Складання патенто-правових документів на "Машину для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера"
- Зображення виробу, однією із суттєвих ознак якого є колір, наводяться в кольоровому виконанні. В іншому разі зображення виробу наводяться лише в чорно-білому виконанні.
- Зображення виробу мають бути чіткими і ясними. Виріб зображається повністю при рівномірному освітленні на нейтральному фоні, як правило, без сторонніх предметів. Окремі деталі виробу мають добре проглядатися не тільки на освітленому, але й на тіньовому його боці.
- Зображення виробу представляються фотографіями та/або іншими репродукціями, виконаними будь-якими засобами, зокрема засобами комп'ютерної графіки. Їх розмір має бути в межах від 30х30 мм до 160х160 мм.
- Фотографії та інші репродукції наклеюються або відтворюються безпосередньо на аркушах білого паперу формату А4. На одному аркуші паперу розміщуються не більше 25 зображень виробу.
- На кожному аркуші комплекту зображень виробу зверху зазначається назва промислового зразка. Якщо промисловий зразок стосується набору (комплекту) виробів, під назвою промислового зразка зазначається назва виробу, зображення якого представлені на аркуші.
- Під кожним зображенням виробу зазначаються номер зображення та вид вигляду ("Загальний вигляд", "Вигляд спереду" іт. ін.), назва фрагмента тощо. Номер зображення виробу складається з двох чисел, розділених крапкою. Перше число означає номер варіанта виробу, друге число - порядковий номер вигляду виробу. Наприклад, зображення першого варіанта виробу нумеруються відповідно 1.1, 1.2, 1.3 і т. ін., зображення десятого варіанта виробу нумеруються відповідно 10.1, 10.2, 10.3 і т. ін. Зображення загального вигляду виробу нумерується першим, потім інші вигляди. Зображення загального вигляду набору (комплекту) виробів або його фрагментів нумеруються в порядку, установленому цим пунктом для нумерації зображень виробу.
5.1.6 Опис промислового зразка
Опис містить такі розділи:
- назва промислового зразка;
- прізвище, ініціали автора промислового зразка;
- призначення та галузь застосування промислового зразка;
- перелік зображень, креслень та схем, схем та карт;
Назва промислового зразка повинна характеризувати його призначення, відображати його суть і, за можливості, відповідати певній рубриці МКПЗ. Назва промислового зразка маловідомого або нового призначення повинна містити посилання на галузь його застосування, наприклад: "Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера". Якщо промисловий зразок має варіанти виконання відповідно до пункту 3.4 цих Правил, то після назви в дужках указують кількість варіантів. Зокрема, якщо колір є суттєвою ознакою виробу, то варіантами виконання такого виробу можуть бути варіанти його виконання у різних кольорах, наприклад: "Чайний сервіз (три варіанти)".
Розділ "Призначення та галузь застосування промислового зразка" доцільно починати словами: "Заявляється зовнішній вигляд виробу, призначеного для ...". Далі за текстом розкривається, в якій галузі промисловості або іншій сфері діяльності буде використовуватись заявлений виріб із зазначенням його функціонального призначення. За потреби, у цьому ж розділі вказуються об'єкти (системи), з якими використовується виріб.
5.1.7 Креслення, схеми, карти
- Креслення, схеми та карти включаються до складу заявки в разі потреби пояснення суті промислового зразка, визначення габаритів та співвідношень розмірів загального вигляду виробу чи його елементів, пояснення ергономічних особливостей зовнішнього вигляду виробу тощо.
- Креслення, схеми та карти мають бути пояснені в описі промислового зразка та відповідати зображенням виробу.
- Креслення та схеми позначаються словом "Рисунок" з відповідним тексту опису наскрізним номером, а саме: "Рисунок 1", "Рисунок 2" тощо. На кожному аркуші креслень та схем зазначається назва промислового зразка.
- Креслення та схеми виконуються відповідно до правил креслення на щільному, білому, гладкому папері чіткими чорними лініями і штрихами, які не витираються, без розтушовування і розмальовування.
- Конфекційна карта виробу (зразок тканини, шкіри, фурнітури, обробки тощо, що рекомендується для виготовлення виробу) представляється, якщо промисловий зразок стосується виробу легкої та текстильної промисловості. Конфекційна карта виробу з повторюваним малюнком (килими, тканини тощо) представляється в розмірі цього малюнка.
5.3 Опис
Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера
Автори: Лізунов К. М.
Журавльов С. В.
Липовець В. В.
Косолапенко В. О.
Гращенков Г. П.
Заявляється зовнішній вигляд виробу, призначенного для використання в електрометалургії, зокрема для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера при виробництві первинного алюмінію.
Суть промислового зразка, що заявляється, відобрадена на зображеннях і кресленнях.
Зображення 1 – загальний вигляд;
Зображення 2 – вигляд ззаду;
Зображення 3 – вигляд спереду;
Зображення 4 – вигляд зправа;
Зображення 5 – вигляд зліва;
Зображення 6 – зверху;
Фіг. 1 – креслення.
Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера являє собою розвинену об ємно-просторову композицію, основними формоутворюючими елементами якої є шасі 1, поворотна колонка 10, робочий орган 3, сиденья 4.
Основою шасі 1 є лита рама складної форми з прямокутною передньою частиною, на якій установлені рама 18, пневмодвигун 17, ведучий міст 16, керуємий міст 15.
Поворотна колонка 10 установлена на стійці в середній частині рами і являє собою зварену конструкцію. В нижній частині колонки 10 закріплений циліндричний робочий орган3.
Напрямні 19 робочого органу 3 також являють собою зварену конструкцію, мають прямокутну форму, з’єднані з пневмоциліндром під’йому напрямних 5, на якому знаходиться кран керування автоматичним захватом 6 і золотник під’йому напрямної 20. Між напрямними розташований робочий орган.
Знизу робочого органу 3 знаходиться автоматичний захват 1. Над робочим органом 3 знаходитьсяпневмоциліндр автоматичного захвату 2.
Зверху на поворотній колонці 10 встановлене кермо 7, в основі якого знаходиться масленка 21. Інші органи керування розміщені ліворуч кран керування роботою ізвликачем 8 розміщені ліворуч і праворуч від керма
Сидіння 12 для оператора має м’яку горизонтальну основу в формі квадрата з заокругленними кутами, яка розміщена на вертикальних стійках, закріплених на спільній з поворотною колонкою 10 підлозі. Рішення зовнішнього вигляду машини характеризується функціональною пристосованістю, інформаційною виразністю, симетричним конпонуванням, є врівноваженим і доцільним.
На лівій бічній поверхні поворотної колонки 10 угорі розташована табличка, на якій зображений знак для товарів і послуг підприємства – виробника, тип машини, дата випуску і т.п.
Колір не є суттєвою ознакою промислового зразка, що заявляється.
Заступник начальника Л.Г. Луценко
КП ХКБМ
5.4 Креслення
Фіг. 1
6. РОЗРОБКА СХЕМИ ДАНИХ ЩОДО ПІДТРИМКИ ПОШУКУ ПАТЕНТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА НАУКОВО – ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
6.1 Концептуальна схема бази даних
База даних для роботи з заявкоюскладається з 8 таблиць. На рис. 6.1 показана концептуальна схема бази даних
Рисунок
6.1 – Концептуальна
схема бази
даних
Реалізація даного проекту була проведена без залучення могутніх засобів роботи з базами даних, які дуже громіздкі, тому що носять універсальний характер і розраховані на зберігання і обробку великих і надвеликих об'ємів інформації. Для реалізації проекту бази даних була вибрана СУБД Microsoft Access.
Система управління базами даних надає можливість контролювати задання структури і опис своїх даних, роботу з ними і організацію колективного користування цією інформацією. СУБД також істотно збільшує можливості і полегшує каталогізацію і ведення великих об'ємів що зберігається в численних таблицях інформації. СУБД включає три основні типи функцій: визначення (задання структури і опис) даних, обробка даних і управління даними. Всі ці функціональні можливості повною мірою реалізовані в Microsoft Access. В практиці, як правило, необхідно вирішувати і задачі з використанням електронних таблиць і текстових процесорів. Наприклад, після підрахунку або аналізу даних необхідно їх відрекомендувати у вигляді певної форми або шаблони. У результаті користувачу доводиться комбінувати програмні продукти для отримання необхідного результату. В цьому значенні все істотно спростять можливості, надані Microsoft Access.
Microsoft Access - це функціонально повна реляційна СУБД. В ній передбачені всі необхідні засоби для визначення і обробки даних, а також для управління ними при роботі з великими об'ємами інформації. Що стосується легкості використовування, то Microsoft Access вчинив тут справжній переворот, і багато хто для створення своїх власних баз даних і додатків звертається саме до нього.
Фізична структура бази даних розроблялася вже з урахуванням синтаксису СУБД Microsoft Access, результат фізичного проектування зведений в наступних табл.. 6.1 – 6.8.
Таблиця 6.1 – Заява
| № | Назва столбца | Тип даних | Ключ |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Заява_id | Числовий | РК |
| 2 | МПК_id | Числовий | FK |
| 3 | Дата_подання | Дата/час | |
| 4 | Пріоритет | Дата/час | |
| 5 | Назва | Текстовий (50) | |
| 6 | опис | Текстовий (50) | |
| 7 | формула | Текстовий (50) | |
| 8 | креслення | Текстовий (50) | |
| 9 | реферат | Текстовий (50) | |
| 10 | документ сплати збору | Логічний | |
| 11 | документ_депонування | Логічний |
Прдовдення Таблиці 6.1
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 12 | копія попередньої заявки | Текстовий (50) | |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 13 | переклад заявки | Текстовий (50) | |
| 14 | документ_ПП | Текстовий (50) | |
| 15 | інші документи | Текстовий (50) | |
| 16 | міжнародний звіт пошуку | Текстовий (50) |
Таблиця 6.2 – Автори
| № | Назва столбца | Тип даних | Ключ |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Автори_id | Текстовий (50) | РК |
| 2 | Особа_id | Числовий | FK |
| 3 | Заява_id | Числовий | FK |
Таблиця 6.3 – Заявник
| № | Назва столбца | Тип даних | Ключ |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Заявник_id | Текстовий (50) | |
| 2 | Заява_id | Числовий | РК |
| 3 | Особа_id | Текстовий (50) | FK |
| 4 | ЄДРПОУ | Числовий |
Таблиця 6.4 – Країна
| № | Назва столбца | Тип даних | Ключ |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Країна_id | Числовий | РК |
| 2 | Назва | Текстовий (50) | |
| 3 | Код | Числовий |
Таблиця 6.5 – Особа
| № | Назва столбца | Тип даних | Ключ |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Особа_id | Текстовий (50) | РК |
| 2 | Імґя | Текстовий (50) | |
| 3 | Тип | Логічний | |
| 4 | Країна_id | Числовий | FK |
| 5 | Місто_id | Числовий | FK |
| 6 | Адреса | Текстовий (50) | |
| 7 | Телефон | Числовий | |
| 8 | Факс | Числовий | |
| 9 | E_mail | Текстовий (50) |
Таблиця 6.6 – Місто
| № | Назва столбца | Тип даних | Ключ |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Місто_id | Числовий | РК |
| 2 | Місто | Текстовий (50) |
Таблиця 6.7 – МПК
| № | Назва столбца | Тип даних | Ключ |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | МПК_id | Текстовий (50) | РК |
| 2 | МПК_код | Текстовий (50) |
Таблиця 6.8 – Патентний повірений
| № | Назва столбца | Тип даних | Ключ |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | ПП_id | Текстовий (50) |
Продовження Таблиці 6.8
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 2 | Особа_id | Текстовий (50) | FK |
| 3 | Заява_id | Числовий | РК |
| 4 | №Гос_регістрації | Числовий |
Графічний інтерфейс користувача реалізований з використанням форм Microsoft Access. Форми - це об'єкти, в які розташовуються інші об'єкти для створення призначеного для користувача інтерфейсу будь-якого додатку. Модулі складаються з коду, який реалізує функціонування додатку, обробники подій для форм і їх компонент.
В програмі присутні 2 форми, «Пошук», і «Бібліографічні дані», що наведені на рис. 6.2

Рисунок 6.2 – Форма «Бібліографічні дані»
Форма «Пошук», містить поля (критерії), за якими оператор виконує пошук потрібних йому заявок. Форма «Пошук» показана на рисунку 6.3

Рисунок 6.3 – Форма «Пошук»
Були створені запити, за якими оператор веде пошук потрібних йому заявок:
- Знайти заявку за “датою подачі”
- Знайти заявку за “датою публікації”
- Знайти заявку за “номером публікації”
- Знайти заявку за “регістраційним номером”
- Знайти заявку за “назвою”
- Знайти заявку за “МПК”
6.2 Опис функціональності програмного приложення
6.2.1 Діаграма варіантів використання
Для опису функціональних можливостей даного програмного забезпечення використовується діаграма варіантів використання (діаграма прецедентів) мови UML і текстовий опис прецедентів. Діаграма варіантів використання, що представлена на мал. 6.4, показує взаємодію оператора із системою у процесі перегляду заявок на корисну модель.

Рисунок 6.4 – Діаграма варіантів використання
Дана діаграма є вихідним концептуальним представленням або концептуальною моделлю системи в процесі просмотру заявок на корисну модель.
6.2.2 Опис прецедентів
6.2.2.1 Потік подій для прецеденту «Введення інформації»
1. Передумова. Оператор вибрав режим «Введення інформації»
2.Головний потік. Система відображає діалогове вікно, що містить меню для вибору режиму роботи оператора – добавлення інформації, редактування (правка) інформації, видалення інформації. Оператор дає запит на потрібну йому дію. Система відкриває потрібний операторові запит. Оператор виконує потрібні йому дії. Після закінчення роботи оператор дає запит на закінчення роботи. Система зберігає нову інформацію. Прецедент завершується.
2.1 Подпотік “Додання інформації о заявке”.
Система відображає діалогове вікно, що містить запит “Додання інформації о заявке” та “Вихід”. Оператор дає запит на потрібну йому дію. Система відкриває потрібний операторові запит. Оператор виконує потрібні йомудії. Після закінчення роботи оператор дає запит на закінчення роботи. Система зберігає нову інформацію. Прецедент завершується.
2.2 Подпотік “Правка інформації”.
Система відображає діалогове вікно, що містить запит “Правка інформації” та “Вихід”. Оператор дає запит на потрібну йому дію. Система відкриває потрібний операторові запит. Оператор виконує потрібні йомудії. Після закінчення роботи оператор дає запит на закінчення роботи. Система зберігає нову інформацію. Прецедент завершується.
2.2 Подпотік “Видалення інформації о заявке”.
Система відображає діалогове вікно, що містить запит “Видалення інформації о заявке” та “Вихід”. Оператор дає запит на потрібну йому дію. Система відкриває потрібний операторові запит. Оператор виконує потрібні йомудії. Після закінчення роботи оператор дає запит на закінчення роботи. Система зберігає нову інформацію. Прецедент завершується.
6.2.2.2 Потік подій для прецеденту «Перегляд інформації»
1.Передумова. Оператор вибрав режим « Перегляд інформації ».
2.Головний потік. Система відображає діалогове вікно, що містить меню вибору. Користувач вибирає необхідний фільтр. Система фільтрує зображення і надає користувачу. При необхідності користувач запитує інший фільтр. Після закінчення роботи користувач дає запит на закінчення роботи з зображенням. Система зберігає зображення. Прецедент завершується.
6.2.2.3 Потік подій для прецеденту «Друк»
1.Передумова. Оператор вибрав режим «Друк».
2.Головний потік. Користувач дає запит на друк заявки на корисну модель. Система видає оператору параметри друку і запитує дію. Оператор вибирає необхідні параметри. Система роздруковує інформацію о заявке. Оператор дає запит на закінчення роботи. Прецедент завершується.
6.3 Рекомендації до розробки бази даних
Основні відомості
Додаток Microsoft Access 97/2000 (далі Access) є потужною й високопродуктивною 32-розрядною системою керування реляционной базою даних (далі СУБД).
Системні вимоги пропоновані СУБД Access
Intel 486DX2 – 66 +
Windows 98/2000/XP або Windows NT (версія не нижче 4.51)
Не меньш 64 Мб оперативної пам'яті (для спільної роботи з іншими додатками не менш 128 Мб)
Близько 300 Мб дискового простору (тільки для Access і нових баз даних).
СУБД розробляються з метою забезпечення ефективної обробки більших обсягів інформації.
СУБД може легко зв'язувати будь-яка кількість таблиць так, що для користувача вони будуть представлятися однією таблицею. Реалізувати таку можливість в електронних таблицях практично неможливо.
СУБД мінімізують загальний обсяг бази даних. Для цього таблиці, що містять повторювані дані, розбиваються на кілька зв'язаних таблиць.
Як реляційна СУБД Access забезпечує доступ до всіх типів даних і дозволяє одночасно використати кілька таблиць бази даних. Працюючи в середовищі Microsoft Office, користувач одержує у своє розпорядження повністю сумісні з Access текстові документи (Word), електронні таблиці (Excel), презентації (PowerPoint). За допомогою нових розширень для Internet можна прямо взаємодіяти з даними з World Wide Web і транслювати подання даних мовою HTML, забезпечуючи роботу з такими додатками як Internet Explorer і Netscape Navigator.
Access спеціально спроектований для створення многопользовательских додатків, де файли бази даних є поділюваними ресурсами в мережі. База даних зберігатися в одному файлі, але професійні користувачі воліють розділяти базу даних на два файли: в одному зберігаються об'єкти даних (таблиці, запити), в іншому об'єкти додатка (форми, звіти, макроси, модулі).
В Access реалізована надійна система захисту від несанкціонованого доступу до файлів.
Висновки по розділу
У даному розділі дипломної роботи був розроблен проект бази даних для документів заявки. Функціональні можливості проекту представлені у виді діаграми варіантів використання із описом прецедентів, що демонструє взаємодію оператора із системою в процесі роботи з інформацією про заявки. Архітектурна частина представлена у виді таблиць, що ілюструють загальну архітектурну схему проекту бази даних для роботи з інформацією про заявках.
Запропонована модель повинна бути уточнена на етапі проектування.
7. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ ВИНАГОРОДИ АВТОРАМ ЗА СТВОРЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ КОРИСНОЇ МОДЕЛІ
Нормативне регулювання виплати авторської винагороди
Виплата винагороди авторам об’єктів промислової власності проводиться відповідно до Закону України “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”, “Тимчасового положення про охорону обґєктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні” №479/92, а також відповідно з “Медодичними рекомендаціями по виплаті винагороди авторам обґєктів промислової власності”, ухваленими Методичною радою Держпатента України 07.08.1997р.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі” роботодавець використовує право на отримання патенту на обґєкт промислової власності (ОПВ), а його автори – на отримання винагороди. Розмір і порядок виплати винагороди за використання ОПВ визначаються умовами письмового договору між роботодавцем та авторами.
У разі, якщо автором використованого ОПВ є особа, яка не знаходиться у трудових відносинах з роботодавцем (керівник підприємства, особи, які пішли на пенсію, звільнені згідно з зкороченням штату і т.п., а також особи, які не є працівниками на період створення ОПС) стосунки між авторами та патентовласниками, використавшими ОПВ, регулюються договором про винагороду за використання ОПВ. (п. 54 “Тимчасового положення про охорону обґєктів промислової власності та раціоналізаторських пропозиціях в Україні” №479/92)
Розмір авторської винагороди за використання ОПВ визначаються умовами Договору між автором і роботодавцем.
Розрахунок прибутку від використання ОПВ і/або собівартості продукції проводиться планово – економічною службою підприємства згідно методичним рекомендаціям Держпатенту України “Визначення прибутку від використання обґєктів промислової власності”.
Порядок виплати винагороди також визначається умовами Договору між авторами і роботодавцем, але винагорода сплачується не пізніше 3-х місяців після закінчення кожного року, в якому використовувався ОПВ і не пізніше 3-х місяців після отримання виручки від продажу ліцензії протягом строку дії патенту.
Дата початку використання ОПВ і технічний об’єкт, в якому він використан, визначається “Актом про використання об’єкту промислової власності” за типовою формою №ІВ – 6.
В КП ХКБМ діє Положення про порядок виплати винагороди за створення та використання ОПВ, згідно якому для виплати авторської винагороди за використання ОПВ повинні бути представлені наступні документи:
Патент (свідоцтво);
Акт технічної та патентно – правової експертизи на відповідність використання технічного рішення формулі винаходу (корисної моделі);
Акт за типовою формою №ІВ – 6;
Договір між автором та роботодавцем про винагороду;
Розрахунок собівартості ОПВ, прибутку, виручки від використання у власному виробництві, або від продажу ліцензії на використання ОПВ, засвідчений керівником планово – економічної служби;
договір співавторів про вклад у створення об’єкта права інтелектуальної власності (ОПІВ) та розподіл винагороди.
7.1.1 Визначення прибутку, одержуваного від використання корисної моделі „Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера”
Корисна модель, яка розглядається, використовується у власному виробництві. Виготовляється продукція згідно з положенням підприємства та договіром між авторами та підприємством.
Згідно “Медодичними рекомендаціями по виплаті винагороди авторам обґєктів промислової власності”, ухваленими Методичною радою Держпатента України 07.08.1997р. пибуток від реалізації продукції – це різниця між виручкою від реалізації продукції в діючих цінах без податку на додану вартість та витратами на її виробництво та реалізацію;
П = Д - В, (7.1)
де Д – виручка від реалізації продукції, робіт, послуг (далі – продукція) без ПДВ, гривень;
В – витрати підприємства на виготовлення і реалізацію продукції, гривень.
Виручка від реалізації продукції (далі – доход) визначається за наступною формулою
Д = Ц ґ А, (7.2)
де Ц – ціна одиниці продукції, гривень;
А – обсяг реалізації, натуральних одиниць.
Таблиця 7.1 – Калькуляція вартості на виготовлення одиниці продукції (машини для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера)
|
№ п/п |
Найменування статей витрат |
Усього грн. |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Матеріали | 3345,55 |
| 2 |
Спецобладнання для виконання робіт |
---- |
| 3 |
Основні витрати на оплату праці |
1350,60 |
| 4 |
Додаткові витрати на оплату праці |
472,71 |
| 5 |
Відрахування на соцстрах. (37,5% до 3+4) |
683,74 |
| 6 | Витрати по роботах, виконані сторонніми організаціями | ---- |
| 7 | Витрати на відрядження | ---- |
| 8 | Накладні витрати | 3376,50 |
| 9 | Собівартість | 9229,10 |
| 10 | Ціна одиниці продукції без урахування ПДВ | 10150,00 |
На підприємстві було виготовлено 17 одиниці продукції корисної моделі. Ціна одиниці продукції дорювнює 10150 грн. Таким чином виручка від реалізації продукції складає:
Д = 10150 ґ 17=172550 (грн.)
Витрати підприємства на виготовлення і реалізацію одиниці продукції дорівнюють 9229,10 гривень, отже витрати на 17 одиниць продукції дорівнює 156894,7 гривень.
Таким чином прибуток від реалізації продукції буде:
П = 172550 - 156894,7 = 15655,3 (грн.)
Таким чином чистий (ЧП) прибуток буде складати:
ЧП=(172550 - 156894,7)ґ 0,75=11741,475 (грн.)
Розрахунок винагороди за створення та використання корисної моделі
Сума винагороди складає 7 % згідно Договору між авторами і роботодавцем про передання права на одержання патенту на корисну модель, створену у зв’язку з виконанням трудового договору (Додаток Г) від чистого прибутку, отриманого від використання корисної моделі в одиниці продукції, визначеного згідно з Положенням про порядок виплати авторської винагороди за створення та використання ОПІВ. Авторський колектив, який розробляв корисну модель нараховує 5 авторів. Згідно Договору між співавторами про вклад у створення об'єкта права інтелектуальної власності та розподіл винагороди (Додаток Д) розмір творчого вкладу у створення корисної моделі відображен у табл. 7.2 – “Про авторський вклад у створення винаходу”
Таблиця 7.2 – Про авторський вклад у створення винаходу
| Автори | Внесок у створення винаходу |
| 1 | 2 |
| Лізунов К.М | 20 % |
| Журавльов С | 20 % |
| Липовець В.В. | 20 % |
| Косолапенко В.О | 20 % |
| Гращенков Г.П | 20 % |
Отже, прибутки, отримані від продажу корисної моделі рахуються наступним чином:
Як вже було зазначено вище винагорода за створення та використання складає 7 % від чистого прибутку, тобто 821,90 гривень. Суму винагороди кожному автору буде розраховано виходячи з їх внеску у створення корисної моделі. Результати розрахунків буде внесено у табл. 7.3. – “Виплата авторської винагороди” , яка буде приведена нижче.
При розрахунку суми авторської винагороди, яку отримають автори необхідно враховувати той факт, що законодавством України передбачене оподаткування доходів, які були отримані фізичними особами, що складає 13 відсотків від суми отриманих доходів.
Дані по виплаті винагороди і нарахованому податку буде приведено в таблиці.
Таблиця 7.3 – Виплата авторської винагороди
| Автори | Внесок у створення винаходу | Сума винагороди, грн | Податок, грн | Сума к виплаті, грн |
| Лізунов К.М | 20 % | 6589,58 | 856,65 | 5732,93 |
| Журавльов С | 20 % | 6589,58 | 856,65 | 5732,93 |
| Липовець В.В. | 20 % | 6589,58 | 856,65 | 5732,93 |
| Косолапенко В.О | 20 % | 6589,58 | 856,65 | 5732,93 |
| Гращенков Г.П | 20 % | 6589,58 | 856,65 | 5732,93 |
Заохочувальна винагорода
7.2.1 Нормативне регулювання виплати авторської винагороди
В цілях стимулювання винахідницької діяльності співробітників, створення охороноспроможних технічних рішень, які використовуються в розробках підприємства, підприємством передбачене одноразове заохочувальна винагорода авторам ОПВ не пізніше двох місяців після одержання охоронного документа на створений ними об’єкт, відображений у конструкторській документації.
Розмір винагороди визначається згідно Договору між авторами і Роботодавцем про передання права на одержання патенту на корисну модель, створену у зв’язку з виконанням трудового договору (Додаток Г), у залежності від вида ОПВ (винахід, корисна модель, промисловий зразок), від вида охоронного документу, а також техніко – економічної значущості ОПВ.
Згідно Положенню гл. Iv розмір единоразової заохочувальної винагороди за винахід, корисну модель визначаеться за формулою
В= З*К1*К2*К3*К4 (7.3)
Де:
З – середня місячна заробітня платня працівників за 3 попередні місяці, до отримання охоронного документу;
К1 – коефіцієнт досягнутого позитивного ефекту;
К2 – коефіціент складності рішення технічної задачи;
К3 – коефіціент новізни;
К4 – коефіцієнт значущості (вагомості).
Значення коефіцієнтів К1, К2, К3, К4 приведені в табл. 7.4 – 7.7.
Таблиця 7.4 – Коефіцієнт досягнутого позитивного ефекту К1
|
№ п/п |
Досягнутий позитивний ефект | Значення коефіцієнту К1 | ||
| Для винаходу | Для винаходу без проведення кваліфікаційної експертизи і корисної моделі |
Для раціоналізаторських пропозицій |
||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Покращення другорядних технічних показників продукції (технологічного процесу) | 1,25 | 0,9 | 0,4 |
| 2 | Покращення основних технічних показників продукції | 1,4 | 1,1 | 0,6 |
| 3 | Досяження якісно нових основних технічних показників | 1,6 | 1,3 | 0,8 |
Продовження Таблиці 7.4
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 4 | Получення нової продукції (технологічного процесу), володіючий більш високими основними технічними показників серед аналогічних відомих видов. | 2 | 1,5 | 1,0 |
Таблиця 7.5 – Коефіцієнт складності рішення технічної задачі К2
|
№ п/п |
Складності рішення технічної задачи | Значення коефіціенту К2 | ||
| Для винаходу | Для винаходу без проведення кваліфікаційної експертизи і корисної моделі | Для раціоналізаторських пропозицій | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Конструкція однієї простої деталі, зміна одного параметра або операції процесу | 0,9 | 0,8 | 0,2 |
| 2 | Конструкція складної або зборочної деталі, узла, який не є основним, механізму, зміна двох чи більш параметров або операцій процесу | 1,0 | 0,9 | 0,5 |
| 3 | Конструкція декількох узлов, які не є основними, механізмів або одного основного узла | 1,2 | 1,0 | 0,6 |
| 4 | Конструкція декількох основних узлів | 1,4 | 1,2 | 0,7 |
Продовження Таблиці 7.5
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 5 | Конструкція машини, станку, приладу, апарату | 1,6 | 1,3 | 0,8 |
| 6 | Конструкція машини, апарату зі складною кінематикою, апараткрою контролю, з радіоелектроною схемою | 1,7 | 1,4 | 0,9 |
| 7 | Системи керування та реагування | 1,8 | 1,5 | 1,0 |
Таблиця 7.6 – Коефіцієнт новизни К3
|
№ п/п |
Новизна | Значення коефіцієнту К3 |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Винахід (корисна модель), яка складається в нової совокупності відомих ознак | 0,7 |
| 2 | Винахід (корисна модель), більшість суттевих ознак якого збігається з прототипом | 0,9 |
| 3 | Винахід (корисна модель), половини суттевих ознак якого збігається з прототипом | 1,1 |
| 4 | Винахід (корисна модель), меншість суттевих ознак якого збігається з прототипом | 1,3 |
Таблиця 7.7 – Коефіцієнт значущості (вагомості) К4
|
№ п/п |
Степень значущості складових частин виробу, які містять винахід (корисну модель) | Значення коефіціенту К4 |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Другорядні | 0,65 |
| 2 | Важливі | 1,5 |
| 3 | Основні | 2,0 |
Для визначення розміру заохочувальної винагороди прийняті наступні значення коефіцієнтів:
Значення З – середня місячна заробітня платня працівників за 3 попередні місяці, отриманню охоронного документу дорівнює 1000 (грн).
Корисна модель є новою і обладає більш високими основними технічними показниками серед аналогічних відомих видів, тому значення
К1= 1,5;
Корисна модель є конструкцією машини, тому значення К2=1,3;
Значення К3=1,3 , тому що меншість суттевих ознак якого збігається з прототипом;
Ступень значущості складових частин виробу, які містять корисну модель є основними, тому значення К4=2;
Значення З – середня місячна заробітня платня працівників за 3 попередні місяці, до отримання охоронного документу дорівнює 1000 (грн).
Визначення розміру заохочувальної винагороди
В=К1*К2*К3*К4*З
В=1,5*1,3*1,3*2*1000=5070 (грн.)
Доля кожного співавтора буде складати 20% від загальної суми одноразової заохочувальної винагороди за корисну модель 8640 гривень.
20% від 8640 = 1014 (грн).
Висновки до розділу
В даному розділі була розглянута нормативно – правовая база щодо відносин працівника та роботодавця на службовий твір при передачі прав на одержання патенту на корисну модель, створену у зв’язку з виконанням трудового договору. Розглянуте нормативне регулювання виплати авторської винагороди за створення і використання корисної моделі. Також була розглянута виплата заохочувальної винагороди, яка не передбачена Законодавством ы не э обов’язковою, а виплачується за власним бажанням роботодавця.
Була виконана практична частина розділу. Був визначений розмір чистого прибутку, одержуваного від використання корисної моделі, на основі якого був розрахований розмір авторської винагороди. Також був розрахований розмір заохочувальної винагороди згідно їх творчого вкладу у створення корисної моделі.
ОХОРОНА ПРАЦІВимоги до основних елементів конструкції що забезпечують безпечну експлуатацію (відповідно ДО ГОСТу 12.2.003 - 74. Система стандартів безпеки праці «Устаткування виробниче»)
8.1. Вимоги до основних елементів конструкції що забезпечують безпечну експлуатацію:
8.1.1. Конструкція виробничого встаткування, що має пневмосистему, виконана відповідно до вимог безпеки, що діють для цієї системи з урахуванням специфічних умов її роботи в складі комплексів і технологічних систем;
8.1.2. Елементи конструкції виробничого встаткування не мають гострих кутів, крайок і поверхонь із нерівностями, що представляють джерело небезпеки;
8.1.3. Сидіння, що входять у конструкцію встаткування, виконані відповідно до ергономічних вимог;
8.1.4. Виробниче встаткування має засобу гальмування, ефективність дії якої, достатня для забезпечення безпеки й відповідає вимогам стандартів на виріб;
8.1.5. Застосовуваний для забезпечення безпеки, екстрений останов, не створює небезпеки в результаті спрацьовування засобів екстреного останова;
8.1.6. Робочі органи виробничого встаткування, а також захоплюючий пристрій обладнані засобами, що запобігають виникнення небезпеки при повнім або частковому припиненні подачі стисненого повітря до приводів цього пристрою, а також засобами, що виключають самовключення приводів робочих органів при відновленні подачі стисненого повітря.
Вимоги до органів керування:
8.2.1 Органи керування виробничим устаткуванням відповідають наступним основним вимогам:
- мають форму, розміри й поверхню, безпечні й зручні для роботи;
- розташовуються в робочій зоні так, щоб відстань між ними, а також стосовно інших елементів конструкції не утрудняє виконання операцій;
- розміщаються з обліком необхідних для їхнього переміщення зусиль і напрямків; компонування органів керування враховує послідовність і частоту їхнього використання, а також значимість їхніх функцій;
- приводяться в дію зусиллями, що не перевищують установлених стандартом СЭВ норм, з урахуванням частоти користування.
- Форма, розміри, характер, поверхні й вказівки по розміщенню органів керування, відстаням між ними й припустимими зусиллями відповідають нормам, установленим у галузях