Xreferat.com » Топики по английскому языку » Англомовні газетні заголовки та їх переклад на українську мову

Англомовні газетні заголовки та їх переклад на українську мову

26, 2010)

В даному проаналізованому нами прикладі вжито аллюзію на відому поему Джона Мілтона „Paradise Lost”. В статті повідомляється про закінчення будівництва житлового комплексу з інфраструктурою, підземним паркінгом, дитячим садком, парком та басейном у штаті Іллінойс.

В газетних заголовках часто використовуються гра слів та каламбур.

Гра слів відіграє в заголовку статті важливу роль, враховуючи своєрідність заголовного комплексу, обумовлену тими функціями, які він покликаний виконувати в публіцистичному тексті, зокрема, як ми вже знаємо, заголовок - це структура особливого характеру, її основна задача - привернути увагу потенційного читача до обговорюваної проблеми [43, с.135].

Наприклад, стаття про плагіат товарних знаків опублікована під заголовком:

Sony against Soni

Предметом обігравання і засобом створення зорового ефекту є саме різне графічне оформлення компонентів каламбуру при спільності їх звучання. Гра з іншомовністю в даному випадку імпліційно виражає негативну оцінку і заклик захистити права законного власника [43, с.136].

The Naked Ambition of Liz Hurley (The Times, March 28, 2010)

В даному прикладі слово naked є синонімом до слова pure, true. Але, беручи до уваги зміст статті, naked в такому контексті має також буквальне значення, адже мова йде про фотосесію Ліз Херлі, під час якої вона позувала оголена для одного з чоловічих журналів.


Висновки до розділу 1


Заголовок як головний засіб привертання уваги читача до змісту статті, друкується великим кеглем, виділяється курсивом або напівжирним накресленням. Підзаголовки вживаються для деталізації і пояснення основного заголовка, вони дають додаткову інформацію чи надають основному заголовкові нового змісту.

Заголовоки можуть бути представлені односкладними реченнями, оскільки вони здатні виражати думку в максимально стислій формі, що привертає та зосереджує увагу читача на найголовнішому у статті. Такі заголовки поділяються на номінативні та віддієслівні.

Заголовки, представлені двоскладним реченням, також досить часто вживаються. Існують заголовки - двоскладні непоширені речення з наступними компонентами: „підмет - присудок - прямий додаток”, та заголовки - двоскладні поширені речення, в яких міститься також означення та обставина.

Серед заголовків, виражених складними реченнями, зустрічаються складносурядні, складнопідрядні, а також змішані типи.

Для того, щоб зробити заголовок більш ємним та емоційним, журналісти використовують еліптичні конструкції, наближені за будовою до розмовних. Еліпсис газетного заголовка утворюється завдяки опущенню елементів (допоміжне дієслово; дієслово-зв’язка; один із головних членів речення), які за згаданого способу передання інформації виявляються несуттєвими. Уявлення про неназваний член речення безпосередньо встановлюється з їхнього власного змісту і граматичної будови.

У пошуках мовних засобів, що дозволяють підсилити дієвість, адресованість мовлення, журналісти все частіше звертаються до сегментації, коли ціле висловлювання розділяється на частини, які швидко та легко сприймаються „окремими шматочками”, а не цілком.

Характерною рисою заголовків, виражених ізольованими підрядними реченнями, є компактність, а також уживання сполучників і займенникових прислівників, які спрямовують читача на певне тлумачення змісту. Ізольовані підрядні речення як заголовки містять лише ті елементи, які семантично складають необхідний мінімум висловлювання.

В області лексики для заголовків англійських газет характерне часте використання невеликого числа спеціальних слів, що складають свого роду „заголовний жаргон” або „заголовні кліше”. Особливістю такої "заголовної лексики" є не лише частота її вжитку, але і універсальний характер її семантики.

У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонізми та інші лексичні елементи розмовного стилю. Часто в заголовках газетних статей політичні терміни замінюються коротким „модним" словом, яке вживається скоріше з метою вразити, ніж проінформувати, наприклад: probe замість “indepth investigation”, slam замість “criticize severely”. Для газетних заголовків характерне використання фразеологічних сполук типу „дієслово + іменник”, to have a discussion замість to discuss, to give support замість to support.

Ще однією особливістю заголовків газетних статей є вживання препозиційних та поспозиційних означень, які зазвичай виражаються іменником або герундієм з прийменником, дієприкметниковим зворотом, інфінітивом або прийменниковим синтаксичним комплексом з герундієм.

Кожного журналіста хвилює питання, як звучатиме його заголовок. Часто доводиться попрацювати, аби підібрати необхідні слова та досягти ефекту алітерації в головку - повтору голосних чи приголосних звуків в заголовку, що надає йому виразності та привабливості.

Для газетних заголовків типовим є вживання перифраз, гри слів та каламбуру. Oсобливістю газетного заголовку є аллюзія на добре відомі факти та події дня. Найчастіше такі аллюзії зустрічаються в статтях, що коментують події в межах країни. Залежно від характеру газети, від змісту самої статті, від мети, яку ставить автор, змінюється характер аллюзії, тип образності та співвідношення розмовних і книжних елементів у статті.

Розділ 2. Функціонально-стилістичні та семантичні особливості англомовних газетних заголовків


2.1 Комунікативно-функціональні особливості газетних заголовків


Питання про функції заголовка є предметом багатьох дискусій,єдиної думки щодо кількості функцій та їх характеру не існує. В одну низку ставлять функції як лінгвістичного, так і журналістського напрямку; не простежена також градація функцій за ступенем їх актуальності [80, с.26].

Функції заголовків трактувалися спершу як питання про вимоги, розроблялися співробітниками газет та журналів і зводилися до техніки складання та загальної характеристики заголовків. Головним чином ці вимоги зводяться до лаконічності, стислості, яскравості та виразності.

Одним із перших, хто звернувся до заголовка з точки зору комунікативної ролі мови, був Г.О. Винокур, який зазначав, що зміст заголовка повинен бути в такій мірі насичений комунікацією, щоб сама ця комунікація звертала на себе увагу. Основною функцією заголовків є інформативна: завдання заголовка дати ясне розуміння про зміст повідомлення. Другою, на його думку, є рекламна: ця інформаційна установка газетного мовлення ще різкіше підкреслюється тим, що вона ускладнюється специфічною стилістичною тенденцією, що характеризує газетні заголовки, дає чітке розуміння про зміст повідомлення і звертає на нього увагу. Таким чином, визначається домінуюча роль інформативної та рекламної функцій.

Пріоритетність інформативної функції заголовків визнається більшістю вчених. Стосовно рекламної функції існує розбіжність думок. Так, А.С. Попов [60, с.99] зазначають, що рекламна функція властива не кожному заголовку.

Також заголовки виконують рекламно-експресивну функцію. Назви матеріалів мають бути цікавими, у міру інтригуючими, привертати увагу. Як різновид рекламної функції виділяють інтригуючу функція і зазначається, що інтригуючу функцію виконують заголовки, які своєю стилістичною відміченістю привертають увагу читача, але не містять інформації, що дозволяє заздалегідь робити висновок про зміст статті [80, с.28].

Прагненням до рекламності пояснюється тенденція газет вживати заголовки з фамільярною конотацією, тобто лише імена (іноді навіть зменшувальні) відомих особистостей політичного та культурного життя, оскільки такі заголовки завжди привертають увагу, задовольняючи зацікавленість масової аудиторії до життя знаменитостей. Наприклад: Ala Bashir: Being Saddam's Doctor (The Times, March 28, 2010) *.

Номінативна функція вважається деякими дослідниками за вихідну; зазначається зокрема, що заголовок покликаний визначити статтю, назвати її, виділити серед інших. У зв”язку з цим висловлюється думка, що з розвитком літератури та журналістики призначення заголовка змінилося, його функції розширилися; назва перестає бути лише характерною ознакою. Заголовок дає уявлення про статтю, допомагає краще усвідомити ідею автора.

Стосовно номінативної функції (назвати, виділити статтю) можна стверджувати, що сфера її впливу дуже обмежена. Існує дослідження, яке показує, що ця функція була властивою заголовкам перших газет і з часом стала витіснятися інформативною функцією (визначити основний зміст повідомлення). З цією думкою можна цілком погодитися, якщо пояснити зростання інформативності заголовка величезним потоком інформації в сучасних умовах, водночас беручи до уваги значну роль заголовка як репрезентанта текстової інформації. Згадані властивості дозволяють надати пріоритет інформативній функції. Тому заголовок газетної статті стає не стільки ім”ям тексту, скільки його стислою анотацією [80, с.31].

В даному розділі використані приклади з різних першоджерел та праць, а також наші власні приклади як результат проведеного дослідження. Останні виділені курсивом та напівжирним накресленням.

Експресивна функція виражає суб”єктивне ставлення мовця до змісту повідомлення, але проти самостійності цієї функції висловлюються заперечення на тій підставі, що вона лише підсилює інформативну та рекламну функції.

Виконуючи експресивну функцію, заголовок емоційно впливає на читача, агітує, спонукає до певного тлумачення змісту. Водночас виділяються такі різновиди експресивної функції: а) функція переконання, яка полягає в тому, що заголовок дає читачеві основний концепт тексту, його висновок; б) апелятивна функція - використання в заголовку мовних засобів, які привертають увагу читача.

Визначається також графічно-видільна функція, або декоративна, коли заголовок відокремлює один матеріал від іншого. Однак, цю роль успішно можуть виконувати різні друкарські засоби, а не тільки заголовки.

У зв”язку з установкою газети на масову читацьку аудиторію виділяється директивна функція заголовків, яка іноді називається спонукальною. Її виконують заголовки, в яких експліцитно виражається заклик до дії [80, с.35].

Наведені вище точки зору свідчать про відсутність спільної думки щодо кількості функцій заголовків. Більшість авторів наводить різні класифікації, водночас зазначається, що якась одна з функцій може виступати на перший план у тому чи іншому випадку. Пріоритетність функції визначається метою та завданням комунікації, які ставить перед собою адресант у специфічній сфері спілкування за допомогою заголовків.

Слід зазначити, що заголовки, в яких чітко можна виділити лише одну функцію, зустрічаються не так часто. Як правило, заголовки є поліфункціональними, та в більшості випадків можна говорити лише про домінуючу роль тієї чи іншої функції в якомусь конкретному заголовку. Усі ці функції тісно взаємодіють між собою та сприяють адекватності процесу комунікації, тобто успішності каналу зв”язку між комунікантами. Далі слід зазначити, що такі функції, як номінативна (оскільки будь-який заголовок покликаний ідентифікувати, назвати текст) і графічно-видільна (тому, що будь-який заголовок служить для того, щоб відокремити один матеріал від іншого у газеті), не розглядаються в нашому дослідженні, оскільки вони властиві усім без винятку газетним заголовкам.

Під час визначення лінгвістичної сутності заголовків газетних заголовків та їхніх структурних особливостей нами врахувалися такі функції: інформативна, оцінна, спонукальна та інтригуюча [80, с.41].

Інформативна функція. Заголовок виконує інформативну функцію, коли у стислій формі дає чітке уявлення про зміст повідомлення. Іноді цю функцію називають комунікативною, оскільки вона пов”язана з повідомленням про зміст тексту. У дослідженні повідомляємо точку зору більшості лінгвістів, які визначають зазначену функцію як інформативну.

Так, заголовок How Runaway Slaves Found the Path to Freedom (January 25, 1999) інформує читачів про те, яким чином раби, які тікали з півдня Америки, знаходили шлях до Канади, щоб звільнитися від рабства. Заголовок How to Combat Teen Pregnancy (June 21, 1999) торкається проблеми ранньої вагітності серед підлітків. У статті із заголовком School Tests Peppermint Aroma to Help Students Concentrate (The Guardian, April 25, 2010) мова йде про нововведення у одній із американських шкіл, в якій почали розповсюджувати в коридорах аромат перцевої м”яти, що, на думку лікарів, може допомогти учням концентрувати увагу.

Отже, заголовки, які виконують інформативну функцію, характеризуються відносною самостійністю. Інформативність та відповідність зазначених заголовків змісту статті зумовлюється наявністю в них опорних елементів, які знаходяться також і в тексті та забезпечують висвітлення основного змісту повідомлення, однак залишають поза увагою його окремі деталі, що заохочує читача звернутися до всієї статті [80, с.44].

Оцінна функція. Оцінне судження - це суб”єктивний образ об”єктивної дійсності тому, що реальна інформація відбивається у свідомості суб”єкта оцінки, співвідноситься з його уявленням про гарне / погане, приємне / неприємне і набуває суб”єктивної форми. Причиною породження оцінних суджень є потреба людини виразити своє ставлення до означуваного у процесі комунікації. Оцінність розглядається як мовна категорія, здатна кваліфікувати означуваний предмет з точки зору „гарне” / „погане”. Оцінність висловлювання визначається взаємодією багатьох факторів: соціальних ролей, соціальних статусів комунікантів, типу мовленнєвої ситуації та ін. Розрізняють експліцитну та імпліцитну оцінність, де критерієм виступає наявність / відсутність оцінних мовних засобів у лексико-граматичній структурі висловлювання [80, с.47].

Іноді домінуюча інформативна функція може поєднуватися з оцінною. Це здійснюється насамперед за допомогою лексем, які містять у своїй семантичній структурі оцінний компонент, наприклад: Making the Skies Smilier (December 6, 1999). У цьому заголовку експресивність підвищується завдяки морфологічним засобам, а саме, вищому ступеню порівняння прикметника Smilier. У більшості випадків такими засобами можуть бути оцінні прикметники, що мають у своїй семантиці компонент позитивної або негативної оцінки і надають цілому заголовку позитивно-оцінний або негативно-оцінний характер. Наприклад: A Lousy Diplomat (January 5, 1998), Still More Tawdry Tales (April 6, 1998), Lucky Duck (October 16, 2000), Positive Side to US Invasion of Iraq (The Times, April 25, 2010). У наведених прикладах прикметники lousy, tawdry, надають заголовкам негативної оцінки, а прикметник lucky - позитивної, тобто адресант здійснює прямий вплив на сприйняття інформації адресатом. А в останньому прикладі прикметник рositive відповідно надає позитивної оцінки заголовку, проте, в статті міститься жорстка критика виправдань американського уряду з приводу введення військ до Іраку.

Функція оцінки виражається також за допомогою вживання дієслів. Розглянемо приклад: Cracking Down on His Critics (December 13, 1999). У наведеному прикладі фразове дієслово crack down передає негативну оцінку, адже в тексті воно пов”язане з такими виразами: to inflict sudden punishment, particularly so as to make an example of someone or enforce regulations with renewed strictness in respect of something specified і виражає негативне ставлення адресанта до Ясіра Арафата. Keep the Politicians Out Of the NHS (The Daily Telegraph, April 25, 2010). В даному прикладі фразове дієслово keep smb out чітко передає негативне ставлення автора статті до подій, які він висвітлює. В самій статті дане ставлення підтверджується виразом: “ There are three problems, but there is a solution to each. The first is politicians. They are not good at telling the truth." Дієслово вважається емоційно-оцінним, якщо його номінативне значення ускладнюється конотацією оцінно-емоційного характеру: зневаги, презирства, несхвалення, співчуття, іронії тощо. Так, у дієслова, в семантичній структурі якого міститься елемент, який викликає негативні емоції в людини, може з”явитися тільки негативна конотація і навпаки. Також існують лексеми, конотативне значення яких не витікає з певної ситуації, а вже закріплене за словом та викликають у читача певні емоції. До таких лексем можна віднести дієслова: to drag on - to continue for a wearisomely long time; to slink - to move in a stealthy or guilty or sneaking manner; to sneak - to move stealthily or furtively; to trudge - to walk doggedly under fatiguing conditions.

Наприклад, заголовок The Saddam Wars Drag On (January 3, 2000) за допомогою суб”єктивно-емоційної оцінки, що міститься у дієслові drag on, виражає негативне ставлення автора до подій, про які йдеться [80, с.49].

Спонукальна функція. Враховуючи установку на масового читача, деякі заголовки виконують спонукальну функцію, тобто, у них виражається заклик до дії. Структурно такі заголовки є наказовими реченнями, у кінці яких може бути знак оклику [80, с.51]. Наприклад: Don’t Look This Tiger in the Eye (September 11, 2000); Keep the Politicians Out Of the NHS (The Daily Telegraph, April 25, 2010).

Найчастіше в ініціальних реченнях тексту пояснюється ситуація та те, чому необхідно виконати дію. Наприклад:

Paint It Black. No, Pink! No, Blue!

Fashionistas spent the ‘90s trying in vain to persuade women to wear something other than black (February 22, 1999).

У наведеному прикладі ініціальне речення пояснює зміст заголовка, тобто інформує про спробу сучасних модельєрів звернути увагу жінок на інші кольори, а не віддавати перевагу чорному [80, с.52].

No Settlement In Sight For Israel's Spat With US

If Washington decides that Israeli intransigence is harming its war effort it may take a harder line with its ally. (The Times, April 26, 2010).

Перше речення статті одразу пояснює такий заклик США до встановлення більш жорстких умов для Іраку.

Іноді перше речення повторює заклик до дії у більш розгорнутому вигляді, тобто відбувається його деталізація, наприклад:

Don’t Give Us A Kiss, Luv

Sad but true - kissing may soon be outlawed on the train platforms of Warrington, a city in the north of England (March 16, 1998).

У наведеному прикладі перше речення уточнює зміст заголовка, тобто інформує про заборону поцілунків саме на платформах залізничного вокзалу англійського містечка Уорінгтон. Оцінні елементи sad but true виражають ставлення адресанта до висвітлюваного факту [80, с.54].

Інтригуюча функція. Інтрига визначається як складне і напружене сплетення дій персонажів, що переслідують свої цілі за допомогою витончених хитрощів і прихованих намірів. Інтригуючу функцію виконують заголовки, які привертають увагу читача, спонукають його до певного тлумачення змісту, але не дозволяють заздалегідь зробити висновок про зміст повідомлення [80, с.57]. Наприклад: Coke and the Colonel’s Wife (August 16, 1999); Mystery and Missile (September 20, 1999).

В ініціальних реченнях після таких заголовків, як правило, пояснюється зміст, а в основній частині повідомлення описується або проблема в цілому, або конкретна ситуація. Наприклад:

Coke and the Colonel’s Wife

The U. S. army insists Col. James Hiett had no idea he might have been sleeping with the enemy. Since last summer, Hiett had been in commamd of the 200 American military personnel waging a difficult campaign against Colombia’s drug traffickers. But according to a criminal complaint filed in federal court in Brooklyn, N. Y., last week, Hiett’s wife, Laurie Anne, 36, was using the mail service at the American Embassy in Bogota to send cocaine to the United States (August 16, 1999).

Заголовок у наведеному тексті інтригує читача, оскільки повідомляє про причетність дружини полковника до наркотиків. Однак, яке відношення вона має до кокаїну, стає зрозумілим лише в основній частині повідомлення. З”ясовується, що Лорі Енн використовувала поштову службу американського посольства у Боготі для відправки кокаїну до Сполучених Штатів [80, с.59].

Strictly Stricter

Strictly Come Dancing judge Alesha Dixon has vowed to be harder on contestants after show bosses told her: “Get tough - or we will. ” (The Daily Mirror, April 26, 2010)

Даний заголовок побудований на грі слів з метою привернути увагу читача, але він не повідомляє, про що йтиме мова, навіть не дає натяку. Проте, з першого речення статті стає зрозумілим, йдеться про суддю одного з танцювальних шоу Америки та його суддю, яку продюсери проекту просять бути більш строгою з конкурсантами.

Наприклад, у заголовку Meteorite - Or Wrong? (January 26, 1998) застосовується гра слів, яка будується на комічному об”єднанні співзвучних слів з несумісним значенням, що привертає увагу та створює інтригу для читача.

Наприклад, заголовок Wine With a Twist (July 17, 2000) водночас виконує такі функції: інформативну, тому що містить тему статті (wine), оцінну, оскільки виражає оцінку предмета повідомлення (with a twist), та інтригуючу, не дозволяючи читачеві зробити висновок про зміст тексту, що заохочує його звернутися до всієї статті. Отже, можна зробити висновок, що газетні заголовки є поліфункціональними [80, с.63].


2.2 Семантичний аспект функціонування заголовка


Семантика як розділ семіотики вивчає відношення знаку до фрагменту дійсності. Також семантика розглядається як способи, завдяки яким слова та фрази поєднуються між собою для утворення смислових структур.

Семантична специфіка заголовка полягає в тому, що в ньому одночасно відбувається конкретизація та генералізація значення, оскільки він пов'язаний із ситуацією об’єктивної дійсності, повідомляючи про факти, які відбуваються у світі.

Семантика заголовків журнальних статей формується навколо опорних елементів ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ у результаті згортання всіх складників тексту. Вибір зазначених елементів у заголовку, які співвідносяться із змістом тексту, зумовлює семантичні типи заголовків. Аналіз фактичного матеріалу дозволив виділити такі семантичні типи заголовків:

1. Заголовок-резюме:

а) інформативно-нейтральний;

б) інформативно-оцінний.

2. Заголовок-індикатор.

3. Заголовок-локалізатор.

Зупинимося докладніше на кожному семантичному різновиді заголовка [40, c.14].

Заголовок-резюме. Заголовки зазначеного типу характеризується максимальною наявністю опорних елементів тексту ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ, які в компресованій формі передають його зміст. Такі заголовки розрізняються залежно від ступеня об’єктивності передачі змісту й уживаються як а) інформативно-нейтральні або б) інформативно-оцінні.

До першого типу заголовків відносяться ті, які містять об’єктивну інформацію і виконують суто інформативну функцію, що дозволяє читачеві визначити основний зміст тексту. Наявність у заголовку опорних елементів забезпечує чіткість й однозначність у висвітленні основного змісту повідомлення.

Так, заголовок Should Your Babies Sleep With You? (October 11, 1999) чітко вказує на зміст повідомлення, оскільки його семантика складається з таких елементів: ХТО - your babies, ЩО - should sleep, ДЕ - with you.

Spain's Most Celebrated Bullfighter In Intensive Care After Very Bad Goring (The Guardian, April 26, 2010). Даний заголовок також дає чітке уявлення про подію, про яку йтиметься у статті: ХТО - Spain's Most Celebrated Bullfighter, ДЕ - in Intensive Care, ЧОМУ - After Very Bad Goring. А також передає ставлення автора до описаних подій та головного героя, називаючи його Spain's Most Celebrated.

Заголовок Death on the Mountain (July 12, 1999) інформує читача про трагічний випадок, що стався у горах, у результаті якого загинули люди:

Death on the Mountain

Last Thursday 20 workers en route to a stellar observatory died when a car ascending a 2,550-meter peak in the French Alps somehow came unhooked from a supporting cable (July 12, 1999).

У наведеному прикладі опорні елементи заголовка співвідносяться зі своїми аналогами у тексті таким чином: ЩО - death (20 workers died), ДЕ - on the mountain (a 2,550-meter peak in the French Alps).

Отже, наведені приклади свідчать, що заголовок-резюме визначає зміст інформаційного повідомлення, але не містить ніяких коментарів або суб’єктивно-оцінних елементів.

Розглянемо наступний приклад, в якому заголовок виражає оцінку висвітлюваних фактів:

Dubious Punishments in Dubai

The tiny Gulf Emirate of Dubai has given the idea of a cell phone new meaning. The Central Prison recently opened a business center that offers inmates jailed for financial crimes the use of a telephone, fax and secretarial services.

(August 3, 1998).

У наведеному вище прикладі заголовок у стислій формі не тільки інформує про зміст повідомлення - про покарання за фінансові злочини в Дубаї, а й завдяки прикметнику dubious експліцитно виражає авторську оцінку подій, про які повідомляється в тексті. Таким чином, крім суто інформативного змісту, цей тип заголовка включає й оцінку висвітлюваних фактів [20, c.126].

Заголовок-індикатор. Цей тип заголовка вказує на предмет повідомлення, але не містить інформації, яка дозволяє заздалегідь передбачити зміст статті. Семантика заголовка-індикатора максимально згорнута та має мінімальну кількість опорних елементів. Зазначений тип заголовка може вказувати на певний суб’єкт дії [40, c.15]. Наприклад:

The Fighter

Argentine newspaperman Jacobo Timerman, who died last week at 76, never ran from fight. He was imprisioned and tortured in the 1970s after relentlessly publicizing human-rights abuses. Later, in exile, he told the story in a best-selling book An ardent Zionist, he denounced repression wherever he thought he had found it, even in Israel (November 22, 1999).

Заголовок у наведеному вище прикладі вказує на певну особу та містить її якісну характеристику. Лише ознайомившись з усім текстом читач дізнається, що йдеться про долю аргентинського журналіста Джекова Таймермана, борця за права людини.

Іншими прикладами зазначеного типу заголовка є такі: Heroes of War (April 19, 1999); Virtual Love (June 14, 1999); Blink of an Eye (August 9, 1999).

Цей тип заголовка також може вказувати на певну ситуацію. Наприклад:

He Lost It

On the eye of what would prove to be the most important chess match in history, the grandest of all human masters was politely answering questions and posing for Newsweek’s cover. His demeanor changed only when he was asked about the impact if this opponent - IBM’s Deep Blue supercomputer - were to prevail. “I never lose," growled Garry Kasparov. …Deep Blue’s marvelous play in a stunning game two so unhinged the champion that he failed to win another round. On May 11 he literally threw his hands up, resigning the humiliating final game to lose the match 3 Ѕ - 2 Ѕ, indicating that computers, at least in the realm of chessboards, are smarter that we are (January 5, 1998).

Для того, щоб дізнатися, про кого саме та про яку поразку інформує заголовок, читачеві необхідно звернутися до всього тексту. Особовий займенник (he) у заголовку вказує на ім'я відомого гросмейстера з шахів (Garry Kasparov), а займенник (it) -

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: