Усиновлення
У зв'язку з вищесказаним не всі зміни, внесені новим Сімейним
кодексом в інститут усиновлення, однаково вдалі. Заслуговує підтримки збереження правових гарантій, що забезпечують таємницю всиновлення. Складності з таємницею всиновлення виникли тому, що у відповідності зі статтею 7 Конвенції про права дитини, дитина має право, "наскільки це можливо, знати своїх батьків". Це положення Конвенції сформульоване досить м'яко, воно не накладає на держави-учасники безумовного обов'язку
надати дитині з одержати інформацію про своїх біологічних
батьків. Проте Конвенція формулює таке право й призиває
держави забезпечувати його здійснення. У результаті збереження таємниці всиновлення виявилося проблематичним. Однак доводи за її збереження як і раніше переважують аргументи на користь її скасування. Збереження таємниці всиновлення в переважній більшості випадків відповідає інтересам й усиновителів, і дитини. Усиновляючи дитини, усиновителі нерідко зацікавлені в тім, щоб у дитини й у всіх навколишніх не виникало
сумнівів у тім, що вони його батьки. Розкриття цих відомостей мимо їхньої волі може заподіяти непоправна шкода їхнім відносинам з дитиною й заподіяти їм і дитині важку травму.
Але незважаючи ні на що, усиновлення є найкращим видом сімейного виховання дітей, оскільки тоді діти виявляються в умовах, найбільш близьких до тих, які складаються в родині, заснованої на спорідненні.
ЛІТЕРАТУРА
1. С. П. Індиченко, В. С. Гопанчук та ін. "Сімейне право України", Київ,
1997.
2. Гопанчук В.С. Сімейне право України. Навч.посібн. 2-е вид., переробл. та доп. - К.: МАУП, 2001.
3. Сімейне право України: Підручн. / Бірюков І.А., Гопанчук В.С., Заіка Ю.О. та інш. /За ред. В.С.Гопанчука К: Істина. 2002.- 356 с
4. Гопанчук В.С. Сімейне право України. Навч. посібн. - К.: МАУП, 1998. - 98 с.