Гребля із грунтових матеріалів з баштовим водоскидом
Дренажна
призма – відсипка
з каменю у вигляді
трапеції, висота
якої залежить
від положення
максимального
рівня води
нижнього б’єфу
з урахуванням
запасу на можливе
хвилювання
води
,
але не менше
0,5м. Глибина води
нижнього б’єфу
=1,80м.
Ширина призми
по верху
=
1,50м. Приймаємо:
=0,5м;
=
m1
= 1,20;
=
m2
= 1,50. Зі сторони
греблі і основи
дренаж обсипаємо
зворотнім
фільтром з
товщиною шару
0,3м.
↓ВД
= ↓РНБ +
= (↓дна +
)
+
=
147,4+ 1,80 + 0,5 = 147,9м
Приставний дренаж виконується у вигляді відсипки по поверхні укосу одного або двох шарів зворотнього фільтра з товщиною кожного 0,2...0,3 м, перекритих зверху кам’яною відсипкою, товщиною більше глибини промерзання. Перевищення верха дренажа проводиться з урахуванням висоти виклинювання кривої депресії на низовий укіс.

Рис.4.3 Схема дренажної призми
4.6. Вибір і обгрунтування виду земляної греблі
Вид і конструкції тіла грунтової греблі необхідно вибирати на основі техніко-економічного порівняння варіантів різних видів, але при розробці курсового проекту необхідно орієнтуватися на запропонований грунт кар’єру з урахуванням характеру грунту основи.
Земляні греблі по конструкції тіла греблі розділяються на такі види:
а) з однорідного грунту;
б) з ядром;
в) з екраном;
г) однорідна з понуром;
д) з екраном і понуром.
Греблі з однорідного грунту будуються, якщо на місті будівництва є малопроникний шар в достатній кількості, а у випадку відсутності його будують греблі з матеріалів більш водопроникних. В такому випадку в тілі греблі необхідно передбачити протифільтраційні обладнання із малопроникних грунтів (глин, суглинків)- ядро або екран.
В залежності від коефіцієнта фільтрації тіла греблі, а в нашому випадку він більше 0,1м/добу, потрібно встановлювати ядро в центрі, або екран, при цьому коефіцієнт фільтрації ядра або екрана повинен в 50...100 разів бути меншим за коефіцієнт фільтрації греблі.
Вибір виду земляної греблі відбувається в залежності від коефіцієнта фільтрації і потужності шарів з коефіцієнтами фільтрації >1.
Так як водоутримуючі шари знаходяться під рослинним шаром, то призначаємо вид земляної насипної греблі з ядром (рис.4.4 ).
Ядро
розташовується
в середині
греблі. Товщина
ядра у верхній
частині
вибирається
із умови виконання
робіт у межах
0,8...1,0м, а в нижній
із умови фільтраційної
міцності, але
не менше 2,0м.
Приймаємо:
=1,0м;
=3,0м.
В основі греблі росслинний шар грунту повинен бути знятий на глибину не менше 0,5м.
4.6.1. Конструкція греблі
Після визначення розмірів всіх елементів необхідно накреслити поперечний розріз тіла греблі з необхідними розмірами і відмітками в масштабі. Це креслення необхідне для наступних розрахунків, а також для виконання графічної частини проекту (рис. 4.4).
4.6.2. Побудова греблі на плані
Для побудови потрібно скористатися рис. 4.4. і виділити на плані гідровузла горизонталі з відмітками гребню греблі (↓ГрГ). Від осі греблі (створу) в обидві сторони відкладаємо в масштабі плану на півширину земляного полотна (точки а і б). Прямі, проведені через ці точки до перетину з горизонталями, які мають відмітку гребню греблі, будуть верховою і низовою бровками греблі. Подальша будова зведена до визначення лінії зовнішнього контуру греблі і дренажу.
Визначається
перевищення
відмітки гребню
греблі над дном
річки. Далі
визначається
перевищення
гребню
греблі над
відміткою
горизонталі
яка розглядається
і визначається
горизонтальне
положення. Для
інших горизонталей
знаходження
точок зовнішнього
контуру проводиться
аналогічно.
Сполучивши
одержані точки
прямими одержуємо
планове окреслення
греблі у верхньому
б’єфі.
4.7. Фільтраційні розрахунки земляних гребель
При фільтраційних розрахунках належить визначити параметри фільтраційного потоку (положення кривої депресії, фільтраційну витрату, напори або градієнт напору), які необхідні для обгрунтування розмірів і конструкції греблі, визначення коефіцієнтів стійкості укосів, фільтраційної міцності і т. ін.
Фільтраційні розрахунки виконуються для декількох перерізів.
4.7.1. Розрахунок фільтрації через неоднорідну греблю на водонепроникній основі (русловий переріз)
Грунт, який необхідно вибрати для екрану і понура, повинен мати коефіцієнт фільтрації у 50-100 разів менше ніж тіло греблі.
Вибравши
розміри ядра
у верхній
і нижній
частинах визначаєтьсб
його середня
товщина:
м,
а далі по способу віртуальних довжин по залежності:
м/доба.
Гребля приводитьсб до однорідної. Складається розрахункова схема(рис.4.4) і подальший розрахунок проводиться за залежностями:

![]()
![]()
,
![]()
![]()
Приймаємо
.
Криву депресії будуємо по залежності:

Значення координат кривої депресії зводимо в таблицю 4.2.
Таблиця 4.2.
Координати кривої депресії
| х, м | 0 | 5 | 10 | 40 | 45 | 50 | 55 | 60 | 64 |
| h, м | 8,68 | 8,35 | 8,00 | 5,52 | 4,99 | 4,39 | 3,70 | 2,84 | 1,90 |
4.8. Розрахунок фільтраційної міцності земляних гребель
Перевірка фільтраційної міцності тіла греблі проводиться для перерізу, для якого виконано фільтраційні розрахунки. Щоб оцінити фільтраційну міцность тіла греблі, необхідно перевірити умову:
,
де
-
діючий середній
градієнт напору,
-
критичний
градієнт, який
для попередніх
розрахунків
вибирається
по таблиці.
Для
суглинка
=
8,0;
γн
= 1,1.
=
= 7,27,

1,50 ≤ 17,27 - умова виконується.
4.9. Розрахунок стійкості низового укосу
Мета розрахунку – знаходження із можливих поверхонь зсуву найбільш небезпечної, яка характеризується мінімальним відношенням узагальнених граничних сил опору до активних зсуваючих сил.
Критерієм
стійкості є
збереження
для найбільш
небезпечної
призми обвалення
нерівності
,
де
-
коефіцієнти
відповідно
надійності
споруди, поєднання
навантажень
і умов роботи,
значення коефіцієнта
стійкості
знаходиться
за формулою
.
Одержаний в результаті розрахунку мінімальний коефіцієнт стійкості kc не повинен перевищувати значень, які рекомендуються, для IV класу kc=1,05.
Таблиця 4.3
Фізико-механічні властивості ґрунтів
| Ґрунт | ρпр, т/м3 | ρs, т/м3 | n | Природна вологість | Повне насичення | ||
| С,кПа | φ˚ | С,кПа | φ˚ | ||||
| Дрібні пісоки | 1,98 | 2,66 | 0,29 | 30 | 21 | ||
| Супісок | 1,74 | 2,70 | 0,40 | 8,0 | 35 | 3,5 | 20 |
| Суглинок | 1,80 | 2,71 | 0,39 | 20,0 | 35 | 10,0 | 19 |
Значення
радіусів
та
знаходимо
за формулами:
RB=k1 . Hгр ; RH=k2 . Hгр ,
де k1 і k2 – коефіцієнти значення яких залежить від середнього коефіцієнта закладання укосу mср, для нашого випадку k1=1,60 і k2=2,80.
RВ = 1,60 Ч 10,30 = 16,35 м; RН = 2,80 Ч 10,30 = 28,62 м
Значення R1 знаходимо по залежності:
м
Для подальших
розрахунків
складаємо
таблицю (таблиця
4.5.) і запишемо
для пронумерованих
відсіків значення
sin
і cos
з урахуванням
знаків.
Приведені значення висоти відсіку hпр знаходимо по залежності:
;
,
,
-
частини висот
відсіку, насичені
водою;
,
,
,
- щільність
грунтів відсіків,
насичених
водою;
-
щільність
грунту.
;
,
де n- пористість грунту;
-
щільність
твердих частинок
грунту;
-
густина
води;
е – коефіцієнт пористості.
;
;
.
Таблиця 4.4
Характеристики грунтів
| Грунт | е | rнас | rнас/rпр |
| Крупні пісоки | 0,41 | 1,18 | 0,66 |
| Середні піски | 0,64 | 1,04 | 0,58 |
| Суглинок | 0,27 | 1,37 | 0,65 |
Площа масиву обвалення яка обмежена кривою депресії , частиною кривої ковзання і вертикаллю, яка проходить через точку перетину кривої депресії з внутрішнім укосом дренажу:
А1=130,11м2.
В межах тіла обвалення АВСДА на частину насипу діє гідродинамічна сила Ф, значення якої визначається за залежністю:
=
кН
і — середній градієнт площі (похил кривої депресії):
і=![]()
Віддаль по нормалі до напрямку дії сили Ф від центру ковзання – це плече сили, яке дорівнює r=19,15 м.
Знайдемо коефіцієнт стійкості по залежності:
=
Одержане значення kc=1,48 більше нормативного kн =1,05 для споруд IV класу.
Отже, умова фільтраційної міцності виконується.
Схема до розрахунку стійкості низового укосу греблі зображена на рис. 4.5.
V. Водоскидна споруда
5.1 Баштовий водоскид
Для скидання повеневих витрат із водосховищ влаштовують баштові водоскиди автоматичної дії (рис. 5.1.). Спорожнення водосховища передбачається через донний водовипуск в башті, забір води може бути здійснений за допомогою труб, розташованих вище ↓РМО на 0,5м. Місце розташування водоскиду вибирається виходячи із таких умов: споруда повинна бути розташована на корінній основі; відмітка дна водовипускної і водопропускної труб споруди повинна бути прямолінійною в плані.Споруда розташовується в пониженій частині водосховища в тілі земляної греблі. Баштовий водоскид складається з таких елементів: башти (1), донного водопспуска (2), камери затворів (3), водовідної труби (4), водобійного колодязя (5), рисберми (6), відвідного каналу (7), службового мосту (8).
Приймальною частиною водоскиду є башта, яка може бути прямокутного, круглого або овального окреслення в плані і розташовується в тілі греблі.

Рис.5.1 Повздовжній розріз баштового водоскиду
5.1.1 Гідравлічний розрахунок водоскиду
Пропускна спроможність башти визначається по залежності:
![]()
Qр — розрахункова витрата, м3/с
m — коеф. витрати, що вибирається в межах 0,38...0,40. m = 0,40;
l — довжина водозливного фронту, м
,
↓ФПР
- ↓НПР
0,7м;
при vo
<0,5
м/с
швидкість не
враховується
: vo
=0.
Ho=
0,7м.
З даної формули визначаємо l:
м
Приймаємо овальну форму окреслення башти з розмірами: довжина – 7м, радіус - 3 м.
5.1.2.Водовідвідні труби
Водовідвідні труби приймаємо круглого поперечного перерізу, пропускна здатність яких визначається за формулою:
![]()
де n- кількість
труб з площею
поперечного
перерізу
;
-
різниця рівнів
води усередині
башти і нижньому
б’єфі споруди,
яка визначається
за формулою:
zтр = ↓РВБ - ↓РНБ = 425,42 – 418,60 = 6,82 м,
↓РВБ = ↓НПР – 0,35 = 425,77 - 0,35 = 425,42 м
-
коефіцієнт
витрати, приймаємо
μ = 0,6.
м2
Ширина вихідного фронту труб:
м
де
=
0,5м – відстань
між трубами;
=
0,12м – товщина
стінки труби.
5.2. Водобійний колодязь
Колодязь виконується у вигляді розтрубу, що розширюється в плані від ширини вихідного фронту труб bтр до ширини каналу вк.


Рис. 5.2. Схема до розрахунку водобійного колодязя
Глибина води на виході з труби
h1=
м
h1— перша спряжена глибина.
Визначаємо радіус r1, який відповідає першій спряженій глибині:
,
де
– кут розширення
стінок колодязя
в плані,
=
25о
м
Визначаємо
ступінь бурхливості
потоку (число
Фруда):

м
;
![]()
Оскільки
число Фруда
>1,
тобто потік
знаходиться
в бурхливому
стані, тому
потрібно
запроєктувати
водобійний
колодязь. Для
визначення
розмірів водобійного
колодязя визначаємо
довжину стрибка:
Тоді,

![]()
де
![]()
м
Довжина водобійного колодязя
,
= 5,42 м
Приймаємо
м.
Радіус, який відповідає другій спряженій глибині:
![]()