Xreferat.com » Рефераты по геологии » Вплив антропогенного забруднення р. Десна на втрату ролі судноплавної артерії

Вплив антропогенного забруднення р. Десна на втрату ролі судноплавної артерії

VALIGN=TOP> 1938 435 356 444 701 520 303 204 173 161 174 206 206 324 1939 206 315 435 500 434 247 178 158 135 147 182 222 263 1940 224 214 241 682 643 275 179 182 177 204 228 259 292 1941 234 231 258 634 703 477 316 296 307 317 398 358 377 1942 328 278 290 594 770 567 364 261 214 208 225 236 361 1943 254 242 312 524 499 312 227 219 193 210 214 258 289 1944 264 345 409 548 569 375 312 296 213 195 231 285 337 1945 253 242 298 665 548 346 260 255 315 309 368 328 349 1946 319 345 357 699 614 277 196 183 183 202 209 233 318 1947 223 228 295 765 565 275 217 188 228 220 239 349 316 1948 432 526 409 566 539 265 215 190 185 195 214 227 330 1949 227 223 262 493 501 222 226 238 218 191 199 244 270 1950 247 230 397 458 367 200 191 201 206 199 254 260 268 1951 257 228 331 742 523 339 224 191 203 204 195 231 306 1952 278 307 297 445 665 323 264 221 217 245 402 507 348 1953 521 356 339 731 666 446 304 256 238 277 252 276 391 1954 270 246 249 494 539 325 210 185 184 219 231 239 284 1955 260 315 387 701 605 351 227 201 170 178 197 217 317 1956 224 218 221 535 679 368 255 270 304 249 259 315 325 1957 346 374 534 591 603 340 245 239 238 279 260 264 359 1958 285 313 444 603 716 392 301 275 297 280 339 306 379 1959 432 418 417 583 544 297 227 200 185 214 234 237 332 1960 275 263 304 660 585 251 192 184 211 224 305 376 319 1961 438 380 395 523 416 301 204 182 196 201 206 244 307 1962 275 290 338 601 562 331 299 303 307 279 289 325 350 1963 296 268 284 485 731 325 212 176 169 1722 197 205 293 1964 206 203 208 500 657 308 201 187 177 180 191 228 270 1965 269 233 237 487 434 290 272 276 234 215 218 294 288 1966 448 420 673 698 489 267 240 209 175 183 220 275 358 1967 298 295 316 682 656 301 226 188 191 196 211 228 316 1968 268 260 293 661 556 253 194 202 220 253 238 232 302 1969 296 232 225 565 668 366 283 234 240 219 260 308 325 1970 348 327 361 806 700 396 259 224 236 283 385 339 389 1971 385 514 422 700 576 312 308 281 240 302 349 419 401 1972 429 291 270 457 414 246 259 215 158 190 233 252 284 1973 238 229 333 468 436 288 233 264 258 244 340 369 308 1974 379 404 518 448 368 364 422 353 370 206 264 301 366 1975 359 349 375 461 317 211 165 151 142 148 147 175 250 1976 202 193 199 476 431 244 187 176 175 176 190 204 238 1977 234 208 373 526 426 287 266 245 264 243 289 358 310 1978 334 274 387 665 581 350 297 300 241 290 307 281 359 1979 286 382 413 731 597 242 200 238 207 222 269 325 343 1980 378 342 305 530 691 503 386 364 355 325 340 409 411 1981 470 556 530 654 592 327 261 204 231 287 369 401 407 1982 535 501 445 576 638 405 344 325 280 259 307 345 413 1983 379 444 497 661 568 309 238 213 196 211 221 284 352 1984 329 303 318 456 402 268 353 332 228 272 266 289 318 1985 302 300 299 606 654 317 317 272 273 347 337 374 367 1986 359 338 309 655 622 295 255 213 266 251 277 237 340 1987 275 239 249 478 638 471 283 222 238 267 234 264 322 1988 330 343 349 682 610 374 306 259 256 245 237 276 356 1989 344 388 502 498 378 225 241 200 159 188 204 222 296 1990 350 372 465 495 394 278 244 224 220 294 338 402 340 1991 409 390 370 539 464 381 271 202 180 216 305 316 337 1992 333 332 374 470 407 213 153 117 113 160 238 276 266 1993 286 347 310 445 387 194 208 235 231 249 271 255 285 1994 388 410 346 599 679 444 272 166 155 164 193 206 334 1995 261 280 494 548 463 326 224 184 184 228 241 300 311 1996 267 234 320 471 505 261 178 143 137 173 208 247 262 1997 234 233 328 379 326 229 198 183 148 209 282 306 255 1998 381 329 450 623 635 379 239 253 259 301 382 431 389 1999 426 436 498 583 614 431 210 223 227 242 272 303 372 2000 367 378 453 505 497 278 247 273 245 263 302 338 346 2001 383 430 483 569 483 321 296 209 200 224 257 285 345 2002 299 405 510 475 324 224 153 128 122 218 293 275 286 2003 237 245 276 448 596 371 198 192 232 249 314 285 304 2004 326 383 439 619 529 381 289 247 182 207 232 263 345 2005 331 361 391 453 512 394 363 257 180 181 229 317 331 2006 375 316 308 550 627 468 270 219 294 324 367 362 373 2007 349 413 494 542 403 225 180 174 158 197 227 284 304 2008 304 280 425 483 407 274 202 171 146 173 195 279 278 2009












2010













Вплив антропогенного забруднення р. Десна на втрату ролі судноплавної артерії

Рисунок 3.2.2. Оцінка кореляції між рівнем та стоком води у р. Десна за 124 року.

Вплив антропогенного забруднення р. Десна на втрату ролі судноплавної артерії

Рисунок 3.2.3. Оцінка кореляції між найвищим та найнижчим рівнем води у р. Десна у кожному окремому році за 124 року


Здійснена математична обробка результатів спостережень дає змогу стверджувати:

1. На території Чернігівської області діють загальнопланетарні закономірності.

2. Взаємозв’язок між середнє місячними опадами і середнє місячною температурою має місто, але на відмінність від температури опади мають більшу непередбаченість.

3. Оскільки у минулому рівень Десни ніколи не опускався нижче 113 см по мірному футштоку, у найближчі 50 років рівень не впаде менш 100 см по точки виміру, тобто стік може змінюватися, але річка Десна, як водна артерія, буде існувати ще довго.


Розділ 4. Організаційний, та виробничий базис для екологічно-безпечного користування природними здібностями річки Десна


4.1 Основні положення Водного Кодексу України


Всі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту [1].

Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) та іншими актами законодавства.

Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України [12].

Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.

До водного фонду України належать:

1) поверхневі води:

природні водойми (озера);

водотоки (річки, струмки);

штучні водойми (водосховища, ставки) і канали;

інші водні об'єкти;

2) підземні води та джерела;

3) внутрішні морські води та територіальне море.

До земель водного фонду належать землі, зайняті:

морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами;

прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;

гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

береговими смугами водних шляхів.

До водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

1) внутрішні морські води та територіальне море;

2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;

3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;

4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних [11].

До водних об'єктів місцевого значення належать:

1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення;

2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Води (водні об'єкти) є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.

Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради.

Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.


4.2 Загальні положення про екологічне безпечну організаційну форму виробничої діяльності річкового транспорту України


До складу річкового транспорту входять підприємства річкового транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, суднобудівно-судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, підприємства шляхового господарства, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу річкового транспорту.

До земель річкового транспорту належать землі, надані в користування під:

- порти, спеціалізовані причали, пристані і затони з усіма технічними спорудами та устаткуванням, що обслуговують річковий транспорт;

- пасажирські вокзали, павільйони і причали;

- судноплавні канали, судноплавні, енергетичні та гідротехнічні споруди, службово-технічні будівлі;

- берегоукріплювальні споруди і спеціальні насадження для вирощування деревини, в тому числі ділової;

- вузли зв'язку, радіоцентри і радіостанції;

- будівлі, берегові навігаційні знаки та інші споруди для обслуговування водних шляхів, судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, майстерні, судноверфі, відстійно-ремонтні пункти, склади, матеріально-технічні бази, інженерні мережі, службові та культурно-побутові приміщення, інші об'єкти, що забезпечують роботу річкового транспорту [10].

Для робіт, пов'язаних із судноплавством і сплавом на внутрішніх водних шляхах, поза населеними пунктами виділяється у встановленому порядку берегова смуга. Землі берегової смуги не вилучаються у землекористувачів і використовуються відповідно до чинного законодавства України.

Технічний, класифікаційний і судноплавний нагляд за річковими суднами здійснюється Українською державною інспекцією Регістру та безпеки судноплавства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Внутрішній (річковий) транспорт, як галузь народного господарства, є одним із найважливіших видів транспорту, що у взаємодії з залізничним і іншими видами транспорту сприяє забезпеченню нормального виробництва й обігу продукції промисловості і сільського господарства і задовольняє потреби населення в пересуванні по внутрішніх водних шляхах. Основним обов'язком органів річкового транспорту України є виконання вантажних і пасажирських перевезень.

Органи річкового транспорту, а також підприємства й організації - вантажовідправники і вантажоодержувачі зобов'язані при перевезеннях вантажів суворо дотримуватись інтересів держави і забезпечувати повне і ритмічне виконання плану перевезень у цілому, по кожному виду вантажів і по кожному пароплавству, порту або пристані, цілість і своєчасну доставку вантажів, раціональне використання флоту, безпеку прямування флоту і максимальної економії транспортних витрат у народному господарстві.

Плавання судів по річкових шляхах України припускається під прапором України.

Виключення з цього правила для судів, що належать іноземним дипломатичним і консульським представництвам, припускаються в відповідності з чинними міжнародними угодами і звичаями.

Перелік рік, в устя яких вирішується захід морських судів, що плавають під іноземними прапорами, встановлюється відповідними державними органами.

Плавати під прапорами України можуть судна: які є державною власністю і, що знаходяться у веденні, організацій, підприємств.

Основними органами, у веденні яких знаходиться приналежний українській державі флот на річкових шляхах, є підвідомчі Міністерству транспорту, а також органи головних управлінь річкового транспорту [10].

Інші державні органи, а також кооперативні й інші громадські організації можуть мати судна й експлуатувати їх для своїх виробничих потреб, а також для перевезень вантажів, що не перевозяться пароплавствами річкового флоту або управліннями річкового транспорту.

Порядок перевезення вантажів зазначеними судами встановлюється відповідними органами річкового флоту або управліннями річкового транспорту. Органи Міністерства зв'язку України мають свої судна для перевезення пошти й обслуговування кабельних переходів.

Перевезення пасажирів на судах цих організацій припускаються лише з дотриманням правил, установлених органами річкового флоту, і з дозволу органів нагляду за судноплавством. Під найменуванням "пароплавство" розуміються судноплавні організації.

Перевезення військових частин, команд, бойової техніки, військового майна і вантажів із військових складів і баз у пункти споживання, палива і будівельних вантажів власної заготівлі, а також буксирування судів і інших об'єктів Міністерства оборони України здійснюються на підставі особливих положень про військові перевезення.

Необхідне відзначити, що всі пересування водного транспорту здійснюються на підставі дозволів „Укрречьпуть”. Тобто при будь-якому екологічному забрудненню навколишнього природного середовища водним транспортом, це буде з’ясовано, винні будуть покарані, а наслідки ліквідовані за рахунок винної сторони.


4.3 Загальні відомості про технічну оснащеність ВАТ „Чернігівський річковий порт” та пропозиції про більш вигідне застосування його можливостей в умовах фінансової кризи


ВАТ "Чернігівський річковий порт" розташований на річки Десна і є основним перевізником навалювальних і генеральних вантажів.

Адреса: м.Чернігів, вул.Підвальна, 23

Пропускна здатність порту в період навігації 25 тис.тонн за добу.

Вiдкрите акцiонерне товариство "Чернiгiвський рiчковий порт" - акцiонерне товариство по перевезенню вантажiв та пасажирiв, переробцi вантажiв, виконанню ремонтних робiт власного флоту. Починаючи з ХIХ столiття перевезення на річки Деснi здiйснював приватний флот. В 1919 роцi флот було нацiоналiзовано та створено РЕБ i пристань, як державнi пiдприємства, що входили до складу єдиного на Українi об'єднання "Укррiчфлоту". В 1959 роцi об'єднали РЕБ i пристань пiд назвою "Чернiгiвська пристань". З серпня 1964 року "Пристань" у складi "Укррiчфлоту" було переiменовано в "Чернiгiвський рiчковий порт". 10.11.1992 року був наказ Фонду державного майна України № 477 "Про перетворення пiдприємств i органiзацiй Українського державного мiжгалузевого об'єднання рiчкового флоту "Укррiчфлот" в акцiонернi товариства". На базi майна державного пiдприємства в процесi приватизацiї державне пiдприємство "Чернiгiвський рiчковий порт" було перетворене у вiдкрите акцiонерне товариство. Зареєстровано його 17 травня 1993 року рiшенням мiськвиконкому № 95.

ВАТ "Чернiгiвський рiчковий порт" - органiзацiя, яка не має дочiрнiх пiдприємств та фiлiй, представникiв у iнших галузях. Органiзацiя складається з таких структурних пiдроздiлiв: - вантажна дiльниця, яка виконує перевантажувальнi роботи; - служба експлуатацiї флоту, яка органiзує перевезення вантажiв та пасажирiв; - портовi майстернi; - пристань Новгород-Сiверський [10].

Наявні потужності:

1. 8 механізованих причалів загальною довжиною 808 м. До вантажних причалів ведуть залізничні колії, є контейнерний майданчик.

2. Портові крани "ГАНЦ" в/п 5 тн - 3 од., в/п 10 тн. - 3 од.;

3. Плавкрани: в/п 5 тн - 3 од.; в/п 16 тн - 1 од.;

4. Роторний навантажувач для перевантаження піску на автотранспорт продуктивністю 250 т/годин. - 1 од.;

5. Екскаватори - 2 од., навантажувачі, бульдозери та інша техніка;

6. Несамохідні судна вантажопідйомністю 1130 тн - 14 од.;

7. Буксирні теплоходи прічки Р-33Б потужністю 600 к. с. - 4 од.;

8. Суховантажні теплоходи в/п 600 тн - 2 од.;

9. Буксирні теплоходи прічки Р-96 потужністю 150 к. с. - 3 од.;

10. Буксирні теплоходи прічки 570 потужністю 300 к. с. - 11 од.;

11. Буксирні теплоходи прічки 730 потужністю 300 к. с. - 3 од.;

12. Несамохідні судна загальної вантажопідйомністю 33894 тн. - 30 од.

З 1996 річки порт здійснює вантажоперевезення по річки Дунай своїм буксирним і несамохідним флотом у порти Румунії, Болгарії, Сербії, Угорщини, Хорватії.

Вартiсть незавершеного виробництва включає прямi витрати та виробничi накладнi витрати. Готова продукцiя вiдображається за виробничою собiвартiстю. МШП списуються на собiвартiсть 100% в момент передачi зi складу в експлуатацію. Основнi засоби вiдображенi в облiку за фактичними витратами на їх придбання, доставку, встановлення, з урахуванням сум декiлькох обов'язкових дооцiнок, якi були проведенi у зв'язку з iнфляцiєю, починаючи з 1992 року, за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України. Одиницею облiку основних засобiв є об'єкт основних засобiв. Пiдприємство застосовує норми i методи нарахування амортизацiї основних засобiв, передбаченi податковим законодавством. Нарахування амортизацiї проводиться щомiсячно. Придбанi нематерiальнi активи (НА) нараховуються на баланс пiдприємства за первiсною вартiстю. Нарахування амортизацiї на здiйснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється пiдприємством. грошовi кошти. Грошовi кошти включають суму грошей в касi. Загальна сума грошових коштiв на кiнець року становить 1646,0 тис.грн. визначення доходу. Доход вiд реалiзацiї продукцiї визначається у вiдповiдностi з методом нарахувань при вiдвантаженнi товарiв. Доход вiд надання послуг (перевезення вантажiв, оренда примiщень, теплоходiв, кранiв) вiдображаються в облiку, коли надання послуг здiйснено. дебiторська заборгованiсть. Дебiторська заборгованiсть за товари, послуги, роботи включає заборгованiсть за реалiзованi в кредит товари, наданi послуги, роботи. Iнша дебiторська заборгованiсть складається iз заборгованостi, що не пов'язана з продажем продукцiї та наданням послуг. Курсовi рiзницi, якi виникають у зв'язку iз здiйсненням операцiй в iноземнiй валютi, визначаються як дохiд або витрати у вiдповiдному звiтному перiодi [12].

Основнi види дiяльностi товариства це:

1) Виконання всiх видiв перевезень вантажiв i пасажирiв рiчковим транспортом;

2) Виконання перевантажувальних робiт на вантажних дiльницях порту, пристанях i клiєнтурських причалах;

3) Надання транспортних послуг. Пiдприємство має на балансi портовi та плавучi крани, буксирний флот потужнiстю 150,300 i 600 к.с., маневрений i пристосований для судноплавства на річки Десна, Днiпро, Дунай.

Найбiльший об'єм перевезень здiйснюються на річки Днiпро - 68,6% та на річки Дунай - 29,5%, на річки Десна лише 1,9%. Перевантажувальнi роботи також в основному проводились на річки Днiпро i складали 98,5%. Основною причиною скорочення об’ємів перевезень на річки Десна є неплатоспроможнiсть ВАТ "Чернiгiвського заводу будiвельних матерiалiв", а також конкуренцiя на перевезення пiску з iнших районiв Чернiгiвської областi. ВАТ "Чернiгiвський рiчковий порт" має на балансi гiдротехнiчнi споруди (причали, набережнi), якi не ввiйшли до статутного фонду i є власнiстю держави. Права розпоряджатися державним майном порт не має, але витрати на утримання несе акцiонерне товариство. В цьому роцi їх передали державному пiдприємству "Адмiнiстрацiя рiчкових портiв України" 14.07.2008 року. Така ж ситуацiя з житловим фондом. На фiнансове становище пiдприємства також впливає дебiторська заборгованiсть, яка на протязi 2008 року склала 1356,1 тис. грн. Конкуренцiї на перевезення вантажiв по річки Десна немає, але вiдсутнi замовлення на цi послуги. На річки Дунай нашому флоту велику конкуренцiю складають судноплавнi компанiї України та їнших країн, якi мають бiльш сучасний флот [10].

Дiяльнiсть порту має сезонний характер i крiм того повнiстю залежить вiд рiвнiв води на річки Десна. Перевезення здiйснюються тiльки весною та восени. У липнi-серпнi рiчка мiлiє i перевезення стають не рентабельними. Крiм того, враховуючи недостатнє фiнансування держпiдприємства "Укрводшлях", рiчка Десна не чиститься, пiдмитi течiєю зваленi дерева засмiчують рiчку, одночасно створюючи небезпеку для судноплавства.

Вантажообіг Чернігівського річкового порту за підсумками 3-х кварталів 2007 річки склав 619 тис. т, що на 2,2% менше, ніж за аналогічний період минулого року. За даними адміністрації підприємства, за відсутності перевалки зовнішньоторговельних вантажів, весь вантажообіг склав каботаж.

На долю Чернігівського порту припадає близько 5% всього сумарного вантажообігу українських річкових портів, який за 9 міс. 2007 річки збільшився на 16,6% - до 13,3 млн т.

В 2009 річки ВАТ "Чернiгiвський рiчковий порт" планує виконання об’ємних показникiв майже на рiвнi 2008 року. Доходи за 2008 рiк склали 22729,5 тис.грн., витрати - 21105,1 тис.грн. План по доходам на 2009 річки планується в розмiрi 18134,3 тис.грн., по витратам - 17749,5 тис.грн. Прибуток складає 504,9 тис.грн. Зниження запланованих доходiв в 2009 роцi пояснюється тим, що в 2008 річки перевезення i перевантаження пiску проводилось повнiстю на річки Днiпро в Київському регiонi, з отриманням доходів кожний місяць. В 2009 річки 150 тис. тон піску планується перевезти i 300 тис. тон пiску переробити на річки Десна з надходженням доходiв по мiрi його реалізації. Зниження витрат на 2009 річки планується на 15,9 % вiд витрат 2008 річки

Річковим транспортом здійснювалися перевезення вантажів у внутрішньому та закордонному сполученнях. Питома вага перевезень у закордонному сполученні становила 58,9%.

У порівнянні з І півріччям 2008 річки обсяги вантажних перевезень річковим транспортом зменшилися майже на чверть (24,2%), вантажообороту - на 4%. Послугами річкового транспорту скористалося на 12,3% пасажирів менше, ніж рік тому, а пасажирооборот скоротився на 12,6%.

Це спонукає пошуку інших варіантів діяльності, з метою отримання доходу. Екологічний туризм швидко розвивається у Африці, Нової Зеландії, Австралії, Молдавії, Росії, Болгарії та багатьох інших державах. На Україні екологічний туризм активно розвивається у Закарпатті, Львівської області, гірському Криму. Але у Чернігівської області справа не вирішується, хоча „Зачарована Десна” один з найкращих туристичних об’єктів України. Чернігівський річковий порт має всі можливості створити мережу готельних комплексів від устя Десни до Новгород – Сіверського, з центральним комплексом у м.Чернігів, де вже існує ресторан та складські приміщення. Необхідне відзначити, що досвід міжнародної співпраці у галузі екологічного туризму вже є.


Висновки


Отримані дані дозволили не тільки дати об'єктивну оцінку змінам норм стоку річки Десна, але і оцінити зміни його статистичних характеристик. Виконані розрахунки показали, що в цілому стік води річки Десна змінюється синхронно загальної ситуації, але поки ще зміни річного стоку не виходять за межі історично зареєстрованих змін. Таким чином, можна зробити висновок про те, що господарська діяльність в басейні річки Десна привела до зниження стоку, але не вплинула на розмах його природних коливань, і не має катастрофічного характеру. Фактично зменшення інтенсівності паводку привело до збільшення стоку у літній період (що і потрібне для екологічного туризму).

Необхідно відзначити, що в зв'язку зі складним характером кліматичних і погодних процесів прямий зв'язок між сонячною активністю і водністю річки Десна однозначно не встановлена. Однак збіг піків сонячної активності і піків водності говорить про те, що такий зв'язок все-таки є. Десна сама могутня дренажна система Чернігівської області, що виносить за її межі поверхневі забруднення у вигляді пестицидів, солей важких металів, радіонукліди та інші наслідки антропогенного впливу. В області немає іншої виробничої структури, що також як Чернігівський річковий порт була зацікавлена в рішенні екологічних і гідродинамічних проблем річки Десна, як водної артерії. Області екологія Десни перебуває під контролем екологічної служби області, є державні програми і джерела фінансування, вони спрямовані в Чернігівський річковий порт для проведення глибинних робіт, очищення фарватеру, відновлення екосистеми річки Десна.

Україна граничить з багатьма Європейськими державами, тому трансграничний перенос має певний вплив на стан водозбірних площ і поверхневих вод у басейні річки Дніпро. В Україні переважає західний перенос повітряних мас, тому шкідливі викиди в атмосферу в державах Західної і Центральної Європи переносяться на території Західних і Північних областей України, включаючи і верхню частину басейну Дніпра і Десни. Більше всього двоокису азоту (NO2) надходить в Україну з Польщі (450 т), Німеччини (305 т), Словаччини (196 т). Сполуки сірки в складі забруднених атмосферних мас надходять з території Польщі (153 т) і Румунії (115 т). Однак оплату за отримане забруднення Україна поки не одержує і відповідні заходи щодо поновлення флори і фауни не проводяться, що в перспективі завдасть шкоди екологічному туризму.

Питання про одержання компенсацій від наших фінансово благополучних Західних сусідів необхідно ставити вже сьогодні, у тому числі через украй повільно функціонуючий Гаазький суд.

Головними згідно поставленої мети були вирішені такі окремі завдання, які відображені у відповідних розділах дипломної роботи. Поставлену мету досягнуто вирішенням таких завдань:

– здійснено аналіз загально-планетарних тенденцій зміни клімату на підставі узагальнення як з першоджерел всесвітнього рівня, так і за даними системи метеостанцій України, Росії та Білорусі, що здійснюють спостереження за станом басейну річки Дніпро;

– сформована та оброблена база даних по параметрах температури, опадів та річкового стоку у Чернігівський області за даними метеостанція Семенівка та водомірний пункт м.Чернігів;

– здійснено математичний аналіз та побудовані графічні матеріали які ґрунтовно підтверджують отримані наукові висновки;

– з’ясовано можливості судноплавства водною артерією річки Десна на найближчі 50 – 75 років як задовільні, у тому числі з метою забезпечення потреб екологічного туризму, який потребує суден вже встановленої судноплавної характеристики;

– обґрунтовано конкретні пропозиції на користь конкретної виробничої структури – ВАТ “Чернігівський річковий порт”.

Таким чином проектне завдання виконано у повному обсязі за допомогою обраних методів досліджень.

Список використаних джерел


Водний Кодекс України. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 24, ст.189

Банников А.Г., Рустамов А.К., Вакулин А.А. Охрана природы. - М.: Агропромиздат, 1987 – 245 с.

Беспамятов Г.П., Кротов Ю.А. Предельнодопустимые концентрации химических веществ в окружающей среде: Справочник: Л: Химия, 1985. – 528 с.

Білявський Г.О. та інші. Основи екологічних знань: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – 346 с.

Боков ВЛ., Лущик А.В. Основы экологической безопасности. - Симферополь: Сонат, 1998. - 224 с.

Вредные вещества в промышленности / Под ред. Э.Н. Левиной / -Л.: Химия, 1985. – 464 с.

Гінсірук С.А. Регіональне природокористування: Навч. посібник. – К., 1990.

Голубець М.А., Кучерявий В.П., Генсірук С.А. та ін. Конспект лекцій з курсу "Екологія і охорона природи". К., 1990. – 179 с.

Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 203 с.

Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2008 рік. – Чернігів, 2009. – 186 с.

Екологія і закон: Екологічне законодавство України. Книга 1. /За ред. В.І.Андрейцева. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 704 с.

Екологія і закон: Екологічне законодавство України. Книга 2. /За ред. В.І.Андрейцева. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 576 с.

Евилович А.З. Утилизация осадков сточных вод. - М.: Стройиздат 1989

Екологічний моніторинг. Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Основи екології” для самостійної роботи студентів механічних та технологічних спеціальностей /Укл.: Старчак В.Г., Костенко І. А., Цибуля С, Д., Мартинюк О. Г., Буяльська Н. П.– Чернігів: ЧДТУ, 2004.– 129 с.

Жуков А.И., Монгайт И.Л., Родзиллер И.Д. Методы очистки производственных сточных вод. - М.: Стройиздат, 1985. – 298 с.

Загальна гідрологія. / За ред. Лисогора С.М. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 264 с.

Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 246 с.

Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 246 с.

Капинос П.И., Панесенко Н.А. Охрана природы. - Киев: “Вища школа”, 1991. – 210 с.

Каракаша ИМ. Экологическое право Украины. - Одесса: Латстар, 2001. - 478 с.

Комплексное использование и охрана водных ресурсов. / Под редакцией О.А. Юшманова. - М.: Агропромиздат, 1985 – 234 с.

Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика. - К.: Заповіт, 1996. - 108 с.

Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001. – 500 с.

Мазур И.И., Молдованов О.И. Курс инженерной экологии. - М.: Высшая школа, 1999. - 447 с.

Масюк Н.Т. Введение в сельскохозяйственную экологию. - Днепропетровск, 1989. - 192 с.

Методы охраны внутренних вод от загрязнения и истощения. / Под редакцией И.К. Гавич. - М.: Агропромиздат, 1985. – 320 с.

Миркин Б.М., Наумова Л.Г. Экология. - Уфа: Восточный университет, 1998. - 256 с.

Никаноров А.М., Хоружая Т.А. Экология. – М.: ПРИОР, 2000. – 304 с.

Охрана окружающей природной среды. / Под редакцией Г.В. Дуганова. - Киев: “Выща школа”, 1990. – 300 с.

Охрана окружающей среды /Под ред. С.В.Белова. – М.: Высшая школа, 1991. – 319 с.

Охрана производственных сточных вод и утилизация осадков. / Под редакцией В.Н. Соколова. - М.: Стройиздат, 1992. – 260 с.

Романенко В.Д. Основи гідроекології. – К.: Обереги, 2001. – 728 с.

Справочник по охране окружающей среды /В.С. Сахаев, Б.В. Щербицкий. – К.: Будівельник, 1986. – 152 с.

Степановских А.С. Экология. - М.: ЮНИТИ, 2001. - 703 с.

Туровский И.С. Обработка осадков сточных вод. - М.: Стройиздат, 1984. – 120 с.

Экология города: Учебник. / Под ред. Ф.В.Стромберга. – К.: Либра, 2000. – 464 с.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: