Xreferat.com » Рефераты по государству и праву » Юридична природа процесуальних строків та їх види в адміністративному процесі

Юридична природа процесуальних строків та їх види в адміністративному процесі

або протестом на постанову у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. У той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання (ст. 295 КУпАП).

Елементом технічної обставини є також надходження документа до суб'єкта, який розглядає справу. Так, скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропущення зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), який правомочний розглядати скаргу (ст. 289 КУпАП).

Третьою складовою юридичного факту є вказівка на подію. Так, строк може визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Події - явища, життєві факти, які не залежать від волі суб'єктів, наприклад, строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння - з часу її витвереження. Але реалізація даної норми є складною і на практиці. Щодо визначення тверезості особи, виникають певні дискусії, тому дане питання потребує детального процесуального обґрунтування в нормативно-правових актах. Момент витвереження - це категорія не правова, а медична і дуже відносна. Є медичне поняття витвереження, коли алкоголь цілком відсутній у крові, а залишкові явища сп'яніння в деяких суб'єктів присутні тривалий час (невиразна мова, запах спиртного, легке хитання, недостатня орієнтація в просторі та ін.). Тому термін «витвереження» є невизначеним з правової, фактичної точок зору і потребує розробки, тому що ч. 5 ст. 263 КУпАП дозволяє обчислювати суб'єктивно строк адміністративного затримання осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а саме з моменту витвереження (один може протверезіти через добу, інший - через три, а медики стверджують, що остаточне витвереження настає на 30-ту добу).

Характерним елементом поняття події є «кінцеві строки», які визначають час, до якого мають бути здійснені дії, тобто моменти їх закінчення.

Кінцеві строки можуть завершити свою дію плину шляхом призупинення (здійснення) і пропущення (збігу). Також кінцеві строки можуть завершувати свою дію шляхом пропущення (збігу), якщо у встановленний законом період не були вчинені дії, що вимагаються.

Кінцеві строки можуть обчислюватися, по-перше, днями, місяцями, роками і дія може бути вчинена в будь-який день встановленого законом строку, але не пізніше його останнього дня. Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення можливе протягом трьох місяців з дня її винесення (ст. 303 КУпАП). По-друге, законодавець може встановити точно визначений час кінцевого строку. Так, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню (ст. 39 КУпАП). Цей строк давності для погашення адміністративного стягнення становить один рік з дня фактичного закінчення виконання призначеного стягнення.

Актуальним при обчисленні строків є поняття розміру строку, під яким розуміється відрізок часу, протягом якого мають бути здійснені ті або інші дії.

Тривалість строків встановлюється законом із таким розрахунком, щоб максимально забезпечити умови для правильного своєчасного притягнення, розгляду, виконання справи.

Встановлені законом строки для застосування заходів примусової дії, що обчислюються днями, місяцями, роками, є визначеними, але адміністративне законодавство містить і зовсім невизначені відрізки часу, тобто невизначені строки. Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк (ст. 259 КУпАП). Дана невизначеність є недопустимою в сучасному законодавстві тому, що максимальний строк доставлення повинен чітко визначатися законодавцем.

Процесуальні строки, як зазначає Л. В. Коваль, обчислюються щодобово, щотижневе і погодинно на підставі нормативно-правових актів. Процесуальні строки точно визначені законом і не підлягають жодній зміні. Вони мають певні закономірності: після реалізації в установлений період процесуальних прав і обов'язків строки самі собою припиняють існування. Обчислюються строки таким чином. Якщо початком строку, обчислюваного днями, є визначена подія, то при обчисленні цього строку не береться до уваги день, в який подія відбулася. Плин останнього, з визначеного числа днів, вважається закінченням строку [21, с. 176].

Плин строку обчислюється роками, місяцями і днями, починається, за загальним правилом, наступного дня після календарної дати дії, технічної обставини або настання події, якою визначено його початок, тобто початком строку вважається 24 година того дня, в який здійснена дія.

Обчислення строків має певні рамки, тобто початок і кінець. Так, на відміну від загального правила, початковим моментом строку застосування таких засобів впливу, як адміністративний арешт, затримання є не 24 година доби, а, наприклад, для адміністративного затримання - момент доставлення порушника для складання протоколу, для особи, яка була в стані сп'яніння - час її витвереження; для адміністративного арешту - момент взяття під варту (тобто час адміністративного затримання).

Якщо суб'єкти вправі або зобов'язані здійснити визначену дію до конкретного строку (подати декларацію, зареєструватися), але його останній день збігається з неробочим днем, то кінець строку автоматично переноситься на перший робочий день. Якщо строк обчисляється роками, то він закінчується відповідного місяця і числа останнього року строку.

Сучасне українське законодавство у Кодексі адміністративного судочинства України регламентує обчислення, поновлення чи продовження процесуальних строків, наслідки пропущення процесуальних строків, строки звернення до суду.

Так, норма ст. 101 гл. 8 Кодексу України про адміністративне судочинство [37] регламентує обчислення процесуальних строків.

«Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення документи подано до суду та зареєстровано в установленому порядку».

Обчислення строків регламентується нормами Законів України, а саме: ст. 4 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» [38], ст. 6 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» [39], ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» [40]. Строкам притаманний принцип безперервності, тобто плин строку з початку обчислення відбувається безперервно, із нього не вираховуються неробочі дні, за винятком, коли неробочий день є останнім днем строку, а днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Обґрунтованою, на нашу думку, є позиція В.Г. Перепелюка, який зазначає, що процесуальні строки також визначаються періодичністю засідань колегіального органу, який може виконувати функції на певній стадії провадження [28, с. 188]. Засідання Кваліфікаційної комісії Національного банку України з питань сертифікації аудиторів, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банківських установ проводяться згідно із затвердженим планом один раз на місяць. Водночас за рішенням голови Комісії дозволяється проводити позачергові засідання [41].

Періодичність засідань, а отже, строки вчинення процесуальних дій можуть визначатися станом матеріалів справи. Засідання колегіального органу проводяться в міру накопичення матеріалів, що є предметом розгляду [42].

Отже, правильне обчислення й застосування адміністративно-процесуальних строків усуває порушення адміністративного законодавства та уможливлює оперативне, своєчасне, швидке прийняття рішення по справі та отримання - процесуального результату.

ВИСНОВКИ


Процесуальний строк - це установлений законом або судом проміжок часу початок чи закінчення спливання якого або настання якого тягне юридичні наслідки та в межах якого вчиняються процесуальні дії.

Процесуальні строки дає поділяються на три групи, а саме:

а) нормотворчі строки; б) правозастосовні строки; в) правоохоронні строки. Вони обчислюються щодобово, щотижневе і погодинно на підставі нормативно-правових актів, точно визначені законом і не підлягають жодній зміні, мають певні закономірності: після реалізації в установлений період процесуальних прав і обов'язків строки самі собою припиняють існування. Крім того строкам притаманний принцип безперервності, тобто плин строку з початку обчислення відбувається безперервно, із нього не вираховуються неробочі дні, за винятком, коли неробочий день є останнім днем строку, а днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Правильне обчислення й застосування адміністративно-процесуальних строків усуває порушення адміністративного законодавства та уможливлює оперативне, своєчасне, швидке прийняття рішення по справі та отримання - процесуального результату.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ


1. Про стан здійснення судочинства адміністративними судами : постанова Верховного Суду України від 3 квітня 2009 р. № 7 // Вісник Верховного суду України. – 2009. – № 4. – С. 15

2. Кодекс адміністративного судочинства України : Кодекс, Закон від 06.07.2005 № 2747-IV // ВВР України. – 2005. – № 35. – № 37. – Ст. 446.

3. Адміністративна юстиція України: проблеми теорії і практики. Настільна книга судді / [за заг. ред. Пасенюка О. М.]. – К. : Істина, 2007. – 608 с.

4. Анпілогов О. В. Захист прав та свобод громадянина прокурором в адміністративному судочинстві:[монографія] / О. В. Анпілогов. – К. : ВД “Ін Юре”, 2008. – 168с.

5. Аскин Я. Ф. Проблема времени. Её философское истолкование / Я. Ф. Аскин. – М. : Мысль, 1966. – 200 с.

6. Баб’як А. В. Адміністративно-процесуальні строки : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право”. – К., 2005. – 209 с.

7. Бахрах Д. Н. Административное право России : [учебник для вузов]. – М. : ИГ НОРМА-ИНФРА М., 2000. – 623 с.

8. Великий тлумачний словник сучасної української мови / укл. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. – Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2002. – 1440 с.

9. Вишновецька С. В. Поняття строку як юридичного факту у трудовому праві С. В. Вишновецька //Правознавство. – 1996. – №4-5. – С. 226–232.

10. Вострикова Л. Г. Сроки осуществления и защиты гражданских прав : дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 – “Гражданское право; гражданский процесс; семейное право; международное частное право”. – М., 2000. – 159 с.

11. Гуляев А. П. Процессуальные сроки в стадиях возбуждения уголовного дела и предварительного расследования / А. П. Гуляев. – М. : Юрид. лит., 1976. – 114 с.

12. Исаева Е. В. Процессуальные сроки в гражданском процессуальном и арбитражном процессуальном праве :дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.15 – “Гражданский процесс; арбитражный процесс”. – М., 2004. – 217 с.

13. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України : [навч. посіб.] / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – К. : Прецедент, 2007. – 531 с.

14. Кузьменко О. В. Адміністративно-процесуальне право України : [підручник] / О. В. Кузьменко, Т. О. Гуржій ;за ред. О. В. Кузьменко. – К. : Атіка, 2007. – 416 с.

15. Лебедева К. Ю. Исковая давность в системе гражданско-правовых сроков : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 “Гражданское право; гражданский процесс; семейное право; международное частное право”. – Томск, 2003. – 243 с.

16. Материалистическая діалектика : в 5 т. / Ф. Константинова, В. Марахова. – М. : Мысль, 1981. Т. 1 : Объективная діалектика. – 374 с.

17. Основи адміністративного судочинства в Україні / [О. П. Рябченко, В. І. Бутенко, М. М. Ясинок та ін.]. – Суми : МакДен, 2008. – 200 с.

18. Основи адміністративного судочинства в Україні : [навч. посіб.] / за заг. ред. Н. В. Александрової, Р. О.Куйбіди. – К. : Конус-Ю, 2006. – 256 с.

19. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина : [навч. посіб.] / В. Г. Перепелюк. – Чернівці :Рута, 2003. – 367 с.

20. Стефанюк В. С. Судовий адміністративний процес : [монографія] / В. С. Стефанюк. – Х. : Консум, 2003. – 464с.

21. Фомін С. Б. Строки у кримінальному судочинстві: поняття, класифікація та функціональне призначення : дис.… канд. юрид. наук : спец. 12.00.09. – Х., 2003. – 207 с.

22. Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003 № 435-IV // ВВР України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.

23. Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Монографія.- К.: Атіка, 2005.- 352 с.

24. Якуба О.М. Административная ответственность.-М.:Юрид.лит.,1972.-152с.

25. Дугенец А.С. Процессуальные сроки в в производстве по делам об административных правонарушениях:Дис. ..канд.юрид.наук:12.00.02-М.,1995.-202с.

26. Коваль Л.В. Административно-деликтное отношение.К.:Выща шк.., 1979.-229с.

27. Панова И.В. Актуальне проблемы административного процесса в Российской федерации: Дис....докт.юрид.наук: 12.00.02.-Екатиринбург:Уральская государственная юридическая академия, 2000.-450с.

28. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навчальний посібник. - Чернівці: Рута, 2003. - 367 с.

29. Сапогин А.Н. Административно-процессуальные сроки и порядок их применения ОВД.-Минск:МВШ МВД СССР, 1987.-62с.

30. Баб’як А. В. Строки в адміністративному процесі.Дис....канд.юрид.наук 12.00.07.-К.,2005.-201с.

31. Словник української мови/Ред.кол. І.К. Білодід, А.А. Бурячок, В.О. Винник.-К.:Наук.думка,1974. Т.5:Н-О.-840с.

32. Бахрах Д.Н. Административное право России: Учебник для вузов.-М.:Изд.группа НОРМА-ИНФРА-М., 2000.-623с.

33. Кузьменко О.В. Строки адміністративного провадження//Держава і право:Зб.наук.праць Вип..19.-К.:Ін-т держави і права.ім В.М. Корецького НАН України, 2003.-С.265-270с.

34. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Введений в дію Постановою Верховної Ради Української РСР від 07.12.1984// Відомості Верховної Ради УРСР.-1984.-Додаток до №51.-Ст.1122.

35. Законодавство України про адміністративну відповідальність фізичних осіб (з алфавітно-предметним показником)/Упоряд. М.І. Хавронюк.-К.:Атака, 2002.-288с.

36. Про державну таємницю: Закон України від 21.01.94 №3855-ХІІ//Відомості Верховної ради України.-1994.-№16.-Ст.1122.

37. Кодекс адміністративного судочинства України//Internet-www.rada.kiev

38. Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну: Закон України від 22.12.98 № 332-ХІУ // Відомості Верховної Ради України.-1999.-№П.-Ст. 78.

39. Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту: Закон України від 22.12.98 № 330-ХІУ // Відомості Верховної Ради України.- 1999.- № 9-Ю.- Ст. 65.

40. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.01 № 2210-ІП // Відомості Верховної Ради України.- 2001- № 12- Ст. 64.

41. Положення про Кваліфікаційну комісію НБУ з питань сертифікації
аудиторів, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банківських установ:
Затв. постановою правління Національного банку України від 16.07.01
№271 //Офіц. вісн. України.-200!.-№ 32.-Ст. 1501.

42. Положення про тимчасову комісію для перевірки правильності ви
дачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС»: Затв. розпорядженням Чернівецької обласної державної адміністрації
від 04.03.97. № 126. // Internet-www.rada.kiev


Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: