Високошвидкісні локальні мережі
Керуючі вузли мережі.
В наш час тільки в небагатьох локальних мережах в управління знаходиться знаходиться в одному вузлі. Однак з зростанням значення мереж, основне на цифрових телефоних комутаторах, ситуація може змінитися: комутатор буде функціюнувати як центральна комутаційна станція. Однак така станція не буде здійснювати функції мережевого чи зв'язкового контролера звичайної обчислювальної мережі. Комутатори, як правило, дозволяють використовувати мережу без обмежень всім іншим її пристроям. Більш новий цифровий комутатор буде робити як пристрій маршрутізації і комутації з додатковими сервісними можливостями, які предоставляються всім використовувачам.
Розширення області примінення. Локальні мережі розроблялися для задоволення визначених вимог науково-дослідницьких організацій. На протязі 70-х років в обчислювальній техніці відбулося зміщення від одиночної високопродуктивної машини яка доступна всім використовувачам, які знаходяться у безпосередній близкості від неї, до розподіленої обробки і використовуванню обчислювальних мереж. Коли з'єднати один з одним пристрої,які зроблені на базі мікропроцесорів, то можна досягти переваг, о яких ми згадували раніше в зв'зку з розподіленням обчислювальними системами. така система більш переважна з зрівнянням з окремими пристроями ,особливо в збереженні обробки інформації. На рис.1.1 показана типова установча система,в якій різні уневерсальні робочі станції використовують один високошвидкисний файловий накопичувач і зв'язані з ним процедури управління файлами.
В мережі, крім того, є кілька спеціальних пристроїв, які дуже дорогі, щоб закріпляти за окремими робочими станціями.
![]() |
||
![]() |
Установча мережа
Топологія мереж. Топологія мереж визначається розміщенням вузлів і з'єднань між ними. Вузли можуть бути з'їднані в мережу слідуючими способами.
Зіркоподібна (радіальна) структура. Організується центральний вузол, до якого, або через який посилаються всі повідомлення.
Зіркоподібна мережа
Зіркоподібна мережа відома як типова обчислювальна (рис.) в якій в центрі зірки розташована обчислювальна машина, яка обробляє інформацію, яка передається перефирійними пристроями, як телефонна система, в якій центральний вузол представляє собою комутатор, який з'єднує різних використовувачей мережі рис.
![]()
![]()
![]() |
|
з’єднання в середині центрального вузла |
| термінали або інші пристрої |
![]()
![]()
![]()
Зіркоподібні мережі мають такі переваги:
Ідеальний для ситуації, яка потребує доступ багатьох абонентів до одного обсуговуємого центра.
на різних радіальних напряках можуть використовуватись різноманітні канали і швидкості передачі; кожний радіальний напрямок незалежний від інших забезпечує високий рівень захисту доступу до даних; спрощені процеси знаходження і виправлення помилок; адресація проста і контролюється центром; допускає інтеграцію передачі даних.
Але такі мережі мають такі недоліки:
залежність від надійності центрального вузла; складна технологія, яка використана в центральному вузлі,-звідси висока собівартість;
в центральному вузлі для управління лініями потрібні порти (логічні крапки вводу-виводу);
перекладка кабелів збільшує ціну для розвитку мережі; інтенсивність потоків даних менша ніж в кільцевій або шинній топологію, так як потребує їх обробку в центральному вузлі.
Розділ 3
Обгрунтування вибору стандарту взаємодії комп’ютерів у мережі , мережного устаткування, методів доступу й захисту інформації в мережі.
Взаємодія в моїй мережі йде за стандартом OSI, тому кожний комп’ютер буде взаємодіяти з іншим. Мережне устаткування буде таке:
Комутатор D-link на 48 портів(з апаратним брандмауером для захисту мережі від вірусних атак);
Мережеві адаптери вбудовані в материнські плати комп’ютерів Gigabit Ethernet;
Wifi (точка доступу) D-link, який працює за стандартом 802.11n;
Сервер – зазвичай я ставлю звичайний двоядерний комп’ютер для виконання серверних робіт.
Модель взаємодії відкритих систем ISO/OSI
Отже, хай додаток поводиться із запитом до прикладного рівня, наприклад до файлової служби. На підставі цього запиту програмне забезпечення прикладного рівня формує повідомлення стандартного формату. Звичайне повідомлення складається із заголовка і поля даних. Заголовок містить службову інформацію, яку необхідно передати через мережу прикладному рівню машини-адресата, аби повідомити його, яку роботу треба виконати. У нашому випадку заголовок, вочевидь, повинен містити інформацію про місце знаходження файлу і про типа операції, яку необхідно над ним виконати. Поле даних повідомлення може бути порожнім або містити які-небудь дані, наприклад ті, які необхідно записати у видалений файл. Але для того, щоб доставити цю інформацію за призначенням, належить вирішити ще багато завдань, відповідальність за яких несуть рівні, що пролягають нижче.
Після формування повідомлення прикладний рівень направляє його вниз по стеку показному рівню. Протокол показного рівня на підставі інформації, отриманої із заголовка прикладного рівня, виконує необхідні дії і додає до повідомлення власну службову інформацію - заголовок показного рівня, в якому містяться вказівки для протоколу показного рівня машини-адресата. Отримане в результаті повідомлення передається вниз сеансовому рівню, який у свою чергу додає свій заголовок, і так далі (Деякі реалізації протоколів поміщають службову інформацію не лише на початку повідомлення у вигляді заголовка, але і в кінці, у вигляді так званого "кінцевика".) Нарешті, повідомлення досягає нижнього, фізичного рівня, який власне і передає його по лініях зв'язку машині-адресатові. До цього моменту повідомлення "обростає" заголовками всіх рівнів
Розділ 4
Вибір мережного програмного забезпечення, визначення способу з’єднання з Інтернетом. Інтерфейсні вимоги й протоколи комп’ютерної мережі.
На сервер ставлю Ubuntu Linux з пакетами для сервера. Ставлю програму для віртуалізації Virtual box, а вже на віртуальній машині ставлю Windows 2008 Server з базою даних Access. Також ставлю антивірус Avast Professional.
На робочі станції ставлю Windows Vista Buisnes. Програми: Acronis True Image, Microsoft Office 2007, Opera, Avast Antivirus Professional.
З’єднання з інтернетом буде здійснюватись на вимогу працівника, без необхідності інтернет буде відключений на сервері. Інтернет з’єднання буде подаватись на комутатор і подаватись по мережі Ethernet. Wifi буде подаватись постійно у відкритому режимі по всьому офісу і буде блокуватись стінами, для запобігання безплатних користувачів поза межами офісу.
Розділ 5
Визначення нумерації мережі й її вузлів. Обгрунтування використання IP-адрес окремих складових частин комп’ютерної мережі.
Для нумерації вузлів моєї мережі я вибрав стандартну адресацію 192.168.х.х, тому що в мережі буде знаходитись Wifi точка доступу, яка працює в діапазоні цієї IP адреси. По замовчанню на точці доступу буде адреса 192.168.1.1, далі ставимо поступово на кожну машину послідовну адресу: 192.168.1.2, 192.168.1.3, 192.168.1.4 і т.д.
Розділ 6
Техніко - економічна оцінка ефективності розробленої комп’ютерної мережі.
| Кількість | Назва | Опис | Ціна (грн.) | Ціна (у.о.) |
| 26 | GRAND Average CD115 |
Персональный компьютер GRAND Average CD115 Core 2 Duo E2180 2.0 Ghz/ 945GС/ DDR II 1024MB PC2-5300 (667MHz )/ SATA 250 GB/ DVD+-RW/ кардридер |
2255 грн. | |
| 26 | Клавиатура CHICONY KU-0420 Multimedia, USB, black/silver |
Интерфейс подключения USB Количество клавиш 121+17 Количество дополнительных клавиш 17 |
88.55 | 11.5 |
| 26 | Мышка CHICONY MS-0718 Rubber USB Black/Silver |
Кол-во кнопок: 2 + кнопка-колесо Разрешение: 1000 dpi Интерфейс: USB |
53.9 | 7 |
| 2 | МФУ Samsung SCX-4200 (принтер/копир/сканер) |
Интерфейс USB 2.0, Ethernet 10/100 Base TX (внешн): модель ML-00ND Скорость монохромного копирования (изображение) 18 Скорость монохроной печати (изображение) 18 Вес 10,4 кг Габариты (ШхВхГ), [мм] 409х362х232 Максимальное разрешение (dpi) 600*600dpi |
1093.4 | 142 |
| 1 | Коммутатор Switch D-link DES-1252 w/48ports | Управляемый коммутатор с 48 портами 10/ 100Base-TX + 2 портами 1000Base-T + 2 комбо-портами 1000Base-T/ Mini GBIC (SFP) | 2703 грн. | |
| 1 | Точка доступа D-Link DWL-G700AP 802.11g Wireless 54Mbps" | AirPlus G высокоскоростная 2.4ГГц (802.11g) точка доступа стандарта 802.11g, до 54 Мбит/ с http:/ / mypc/ shop/ product_info.php? products_id=1892 | 365.5 грн. | |
| 100 m | Кабель UTP RJ-45 кат.5е 100м Tons (UPC-5004E/SO)" | 221 грн | ||
| 60 | Коннектор UTP RJ-45 екран | 2.125 грн=127,5грн | ||
| 26 | ViewSonic Optiquest Q19wb (Монітор) |
Тип экрана ЖК Диагональ экрана, дюйм 19 Формат изображения 16:10 Тип ЖК-матрицы TN+Film Разрешение/частота, Гц 1440x900 Время реакции мс 5 |
1199.97 1 | 140.02 |
| Сума | 99136.72 грн |
Розділ 7
Визначення та обгрунтування можливості подальшого розвитку мережі.
Так як у мене в мережі встановлено 26 робочих станцій, а на мережевому концентраторі (switch) є 48 портів, то я можу додати в свою мережу ще 22 комп’ютери або докупити ще 1 аналогічний концентратор на 48 портів і в мене буде можливість встановити мережу на 48+48-2-1=93 комп’ютери. (48 – кількість портів на свічі, 2 порти для об’єднання свічів, 1 – точка доступу).
Висновки: Я спроектував комп’ютерну мережу для фірми розміром 26 робочих станцій і 2 принтери. Встановив у мережі сервер з базою даних Access. Організував спільний доступ, а також створив спільний архів на сервері. Встановив точку доступу для ноутбуків і організував обмежений доступ до інтернету з почасовим входом до мережі.
Використані програми:
При написанні курсової роботи я користувався таким програмним забезпеченням:
1.Adobe Photoshop CS 3
2.GIMP
3.Paint.NET
4.Word 2007
5.Opera
Список литературы
Cisco
Кулаков Ю.А., Луцкий Г.М. Компьютерные сети.– К.:Юниор, 1998.–384с
Администратор сетевой операционной системы NetWare v.3.11.– К.:АО "Квазар–Микро", 1994.–191с.
Баня Е.Н. Компьютерные сети.– К.:СВІТ, 1999.–112с.
Буров Є. Комп’ютерні мережі.– Львів:БаК, 1999.–468с.
Галіцин В.К., Левченко Ф.А. Багатокористувацькі обчислювальні системи та мережі.– К.:КНЕУ, 1998.–360с.
Горлач В.М., Макар В.М. Побудова та адміністрування INTRANET-мереж Ч.1. Основи мережних технологій. Тексти лекцій.– Львів: Львів. ун–т, 1999.-45с.
Горлач В.М., Макар В.М. Побудова та адміністрування INTRANET-мереж Ч.2. Адміністрування мереж Windows NT. Тексти лекцій.– Львів: Львів. ун–т, 1999.-41с.
Гук М. Локальные сети Novell. Карманная энциклопедия.– СПб:Питер, 1996.–288с.
Кулаков Ю.А., Луцкий Г.М. Компьютерные сети.– К.:Юниор, 1998.–384с.
Рикалюк Р.Є., Стягар О.М., Данчак П.В. Вступ до комп’ютерних мереж. Текст лекцій.– Львів: Львів. ун–т, 1996.–60с.
Фролов А.В., Фролов Г.В. Сети комп'ютеров в вашем офисе.– М.:Диалог–МИФИ, 1995.–272с.
Ibm
Microsoft
Opensuse
Intel
Amd
Grand
Price
Hotline


