Xreferat.com » Топики по английскому языку » Місце лінгвокраїнознавства у вивченні іноземної мови в середній школі

Місце лінгвокраїнознавства у вивченні іноземної мови в середній школі

на перерві готуються  необхідні  для уроку наглядні посібники (географічні карти, плакати, фотографії), технічні засоби (магнітофон, відеомагнітофон, діапроектор), учнівське  приладдя, довідники і додаткова література, все необхідне кладеться на кожне робоче місце. Також для цього можна поставити перед учнями цікаве завдання, яке включить їх в роботу з першої хвилини уроку. Замість домашнього завдання застосовуються різноманітні способи фронтальної прискореної перевірки – тестові письмові роботи, програмування, перфокарти та ін.

3. Підвищення пізнавальної самостійності і творчої  активності учнів. Найбільш цікавий напрямок пов'язаний з питаннями застосування на уроці методів і прийомів проблемного навчання і створення проблемних ситуацій як засобу підвищення  пізнавальної активності учнів, це сприяє підвищенню якості знань  і створенню необхідних навиків і умінь.  Також передбачається  самостійна робота учнів додатковою літературою іноземною мовою, словниками, журналами, картами.

3. Оптимізація навчально-виховного процесу. Цілеспрямований вибір найкращого варіанту підбору лінгвокраїнознавчого матеріалу, який  забезпечує за певний час максимальну ефективність вирішення завдань освіти щодо вивчення іноземної мови в даних конкретних умовах школи, певного класу.

4. Інтенсифікація навчально-виховного процесу на уроці. Чим більше навчально-виховних дій і операцій виконано учнями за урок, тим вища інтенсивність навчальної праці. Ступінь інтенсивності навчальної праці залежить від продуктивності використання кожної хвилини уроку, майстерності вчителя, підготовки учнів, організованості класного колективу, наявності необхідного  обладнання і раціонального його розміщення, правильного чергування праці і відпочинку і т.і. В умовах інтенсифікації навчання учні опановують знання в основному на уроках, і відпадає  необхідність заучування матеріалу вдома. Замість заучування  учні одержують можливість краще його зрозуміти і закріпити, виконати творчі завдання, які викликають у них інтерес, почуття  інтелектуального задоволення від вдало виконаної роботи.

5. Здійснення міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків. При переході до нового матеріалу, ставляться задачі і питання для відтворення і подальшої корекції, опорних для засвоєння нового матеріалу знань, практичних навиків і умінь. Ці знання одержані учнями в процесі навчання на основі особистих спостережень, при вивченні інших, крім іноземної мови, предметів. Це  можуть бути уявлення, поняття, закони, формули, числові дані, які створюють опору, фундамент для повноцінного сприйняття і розуміння нових знань. Але відтворення опорних знань повинно супроводжуватися їх вдосконаленням: додаванням неповних, поглибленням поверхневих, розширенням вузьких, виправленням  помилкових знань. Внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки також здійснюються з метою досягнення узагальнення і  систематизації широкого кола знань. Міжпредметні зв'язки  сприяють засвоєнню системи знань про об'єкти, які окремими елементами вивчаються по різноманітних навчальним  дисциплінам.

6. Вдосконалення типології і структури уроку. 

У зв'язку з розвитком та зміною  освітньої системи, розробкою нових методик, багато вчителів починають  перебудову і у навчанні іноземної мови. У чому вона полягає?  Насамперед, у великій увазі до дітей, у прагненні  розвинути в них мотивацію, інтерес до оволодіння іноземною мовою, у спробах перебороти формалізм в організації навчально-виховного процесу й оцінці  діяльності учнів, перейти від авторитарного стилю спілкування з учнями до справжнього спілкування, діалогу. Вчителі намагаються залучати додаткові цікаві країнознавчі матеріали, спонукають  учнів до самостійного пошуку таких матеріалів значно раніше, ніж це передбачено програмою, організовують на уроках роботу з газетою, піклуються про створення сприятливого психологічного клімату на уроці.  Пісні, вірші, театралізація на позакласній роботі все більше проникають на урок, стають обов’язковими його елементами. Починається це для того, щоб “зробити навчання більш інформативним, змістовним, щоб підсилити вплив на особистість школяра засобами навчального предмета, щоб розвивати не тільки його світогляд, але     й світовідчування”.

Цьому служить і прагнення в більшій мірі спиратися на свідомість в оволодінні іноземною мовою, розвивати мислення, пам'ять, формувати загальні і специфічні навчальні уміння, наприклад, уміння користатися словником, підручником.

В Україні постійно зростає інтерес до вивчення іноземної мови і у зв’язку з цим з'явилася об'єктивна необхідність розширити наявні шляхи підготовки з цього предмету.  Насамперед, виявляється можливим почати більш раннє вивчення іноземної мови там, де для цього є відповідна кадрова і матеріальна база.  Багато педагогів  вважають, що на  ранньому етапі оволодіння іноземною мовою найбільш ефективною формою навчання є гра. За допомогою гри в школярів розвивається інтерес до іншомовного спілкування, залучаються елементи культури спілкування, формуються деякі уміння, здійснюється інтернаціональне, естетичне виховання, створюється іншомовна інформаційна база, формуються мовні механізми.  Усередині існуючих організаційних форм можуть бути різні варіанти навчання іноземної мови, що відрізняються  тривалістю курсу, терміном і характером його початку і завершення.

Усе це пошуки наявних резервів підвищення якості і результативності навчання, а також бажання створити умови, що дозволяють дітям легше  опанувати основи іншомовного спілкування.

  В інтенсивних  методах велику методичну цінність представляють використання зв'язного фабульного тексту, розмаїття способів і багаторазовість пред'явлення тексту, широке використання групових форм роботи. При інтегруванні  положень інтенсивності методів у систему шкільного навчання необхідно враховувати наявність у кожному учнівському колективі некомунікативних типів школярів, а також тих, що недостатньо володіють методичною майстерністю.

Отже, важливо створювати  диференціальні і індивідуалізовані програми навчання. Різноманітне сполучення усіх форм роботи:  індивідуальної, самостійної, парної, групової являє собою важливий засіб підвищення якості навчання і виховання школярів, дозволяє краще враховувати їхні індивідуальні відмінності, сферу інтересів. Необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів  і  забезпечити  учню можливість досягти планований результат. Навчання робить вкрай активним  більш широке впровадження елементів самонавчання і взаємопов’язаного навчання.

  Надзвичайно перспективними є ідеї створення навчальних програм з використанням комп'ютерів і відеозаписів, і впровадження їх у практику школи. Інтенсифікація навчання як одна  з важливих сучасних тенденцій, диктує необхідність модифікувати урок іноземної мови – перетворювати його в урок – екскурсію, в урок – конференцію, урок – телеміст. Особливе значення має вихід в інші практичні види діяльності, у процесі яких відбувається реальне іншомовне спілкування. Такий вихід може здійснюватися:

на внутрішньому шкільному рівні – при реалізованому спілкуванні з іноземними гостями, зустрічах типу КВК;

на міжшкільному рівні – організація переписування іноземною мовою, олімпіад, фестивалів, тижнів іноземної мови;

на позашкільному рівні – у процесі включення школярів у реальну трудову діяльність.

Очевидно, що запланований результат навчання іноземній мові може бути досягнутий, якщо будуть поліпшені умови навчання і якщо школярі насправді будуть відчувати, що від них реально потрібне практичне володіння іноземною мовою.

2.2. Аналіз навчально-методичного комплексу

Під час педагогічної практики ми проводили роботу щодо вивчення країнознавчого аспекту в процесі викладання іноземної мови та його значення. Учням були викладені поряд з фонетичним, граматичним та лексикологічним матеріалом з французької мови цікаві відомості з історії, географії, культури та повсякденного життя Франції. Аналізуючи результати, ми можемо зробити висновки, що лінгвокраїнознавчий підхід сприяє знайомству з Францією, її народом, традиціями, розширює загальний кругозір учнів. Таким чином, використання лінгвокраїнознавчого підходу сприяє реалізації загальноосвітньої мети на уроці французької мови. Крім того, лінгвокраїнознавство допомагає вирішувати виховні цілі на уроці. Для французьких дослідників в області викладання французької мови як іноземного характерно наполегливе і послідовне прагнення знайомити учнів із сучасною дійсністю Франції за посередництвом французької мови й у процесі її вивчення. Саме французька методична школа, у якій навчання мові не відокремлюється від навчання цивілізації, характеризується  особливою увагою до соціальної природи мови після другої світової війни. Були проаналізовані деякі підручники, учбові посібники, виявлялись їх переваги і недоліки.  По-перше, це «Підручник французької  мови» Жоржа Може, що складається з двох томів і чотирьох аудіо касет. У цьому підручнику послідовно розглядається лінгвокраїнознавчий аспект, представляються дані про Францію.  Далі хотілося б відзначити  учбово-методичний комплекс  «Le nouveau sans frontières» колективу французьких авторів  для підлітків і початківців. У даному учбово-методичному комплекті представлені численні вправи, усні і письмові, в яких використовуються всі види мовленнєвої діяльності,  матеріали, спрямовані на розвиток комунікативної компетенції, а саме присвячені французькій цивілізації. «Le  nouveau sans frontières», що складається з книги учня, зошита вправ, книги викладача і шести аудіо  касет, з яскравими ілюстраціями, діалогами і текстами, дає чудову можливість доторкнутися до історії французької цивілізації, поезії, до різних жанрів мистецтва, автентичних матеріалів, що істотно підвищує  мотиваційні стимули  вивчення французької мови.

Велику увагу використанню країнознавчого матеріалу в процесі засвоєння французької мови приділяють автори аудіовізуального методу  П.Риван і П.Губерина в навчальних посібниках “Voix et images de France».  Французькі дослідники підкреслюють і аргументують необхідність використання країнознавчого підходу саме в середніх навчальних закладах, тому що знання мови допомагає учням краще зрозуміти багато фактів французької мови. В сучасному закордонному методі викладання французької мови – Methode Orange (2)  приділяється велика увага ознайомленню  школярів з культурою Франції, способом життя її народу. Можна говорити про визначену систему реалізації країнознавчого підходу цього методу на всіх трьох ступенях навчання.

На першому ступені (5-6 класи) з перших уроків учні знайомляться з окремими реаліями Франції.

На другому ступені (7-8 класи) мовна підготовка учнів дозволяє  глибше ознайомитися з історією, культурою Франції, способом життя і проблемами  французьких школярів. На цьому ступені:

на кожному уроці з практики мови всі засвоєні мовні дії обов'язково відтворюються в ситуаціях країнознавчого характеру;

третя частина уроку з практики мови завжди будується на матеріалі художніх, документальних текстів, що відбивають повсякденне життя французів;

виділяються спеціальні уроки країнознавчого характеру (“leçons-civilisation»). На них  реалізуються наступні практичні цілі: savoir s’orienter et déplacer en ville, en train,  sur la route, savoir se débrouiller (acheter, manger, se soigner, s’informer), savoir entrer en contact avec des jeunes Français, savoir lire la presse des jeunes en France.

Ситуації, представлені  на цих уроках, типово французькі, головні герої ситуацій – французькі школярі. Подібні уроки дозволяють ближче познайомитися із способом життя французів, а також придбати ряд практичних навичок: як, наприклад, користатися планом - картою міста, знайти потрібну інформацію в газеті, зателефонувати.

Третій ступінь (9-11 класи) цілком побудований на  країнознавчому матеріалі. Автори методу не ставлять перед учнями ціль спеціалізації в області французької історії і культури. Головне, не тільки навчити учнів французькій мові як засобу комунікації, але й ознайомити їх з культурою країни в тому виді, як вона відбита мовою. Їхня мова повинна бути правильною не тільки в плані вираження, але й у плані змісту, щоб учні,  вживаючи навіть мінімальний  лексичний запас, могли говорити мовою, що не здивує сучасного француза,  якою говорять і читають сьогодні у Франції.

Тематика лінгвокраїнознавчого матеріалу представлена наступними розділами:

Les dossiers de civilisation vécue.

 Les dossiers de civilisation découverte.

Les dossiers Grands Problèmes («Pollution-Ecologie»).

Dossiers outils («Les surprises de la langue»).

Заслуговує уваги той факт, що  багато  вчених-лінгвістів та методистів Франції приділяють велике значення розповсюдженню французької мови в усьому світі. З цією метою ними розробляються нові методи викладання французької мови  як іноземної, друкуються нові спеціальні журнали, створюються  численні методичні центри, що вивчають проблеми навчання іноземним мовам.

2.3. Національно-культурний компонент навчання іноземної мови  та засоби його засвоєння

Включення в зміст навчання країнознавчих знань  забезпечують засвоєння учнями реалій іншої національної культури, розширення їхнього загального кругозору, що приведе також до підвищення інтересу до іноземної мови.

До категорії засобів навчання, що більше усього можуть наблизити учня до природного культурологічного середовища, відносяться автентичні матеріали: справжні літературні, образотворчі, музичні добутки, предмети реальної дійсності (одяг,  меблі, посуд ) та їх ілюстративне зображення. Нерідко в цей перелік попадають одноразові, повсякденні матеріали, такі, як афіші-оголошення, анкети, квитки проїзні і вхідні, вивіски, етикетки, меню, рахунки, карти, рекламні проспекти з туризму і т.д. Перераховані вище матеріали можна виділити в самостійну групу прагматичних матеріалів.  Специфіка цих засобів полягає в тім, що вони забезпечують спілкуванню з живими, реальними предметами, стимулюють майже справжню комунікацію: учні як би проживають усі події, грають визначені ролі, вирішують проблеми (купівлі, екскурсій, вибору навчального центра і професії, заповнення  анкет, вибору меню і т.д.).

При навчанні іноземної мови можна використовувати лінгвокраїнознавчий матеріал з таких сфер:

1) учбово-професійна сфера спілкування:

оголошення по працевлаштуванню;

розклад уроків;

вирізки з газет і журналів про систему освіти, шкільних проблемах, бюджетних асигнуваннях.

рекламні проспекти різних навчальних центрів ( курси іноземної мови, підвищення кваліфікації і т.д.);

програми  різних заходів (музичних, образотворчих, спортивних);

2) соціально-культурна сфера спілкування:

запрошення  на виставки, концерти, у музеї;

програми екскурсій, турів, розваг під час літнього відпочинку;

вхідні квитки на видовищні заходи.

репродукції художніх творів;

рекламні проспекти, довідники з ілюстраціями визначних пам'яток, карти-плани міст;

програмки й афіші спектаклів,  концертів, фестивалів, масових видовищ;

3) побутова сфера спілкування:              

    -    предмети  побуту;

проспекти – реклами: готелів, кемпінгів, пралень, перукарень;

схеми-плани усіх видів транспорту;

проїзні квитки усіх видів транспорту;

рахунки для  оплати різних видів послуг.

4) торгово-комерційна сфера спілкування

рекламні проспекти різноманітних товарів;

запрошення-реклами в ресторани, кафе, бари (із зазначенням різноманітних страв та послуг);

меню замовлених страв, відомості про доставку їх додому, зазначення їхньої вартості;

рецепти приготування національних блюд;

рахунка за покупки, обіди, вечері;

талони для покупку товарів.

5) спортивно-оздоровча сфера спілкування:

    -   реклама             оздоровчих центрів, спортивних комплексів;

афіші про масові спортивні заходи;

         -    рекламні проспекти різних лікувальних заходів і засобів.

6) сімейно-побутова сфера спілкування:

листи, листівки, запрошення;

візитні картки;

бланки вітальних листівок у зв'язку з різними святами (народження, весілля, ювілей, хрестини).

Функціонально-цільове призначення прагматичних матеріалів може бути різним.

Вони використовуються для придбання країнознавчих знань: наприклад, учитель демонструє прагматичні матеріали, повідомляє інформацію, доповнює зміст підручника, чи учні самостійно “добувають” інформацію з прагматичних матеріалів, а потім викладають свій варіант у класі, вислухують доповнення вчителя й інших учнів, чи вчитель і учні спільно працюють по систематизації розрізнено отриманої інформації, складають колажі, альбоми. Також, цю інформацію можна використати для організації мовного спілкування, розвитку усного мовлення у сферах і ситуаціям спілкування (сімейно-побутовій, учбово-трудовій, соціально-культурній, спортивно-оздоровчій): організація інтерв'ю, різних опитувань про навчальні і спортивні центри; вивчення розумів і вимог, зв'язаних з одержанням різних професій; прогнозування по довідниках і картах маршрутів екскурсій; імітація подорожей, відвідувань ресторанів; вибір  подарунків по рекламних проспектах і т.д. Вчитель повинен користуватися вищевказаним прагматичним матеріалом для семантизації мовних одиниць і розвитку значеннєвого і лінгвістичного здогаду; для розвитку компаративних умінь,  оцінних суджень; для прищеплювання допитливості, пізнавальної активності, інтересу.

Пропонуємо рольову гру для учнів 8-9 класів з використанням прагматичного матеріалу, а саме, рекламного проспекту товарів французької фірми, візитної картки та/або зразка замовлення. Під час гри учні можуть мінятися між собою ролями. Діючі особи: пан Іван Бондаренко (ім’я учня), який є комерційним директором однієї з українських фірм, та мадемуазель Артіньє, яка є менеджером французької фірми “Pulverix”. Ця фірма бере участь у виставці в “Salon International” у Парижі. Пан Бондаренко відвідує виставку з метою побачити стенд французьких партнерів. Він розмовляє з мадемуазель Артіньє.

Bonjour, Mll Artinier, je cherchais justement votre stand. J’ai recu votre carte d’invitation il y a quelques jours. Je suis directeur commercial d’une companie ukrainienne. Voisi ma carte de visite.

Bonjour, M.Bondarenko. Enchantee de faire votre connaissance. Je suis contente  de votre visite. Est-ce que vous avez déjà vu notre documentation publicitaire: depliants, catalogues, tarifs?

Oui, un de vos standistes mes les a donnes. Vraiment, votre stand est tres bien amenage. A qui puis-je m’adresser pour discuter les questions de commande?

Adressez a M.Laroche, directeur commersial de notre compagnie.

Merci bien, Mademoiselle, je ne fais mes adieus pas encore.

Гру на цю тему можна повторювати, продовжувати та розширювати, залучаючи нові матеріали та інших учнів, більш того, нові лексичні одиниці будуть повторюватися учнями і таким чином краще закріплюватися.

Таким чином, так звані прагматичні матеріали допомагають вирішувати  методичні та загальноосвітні задачі, які  спрямовані на формування комунікативної компетенції учнів.

2.4.   Лінгвокраїнознавчий компонент як основа для домашнього читання

Самостійне читання  іншомовної літератури повинне стати невід'ємним, рівноцінним компонентом усього педагогічного процесу навчання  іноземних мов. Домашнє 

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: