Xreferat.com » Рефераты по географии » Суспільно-географічна характеристика зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України

Суспільно-географічна характеристика зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України

що свідчить аналіз показників за період 2000-2008 рр.

Імпорт товарів і послуг у 2000 р. становив 6343,81 млн. дол. США, а у 2004р. він збільшився на 51 % і склав 12871 млн. дол. США. У 2008 р. імпорт становив 38007,7 млн. дол. США, що на 66 % більше ніж у 2004 р. Загалом за період 2000-2008 рр. імпорт товарів і послуг прикордонних регіонів України збільшився на 83%.


Суспільно-географічна характеристика зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України

Рис. 2.4 Динаміка імпорту товарів та послуг прикордонних регіонів України за період 2000-2008 рр. (побудовано автором за)


Найбільше імпортних надходжень отримали: Одеська, Донецька, Луганська, Запорізька, Київська, Харківська області. По-перше, це пов’язано з великим темпами та обсягами виробництва, які характерні для даних областей. Найменше імпортують такі прикордонні регіони, як Чернігівська, Херсонська, Чернівецька області та м. Севастополь.


Суспільно-географічна характеристика зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України

Рис. 2.5 Графік Парето для прикордонних регіонів України за абсолютним показником імпорту товарів та послуг у 2008 р

Середній показник імпорту товарів і послуг в прикордонних регіонах України у 2008 р. становив 1900,4 млн. дол. США. Найбільше перевищення даного показника характерне для Одеської області (6319,5 млн. дол. США), найменше у співвідношенні з середнім у м. Севастополь (88 млн. дол. США). Однакові значення з середнім показником імпорту товарів і послуг характерні для таких регіонів : Луганська, Київська, Харківська, Львівська області (рис 2.6).

Імпорт товарів і послуг на душу населення (рис 2.6) найбільший у таких прикордонних регіонах: Луганська, Київська, Запорізька, Одеська. Найменший у Чернівецькій (220,9 дол. США), м. Севастополь (231,5 дол. США), АР Крим (240,1 дол. США).

Найвищі показники імпорту характерні для прикордонних регіонів, які є промислово потужними та яким не вистачає власного устаткування, енергоносіїв тощо. Але і інші прикордонні регіони мають значні показники імпорту товарів та послуг, що пов’язано з тим, що наша країна , а значить і її регіони не в повній мірі забезпечені машинами, устаткуванням, мінеральними продуктами, продуктами хімічної промисловості, адже саме ці товарні групи найбільш характерні для імпорту усіх прикордонних регіонів, не залежно від їх економічного чи соціального розвитку. На сьогоднішній день, найбільше імпортують паливні ресурси, тому що Україна, маючи великі підприємства металургії, хімічної промисловості не в змозі самостійно забезпечити себе енергоносіями.

Вітчизняний виробник, який має перспективи для нашої країни, втрачає свої позиції, тому що деякі товари прикордонним регіонам краще купити, чим виготовити.

Проблема повинна вирішуватися, зокрема такими шляхами:

задіяти геологічну розвідку і по можливості розширити власне добування газу, нафти та інших паливно–енергетичних ресурсів;

вирішувати питання про можливість заміни традиційних видів палива на інші, менш дефіцитні. Для цього необхідна певна конструкційна перебудова обладнання (або його заміна), яке споживає традиційні види палива;

розвивати, так звану, малу енергетику і переходити на теплопостачання окремих об’єктів шляхом встановлення індивідуальних котелень (або нагрівальних котлів);

впроваджувати у практику господарювання нетрадиційні джерела енергії, а саме, вітрової, сонячної тощо.

Слід надавати перевагу імпорту найсучаснішої медичної техніки, медінструментам та обладнанню, а також імпорту товарів виробничого призначення для таких галузей, сфер і видів виробництва, які забезпечують зростання експортних поставок і формування експортної спеціалізації, створення виробництв для заміни нераціонального імпорту, а також модернізацію підприємств провідних галузей економіки та інфраструктурних об’єктів, розвиток наукоємних виробництв, поліпшення збереження та поглиблення переробки сільськогосподарської продукції товарів народного споживання, причому часто недостатньо якісних, але привабливих за дизайном.


2.3 Особливості зовнішньої торгівлі прикордонних регіонів, що входять до складу єврорегіонів


Прикордонні регіони мають ряд переваг щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Особливістю таких регіонів є те, що їхня віддаленість від центральних ринків країни та близькість до ринків сусідніх держав надає їм додаткові можливості у розвитку зовнішньої торгівлі.

Сьогодні в Україні спостерігається тенденція до більш активного залучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність завдяки створеної в останні роки нормативно-правової бази та появі нових інституцій співробітництва.

З метою прискореного переходу на інноваційний шлях розвитку економіки України слід раціонально використовувати промисловий та експортний потенціал прикордонних регіонів із залученням нових інструментів європейської регіональної політики, а саме єврорегіонів.

Сьогодні одним з інструментів державної регіональної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів є створення єврорегіонів. Нині Україна майже закінчила формування єврорегіонів, які допоможуть їй інтегруватися в загальний європейський економічний простір (рис.2.7). Єврорегіони являються комплексними територіальними інститутами співробітництва, які мають нові компетенції для вирішення спільних проблем в сфері економіки, охорони навколишнього середовища, туризму, розвитку інфраструктури.

Уздовж українського державного кордону створено 7 єврорегіонів (табл.2.6) та один знаходиться на стадії формування – «Донбас» (Луганська область (Україна) Ростовська область (РФ)).


Таблиця 2.6 Склад та учасники єврорегіонів, які створені уздовж державного кордону України (побудовано автором за даними)

Назва єврорегіону Прикордонні регіони суміжних держав Прикордонні регіони України
«Буг» Люблінське воєводство (Республіка Польща) Брестська область (Білорусь) Волинська область
«Нижній Дунай» Райони Кагул та Кантемир (Республіка Молдова), повіти Бреїла, Галац, Тульчя (Румунія) Одеська область
«Верхній Прут» Ботошанський та Сучавський повіти (Румунія), Фалештський, Єдинецький, Глоденський, Окницький, Ришканський та Бриченський райони (Республіка Молдова) Чернівецька, та Івано-Франківська область
«Ярославна» Курська область (РФ) Сумська область
«Слобожанщина» Бєлгородська область (РФ) Харківська область
«Дніпро» Гомельська (Республіка Білорусь), Брянська області (РФ). Чернігівська область
«Карпати» прикордонні регіони Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області

До складу єврорегіонів входять такі прикордонні регіони України: Волинська, Харківська, Одеська, Чернівецька, Сумська, Чернігівська, Закарпатська, Івано-Франківська та Львівська області.

Прикордонні регіони України, що не входять до складу єврорегіонів: АР Крим, Запорізька, Вінницька, Донецька, Житомирська, Луганська, Київська, м. Севастополь, Миколаївська, Херсонська та Рівненська області.

З метою оцінки перспектив розширення зовнішньої торгівлі прикордонних регіонів, які входять до складу єврорегіонів, ми проаналізували динаміку середнього значення експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту товарів за 2000 р., 2004 р. та 2008 р (рис.2.8, рис.2.9, рис.2.10)

Сумарний експорт товарів прикордонних регіонів, що входять до складу єврорегіонів у 2004 р. у порівнянні з 2000 р. збільшився на 58 % і становив 4958,7 млн. дол. США, а у 2008 р. у порівнянні з 2004 р. на 43 % і склав 8770,4 млн. дол. США. Загалом за період 2000-2008 рр. сумарний експорт збільшився на 76 %. Сумарний імпорт товарів у 2004 р. становив 5550,6 млн. .дол. США, що на 58 % більше, ніж у 2000 р. (2301,4 млн. .дол. США),а в 2008 р. у порівнянні з 2004 р. збільшився на 65 % (16214,4 млн. дол. США), у порівнянні з 2000 р на 85 %. Зовнішньоторговельний оборот у 2004 р. становив 10509,3 млн. дол. США, що на 55 % більше за показник у 2000 р. – 4706,4 млн. дол. США, а в 2008 р. у порівнянні з 2004 р. збільшився на 57 % і склав 24984,8 млн. дол. США, а у порівнянні з 2000 р. збільшився на 81 %.

Сумарний експорт товарів прикордонних регіонів, що не входять до складу єврорегіонів у 2004 р. у порівнянні з 2000 р. збільшився на 57 % і становив 15135,9 млн. дол. США, а у 2008 р. у порівнянні з 2004 р. на 52 % і склав 31335,4 млн. дол. США. В цілому за період 2000-2008 рр. експорт збільшився на 79 %. Сумарний імпорт товарів у 2004 р. становив 6754,4 млн. дол. США, що на 48 % більше, ніж у 2000 р. (3515 млн. дол. США), а в 2008 р. у порівнянні з 2004 р. збільшився на 66 % (19605,8 млн. дол. США), у порівнянні з 2000 р на 82 %. Зовнішньоторговельний оборот у 2004 р. склав 21890,3 млн. дол. США, що на 54 % більше за показник у 2000 р. – 9976,6 млн. дол. .США, а в 2008 р. у порівнянні з 2004р. збільшився на 57% і становив 50941,2 млн. дол. США, а у порівнянні з 2000 р. збільшився на 80%.


Суспільно-географічна характеристика зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України

Рис.2.8 Динаміка експорту товарів і послуг прикордонних регіонів за період 2000-2008 рр. (побудовано автором за даними)


Суспільно-географічна характеристика зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України

Рис.2.9 Динаміка імпорту товарів і послуг прикордонних регіонів за період 2000-2008 рр. (побудовано автором за даними)


Суспільно-географічна характеристика зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України

Рис.2.10 Динаміка зовнішньоторговельного обороту прикордонних регіонів за період 2000-2008 рр. (побудовано автором за даними)


З проведених розрахунків було виявлено, що показники зовнішньої торгівлі прикордонних областей, що не входять до складу єврорегіонів, збільшуються більш інтенсивніше. Це пов’язано з тим, що до даних регіонів відносяться найбільш розвинені, потужно промислові області України, такі як Донецька, Луганська, Запорізька області.

Показники зовнішньої торгівлі (експорт, імпорт, ЗТО товарів) областей, що входять до складу єврорегіонів, мають менш динамічне зростання упродовж 2000-2008 рр. Причинами цього є :

нещодавнє створення єврорегіонів;

недосконалість державної регіональної політики, що є причиною зростання асиметрії у розвитку;

скорочення кількості та погіршення якості трудового потенціалу;

посилення міграції працездатного населення, особливо молоді за межі України, адже саме в цих областях найбільша міграція у країні;

нерозвиненість відповідних правової та інституційної систем;

слабим кадровим забезпеченням місцевих органів влади у поєднанні із відсутністю чітких стратегічних цілей та пріоритетів регіональної політики на загальнодержавному рівні;

фактична відсутність ефективних інструментів для реалізації регіональної політики, невикористання можливостей, пов’язаних із застосування інноваційних підходів та ініціатив щодо подолання проблем регіонального розвитку [3, 4].

Сьогодні існують значні проблеми функціонуванні діяльності єврорегіонів, але вони є могутнім інструментом для усунення перешкод, пов'язаних із перетинанням кордонів, зміцнення економічного, соціального, культурного співробітництва, мінімізації екологічних проблем у прикордонних регіонів держав-сусідів та вирішення проблем, пов'язаних із безпекою підприємництва і туризму.

Основною перевагою єврорегіонів для розширення зовнішньої торгівлі є те, що Україна та її прикордонні регіони матимуть змогу фінансову допомогу із Фондів Європейського Союзу для реалізації транскордонних проектів, що вже у найближчому майбутньому посилить їх інноваційний розвиток та сприятиме досягненню перших реальних позитивних результатів європейської інтеграції нашої держави.

Основні проблеми прикордонних регіонів у розвитку зовнішньоекономічної діяльності пов’язані з відсутністю єдиної стратегії у зовнішній політиці держави. Орієнтири у співробітництві регіонів з іншими країнами залежать від політичної ситуації в країні.

У цілому розглянуті прикордонні регіони відрізняються між собою за рядом ознак, серед яких найважливішими є їх економіко-географічне положення, природно-ресурсний потенціал та рівень соціально-економічного розвитку. В умовах активного розширення євроінтеграційних процесів, зокрема створення єврорегіонів та посилення контактної функції кордонів, важливим завданням регіональної стратегії розвитку має стати активізація зовнішньоекономічних зв’язків за участю прикордонних регіонів України та використання ними потенціалу їх унікального економіко-географічного положення.

РОЗДІЛ 3 РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ


3.1 Аналіз збалансованості зовнішньої торгівлі


Щоб детальніше розглянути і оцінити експортні та імпортні операції областей України, а особливо її прикордонних регіонів, у роботі проводиться аналіз коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі усіх регіонів України.

Результати занесені у табл.3.7 та представлені на картосхемі (рис. 3.11).


Таблиця 3.7 Оцінка зовнішньоторговельної діяльності областей України на основі розрахунку коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі

Значення коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі Економічна інтерпретація зовнішньоторговельної діяльності областей Області та містаУкраїни
-1 Область абсолютної незбалансованості імпорту (зовнішньоторговельні операції однобічні – існує тільки імпорт)
1 Область абсолютної незбалансованості експорту(зовнішньоторговельні операції однобічні – існує тільки експорт)
від -1 до - 0,5 Область значної незбалансованості імпорту (імпорт значно перевищує експорт) Київська область, м. Київ
від - 0,5 до 0 Область порівняльної збалансованості імпорту(імпорт дещо перевищує експорт) Волинська, Закарпатська, Львівська, Одеська, Харківська, Тернопільська, Чернівецька, Черкаська,
0 Область абсолютної збалансованості експорту та імпорту (зовнішньоторговельні операції збалансовані Е=І) Рівненська, Хмельницька
Значення коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі Економічна інтерпретація зовнішньоторговельної діяльності областей Області та містаУкраїни
від 0 до 0,5 Область порівняльної збалансованості експорту (експорт дещо перевищує імпорт) АР Крим, Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Херсонська, , Чернігівська, м. Севастополь
від 0,5 до 1 Область значної незбалансованості експорту (експорт значно перевищує імпорт) Луганська область

З проведених розрахунків та за допомогою групування було виявлено, що експортно-імпортні операції областей України в цілому не збалансовані. У зовнішньоекономічній діяльності більшості регіонів (17 областей) спостерігається порівняльна збалансованість експорту, тобто експорт дещо перевищує імпорт. Тільки у двох областях – Рівненській та Хмельницькій існує абсолютна збалансованість експортно-імпортних операцій. В деяких областях (22 %) імпорт дещо перевищує експорт (рис. 3.11). Це пов’язано з тим, що товари даних регіонів мають низький рівень конкурентоспроможності, тому існують деякі проблеми з їх виходом на світовий ринок. Крім того, значна частина імпорту у зовнішній торгівлі може свідчити про процес технологічного переоснащення підприємств регіону.

Аналіз коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі прикордонних областей України свідчить про значні відмінності у експортно-імпортній діяльності регіонів. Так:

58 % регіонів відноситься до області порівняльної збалансованості експорту;

22% - до області порівняльної збалансованості імпорту;

10% - до області абсолютної збалансованості експорту та імпорту;

5% - до області значної незбалансованості імпорту;

5% - до області значної незбалансованості експорту.

Якщо розглядати прикордонні регіони України, то більша їх частина відноситься до областей з порівняльною збалансованістю експорту та імпорту. Це говорить про те, що усі прикордонні регіони, які різняться за територією, природно-ресурсним потенціалом, кількістю населення, промисловими потужностями та ін. не мають єдиної стратегії розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. Прикордонні регіоні на західному та східному кордоні України мають різні орієнтири, напрямки зовнішньоекономічної діяльності. Усе це ускладнює експортно-імпортні операції та спричиняє їхню незбалансованість. Все це послаблює зовнішньоекономічну діяльність країни та знижує загальні показники імпорту та експорту.

Тобто, у зв’язку з різносторонніми напрямками зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України, знижується загальний розвиток та вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності країни.


3.2 Групування прикордонних регіонів за сумарним рейтингом показників зовнішньої торгівлі


Для виявлення регіональних особливостей розвитку зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів України ми провели їх групування за сумарним рейтингом показників зовнішньої торгівлі, що найбільш яскраво демонструє об’єкт оцінки. За допомогою методики, описаної у [Розділ 1, підрозділ 1.3], використавши лінійне шкалювання, показники зовнішньоекономічної діяльності були переведені в індекси. За індексами були визначені місця рейтингу прикордонних регіонів у зовнішньоекономічній діяльності країни. Сума отриманих місць (рейтингів) дала нам сумарний рейтинг кожного регіону. При цьому, в основу нами покладено 6 показників (у розрахунку на душу населення) : експорт товарів, імпорт товарів, експорт послуг, імпорт послуг, зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг. Результати групування представлені на рис.3.14.


Суспільно-географічна характеристика зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України

Рис 3.12 Розподіл прикордонних регіонів України за сумарним рейтингом показників зовнішньої торгівлі у 2004 р


Суспільно-географічна характеристика зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України

Рис. 3.13 Розподіл прикордонних регіонів України за сумарним рейтингом показників зовнішньої торгівлі у 2008 р


Застосовуючи методику [Розділ 1, підрозділ 1.3] та аналізуючи розподіл прикордонних областей України за сумарним рейтингом показників зовнішньоторговельної діяльності у 2003 і 2008 р., можна виділити такі групи регіонів:

1 група – регіони-лідери;

2 група - прогресуючі регіони з вираженою тенденцією покращення стану розвитку у часі;

3 група - регресуючи регіони з вираженою тенденцією погіршення стану розвитку у часі;

4 група – регіони без чітко вираженої тенденції ровику;

5 група – регіони-аутсайдери зовнішньоекономічної діяльності;

За сумарним рейтингом зовнішньої торгівлі прикордонні регіони розподілилися таким чином :

до групи регіонів-лідерів відносяться Запорізька, Одеська область. Для них характерні перші місця по усім показникам зовнішньоторговельної діяльності, такими як експорт товарів, імпорт товарів, експорт послуг, імпорт послуг, зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг;

до групи прогресуючих регіонів ми віднесли Донецьку, Київську, Харківську, Луганську області. У даних регіонах у 2008 р. значно збільшилися обсяги імпорту, експорту товарів та послуг, зовнішньоторговельного обороту у порівняні з 2003 р. Підвищенню показників зовнішньоекономічної діяльності сприяло нарощування промислового виробництва, удосконалення системи зовнішньоекоемічної діяльності, яка спрямована на розвиток економіки, інфраструктури та соціального сектору;

до регресуючих регіонів відносяться Львівська, Івано-Франківська область. Показники сумарного рейтингу зовнішньої торгівлі у 2008 р. значно погіршилися у порівнянні з 2003 р.;

до групи регіонів без чіткої вираженої тенденції розвитку відносяться такі регіони : Миколаївська, Закарпатська, Волинська, Сумська, Рівненська області, АР Крим, м. Севастополь. Дані області за період 2003-2008 рр. не зазнали значних зрушень у зовнішній торгівлі, тому показники сумарного рейтингу у 2003 р. та 2008 р. залишилися майже однаковими;

до групи регіонів - аутсайдерів відносяться: Вінницька, Житомирська, Чернівецька, Чернігівська, Херсонська області. Для даних регіонів характерні низькі показники зовнішньої торгівлі, низький промисловий потенціал, товари даних областей не користуються попитом на ринках інших країн (рис.3.14).

Як в 2003 р., так і в 2008 р. зовнішня торгівля прикордонних регіонів України значно не змінилася. Показники зовнішньоекономічної діяльності деяких областей набули негативних змін, у більшості прикордонних регіонах тенденції зовнішньої торгівлі залишаються стабільними. Лише Донецька, Київська, Харківська, Луганська області мають прогресивний характер зовнішньоекономічної діяльності, а регіонами лідерами упродовж 2003-2008 рр. залишаються Запорізька, Одеська області.

З проведеного дослідження було виявлено, що у зовнішній торгівлі прикордонних регіонів спостерігаються значні регіональні відмінності.

На розвиток зовнішньої торгівлі прикордонних областей впливають такі чинники, як виробничий потенціал регіонів, їх внутрішня політика, яка повинна бути спрямована на підтримку експотноорієнтованих галузей та окремих підприємств. Саме тоді продукція українського виробництва може витримати конкуренцію на світовому ринку. Прикордонне положення є додатковим фактором розширення зовнішньої торгівлі прикордонних регіонів, оскільки це дає змогу досягти зменшення транспортних витрат у торгівлі з суміжними територіями.

Саме такі умови участі прикордонних регіонів у зовнішньоторговельний діяльності нададуть Україні переваг у міжнародній торгівлі.

прикордонний регіон зовнішньоекономічний географічний україна

3.3 Проблеми та перспективи участі прикордонних регіонів у зовнішній торгівлі України


Зовнішньоекономічна діяльність дає змогу прискорювати науково-технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкому переобладнанню сучасною технікою цілих галузей і виробництв, сприяє розв'язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв'язки стають одним з основних чинників розвитку господарства України.

Зовнішньоекономічна діяльність України та прикордонних областей потребує докорінної перебудови—йдеться про зміну сировинного спрямування експорту, підвищення в ньому частки продукції обробних галузей, удосконалення структури імпорту. Адже відомо, що Україна виробляла й може виробляти цілий спектр наукоємної, складної машинно-технічної продукції: літаки, автобуси, автомобілі, трактори, комбайни, судна різного призначення, ракетні комплекси, верстати, турбіни, засоби зв'язку, електроніку, радіо- і телеапаратуру тощо. Реально основними експортерами конкурентної на світовому ринку продукції можуть швидко стати підприємства воєнно-промислового комплексу, на яких зосереджені високоякісне обладнання, сучасна технологія, висококваліфіковані фахівці.

У товарній структурі вивозу переважають вироби чорної металургії, залізна руда і кокс, продукти харчової промисловості.

На український експорт впливає комплекс таких факторів:

низька конкурентноздатність українських підприємств;

важкий фінансовий стан більшості підприємств, що практично унеможливлює здійснення за рахунок внутрішніх ресурсів інвестування перспективних, орієнтованих на експорт проектів;

штучне стримування курсу гривні, яка звужує можливості використання курсового фактора з метою просування експорту;

недостатній розвиток вітчизняних систем сертифікації і контролю якості;

зростання цін на експортні послуги й експортні поставки (20% ПДВ);

нестача кваліфікованих кадрів і досвіду роботи у сфері експорту на більшості українських підприємств;

збереження елементів дискримінації українських експортерів за кордоном, застосування методів обмежувальної ділової практики;

низький світовий рейтинг надійності України для кредитів та інвестицій, що утруднює використання іноземних фінансових ресурсів для розвитку експортного потенціалу країни;

невідповідність окремих норм українського законодавства міжнародним;

високі податки.

Промисловий потенціал прикордонних регіонів достатній для надходження валюти, необхідної для сплати державного зовнішнього боргу, закупівлі найнеобхіднішого імпорту та оплати інших загальнодержавних потреб.

Реалізація цього потенціалу можлива за відповідної пропускної здатності транспортної інфраструктури, сприятливої соціально-політичної і правової ситуації та здатності зовнішньоторговельних організацій та інших виконавчих структур до реалізації продукції [7].

Основним напрямом зовнішньоекономічної діяльності України та прикордонних регіонів є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва з республіками колишнього СРСР, країнами Східної Європи, розвиненими країнами світу, особливо з тими, що мають чисельну українську діаспору.

Зовнішньоторгові організації та інші виконавчі структури повинні не тільки реалізовувати продукцію на традиційних ринках, а й виходити на нові перспективні регіони особливо в Азію, Африку, Латинську Америку та Австралію). Найважливішою формою економічного співробітництва з країнами близького зарубіжжя нині є взаємний обмін різними видами сировини, готової продукції та наукове співробітництво. Однак необхідними є послідовна і радикальна перебудова механізму економічних зв'язків, здійснення кардинальних заходів для їх оптимізації. Зокрема, передбачено захист економічних інтересів України через встановлення митного кордону з республіками колишнього СРСР. Підписано обопільні угоди з Росією та Білоруссю про співробітництво у галузі зовнішньоекономічної діяльності, які не допускають реекспорту товарів, до яких інші учасники угоди застосовують заходи регулювання. Реекспорт таких товарів має здійснюватися лише за письмової згоди та на умовах, що визначаються уповноваженим органом держави, яка є виробником цих товарів [7].

Загалом перспективи подальшого розвитку та розширення зовнішніх економічних зв’язків прикордонних областей України пов’язані з :

проведенням єдиної зовнішньоекономічної політики держави,

реалізацією її економічних інтересів і безпеки,

проникненням та зміцненням позицій національного товаровиробника на зовнішніх ринках товарів та послуг

посиленням конкурентоспроможності української продукції,

збільшенням її експорту,

надходжень іноземних інвестицій,

здійсненням контролю за надходженням в Україну валютних цінностей,

захистом прав і законних інтересів України,

вітчизняних та зарубіжних суб’єктів господарської діяльності.

участь у проектах транскордонного співробітництва;

посилення діяльності єврорегіонів, створених за участі даних прикордонних регіонів;

розширення спектру експортованих товарі та послуг;

виробництво в регіоні імпортозамінюючої продукції.

Всі ці фактори позитивно вплинуть не тільки на самі прикордонні регіони, але і на зовнішньоекономічну діяльність країни в цілому

ВИСНОВКИ


В роботі було розкрито теоретико-методичні аспекти обраної тематики. Значна кількість літературних джерел дали змогу узагальнити та систематизувати за різними авторами термінологічних апарат та виявити основні особливості таких понять, як «прикордонний регіоні», «зовнішньоекономічні зв’язки». Виявлено, що прикордонні регіони відіграють важливу роль у здійсненні зовнішньоторговельної діяльності, адже мають ряд переваг для підвищення показників експорту та імпорту.

В роботі був проведений аналіз зовнішньоторговельної діяльності України, розраховані показники зовнішньоторговельного обороту, сальдо зовнішньої торгівлі, коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі, досліджено динаміку експорту, імпорту товарів і послуг прикордонних регіонів України. Встановлено, що в останні роки спостерігається тенденція збільшення зовнішньоторговельного обороту як України загалом, так і прикордонних регіонів зокрема. У зовнішній торгівлі прикордонних регіонів обсяги експорту поступаються об’ємам імпорту, результатом чого є від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі.

Коефіцієнт збалансованості зовнішньої торгівлі дав змогу виявити регіональні відмінності зовнішньоторговельної діяльності прикордонних регіонів. З проведених розрахунків та за допомогою групування було виявлено, що експортно-імпортні операції областей України в цілому не збалансовані. Тільки у двох областях – Рівненській та Хмельницькій існує абсолютна збалансованість експортно-імпортних операцій. Загалом 58 % регіонів відноситься до області порівняльної збалансованості експорту, тобто експорт дещо перевищує імпорт.

На основі лінійного шкалювання статистичних показників були визначенні індекси зовнішньоторговельної діяльності та розрахований сумарний рейтинг, який показує місце регіонів у зовнішній торгівлі у 2004 р. та 2008 р., що дало змогу провести порівняльний аналіз та виявити особливості розвитку зовнішньої торгівлі прикордонних регіонів. Результати розрахунків були покладені в основу групування прикордонних регіонів України за показниками зовнішньої торгівлі. Було виділено такі групи: регіони-лідери (Запорізька, Одеська область) прогресуючі регіони з вираженою тенденцією покращення стану розвитку у часі (Донецька, Київська, Харківська, Луганська область), регресуючи регіони з вираженою тенденцією погіршення стану розвитку (Львівська, Івано-Франківська область), регіони без чітко вираженої тенденції ровику (Миколаївська, Закарпатська, Волинська, Сумська, Рівненська область, АР Крим, м. Севастополь), регіони-аутсайдери зовнішньоекономічної діяльності (Вінницька, Житомирська, Чернівецька, Чернігівська, Херсонська області).

Встановлено міжрегіональні відмінності у розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Так, слід відмітити, що на основі рейтингового оцінювання лідером у зовнішній торгівлі є Запорізька область, а аутсайдером – Чернігівська область.

Важливим інструментом залучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність є створення єврорегіонів, яких на сьогоднішній день в Україні 7. Саме за допомогою єврорегіонів, Україна активно включається в єроінтеграційні процеси. На сьогоднішній день, існують певні проблеми у функціонуванні єврорегіонів, які пов’язані з нещодавнім їх створенням, з нестабільною політичною, економічною ситуацією, з недостатнім рівнем розвитку країни вцілому.

Розвиток транскордонного співробітництва в рамках єврорегіональних утворень потребує завершення формування нормативно-законодавчої бази, яка б визначала правові засади і регулювала б діяльність єврорегіонів, сприяла б удосконаленню структури управління зовнішньою діяльністю прикордонних регіонів на всіх рівнях, а також активізації організаційної діяльності, спрямованої на підвищення ефективності участі України у єврорегіонах.

Існують деякі проблеми у розвитку зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів України, що пов’язані з відсутністю єдиної стратегії у зовнішній політиці держави. У цілому, розглянуті прикордонні регіони відрізняються між собою за рядом ознак, серед яких, можливо, найважливішими є їх економіко-географічне положення, природно-ресурсний потенціал та рівень соціально-економічного розвитку. В умовах активного розширення євроінтеграційних процесів, зокрема створення єврорегіонів та посилення контактної функції кордонів, важливим завдання регіональної стратегії розвитку має стати активізація транскордонного співробітництва за участю прикордонних регіонів України та використання ними потенціалу їх унікального економіко-географічного положення

Відкрита регіональна економіка більшості прикордонних регіонів спрямована на ринки сусідніх держав, що є позитивною ознакою. Але не всі прикордонні регіони ведуть подібну економічну політику, що негативно відбивається на загальних показниках зовнішньої торгівлі країни. Залучення усіх прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність країни, ведення правильної економічної політики сприятиме покращенню стану зовнішньоекономічної діяльності країни в цілому. Їхня віддаленість від центральних ринків країни та близькість до ринків сусідніх країн надає їм певної специфіки у формуванні зовнішньоторговельних зв’язків, враховуючи і те, що дані території виступають зонами об’єднання економік України та суміжних держав.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


Балян А. В. Міжрегіональне транскордонне співробітництво України та Угорщини в умовах розширення Європейського Союзу (питання методології, методів і практики) : автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня докт. економ. наук : спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / А. В. Балян. – Львів, 2006. – 29 с.

Балабанов І.В.Зовнішньоекономічні зв’язки: Навчальний посібник./ І.В. Балабанов, А.Н. Балабанов. – М. Фінанси і статистика, 2000. – 512 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТ "Перун", 2003. – 1440 с

Волошин В. Реалії та перспективи транскордонного співробітництва України // Регіональна економіка. – 2004. - №4. –С. 123-129

Гладкий Ю.Н., Чистобаев А.И. Основы региональной политики. Учебник. – М.,1998. – С. 19.

Голіков А.П. Міжнародні економічні терміни: Навчальний посібник./ А.П. Голіков, П.А. Черномаз.- М. ЦУЛ, 2008. – 376 с.

Дорогунцов С.І., Заєць Т.А., Пітюренко Ю.І. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка. Підручник. – КНЕУ, 2005. – 988 с.

Долішній М. Регіональні основи транскордонного співробітництва./ М.Долішній, П. Біленький // Регіональна економіка. – 1996. - №1. – с.237-247.

Економічні наслідки приєднання України до Світової організації торгівлі / Ю. Макогон, М. Янковський, М. Марченко, І. Хаджинов // Економіка України : Політико-економічний журнал Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України та Національної академії наук України. - 2003. - №12. - С. 69-77 . - ISSN 0131-775Х

Жулканич О. Регіон в системі зовнішньоекономічних відносин : на прикладі Закарпатської області / О. Жулканич. – Ужгород : Мистецька лінія, 2000. – 200 с.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність »/ Режим доступу: www.rada.gov

Закон України «Про транскордонне співробітництво »/ Режим доступу: www.rada.gov

Кирюхин А.М. Приграничное сотрудничество между Украиной и Россией в условиях глобальной неопределенности / Проблемы природопользования и экологической ситуации в Европейской части России и сопредельных стран: мат-лы ІІІ межд. научн. конф. 20-24 октября 2008г. – М.:Белгород. «Политера». – 2008 г., ч.1 – С.78-83.

Колосов В. Геополитичекий дискурс и отношения между Россией и странами Балтии/ В.Колосов, Н. Бородулина // Мировая экономика и международные отношения. – 2007. – №9 . – с 97-105.

Кухарська Н.О., Міжнародна економічна діяльність України: Навчальний посібник./ Н.О. Кухарська, С.К.Харчіков. – «Одіссей», 2006. – 456 с.

Луцишин П.В. Теорія міжнародних відносин: Навчальний посібник. / П.В. Луцишин, Н.П. Луцишин. – РРВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. – 339 с.

Медична галузь Харківської області : територіальні особливості, проблеми та шляхи вдосконалення (суспільно-географічні аспекти): монографія / Л.М. Нємець, Г.А.Баркова, К.А. Нємець. – К.: Четверта хвиля, 2009. – 224 с.

.Мікула Н. Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво: Монографія./Н. Мікула – Львів: ІРД НАН України, 2004. – 395 с.

Мікула Н. Єврорегіони: досвід та перспективи./ Н.Мікула.– Львів: ІРД НАН України, 2003. – 222 с.

Нємець Л.М., Олійник Я.Б., Нємець К.А. Просторова організація соціально-географічних процесів в Україні: Монографія./ Л.М. Нємець, Я.Б. Олійник К.А. Нємець. – Х.: РВВ ХНУ, 2003 – 160 с.

Посібник з транскордонного співробітництва / Укл. і голов. ред. Є. Лукша. У.; «ТЕС Фонд», 2005 .- 70 с.

Польський малий словник міжнародних стосунків / Укл. і голов. ред.. М. Ятвинський – В.1996р.,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: