Економіка Казахстану
З табл. 2.2 видно, що порівняно з 1997 р. частка населення з доходом нижче прожиткового мінімуму зменшилась з 38,3 % до 12,7 %, що є позитивною тенденцією. Показники глибини і гостроти бідності також знизилися у 2007 р. Поряд із цим існує помітний зріст доходів домашніх господарств (16935 тенге у 2007 р.) і витрат населення (15516 тенге у 2007 р.). Це при тому, що середній розмір домогосподарств на протязі 1997-2007 рр. змінювався незначно.
Таблиця 2.3
Платіжний баланс Республіки Казахстан (млн. доларів) [16]
| Стаття платіжного балансу | 2005 | 2006 | 2007 |
| Експорт товарів та послуг | 7,741 | 41,570 | 49,437 |
| Імпорт товарів та послуг | 8,300 | 32,840 | 39,731 |
| Баланс ресурсів | -559 | 8,730 | 9,705 |
| Чистий прибуток | -315 | -9,317 | -11,321 |
| Чисті поточні трансферти | 75 | -1,207 | -1,500 |
| Поточний платіжний баланс | -799 | -1,795 | -3,117 |
| Фінансові елементи (чисті) | 1,279 | 12,869 | 3,117 |
| Зміни в чистих резервах | -480 | -11,075 | 0 |
| Золотовалютний резерв | 2,291 | 19,127 | 19,127 |
| Конверсійна ставка (місцева/долар США) | 75,4 | 126,1 | 121 |
З таблиці 2.3 ми бачимо, що негативний платіжний баланс з кожним роком зростає (-3,117 млн. доларів на 2007 р.). При цьому, переважає експорт товарів та послуг – 49,237 млн. доларів порівняно із 39,731 млн. доларів у 2007 р. Золотовалютний резерв країни протягом 2006-2007 рр. не змінився і складає 19,127 млн. доларів. Обмінний курс валюти такий: 1 долар США = 121 тенге.
Інвестиції в основний капітал є сукупністю витрат, направлених на створення і відтворення основних фондів. Інвестиції в основний капітал включають витрати на роботи по будівництву і капітальному ремонту будівель і споруд; придбання і капітальний ремонт машин, устаткування; інші капітальні роботи і витрати. У Республіці Казахстан спостерігається щорічне збільшення обсягу цього виду інвестицій (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Інвестиції в основний капітал, 2003-2008 рр., млн. тенге [18]
| 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | ||
| Республіка Казахстан | 1327864 | 1703684 | 2420976 | 2824523 | 3392122 | 3836141 | |
| Акмолинська | 15809 | 24428 | 38189 | 44059 | 103071 | 137960 | |
| Актюбинська | 115842 | 130987 | 184130 | 187090 | 225176 | 275336 | |
| Алматинська | 49020 | 56687 | 99501 | 112414 | 142636 | 174482 | |
| Атирауська | 338521 | 447424 | 713681 | 727635 | 764403 | 833969 | |
| Східно-Казахстанська | 44840 | 50748 | 82197 | 116054 | 126537 | 145516 | |
| Жамбилська | 32675 | 18062 | 22182 | 25553 | 29940 | 59608 | |
| Західно-Казахстанська | 125093 | 89018 | 91860 | 106626 | 186264 | 219790 | |
| Карагандиньска | 67157 | 96650 | 153438 | 134157 | 151887 | 197604 | |
| Костанайська | 29279 | 42582 | 56074 | 63831 | 96419 | 103992 | |
| Кизилординська | 53093 | 42900 | 61471 | 66455 | 102934 | 159602 | |
| Мангістауська | 75384 | 100518 | 143108 | 229755 | 251416 | 307299 | |
| Павлодарська | 33473 | 41213 | 64072 | 120019 | 129981 | 140761 | |
| Північно-Казахстанська | 12353 | 18186 | 37229 | 34328 | 37287 | 39868 | |
| Південно-Казахстанська | 31221 | 45231 | 64939 | 84542 | 127175 | 129758 | |
| м.Астана | 137863 | 220560 | 274746 | 354583 | 424245 | 439127 | |
| м.Алмати | 166241 | 278490 | 334159 | 417421 | 492751 | 471469 | |
Безумовним лідером по інвестуванню в основний капітал на 2007 р. є Атирауська область (833969 млн. тенге). А найменш розвиненим регіоном у сфері інвестування в основний капітал виступає Північно-Казахстанська область (39868 млн. тенге).Відповідно, зростають і інвестиції на душу населення (рис. 2.2). Прямі зарубіжні інвестиції також характеризуються позитивною динамікою. Якщо у 1997 р. вони складали 1,321 млн. доларів, то у 2007 р. – 6,143 млн. доларів. Протягом перших трьох кварталів 2008 року інвестиції в країну склали 12,84 млн. доларів. Банківська статистика показує, що найбільша частка прямих іноземних інвестицій поступила з Нідерландів – 2,45 млрд. доларів. На другому місці – США (1,461 млрд. доларів), далі – Британські Кайманові острови - 976,8 млн. доларів.

Рис. 2.2 – Інвестиції на душу населення, 2006-2008 рр. [19]
Частка торгівлі Республіки Казахстан з традиційними партнерами — країнами СНД і Балтії — велика: на них доводиться біля 59 % експорту і до 63 % імпорту. При цьому основним торгівельним партнером залишається Росія. З держав далекого зарубіжжя успішно розвиваються торгівельні зв'язки з Німеччиною, Туреччиною, Швейцарією, Чехією, Італією, Китаєм, США, Великобританією, Південною Кореєю і іншими.
Як ми вже побачили з попередніх таблиць, Казахстан виступає країною-експортером продукції, бо частка експорту перевищує частку імпорту. Казахстан експортує сировину вироблене добувною, паливною, металургійною і хімічною промисловістю.
У структурі казахстанського експорту виділяють такі статті [7]:
нафта і нафтопродукти — 35 %;
кольорові метали — 17 %;
чорні метали — 16 %;
руди — 12 %;
зернові культури — 9 %;
інше — 11 %.
Таблиця 2.5
Обсяги зовнішньої торгівлі Казахстану, 1997-2007 рр. (млн. доларів) [16]
| 1997 | 2006 | 2007 | |
| Загальний експорт (FOB) | 6,899 | 38,762 | 46,329 |
| Нафта та нафтопродукти | 2,216 | 26,279 | 30,303 |
| Чорні метали | 951 | 2,411 | 2,555 |
| Виробництво | 1,491 | 3,978 | 6,797 |
| Загальний імпорт (CIF) | 7,176 | 24,120 | 30,289 |
| Продовольство | 474 | 1,174 | 1,374 |
| Паливо та енергія | 628 | 3,051 | 4,051 |
| Засоби виробництва | 1,462 | 10,722 | 14,222 |
| Індекс експортної ціни (2000=100) | 85 | 283 | 309 |
| Індекс імпортної ціни (2000=100) | 120 | 249 | 286 |
| Терміни торгівлі (2000=100) | 71 | 113 | 108 |
Таким чином, у експорті Казахстану у 2007 р. переважає нафта та нафто продукти (30,303 млн. доларів), а у імпорті – засоби виробництва (14,222 млн. доларів).
Сучасні тенденції розвитку економіки Казахстану, направлені на подальше розширення і поглиблення ринкових стосунків, вимагають системного і комплексного аналізу, осмислення місця і значущості країни в новому світовому просторі, що формується. Особлива роль в галузевій структурі національної економіки традиційно належить аграрному сектору (табл. 2.6). Пріоритетний розвиток сільськогосподарського виробництва в республіці обумовлений не лише історичними і національними передумовами, але і значною мірою продиктовано природними, кліматичними, географічними і біологічними особливостями, зокрема ресурсним потенціалом Казахстану. Частка рослинництва у загальному обсязі валової сільськогосподарської продукції перевищує частку тваринництва на 43 млрд. тенге у 2008 р. (рис. 2.3.). Тому успішні ринкові реформи в аграрному секторі є важливою компонентою динамічного зростання національної економіки.
Таблиця 2.6
Структура економіки Республіки Казахстан [16]
| 1997 | 2006 | 2007 | |
| (% від ВВП) | |||
| Сільське господарство | 12,0 | 5,9 | 6,6 |
| Промисловість | 27,3 | 42,1 | 44,3 |
| Виробництво | 14,0 | 12,4 | - |
| Послуги | 60,7 | 52,0 | 49,1 |
| Кінцеві споживчі витрати домогосподарств | 74,5 | 46,3 | 48,5 |
| Загальні державні споживчі витрати | 12,4 | 10,2 | 11,2 |
| Імпорт товарів та послуг | 37,4 | 40,4 | 38,3 |
| (середньорічний приріст) | |||
| Сільське господарство | 4,6 | 6,0 | 5,0 |
| Промисловість | 10,8 | 13,4 | 10,0 |
| Виробництво | 8,4 | 7,9 | 7,0 |
| Послуги | 9,0 | 10,9 | 10,0 |
| Кінцеві споживчі витрати домогосподарств | 7,7 | 13,8 | 10,0 |
| Загальні державні споживчі витрати | 7,3 | 6,2 | 10,0 |
| Валове накопичення капіталу | 17,4 | 28,8 | 10,0 |
| Імпорт товарів та послуг | 6,1 | 12,1 | 9,6 |

Рис. 2.3 – Валова продукція сільського господарства, млрд. тенге [20]
Таким чином, у 2007 р. найбільший відсоток від ВВП у структурі економіки займає сфера послуг (49,1 %), на другому місці промисловість (44,3) і сільське господарство (6,6). Найвищий середньорічний приріст (10,0) спостерігається одночасно у декількох сферах – промисловості, сфері послуг, кінцевих споживчих витратах домогосподарств, загальних державних споживчих витратах і валовому накопиченню капіталу.
Під послугами розуміється величезне різноманіття видів діяльності і комерційних занять, результати яких не втілюються в матеріально-речовій формі. Сектор послуг країни знаходиться на стадії розвитку, структура послуг країни відображена у табл. 2.7. У Республіці Казахстан спостерігається стійка позитивна динаміка сфери послуг. Загальний обсяг по різним видам послуг кожного року зростає.
Таблиця 2.7
Загальній обсяг наданих послух за їх видами, 2005-2007 рр. (млн. тенге) [21]
| 2005 | 2006 | 2007 | |
| Надано послуг - взагалі | 1023827,2 | 1276951,9 | 1789544,5 |
| у тому числі | |||
| послуги, пов’язані з нерухомим майном | 120301,9 | 158529,5 | 210354,3 |
| послуги по наданню в оренду машин та устаткування без оператору і по прокату предметів особистого користування і побутових товарів | 34017,6 | 47384,0 | 77781,7 |
| послуги комп’ютерні і послуги, пов’язані з ними | 27826,2 | 39919,6 | 56744,5 |
| послуги по дослідженням і розробкам | 43083,4 | 43624,7 | 52886,5 |
| послуги інші, надані споживачам | 373447,7 | 475414,9 | 677892,9 |
| послуги в області державного управління | 335353,7 | 404409,7 | 572382,9 |
| послуги по каналізації, знищенню відходів, санітарній обробці і послуги аналогічні | 8490,2 | 11455,7 | 19453,8 |
| послуги по організації відпочинку, культурних та спортивних заходів | 72653,2 | 87620,0 | 104862,1 |
| послуги інші | 8653,3 | 11593,8 | 104862,1 |
| Послуги, надані підприємствами, що мають вторинний вид діяльності | 22763,1 | 27619,7 | 33470,4 |
| послуги, надані індивідуальними підприємцями | 9924,3 | 17138,0 | 20410,6 |
| послуги, надані непрофільними підприємствами | 79295,5 | 86295,0 | 119318,8 |
У таблиці 2.7 можна побачити, що найбільший обсяг послуг у 2007 р. був наданий споживачам (677892,9 млн. тенге), у сфері державного управління (572382,9 млн. тенге) та у сфері, пов’язаній з нерухомим майном (210354,3 млн. тенге). А найменший обсяг послуг був наданий підприємствами, що мають вторинний вид діяльності (33470,4 млн. тенге).
Пріоритетні напрямки зовнішньоекономічних зв’язків країни
Республіка Казахстан завдяки своєму вигідному географічному положенню, багатому запасу природних копалин і інвестиційній привабливості притягає до себе увагу багатьох країн світу. Все це сприяє налагодженню багатьох зовнішньоекономічних зв’язків і розвитку співробітництва між Казахстаном і країнами світу.
Республіка Казахстан співробітничає перш за усе з країнами СНД, бо є членом Співдружності, з країнами Європейського Союзу, з країнами Європи і Америки, Азії та Африки.
Партнерами в Європі і Америці виступають такі країни, як Австрійська Республіка, Сполучені Штати Америки, Аргентинська Республіка, Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Бразилія, держава Ватікан, Сполучене Королівство Великобританії і Південної Ірландії, Угорська Республіка, Федеративна Республіка Німеччини, Грецька Республіка, Королівство Данія, Королівство Іспанія, Італійська Республіка, Республіка Ірландія, Канада, Республіка Куба, Латвійська Республіка, Республіка Мальта, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерландів, Королівство Норвегія, Португальська Республіка, Румунія, Турецька Республіка, Республіка Польща, Французька Республіка, Фінляндська Республіка, Швейцарська Конфедерація, Королівство Швеція, Словацька Республіка, Республіка Словенія, Чеська Республіка, Хорватська Республіка та Естонська Республіка.
Щодо країн Азії та Африки, то тут Казахстан підтримує зв’язки з Ісламською Республікою Афганістан, Королівством Бахрейн, Арабською Республіко. Єгипет, Державою Ізраїль, Республікою Індія, Ісламською Республікою Іран, Державою Катар, Китайською Народною Республікою, Республікою Корея, Державою Кувейт, Малайзією, Монголією, Султанатом Оман, Державою Палестина, Ісламською Республікою Пакистан, Королівством Саудівська Аравія, Республікою Сінгапур, Королівством Таїланд, Сполученими Арабськими Еміратами, Східно-Африканською Республікою, Японією, Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамахірією, Йорданським Хашимітським Королівством, Королівством Марокко, Сірійською Арабською Республікою і Ліванською Республікою.
Між країнами активно відбувається інвестиційна діяльність, про що свідчать дані Агентства Республіки Казахстан із статистики (табл. 2.8).
Таблиця 2.8
Інвестиційна діяльність між Казахстаном і країнами світу (млн. доларів) [16]
| 2007 | 2008 | |
| Баланс рахунку операцій з капіталом | -14,4 | -24,2 |
| Фінансовий рахунок | 992,6 | 1877,7 |
| Зарубіжні прямі інвестиції | -1542,5 | -1143,0 |
| Прямі інвестиції в Казахстан | 4299,2 | 4077,8 |
| Портфельні інвестиції, активи | -552,8 | -2166,4 |
| Портфельні інвестиції, зобов’язання | -836,9 | -1140,5 |
| Фінансові деривативи, активи | -20,1 | -61,9 |
| Фінансові деривативи, зобов’язання | 267,5 | 64,1 |
| Інші інвестиції, активи | -3461,6 | 1501,2 |
| Інші інвестиції, зобов’язання | 2839,9 | 746,3 |
| Зміни у офіційних резервах активів | -1236,7 | 2178,7 |
| Помилки та пропуски | -2599,7 | -4347,4 |
Таким чином, можна побачити, що у 2008 р. порівняно з 2007 покращився стан фінансового рахунку Казахстану. Але інвестиції у Казахстан зменшилися до 4077,8 млн. доларів. Збільшилися зобов’язання країни по портфельним інвестиціям (-1140,5 млн. доларів у 2008 р.). Зміни у офіційних резервах активів у 2008 р. складають 2178,7 млн. доларів.
Більш уважно варто зупинитися на відношеннях з державами СНД та країнами ЄС.
8 грудня 1991 року була підписана Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). 21 грудня 1991 року в Алма-Аті Глави Казахстан також підписав Протокол до вказаної Угоди, в якому було підкреслено, що всі республіки на рівноправних початках утворюють СНД. Учасники зустрічі прийняли Алма-атинську Декларацію, що підтвердила прихильність до співпраці в різних областях зовнішньої і внутрішньої політики, проголосила гарантії виконання міжнародних зобов'язань колишнього Союзу РСР. У грудні 1993 року до Співдружності приєдналася Грузія, а в серпні 2008 року заявила про свій вихід з даного об'єднання. Туркменістан є асоційованим членом СНД.
Співдружність Незалежних Держав не є державою і не володіє наднаціональними повноваженнями, засновано на початках суверенної рівності всіх його членів і діє на підставі Статуту від 22 січня 1993 року. Держави-участниці Співдружності є самостійними і рівноправними суб'єктами міжнародного права.
Розвиток стосунків з державами СНД, у тому числі багатобічна інтеграційна взаємодія – один з пріоритетів зовнішньополітичного курсу Республіки Казахстану.
У основі казахстанського підходу до багатобічної співпраці в рамках СНД лежить концепція різношвидкісної інтеграції, що витікає з можливості формування вузької групи країн, зв'язаних узами тіснішої інтеграції. При цьому Казахстан виступає за те, аби діяльність субрегіональних об'єднань на просторі Співдружності носила відкритий характер, а їх цілі і практична діяльність лежали в загальному руслі розвитку СНД.
Співдружність Незалежних Держав - це єдина організація, зусиллями якої об'єднується пострадянський простір. Для Співдружності характерна вибіркова участь держав в тих або інших сферах багатобічної взаємодії, яка здійснюється, таким чином, у форматі зацікавлених сторін. Вирішення органів СНД мають силу лише для тих держав, які брали участь в їх прийнятті.
В цілях підвищення ефективності діяльності СНД, вдосконалення його структури за ініціативою казахстанської сторони були розроблені і, в ході засідання Поради глав держав Співдружності в жовтні 2007 року в Душанбе, схвалені Концепція подальшого розвитку СНД і План заходів щодо її реалізації. Цей документ є свого роду «дорожньою картою» розвитку Співдружності, що зачіпає практично всі грані співпраці. Згідно з ним, розроблений проект Стратегії економічного розвитку СНД до 2020 року, планується завершення формування зони вільної торгівлі, сільськогосподарських, електроенергетичних і інших ринків. Буде продовжено взаємодію в політичній, гуманітарній сферах, в області безпеки і транспорту, вдосконалено правове поле регулювання міграції і так далі.
Планом передбачені конкретні заходи по підвищенню ефективності діяльності Співдружності, у тому числі за рахунок установи інституту національних координаторів, оптимізації статутних і інших органів Співдружності, внесення змін і доповнень до Статуту СНД, використань прагматичного принципу роботи по формулі «один рік – одна тематика».
З країнами СНД активно ведеться торгівельна діяльність. Порівняти осяги торгівлі з країнами СНД і іншими країнами світу можна у табл. 2.9.
Таблиця 2.9
Торгівля Казахстану з країнами СНД і країнами світу, у % до попереднього року [22]
| 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | |
| Експорт до країн Співдружності | 99,3 | 137 | 142,9 | 139,08 |
| Експорт в інші країни | 149 | 137 | 121,8 | 151,06 |
| Імпорт із країн Співдружності | 133 | 136 | 132,0 | 119,85 |
| Імпорт з інших країн | 138 | 137 | 144,0 | 112,31 |
Ми бачимо, що у 2006 р. частка експорту у країни Співдружності зрівнялась з часткою експорту в іншу країни. У 2008 р. експорт в інші країни перевищує експорт в країни Співдружності. Щодо імпорту, то у 2008 р. переважає частка імпорту з країн Співдружності, ніж з інших країн світу.
Особливе місце надається Казахстану у співробітництві з країнами ЄС. Початок офіційних політичних контактів Казахстану з Євросоюзом датується 2 березня 1992 р., коли Президент Н.А.Назарбаєв прийняв делегацію Європейської Комісії на чолі з Віце-президентом Ф. Андріяссеном. Налагоджені стосунки були укріплені і розширені в ході офіційного візиту Президента РК Н. Назарбаєва до Брюсселю 1-2 лютого 1993 р., в рамках якого відбулися переговори з Президентом ЄК Ж. Делором і підписана Угода між ЄС і РК про взаємне відкриття представництв. [23]
Базовою угодою казахстансько-європейських стосунків є Угода про партнерство і співпрацю (УПС) між РК і ЄС (набрало чинності 1 липня 1999 року строком на 10 років), підписане 23 січня 1995 р. в Брюсселі. У червні 2004 р. Казахстаном була ініційована процедура здобуття статусу країни з ринковою економікою при проведенні ЄС антидемпінгових розслідувань. Вперше в історії взаємин Астани і Брюсселю у 2006 р. було прийнято Спільну заяву, підписаний ряд важливих документів у сфері енергетичної співпраці - Меморандум про взаєморозуміння і Угода про використання ядерної енергії в мирних цілях. Робота по реалізації досягнутих в ході цього візиту домовленостей є ключовим вектором взаємодії Казахстану і ЄС на нинішньому етапі. [24]
За ініціативою ФРН, головуючої в ЄС в першій половині 2007 р., на Поради ЄС від 23 червня 2007 р. була затверджена Стратегія нового партнерства ЄС з країнами Центральної Азії на період 2007-2013 рр. - першого комплексного документа подібного роду, розрахованого на тривалий (7 років) період.
У підсумкових документах Наради ЄС було заявлено, що прийнята «Стратегія визначає для ЄС пріоритети співпраці з регіоном в цілому, але їх вживання залежатиме від специфічних вимог і політики кожної з держав Центральної Азії». Нова стратегія ЄС передбачає, зокрема, співпрацю з Центральною Азією в правовій сфері, в області захисту прав людини, економіки, торгівлі і інвестицій, енергетики, захисту довкілля, освіти і міжкультурного діалогу. Офіційна презентація Стратегії пройшла 30 червня 2007 р. в Берліні під егідою німецького головування ЄС і за участю Міністра закордонних справ РК М. Тажіна.
Прийняттю Стратегії передував тривалий підготовчий період, в рамках якого проходили консультації за участю всіх зацікавлених сторін. Ключовою подією періоду відбулася 28 березня 2007 року в Астані зустріч міністрів закордонних справ «Трійка ЄС – країни Центральної Азії», на якій вперше на настільки високому рівні були обговорені позиції сторін по основних напрямах майбутнього документа. Ця зустріч поклала початок регулярному діалогу, що отримав неофіційну назву «Астанінський процес».
Міністерська чергова зустріч у форматі «Трійка ЄС – країни Центральної Азії» пройшла 10 квітня 2008 р. в Ашгабаде. [25]
ЄС є також одним з ключових учасників переговорів по вступу Казахстану до Світової Організації Торгівлі (СОТ). Досягнутий на сьогоднішній день прогрес дозволяє розраховувати на швидке їх завершення. В той же час, головними невирішеними питаннями з ЄС по лінії СОТ на даний момент залишаються умови доступу в такі чутливі сектори як фінансові, телекомунікаційні і енергетичні послуги. [26]
Казахстан є найбільшим торгівельним і інвестиційним партнером ЄС в Центральній Азії. У 2007 р. об'єм товарообігу РК з країнами ЄС склав 21,9 млрд. дол. США, у тому числі експорт – 6,7 млрд., імпорт – 15,2 млрд., збільшившись на 40% в порівнянні з 2005 р.
Підсумки 2007 років свідчать, що Астана продовжує залишатися найбільшим торгівельним і інвестиційним партнером Європейського Союзу в Центральній Азії і Каспійському регіоні. Якщо в 2006 році об'єм товарообігу Казахстану з країнами ЄС складав 18,1 млрд. дол. (що перевищує сумарний торговий обіг всіх семи останніх держав ЦА і Кавказу), то за минулий рік він збільшився на 10,6%, склавши 21,9 млрд. (січень-жовтень). В даний час на долю ЄС доводиться порядку 33,8% зовнішньоторгового обігу. Валовий приплив іноземних інвестицій в РК за період з 1993 по 2007 рр. склав 51,2 млрд. дол. США.
Таблиця 2.10
Питома вага торговельних партнерів Казахстану у товарообігу країни у 2007 р. [27]
| Імпорт | Експорт | ||
| Країна | Частка, % | Країна | Частка, % |
| Італія | 11 | Італія | 16,2 |
| Франція | 5,7 | Франція | 8,2 |
| Німеччина | 3,8 | Нідерланди | 4,9 |
| Великобританія | 2,1 | Великобританія | 1,9 |
| Іспанія | 1,2 | Іспанія | 1,7 |
| Румунія | 1,5 | ||
З табл. 2.10 ми бачимо, що за січень-жовтень 2007 років найбільша питома вага в загальному об'ємі товарообігу РК з країнами ЄС належить Італії (11%), Франції (5,7%), Німеччині (3,8%), Нідерландам (3,4%), Великобританії (2,1%), Іспанії (1,2%).
Країни ЄС займають значну долю в об'ємі казахстанського експорту (40,1%). Основними споживачами серед країн Євросоюзу є Італія (16,2%), Франція (8,2%), Нідерланди (4,9%), Великобританія (1,9%), Іспанія (1,7%) і Румунія (1,5%). У структурі казахстанського експорту в країни ЄС переважають нафта і нафтопродукти, неблагородні метали, сільськогосподарські, хімічні і мінеральні продукти.
Структура імпорту представлена товарами, що класифікуються як «інвестиційний імпорт» (машини, устаткування і механізми, електротехнічні прилади, транспорт, продукція хімічної галузі).
За роки співпраці країни ЄС інвестували в економіку Казахстану більше 51,2 млрд. дол. США, що складає порядку 36% накопиченого іноземного капіталу в економіці Казахстану. Основними інвесторами є Нідерланди, Великобританія, Італія і Франція.
Торговельно-економічні стосунки Євросоюзу з Казахстаном багато в чому визначаються взаємними інтересами в нафтогазовому секторі (міждержавний проект ЄС ІНОГЕЙТ), а також стратегічною важливістю транспортно–коммунікаційних доріг в Центральноазіатському регіоні, що зв'язує Європу і Азію (проект ТРАСЕКА).
20 червня 2006 р. в штаб-квартирі Європарламенту в Брюсселі вперше пройшов семінар високого рівня з Казахстану на тему «Стратегічне партнерство РК і ЄС у сфері енергетики» за участю Єврокомісара А. Пієбалгса, першого Віце-презідента Європарламенту А. Відал Квадраса, голови Комітету за енергетикою Дж. Чичестера, члена Поради іноземних інвесторів при Президентові РК – Керуючого директора АБН АМРО Фр. Кайлаарса і ін.
30 листопада 2006 р. в Астані в рамках «Бакинської ініціативи ЄС» пройшла II Міністерська конференція з енергетики «Євросоюз – країни Каспійського регіону / Чорного моря і сусідні з ними держави», за підсумками якої прийнятий пакет важливих документів: Дорожні карти по конкретних проектах, Концептуальна записка, Виводи. З казахстанського боку делегацію очолював Міністр Б. Ізмухамбетов, з європейською – Комісар А. Пієбалгс. Для підготовки даного заходу ЄК протягом 2006 р. в Брюсселі організувала три засідання 4-ех експертних Робочих груп по енергетиці, в кожну з яких входять повноважні представники 14 країн, в т.ч. і Казахстану (МЕМР, КЕГОК).
10-11 липня 2007 р. в Астані відбулася перша зустріч експертів РК (МЕМР, МЗС «Казмунайгаз», «КЕГОК», «Казагро») і ЄС (Гендіректорати ЄК по транспорту і енергетиці, зовнішнім зв'язкам і ЄК в РК) по питаннях реалізації Меморандуму по співпраці в області енергетики. Обговорювалися перспективи співпраці у сфері енергобезпеки, енергоефективності, тарифів ПЕК, питання транзиту енергоресурсів і альтернативні джерела енергії.
Як неодноразово наголошувалося під час цих заходів, для ЄС енергетична безпека є одним з головних чинників міжнародної стабільності. В зв'язку з цим Казахстан, будучи експортером енергетичних ресурсів, що динамічно розвивається, роль якого в перспективі буде стабільно зростати, усвідомлює свою відповідальність у сфері постачань вуглеводнів на світовий ринок. Астана виступає за консолідацію зусиль міжнародного співтовариства по забезпеченню стабільних і безпечних маршрутів експорту вуглеводневої сировини.
Стратегічна роль Казахстану в регіоні сприяє активній реалізації в країні різних програм і ініціатив ЄС (ТАСИС, ІНТАС, КОПЕРНІКУС, CADAP, BOMCA, ENPI, DCI).
Республіка Казахстан приймає активну участь і в інтеграційних процесах за декілька напрямками. До них відносяться, перш за усе, СНД, Азіатський діалог співробітництва (АДС), Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС), Єдиний економічний простір (ЄЕП) та організація економічного співробітництва (ОЕС).
Висновки до розділу ІІ
За останнє десятиріччя відбулися значні прогресивні зміни у політиці та економіці Республіки Казахстан. Становлення та розвиток ринкових відносин у Республіці Казахстан у 1992-2005 рр. проходило в два етапи. Подальше реформування продовжується і по сей час. Основними чинниками економічного росту виступають відновне зростання, інноваційне зростання, кон’юнктурне зростання та системне зростання.
У країні спостерігається покращення рівня життя і основних макроекономічних показників. Казахстан стає рівноправним активним учасником міжнародних співвідношень і приймає участь у різноманітних міжнародних програмах. Країна притягує до себе увагу багатьох перспективних інвесторів з багатьох частин світу.
Казахстан має торгівельні відношення з багатьма країнами світу. Перш за все, це країни СНД та ЄС. Основними статтями експорту країни є нафта і нафтопродукти, чорні метали, кольорові метали, руди, зернові культури, продукція хімічної промисловості та інше. Основні статті імпорту республіці включають до себе машини та обладнання, мінеральні продукти, хімічні товари, харчові товари.
РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КАЗАХСТАНУ
3.1 Сучасні економічні проблеми Казахстану і шляхи їх вирішення
Економічні проблеми, які виникли на сучасному етапі розвитку Республіки Казахстан, покликана вирішити програма Н. Назарбаєва «Казахстан-2030». На основі цієї центральної стратегії як перспективної моделі розвитку в 2003 р. визначена стратегія індустріально-інноваційного розвитку Казахстану до 2015 р. Як багатофакторна модель економічного росту ця стратегія базується на високотехнологічних і ефективних виробництвах, характерних для передового рівня розвитку національних продуктивних сил з адекватним ступенем розвитку виробничих відносин. [28]
Забезпечення макроекономічної стабільності й стійкості є стратегічним пріоритетом політики держави, тому що цей напрямок повинний створити надійний фундамент для розгортання інших пріоритетних напрямків індустріально-інноваційної стратегії. Даний пріоритет відбиває якість економічного росту країни, має стійкі показники, що характеризують стабільність і високі темпи розвитку економіки, соціальної сфери.
Іншим стратегічним пріоритетом виступає раціональне й продуктивне використання сировинних ресурсів, тому що Казахстан розташовує великими у світовому масштабі запасами нафти, газу, руд чорних і кольорових металів.
Ініціативна участь Казахстану в таких регіональних інтеграційних об'єднаннях, як СНД, ЕврАзЕс, ШОС, ЄЕП, викликане об'єктивною економічною доцільністю. Необхідно досягтися якісно нових успіхів у регіональній економіці й забезпечити повноправна участь у глобальній економіці. При цьому основна увага треба зосередити на ринках Росії, Китаю, Центральної Азії, Каспійського й Чорноморського регіонів.
Необхідно також підвищити ефективність добувного сектору країни, бо вона має намір і далі проводити ефективну енергійну політику.
Важливим пріоритетом стратегії індустріально-інноваційного розвитку Казахстану виступає створення інфраструктури, привабливої в першу чергу для несировинних галузей економіки. Наявність сучасної виробничої й соціальної інфраструктури в країні - необхідний фактор прискореного і якісного розвитку економіки.
Казахстану потрібно розвивати сучасну інфраструктуру країни відповідно нової ролі країни у регіональній та глобальній економіці. Треба бачити перспективи розвитку стратегічної інфраструктури та вагомо підвищити якість управління в цій сфері, бо вона не є достатньо високою. [29]
Країна має потребу у сучасній освіті і професійній перепідготовці кадрів, формуванні основ «розумної економіки», використанні нових технологій, ідей, заходів, розвитку інноваційної економіки.
У Казахстані недостатньо розвинена адресна соціальна підтримка і розвиток соціальної сфери на ринкових принципах, тому програма «Казахстан-2030» передбачає заходи щодо вирішення цієї проблеми.
Необхідно також модернізувати політичну систему у зв’язку з проведенням різноманітних демократичних реформ. Модернізація передбачає збереження президентської форми правління, поетапність реформ, збалансованість прийнятих розв'язків, загальнонаціональний діалог і консолідація основних політичних сил. Також передбачається вирішення адміністративних проблем економіки за допомогою адміністративної реформи з урахуванням міжнародної практики.
Стратегічним пріоритетом конкурентоспроможності і його критерієм обране входження Казахстану в число 50 найбільш конкурентоспроможних країн миру. [30] Цей базовий критерій відбиває як кількісні, так і якісні ознаки конкурентоспроможності економіки країни. Критеріями пріоритету макроекономічної стабільності республіки, як відзначалося, є якісні параметри й темпи росту ВВП. Пріоритет раціонального використання наявних сировинних ресурсів доцільно оцінювати за критерієм частки продукції з високою доданою вартістю у ВВП.
Глобальна криза ліквідності, джерела якого йдуть ще до проблем на ринку нерухомості в США, змусив похитнутися фінансові ринки багатьох країн, що розвиваються, але такого різкого економічного спаду, як у Казахстані, не очікував ніхто. ПРОТЯГОМ останніх років економічний ріст у країні становив більш 10%, а цього року , по оцінкам експертів, він уже не перевищить 5%. В країні спостерігається ріст інфляції, тому керівництво країни прийняло рішення вирішити цю проблему завдяки розвитку конкуренції, розвитку ринкової інфраструктури і стабілізації тарифів природних монополій. [31]
Таким чином, під час кризи основними характерними рисами розвитку економіки Казахстану стали:
Низький рівень продуктивності й оплати праці в аграрному секторі, знецінювання продукції сільського господарства й споживчого сектору, витиснення в ринковій торгівлі більш дешевих вітчизняних товарів більш дорогими імпортними.
Спостерігається падіння частки інноваційно-інвестиційного сектору в період кризи. Розширене відтворення здійснюється значною мірою за рахунок зовнішніх джерел, під контролем закордонних ТНК.
Частка енергосировинного сектору у ВВП різко зросла на 43%. Головними причинами росту є багаторазове підвищення світових цін на нафту й нафтопродукти й значне збільшення їх експорту.
Лідируюче місце у вартісній структурі економіки Казахстану зайняв сектор інфраструктури, що погіршує ситуацію у виробничих секторах.
Ще одна проблема економіки Казахстану - швидкий відтік капіталу із країни, який у підсумку привів до банківської кризи.
Далі проведемо аналіз найбільш важливих для економіки країни показників.
Щодо міжнародної інвестиційної позиції Казахстану, то в порівнянні з 2007 р. вона трохи погіршилася (-39060,5 млн. доларів). Також спостерігається скорочення інвестиційних активів - з 96128,4 млн. доларів у 2007 р. до 94975,4 млн. доларів у 2008р. Зобов’язання Казахстану відповідно збільшилися у 2008 р. (до 134035,9 млн. доларів) (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Міжнародні інвестиційні позиції Казахстану (млн. доларів) [32]
| 2007 | 2008 | |
| Активи | 96128,4 | 94975,4 |
| Прямі зарубіжні інвестиції | 4824,6 | 5841,6 |
| Портфельні інвестиції | 30158,7 | 31562,9 |
| Фінансові деривативи | 1159,7 | 1346,7 |
| Інші інвестиції | 38032,3 | 36352,2 |
| Зобов’язання | 132491,8 | 134035,9 |
| Прямі інвестиції в економіку Казахстану | 55124,4 | 58284,2 |
| Портфельні інвестиції | 9612,9 | 6911,1 |
| Фінансові деривативи | 824,1 | 917,7 |
| Інші інвестиції | 66930,4 | 67922,9 |
| Міжнародна інвестиційна позиція | -36363,4 | -39060,5 |
Позитивне сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу за 2008 рік склало близько 7,0 млрд. дол. проти дефіциту в 8,2 млрд. дол. у 2007 році. При скороченні на 4% дефіциту рахунку поточних операцій з країнами СНД, активне сальдо по операціях з останніми країнами перевищило 14,5 млрд. дол., змінивши негативний дисбаланс в 317 млн. дол. за підсумками 2007 року.
Доходи резидентів від поточних операцій збільшилися відносно базового періоду на 43,9% або на 24,7 млрд. дол., у тому числі 23,7 млрд. дол. склав приріст товарного експорту. Поточні виплати виросли на 14,7% (на 9,5 млрд. дол.). У звітному періоді при збереженні високих темпів зростання доходів нерезидентів по притягнених трудових і інвестиційних ресурсах (на 36,4% порівняно з базовим періодом) спостерігалося зниження темпів зростання товарного імпорту і скорочення витрат на міжнародні послуги і