Xreferat.ru » Рефераты по военной кафедре » Організація, озброєння та тактика дій підрозділів армій іноземних держав

Організація, озброєння та тактика дій підрозділів армій іноземних держав

РЕФЕРАТ

На тему: «Організація, озброєння та тактика дій. підрозділів армій іноземних держав»


Виконав:

Перевірив:

В сучасних умовах, коли оснащення військ дає їм можливість вести високоманевренні дії, роль розвідки дуже велика.

Противник, щоб скрити істинне положення розташування на місцевості своїх бойових порядків, вогневих засобів, органів управління та розвідки, застосовує маскування та дезінформацію. Особливо сумлінно противник скривае свої важливі об”екти: засоби ядерного нападу, командні пункти, танки, протитанкові засоби і оборонні позиції. Потребує пристальної уваги, щоб по признакам, часто незначним при загальному об зорі, виявити місцезнаходження цілі в тому або іншому районі. Оптична розвідка повинна не тільки виявляти цілі, й визначати її координати, а й розкрити систему цілей в оборонному районі і роз положення оборонних районів (опорних пунктів) на опозиції.

Признаки по котрим можна визначити ціль на місцевості, відрізнити її від інших цілей і дати їй характеристику, називаються розвідувальними та демаскуючими признаками. Знання розвідниками демаскуючих при знаків цілей позволяє їм успішно вирішувати поставлені перед оптичною розвідкою задачі. До демаскуючих при знаків відносяться контури і характерні обриси цілей, окремих видів зброї та бойової техніки, а також характерні особливості виявлення або дії тої чи іншої цілі (підрозділу). Не завжди розвідувальні признаки проявляються однаково і одночасно. Щоб впевнитись в наявності цілі там, де вона себе чим-то проявила, потребується нагляд за її послідуючою діяльністю, оцінка тактичної цілесообразності розміщення цілі. Тому розвіднику необхідно знати організацію частин і підрозділів противника, його озброєння, бойову техніку і способи ведення бою.

В теперішніх умовах ймовірний противник основні задачі в бою намагається вирішувати з приміненням ядерної і високоточної зброї, мобільними діями танкових і мотопіхотних підрозділів, ударами авіації і бойових вертольотів. Ядерна зброя, танки, бойові машини піхоти і бронетранспортери, літаки та вертольоти, гвинтівочна артилерія і реактивні системи залпового вогню, протитанкові і зенітно-ракетні комплекси стали основними засобами ведення бою. Артилерія і міномети в своїй більшості стали самохідними, здатними за 3-5 хвилин займати і залишати вогневі позиції. Підрозділи мотопіхоти мають на озброєнні бойові машини піхоти і бронетранспортери, протитанкові керовані ракети, гранатомети та інше.

Наступ в арміях ймовірного противника вважається основним видом бойових дій. Сутність наступу заключається в ураженні противника ядерною та хімічною зброєю, вогнем артилерії, танків і БМП, ударами тактичної авіації, а також в стрімкому просуванню підрозділів в глибину розміщення противника в цілях знищення і захоплення займаємої ним території, оборонних рубежів та інших об’єктів.

З погляду ймовірного противника, наступ потрібно вести рішуче, у високих темпах від об’єкта до об’єкту. В ході наступу підрозділи повинні діяти раптово, з глибоким вклиненням в глибину оборони противника, використовуючи при цьому вогонь і маневр. За думкою військових спеціалістів НАТО, для досягнення успіху в наступі необхідно створити 3-4 кратну перевагу. Бойові можливості підрозділів можуть бути посилені за рахунок раптовості дій, скритності, підвищенні швидкості просування та тактичної хитрості.

Наступ може здійснюватись двома способами: з ходу і із положення безпосереднього зіткнення з противником.

Наступ з ходу здійснюється з маршу без зупинки або після невеликої попередньої підготовки в районах зосередження. Висування підрозділів для наступу з ходу ведеться на противника, що поспішно перейшов до оборони.

Наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником найчастіше здійснюється в тих випадках, коли противник займає підготовлену оборону і буде вести стійкий опір. Рота в цьому випадку переходить в наступ з займає мого району оборони.

Мотопіхотна (танкова) рота армії США в наступі діє в складі мотопіхотного (танкового) батальйону, де вона може знаходитись в першому чи в другому ешелоні (резерві). В армії США на основі мотопіхотної (танкової0 роти, як правило, створюються ротні тактичні групи в цілях найбільш ефективного використання бойових можливостей мотопіхотних і танкових рот.

Рота настає, як правило, на фронті 1200—1500 м.. Вважається, що ширина фронту наступу повинна забезпечити необхідний маневр у бою і дозволити розосередити бойові порядки. Глибина бойового порядку роти може бити 500—600 м. Взвод настає на фронті до 400 м.

По поглядах командування армії США, ротній тактичній групі в настанні призначаються найближча і послідуюча задачі на глибину відповідно 1,5—2 і 3—4 км - від переднього краю оборони супротивника. Взводу призначається об’єкт атаки.

Склад ротної тактичний групи визначає командир батальйону, виходячи з поставленої задачі, наявності сил і засобів і сформованої обстановки. До складу ротної тактичний групи входить декілька мотопехотних і танкових взводів. Ротні тактичні групи з перевагою мотопехотних підрозділів мають назву мотопіхотними тактичними групами, з перевагою танкових-танковими групами. Ротна тактична група може бити посилена одними-двома секціями ПТКР «Тоу», секцією ЗРК «Стингер», взводом самохідних мінометів або батареєю 155-мм самохідних гаубиць.

Бойовий порядок ротної тактичний групи в наступі (мал. 1) може бити в один чи в два ешелону. Найбільше часто ротна тактична група діє в два ешелону. Побудова бойового порядку в два ешелону (два взводи в першому і один у другому) дозволяє мати досить сил і засобів для первісного удару і нарощування зусиль у ході бою.

Перед початком переходу військ у наступ планується проведення вогневої підготовки тривалістю ЗО - 40 хв.

По сучасним поглядах командування армії країн НАТО, оборона є вимушеним видом бою, що має метою чи зірвати відбити настання супротивника, удержати займаємі позиції, зберегти сили і засоби та скласти умови для переходу в наступ.

Мотопіхотна рота армії США рахується основним бойовим підрозділом, котре може вести обороннній бій в складі батальону і самостійно. Головна її задача - нанести поразку противнику вогнем і до підходу передньому краю та не допустити прориву в глибіну.

В обороні мотопіхотна (танкова) рота може знаходитись в першому або другому ешелоні (резерві) батальону. Вона готує і обороняє опорний пункт по фронту до 1500 м. І в глибину до 1200 м., взвод обороняє опорний пункт до 400 м. по фронту і до 200 м. в глибину.

Іноді опорний пункт роти може бути підготовлений в цілях вогневої лопушки або засідки.

На період оборонного бою рішенням командира батальону може складатися ротна тактична група, яка складається з декількох мотопіхотних і танкових взводів. Засобами посилення ротної тактичної групи можуть бути 1-2 ПТРК “ТОУ”, секції “СТИНГЕР”, взвод самохідних мінометів або батарея 155-мм самохідних гаубиць. В залежності від поставлених задач її підтримує вогнем вертольоти вогневої підтримки.

Бойовий порядок ротної тактичної групи, яка діє в першому ешелоні батальону, може бути в 1 або 2 ешелони. Звичайно ротна тактична група має порядок в 2 ешелони: в першому обороняється два взводи, в другому – один (малюнок 2.).При цьому другий ешелон (резерв) розташовується не далі як 500 м від позиції взводів першого ешелону.

Якщо рота знаходиться в другому ешелоні батальону, то вона, як правило, обороняє попарний пункт на важливому в тактичному відношенні рубежі або на ділянці місцевості з тактичним розрахунком щоб було можливо блокувати противника, якій прорвав оборону.

При відсутності безпосередньго зіткнення з противником по розпорядженню командира батальону на відстані до2500 м від переднього краю оборони шикується бойове чергування від роти другого ешелону батальону в складі посиленого мотопіхотного взводу.

Для ведення оборони ротній тактичній групі призначається декілька бойових позицій, які мають ділянки місцевості, з котрих вона може вести бойові дії або наносити вогневе ураження. Звичайно першу з них ротна тактична група займає, друга позиція готується, а третя тільки планується. Дві останніх позиції можуть займатися в ході обороного бою.

Система вогню в обороні організується з таким розрахунком, щоб забезпечити поразку супротивника починаючи з далеких рубежів, а також наростаючу інтенсивність вогню в міру наближення супротивника до переднього краю оборони.

Основою системи вогню є протитанкова оборона. Для її організації ротна тактична група використовує штатні і придані протитанкові засоби: протитанкові керовані ракети «Дракон», «Тоу», протитанкові гранатомети, а також придані танки і вогнемети.

Проміжки між ротними та взводними опорними пунктами прикриваються загородженнями і вогнем артилерії, мінометів і особливо протитанкових засобів.

Таким чином, система вогню організується на основі комплексного використання всіх засобів борьдби з піхотою і танками супротивника.

Для ведення активної та стійкої оборони велика увага приділяється інженерному устаткуванню бойових позицій ротної тактичний групи. У першу чергу обородуються взводні опорні пункти, основні і запасні позиці огневих засобів, розчищаються сектори обстрілу. При наявності часу відриваються ходи повідомлення, підсилюється система інженерних загороджень.

Знання основних принципів ведення бою підрозділами ймовірного супротивника допоможе при веденні розвідки правильно організувати спостереження, розкрити задум дій, зрозуміти, з якою метою проводиться той чи інший маневр в бою, дати їм правильну оцінку.

Мотопіхотна рота входить до складу мотопіхотного батальону і складається з трьох мотопехотних взводів і управління роти. Мотопіхотний взвод складається з трьох (двох) мотопехотних відділень і секції (групи) управління. На озброєнні кожного мотопіхотного відділення знаходиться бойова машина піхоти чи бронетранспортер. До складу мотопіхотного відділення входять командир відділення, механік-водій, навідник гармати, оператор ПТКР, кулеметник, гранатометник і стрілки. У мотопіхотному взводі армії США усього мається: бойових машин піхоти — 4; 7,62-мм ручних кулеметів—4; 66-мм гранатометів—3; 5,56-мм гвинтівок М16—8.

Взводний опорний пункт (мал. 3) являє собою ділянку місцевості до 400 м по фронті і до 200 м у глибину. Відділення обороняє ділянку місцевості (траншеї) чи окоп, котрий назвається позицією. Позиція може бути до 100 м по фронту і має ламане накреслення. Основою системи вогню є протитанкова оборона. Для її організації ротна тактична група використовує штатні і придані протитанкові засоби. В залежності від завдань і характеру місцевості танки і ПТУКР ”Тоу» («Хот») займають вогневі позиції на видаленні друг від друга до 300 м, а бронетранспортери (БМП) у взводних опорних пунктах - 100—200 м.

Вогнева позиція БМП (БТР) може обладнаться в центрі позиції відділення, на чи фланзі за нею на видаленні до 50 м. Для БМП.(БТР) підготовлюється одна (дві) запасні позиції.

Проміжки між позиціями відділень можуть бути до 5О м. На позиції відділення розміщається так, щоб між солдатами були інтервали 10—15 м. Командир відділення, як правило, розташовується в центрі позиції, поруч з ним знаходиться кулеметник, оператор переносного ПТКР або гранатометник.

Батарея 155-мм самохідних (причепних) гаубиць приначена для безпосередньої підтримки підрозділів першого єшелону. Вона входить до складу артилерійського дивізиіону і складається з управління батареї і двох вогневихвзводів.

Керування батареї включає секції управління, управління вогнем, боєпостачання і зв'язку. Вогневі зводи складаються з трех-четирех вогневих секцій. У кожну вогневу секцію входить одна гаубиця. Усього в батареї 6 - 8 гармат.

Батарея 155-мм самохідних гаубиць (мал. 4) займає вогневу позицію на видаленні від переднього краю: у наступі – 2 - 4 км; в обороні – 4 - 6 км. Бойовий порядок батарей складається з бойових порядків вогневих взводів, пункту управління вогнем, секції боєпостачання і транспорту батарей. Гармати батарей можуть розташовуватися повзводно чи кожна окремо. При цьому гаубиці розміщаються на видаленні 50— 100 м друг від друга. Зміна вогневих позицій здійснюється батареєю в повному складі. Обладнаються основні та запасні вогневі позицій, відстань між котрими 2—3 км.

Батарея 203,2-мм самохідних гаубиць діє в складі дивізіону і призначена для надання загальної підтримки при рішенні задач в інтересах дивізії. Вона складається з уп-равління батареї і двох вогневих взводів. Керування батарей включає секції управління, управління вогнем, боєживлення і зв'язку. Вогневий взвод складається з трьох вогневих секції. Усього в батареї 6 самохідних гаубиць і близько 120 чоловік особового складу.

Батарея 203,2-мм самохідних гаубиць (мал. 5) займає вогневу позицію на видаленні від переднього краю: у наступі – 4 - 6 км; в обороні – 6 - 8 км. Бойовий порядок батареї складається з бойових порядків вогневих взводів, пункту управління вогнем, секції боєпостачання і транспорту батреї. Гармати батареї можуть розташовуватися повзводно чи окремо. При цьму гаубиці розміщаються на видаленні 100 - 150 м друг від друга. Зміна вогневих позицій здійснюється батареєю в повному складі. Обладнаються основні і запасні вогневі позицій, відстань між котрими 2 - 3 км.

Батарея реактивних установок MLRS призначена для надання загальної підтримки в складі дивізіону при рішенні задач в інтересах дивізії. Вона складається з управління батареї ї трьох вогневих взводів. У кожнім взводі по три вогневі секції. Усього в батареє дев'ять пускових установок.

Батарея займає вогневу позицію на видаленні від переднього краю: у наступі – 6-8 км; в обороні – 8 - 10 км. Бойовий порядок батарей (мал. 6) складається з бойових порядків вогневих взводів, управління батареї і транспорту батарей. Відстань між пусковими установками у взводі ЗО - 50 м. Пускові установки на вогневій позиції розташуються в лінію. Відстань між вогневими взводами 1.1—1,5 км по фронту і у глибину. У районі вогневих позицій батарей маються основна вогнева позиція взводу й одна-дві запасні. Зміна вогневих позицій здійснюється повзводно.

Батарея ракет тактичного призначень «Ланс» складається з двох вогневих взводів і управління батареї. У кожнім вогневому взводі маються секції вогневого, транспортно-монтажна, забезпечення безпеки, а також керування взводу, у вогневому взводі одна пускова установка «Ланс».

Ракета «Ланс» має рідинний двигун ампульного спорядження. До складу наземного обладнання входять самохідна пускова установка, транспортно-заряджаюча машина, легка колісна пускова установка, колісне шасі, прицільне обладнання і ін.

Бойовий порядок батарей «Ланс» складається з бойвих порядків двох вогневих взводів, пункту управління вогнем батареї і підрозділів обслуговування (мал. 7). Бойова позиція вогневого взводу складається зі стартових позицій (основний і запасній), транспортно-монтажної секції і пункту управління взводу. Бойовий порядок батарей визначається на відстані 20 - ЗО км від переднього краю обачно на закритій, нєспостережної з наземних СП місцевості.

Успіх розвідки багато в чому залежить від знання развідникамими способів маскування супротивником цілей і їхній демаскуючиих ознак.

Для маскування вогневих засобів, обороних споруд, бойової техніки і інших цілей супротивник може широко застосовувати засоби індивідуального і групового маскування, технічні і підручні засоби і використовувати властивості місцевості, що маскують.

Для маскування окремих військовослужбовців і одиниць бойової техніки використовуються засоби індивідуального маскування: маскуючи костюми і накидки з камуфльованими фарбуванням, маскуючи ленти, чехли і сітки для касок, стандартні комплекти масок. За допомогою сіток, колець, скоб на бойову техніку і спорудження прикріплюється зрізана рослинність, що зливається з загальним тоном навколишньої місцевості. Крім того, застосовуються маскуюче фарбування і перекручування форми об”екту і бойової техніки шляхом пристрою деформуючих козирьків чи прибудов.

До засобів групового маскування відносяться димові завеси, штучні тумани, що маскують мережі великих розмірів і проволочні мережі, котрі використовуються для створювання за допомогою місцевих матеріалів щитів для маскування пересувань і оборонних робіт.

Поряд з маскуванням дійсного розташування об'ьектів і цілей супротивник передбачає застосування засобів імітації для позначення хібних позицій, районів зосередження військ і бойової техніки, помилкового пересування військ.

До засобів імітації відносяться табельні (надувні, складні) і саморобні макети бойової техніки, транспорту і звукоімітаційні засоби.

Для створення ілюзії вірогідності об'ьектов поруч з надувними макетами танків, артилерії, пускових установок, автомобілів повинні знаходитися спеціально виделеннні команди. Крім того, виділяються команди для імітації зосереджень військ.

Маскуючи | властивості місцевості, використовуються противником для найбільш надійного і доступного маскування. В наслідок цього розвідникам важливо вміти по характерним особливостям цілей правильно оцінювати їхнє ймовірне розташування на місцевості.

До демаскуючих ознак цілей відносяться:

характерні обертання об”єктів.

ознаки діяльності ( витоптані місця, нові тропи, сліди від богать, свіже викинутий грунт, залишки будівельних матеріалів і т.д.).

характерне розташування об”єктів.

колір об”єктів, якщо він відрізняється від коляру навколишньої місцевості.

відблискі від стекол і непофарбованих металічних речовин.

тіней, падаючих на об”єкти.

Оцінюючи результати розвідки, варто мати на увазі, що супротивник хібними діями буде харчуватися ввести нашу розвідку в оману. Він буде прагнути до того, щоб різними засобами і способами маскування та дезінформації скрити ознаки дійсних об'ьектів і відтворити ці ознаки при створенні хібних об'ьектов (надувних та дерев”яних макетів, хібних об'ьектів, блиндажів і т.д.). В зв”язку з цім развідувальну ознаку, взяту окремо, не слід розглядати як безперечне доведення наявності в даному місці супротивника чи характеристику його намірів. Тільки сукупність декількох ознак дає можливість зробити об'ьективне заключення про супротивника


ТТХ ОСНОВНИХ ЗРАЗКІВ ОЗБРОЄННЯ ТА ТЕХНІКИ


А) СТРІЛЕЦЬКА ЗБРОЯ

НАЙМЕНУВАННЯ

(КРАЇНА, РІК ПРИЙНЯТТЯ НА ОЗБРОЄННЯ)

ВАГА З МАГАЗИНОМ (ЛІНТОЮ), КГ.

ДЛИННА

ММ

ПРИЦІЛЬНА ДАЛЬНІСТЬ, М БОЙОВА СКОРОСТРІЛЬНІСТЬ КІЛЬКІСТЬПАТРОНІВ У МАГАЗИНІ (ЛЕНТІ)
Пістолети

11.43-ММ “кольт” М4911А1

(США)

1,36 219 70 14 7

9-мм Мк1

(Велікобр.,1962 р.)

0,9 197 50 26 13

9-мм “57А”

(Японія,1957 р.)

0,99 198 50 24 8
Пістолети – кулемети

9 –мм “Інгрем” М10

(США,1976 р.)

3,2 267 100 90 30

9-мм “Стерлінг” L2А3

9Велікобр., 1956 р.)

3,47 483 180 100 34

9-мм “65”

(Японія)

4,08 501 200 100 30
Вінтовки

7,62-мм L1А1

(Велікобр., 1962 р.)

5 1143 500 40 20

7,62-мм G3

(ФРН 1957 р.)

4,9 1020 400 100 20

5,56-мм М16А1

(США 1963 р.)

3,68 990 500 150 20,30

5,56-мм НК33

(ФРН 1976р.)

4,99 920 400 100 20,40

5,56-мм FА МАS

(Франція 1978 р.)

4,11 757 300 125 25
Кулемети

7,62-мм “62”

(Японія 1962 р.)

20 1225 1200 250 50(250)

7,5-ммМ52

(Франція 1952 р.)

21,4 1145 2000 250 50

5,56-мм М249

(США 1984 р.)

6,5 1000 1300 2540 30(200)

Б) ПОЛЬОВА АРТИЛЕРІЯ ТА МИНОМЕТИ

Найменування

Держава, рік прийняття на озброєння

Бойова вага,

Т

Дальність стрільби, км, звияачайним/активно-реактивним Вага снаряду, кг Початкова швидкість снаряду Обслуга (чол..)

К-ть

Напр.

Тип бойової

Частини

(снаряду)

Бек.

Мак.

Шв.

Руху

Км/г

Ствольна артилерія

203,2-мм СГ М110 А2

(США 1978 р.)

28,3 24,3/29,1 90,7 771 5 -

Ядерна, фуг.,

Оск.,кас.

150 55

155-мм СГ М 109 А2

А3 (США 1979 р.)

25 22,5/30 43,6 802 6 -

Ядер.,фуг.,

Оскол.

150 56

155-мм Г ФН 70

(ФРН 1976 р.)

9,3 24,7/30 46,3 827 8 -

Фуг., оск.,

Кумуг.

120 80
Реактивні системи залпового вогоню

240-мм “МЛРС”

(США 1980 р.)

24,56 40 310 - - 12

Касетна,

Хімічна

120 60

110-мм “ЛАРС-2”

(ФРН 1981 р.)

17,5 20 35 - - 36

Касетна,

Димова

180 85

122-мм БМ-21

“град” (СРСР 1963)

10,5 20 66 - 6 36

Фугасна,

Касетна

- 70
Міномети

106,7-мм СМ М-84

(США 1964 р.)

21,6 5,5 12,6 - 6 -

Оскол.,

Фугасна

88 43

81- мм СМ М-125 А

(США 1964 р.)

11,3 4,5 5,1 - 5 -

Оскол.,

Фугасна

114 43

106,7-мм М-30

(США 1953 р.)

0,3 5,5 12,6 - 6 -

Оскол.,

Фугасна

160 -

В) ПРОТИТАНКОВІ РАКЕТНІ КОМПЛЕКСИ

Найменування

Держав, рік прийняття на озбр.

Стартова

Вага, кг

Дальність

Стрільби

Мак/мін.

Вага

Бой. час

Кг

Мак.

Швидкість

М/сек.

Тип

Бой.

Част.

Тип

ПУ

Бронеп.

Мм

Система

Керув.

“Хелфайр”

(США 1980 р.)

45,8 5000/50 11,3 300 Кум.

На верт.

Наземна

1090

Авт. З

Лазер. ГСН

“Удосконалений Тоу”

(США 1981 р.)

16,5 3000/65 3,8 210 Кум.

Перен.

Не верт.

На БМП, БТР

750

Напів.

Автом.

По пров

“Тоу – 2”

(США 1985 р.)

20,1 3750/65 5,9 210 Кум.

Перен.

Не верт.

На БМП

920

Напів.

Автом.

По пров

“Хот – 2”

(Франція, ФРН 1985 р.)

20,0 4000/75 6,0 280 Кум.

Перен.

Не верт.

На БМП

900

Напів.

Автом.

По пров

“Мілан – 2”

(Франція, ФРН)

6,55 2000/25 2,9 200 Кум.

Перен.

Не верт.

На БМП

730

Напів.

Автом.

По пров

“Дракон – 2”

(США 1988 р.)

6,98 1000/30 3,3 110 Кум.

Перен.

Не верт.

На БМП

770

Напів.

Автом.

По пров


Г) БРОНЕТАНКОВА ТЕХНІКА

Найменування

Держава,

Рік прийняття на озброєння

Бойова вага,

Т/екіп.

Озброєння:

Гармата/кул.,

Кількість

Калібр

Боєкомплект:

Снарядів/

Набоїв

Дальність

Дійсного вогню

Бронепр.

Мм

Потужн.

Двигуна

К с.

Макс.

Швидк.

Руху

Км/год

Зап.

Ходу

км

танки

М – 1 “Абрамс”

(США 1980 р.)

5,45/4

105/2+7,62,

1+12,7

55/1140,

1000

2500/1800 200 1500 70 440

М – 1А1 “Абрамс”

(США 1985 р.)

57,1/4

120/2+

7,62, 1+12,7

40/1140,1000 3000/2100 280 1500 66 430

“Леопард-1А2,3,4”

(ФРН 1973-74 р.)

42,5/4

105/2+

7,62

60/5500 2300/1500 200 830 64 600

“Леопард – 2”

(ФРН 1979 р.)

55,2/4

120/2+

7,62

42/4750 3000/2100 240 1500 68 550

М –60А3

(США 1978 р.)

51/4

105/1+

7,62,

1+12,7

63/5950,

950

2600/1600 170 750 48 500

Т –55А

(СРСР 1963 р.)

38/4

00/1+

7,62, 1+12,7

43/3000 2300/1800 210 580 50 500

Т – 72

(СРСР 1973 р.)

41/3

125/1+

7,62, 1+12,7

39/3000 3000/2500 320 780 60 550
Бойові мащини піхоти

М – 2”Бредні”

(США 1981 р.)

22,6/3+

6

25, 2+ПУ

парк,1+7,62

900-7 тоу/

2340

1300 66 506 66 480

“Мардер 1А1”

(ФРН 1979 р.)

30/3+

6

20, 2+7,62 1284/5000 1100 40 600 70 570

БМП – 1

(СРСР 1969р.)

13/3+

7

73/парк

1+7,62

40/3000 1300

150

кум.

300 65 500

Найменування

Держава,

Рік прийняття на озброєння

Бойова вага,

Т/екіп.

Озброєння:

Гармата/кул.,

Кількість

Калібр

Боєкомплект:

Снарядів/

Набоїв

Дальність

Дійсного вогню

Бронепр.

Мм

Потужн.

Двигуна

К с.

Макс.

Швидк.

Руху

Км/год

Зап.

Ходу

км

Бойові розвідувальні машини

М – 3 “Бредні”

(США 1981 р.)

22,3/5

25, 2 пу 1+

7,62

1500, 12 тоу/

4540

1300 66 506 66 480

“Лукс”

(ФРН 1979 р.)

19,5/4

20/1+

7,62

500/3500 1000 40 390 90 800

БРМ – 1К

(СРСР 1975 р.)

13,2/7

73/1+

7,62

20/3000 1300

150

кум.

300 65 500
Д)ЗАСОБИ ППО

Найменування

Держава,

Рік прийняття на озброєння

Вага

Ракети

Бойова частина

Тип

Вага

Дальність

Стрільби

Км

Мак/мін

Висота

Ураження

Цілі (км)

Мак/мін

Мак

Швидкість

Ракети

(снаряду)

Швидкості.

П/хв.

Імов.

Ураж.

Прим.
Зенітні ракетні комплекси

“Патріот”

(США 1980 р.)

853

ОФ

90,7

100/3 25/0,06 1700 - 0,8

“Стінгер”

(США 1978 р.)

10

Фугасна

1,0

505/0,5 3,5/0,03 700 - 0,-0,4

“Роланд – 2”

(ФРН 1978 р.)

62,5

Кум.

6,5

6/0,5 5,5/0,015 500 - 0,5 – 0,6
Зенітна артилерія

40 – мезг Л-70

(США 1953 р.)

0,94 -

3


- 1000 240 -

40 – мм ЗСУ М 4-2

А 1 (США 1953 р.)


0,89


- 2 - 875 120 -

35 – мм ЗСУ

“Гепард”

(ФРН 1973 р.)

0,55 - 4 - 1175 550 0,18