Xreferat.com » Рефераты по государству и праву » Загальна характеристика злочинів у сфері комп’ютерної інформації

Загальна характеристика злочинів у сфері комп’ютерної інформації

та наступних групах, що розглядаються, засоби комп'ютерної техніки виступають як предметом, так і знаряддям скоєння злочину.

Перехоплення інформації поділяють на безпосереднє (активне), електромагнітне (пасивне), аудіоперехоплення, відеоперехоплення, а також спосіб, що носить назву "прибирання сміття".

Безпосереднє (активне) перехоплення здійснюється за допомогою безпосереднього підключення до телекомунікаційного обладнання комп'ютера, комп'ютерної системи чи мережі, наприклад, до лінії принтера або телефонного проводу каналу зв'язку, що використовується для передачі комп'ютерної інформації, або безпосередньо через відповідний порт ПК. Методи, що використовуються для підключення з метою отримання паролю або іншої секретної інформації з телекомунікаційних систем, можуть бути реалізовані шляхом підключення до кабелю чи перехвату мікрохвиль від супутника та наземних радіостанцій.

Електромагнітне (пасивне) перехоплення базується на тому явищі, що робота електронних пристроїв (дисплеї, принтери) супроводжується електромагнітним випромінюванням. Так, сигнали з електронно-променевої трубки дисплея можна приймати, записувати і аналізувати з відстані понад 1000 м за допомогою стандартного телевізійного та відтворюючого устаткування, що може знаходитися, наприклад, у автомобілі.

Аудіоперехоплення - цей спосіб скоєння злочину є достатньо розповсюдженим та найбільш небезпечним. Захистити інформацію при цьому досить складно. Спосіб реалізується шляхом встановлення підслуховуючого пристрою - "таблетки", "клопа", "жучка" і т. п. в апаратуру засобів обробки інформації. При цьому іноді використовуються спеціальні акустичні та вібраційні датчики, які дозволяють знімати інформацію без безпосереднього проникнення до приміщення.

Відеоперехоплення - цей спосіб полягає в діях злочинця, спрямованих на отримання необхідної інформації шляхом використання різноманітної відеооптичної техніки (в тому числі й спеціальної). При цьому можуть використовуватися: підзорна труба, бінокль, пристрій нічного бачення, відео-фотоапаратура з відповідними оптичними насадками і т.п.

Прибирання сміття - цей спосіб скоєння злочину полягає у неправомірному використанні злочинцем технічних відходів інформаційного процесу, що залишені користувачем після роботи з комп'ютерною технікою. Він здійснюється у двох формах: фізичній та електронній. 3) Несанкціонований доступ; до таких способів скоєння злочинів відносять дії злочинця, які спрямовані на отримання несанкціонованого доступу до засобів комп'ютерної техніки. До них відносяться такі:

"За дурнем" - цей спосіб часто використовується злочинцем для проникнення у заборонені зони, наприклад, злочинець, держачи в руках предмети, які пов'язані з комп'ютерною технікою, (елементи маскування) чекає біля зачинених дверей таємного приміщення будь-кого, а потім разом з цією особою проникає до приміщення.

"За хвіст" - цей спосіб знімання інформації полягає в тому, що злочинець підключається до лінії зв'язку законного користувача (з використанням засобів комп'ютерного зв'язку) та чекає сигналу, який означає кінець роботи, перехоплює його "на себе", а потім, коли законний користувач закінчує активний режим, здійснює доступ до системи.

"Комп'ютерний абордаж" - здійснюється злочинцем шляхом підбору (випадкового або раніше здобутого) абонентного номеру комп'ютерної системи потерпілої сторони з використанням, наприклад, звичайного телефонного апарату. Потім підбирається пароль доступу до комп'ютерної системи (вручну чи з використанням спеціальних програм - "зломщиків").

"Неспішний вибір" та "пролом". При неспішному виборі здійснюється пошук уразливих місць у захисті комп'ютерної системи, у другому способі виявляються "проломи" у комп'ютерній системі (найчастіше - слабкі місця у програмному забезпеченні), котрі згодом можна використовувати в злочинних цілях.

"Маскарад" - при цьому способі злочинець проникає у комп'ютерну систему, видаючи себе за законного користувача. Системи комп'ютерного захисту, які не володіють функціями аутентичної ідентифікації користувача (наприклад, за біометричними параметрами: відбиткам пальців рук, малюнку сітчатки ока, голосу і т.п.) стають незахищеними від цього способу.

"Містифікація" - іноді користувач персонального комп'ютера підключається до чиєїсь системи, будучи впевненим у тому, що працює з необхідним йому абонентом. Цим фактом й користується злочинець, формуючи правдоподібні відповіді на запити володаря інформаційної системи, до якої трапилось підключення, і підтримуючи цю помилку протягом певного часу, отримує необхідну інформацію, наприклад, коди доступу чи відгук на пароль.

"Аварійний" - злочинцем використовується той факт, що у будь-якому комп'ютерному центрі є спеціальна відлагоджувальна програма, яка дозволяє обійти засоби захисту інформації.

"Склад без стін" - несанкціонований доступ до комп'ютерної системи в цьому випадку досягається злочинцем шляхом використання системної поломки, в результаті якої виникає часткове чи повне порушення нормального режиму функціонування систем захисту даних.

4) Маніпулювання даними та керуючими командами: до таких способів скоєння злочинів відносять дії злочинців, що пов'язані з використанням методів маніпулювання даними й керуючими командами. До найбільш широко використовуваних з них відноситься "підміна даних або коду" - дії злочинців спрямовані на зміну чи введення нових даних або кодів. Це здійснюється, як правило, при вводі та виводі інформації.

5) Комплексні методи.

Одною з найбільш поширених форм комп'ютерної злочинності є комп'ютерне шпигунство, яке, зокрема, у комерційному секторі, стосується сфери розрахункових рахунків, балансових документів (фінансових звітів) та адрес клієнтів, що зберігаються у комп'ютерах. Традиційними методами шпигунства є такі, як корупція та вимагання службовців, проникнення службовців з інших компаній, часто на короткий строк роботи (цей метод відомий під назвою "здрастуй-прощавай"), або опит службовців щодо фальшивої реклами відносно їхньої можливої нової роботи, на базі якого отримують інформацію про роботу, яку вони виконують і т. д. Новими цілями для шпигунства сьогодні є комп'ютерні прогарами і "дефекти конструкцій". Прикладом подібних злочинних посягань можуть бути такі дії, коли злочинець здійснює перевірку файлів у комп'ютері, аналізуючи їх. Так, злочинець, шляхом стискання та копіювання значної кількості інформації за короткий термін може скопіювати програми й файли, включаючи найважніші комерційні дані компанії, переписавши їх на дискету. Технічне втручання, на думку експертів з ФБР, у майбутньому буде основним способом злочинних дій. [3]


Потерпілі від злочинів у сфері комп’ютерної інформації


Як потерпіла сторона від злочинів цього виду, як правило, виступає юридична особа. Це пояснюється тим, що процес комп'ютеризації широко охоплює перш за все юридичних осіб (різноманітні організації, установи), і поки-що у досить меншій мірі - фізичних осіб.

Виділяють три основні групи потерпілих від таких злочинів: 1) власники комп'ютерної системи (складають біля 79% від усіх потерпілих); 2) клієнти, які користуються їх послугами (13%); 3) інші особи (8%).

Слід відмітити, що потерпіла сторона першої групи, як правило, неохоче повідомляє (якщо робить це взагалі) в правоохоронні органи про факт вчинення злочину. Це, зокрема, є одним з головних факторів, яким можна пояснити високий рівень латентності цих злочинів.

На вирішення потерпілої сторони питання про звернення до правоохоронних органів по факту вчинення злочину впливають такі фактори: - недостатня компетентність співробітників правоохоронних органів у цих питаннях; - багато організацій обмежуються розв'язуванням конфлікту своїми силами, що досить часто завершується вжиттям заходів, які не виключають рецидив; - боязнь підриву особистого авторитету, і, як наслідок, - втрата значної кількості клієнтів; - розкриття в ході судового розгляду системи безпеки організації, що небажано для неї; - страх перед можливістю виявлення в ході розслідування злочину протизаконного механізму здійснення окремих видів фінансово-економічних операцій; - низька юридична грамотність більшості посадових осіб у питаннях, що розглядаються і т. п. [3]

“Видатний” український хакер Script і розвиток українського кардингу


Ще в кінці 90-их, коли інтернет “був молодим”, умільці зі всього світу провернули не одну гучну мережеву аферу. Саме тоді, в час розквіту інтернет – магазинів і оплати кредитками он-лайн, зародився кардинг.

Явище українського кардингу тоді розвивалось паралельно зі всім світом, за винятком кількох “але”. Наприклад, відчуття міри у нашого брата вистачає не завжди, тому через велику кількість випадків шахрайств в якийсь момент закордонні магазини перестали відправляти товари в наші краї. Люди часто розраховувались чужими або зовсім неіснуючими картками. Варто зазначити, що ми досі не позбулись сумнівної репутації.

Тоді, в кінці 90-их, із загальної маси кардерів виділився ряд людей, які стали свого роду елітою – вони займались мережевим шахрайством найбільш серйозно. Ці “профі“ утворили скелет майбутньої спільноти на багато років вперед. Позичивши термінологію у мафіозних кланів часів сухого закону, вони назвали себе “сім’єю”. В “сім’ю” входили: Script, Ryden, Pan Kohones, Boa, Vvc3. Всі вони добре і досить давно знали один одного, між ними була повна довіра. Стати членом “сім’ї” можна було тільки працюючи з нею в цілому і зі Скриптом особисто. Так український сегмент “бізнесу” з’явився на світ. Для нього Script взявся створити перший російськомовний сайт “по темі” – www.carder. Там можна було поділитись досвідом, знайти пораду, провернути діло… Ресурс виявився таким вдалим, що сarder не проіснував і року, бо ним дуже зацікавились спецслужби різних країн світу. Від гріха подалі сайт закрили, що зайвий раз підтверджувало: задум вдався. Пізніше було прийнято рішення carder “реанімувати”. З цією метою куплено легендарний домен – carderplanet, він же carderplanet.cc, про який мало хто не чув.

Ієрархія на carderplanet продовжила традиції італійської мафії:

Sgarrista – зареєстрований користувач. Don - член сім’ї. Сapo Вastone – друг сім’ї і "права рука" Хрещеного батька. Gabellotto - верховний суддя. Голова служби безпеки. Сontabile(Сonsigliere) – радник сім’ї з різних важливих питань. Capo di Capi - мембери, на яких була місія захисту і допомоги сім’ї. Capo – надійні люди, до яких придивлялась адміністрація, або люди, що не беруть участь в житті форуму. Giovane d'Honore – модератор форуму. Rewieved vendor – людина, сервіс якої пройшов перевірку адміністрації. Unresolved vendor – колишній rewieved vendor, помічений в наданні неякісних послуг. Якщо на протязі 14 днів проблеми з клієнтами не вирішувались, титул переходив в Ripper. Ripper – кидало. Scum of Society - отброс суспільства. Найчастіше надавався за образу модераторів чи мемберів. Дятел – людина, що задає дурні питання і заважає спілкуванню решти мемберів. Не дивлячись на цей пафос, що збоку здається кумедною грою, справи на “планеті” робились великі і питання обговорювались серйозні. Більшість учасників були справжніми майстрами своїх незаконних справ. Основною мовою ресурсу була, звичайно, російська, але був і спеціалізований розділ для англомовних користувачів, який теж був популярним.

Багато унікальної і корисної інформації плюс перевірені люди і спектр послуг на будь-який смак стабільно приводили на сайт нову публіку. Послуги дійсно були різноманітні: від продажу номерів крадених карток, до підробки документів і пластикових карток. Така активна діяльність привернула увагу правоохоронців.

Активні репресії почались в 2004 році. Спочатку на Кіпрі заарештували одного з членів сім’ї – Boa (Роман Вега). Йому належав мережевий сервіс Boa Factory, що спеціалізувався на продажу підроблених документів практично будь-якого зразка від дипломів до паспортів. Працювала “фабрика” Боа і з реальним пластиком для кардерів, продаючи як готові пустишки, так і відповідне обладнання. В тому ж році ряд банків і платіжних систем публічно визнали, що на території України зафіксовано велику кількість випадків шахрайств з банківськими картками. Тоді ж на форумі “Планети” Скрипт заявив, що йде. Причина була в тому, що його особа стала надто відомою, а під carderplanet почали копати відразу з усіх сторін. Коли пішли два батьки-засновники, сайт почав стрімко деградувати. Тут недоречно прокинулись від сплячки українські і російські кібер-поліцейські, приєднавшись до колег із ФБР і Скотланд-Ярду, яким “Планета” давно не подобалась.

В середині 2005 року спіймали двох кардерів - Дугласа Хаварда і Лі Едвуда. Їх причетність до сім’ї було швидко доведено. Обидва зізнались у відмиванні грошей. Обох осудили: одного на 4роки, іншого- на 6 (мова йшла про крадіжки шести- і семизначних сум – їм приписували близько дванадцяти мільйонів доларів).

Едвуд і Хавард ще й свідчили проти інших членів carderplanet. Саме завдяки їхній інформації органи вийшли на Дмитра Голубова (Script). Його заарештували в липні 2005року, в рідній Одесі на вулиці Довженко, в квартирі бабусі. На той час він вже був у міжнародному розшуку. Вся операція проводилась в суворій таємниці. Про майбутній арешт знали кілька чоловік, бо в міліції боялись, що найбільш охочі до грошей правоохоронці не втримаються від спокуси і про все розкажуть Скрипту. Але інформація лишилась в секреті і Скрипт опинився на лаві пісудних.

В результаті в 2005 році в Україні розслідували першу справу про кібер-злочинця. Навіть американці назвали цей арешт “найгучнішим у Східній Європі”. Більше двадцяти томів слідчого матеріалу – діяння всієї “Планети” (близько 7000 кардерів зі всього світу). Спецслужби добре постарались, але все вийшло не так, як вони планували.

Адвокатом Дмитра виступив Петро Бойко – віце-президент Спілки адвокатів України – один з кращих адвокатів в країні. За словами самого Петра, про цю справу йому розповіли знайомі. Він взявся за справу з професійного інтересу і безкоштовно. Але головним болем обвинувачення став не тільки адвокат. На попередньому слуханні в грудні 2005 представникам компаній Visa і MasterCard заборонили виступити в суді, бо вони начебто були причетними до слідчих заходів. Захист Голубова заявив, що той ніколи не думав переховуватись від слідства, і взагалі нічого не знає про кардинг і мільйони доларів. Судді чомусь було ніколи перечитувати всі 20 томів справи. Голубова відпустили на свободу (на поруки двох народних депутатів – Володимира Демьохіна і Володимира Макеєнко). Вийшло, що Скрипт перебував під охороною всього півроку. Після чого вийшов під розписку про невиїзд.


Проблеми попередження злочинів, пов'язаних з використанням комп'ютерних технологій. Захист інформації в автоматизованих системах


Під захистом інформації розуміється сукупність заходів, методів і засобів, що забезпечують вирішення таких основних завдань: - перевірка цілісності інформації; - виключення несанкціонованого доступу до ресурсів ПЕОМ, до програм і даних, що зберігаються в ній; - виключення несанкціонованого використання програм, що зберігаються в ЕОМ (тобто, захист програм від копіювання).

В цілях попередження комп'ютерних злочинів існують різноманітні способи захисту інформації, основними з яких є: технічні, програмні, криптографічні та правові.

Технічний захист інформації - різноманітні апаратні способи (екранування приміщень, де встановлені ЕОМ, установка генераторів шумів і т. п.). Проте, слід зазначити, що захистити інформацію від несанкціонованого доступу лише технічними засобами практичні неможливо.

Програмний спосіб захисту інформації - це спеціальні програми, що не дозволять сторонньому суб'єкту отримувати інформацію з системи. Таким видом захисту може служити, наприклад, використання системи паролів.

Криптографічний спосіб захисту даних - попередня їхня шифровка до введення у ЕОМ.

Правовий захист інформації - це комплекс адміністративно-правових і кримінально-правових норм, що встановлюють відповідальність за несанкціоноване використання даних чи програмних засобів.

На практиці, як правило, використовуються комбіновані способи захисту інформації від несанкціонованого доступу. Для боротьби з вірусами існують спеціальні антивірусні програми, що дозволяють виявити віруси й очищати від них обчислювальну систему.

Для захисту комп'ютерів у мережах розроблені спеціальні засоби захисту, насамперед, захисту портів, що являють собою комп'ютери, які сторожать входи до головного комп'ютера. Вони складаються з мікропроцесора, який ідентифікує користувача та приймає рішення про доступ до системи та приладу пам'яті, що містить коди користувачів, які мають право на доступ. Засоби захисту портів, що використовуються нині, можуть виконувати такі захисні функції: "звірка коду", "камуфляж", "дзвінок назустріч" і т. п. Нині проблеми захисту комп'ютерних систем і мереж вирішують, зокрема, шляхом застосування так званих електронних ключів. Електронний ключ - це прилад з пам'яттю, виконаний на спеціалізованому чипі. Ключ має два роз'єми, одним він з'єднується з паралельним портом комп'ютера, інший слугує для підключення принтера. Ключ не має вмонтованих джерел живлення та зберігає записану у нього інформацію при відключенні від комп'ютера. Коли захищена програма запускається, вона перевіряє наявність "свого" ключа. Якщо такий ключ знайдено, програма виконується, інакше видає повідомлення про помилку та припиняє свою роботу. Користувач може вільно робити резервні копії й переносити програму з одного комп'ютера на інший, переносячи з собою ключ. [3]

Деякі питання розкриття і розслідування злочинів у сфері комп’ютерної інформації


Правоохоронні органи неготові до адекватного протистояння й активної боротьби з цим вже не новим соціальним явищем. Цей вид злочинності завдає величезних збитків власникам і користувачам автоматизованих систем, змушує їх витрачати значні кошти на розробку і впровадження програмних, технічних та інших засобів захисту інформації. Ризик стати потерпілим від таких злочинів став настільки реальним, що страхова агенція Ллойда у Лондоні вже проводить страхування від комп`ютерних злочинів. Такий тип страхування також введений у Німеччині. За оцінками вітчизняних і зарубіжних фахівців, розв'язання проблем розслідування злочинів даного виду являє собою складне завдання для правоохоронних органів, як в нашій країні так і за кордоном. Реальні масштаби цієї проблеми нікому невідомі, а розміри збитків вимірюються мільйонами доларів і продовжують зростати. Офіційна статистика свідчить про те, що тільки 5% "комп`ютерних" злочинів стають відомими правоохоронним органам, і приблизно 20% з них піддаються судовому переслідуванню. Останнім часом і в Україні спостерігається стрімке зростання злочинів, пов'язаних з втручанням у роботу автоматизованих систем. Державні і комерційні структури, які зазнали нападу, особливо в банківській діяльності, не дуже довіряють можливості розкриття таких злочинів правоохоронними органами. На жаль, для цього є підстави, оскільки, як показує статистичний аналіз, не розкрита більшість з них. Однією з основних причин низького рівня розкриття злочинів у сфері комп`ютерної інформації є проблеми, які виникають перед правоохоронними органами на стадії порушення такої кримінальної справи внаслідок складності кваліфікації злочинних діянь та особливостей проведення слідчих дій.

Практика свідчить, що зареєстровані комп'ютерні злочини виявляються, в основному, таким чином: 1. В результаті регулярних перевірок доступу до даних службами інформаційної безпеки (31%); 2. За допомогою агентурної роботи, а також при проведенні оперативних заходів по перевіркам заяв громадян (28%); 3. Випадково (19%); 4. В ході проведення бухгалтерських ревізій (13%); 5. В ході розслідування інших видів злочинів (10%).

У зв`язку з відсутністю достатньої слідчої практики в розкритті та розслідуванні злочинів у сфері комп`ютерної інформації, в оперативних співробітників та слідчих виникає багато труднощів при кваліфікації таких злочинів на стадії порушення кримінальної справи.

Існує багато особливостей, які повинні враховуватися при проведенні таких окремих слідчих дій, як огляд місця події, обшук та виїмка речових доказів, допит потерпілих і свідків, призначення програмно-технічної експертизи. Для того, щоб фактичні дані були визнані доказами, вони повинні бути отримані з джерел із дотриманням правил. Слідчому-юристу не відомі всі тонкощі роботи з комп'ютерною технікою, тому розслідування "комп'ютерних" необхідно проводити із залученням фахівця в даній області. Необхідність цього підтверджується і досвідом роботи правоохоронних органів інших країн. Розглянемо детальніше отримання "інформації для доказу" при розслідуванні злочинів у сфері комп`ютерної інформації. Огляд місця події. Після прибуття на місце події слідчо-оперативній групі потрібно вжити заходів по охороні місця події та забезпеченню збереження інформації на комп'ютерах і периферійних запам`ятовуючих пристроях (ПЗП). Для цього необхідно:

заборонити доступ до комп`ютерної техніки працюючого на об'єкті персоналу;

персоналу об'єкта заборонити вимикати електропостачання комп`ютерної техніки;

у випадку, якщо на момент початку огляду місця події, електропостачання об'єкту вимкнено, то до його відновлення потрібно відключити від електромережі всю комп'ютерну техніку, яка знаходиться в приміщені, що оглядається;

не виробляти ніяких маніпуляцій з засобами комп'ютерної техніки, якщо їх результат заздалегідь невідомий;

при наявності в приміщенні, де знаходиться комп`ютерна техніка, небезпечних речовин, матеріалів або обладнання (електромагнітних, вибухових, токсичних, тощо) видалити їх в інше місце.

Після вживання вказаних вище невідкладних заходів можна приступати до безпосереднього огляду місця події і вилучення речових доказів.

Обшук і виїмка речових доказів. Тут виникає ряд загальних проблем, пов'язаних зі специфікою технічних засобів, що вилучаються. Так, необхідно передбачати заходи безпеки, що здійснюються злочинцями з метою знищення речових доказів. Наприклад, вони можуть використати спеціальне обладнання, в критичних випадках утворююче сильне магнітне поле, що стирає магнітні записи. Відома історія про хакера, який створив в дверному отворі магнітне поле такої сили, що воно знищувало магнітні носії інформації при винесенні їх з його кімнати. Злочинець має можливість включити до складу програмного забезпечення своєї машини програму, яка примусить комп'ютер періодично вимагати пароль, і, якщо декілька секунд правильний пароль не введений, дані в комп'ютері автоматично нищаться. Винахідливі власники комп'ютерів встановлюють іноді приховані команди, що знищують або архівують з паролями важливі дані, якщо деякі процедури запуску машини не супроводяться спеціальними діями, відомими тільки їм. Аналіз та вилучення інформації у комп'ютері здійснюється, як в оперативному запам'ятовуючому пристрої (ОЗП), так і на периферійних запам'ятовуючих пристроях (ПЗП) - накопичувачах на жорстких магнітних дисках, оптичних дисках, дискетах, магнітних стрічках та ін. Слід пам`ятати, що при вимкненні персонального комп'ютера або закінченні роботи з конкретною програмою ОЗП очищається, і усі дані, які знаходяться в ОЗП, знищуються. Найбільш ефективним і простим способом фіксації даних з ОЗП є виведення інформації на друкуючий пристрій (принтер). Як відомо, інформація в ПЗП зберігається у вигляді файлів, впорядкованих за каталогами. Потрібно звертати увагу на пошук так званих "прихованих" файлів і архівів, де може зберігатися важлива інформація. При виявленні файлів із зашифрованою інформацією або таких, які вимагають для перегляду введення паролів, потрібно направляти такі файли на розшифровку і декодування відповідним фахівцям. Речові докази у вигляді ЕОМ, машинних носіїв вимагають особливої акуратності при вилученні, транспортуванні та зберіганні. Їм протипоказані різкі кидки, удари, підвищені температури (вище кімнатних), вогкість, тютюновий дим. Всі ці зовнішні чинники можуть спричинити втрату даних, інформації та властивостей апаратури. Не треба забувати при оглядах і обшуках про можливості збору традиційних доказів, наприклад, прихованих відбитків пальців на клавіатурі, вимикачах та ін. Огляду підлягають всі пристрої конкретної ЕОМ. Дана дія при аналізі її результатів з участю фахівців допоможе відтворити картину дій зловмисників і отримати важливі докази.

Отже, підвищенню роботи органів внутрішніх справ у сфері "комп`ютерних" злочинів сприяють:

1. Успішне проведення розслідувань злочинів в сфері комп`ютерної інформації, починаючи зі стадії порушення кримінальної справи, є можливим тільки при обов`язковій участі фахівця в області комп`ютерної техніки;

2. Фахівці в області комп`ютерної техніки повинні бути штатними співробітниками криміналістичних підрозділів системи МВС України. Вони повинні знати сучасне апаратне та програмне забезпечення автоматизованих систем, можлі канали витоку інформації і несанкціонованого доступу в АС та способи їх розслідування;

3.Підготовка фахівців для розслідування злочинів в сфері комп`ютерної інформації повинна здійснюватись у вищих юридичних закладах України шляхом введення відповідної спеціалізації за напрямком (професійним спрямуванням) Право. [6, 7]

Кримінальний Кодекс України. Розділ XVI. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж и мереж електрозв’язку

(Розділ із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.06.2003 р. N 908-IV)

Стаття 361. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку

1. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, - карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, - караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.

Примітка. Значною шкодою у статтях 361 - 363 1 , якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(У редакції законів України від 05.06.2003 р. N 908-IV, від 23.12.2004 р. N 2289-IV)

Розглянемо, що ж криється за цим формулюванням. По-перше, одержання неправомірного доступу до інформації, що зберігається в пам'яті ЕОМ або на магнітному, або іншому носії, має на увазі визначену, а з огляду на останній розвиток комп'ютерної техніки й інформаційних технологій, і посилену підготовку в області комп'ютерної технології. Це дає нам знання в змісті загальної оцінки особистості комп'ютерного злочинця. Він технічно підготовлений, має набір методів, що дозволяють йому підбирати "ключі" практично до будь-яких "електронних" замків. У більшості випадків - це випускник (або студент старших курсів) технічного Вузу, що має постійний доступ до ЕОМ (в основному, будинку), що обертається у визначених колах (серед таких же "закручених" на комп'ютерних технологіях "особистостей"). Загальна вікова межа - 15-45 років (випадки прояву комп'ютерних злочинців старше 45 років не зареєстровані; можливо, це говорить про те, що з віком вони або стають настільки професійними, що припинення їхньої діяльності стає просто неможливим, або вони просто "стають розсудливішими").

Стаття 361 1 . Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут

1. Створення з метою використання, розповсюдження або збуту, а також розповсюдження або збут шкідливих програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, які є власністю винної особи.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, - караються позбавленням волі на строк до п'яти років з конфіскацією програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, які є власністю винної особи.

(Доповнено статтею 361 1 згідно із Законом України від 23.12.2004 р. N 2289-IV)

Комп'ютерний вірус - це звичайна програма, набір команд, що виконуються непомітно для користувача і результатом мають якісь небажані для цього самого користувача наслідки, як: вивід на екран різних повідомлень, що заважають роботі, стирання і/або довільну (звичайно деструктивну) модифікацію вмісту пам'яті і дискових нагромаджувачів і т.д. А тому що це програма, написана вона на якій-небудь мові програмування, а тому, при участі людини - програміста, а це значить кожного, хто володіє мовою програмування. Таке от "коло підозрюваних”. Але, проте, обмежити це "коло" можна. Звичайно, написання вірусів, або, по іншому, шкідливих програм, доступно практично будь-кому, навіть починаючому програмісту. Але в програмістів зі стажем звичайно і так гора роботи - їм нема чого відволікатися на марну роботу. Виходить, цим "грішать" в 90% випадків саме починаючі програмісти для "проби пера" (і це дійсно, відволікаючи від моральної сторони справи, непогана проба пера - у програмі-вірусі застосовується дуже багато серйозних алгоритмів, трохи складних для реалізації в програмному коді, у тому числі, поліморфність і криптографія, застосовувані також у захисних системах). Але "проба пера" - випадок нецікавий по одній

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: