Xreferat.com » Топики по английскому языку » Интегралы, дифуры, матрицы

Интегралы, дифуры, матрицы

в будь-якому її d-околі знайдуться точки, що не належать області. Множина межових точок наз. межею області.

Область об’єднана зі своєю межею називається замкненою областю.

Множина опукла, якщо будь-які точки множини можна зв’язати відрізком.

2. Означення ф-ії багатьох змінних

Якщо кожній точці Р(х1, х2,..., хn) множини D n-вимірного простору поставлено у відповідність з деяким законом одне і тільки одне число z Î E Ì R, то кажуть, що в області D Ì Rn задано функцію n незалежних змінних z=f(x1, x2,…, xn). При цьому D називають областю ф-ії, Е- областю значень ф-ії.

3. Способи завдання ф-ії

Ф-ію двох змінних можна зобразити:

аналітично (у вигляді формули)

таблично (у вигляді таблиці)

графічно

Лінією рівня наз. множина всіх точок площини, в яких ф-ія z=f(x;y) набуває однакових значень.

Рівняння ліній рівня записують у вигляді f(x;y)=C.

4. Границя ф-ії двох змінних

Число В називається границею ф-ії z=f(x;y) при хàx0, yày0, якщо для будь-якого e>0 існує число d>0 таке, що при виконанні нерівності 0<(x-x0)2+(y-y0)2<d2 виконується нерівність |f(x;y)-B|<e і позначається:

Интегралы, дифуры, матрицы

Зауваження: Для ф-ії багатьох змінних справедливі теореми про границю суми, добутку чи частки, які аналогічні відповідним теоремам для ф-ії однієї незалежної змінної.

5. Неперервність ф-ії двох змінних

Ф-ія z=f(x;y) називається неперервною в точці P0(x0;y0), якщо Интегралы, дифуры, матрицы

Ф-ія називається неперервною в області (замкненій чи відкритій), якщо вона неперервна в кожній точці цієї області.

Теорема: Нехай на множині D визначена складна ф-ія z=f(x;y), де x=x(u;v), y=y(u;v) і нехай ф-ії x=x(u;v),  y=y(u;v) неперервні в точці (u0;v0), а ф-ія f(x;y) неперервна в точці (х0;у0), де x0=x(u0;v0), y0=y(u0;v0). Тоді складна ф-ія z=f(x(u;v);y(u;v)) неперервна в точці (u0;v0).

6. Властивості неперервної ф-ії двох змінних

Теорема. Якщо ф-ія неперервна в точці, то вона обмежена деяким околом цієї точки.

Теорема. Якщо ф-ії f(x;y) та g(x;y) неперервні в точці (x0;y0), то в цій точці будуть неперервними f(x;y)±g(x;y), f(x;y)×g(x;y), f(x;y)/g(x;y) при g(x0;y0)¹0

Теорема. Якщо ф-ія неперервна на замкнутій множині, то вона обмежена на цій площині.

Теорема. Якщо ф-ія неперервна на замкнутій обмеженій множині, то серед її значень є як найменші, так і найбільші.

Теорема. (про нуль неперервної ф-ії): Нехай ф-ія неперервна на зв’язній множині D і приймає у двох точках А і В цієї множини значення різних знаків. тоді у множині D знайдеться така точка, що в ній ф-ія обертається в нуль.

Теорема. (про проміжне значення): Нехай ф-ія f(x;y) неперервна на зв'язаній множині D і у двох будь-яких точках А та В цієї множини вона приймає будь-яке значення m, яке лежить між f(A) і (B), тобто існує така точка cÎD, що f(c)=m.

ДИФЕРЕНЦІЙОВНІСТЬ  Ф-ІЇ  ДВОХ  ЗМІННИХ

1. Частковий та повний прирости ф-ії двох змінних.

Різницею Интегралы, дифуры, матрицыназивають повним приростом ф-ії Интегралы, дифуры, матрицыпри переході від точки (х0;у0) до точки Интегралы, дифуры, матрицыі позначають Dz. РізницюИнтегралы, дифуры, матрицыназивають Частковим приростом по х, а різницю Интегралы, дифуры, матрицы- частковим приростом по у.

Аналогічно визначаються прирости ф-ії більш ніж двох змінних.

2. Диференційовність ф-ії двох змінних

Ф-ія Интегралы, дифуры, матрицыназивається диференційовною у точці (х0;у0), якщо її повний приріст Dz можливо подати у вигляді: Интегралы, дифуры, матрицы, де А, В – числа, a, b – нескінченно малі при Dxà0, Dyà0.

Головна лінійна структура приросту ф-ії, тобто АDх+ВDу називається повним диференціалом ф-ії (першим диференціалом) f(x;y) в точці x0, y0 і позначається dz:  Интегралы, дифуры, матрицы

Теорема: Якщо ф-ія z=f(x;y) диференційовна в точці (x0,y0), тоді існують  границі:

Интегралы, дифуры, матрицы

Означення: Нехай ф-ія z=f(x;y) визначена в точці (х0;у0) і в її деякому околу. Якщо існує Интегралы, дифуры, матрицы, то вона називається частинною похідною по х (по у) функції в точці (х0;у0) і позначається Интегралы, дифуры, матрицы або Интегралы, дифуры, матрицы.

3. Достатня умова диференційовності ф-ії двох змінних у точці

Існування частинних похідних – необхідна, ала не достатня умова диференційовності ф-ії двох змінних в точці.

Теорема: Якщо ф-ія  z=f(x;y) в деякому околу точки (х0;у0) має неперервні частинні похідні, то вона диференційовна в точці (х0;у0).

4. Диференціювання складної ф-ії

Теорема: Нехай на множині D визначена складна ф-ія z=f(u;v), де u=u(x;y), v=v(x;y) і нехай ф-ії u(x;y), v(x;y) мають у деякому околу точки (х0;у0)ÎD неперервні частинні похідні, а ф-ія z=f(u;v) має неперервні частинні похідні в деякому околу точки (u0;v0), де u0=u(x0;y0), v0=v(x0;y0). Тоді складна ф-ія z=f(u(x,y);v(x,y)) диференційовна в точці (х0;у0), причому

Интегралы, дифуры, матрицы    Интегралы, дифуры, матрицы

5. Похідна за напрямом. Градієнт

Означення: Нехай ф-ія z=f(x;y) визначесна в деякому околі точки P0=(x0;y0); l деякий промінь з початком в точці P0=(x0;y0); P=(x;y) – точка на цьому промені, яка належить околу, що розглядається, – околу точки P0=(x0;y0); Dl – довжина відрізка P0Р. Границя Интегралы, дифуры, матрицы, якщо вона існує, називається похідною ф-ії z=f(x;y) за напрямом Интегралы, дифуры, матрицыв точці Р0 і позначається Интегралы, дифуры, матрицы

В частинному випадку, Интегралы, дифуры, матрицыє похідна ф-ії z=f(x;y) за доданим напрямом осі Ох , а Интегралы, дифуры, матрицы– за напрямом осі Оу.

Похідна за напрямом Интегралы, дифуры, матрицыхарактеризує швидкість зміни ф-ії z=f(x;y) в точці P0=(x0;y0) за напрямом Интегралы, дифуры, матрицы.

Теорема: Якщо ф-ія z=f(x;y) має в точці P0=(x0;y0) неперервні частинні похідні, тоді в цій точці існує неперервна похідна Интегралы, дифуры, матрицыза будь-яким напрямом Интегралы, дифуры, матрицы причому Интегралы, дифуры, матрицыде Интегралы, дифуры, матрицы – значення частинний похідних в точці P0=(x0;y0).

Означення: Вектор з координатами Интегралы, дифуры, матрицы, який  характеризує напрям максимального зростання ф-ії z=f(x;y) в точці P0=(x0;y0)

6. Частинні похідні і повні диференціали вищих порядків

Означення: Диференціалом другого порядку від ф-ії z=f(x;y) називається диференціал від її повного диференціалу, тобто d2z=d(dz). Аналогічно визначають диференціали третього і вищого порядків.

Теорема: Якщо ф-ія z=f(x;y) визначена в області D, в цій області існують перші похідні Интегралы, дифуры, матрицыі Интегралы, дифуры, матрицы, другі змішані похідніИнтегралы, дифуры, матрицыіИнтегралы, дифуры, матрицыі  похідні іИнтегралы, дифуры, матрицыяк ф-ії від х і у неперервні в точці (х0;у0), тоді в цій точці Интегралы, дифуры, матрицы

7. Похідна неявної ф-ії

Якщо існує неперервна ф-ія однієї змінної y=f(x) така, що відповідні пари (x;y) задовольняють умову F(x;y), тоді ця цмова називається неявною формою ф-ії f(x), сама ф-ія f(x) називається неявною ф-ією, яка задовольняє умову F(x;y)=0.

Припустимо, що неперервна ф-ія y=f(x) задана в неявній формі F(x;y)=0 і що Интегралы, дифуры, матрицы. Похідна Интегралы, дифуры, матрицызнаходиться за формулою:

Интегралы, дифуры, матрицы

Аналогічно частинні похідні ф-ії двох незалежних змінних z=f(x;y), яка задана за допомогою рівняння F(x;y;z)=0 де F(x;y;z) – диференційовна ф-ія змінних x,y,z, можуть бути обчислені за формулами:

Интегралы, дифуры, матрицы за умови, що Интегралы, дифуры, матрицы

8. Формула Тейлора для ф-ії двох змінних

Розглянемо ф-ію двох змінних z=f(x;y). Припустимо, що в околу заданої точки (x0;y0) ця ф-ія має неперервні похідні всіх порядків, до n+1 включно. Надамо x0 і y0 деякі прирости Dx і Dy так, щоб прямолінійний відрізок, який з’єднує точки (x0;y0) і (x0+Dx;y0+Dy), не вийшов за межі околу, що розглядається. Тоді формула Тейлора: Интегралы, дифуры, матрицы

___

ДЩСЛІДЖЕННЯ  Ф-ІЇ  ДВОХ  ЗМІННИХ

1. Екстремум ф-ії двох змінних

Означення: Нехай ф-ія z=f(x;y) визначена в деякому околі точки (x0;y0) і неперервна в цій точці. Якщо для всіх точок (x;y) цього околу виконується нерівність Интегралы, дифуры, матрицы, тоді ця точка (x0;y0) називається точкою максимуму (мінімуму) ф-ії z=f(x;y).

Точки максимуму і мінімуму наз. точками екстремуму.

Теорема (необхідна умова екстремуму): Якщо ф-ія z=f(x;y) має екстремум в точці (x0;y0), тоді в цій точці частинні похідні Интегралы, дифуры, матрицыіИнтегралы, дифуры, матрицыабо дорівнюють нулю, або хоча б одна з них не існує.

Теорема (достатня умова екстремуму): Нехай ф-ія має екстремум у точці (x0;y0), неперервні частинні похідні першого і другого порядку, причомуИнтегралы, дифуры, матрицыта Интегралы, дифуры, матрицыа також Интегралы, дифуры, матрицы Интегралы, дифуры, матрицы Интегралы, дифуры, матрицы. Якщо:

AC-B2>0 і A<0 тоді (x0;y0) точка максимуму

AC-B2>0 і A>0 тоді точка мінімуму

AC-B2<0 екстремуму немає

AC-B2=0

2. Умовний екстремум для ф-ії двох змінних

Нехай на відкритій множині D Ì R2 задано ф-ії u=f(x;y), v=j(x;y) і Е – множина точок, що задовольняють рівняння: Интегралы, дифуры, матрицы

Означення: Рівняння Интегралы, дифуры, матрицыназивають рівнянням зв’язку, точку (x0;y0)ÎЕ називають точкою умовного строгого максимуму ф-ії u=f(x;y) при обмеженнях рівняння.

Точки умовного максимуму та мінімуму називають точками умовного екстремуму. Умовний екстремум інколи називають відносним екстремумом.

3. Прямий метод знаходження точок умовного екстремуму (метод виключення)

Якщо рівняння зв’язку j(x;y)=0 можна розв’язати відносно змінної y, наприклад, y=j1(x), тоді дослідження ф-ії y=f(x;y) на умовний екстремум зводиться до дослідження на звичайний (безумовний) екстремум ф-ії однієї змінної: Интегралы, дифуры, матрицы

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ

1. Вводні означення

Означення: Дифуром називається рівняння, яку містить шукану похідну ф-ії. Найбільший порядок похідних називається порядком диф.рівняння.

Означення матрець, типи матрець.

Означення: Матрицею називається прямокутна таблиця чисел, яка має m рядків і n стовпчиків. Їх позначають великими літерами A,B,C і т.д.

Типи матрець:

Квадратна матриця, в якої елементи головної діагоналі дорівнюють одиниці, а всі інші нулю називається одиничною матрецею.

Якщо всі елементи матриці, що знаходяться по один бік від головної діагоналі, дорівнюють нулю, то матриця назівається трикутною.

Якщо візначник відмінний від нуля, то матриця називається неособливою або невиродженою.

Якщо визначник дорівнює нулю, то матриця особліва або вироджена.

Дії над матрицями.

Сумою матрець одного порядку Интегралы, дифуры, матрицы і Интегралы, дифуры, матрицы називається матриця C=A+B; Интегралы, дифуры, матрицы  будь-який елемент, який дорівнює сумі відповідних елементів матриць A і B: Интегралы, дифуры, матрицы.

 Добуток матриці Интегралы, дифуры, матрицы на деяке число a називається така матриця С , кожен елемент якої Интегралы, дифуры, матрицы одержується множенням відповідних елементів матриці A на a, Интегралы, дифуры, матрицыИнтегралы, дифуры, матрицы

Суми матрець і добутку матрець виконуються рівності:

A+B=B+A; 2. aA=Aa 3. a(A+B)=aA+aB 4. (a+b)A=aA+bA 5. a(bA)=(ab)A

Визначники першого, другого та третього порядку.

Визначником другого порядку називається вираз вигляду:

Интегралы, дифуры, матрицы

Визначником третього порядку називається вираз вигляду:

Интегралы, дифуры, матрицы

Властивоті визначника.

Властивість 1: Визначник не змінюється при транспортуванні.

Властивість 2: Якщо один із рядків визначника складається з нулів, то такий визначник дорівнює нулю.

Властивість 3: Якщо поміняти місцями будь-які два рядки визначника, то йго знак змінюється на протилежний.

Властивість 4: Визначник, який має два однакові рядки, дорівнює нулю.

Властивість 5: Якщо елементи будь-якого рядка визначника помножити на стале число С, то і визначник помножиться на С.

Властивість 6: Визначник, який має два пропорційні рядки, дорівнює нулю.

Властивість 7: Якщо всі елементи будь якого рядка визначника можна подати у вигляді суми двох доданків, то визначник бкде дорівнювати сумі двох визначників, у яких елементами цього рядка будуть відповідно перший доданок в першому визначнику і другий доданок в другому визначнику.

Властивість 8: Визначник не змінюється, якщо до елементів будь-якого рядка додати відповідні елементи будь-якого іншого рядка, попередньо помножені не деяке число.

Мінори та алгебраїчні доповнення. Визначник n-ого порядку.

Мінором k-того порядку k є [1; n-1] називається визначник утворений з елементів, які стоять на перетені будь-яких k рядків і k товпчиків визначника.

Алгебраїчним доповненням до мінора k-того порядку є доповнювальний мінор (n-k)-того порядку,  взятий із знаком Интегралы, дифуры, матрицы, де Интегралы, дифуры, матрицы 

Якщо Интегралы, дифуры, матрицы  - сума номерів і стовпчиків -  парна, то знак “+”, якщо не парна, то знак “-“.

Означення: Визначником n–ого порядку називається число, яке дорівнює алгебраїчній сумі добутків елементів будь-якого рядка, або стовпчика на відповідні їм  алгебраїчні доповнення.

Правило Крамера.

Якщо головний визначник, Интегралы, дифуры, матрицы складений з коефіцієнтів при невідомих, системи n-лінійних рівнянь з n-невідомими відмінний від нуля, то така система рівнянь має єдиний розв’язок (сумісна і визначена), який знаходиться за формулами:

Интегралы, дифуры, матрицы, Интегралы, дифуры, матрицы, ...,Интегралы, дифуры, матрицы.

де Интегралы, дифуры, матрицы -головний визначник, який складається з коефіцієнтів при невідомих у лівій частині системи.

Интегралы, дифуры, матрицы-визначник, який одержується шляхом заміни j-го стовпчика в головному визначник на стовпчик вільних членів.

Оберненна матриця.

Матриця Интегралы, дифуры, матрицы називається оберненною матрицею для квадратної, невиродженної А, якщо виконується співвідношення: Интегралы, дифуры, матрицы.

Оберенні матриці існують для квадратних

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: