Xreferat.com » Рефераты по государству и праву » Представництво у цивільному праві

Представництво у цивільному праві

й право на ознайомлення з довіреністю існує насамперед у них.

Узагальнюючи зазначене вище, випливає низка вимог до довіреності:

1) вона може бути вчинена лише у письмовій формі;

2) як кожен документ, має містити необхідні реквізити: вказівку на суб'єктів, місце, дату видачі тощо;

3) у довіреності має бути зазначений обсяг повноважень, наданий представникові особою, яку представляють;

4) може бути видана без зазначення строку і зберігати чинність до її припинення.


3.2 Види, форма та строк довіреності


Залежно від змісту та обсягу повноважень, що надаються повіреному особою, яку він представляє, розрізняють три види довіреності:

1) загальна довіреність;

2) спеціальна довіреність;

3) разова довіреність.

Загальна, - ще її називають генеральною довіреністю, уповноважує представника на здійснення правочинів та інших юридичних дій різного характеру, тобто видається на вчинення широкого кола угод та юридичних дій (наприклад, генеральною є довіреність, яка видається керівникові філії юридичної особи). Спеціальна довіреність надає повноваження на здійснення юридичних дій або правочинів певного типу, тобто видається представникові на здійснення багатьох однорічних юридичних дій, наприклад, довіреність на представництво у суді, довіреність, яка видається експедиторові на отримання вантажів від залізниці. Якщо особа, яку представляють, уповноважує представника на здійснення якого-небудь одного правочину або юридичної дії, то довіреність у цьому випадку буде називатися разовою довіреністю. Такою може бути, наприклад, довіреність на отримання зарплати, на підписання певного договору тощо. Довіреність призначається для третіх осіб, які з її тексту дізнаються, якими повноваженнями наділений представник. Для самого повіреного довіреність ніяких самостійних прав на майно, отримане для здійснення угоди, не породжує. Юридична сила довіреності не залежить від отримання згоди на її видачу з боку представника, оскільки повноваження виникає незалежно від згоди останнього. Інша річ, що здійснення цього повноваження залежить від представника, бо він сам вирішує, чи використати довіреність для здійснення діяльності на користь іншої особи (довірителя), чи відмовитися від неї.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинитися правочин. Загальні вимоги до змісту довіреності такі. По-перше, вона може бути вчинена лише у письмовій формі. По-друге, як кожен іменний документ, вона має містити необхідні реквізити: вказівку на суб'єкти, місце, дату видачі тощо. По-третє, у довіреності має бути зазначений обсяг повноважень, наданий представникові тим, кого представляють.Представництво у цивільному праві

Довіреність може бути складена у простій письмовій формі або у письмовій формі з нотаріальним посвідченням. Нотаріальне посвідчення довіреності потрібне, зокрема, на здійснення правочинів, нотаріальна форма для яких обов'язкова (наприклад, правочини купівлі або продажу жилих будинків); при видачі довіреності при передорученні тощо. Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 245 ЦК довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків передоручення одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів посилок тощо), коли довіреність може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

Частина 3 статті 245 передбачає спеціальні випадки коли довіреність, посвідчена спеціально уповноваженими на це органами, прирівнюється до нотаріально засвідчених. Аналогічний перелік осіб, що мають право засвідчувати довіреність, закріплений у Законі України «Про нотаріат». Зокрема, до нотаріально посвідченої довіреності прирівнюються:

1) довіреності військовослужбовців та інших осіб, що перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних установах, посвідчені начальниками їх заступниками по медичній частині, старшими і черговими лікарями цих госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних установ;

2) довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ і військово-учбових закладів, де немає державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб і органів, що здійснюють нотаріальні дії, також довіреності робітників і службовців, членів їх сімей та членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ і закладів;

3) довіреності осіб, що знаходяться у місцях позбавлення волі, посвідчені начальниками місць позбавлення волі.

4) відповідно до ЗУ №1055-VI від 3.03.2009р. "Про внесення змін до статті 245 Цивільного кодексу України" довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами. Представництво у цивільному праві

Довіреність, укладена у простій письмовій формі, як і та, що засвідчена не тим органом або посадовою особою, на які покладено здійснення даних функцій, не може вважатися виданою з дотриманням встановленого законом порядку, а отже, має бути визнана недійсною.

Довіреність на одержання заробітної плати та інших платежів, пов'язаних з трудовими відносинами, на отримання винагороди авторів і винахідників, пенсій, допомоги і стипендій, грошей з установ ощадних банків, а також на отримання кореспонденції, у тому числі грошової і посилочної, може бути посвідчена організацією, в якій довіритель працює або вчиться, житлово-експлуатаційною організацією за місцем його проживання, а також, с адміністрацією стаціонарної лікувально-профілактичної установи, у якій він перебуває на лікуванні.

Видача довіреності юридичною особою має свої особливості. По-перше, специфічним є визначення суб'єкта, який видає довіреність. Другою особливістю довіреностей юридичних осіб є те, що вони, крім тих, що видаються в порядку передоручення (ч. 2 ст. 245 ЦК), не потребують нотаріальної форми.

Як встановлено в ст. 246 ЦК, суб'єктом, що має право видавати довіреність від імені юридичної особи може бути «орган юридичної особи або інша особа, уповноважена на це її установчими документами». Під «органом юридичної особи» слід розуміти її виконавчий орган, створення якого передбачене установчими документами даної юридичної особи. Такий орган може складатися з однієї або кількох осіб.

Строк дії довіреності, як правило, встановлюється в самій цій довіреності. Але встановлення строку чинності довіреності є правом, а не обов'язком особи, яка її видає. Тому вказівка на строк довіреності може бути в ній відсутньою. Якщо строк дії у довіреності не вказаний, вона зберігає чинність аж до її скасування або припинення за іншими підставами, встановленими ст. 248 ЦК.

Якщо, за загальним правилом, встановлення строку чинності залежить від розсуду особи, яка її видає, то стосовно довіреності, яка видається в порядку передоручення, такі вільне волевиявлення неможливе: відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦК така довіреність не може діяти довше, ніж основна довіреність, на підставі якої вона видана.

У кожній довіреності обов'язково має бути вказана дата її видачі. Недотримання цієї вимоги закону тягне за собою нікчемність довіреності. Вона втрачає якості документу, що підтверджує повноваження представника, і не має правового значення ні для учасників відносин добровільного представництва, ні для третіх осіб.


3.3 Особливості довіреності, що посвідчується нотаріально


Чинне законодавство містить певні вимоги до довіреності, посвідчуваної в нотаріальному порядку. Так, зокрема, у тексті довіреності повинні бути зазначені:

місце її складання (підписання);

дата її складання (підписання);

прізвище, ім'я, по батькові (повне найменування юридичної особи) і місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють.

Нотаріус чи посадова особа, починаючи вчинення нотаріальної дії, зобов'язані встановити особу громадянина, який звернувся з проханням вчинити нотаріальну дію, а також перевірити його дієздатність.

Порядок посвідчення довіреності від імені юридичної особи базується на наступних правилах:

перевіряється правоздатність та дієздатність юридичної особи, тобто нотаріус або посадова особа виконкому знайомляться зі статутом (положенням) юридичної особи;

перевіряється, чи відповідає дія, що вчинятиметься за даною довіреністю, правам, наданим юридичній особі її статутом чи положенням;

перевіряються повноваження особи - представника юридичної особи.

Довіреність складається в двох примірниках, один з яких буде виданий довірителеві для передачі своїй повіреній особі, а інший залишається у справах приватного нотаріуса, державної нотаріальної контори чи виконавчого комітету відповідної ради.

Довіреність посвідчуються державним або приватним нотаріусами лише з використанням бланків суворої звітності.

У тексті довіреності прізвища, імена, по батькові громадян вказуються відповідно до поданих документів, що встановлюють особу; назви юридичних осіб вказуються без скорочень, згідно з поданими свідоцтвами про реєстрацію в органах виконавчої влади; дата має хоча б раз зазначатися прописом.

Змістом довіреності є чіткий виклад тих дій, виконання яких довіритель покладає на свою повірену особу; повноважень, наданих повіреній особі, та прав, якими вона наділена для виконання даних повноважень.

У кожному випадку особа, яка звертається до нотаріуса по вчинення нотаріальної дії, визначає обсяг повноважень своєї повіреної особи.

Довіреності на розпорядження майном посадові особи органів місцевого самоврядування не вправі посвідчувати, а зобов'язані роз'яснити громадянам, що останні мають звернутися по посвідчення таких довіреностей до державного чи приватного нотаріусів.Представництво у цивільному праві


3.4 Припинення довіреності


Припинення дії довіреності як документа, що підтверджує повноваження представника, за своєю сутністю є припиненням повноважень представника, які були встановлені цією довіреністю, а тому є підставою припинення відносин представництва за довіреністю.

Підстави припинення представництва за довіреністю, перелічені у статті 248 ЦК, збігаються з усталеними в доктрині підставами припинення довіреності. Так, особистий характер правовідносин представництва веде до того, що усунення одного з його учасників (смерть, оголошення померлим, визнання безвісно відсутнім або недієздатним, обмежено дієздатним) тягне за собою припинення представництва. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає свої повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків, однак тільки ті повноваження, що передбачатися довіреністю.Представництво у цивільному праві

Повноваження представника припиняються також у випадках: закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що визначені довіреністю припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність. Крім того, довіреність припиняється фактом здійснення представником дій, на які він уповноважений, якщо була видана разова довіреність.

Оскільки передоручення засновується на первинній довіреності, має похідний від неї характер, то з припиненням її дії втрачає силу довіреність, що видана в порядку передоручення. Тобто довіреність, що видана в порядку передоручення, припиняється при настанні будь-якого випадку з числа указаних у ч. 1 статті 248 ЦК. Крім того, заступник представника може в будь-який час відмовитися від довіреності.

Після припинення довіреності представник (чи його правонаступник) зобов'язаний повернути довіреність особі, яку представляють, як тільки з'явиться така можливість.

Право на одностороннє припинення довіреності пов'язане з довірчим (фідуциарним) характером відносин представництва. У ст.248 ЦК, передбачається право особи, яку представляють, в будь-який момент відмовитися від представника чи його заступника. Однак очевидно, що відмова неможлива у разі виконання доручення представником чи його заступником. Якщо дії, що повинні бути виконанні за дорученням, мають довготривалий характер за своєю суттю, то здійснення представником певної частини дій, передбачених довіреністю, не може стати на заваді скасування довіреності. Причому особа, яку представляють, не тільки має право скасувати довіреність, а й не може бути позбавлена такого права, оскільки відмова від нього є нікчемною. Разом з тим законодавець передбачає можливість видачі безвідкличної довіреності, тобто довіреності, в якій все ж таки особа, яка її видає, обмежує себе у праві на скасування довіреності, хоч і на певний час.

Обов'язок особи, яка скасувала довіреність (чи правонаступників), негайно повідомити про це представника, а також зацікавлених третіх осіб має важливе значення, оскільки до такого сповіщення всі дії представника будуть вважатися такими, що виконуються за дорученням, і тому всі права та обов'язки, які виникнуть в результаті виконання доручення, виникнуть у особи, яку представляють, тому вона повинна прийняти виконання, в якому, можливо, вже не має об'єктивної зацікавленості.

До повідомлення про скасування довіреності законодавець не висуває особливих вимог, тому воно може бути здійснене в будь-якій формі. У цивільному процесуальному праві, з огляду на його формалізованність, про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої у судовому засіданні (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).

Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася, тобто у випадках, коли йдеться про несумлінного представника.

Довірчий характер правовідносин представництва зумовлює можливість не тільки скасування довіреності особою, яку представляють, а й можливість відмови від виконання доручення представником.

Адвокати мають право на односторонню відмову від здійснення представництва тільки за сукупністю визначених умов, що передбачені у Правилах адвокатської етики, складених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 р., протокол №6/VІ. При цьому в усіх випадках розірвання договору за ініціативою адвоката він зобов'язаний попередити про це клієнта, пояснити йому причини розірвання договору, пересвідчитись, що вони об'єктивно або суб'єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені тощо.

Як і у випадку скасування довіреності особою, яка її видала, представник у разі односторонньої відмови від виконання доручення зобов'язаний повідомити негайно про це особу, яку представляє. Якщо в результаті неналежного повідомлення чи неповідомлення про відмову від виконання доручення особа, яку представляють, понесла збитки та доведе їх, представник має їх відшкодувати.

На відміну від особи, яку представляють, представник не завжди безумовно може відмовитися від виконання доручення, що зумовлене необхідністю захисту інтересів особи, яку представляють, що може опинитися у скрутній ситуації у разі раптової відмови представника від здійснення покладених на нього функцій. Так, представник не може відмовитися від здійснення дій, визначених довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам.Представництво у цивільному праві

Якщо представник порушує вимоги про дотримання порядку відмови представника від здійснення дій, визначених довіреністю, тобто не дотримується вимоги про негайне повідомлення про відмову, а також якщо він відмовився від здійснення дій, передбачених довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або направленими на запобігання спричиненню збитків, він відповідає перед особою, що видала довіреність, за заподіяні їй збитки.

Отже довіреність адресується третім особам, що зручно як для сторін договору, так і для третіх осіб, з якими повірений вступає у відносини на виконання наданого йому доручення. Сторони перебувають у спокої стосовно розголошення третім особам зайвих для них відомостей щодо домовленості з оплати послуг повіреного, порядку звітування тощо. Треті ж особи отримують у стислій формі всі необхідні дані про повноваження представника (повіреного). Інші ж аспекти взаємовідносин між представником та особою, яку він представляє, їх не стосується.


Висновок


Представництво хоч і застосовується в багатьох правових галузях, його можна класифікувати як представництво у сфері матеріально-правових і процесуально-правових відносин.

Громадяни, що виступають у якості представників, повинні мати повну дієздатність.

Юридичні особи можуть бути представниками, якщо це не суперечить їхнім статутним завданням. Юридична особа має право у встановленому законом порядку відкривати спеціальні підрозділи для виконання представницьких функцій поза місцем їх знаходження, юридичні дії відбуваються керівником такого підрозділу на підставі доручення відповідної юридичної особи.

Представникові забороняється робити угоди від імені, що представляється у відношенні себе особисто або відносно іншої особи, представником якого він одночасно є. Юридичні наслідки дій, зроблених представником, виникають для представлюваного за умови, що вони зроблені в межах наданого йому повноваження. Однак якщо, представлюваний згодом схвалить дії представника, що виходять за межі повноваження, вони також створюють для представлюваного права і обов'язки.

Представництво інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей, а також громадян, визнаних у судовому порядку недієздатними здійснюють його законні представники - батьки, усиновителі чи опікуни.

Повноваження керівника організації (заступника) підтверджуються документами, що засвідчують його службове становище. Інші працівники організації, що виступають у якості представників сторін, третіх осіб, підтверджують свої повноваження належне оформленому дорученням організації.

Повноваження представника не мають зобов’язального характеру, вони повинні виконуватись добровільно і добросовісно лише у випадках видачі довіреності.

Підстави припинення довіреності доцільно класифікувати на загальні і спеціальні. Загальною підставою буде досягнення мети, заради якої видавалась довіреність. Спеціальними будуть всі ті підстави, з настанням яких припиняється дія довіреності незалежно від досягнення зазначеної в ній мети.

Підводячи підсумок вищевикладеного можна сказати, що інститут представництва найбільш повно врегульований у нашім законодавстві, що має дуже важливе значення як житті українського суспільства так і громадянина.


ДОДАТОК


Зразки довіреностей

Зразок загальної довіреності

ДОВІРЕНІСТЬ

Місто Київ, січня місяця першого дня дві тисячі шостого року.

Я, гр. Сидоренко Іван Іванович (іден.1254879635), проживаю в місті Києві по вул. Володимирській, буд. 45, кв. 15, розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, за попередньою домовленістю з представником за цією довіреністю уповноважую гр. Петренка Павла Сергійовича, який проживає в місті Києві по вул. Васильківській, буд. 45, кв. 48:

• вчиняти від мого імені правочини щодо розпорядження всім моїм майном, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, зокрема договори купівлі-продажу, міни, застави, передавати майно в користування, приймати майно в дар та будь-які інші договори, на його розсуд, проводити розрахунки за укладеними договорами;

• приймати спадщину чи відмовлятись від неї;

• одержувати належне мені майно, гроші (вклади), цінні папери (в тому числі дивіденди від них), а також документи від будь-яких осіб, установ, підприємств, організацій, в тому числі в усіх банках України, їх відділеннях та відділеннях зв'язку і телеграфу збудь-яких підстав, розпоряджатися (в тому числі відкривати нові рахунки на моє ім'я) рахунками (в національній та іноземній валюті) в усіх банках України, їх відділеннях;

• одержувати поштову, телеграфну та іншу кореспонденцію(грошову і посилочну);

• вести від мого імені справи в усіх державних установах, кооперативних і громадських організаціях, органах нотаріату, у відповідному обласному державному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, в органах архітектури, в житлово-експлуатаційних організаціях, у відповідному відділі паспортної і міграційної роботи та інших компетентних органах з питань реєстрації, у відповідному відділі реєстрації актів цивільного стану при отриманні належних мені документів, в Міністерстві юстиції України та в Міністерстві закордонних справ України з питань, пов'язаних з легалізацією документів для подальшого їх використання за кордоном, а також вести мої справи в усіх судових установах, з усіма правами, які надані позивачу, відповідачу, третій особі і потерпілому, з правом повної чи часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення суду, подання виконавчих документів до відповідних органів для виконання, одержання присудженого майна або грошей;

• вирішувати від мого імені всі питання щодо одержання рішень, дозволів, довідок, проектної та іншої документації, інших документів, узгоджувати всі питання, що виникають в процесі виконання повноважень. Для цього надаю моєму представнику право подавати та одержувати будь-які документи, підписувати від мого імені усі необхідні документи, сплачувати належні з мене платежі, включаючи державне мито (плату), а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов'язані з цією довіреністю. Зміст ст. ст. 237, 247, 248, 249, 250 Цивільного кодексу України мені нотаріусом роз'яснено. Довіреність видана строком на три роки і дійсна до першого січня дві тисячі дев’ятого року.

Підпис: ____________________

Місто Київ, 01 січня 2006 року.

Ця довіреність посвідчена мною, Трало І.П, приватним нотаріусом

Київського міського нотаріального округу.

Довіреність підписана гр. Сидоренко Іваном Івановичем у моїй

присутності.

Особу його встановлено, дієздатність перевірено.

Зареєстровано в реєстрі за N ___________________

Стягнуто плату _____________________________

Приватний нотаріус _________________________

Зразок довіреності на представництво в судових органах

ДОВІРЕНІСТЬ

Місто Київ, дві тисячі шостого року, січня місяця, першого дня.

Я, Іванюк Роман Сергійович, (іден № 12554693870), що проживаю у місті Києві, на вул. Володимирська, буд. № 25, кв. № 12,обізнаний із загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та згідно власного вільного волевиявлення, котре відповідає моїй внутрішній волі, у відповідності до вимог ст. 244 Цивільного кодексу України на підставі укладеного з повіреним усного договору, цією довіреністю уповноважую гр. Мироненка Сергія Максимовича, котрий проживає у місті Києві, на вул. Пирогова, буд. № 5, кв. № 2, бути моїм представником в судових органах України будь-якої ланки, з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачу та/чи потерпілому, ознайомлюватися з матеріалами справи; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення в судових установах, які займаються розглядом моєї справи; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; змінювати підстави або предмет позовів; укладати мирові угоди; оскаржувати рішення суду; отримувати рішення суду та подавати його на реалізацію; подавати виконавчі документи до стягнення, - з питань, пов'язаних із захистом моїх авторських прав (як майнових, так і особистих немайнових),в тому числі, але не виключно, передбачених ст. ст. 423, 424, 438,440 Цивільного кодексу України.

За цією довіреністю представник також вправі: подавати та підписувати від мого імені всі документи, в тому числі заяви, клопотання тощо; отримувати витяги та копії судових рішень і інших документів, що є в матеріалах справи та отримання яких дозволяється законом; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають в ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством; апелювати до вищестоящої судової інстанції;оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень (за виключенням пред'явлення позову, отримання майна та грошових сум), та які на думку представника будуть доцільними для правильного і ефективного виконання цієї довіреності. Довіреність зберігає чинність протягом ДВОХ РО КІВ (тобто, до першого січня дві тисячі восьмого року), якщо не буде припинена раніше цього терміну шляхом скасування з дотриманням при цьому вимог цивільного законодавства. Зміст ст. ст. 244, 245, 247-250 Цивільного кодексу України щодо поняття довіреності, її форми, строків, припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від вчинення дій, які оули визначені довіреністю, мені нотаріусом роз'яснено.

ПІДПИС:______________

01 січня 2006 року ця довіреність посвідчена мною, Торсій В.Я.,

приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Довіреність підписана гр. Іванюком Романом Сергійовичем у моїй

присутності. Особу його встановлено, дієздатність перевірено.

Зареєстровано в реєстрі за №___

Стягнуто плати: згідно ст. 31 Закону України “Про нотаріат”.

Приватний нотаріус__________________


Список використаних джерел


Конституція України. - Х.: ПП "ІГВІНІ", 2008. - 96с.

Господарський кодекс України: Офіційний текст. - Станом на 1 жовтня 2009року. - К.: Атіка, 2009. - 188с.

Сімейний кодекс України: zakon.rada.gov/

Цивільний кодекс України: Офіційний текст. - К.: Юрінком Інтер, 2009. – 464с.

Цивільний процесуальний кодекс України: Станом на 15 грудня 2009року. (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: Паливода А.В., 2009. - 156с.

Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” від 03.03.2004 р. № 20/5. - /zakon1.rada.gov/

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар. За ред. Є.О.Харитонова, О.І.Харитонової, Н.Ю.Голубєвої. 2-е вид., перероб. та доп. - К.: Правова єдність, 2009. - 744с.

Цивільний кодекс України: Підручник: У 2-х кн./ О.В.Дзера(кер. авт. кол.), Д.В. Доброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – 2-е вид., доповн. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – кн.1 – 736с.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). - Т.3: Юридична особа/ за ред. проф. І.В.Спасибо-Фатєєвої. - Серія "Коментарі та аналітика". - Х.: Страйд, 2009. - 736с.

Бірюков І. А., Заіка Ю. А., Співак Д. М. "Цивільне право України". Загальна частина. Навч. Посібник. - К.: Наукова думка, 2000 р. - 304с.

Господарське право: Підручник/ ЖукЛ.А., Жук І.Л., Неживець О.М./ - К.: Кондор, 2009. - 434с.

Єрух. А.М., Козяков Ю.М. Практичний курс нотаріату. Зразки нотаріальних документів, роз’яснення, коментарі. – К.: Істина, 2006 – 576.

Мічурін Є.О. Вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Видання друге, перероблене та доповнене. - Харків: Юрсвіт, 2007. - 436с.

Представництво / Л.М.Горбунова, С.В.Богачов,Г.В.Красій; М-во юстиції України.– К.: [ТОВ “Поліграф-Експрес”], 2006. – 49 с.

Науково-практичний журнал УНП "Нотаріат для Вас", №11 (97) листопад 2007р.

Науково-практичний журнал УНП "Нотаріат для Вас", №11 (121) листопад 2009р.

Загальнонаціональна правова газета "Юридичний вісник України", №18 (618) 2007р.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: