Аналітичний огляд розміщення продуктивних сил Львівської області
Основними пріоритетами екологічної політики у Львівській області на 2003 рік повинні стати:
· екологічна реабілітація територій в зоні діяльності гірничо-хімічних та гірничовидобувних підприємств; сприяння ширшому залученню централізованих капітальних вкладень, передбачених відповідними постановами Кабінету Міністрів України, власних коштів підприємств та інвестицій щодо впровадження нових екологічно чистих технологій;
· відновлення і підтримання гідрологічного режиму та покращення екологічного стану рік басейнів Дністра, Західного Бугу та Сяну. Будівництво нових та реконструкція і ремонт діючих водопровідно-каналізаційних та очисних споруд;
· вирішення питань утилізації та захоронення промислових і побутових відходів через створення підприємницьких структур з переробки та утилізації промислових та побутових відходів, а також будівництво нових та реконструкція діючих полігонів твердих побутових відходів;
· забезпечення наповнення цільових фондів охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих та обласного бюджетів, а також планування пріоритетного фінансування природоохоронних заходів та здійснення контролю за ходом і станом їх реалізації, ефективністю та цільовим використанням коштів фондів;
· реалізація “Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України”. Розвиток природно-заповідної мережі на території області;
· організація системи екологічного моніторингу та інформаційного забезпечення природоохоронної діяльності.
Щодо екологічної ситуації у м. Львові, то незважаючи на спад промислового виробництва, вона залишається напруженою, що створює низку проблем як для мешканців міста, так і для регіону загалом. Причинами такого стану є застарілі й недосконалі ресурсоємні технології виробництва; зношена система водопостачання і водовідведення, накопичення значних обсягів відходів, відсутність ефективних способів їх збирання, зберігання та видалення, прояв небезпечних геологічних процесів, недосконалість транспортних розв’язок, висока щільність забудови селітебних територій, низька екологічна свідомість населення, відсутність низки правових норм тощо. Проте варто відзначити, що, порівняно з іншими великими містами України, Львів в екологічному аспекті є відносно благополучним містом.
Екологічна ситуація у місті Львові зумовлена специфічним для нього, тісно переплетеним комплексом природних, містобудівних, інженерних, соціально-економічних та інших умов й ускладненими у зв’язку з цим спробами її поліпшення. Вона також характеризується високою ймовірністю прояву надзвичайних ситуацій і незадовільною здатністю природного середовища до самопідтримання й самовідновлення. Поряд з цим, чинна в Україні система статистичної звітності у галузі охорони навколишнього середовища не орієнтована на оцінку реакції довкілля (конкретних екосистем та груп населення) на техногенний вплив та його окремі критичні параметри, а відображає переважно розрахункові об’єми забруднень і ціннісні показники дотримання підприємствами чи органами влади природоохоронного законодавства та планових параметрів проведення природоохоронних заходів, що істотно ускладнює встановлення рівня екологічної безпеки конкретних територій. У зв’язку з цим, оцінка існуючого стану природного середовища та аналіз екологічної ситуації у місті проведена за основними компонентами цього середовища в контексті загальноприйнятих регіональної і загальнодержавної систем у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Екологічною тематикою у Львівській області займаються:
| Інститут Екології Карпат НАН України | Біогеоценологія та охорона природи. Рослинний світ, вивчення, охорона і раціональне використання. Комплексне екологічне дослідження наземних екосистем, обгрунтування способів регулювання їх структури і функціональних обов‘язків. |
| Інститут геології та геохімії горючих копалин НАН України | Створення наукових основ сучасних геотехнологій вилучення паливно-енергетичних ресурсів з надр землі з врахуванням питань охорони навколишнього природного середовища. |
| Інститут регіональних досліджень НАН України | Формування регіональної політики, систем управління та еколого-економічного регулювання розвитку регіонів. Транскордонне співробітництво західних прикордонних регіонів України, програми та моделі ресурсозбереження. |
| Науково-дослідний центр аерокосмічної інформації та екологічного моніторингу НАН України | Розробка систем і методів екомоніторингу та програмних засобів тематичної обробки даних дистанційного зондування Землі. |
| Львівський державний сільськогосподарський інститут | Розробка біологічної системи землеробства при високій продуктивності сільськогосподарських культур та охорони навколишнього природного середовища |
| Львівський державний університет ім. І.Франка | Охорона навколишнього природного середовища. Екологічно чиста енергетика та ресурсозберігаючі технології. |
| Український державний лісотехнічний університет | Підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісових та урбанізованих екосистем. |
III Розділ. Аналіз підприємств Львівської області
3.1 Сільське господарство
Виробництво валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств у вартісній оцінці за січень–жовтень 2010р. порівняно з січнем–жовтнем 2009р. знизилось на 5,0%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – на 0,2%, у господарствах населення – на 6,4%.
Рослинництво. У січні–жовтні 2010р. обсяг валової продукції рослинництва в усіх категоріях господарств зменшився відносно відповідного періоду 2009р. на 10,1% (у січні–жовтні 2009р. збільшився – на 8,3%). Обсяги виробництва продукції рослинництва у сільськогосподарських підприємствах скоротилися на 9,6%, у господарствах населення – на 10,2%.
На 1 листопада 2010р. у господарствах усіх категорій зернових та зернобобових культур (включаючи кукурудзу) зібрано з площі 235,7 тис.га, це 94,3% до їх посівної площі в області. Валовий збір становив 627,3 тис.т, що на 23,7% менше від 2 листопада 2009р. Виробництво зерна зменшилось у сільськогосподарських підприємствах на 132,5 тис.т (на 29,6%) і становило 315,0 тис.т, у господарствах населення – на 62,3 тис.т (на 16,6%) і становило 312,3 тис.т. Урожайність зернових та зернобобових культур (включаючи кукурудзу) відносно відповідної дати 2009р. знизилась на 5,0 ц і становила 26,6 ц з 1 га зібраної площі, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – на 4,4 ц (26,5 ц з 1 га), у господарствах населення – на 5,6 ц (26,8 ц з 1 га). Картопля викопана на площі 94,6 тис.га, це 99,5% від площі посадки. Валовий збір становив 1229,6 тис.т, що на 273,2 тис.т, або на 18,2%, менше як на початок листопада 2009р. З кожного гектара зібраної площі накопано 130 ц картоплі (торік –157 ц).Овочі відкритого грунту у господарствах усіх категорій зібрані з площі 22,3 тис.га, це 97,6% до їх посівної площі. Валовий збір становив 394,3 тис.т, що на 1,9% менше як на відповідну дату 2009р. Урожайність овочів становила 177 ц з одного гектара зібраної площі. Плодоягідних культур у господарствах усіх категорій зібрано 89,1 тис.т, це на 1,5% менше як на 2 листопада 2009р. Урожайність з кожного гектара площі у плодоносному віці становила 73,4 ц (торік – 74,6 ц). Частка господарств населення в загальнообласному виробництві картоплі становила 96,1%, овочів відкритого грунту – 97,3%, плодоягідних культур – 99,4%.(додаток )
Сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) проведено підготовку грунту під посів озимих культур (включаючи чисті пари) на площі 105,7 тис.га, це на 2,0% менше як на початок листопада 2009р.; виорано на зяб 23,3 тис.га (на 61,6% більше). Озимі на зерно та зелений корм, включаючи ріпак, під урожай 2011р. посіяні на площі 100,7 тис.га (на 1,5% менше як під урожай 2010р.), у т.ч. зернові на зерно – на площі 66,7 тис.га (на 13,4% більше).(табл.2)
Таблиця 2. Посів озимих культур під урожай 2011 року
|
Усі категорії господарств |
сільськогосподарські підприємства |
господарства населення |
||||
| тис.га |
у % до площ під урожай 2010р |
тис.га |
у % до площ під урожай 2010р. |
тис.га |
у % до площ під урожай 2010р. |
|
|
Озимі на зерно та зелений корм – усього |
173,2 | 102,2 | 104,8 | 98,3 | 68,4 | 109,0 |
|
у тому числі зернові культури на зерно |
138,9 | 110,9 | 70,5 | 113,0 | 68,4 | 109,0 |
| ріпак на зерно | 34,0 | 77,7 | 34,0 | 77,6 | 0,0 | 183,3 |
Тваринництво. У січні–жовтні 2010р. порівняно з січнем–жовтнем 2009р. загальний обсяг виробництва продукції тваринництва збільшився на 1,3%, у т. ч. У сільськогосподарських підприємствах – на 8,6%, у господарствах населення обсяг виробництва продукції тваринництва зменшився на 1,4%.
Чисельність поголів’я основних видів худоби та птиці на 1 листопада 2010 року
|
Усі категорії господарств |
сільськогосподарські підприємства |
господарства населення |
||||
| тис.голів |
у % до 1 листопада 2009р. |
тис.голів |
у % до 1 листопада 2009р. |
тис.голів |
у % до 1 листопада 2009р. |
|
| Велика рогата худоба | 334,8 | 97,9 | 25,5 | 91,7 | 309,3 | 98,4 |
| у т.ч. корови | 170,9 | 95,8 | 9,9 | 90,8 | 161,0 | 96,2 |
| Свині | 339,7 | 103,0 | 105,9 | 109,6 | 233,8 | 100,2 |
| Вівці та кози | 25,9 | 98,5 | 100,0 | 1,6 | 24,3 | 98,4 |
| Птиця | 9244,3 | 97,7 | 3356,9 | 93,9 | 5887,4 | 100,1 |
У господарствах населення утримується більша частка поголів’я тварин області. На 1 листопада 2010р. у них нараховувалось 92,4% загальної кількості великої рогатої худоби (на 1 листопада 2009р. – 91,9%), у тому числі корів – 94,2% (93,9%), свиней – 68,8% (70,7%), овець та кіз – 93,8% (93,9%), птиці всіх видів – 63,7% (62,2%).
У сільськогосподарських підприємствах (крім малих) у структурі реалізації худоби та птиці на забій частка птиці всіх видів становила 73,4% (у січні–жовтні 2009р. – 80,5%), великої рогатої худоби – 5,6% (5,8%), свиней – 21,0% (13,7%).
Порівняно з січнем–жовтнем 2009р. в аграрних підприємствах обсяг вирощування худоби та птиці перевищено на 10,2% (на 5,2 тис.т), у т.ч. свиней – на 37,9%, птиці – на 5,4%; вирощування великої рогатої худоби скорочено на 9,5%. У січні–жовтні п.р. відношення загального обсягу вирощування тварин до їх реалізації на забій у сільськогосподарських підприємствах (крім малих) становило 100,2% (у січні–жовтні 2009р. – 107,1%). Середньодобові прирости великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі скоротились на 1,1%, свиней – на 4,8% та відповідно становили 460 г і 481 г.
Виробництво основних видів продукції тваринництва у січні–жовтні 2010 року
|
Усі категорії господарств |
сільськогосподарські підприємства |
господарства населення |
Частка господарств населення, % |
|||||
|
січень– жовтень 2010р. |
у % до січня– жовтня 2009р. |
січень– жовтень 2010р. |
у % до січня– жовтня 2009р. |
січень– жовтень 2010р. |
у % до січня– жовтня 2009р. |
січень– жовтень 2010р. |
січень– жовтень 2009р |
|
| М’ясо1, тис.т | 129,7 | 106,3 | 57,5 | 115,5 | 72,2 | 100,0 | 55,7 | 59,2 |
| Молоко, тис.т |
589,6 |
95,3 | 20,3 | 91,9 | 569,3 | 95,5 | 96,6 | 96,4 |
| Яйця, млн.шт. | 529,4 | 103,3 | 117,1 | 109,3 | 412,3 | 101,7 | 77,9 | 79,1 |
1 Реалізація худоби та птиці на забій (у живій вазі).
Станом на 1 листопада 2010р. у сільськогосподарських підприємствах було в наявності кормів усіх видів 49,3 тис.т кормових одиниць, що на 6,8% менше як на 1 листопада 2009р., у тому числі концентрованих кормів – 24,2 тис.т (на 0,4% менше). У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припало по 4,3 ц кормових одиниць кормів усіх видів, у тому числі концентрованих – по 2,1 ц.к.од. (на початок листопада 2009р. відповідні показники становили 4,4 ц та 2,0 ц.к.од.).
Реалізація сільськогосподарської продукції. Вартість власно виробленої продукції сільськогосподарськими підприємствами (крім малих), реалізованої за січень–жовтень 2010р., порівняно з січнем–жовтнем 2009р. збільшилась на 16,0%, у тому числі продукції рослинництва – на 7,3%, продукції тваринництва – на 29,4%.
Реалізація основних видів продукції аграрними підприємствами1 у січні–жовтні 2010 року
| Обсяг реалізованої продукції | Середня ціна реалізації | |||
| т |
у % до січня– жовтня 2009р. |
грн. за т (тис.шт.) |
у % до січня– жовтня 2009р. |
|
| Зернові культури | 151457 | 53,1 | 1216,2 | 129,4 |
| у тому числі пшениця | 95128 | 57,1 | 1215,3 | 134,8 |
| жито | 6710 | 82,6 | 1385,2 | 141,4 |
| ячмінь | 25288 | 72,5 | 1090,5 | 136,1 |
| кукурудза | 18288 | 26,2 | 1264,8 | 117,3 |
| Олійні культури | 88323 | 84,8 | 4948,6 | 138,3 |
| насіння соняшнику | – | – | – | – |
| соя | 348 | 38,9 | 2259,2 | 104,2 |
| ріпак | 87975 | 85,4 | 4959,2 | 138,0 |
| Худоба та птиця (у живій вазі) | 56096 | 124,0 | 9428,2 | 104,5 |
| у тому числі велика рогата худоба | 3217 | 116,2 | 9204,0 | 103,5 |
| свині | 11771 | 183,8 | 13101,5 | 88,6 |
| птиця | 41090 | 113,9 | 8393,9 | 104,7 |
| Молоко | 16329 | 91,0 | 2672,1 | 149,9 |
| Яйця, млн.шт. | 114,2 | 107,6 | 441,8 | 114,8 |
1 Крім малих підприємств.
Наявність зерна. Станом на 1 листопада 2010р. на підприємствах, що здійснюють зберігання та переробку зернових культур, та у сільськогосподарських підприємствах (крім малих) було в наявності 154,5 тис.т зерна (на 43,0% менше відносно 1 листопада 2009р.), у т. ч. 82,7 тис.т пшениці (на 55,0% менше), 13,1 тис.т ячменю (на 67,5% менше), 2,3 тис.т жита (на 77,0% менше) та 47,2 тис.т кукурудзи (в 2,5 раза більше). Безпосередньо в аграрних підприємствах було в наявності 101,8 тис.т зерна (на 29,6% менше), у тому числі 53,8 тис.т пшениці (на 36,1% менше). Зернозберігаючі та зернопереробні підприємства мали в наявності 52,7 тис.т зерна, у тому числі зернозберігаючі – 35,9 тис.т.
Середня закупівельна ціна зернових культур зберігаючих та переробних підприємств у січні–жовтні п.р. становила 1050 грн. за т (у січні–жовтні 2009р. – 808 грн. за т), з них на пшеницю – 1101 грн. за т (846 грн. за т), жито – 890 грн. за т (728 грн. за т).
3.2 Характеристика транспорту та зв’язку Львівщини
Транспортна система Львівської області представлена залізничним, автомобільним, трубопровідним, повітряним і річковим транспортом. Довжина залізничних колій загального користування становить близько 1310 км, середня густота залізничної сітки в регіоні – 60 км на 1000 км2. Львівську область перетинає 5 основних залізничних магістралей: Київ – Львів – Стрий – Чоп, Львів – Самбір – Ужгород. Найбільшими залізничними вузлами є Львів, Красне, Стрий, Червоноград, Самбір.
Довжина автомобільних шляхів становить 7,9 тис. км, у тому числі 7,6 тис. км із твердим покриттям; пересічна густота автомобільних шляхів області складає 366,9 км на 1000 км2 (найбільша густота в центральній частині області та на Передкарпатті). Головними автомагістралями області є: Львів – Броди – Київ, Львів – Стрий – Мукачеве, Львів – Тернопіль.
Територією області проходять нафтопровід “Дружба” та газопроводи Уренгой – Помари – Ужгород, Іванцевичі – Долина. Загальнодержавне та міжнародне значення має аеропорт в Львові.
У Львівській області налічується понад 355 тис. телефонних апаратів загального користування (4,5 % від наявних апаратів загального користування в Україні), в тому числі 302 тис. апаратів у міських поселеннях. Доцільним буде зазначити, що забезпеченість населення області основним домашніми телефонними апаратами зросла із 31 на 100 сімей у 1997 р. до 36 на 100 сімей у 2001 році. Та, не дивлячись на це, в регіоні налічується понад 134 тис. незадоволених заяв на встановлення домашніх телефонних апаратів
| Вантажні перевезення за видами транспорту у Львівській області | ||||||||
| Перевезено вантажів, тис.т | Вантажооборот, млн.ткм | |||||||
| всього | залізничний | автомобільний | авіаційний | всього | залізничний | автомобільний | авіаційний | |
| 2000 | 35778.4 | 6168.3 | 29607.0 | 3.1 | 9528.3 | 7770.9 | 1748.8 | 8.6 |
| 2001 | 34476.2 | 7216.0 | 27258.8 | 1.4 | 8807.0 | 7576.6 | 1226.3 | 4.1 |
| 2002 | 28015.8 | 6665.0 | 21350.1 | 0.7 | 8501.8 | 7379.9 | 1117.1 | 4.8 |
| 2003 | 32981.6 | 7910.2 | 25070.8 | 0.6 | 10071.2 | 8514.7 | 1553.6 | 2.9 |
| 2004 | 28453.4 | 7602.6 | 20850.6 | 0.2 | 10707.1 | 8869.2 | 1837.4 | 0.5 |
| 2005 | 26742.9 | 6487.0 | 20255.8 | 0.1 | 10346.0 | 8434.4 | 1911.3 | 0.3 |
| 2006 | 28766.7 | 6937.6 | 21829.1 | 0.0 | 11290.3 | 8811.7 | 2478.6 | 0.0 |
| 2007 | 28537.8 | 6932.7 | 21605.1 | 0.0 | 11790.2 | 9006.2 | 2784.0 | 0.0 |
| 2008 | 28726.9 | 5718.7 | 23008.2 | - | 10905.9 | 8023.9 | 2882.0 | - |
| 2009 | 21831.4 | 3923.3 | 17908.1 | - | 8151.2 | 5365.0 | 2786.2 | - |
З урахуванням автомобільних вантажних перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями.
| Основні телефонні апарати у Львівській області (на кінець року, одиниць) | |||||||||
| Всього | Міська мережа | Сільська мережа | |||||||
| основні телефонні апарати | у тому числі домашні | забезпеченість основними домашніми телефонними апаратами на 100 домогосподарств | основні телефонні апарати | у тому числі домашні | забезпеченість основними домашніми телефонними апаратами на 100 домогосподарств | основні телефонні апарати | у тому числі домашні | забезпеченість основними домашніми телефонними апаратами на 100 домогосподарств | |
| 2000 | 422962 | 335180 | 41 | 366312 | 286728 | 55 | 56650 | 48452 | 16 |
| 2001 | 453522 | 363562 | 44 | 392685 | 310897 | 60 | 60837 | 52665 | 17 |
| 2002 | 480600 | 386892 | 47 | 414559 | 328953 | 65 | 66041 | 57939 | 19 |
| 2003 | 506046 | 405831 | 49 | 436216 | 343923 | 66 | 69830 | 61908 | 20 |
| 2004 | 532058 | 428383 | 51 | 455850 | 360304 | 68 | 76208 | 68079 | 22 |
| 2005 | 565117 | 454528 | 54 | 481729 | 379475 | 72 | 83388 | 75053 | 24 |
| 2006 | 587555 | 472162 | 57 | 497971 | 391070 | 75 | 89584 | 81092 | 27 |
| 2007 | 601625 | 487010 | 59 | 513108 | 406127 | 77 | 88517 | 80883 | 27 |
| 2008 | 616246 | 495412 | 60 | 524283 | 411221 | 79 | 91963 | 84191 | 28 |
| 2009 | 618157 | 499708 | 61 | 525674 | 414723 | 80 | 92483 | 84985 | 28 |
Включаючи основні телефонні апарати АТС підприємств, установ, організацій, включені до АТС операторів зв'язку.
| Доходи від надання послуг пошти та зв'язку у Львівській області | ||||||
| Доходи від надання послуг пошти та зв'язку, млн.грн. | Індекси доходів від надання послуг пошти та зв'язку (2005 рік=100%) | Індекси доходів від надання послуг пошти та зв'язку (попередній рік=100%) | Доходи від надання послуг пошти та зв'язку населенню, млн.грн. | Індекси доходів від надання послуг пошти та зв'язку населенню (2005 рік=100%) | Індекси доходів від надання послуг пошти та зв'язку населенню (попередній рік=100%) | |
| 2003 | 628.9 | 72.6 | 118.4 | 249.9 | 70.1 | 97.9 |
| 2004 | 791.1 | 90.3 | 124.4 | 309.8 | 86.9 | 124.0 |
| 2005 | 874.7 | 100.0 | 110.7 | 359.4 | 100.0 | 115.1 |
| 2006 | 1132.7 | 127.7 | 127.7 | 573.3 | 152.8 | 152.8 |
| 2007 | 1250.8 | 140.5 | 110.0 | 461.3 | 121.5 | 79.5 |
| 2008 | 1479.5 | 162.9 | 116.0 | 575.4 | 149.4 | 123.0 |
| 2009 | 1602.8 | 167.8 | 103.0 | 589.9 | 143.0 | 95.7 |
Висновок
Проведене дослідження дозволило нам сформулювати наступні загальні висновки:
1. Львівський регіон має специфічні особливості, які впливають на його економічний розвиток. Так, до факторів, що зумовлюють специфіку області і створюють переваги його стартових умов для прогресивного розвитку, в першу чергу, слід віднести геополітичний, історичні традиції, економічний, рекреаційний.
2. Область відзначається різноманітністю природних умов і багатством природних ресурсів. Надра регіону багаті на корисні копалини, найбільше значення серед яких мають паливно-енергетичний та сировина для хімічної промисловості; є велика кількість різноманітних джерел мінеральних вод та лікувальних грязей. Важливе значення мають лісові ресурси області, які займають 25 % її території.
3. Львівська область належить до одного з густонаселених (125 чол. на 1 км2) та найбільш урбанізованого (60,8 % міського населення) району нашої держави. Характерним для області є від’ємне значення природного приросту (-1,7 0/00) і значні обсяги маятникової міграції. Лише 13 % зайнятих задіяні у сільському господарстві, в той час, як 40 % - у промисловості, 8 % - у будівництві, 7 % - у сфері транспорту і зв’язку. Рівень безробіття на Львівщині є значно вищим, ніж в середньому по Україні.
4. Регіон є індустріально-аграрним, галузями спеціалізації якого є машинобудування, хімічна промисловість, паливно-енергетична, лісова, деревообробна, легка та харчова промисловості.
5. АПК області включає сировинну, переробну та обслуговуючі галузі. Близько 69 % території області зайнято у сільському господарстві (в т. ч. 29 % - посівні площі).
6. Для вдосконалення структури народногосподарського комплексу області пріоритетне значення мають експортноорієнтовані (паливно-енергетична, хімічна, харчова та соціально значимі галузі).
7. Вирішити питання збалансованості усіх сфер господарської діяльності, поширення форм господарювання, які б сприяли досягненню найважливіших результатів виробництва, розробки перспективних схем спеціалізації та розміщення галузей і виробництв, впровадження досягнень науки та техніки у виробництво в практику господарювання допоможе програма комплексного розвитку регіону.
список використаної літератури
Богуславська Л. Львів – перлина Європи // Обрій ПІБ. – 2002. - № 12. – с. 14-15.
Статистичний щорічник України за 2001 рік / Держкомстат України. За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Техніка, 2002. – 576 с.
Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є.П. Качана. – К.: Вища школа, 2001. – 375 с
Географічна енциклопедія України: В 3-х т. / Ред. кол.: О.М. Маринич та ін. – К.: “Українська радянська енциклопедія”, 1990. – т. 2. – 480 с.
Полісаєв О. Новації Львівської області // Урядовий кур’єр. – 2000. – 20 квітня. – с. 8.
Статистичний щорічник Львівської області в 2007 р. – Львів. – 2006. – Ч.І. – 368 с.
ekology.lviv/
eco-ua/index.php?item=articles&sub=105&d_id=4
stat.lviv/ukr/si/press/2010/r031110_197.pdf
stat.lviv/ukr/si/express/2010/v01021110_346.pdf
stat.lviv/ukr/themes/09/theme_09_2_01.php?code=9&ind_page=stattables