Юридичні гарантії законності державного контролю у сфері господарської діяльності
Так, згідно з положеннями Указу Президента України “Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності” про факт відмови представника контролюючого органу від підпису в журналі, суб’єкт підприємницької діяльності повідомляє письмово у триденний строк контролюючий орган, в якому працює такий представник. Це є запорукою реалізації юридичної відповідальності стосовно посадової особи, яка намагалася порушити вимоги режиму законності у відносинах з господарюючими структурами.
Надходження зазначеного повідомлення є підставою для відповідного реагування з боку керівників органів державного контролю, тобто притягнення до відповідальності (за наявності для того підстав).
Юридична відповідальність посідає одне з провідних місць у системі правового регулювання. У поєднанні з правовими обов’язками вона формує імперативну модель правового регулювання, в основі якої лежить принцип “заборонено все, окрім дозволеного” [7, с. 478 – 483], що є провідним у правовому регулюванні державно-управлінських відносин.
Юридична відповідальність контролюючих суб’єктів може наставати як для посадових осіб, що здійснюють контроль, так і для контролюючих органів. Відповідальність органів контролю обмежується лише відшкодуванням завданої шкоди, по що йшлося вище, адже така відповідальність переслідує не мету покарання, а відновлення раніше порушених прав. Вона є компенсуванням завданих збитків і виражається у грошовому еквіваленті.
Відповідальність посадових осіб органів державного контролю в національній системі права представлена у вигляді цивільно-правової, дисциплінарної, адміністративної та кримінальної.
Цивільно-правова відповідальність достатньою мірою розглянута вище і повертатись до її аналізу вважаємо недоцільним.
Дисциплінарна відповідальність полягає у застосуванні до посадових і службових осіб заходів обмежувального характеру, пов’язаних із проходженням служби, і застосовується за рішенням керівника органу державного контролю. Незважаючи на положення п. 22 ст. 92 Конституції України про те, що діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, визначаються виключно законами України, жоден із законів, пов’язаний з регулюванням відносин, які виникають у процесі здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності, складів чи переліку таких правопорушень не наводить.
Виходячи із специфіки діяльності контролюючих органів, підставою для настання дисциплінарної відповідальності посадових і службових осіб державних органів контролю є початок службового розслідування за відповідною скаргою підконтрольного суб’єкта за наслідками здійсненої перевірки.
Адміністративна відповідальність посадових осіб органів державного контролю з питань виконання ними відповідних повноважень настає лише за вчинення конкретних правопорушень, склади яких передбачено Законами України.
Кримінальна відповідальність посадових та службових осіб органів державного контролю у сфері господарської діяльності може наставати лише за умови наявності складу злочину, який міститься у статтях Кримінального кодексу України [7]. Такими наприклад, можуть бути ст.ст. 206, 231, 232, 353, 356, 356, 364, 365, 368 Кримінального кодексу України тощо.
Аналіз правових засад відповідальності посадових осіб органів контролю свідчить, з одного боку, про недостатній розвиток зазначеного виду гарантій прав підконтрольних суб’єктів, з іншого – перевищення значення кримінально-правових засобів захисту.
Доцільним є надання переваги адміністративній відповідальності, тому що злочином вважаються найбільш небезпечні правопорушення із заподіянням значної шкоди об’єкту охорони, адміністративні ж правопорушення завдають меншої шкоди суспільству, їх юридичний склад у більшості випадків є формальним; процес притягнення до кримінальної відповідальності є достатньо формалізованим, натомість провадження у справах про адміністративні правопорушення дотримується принципів оперативності та економії; кримінальна відповідальність застосовується виключно у судовому порядку, адміністративна ж – переважно у позасудовому.
Таким чином, розвиток інституту адміністративної відповідальності посадових осіб органів державного контролю є важливим напрямком подальшого удосконалення як адміністративного законодавства, так і розвитку адміністративно-правової науки. З огляду на зазначене, важливим є збільшення кількості складів правопорушень за зловживання та перевищення службових повноважень (за відсутності ознак значної шкоди).
юридичний гарантія законність державний контроль
ЛІТЕРАТУРА
Безух О.В. Проблеми правового регулювання економічної конкуренції в Україні / Безух О.В. – К. : Наук.-дослід. ін-т приват. права і підприємництва, 2008. – 192 с.
Белов Н.Г. Контроль и ревизия в сельскохозяйстванных предприятиях / Белов Н.Г. – М. : Статистика, 1976. – 359 с.
Бенедик И.В. Понятие и соотношение логических и функциональных стадий в юридическом процес се / И.В. Бенедик // Сб. “Процессуальные вопросы повышения эффективности правового регулирования социалистических общественных отношений”. – Ярославль, 1981. – С. 28-29.
Билінін Я.В. Правове регулювання фінансового контролю в сфері міжбюджетних відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. юрид. наук : 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Ярослав Володимирович Билінін – К. : Київ. націон. ун-т внутрішн. справ, 2007. – 19 с.
Битяк Ю.П. Административное право Украины (Общая часть) / Ю.П. Битяк, В.В. Зуй : учеб. пособ. – Х. : Одиссей, 1999. – 224 с.
Богуцький В.В. Провадження у справах про адміністративні правопорушення / В.В. Богуцький, В.В. Мартиновський. – Х. : Видавець ФО-П Вапнярчук Н.М., 2009. – 168 с.
Бойко М. Д. Відшкодування шкоди : правовий аспект / М.Д. Бойко : навч.-практ. посіб. – К. : Атіка, 2007. – 328 с.
Большой энциклопедический словарь. Ч. 2.: ЛЕОHТЬЕВ – ЯЯТИ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: vse-knigi.su/book/32335
Бородін І.Л. Адміністративно-юрисдикційний процесс / І.Л. Бородін : монографія. – К. : Алерта, 2007. – 184с.
Веснин В.Р. Менеджмент / Весни В.Р. : учеб. – М.: Проспект, 2006.
Виконавча влада і адміністративне право; [за заг. ред. В.Б. Авер’янова]. – К.: Видавничий Дім “Ін-Юре”, 2002. – 668 с.
Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття : Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. № 339 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. № 30/5221) // Офіційний вісник України. – 2001. – № 4. – Ст. 140.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України : Постанова правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. № 64/8663) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon.nau/doc/?uid=1031.99.0&nobreak=1
Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України : Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 р. № 36 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. № 867/14134) // Офіційний вісник України. – 2007. – № 57. – Ст. 2296.
Інструкція про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів : Наказ МНС України від 21.10.2004 р. № 130 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 р. № 1416/10015) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : vi-leghas/content/view/355/36/
Келина С.Г. Принципи советского уголовного права / С.Г. Келина, В.Н. Кудрявцев. – М. : Наука. – 1988. – 173 с.
Климов В.А. Социальный контроль в развитом социалистическом обществе / Климов В.А. – Саратов, 1984. – 178 с.
Клімова С.М. Державний фінансовий контроль у системі державного управління / С.М. Климова // Актуальні проблеми державного управління. – Х., 2001. – № 3 (11). – С. 106-113.
Клімова С.М. Система державного фінансового контролю / С.М. Климова // Статистика України. – 2002. – № 1. – С. 38-42.
Лист Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2006 р. № 4856/Вр [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon.nau/doc/?uid=1041.15698.0
Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.10.2007 р. № 01-14-2045 [Електронний ресурс]. search.ligazakon/l_doc2.nsf/alldocWWW/B794AFE3CA911 DDAC225738E005275EF!OpenDocument&ed=2007_10_02
Лук’янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку / Лук’янець Д.М. : монографія. – К. : Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 220 с.
Лукьянова Е.Г. Теория процессуального права / Е.Г. Лукьянова. – Москва, 2003 [Электронный ресурс].
Лучковська С.І. Правові основи валютного контролю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. / Світлана Ігорівна Лучковська – К. : Київ. націон. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2007. – 17 с.
Размещено на