Участь експерта та спеціаліста у кримінальному процесі
Судово-експертна діяльність в Україні може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі ліцензії, що видається Міністерством юстиції України.
Спеціаліст, як учасник кримінального процесу.Поняття “спеціаліст”, його обов’язки та права.
В чинному кримінально-процесуальному законодавстві відсутнє визначене поняття «спеціаліст», але воно досить розроблене в наукових дослідженнях з цього права і криміналістиці.
Спеціаліст — це особа, яка володіє спеціальними знаннями і навиками в галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла.
Досліджуючи питання застосування спеціальних знань в кримінальному процесі, П.П.Іщенко запропонував під такими знаннями, що використовуються в кримінальному судочинстві, розуміти будь-які професіональні знання, котрі можуть сприяти виявленню, закріпленню та вилученню доказів, а під спеціалістом — особу, яка володіє цими знаннями та навиками, котра залучається органом дізнання, слідчим, прокурором або судом для сприяння у виявленні, закріпленні та вилученні доказів.
Велику групу процесуальних суб'єктів застосування спеціальних знань складають спеціалісти. Вони є особами, які володіють певними спеціальними знаннями, досвідом та навичками і залучаються слідчим до процесу розслідування для надання йому консультативної, технічної та іншої допомоги під час прийняття процесуальних рішень та проведенні слідчих дій. Участь спеціаліста при проведенні слідчих дій передбачено ст. 1281 КПК.
За законом спеціаліст зобов'язаний: з'явитися на виклик; брати участь у проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання й навички для сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів; давати пояснення з приводу спеціальних питань, що виникають при проведенні слідчої дії.
Спеціаліст вправі: звертатися з дозволу слідчого із запитаннями до осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії; робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням і вилученням доказів. Спеціаліст, за наявності відповідних підстав, має право на забезпечення власної безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України.
Участь спеціаліста у досудовому слідстві.
Законодавство передбачає три способи залучення спеціаліста у справі:
а) довільний;
б) необов'язковий;
в) обов'язковий.
Враховуючи, що у процесі слідства виникає необхідність застосування широкого спектру спеціальних знань, законодавець в основному не обмежує слідчого у виборі спеціалістів та поля їх застосування при проведенні слідчих дій.
У статті 1281 КПК зазначається, що спеціаліст може бути залучений у необхідних випадках при проведенні слідчої дії. Це означає, що лише сам слідчий визначає таку необхідність.
У деяких випадках (при огляді, обшуку, виїмці, проведенні відтворення обстановки і обставин події, пред'явленні обвинувачення для впізнання і допиті неповнолітнього, обвинуваченого, а також ревізії) законодавець пропонує в разі необхідності залучати спеціалістів, але це не є обов'язковим для слідчого.
Ряд норм регламентує не тільки обов'язкову участь у слідчих діях осіб, які володіють певними спеціальними знаннями, але й спеціалістів певного профілю. Кримінально-процесуальне законодавство України передбачає обов'язкову участь педагога або лікаря при допиті неповнолітнього свідка (ст. 168 КПК), перекладача при пред'явленні обвинувачення глухим, німим, сліпим та їх допиті. а також допиті та інших слідчих діях з особами, які не володіють українською мовою (ст. 19, 128, 144, 169 КПК), лікарів (судово-медичних експертів) при огляді та ексгумації група, проведенні медичного освідування обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого або свідка (ст. 192, 193 КПК).
Визначившись із суб'єктами застосування спеціальних знань необхідно окреслити об’єкти, що протистоять їм у предметно-практичній та пізнавальній діяльності.
Загальним об'єктом, на мій погляд, що протистоїть слідчому та іншим суб'єктам, які володіють спеціальними знаннями, на досудовому слідстві є певний факт, за яким проводиться розслідування.
Родовим об'єктом застосування спеціальних знань у справі виступає сукупність певних обставин, явищ, процесів та їх взаємозв'язок, здобуття нових достовірних знань про які має вирішальне значення для правильного вирішення справи.
Безпосередніми об'єктами застосування суб'єктами спеціальних знань є: місце події, речові докази, предмети, документи, особи тощо.
Форми реалізації спеціальних знань спеціалістом.
Форма реалізації спеціальних знань залежить, у першу чергу, від суб'єкта, виду діяльності та мети їх застосування.
Згідно з чинним процесуальним законодавством спеціаліст (ст. 1281 КПК) не є самостійним суб'єктом. Беручи участь у слідчих діях, які проводить особисто суб'єкт розслідування, він лише сприяє слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів; звертає увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів; дає пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії. Який обсяг роботи при проведенні тієї чи іншої слідчої дії виконує спеціаліст, а який слідчий, вирішує останній суб'єкт. Це право слідчого, і законодавець у цьому слідчого нічим не обмежує.
М.О. Селиванов з цього приводу висловився так: "Компетенція спеціаліста не простягається далі надання допомоги при зборі вже існуючих доказів і підготовки матеріалів для експертизи"11
Але це не означає, що спеціаліст є лише виконавець волі слідчого. Він має право на власну ініціативу, про що сказано у ч. 2 ст. 1281 КПК. Наприклад, виявивши на місці події плями застиглої речовини, він звертає увагу слідчого на те, що її необхідно вилучити й дослідити. Ця речовина може бути кров'ю потерпілого. Ініціатива спеціаліста реалізується тільки через слідчого.
Абсолютно неприйнятною є пропозиція цих вчених щодо визначення спеціаліста як консультанта, оскільки консультація спеціаліста є лише однією із форм реалізації ним своїх спеціальних знань.
Особа, що залучається для проведення слідчих дій як спеціаліст, повинна відповідати трьом критеріям: мати необхідні знання у галузі науки, техніки та ін.; досвід та навички для теоретико-практичної діяльності у справі; спеціаліст також повинен бути особою, яка не зацікавлена у результатах справи, фігурою безсторонньою. В іншому разі такий спеціаліст підлягає відводу за ст. 54, 62 КПК. Не менш важливим є його бездоганні морально-психологічні та інші особисті якості як людини.
Особу як спеціаліста викликає слідчий. У законі не зазначено, що такий виклик повинен бути письмовим. Але я вважаю, що він повинен бути тільки у письмовій формі. Адже відмову спеціаліста або ухилення його від виконання запропонованих слідчим дій буде важко довести для того, щоб повідомити про це адміністрацію підприємства, установи чи організації за місцем роботи такої особи або громадської організації для відповідного реагування (ч. 5 ст. 128'КПК). По-друге, це пов'язано з правом спеціаліста на відшкодування витрат на поїздку та отримання винагороди за свою роботу.
Перед початком слідчої дії слідчий особисто пересвідчується в особі та компетентності спеціаліста, його безсторонності у справі та роз'яснює йому права і обов'язки. Про виконання цих вимог слідчим зазначається у протоколі слідчої дії. Хоча на практиці ця вимога закону з різних причин часто ігнорується, що не може розцінюватися інакше, як порушення законодавства.
У частині 3 статті 1281КПК зазначається, що спеціаліст вправі:
звертатися з дозволу слідчого із запитаннями до осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії;
робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням, вилученням доказів.
На мою думку, спеціаліст спочатку повинен знати, з якою метою він викликаний у справі, яка необхідність застосування його знань, навичок і досвіду, і що буде проводитися за його участю. Це дає змогу спеціалісту не тільки відповідно підготуватися, а й взяти з собою необхідні науково-технічні засоби або вимагати їх у слідчого.
Спеціаліст реалізує свої спеціальні знання у різних формах, а саме:
а) безпосередньої практичної діяльності у:
підготовці, організації та проведенні слідчих дій;
виявленні, закріпленні, вилученні доказів, зразків об'єктів для експертного дослідження, а в разі необхідності - їх огляді та досліджені;
б) методичної - з питань науково-практичних прийомів та методів організації і проведення слідчих дій, виявлення та роботи з доказами у справі;
в) технічної - у використанні науково-технічних засобів у процесі проведення слідчих дій, виявлення, закріплення, вилучення, огляду та дослідження речових доказів;
г) консультативної - яка виражається в усних роз'ясненнях, довідках зі спеціальних питань, що можуть виникнути або виникають при підготовці, проведенні слідчих дій, роботі з доказами та процесуальному оформленні їх результатів.
Безпосередня практична діяльність спеціаліста при проведенні слідчих дій, де виникла необхідність застосування його спеціальних знань, навичок та досвіду, є завжди важливою, але особлива значимість його діяльності проявляється при розслідуванні злочинів, пов'язаних з порушеннями технічних правил, технології виробництва, експлуатації складної техніки, обладнання, транспорту, привласненням чужого майна тощо. Наприклад, спеціаліст під керівництвом слідчого при безпосередньому огляді бухгалтерських документів, різного обладнання, технічних приладів може виявити суттєві порушення та матеріальні сліди злочину, що можуть мати важливе значення у справі. При допиті слідчим бухгалтерських працівників, інженерно-технічних спеціалістів, технологів та інших осіб спеціаліст, ставлячи їм безпосередньо запитання, допоможе слідчому кваліфіковано провести їх допит та глибоко з'ясувати у суть проблеми та обставини скоєння правопорушення.12
За безпосередньою участю спеціаліста слідчий може не тільки виявити і вилучити докази, а й кваліфіковано їх дослідити в межах своєї компетенції, про що вже йшлося. Тут лише слід зупинитися на дослідженнях спеціаліста детальніше тому, що ведуться спори науковців щодо компетенції спеціаліста, місця проведення ним дослідження та оформлення його результатів.
Спеціаліст діє у межах компетенції слідчого при огляді і дослідженні доказів. Докази за участю спеціаліста слідчий може досліджувати при огляді як на місці їх вилучення, так за стаціонарних умов лабораторії чи іншого відповідного закладу. Самостійне дослідження спеціалістом доказів та складання відповідних документів (довідок, актів, висновків) після порушення кримінальної справи, що має місце на практиці, є сурогатом експертизи, посяганням на права експерта і через це вважається незаконним.
Дослідження, експертизи тощо, проведені самостійно обізнаними особами до порушення кримінальної справи, не можуть вважатися за процесуальні дії. Ці особи не є спеціалістами у справі, а документи, що засвідчують результати їх діяльності, можуть бути за певних умов приєднаними слідчим до справи як документи, що відповідно до ст. 83 КПК є джерелом доказів.
Методичнадопомога спеціаліста проявляється переважно в усній формі як процес реалізації його теоретичних знань і досвіду роботи. Це навчання та роз'яснення слідчому правильних, науково обґрунтованих методик щодо способів організації та проведення слідчих дій, виявлення, закріплення, вилучення та огляду і дослідження доказів у справі. Найчастіше таку допомогу надають спеціалісти-криміналісти при підготовці та проведенні слідчих дій з метою виявлення і фіксації невидимих слідів злочину на місці події: слини, поту, папілярних узорів пальців рук тощо. Психолог або педагог може порекомендувати правильну форму пошуку психологічного контакту слідчого з неповнолітнім свідком та комунікативних аспектів організації його допиту.
У деяких випадках спеціаліст може й практично продемонструвати слідчому деякі правила методики. Судовий медик дає слідчому методичні рекомендації щодо правильного порядку огляду трупа та опису його в протоколі. Інколи, як буває на практиці, диктує слідчому виклад у протоколі деяких позицій, відомостей спеціального характеру тощо13.
Оскільки слідчий не завжди досконало володіє певними науково-технічними знаннями і навичками застосування технічних засобів, що потребує практика розслідування у конкретних кримінальних справах, він залучає відповідного спеціаліста. Часом технічна допомогаспеціаліста у безпосередньому застосуванні криміналістичних та інших засобів викликається і певними обставинами. Наприклад, при відтворенні складної обстановки і обставин події за участю обвинуваченого слідчому необхідно основну увагу сконцентрувати на правильній організації слідчої дії, глибоко вникнути у кожну деталь процесу її проведення, точно викласти його у протоколі тощо. Звичайно, у такому разі слідчий для фіксації процесу проведення цієї слідчої дії технічними засобами може також залучати відповідного спеціаліста.
Таким чином, технічна допомога спеціаліста потрібна слідчому, коли він сам не володіє або недосконало володіє прийомами застосування технічних засобів, необхідність у яких виникає при проведенні слідчих дій, а також, коли слідчий володіє відповідними навичками, але, з певних причин, визнає за необхідне використати допомогу спеціаліста.
Найчастіше для застосування науково-технічних засобів слідчими залучаються як спеціалісти експерти-криміналісти, судово-медичні експерти науково-дослідних (криміналістичних) установ (бюро) системи МВС, МОЗ, МЮ України та ін.
Вагома технічна допомога слідчому надається спеціалістами-криміналістами при огляді місця події, відтворенні обстановки і обставин події злочину, обшуку тощо.
Важливо й те, що при проведенні цих та інших слідчих дій спеціаліст іноді може застосувати той чи інший технічний засіб, який є новинкою або просто поки що не відомий слідчому.
При проведенні огляду місця події та деяких інших слідчих дій важливо виявити, зафіксувати та вилучити непошкодженими невидимі неозброєним оком сліди злочину. Участь спеціаліста з метою застосування новітніх і найскладніших науково-технічних засобів підвищує надійність гарантії виявлення, фіксації та вилучення таких речових доказів і об'єктивність їх оцінки й використання у кримінальній справі.
Криміналісти надають слідчому технічну допомогу й у процесі виїмки, упаковки виявлених доказів та отриманні зразків для експертного дослідження. Технічну допомогу слідчому можуть надавати також інженери, техніки та інші спеціалісти. Необхідність та значимість такої допомоги не викликає заперечень науковців та практиків.
Важливою формою допомоги спеціаліста у проведенні слідчих дій є його консультативна діяльність. Він таким чином в основному реалізує свої науково-теоретичні спеціальні знання.
При перерахуванні форм реалізації спеціалістом своїх знань на досудовому слідстві спеціально підкреслено, що консультативна форма виражається саме в усних роз'ясненнях, порадах, довідках зі спеціальних питань. Цим вона відрізняється від методичної форми участі спеціаліста. Методична допомога надається спеціалістом слідчому як в усній формі, так і у вигляді практичної допомоги за правилами наукової методики і технології виконання певних дій. Це друга ознака відмінності її від консультативної допомоги. Остання носить, переважно, довідковий характер стосовно предметів та явищ, а не технологічних процесів, методики їх пізнання та документування. При огляді місць подій, які пов'язані з автотранспортом та іншою технікою спеціаліст, може дати їх технічну характеристику, розповісти про функціональне призначення тощо. При проведенні конкретного зважування вантажу, предмету спеціаліст-метролог може дати усну довідку про справність вагового пристрою тощо. Тому консультативна діяльність спеціаліста, поряд із іншими формами його участі, займає важливе місце у процесі проведення слідчих дій.
Про залучення спеціаліста робиться відмітка у протоколі цієї слідчої дії, а також до протоколу заносяться роз'яснення спеціалісту прав і обов'язків, його запитання обвинуваченому та зроблені заяви. Однією із таких заяв може бути рекомендація спеціаліста про необхідність проведення у справі психіатричної експертизи.
Саме у процесі огляду місця події, коли виявлено невідомий предмет, схожий на гранату чи інший вибуховий пристрій, а не напередодні підготовки до огляду, потрібна консультація спеціаліста. Оглянувши ці предмети, спеціаліст може дати консультацію, що вони є імітацією вибухових пристроїв або дійсними вибухонебезпечними предметами, і як з ними слід чинити.
Офіційно залучений спеціаліст може консультувати слідчого не тільки у процесі огляду місця події, а й обшуку, відтворення обстановки й обставин події та інших слідчих дій. Особливо це стосується завершальних стадій цих дій, коли складається протокол та додатки до нього і виникають питання щодо правильної назви окремих предметів, термінології тощо.
Залучення спеціаліста, який надає допомогу слідчому у проведенні слідчих дій у будь-якій формі, у тому числі консультації, повинно бути, як уже зазначалося, офіційно відображено у протоколі слідчої дії, оскільки інше не тільки порушує вимоги кримінального процесу, а може викликати негативні наслідки для самого доказування. Наприклад, при відтворенні обстановки та обставин події щодо складного технологічного процесу на виробництві слідчим, окрім обвинуваченого і понятих, був залучений як консультант відповідний спеціаліст. При ознайомленні з матеріалами справи за участю адвоката, або при допиті у судовому засіданні обвинувачений почав висловлювати незгоду з тим, як було відтворено цей процес, називаючи допущені помилки і неправильність записів у протоколі. Все це, на його думку, відбулося ніби тому, що при цьому була присутня ще одна невідома зацікавлена особа, яка і давала неправильні поради слідчому. При першій же перевірці підтвердиться, що ця "невідома особа" у протоколі не зазначається. Подальші події й наслідки передбачити неважко.
Слід також зазначити, що форми реалізації спеціалістом знань на практиці не мають між собою якихось чітко визначених меж. Спеціаліст-криміналіст при огляді місця події може одночасно давати консультації з певних питань, надавати слідчому безпосередню практичну допомогу тощо. Все це залежить від обставин і обстановки, з якими стикається слідчий при проведенні слідчої дії. У більшості випадків просто неможливо визначити, яка саме допомога буде потрібна від того чи іншого спеціаліста. Форми такої допомоги можуть чергуватися та неодноразово повторюватися при проведенні однієї і тієї самої слідчої дії. Слідчому важливо лише правильно визначитися зі спеціалістом, спеціальні знання якого допоможуть йому у вирішенні тих чи інших питань. У процесі проведення слідчої дії може виникнути потреба в знаннях іншого спеціаліста чи групи спеціалістів. Тоді вони залучаються на будь-якому етапі проведення слідчої дії.
Таким чином, закон дозволяє слідчому залучати осіб, які володіють спеціальними знаннями, досвідом і навичками у різних сферах діяльності, при проведенні будь-яких слідчих дій.
Порівняння правового положення експерта і спеціаліста. Відмінності між спеціалістом і експертом.Проаналізувавши правове становище експерта і спеціаліста можна виділити основні їхні відмінності:
По-перше – на відміну від експерта спеціаліст не несе відповідальності за злісне ухилення від явки до органів досудового слідства, за дачу завідомо неправдивою висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.
По-друге – особа, яка виступає спеціалістом при огляді місця події шукає, виявляє, фіксує, вилучає та оглядає доказові матеріали, застосовує для цього необхідні технічні засоби, тоді як експерт досліджує направленні йому на експертизу докази і формулює висновки з поставлених перед ним питань.
По-третє – спеціаліст лише надає допомогу слідчому з використанням своїх спеціальних знань й навичок і результат його праці не має доказового значення, а результат праці експерта є процесуальним актом (заключення експерта), який у кримінальному судочинстві згідно ч. 1 ст. 67 КПК є джерелом доказів.
Враховуючи те, що спеціаліст завжди взаємодіє зі слідчим, то експерт у кримінальному процесі є самостійним учасником.
Спільне у правовому положенні експерта і спеціаліста.
Основною спільною рисою між спеціалістом і експертом є те, що в обох випадках особа повинна володіти певними спеціальними знаннями, навичками або досвідом діяльності у галузі науки, техніки, мистецтва та ремесла. Як експерт так і спеціаліст вправі знайомитися з матеріалами справи, або протоколу слідчої дії, якщо це не виходить за межі його компетенції.
Спеціаліст, як і експерт має право на винагороду та відшкодування витрат, пов’язаних зі з’явленням за викликом до правоохоронних органів. За наявності відповідних підстав, спеціаліст і експерт має право на забезпечення власної безпеки.
ВИСНОВОК.
Ліквідація злочинності завжди пов'язана з розслідуванням злочинів, до якого залучаються як фахівці-юристи, так і особи, які володіють спеціальними знаннями в інших галузях науки, техніки, мистецтва та ремесла.
Така діяльність спрямована, в першу чергу, на забезпечення об'єктивності досудового слідства, встановлення істини у кримінальній справі, що є основною метою розслідування.
Тому виникнення і розвиток інституту застосування спеціальних знань у кримінальному судочинстві тісно пов'язані з процесом розвитку та удосконалення теорії і практики кримінально-процесуальної форми досудового слідства та судового розгляду кримінальних справ.
Рушійною силою цих процесів є зміни у суспільних відносинах та науково-технічний прогрес. Вони вимагають постійної уваги науковців з метою вивчення та вироблення нових прогресивних правових норм для їх врегулювання з метою демократизації кримінального судочинства.
У своїй курсовій роботі я намагався висвітлити правове положення експерта і спеціаліста на даному етапі розвитку кримінального судочинства в Україні, охарактеризувати їхню діяльність. З вище сказаного можна зробити висновок, що як і експерт так і спеціаліст повинен володіти певними спеціальними знаннями, навичками або досвідом діяльності у галузі науки, техніки, мистецтва та ремесла, тобто у сфері своєї діяльності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
|
|
Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України.— 1996.— № 30. |
|
|
Кримінальний кодекс України: від 5 квітня 2001 року. |
|
|
Кримінально-процесуальний кодекс України. |
|
|
Закон України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. -№ 28 (12.07.94). |
|
|
Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К.: Атіка,2002.- 192с. |
|
|
АроцкерЛ.Е. Права, обязанности й роль специалистов при производстве следственных й судебных действий // Вопросы криминалистики. - М.: Госюриздат, 1962. - № 6-7. - С. 47, |
|
|
Арсеньев В.Д. Проведение экспертизы на предварительном следст-вии. Волгоград, 1976. |
|
|
Аубакиров А.Ф., Гинзбург А.Я., Лившиц О.Д. Значение экспертизы в расследовании преступлений. Караганда, 1991. |
|
|
ВинбергА.И. Специалист в процессе предварительного расследования // Соц. законності,, 1961. - № 9. - С. 31-32. |
|
|
ГоридькоА., Коновалов Е. Привлечение специалиста-криминалиста к расследованию преступлений: Учеб. пособие. - К.: РИО МВД УССР, 1968. |
|
|
Лупинская П.А., Галкин В.М. Доказательства всоветском уголовном процессе. -М., 1960. -С. 10-11, 53-61. |
|
|
Мельникова З.Б. Участие специалистов в следственных действиях. - М.: Юрид. лит., 1964. |
|
|
Притузова В.А. Заключение зксперта как доказательство в советском уголовном процессе. — М.: Госюриздат, 1959. |
|
|
Солпіевський М. Ще раз про поняття доказів у проекті КПК України // Право України— 2000— №11.— С. 64-66 |
|
|
Строгович М. С. Курс советского у головного процесса. - М., 1968. |
|
|
Тертишник В. М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України.— Харків: Арсіс, 2002. –1056 с. – (Нормативні документи та коментарії). |
|
|
Алимджанов Б., Вальдман В. Компетенция эксперта в уголовном процессе. Ташкент, 1986. |
1 Кримінально-процесуальний кодекс України.- К.:Юрінком Інтер,2003.
2 Романюк Б.В. Окремі питання вибору спеціаліста для проведення експертизи на досудовому слідстві // Право України. — 2003. — № 1.
3 Там само.
4 Кримінально-процесуальний кодекс України.- К.:Юрінком Інтер,2003.
5 Кримінальний кодекс України: від 5 квітня 2001 року.
6 Костицький М.В. Використання спеціальних психологічних знань у радянському кримінальному процесі. – К.: НМК ВО, 1990. – С. 5-6.
7 Закон України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. -№ 28 (12.07.94). – 232.
8 Шейфер С.А. Следственные действия. Система и процесуальная форма. –М.: Юрид. Лит., 1981. – С. 74.
9 Дулов А.В. Вопросы теории судебной експертизы в советском уголовном процесе. –Минск: Изд-во. Беларус. Ун-та, 1959г. – 34.
10 Притузова В.А. Заклю'чение зксперта как доказательство в советском уголовном процессе. — М.: Госюриздат, 1959. - С, 14
11 Селиванов Н.А. Основания и формы приминения научно-технических средств и специальных знаний при расследовании преступлений // Вопросы борьбы с преступностью: Сб. науч. Тр. –М.: Юрид. Лит., 1968. – Вып. 7. – С. 112
12 АроцкерЛ.Е. Права, обязанности й роль специалистов при производстве следственньїх й судебньїх действий // Вопросьі криминалистики. - М.: Госюриздат, 1962. - № 6-7. - С. 47,
13 ГоридькоА., Коновалов Е. Привлечение специалиста-криминалиста к расследованию преступлений: Учеб. пособие. - К.: РИО МВД УССР, 1968. - С.