi про переоцiнку основних засобiв, iнвентарнi картки облiку основних засобiв, проектнокошторисна, технiчна документацiя тощо.
Аналiз зазвичай починається з вивчення наявностi основних засобiв, їхньої динамiки та структури. Основнi засоби пiдприємства подiляються на промислово-виробничi і непромисловi, а також на засоби невиробничого призначення. Виробничу потужнiсть пiдприємства визначають промислово- виробничi засоби. Крiм того, прийнято видiляти активну частину (робочi машини й обладнання) і пасивну частину основних засобiв, а також окремi пiдгрупи вiдповiдно до їхнього функцiонального призначення (споруди виробничого призначення, склади, робочi й силовi машини, обладнання, вимiрювальнi прилади й пристрої, транспортнi засоби і т. ін.). Така деталiзацiя необхiдна для виявлення резервiв пiдвищення ефективностi використання основних засобiв на основi оптимiзацiї їхньої структури. Великий iнтерес при цьому становить спiввiдношення активної i пасивної частин, силових i робочих машин, оскiльки вiд їхнього оптимального поєднання багато в чому залежать фондовiддача, рентабельнiсть фонду i фiнансовий стан пiдприємства.
Дані для оцінки складу, руху та динаміки основних засобів на ВАТ „Черкасигаз” наведенно таблиці 2. 2.
Таблиця 2.2 - Наявність, рух та динаміка основних засобів на ВАТ „Черкасигаз” за 2008 рік
| № з/п | Групи основних засобів | На початок року | Надходження за рік | Вибуття за рік | На кінець року | Відхилення | |||||
| тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | ||
| 1 | Будинки та споруди | 164613 | 90,47 | 433 | 13,22 | 197 | 30,17 | 193328 | 90,41 | 28715 | 17,44 |
| 2 | Машини та обладнення | 8737 | 4,80 | 1272 | 38,83 | 226 | 34,61 | 10879 | 5,09 | 2142 | 24,52 |
| 3 | Транспортні засоби | 5943 | 3,27 | 1303 | 39,77 | 204 | 31,24 | 7184 | 3,36 | 1241 | 20,88 |
| 4 | Інструменти, прилади, інвентар | 1903 | 1,05 | 150 | 4,58 | 18 | 2,76 | 1630 | 0,76 | -273 | -14,35 |
| 5 | Інші основні засоби | 597 | 0,33 | 4 | 0,12 | 3 | 0,46 | 552 | 0,26 | -45 | -7,54 |
| 6 | Бібліотечні фонди | 3 | – | – | – | 3 | 0 | – | |||
| 7 | Малоцінні необоротні мате-ріальні активи | 132 | 0,07 | 111 | 3,39 | 5 | 0,77 | 238 | 0,11 | 106 | 80,30 |
| 8 | Інші необоротні матеріальні активи | 16 | 0,01 | 3 | 0,09 | – | – | 20 | 0,01 | 4 | 25,00 |
| Разом | 18194 | 100 | 3276 | 100 | 653 | 100 | 213834 | 100 | 31890 | 17,53 | |
За даними таблиці 2.2. можна зробити висновок, що на кінець 2008 року вартість основних засобів збільшилася на 17,53%, що склало 31890 тис. грн. Найбільше збільшення відбулося у складі будівель та споруд – на 17,44%, що склало 28715 тис. грн. При цьому відбулося зменшення інструментів, приладів та інвентарю на 14,35% або на 273 тис. грн., а також інші основні засоби на 7,75% або на 45 тис. грн. на кінець року порівняно з початком. Структура основних засобів ВАТ ”Черкасигаз” на кінець року порівняно з початком майже не змінилася. Найбільшу питому вагу основних засобів займають будівлі та споруди відповідно 90,47 та 90,41%.
Для аналізу порівняння наявності, руху та динаміки основних засобів використовуємо дані таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 - Аналіз порівняння наявності, руху та динаміки основних засобів на ВАТ „Черкасигаз” за 2006 – 2008 рр.
|
№ з/п |
Групи основних засобів | Роки | Відхилення | |||||
| Абсолютне (+, -) | Відносне (%) | |||||||
| 2006р. | 2007р. | 2008р. |
2007- 2006 |
2008-2007 |
2007- 2006 |
2008-2007 | ||
| 1. | Будинки та споруди | 123990 | 164613 | 193328 | 40623 | 28715 | 132,76 | 117,44 |
| 2. | Машини та обладнення | 8358 | 8737 | 10879 | 379 | 2142 | 104,53 | 124,52 |
| 3. | Транспортні засоби | 5452 | 5943 | 7184 | 491 | 1241 | 109,01 | 120,88 |
| 4. | Інструменти, прилади, інвентар | 1755 | 1903 | 1630 | 148 | -273 | 108,43 | 85,65 |
| 5. | Інші основні засоби | 572 | 597 | 552 | 25 | -45 | 104,37 | 92,46 |
| 6. | Бібліотечні фонди | 2 | 3 | 3 | 1 | – | 150 | 100 |
| 7. | Малоцінні необоротні матеріальні активи | 46 | 132 | 238 | 86 | 106 | 286,96 | 180,30 |
| 8. | Інші необоротні матеріальні активи | 12 | 16 | 20 | 4 | 4 | 133,33 | 125 |
За даними таблиці 2.3. можна зробити висновок, що у 2007р. будинки та споруди збільшилися у порівнянні з 2006р. на 40623 тис. грн., що складає 32,76%, а