Функції та класифікація адміністративних проваджень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно
Про інтерпретаційну діяльність як самостійний тип юридичної діяльності у науковій літературі йдеться в тих випадках, коли інтерпретатором юридичних розпоряджень виступає спеціально уповноважений на те орган і її результати розраховані на забезпечення потреб практики. Вона здійснюється органами державної влади, органами юстиції, органами судової влади та іншими уповноваженими органами. У теорії права виділяється автентична і неавтентична (легальна), нормативна і казуальна інтерпретаційна діяльність.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів України здійснює інтерпретаційну діяльність шляхом розроблення відомчих актів з питань практики ведення державної реєстрації прав. Таку ж діяльність сьогодні здійснює і Міністерство юстиції України, розробляючи відповідно до п. 11. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно Методичні рекомендації із застосування в практичній діяльності БТІ Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. У тих випадках, коли відомчі акти Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів набувають сили нормативних правових актів (після державної реєстрації і офіційної публікації), ми маємо справу з легальною нормативною інтерпретаційною діяльністю. Казуальне тлумачення містять методичні матеріали Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, які мають велике значення для уніфікації правозастосовної практики. У випадках, коли у правозастосовній діяльності установ юстиції по реєстрації прав виникають проблеми із застосуванням правових актів, виданих Міністерством юстиції України, яке має право вдатися до автентичного тлумачення в інформаційних листах.
За умов створення єдиної державної реєстраційної системи відповідно до Закону зазначені функції виконуватимуться центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у повному обсязі, а не тільки в обсязі, що стосується реєстрації правовстановлювальних документів, предметом яких є земельний об’єкт нерухомого майна.
Засновницький тип юридичної діяльності відрізняється своєрідністю. Залежно від характеру організаційних змін розрізняється діяльність зі створення, перетворення або ліквідації юридичних осіб, окремих структурних підрозділів державних органів, що здійснюють реєстраційну діяльність, а також з припинення їхніх окремих повноважень. За способом формування ця діяльність зводиться до призначення, дозволу, затвердження, реєстрації тощо.
У системі державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень цей тип діяльності вправі здійснювати Кабінет Міністрів України, створюючи як структурні підрозділи органів системи реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, так і органи допоміжного характеру, наприклад держателя реєстру речових прав та їх обмежень, інші організації, а також реєстраційні (кадастрові) округи — території адміністративно-територіальної одиниці (місто, район), у межах яких діє один місцевий орган державної реєстрації прав [13, ст. 2].
Координаційна діяльність властива усім державним органам. На жаль, і на практиці, і в науковій літературі цій діяльності приділяється дуже мало уваги, тоді як вона усуває паралелізм, дублювання в роботі відповідних органів та установ. Така діяльність дозволяє встановлювати доцільне та оптимальне співвідношення між діями органів в цілому та в їхніх ланках (структурних підрозділах) зокрема, повно та ефективно використовувати наявні засоби та прийоми, налагоджувати облік, обмін отриманими результатами та інформацією, ліквідовувати значне розпилення сил, скорочувати матеріальні, трудові та інші витрати при вирішенні однотипних справ.
Координаційну діяльність можна класифікувати за ознаками суб’єктів, за сферою застосування та за іншими класифікаційними ознаками. Не викликає сумнівів, що координації потребує будь-який тип (вид) юридичної діяльності: правотворча, правозастосовна, контрольна та ін. Така діяльність відіграє системоутворюючу роль серед інших видів юридичної діяльності.
Сутність правоконкретизуючої діяльності полягає в переведенні правових приписів, процесів та інших явищ з більш високого рівня узагальнення на більш низький рівень. Об’єктом конкретизації можуть бути норми права, окремі їх частини, акти тлумачення правовідносин чи окремих елементів правовідносин (наприклад, суб’єктивне право чи юридичні обов’язки) або інші правові феномени. Тому конкретизація може бути правотворчою, правозастосовчою або інтерпретаційною.
Правоконкретизируюча діяльність може бути автентичною і легальною, загальнонормативною та індивідуальною, первинною чи похідною. Легальною загальнонормативною правоконкретизируючою діяльністю є діяльність Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів України з розроблення відомчих нормативно-правових актів, в яких основні (первинні) норми, що містяться в ЦК України та ЗК України, перетворюються в конкретизуючі (похідні) норми, за якими здійснюється провадження.
Правозастосовча діяльність дозволяє загальні нормативно-правові приписи на основі конкретних соціальних фактів перетворити в індивідуально-владні волевиявлення і перетворювати їх в реальні дії та вчинки людей. Будучи самостійним типом, дана діяльність охоплює оперативно-виконавчу та правоохоронну (юрисдикційну) діяльність. У свою чергу, перша поділяється на реєстраційно-посвідчувальну, правонадільну та заохочувальну, а друга — на правозабезпечувальну, превентивну, каральну, правовідновлювальну та компенсаційну діяльність.
Правозастосовну діяльність у системі державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюють, як ми зазначали вище, два органи: стосовно неземельних об’єктів — БТІ, стосовно земельних ділянок — органи земельних ресурсів. Реєстраційні органи в частині реєстрації речових прав здійснюють правозастосовну діяльність, а в частині призначення на посаду реєстраторів — правонадільну.
Контрольна діяльність здійснюється різними органами, що дозволяє виділити судовий, прокурорський контроль (нагляд), контрольну діяльність органів державної влади. Контрольну діяльність, керуючись організаційною взаємодією контролюючого та підконтрольного органу, слід розрізняти, як відомчу, міжвідомчу і надвідомчу. Контроль може бути загальним, спеціалізованим, попереднім, поточним, послідовним тощо.
Спеціалізований відомчий контроль за діяльністю реєстраційних органів, що здійснюють реєстрацію речових прав на неземельне нерухоме майно здійснює Мін’юст України. Спеціалізований відомчий контроль за діяльністю реєстраційних органів, що здійснюють реєстрацію речових прав на земельні ділянки, здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів України.
Загальний надвідомчий контроль здійснює прокуратура. Формою надвідомчого контролю за реєстраційними органами слід вважати також і діяльність органів правосуддя в процесі розгляду справ, пов’язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
С. С. Алексєєв зазначає, що розподіл правових відносин на регулятивні та охоронні відповідає двом напрямкам впливу права на суспільне життя — безпосередньо регулятивному та охоронному, та двом однопорядковим різновидам юридичних норм. До регулятивних він відносить більшість цивільних, трудових, сімейних та інших правових відносин, котрі складаються з встановлених для осіб юридичних прав та обов’язків. Охоронні правові відносини мають змістом застосування до правопорушника засобів державного примусу, санкцій. Вони зустрічаються переважно у кримінальному та адміністративному праві і пов’язані з юридичною відповідальністю [8, с. 67].
М. І. Матузов та О. В. Малько до регулятивних правовідносин відносять правові відносини, що виникають з правомірних дій суб’єктів, до охоронних — такі, що виникають з протиправних дій і пов’язані із застосуванням державного примусу [9, с. 477].
Такої ж точки зору щодо цього питання дотримується Л. С. Явич, котрий регулятивні правові відносини називає правовстановлювальними, тому що тут йдеться про нормальний процес реалізації об’єктивного та суб’єктивного права, про відповідне виконання юридичних обов’язків. Охоронні правові відносини спрямовані на здійснення юридичної відповідальності, або на поновлення порушеного правопорядку, на охорону суб’єктивних прав, на застосування санкцій норм права. Такі правові відносини пов’язані, на думку вченого, з правовою патологією [21, с. 219].
Класифікація юридичної діяльності можлива і на інших підставах. Наприклад, можна виділити її типи, які здійснюються переважно колективними чи індивідуальними суб’єктами. Колективним суб’єктом слід вважати БТІ як орган (як юридичну особу) чи територіальний орган земельних ресурсів, а індивідуальним суб’єктом — реєстраторів речових прав.
Для тих чи інших органів та посадових осіб юридична діяльність може бути постійною чи тимчасовою, основною чи допоміжною тощо [19, с. 190]. Як для БТІ, так і для органів земельних ресурсів юридична діяльність є допоміжною, а з огляду на чинне Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно юридична діяльність з реєстрації речових прав на неземельне нерухоме майно для БТІ є тимчасовою діяльністю. Що ж стосується реєстраторів, то така діяльність є для них основною.
Залежно від характеру здійснюваних дій юридична діяльність може носити повідомлювальний чи дозвільний характер. Діяльність, що носить повідомлювальний характер, як правило, регламентується окремими правовими приписами. У цьому випадку заінтересованій особі достатньо звернутися до державного органу або до уповноваженої особи цього органу, щоб нею були здійснені заявлені юридичні дії. При цьому необхідно дотримуватись певних нескладних формальних вимог, які поставлені до оформлення заяви та необхідних інших документів. Ймовірність відмови при дотриманні цих вимог є невеликою. Діяльність, врегульована, як правило, спеціальними процесуальними інститутами або процесуальними галузями права, має інший характер — дозвільний.
Вивчення діяльності органів у системі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень через свою багатогранність дозволяє проаналізувати різні види юридичної діяльності. На думку автора дисертаційного дослідження, науковий інтерес становить вивчення юридичної діяльності кожного з видів органів у системі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень: органів земельних ресурсів, як центрального, так і місцевих, а також районних, міжрайонних, міських та міжміських бюро технічної інвентаризації, які за нині діючими нормами здійснюють реєстрацію неземельних об’єктів нерухомості.
Розглянувши юридичну діяльність органів у системі державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень, слід конкретизувати наші уявлення про суб’єктів досліджуваної діяльності. Дослідження було б неповним, якщо б ми обмежувались дослідженням правового становища органів. З метою дотримання наукової точності та практичної значущості необхідно розглядати також правове становище посадових осіб реєстраційних органів — реєстраторів речових прав як органів земельних ресурсів, так і БТІ.
Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін: постанова Кабінету Міністрів України від 25 груд. 1996 р. № 1548: за станом на 2 квіт. 2009 р. // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : URL : zakon.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi?nreg=1548—96—%EF.
Про державну контрольну-ревізійну службу в Україні: закон України: за станом на 25 трав. 2008 р. // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: URL : zakon.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi?nreg=2939—12.
Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень: закон України № 1952—IV // ВВР. — 2004 . — № 51. — Ст. 53).
Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців: закон України: за станом на 20 лют. 2009 р. // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: URL: zakon.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi?nreg=755—15.
Про затвердження Збірника норм часу на роботи та послуги, що виконуються бюро технічної інвентаризації України: наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 21 листоп. 2003 р. № 198: за станом на 20 жовт. 2005 р. // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : URL : zakon.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi?nreg=z1235—05.
Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації: постанова Кабінету Міністрів України від 14 квіт. 1997 р. № 348: За станом на 1 січ. 2009 р. // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : URL : zakon.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi?nreg=348—97—%EF.
Про затвердження Положення про покращання роботи з депутатськими запитами і зверненнями: розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 квіт. 2003 р. № 216—р (Розпорядження втратило чинність на підставі Розпорядження КМ N 51—р від 03 берез. 2005 р.) // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : URL : zakon.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi?nreg=216—2003—%F0.
Про затвердження Примірної інструкції з діловодства: постанова Кабінету Міністрів України від 17 жов. 1997 р. № 1153: за станом на 9 квіт. 2009 р. // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : URL : zakon.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi?nreg= 1153—97—%EF.
Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно: наказ Міністерства юстиції України від 07 лют. 2002 р. №7/5: за станом на 6 лют. 2009 р. // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України-. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: URL: zakon.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi?nreg=z0157—02.
Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель: наказ Державного комітету по земельних ресурсах України від 2 лип. 2003 р. № 174: за станом на 27 черв. 2007 р. // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс] — Режим доступу: URL: zakon.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi?nreg=z0641—03.
Про звернення громадян: закон України: за станом на 9 лют. 2005 р. // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: URL : zakon.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi?nreg=393%2F96—%E2%F0.
Про інформацію: закон України: за станом на 23 черв. 2005 р. // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : URL : zakon.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi?nreg= 2657—12.
Про мови в Українській РСР: закон Української РСР // Відомості Верховної Ради. —1989. — № 45. — Ст. 631.
Про невідкладні заходи з удосконалення організації прийому громадян органами державної влади, органами місцевого самоврядування та посадовими і службовими особами цих органів: Указ Президента України від 14 квітня 2004 р. № 434 (втратив чинність 7 лют. 2008 р.) // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : URL : zakon.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi?nreg=434%2F 2004.
Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування: Указ Президента України від 7 лютого 2007 р. № 109: за станом на 7 лют. 2008 р. // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : URL : zakon1.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi?nreg=109%2F2008.
Про прокуратуру: закон України: за станом на 25 верес. 2008 р. // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : URL : zakon.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi?nreg=1789—12.
Про статус депутатів місцевих рад: закон України: за станом на 16 січ. 2009 р. // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: URL : zakon.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi? nreg= 93—15.
Про статус народного депутата: закон України: за станом на 31 січ. 2009 р. // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: URL : zakon.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi?nreg= 2790—12.
Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру: постанова Кабінету Міністрів України від 17 лип. 2003 р. № 1088: за станом на 23 лют. 2009 р. // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: URL : zakon.rada.gov/cgi—bin/laws/main.cgi?nreg=z0408—03.
Про шляхи удосконалення нормативно-правової бази та результативність діяльності бюро технічної інвентаризації України за 2003 — 2004 роки: рішення № 48 колегії Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 11 листоп. 2004 р. // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : URL : .
Проект Вотчинного устава с объяснительной к нему запиской. Спб., 1893г. — [цит. по: Дмитриев А. В. От "укрепления прав" до государственной регистрации прав на недвижимое имущество: опыт России]. // Законодательство. — Июль 2000 г. —№ 7.
Протасов В. Н. Юридическая процедура / В. Н. Протасов. — М. : Юрид. лит., 1991. — 79 с.
Пухтецька А. Європейські погляди на принцип верховенства права / А. Пухтецька // Правовий тиждень . — № 19 (92) . — 6 трав. 2008 р.
Рекомендації "круглого столу" на тему: "Концептуальні засади ведення державного земельного кадастру в Україні", що відбувся 8 вересня 2006 року в Держкомземі України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: URL: dzk.gov/control/main/uk/publish/ article/157431. — Назва з екрану.
Размещено на