Xreferat.com » Рефераты по государству и праву » Стадії порушення кримінальної справи

Стадії порушення кримінальної справи

повному обсязі відповідно до закону України від 1грудня 1994 р. “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.”

Друга група — підстави нереабілітуючого характеру.

Нереабілітуючі підстави — це підстави, що за наявності складу злочину тягнуть за собою звільнення особи від кримінальної відповідальності та покарання, звільняють від відповідальності покарання особу, визнану винною у вчиненні злочину. Особа звільняється від кримінальної відповідальності з огляду на акт амністії, що усуває покарання за вчинений нею злочин, або у зв'язку з помилуванням даної особи, а також у разі смерті особи яка вчинила злочин. Оскільки винною особу у вчиненні злочину може визнати тільки суд, то і закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами можливе лише за рішенням суду.

Третю групу становлять формально-процесуальні підстави. Це підстави, що тягнуть за собою відмову в порушенні кримінальної справи з огляду на наявність рішень щодо певного факту, які набули юридичної сили, чи відсутності волевиявлення певних учасників процесу, за умови що за законом справа порушується лише за наявності такого волевиявлення. Наприклад, відсутності скарги потерпілого про притягнення винного до кримінальної відповідальності в справах, віднесених до справ приватного обвинувачення. Тут відмова в порушенні справи має місце через відсутність скарги потерпілого, якщо справа підлягає порушенню тільки за його скаргою, або за примиренням потерпілого з обвинуваченим по такій категорії справ (п. 6 ст. 6 КАК України).

Ця група об'єднує також підстави, які констатують неможливість повторного розслідування фактів, що стосуються дій осіб, щодо яких компетентні державні органи прийняли рішення. Сюди належать такі підстави: наявність вироку, що набрав законної сили, або ухвали чи постанови суду про закриття справи за тією самою підставою, наявність постанови органу розслідування або прокурора про закриття справи за тим самим обвинуваченням (п. 9 ест. 6 КАК України).

Зауважимо, що в даній правовій нормі викладено обставини, що виключають провадження по кримінальній справі, які можуть служити як підставами для відмови в порушенні справи, так і підставами для закриття справи чи винесення виправдовувального вироку.

Закон надає право на прийняття рішення про відмову в порушенні справи чи про закриття справи за цими обставинами слідчому й органу дізнання.

Водночас, окремо в ст. 7, 7-1, 7-2, 7-3 КПК України встановлені додаткові підстави й умови закриття справи за нереабілітуючими обставинами: у зв'язку з дійовим каяттям, з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим, із застосуванням примусових заходів виховного характеру, у зв'язку зі зміною обстановки, з передачею особи на поруки або із закінченням строків давності. Ці обставини не можуть служити підставами для відмови в порушенні справи, адже за їх наявності особі має бути пред'явлено обвинувачення, і є винятково безумовними підставами для закриття кримінальної справи за рішенням суду. За цих обставин слідчий після закінчення розслідування через прокурора направляє справу до суду для прийняття рішення про закриття справи і вирішення інших правових питань. 9

Процесуальний порядок відмови в порушенні кримінальної справи.

За відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.

Відповідно до вимог ст. 99 КПК України за відсутності ознак злочину та підстав до порушення справи, а отже за наявності обставин, що виключають провадження у справі, слідчий, орган дізнання, прокурор та суд відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що виносять мотивовану постанову.

Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи оформляється відповідно до вимог стт. 99, 130 КПК України та складається вступної, описово-мотивувальної та резолютивної частин.

У вступній частині постанови вказуються дата, час, місце винесення постанови, ким вона винесена і з якого приводу.

Описова частина постанови містить чітко викладені підстави до відмови в порушенні справи. Це рішення має бути обов'язково обґрунтованим, з посиланням на відповідну норму кримінально-процесуального закону (відповідний пункт ст. 6, п. 2 ст. 97 та ст. 99 КПК України), якою керуються орган дізнання, слідчий, прокурор приймаючи рішення про відмову в порушенні кримінальної справи

Якщо для висновку про відмову в порушенні кримінальної справи необхідний аналіз статті кримінально-правової норми, то в описовій частині постанови слід посилатися і на відповідну статтю кримінального кодексу.

У резолютивній частині постанови формулюється рішення про відмову в порушенні справи. Тут також має бути зазначено долю речових доказів — предметів, документів та інших матеріалів, вилучених при перевірці, а також викладено порядок оскарження прийнятого рішення. Копія постанови обов'язково вручається заявникові та іншим зацікавленим особам.

Постанову слідчого та органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокурору, а якщо така постанова винесена прокурором — вищому прокурору.

Оскарження рішень про відмову в порушенні кримінальної справи.

Постанову слідчого й органу дізнання про відмову порушенні кримінальної справи може бути оскаржені відповідному прокуророві, а якщо таку постанову винесено прокурором — вищому прокуророві, подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня одержання постанови.

Постанову прокурора, слідчого й органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому статею 236-1 цього Кодексу.

Постанова судді про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови в апеляційному порядку.

( ст. 99-1 КПК України ).

Судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування — це окрема форма діяльності суду, що випливає з покладеної на нього функції захисту прав і свобод людини та здійснюється шляхом надання судом дозволу на певні процесуальні дії, пов'язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян та контроль за законністю їх проведення.

Стаття 55 Конституції України визначає: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб".

Статтями 236-1 — 236-5 КПК України встановлена можливість оскарження в суді відповідно постанови про відмову в порушенні справи та постанови про закриття справи.

Постанову прокурора, слідчого й органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому статтею 236-1 цього Кодексу.

Даними правовими новелами по суті встановлюється нове принципово важливе положення — захист прав і свобод людини належить до повноважень насамперед судової влади.

ВИСНОВОК

У процесуальній літературі існує багато думок щодо сутності і змісту приводів і підстав до порушення кримінальної справи, але я схиляюсь до думки М.В. Жогіна і Ф.М. Фаткуліна, що сутність і зміст приводів і підстав до порушення кримінальної справи полягає в тому, що:

1.) приводом слід вважати юридичні факти, що дають підстави до порушення кримінальної справи;

2.) ці юридичні факти не лише обумовлюють дану діяльність, а й визначають її результат;

3.) вони самі полягають у вказаних у кримінальному законі діях, за допомогою яких органи прокуратури, суду, слідства та дізнання отримують або виявляють відомості про злочин, що готується чи вчинений;

4.) джерелами первинних даних про злочини, що мають доказове значення при вирішенні питання про порушення кримінальної справи, можуть бути як документи де відображаються ці дії, так й інші документи, що так чи інакше потрапляють у розпорядження вказаних вище органів.10

Тому приводом до порушення кримінальної справи слід вважати передбачені законом джерела первісних відомостей про злочин, які породжують кримінально-процесуальні правовідносини та зобов'язую правоохоронні органи здійснити перевірку інформації, що міститься в них по суті.

Саме завдяки таким властивостям, наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи являється першочерговою і необхідною передумовою початку кримінального процесу і встановлення істини по справі.

Список використаної літератури:

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року -К.: Вікар, 1997.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України (за станом законодавства на 1 вересня 2003 року). - К. - 2001. - 268 с.

3. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. - К.: А.С.К., 2002. - 1056 с.

4. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України /М.М. Міхеєнко, В.П. Шибіко, А.Я. Дубинський; Відп. Ред.: В.Ф. Бойко, В.Г, Гончаренко. - 2-ге вид. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 624 с.

5. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. К.: Каннон, А.С.К., 2001.-1104с.

6. Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори. - К.: Юрінком Інтер, - 1999. - 220 с.

7. Гришин Ю.А, Окончание досудебного следствия с составлением обвинительного заключения: Проблеми й пуги реформирования. - Луганск.

8. Мариупольський Л.А., Статкує В.Ф., Тульченко В.С. Обвинительное заключениє в советском уголовном процесе. - М., 1969.

9. Арсеньев В.Д. Основы теории доказательств в советском уголовном процессе. -Иркутск, 1970.

10. П.Арсеньев В.Д., Заблоцкий Б.Г.-.Использование специальных знаний при установлений фактических обстоятельств уголовного дела Красноярск.1986.

Білоусов О.І. Проблеми теорії оцінки доказів у кримінальному судочинстві. -К., 1998.

11. Галкин В.М. Средства доказывание в уголовном процессе. -М., 1967.

12. Карнеева Л.М., Кертес Й. Источники доказательств. -М., 1985.

13. Ляш А.А. Вещественные доказательства в досудебных стадиях уголовного процесса. -К., 1991.

14. Михеєнко М.М., Молдован В.В. Шибіко В.П. Кримінально-процесуальне право. -К. , 1997.

15. Ефимичев С.П. Оформление уголовного дела. Волгоград, 1990.

16. Статкує В.Ф., Весельїй В.З. Обвинительное заключениє. - М., 1970.

1 В. М. Тертишник «Уголовный процесс» Харьков РИФ « АРСИС, ЛСД» 1997 год.

2 Шимановский В. В. « законы и обоснования уголовного дела» Л., 1987 год.

3Михайленко А. Р. « Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе» Соратов- 1975 год.

4 Белозеров Ю. Н. « Возбуждение уголовного дела» Москва- 1976 год.

5 М. М. Михеєнко, В. Т. Нор, В. П. Шибіко “ Кримінальний процес України” Київ “ Либідь” 1999 рік.

6 В. М. Тертишник “ Науково-практичний коментар до кримінально-процесуального кодексу України” Київ “ А..С. К.” 2002 рік.

7 Зеленецкий В. С. , Синько В. Д. , Белецкий А. З. « Прокурорский надзор за исполнением законов оргаЗеленецкий В. С. , Синько В. Д. , Белецкий А. З. « Прокурорский надзор за исполнением законов оргаом внутренних дел при приеме, регистрации, учете и разрешении заявлений и сообщений о преступлениях».

8 Гопанович Н. Н. « отказ в возбуждении уголовного дела» Минск-1997 год.

9 В. М. Тертишник “ Науково-практичний коментар до кримінально-процесуального кодексу України” Київ “ А..С. К.” 2002 рік.

10 Лукашевич В.З. Советский уголовний процес. – Л., 1989. – с.198.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: