Xreferat.com » Рефераты по государству и праву » Цивільний позивач та відповідач у кримінальному процесі

Цивільний позивач та відповідач у кримінальному процесі

вправі заявляти відводи і клопотання, а також давати пояснення. Він вправі надавати судові нові або додаткові матеріали, якщо вони можуть мати значення для вирішення питання про зміну або скасування вироку.

У випадку незгоди з ухвалою апеляційної інстанції, цивільний відповідач може порушити клопотання перед посадовою особою прокуратури або суду, не нижче обласного рівня (прокурором, його заступником, головою суду, його заступником), про внесення зауважень для перегляду вироку, що вже вступив у законну силу (ухвали, постанови) вищесточщим судом у порядку нагляду.

І в завершення відзначимо, що при наявності підстав для поновлення справи по нововиявленим обставинам, по яких судове рішення набуло законної сили, цивільному відповідачеві слід звернутися з заявою (клопотанням) до прокурора, якому надане право провадження (особисто або через органи дізнання, слідчого) розслідування цих обставин, складання висновку і внесення відповідним прокурором протесту для скасування вироку.

5. Представники цивільного позивача та цивільного відповідача в кримінальному процесі.

Після визнання вас цивільним позивачем і роз'яснення прав повинна бути забезпечена можливість їхньої реалізації. Відповідно до діючого Закону (ст. 50 УПК), цивільний позивач вправі мати свого представника. Такою особою, що представляє ваші інтереси в ході розслідування кримінальної справи й у суді можуть бути адвокати, близькі родичі: батьки, чоловік (дружина), діти, рідні брати і сестри, дід, бабка, онуки, законні представники (батьки, опікуни, попечителі), а також інші особи. Представником цивільного позивача вони стають з моменту винесення про це постанови (визначення) і користуються в наступними процесуальними правами цивільного позивача, про що їм також повинно бути роз'яснене.

Як представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача у справі можуть брати участь: адвокати, близькі родичі, законні представники, прароможні в силу закону-представляти під час провадження у кримінальній справі законні інтереси відповідно потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача, а також інші особи за постановою особи, у провад­женні якої перебуває справа.(ст. 52 КПК).

Представниками можуть бути: опікуни; піклувальники; пред­ставники установ і організацій, у піклуванні яких перебувають ті, кого вони представляють; посадові особи підприємств, установ і організацій, що є цивільними позивачами або цивільними відповідачами. Представники користуються процесуальними пра­вами осіб, інтереси яких вони представляють.

Законні представники потерпілого та обвинува­ченого — це їхні батьки, опікуни, піклувальники або представники тих установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких вони перебувають. Слідчі органи й суд не вправі допускати до участі у справі як законних пред­ставників інших осіб.

Законні представники залучаються до участі в справі для відстоювання прав і законних інтересів потерпілого, який є неповнолітнім або визнаний недієздатним внаслі­док душевної хвороби чи недоумства, а також неповно­літнього обвинуваченого.

Представниками потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники, а також інші особи за по­становою слідчого, судді або за ухвалою суду. Коли ци­вільним позивачем або цивільним відповідачем є підпри­ємство, установа чи організація, то представниками їхніх інтересів можуть бути спеціально уповноважені ними особи (ст. 52 КПК).

Представник може діяти в кримінальному процесі як поряд з потерпілим, цивільним позивачем, цивільним від­повідачем, так і замінюючи його, й користується проце­суальними правами осіб, інтереси яких він представляє, але представник потерпілого не має права давати пока­зань. Представник не вправі використовувати свої пов­новаження на шкоду інтересам особи, яку він представ­ляє. Повнолітній і дієздатний потерпілий, цивільний по­зивач і цивільний відповідач у будь-який час можуть відмовитися від представника і продовжувати захист своїх інтересів самостійно.

Висновок

Майже в кожній цивільній справі перед суддями постають люди з протилежними інтересами, цілі, яких відрізняються одна від одної. Особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав чи законних інтересів, і що вважає, що вони несправедливо порушені - називається позивачем, а його опонент – відповідачем. В справах окремого провадження сторін немає. В суд з’являється громадянин чи представник юридичної особи, яких закон називає заявниками.

Від інших осіб, які беруть участь в справі, сторони відрізняються тим, що процес ведеться від їх імені в захист їх суб’єктивних прав і інтересів, на сторони поширюються в повній мірі законна сила судового рішення, сторони несуть судові витрати, у випадку вибування з процесу однієї з сторін його місце займає правонаступник (так, буває, як правило, коли позивач чи відповідач помирає, ліквідується юридична особа, яка являється стороною по справі), сторони мають права по розпорядженню об’єктом процесу.

Слід зазначити, що кримінально-процесуальне законодавство спрямоване головним чином на те, щоб забезпечити розкриття вчинених злочинів та притягнення до відповідальності винних осіб. Це в свою чергу зумовило детальне регулювання прав підозрюваного, обвинуваченого і підсудного, що є виправданим. Проте неможливо міритися з тим, що інтереси осіб потерпілих від злочину, захищені законом менш рішуче.

Також була виявлена проблема, що полягає у недосконалості процесуального законодавства. Воно не встановлює таких самих підходів щодо захисту честі та гідності людини, захисту прав інтелектуальної власності, відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином. Думаю, що ці вади повинні бути усунені. Громадянину, який потерпів від злочину, важливо забезпечити відшкодування не тільки матеріальної, але і моральної шкоди, особливо щодо захисту його честі та гідності, авторських прав, права інтелектуальної власності.

Честь, гідність, інтелектуальна та інша приватна власність людини мають бути захищені рівною мірою.

Дослідивши дану проблему, можу сказати, що правове положення суб'єктів матеріальної (майнової) відповідальності - складова частина проблеми відшкодування збитків в кримінальному процесі, оскільки в кінцевому рахунку питання зводиться до звертання визначених осіб, у володінні яких знаходяться товарні, грошові цінності на відновлення завданої злочином шкоди державній, суспільноій та особистій власності21.

Таким чином, засноване на законі рішення даного питання гарантує і застережує від безпідставного покладення матеріальної відповідальності на невинуватих осіб, робить найсильніший виховно-попереджувальний вплив та сприяє викоріненню злочинності.

Список використаної літератури

Конституція України. –К.: «Право», -2001.

Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: А.С.К., 2002.

Основні чинні кодекси і закони України. / Уклад. Ю.П. Юлісовенко. -2-ге вид. –К.: Махаон, 2003.

Закон України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” від 01.12.1994р.//Відомості ВРУ. – 1995. - №1.

Закон України “Про виконавче провадження” від 21.04.99// Відомості ВРУ. – 1999. - №24.

Постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989р. зі змінами від 3.12.97 “Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна”.

Наказ Мінюсту України від 15.07.99 № 42/5 – затв. Порядок реалізації арештованого майна.

Гошовский М.І., Кучинська О.П. Потерпілий у кримінальному процесі України. К.,1998 р.

Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України: Навч. Посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2003 р.

Кокорев Л.Д. Потерпевший от преступления в советском уголовном процессе. Воронеж, 1964г.

Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. К., 1989г.

Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. - Кримінальний процес України. К., 1999р.

Право України -1995.- №5-6.- стор.29-30. Петренко В.

Тертишник В.М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. К., 2002р.

Шаповалова Л. И. Возмещение потерпевшему вреда, причиненного преступлением, как средство обеспечения его прав и законных интересов. Днепропетровск., 1999г.

Александров С. А. Правовое положение гражданского ответ­чика в уголовном процессе. Учебное пособие. Горький. Горьковская высшая школа МВД СССР, 1977 г.

Белякова А. Субъекты ответственности за вред, причиненный несовершеннолетними и недееспособными лица­ми // Сов. юстиция. 1976 г. №21.

Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. М., 1985.

Мазалов А.Г. Гражданский иск в уго­ловном процессе. М., 1977.

Понарин В.Н. Производство по гражданскому иску при расследовании уголовного дела. Воро­неж. 1978.

Осокина Г.Л. Право на защиту в исковом производстве. -Томск. -1990г.

1 Осокина Г.Л. Право на защиту в исковом производстве. -Томск. -1990г.

2 Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. К., 1989г.

3 Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: А.С.К., 2002.

4 Гошовский М.І., Кучинська О.П. Потерпілий у кримінальному процесі України. К.,1998 р.

5 Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. К., 1989г.

6 Мазалов А.Г. Гражданский иск в уго­ловном процессе. М., 1977.

7 Белякова А. Субъекты ответственности за вред, причиненный несовершеннолетними и недееспособными лица­ми // Сов. юстиция. 1976 г. №21.

8 Тертишник В.М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. К., 2002р.

9 Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. К., 1989г.

10 Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: А.С.К., 2002.

11 Тертишник В.М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. К., 2002р.

12 Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: А.С.К., 2002.

13 Тертишник В.М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. К., 2002р.

14 Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: А.С.К., 2002.

15 Закон України “ Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” від 01.12.1994р.//Відомості ВРУ. – 1995. - №1.

16 Основні чинні кодекси і закони України. / Уклад. Ю.П. Юлісовенко. -2-ге вид. –К.: Махаон, 2003.

17 Понарин В.Н. Производство по гражданскому иску при расследовании уголовного дела. -Воро­неж. -1978.

18 Белякова А. Субъекты ответственности за вред, причиненный несовершеннолетними и недееспособными лица­ми // Сов. юстиция. 1976 г. №21.

19 Закон України “ Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” від 01.12.1994р.//Відомості ВРУ. – 1995. - №1.

20 Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: А.С.К., 2002.

21 Белякова А. Субъекты ответственности за вред, причиненный несовершеннолетними и недееспособными лица­ми // Сов. юстиция. 1976 г. №21.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: