Xreferat.com » Рефераты по государству и праву » Предмет, метод цивільного права

Предмет, метод цивільного права

тому, що підрядник сам організує свій труд та зобов’язується здати замовнику його результат. За трудовим договором працівник включається у певний трудовий колектив, виконуючи в ньому певну трудову функцію відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку. Подібність з договором купівлі-продажу та поставки обумовлено тим, що за договором підряду на виготовлення якоїсь речі підрядник, як продавець та постачальник, зобов’язується передати її іншій стороні у власність. Подібність цих договорів появляється також і в тому, що вони укладаються по поводу речей, які ще не існують та повинні бути виготовленні у майбутньому. Договір підряду відрізняється від вказаних договорів тим, що передбачає права та обов’язки сторін, пов’язані на тільки з передачею та оплатою, а, головним чином, з виготовленням речі.

Види договорі: побутового підряду;будівничого підряду; підряду на виконання проектних та дослідних робіт.

43. Приватизація державного житлового фонду

Приватизація державного житлового фонду – відчуження квартир (домів), кімнат в квартирах та одноквартирних домів, де проживають два та більше наймачів, та господарських будівель та приміщень (підвалів, сараїв), що відносяться до них, державного житлового фонду на користь громадян України.

Об’єкти приватизації – квартири багатоквартирних домів та одноквартирні дома, кімнати в квартирах та одноквартирних домах, де проживають два та більше наймачів, що використовуються громадянами на умовах найму.

Способи приватизації: безоплатна передача громадянам квартир (домів) з розрахунку санітарної норми 21 м2 загальної площі на наймача та кожного члена родини та додатково 10 квадратних м2 на сім’ю; продаж надлишків загальної площі квартири (домів) громадянам України, які проживають в них чи стоять на черзі нужденних в поліпшенні житла. Незалежно від розмірів загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займаниє ними: однокімнатні квартири; кварти (дома), отримані у випадку зносу чи відселення з приватних домів, якщо попередні власники не отримали при цьому компенсації; квартири (дома), в яких проживають Герої СРСР, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагородженні орденом Слави трьох ступенів, ветерани війни, інваліди І та ІІ груп, інваліди з дитинства, ветерани праці, репресовані; квартири (дома), де проживають багатодітні сім’ї. Передача квартир здійснюється у загальну спільну чи часткову власність з письмової згоди всіх повнолітніх членів сім’ї, що постійно проживають у даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника квартири. Власники квартир багатоповерхових домів є співвласниками допоміжних приміщень дому, технічного устаткування, елементів зовнішнього благоустрою та зобов’язані приймати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням дома та придомої території відповідно до своєї долі у майні дому. Допоміжні приміщення передаються у власність безоплатно та окремій приватизації не підлягають. Утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок їх власників незалежно від форм власності на них.

44. Договір підряду: визначення, загальна характеристика законодавства, суб'єктний склад

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл.

Характеристика: консенсуальний, оплатний, двосторонній.

Предмет завжди індивідуалізований. Це результат праці підрядника. Праця може бути спрямована на створення індивідуально визначеної речі (інструмента, виробу, машини), на її зміну чи відновлення (ремонт будинку, трактору, машини), він може складатися в переміщенні речі (перенесення меблі), у виконанні робіт.

Сторони – підрядник та замовник, ними можуть бути як юридичні так і фізичні особи. Договір підряду відноситься до типу договорів про виконання робіт. Договір підряду схожий з трудовим договором, коли у якості підрядника виступає громадянин. Різниця між ними в тому, що підрядник сам організує свій труд та зобов’язується здати замовнику його результат. За трудовим договором працівник включається у певний трудовий колектив, виконуючи в ньому певну трудову функцію відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку. Подібність з договором купівлі-продажу та поставки обумовлено тим, що за договором підряду на виготовлення якоїсь речі підрядник, як продавець та постачальник, зобов’язується передати її іншій стороні у власність. Подібність цих договорів появляється також і в тому, що вони укладаються по поводу речей, які ще не існують та повинні бути виготовленні у майбутньому. Договір підряду відрізняється від вказаних договорів тим, що передбачає права та обов’язки сторін, пов’язані на тільки з передачею та оплатою, а, головним чином, з виготовленням речі.

Види договорі: побутового підряду;будівничого підряду; підряду на виконання проектних та дослідних робіт.

45. Виконання та припинення договору підряду

Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги – відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Обов’язки підрядника: організувати роботу та керувати нею, залишаючись відповідальним перед замовником за виконання всієї роботи; виконати роботу зі свого матеріалу та своїми засобами, якщо інше встановлено договором; зберігати матеріали, надані йому замовником – приймати всі міри по збереженню майна, переданого йому замовником та відповідати за втрату чи пошкодження цього майна; виконати роботу у визначений строк; інформаційно-попереджувальні обов’язки.

Обов’язки замовника: прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору; оплатити роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, – достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором. Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. 46. Договір побутового підряду

За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Характеристика: публічний, консенсуальний, оплатний, двосторонній. Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Сторони: підрядник та замовник. В якості замовника виступають громадяни, а в якості підрядника – зазвичай спеціалізовані підприємства та об’єднання побутового обслуговування, спеціальна правоздатність яких спрямована на надання громадянам різного роду послуг та виконання робіт, а також громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.

Підрядник не має права нав’язувати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг. Замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

Підрядник зобов’язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору.

Підрядник зобов’язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення. Якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором: виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості; розірвання договору та відшкодування збитків.

47. Договір будівельного підряду

За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Характеристика: двосторонній, консенсуальний, оплатний, є видом договору підряду.

Договір будівельного підряду регулюється ЦК, ЗУ „Про інвестиційну діяльність”.

Сторони: підрядник та замовник. Ними можуть бути фізичні та юридичні особи, в тому числі іноземні громадяни. Учасником відносин може бути інвестор – суб’єкт, який приймає рішення про вкладення власних, позичених, заучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкт інвестування.

Підрядник зобов’язаний отримати дозвіл на виконання цих робіт.

Види договору: на виконання будівельно-монтажних та інших робіт по об’єкту в цілому; на виконання окремих комплексів робіт; на виконання пусконалагоджувальних робіт; на виконання робіт по капітальному ремонту будівель та споруд. Предмет договору: відповідний об’єкт будівництва, що здається підрядником замовнику, а за договором субпідряду – закінчений комплекс певних робіт.

Обов’язки замовника: побудувати у визначений строк об’єкт чи виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації; здійснити матеріально-технічне забезпечення будівництва; страхувати об’єкт будівництва; гарантувати якість роботи; здати замовнику у встановлений строк об’єкт чи інші будівельні роботи; своєчасно усунути недоліки та дефекти, виявлені в процесі прийоми роботи, а також усунути недоліки, допущені за його провини.

Обов’язки замовника: надати підряднику будівельну площадку (фронт роботи); надавати підряднику послуги, пов’язані з енерго-, водопостачанням; прийняти об’єкт; оплатити об’єкт.

За невиконання чи неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує збитки.

48. Договір перевезення вантажу

Види транспортних договорів: на організацію перевезення; на перевезення вантажу; морського та річного буксирування; транспортного експедирування; на експлуатацію залізничних підземних шляхів.

Перевезення регулюється: ЦК, Повітряний кодекс; кодекс торгового мореплавства; ЗУ „Про транспорт”, ЗУ „ПРО залізничний транспорт”, ЗУ „Про автомобільний транспорт”, Устав автомобільного транспорту, Устав залізничних доріг.

У якості окремого види договору виступає договір чартеру (фрахтування).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Сторони: перевізник та вантажовідправник. Вантажоодержувач не є стороною в договорі, однак у нього виникають за договором деякі права та обов’язки.

Характеристика: як правило є реальним, для його укладання необхідна передача вантажу перевізнику та прийняття ним вантажу для перевезення; перевезення вантажу автомобільним транспортом відноситься до консенсуальних оскільки він вважається укладеним з моменту осягнення сторонами згоди по істотним умовам договору, до прийняття вантажу перевізником.

Предмет – транспортні послуги, тобто послуги о переміщенню (перевезенню) матеріальних цінностей.

Перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір. За довгостроковим договором перевізник зобов’язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу – передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.

49. Договір страхування: джерела правового регулювання, види страхування, визначення, суб'єктний склад

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані з: життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом. Страхувальником може бути фізична або юридична особа.

Страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Видами добровільного страхування: страхування життя; страхування від нещасних випадків; медичне страхування (безперервне страхування здоров'я); страхування здоров'я на випадок хвороби; страхування залізничного транспорту; страхування наземного транспорту (крім залізничного); страхування повітряного транспорту; страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту); страхування вантажів та багажу (вантажобагажу); страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ; страхування майна; страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника); страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника); страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника); страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена пунктами 12-14 цієї статті); страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту); страхування інвестицій; страхування фінансових ризиків; страхування судових витрат; страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій; страхування медичних витрат; інші види добровільного страхування.

Види обов'язкового страхування: медичне страхування; особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків; особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд); страхування спортсменів вищих категорій; страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини; особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; авіаційне страхування цивільної авіації; страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам; страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; страхування засобів водного транспорту; страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності; страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту; страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади; страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру; страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою; страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції"; страхування фінансової відповідальності, життя і здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи; страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ"; страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб; страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів; страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується КМУ за поданням Національного космічного агентства України; страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності; страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі; страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі; страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів; страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України; страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам; страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї; страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України; страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну; страхування відповідальності морського судновласника; страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб; страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам; страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування. страхування фінансової відповідальності управителя майном за збитки при здійсненні управління цим майном; страхування від ризиків загибелі або пошкодження нерухомості, набутої в результаті управління майном; страхування фінансових ризиків неотримання, невчасного отримання та отримання не у повній сумі платежів за договорами про іпотечні кредити та платежів за іпотечними сертифікатами; страхування будівельно-монтажних робіт забудовником відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"; страхування відповідальності забудовника перед третіми особами відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"; страхування майна, переданого у концесію; страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів; страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт. 50. Зміст договору страхування

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані з: життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом.

Страхувальником може бути фізична або юридична особа.

Страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

52. Договір комісії

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Характеристика: консенсуальний, оплатний, двосторонній.

Сторони: комітент та комісіонер, вони можуть бути фізичними та юридичними особи.

Форма: письмова. Договір може укладатися у вигляді єдиного документу, накладної, квіт нації, товарного ярлика, прийомної квитанції.

Предмет: угоди.

Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Комітент може бути зобов’язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами.

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Відмінність від доручення: повірений діє від імені довірителя, комісіонер виступає від свого імені; договір доручення може бути як оплатним, так і безоплатним, а договір комісії – завжди оплатний; у договорі доручення предметом є юридичні дії, а в договорі комісії – тільки угоди (більш вузьке поняття порівняно з юридичними діями).

Обов’язки комісіонера: виконати угоду на умовах найбільш вигідних для комітента, та відповідно до його вказівок; виконати всі обов’язки та здійснити всі права, що випливають з угоди, укладеної ним з третьою особою; зберегти майно комітента; після вчинення угоди за дорученням комітента надати комітенту звіт та передати йому все отримане за договором комісії.

Обов’язки комітента: забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання обов’язків перед третіми особами; прийняти від комісіонера виконання за договором; сплатити комісіонеру комісійну плату.

За згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов’язки комітента. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента. Комітент не має права без згоди комісіонера вступати у відносини з субкомісіонером.

53. Кредитний договір

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Характеристика: консенсуальний, оплатний, двосторонній.

Сторони: кредитодавець, позичальник.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Кредитний договір може бути укладений як шляхом складання єдиного документу, підписаного кредитором та позичальником, так і шляхом обміну листами, телеграми, телефонограмами, підписаними сторонами.

Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов’язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором. Договором, виконання якого пов’язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

Виконання обов’язку повернути кредит може бути забезпечено поручительством, гарантією, неустойкою (штрафом чи пенею). 54. Договір позики

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Безоплатним договір вважається: якщо його предметом є речі, визначені родовими ознаками або коли він укладається між фізичними особами на суму, яка не перевищує п’ятдесятикратного розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян і не пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо: він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п’ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Характеристика: реальний, односторонній, може бути як оплатним так і безоплатним, строковий чи безстроковий.

Сторони: позикодавець та позичальник, якими можуть бути будь-які фізичні та юридичні особи. Обмеження відносно можливості бути позикодавцем встановлено для установ, які не мають права розпоряджатися закріпленим за ними майном.

Предмет – гроші або речі визначені родовими ознаками.

55. Договір банківського рахунку

За договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Сторони: банк та клієнт (володілець рахунку).

Договір є публічним.

Обов’язки банку: здійснювати для клієнта операції, передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами ті звичаями білового обороту; нараховувати грошові кошти, що надійшли на рахунок, у день надходження в банк відповідного розрахункового документу; за розпорядженням клієнта видати чи перерахувати з його рахунку кошти в день надходження до банку відповідних розрахункових документів. Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. За користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом. У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

56. Форми безготівкових розрахунків в Україні

При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі – банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків. За

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: