Религиозный ареал Украины /Укр./
Мусульмани України активно підтримують політику національного державотворення, беруть участь у збереженні культурної самобутності національних меншин. Проте певна напруженість у мусульманському середовищі характерна для Криму, де зосереджено основну масу прихильників цієї конфесії. В основному загострює її відсутність достатньої кількості кваліфікованих служителів культу і відповідних культових споруд, що обумовлено, насамперед, тимчасовими складнощами в облаштуванні кримських татар.
Досить широко представлені в Україні церкви протестантського напрямку. Вони об'єднують близько 4 тис. релігійних громад. Разом із православними, греко-католиками й католиками християнські течії об'єднують понад 17 тис. релігійних організацій, що діють в Україні. У протестантських церквах є необхідні управлінські структури, що діють на підставі статутів, зареєстрованих в установленому законом порядку. Тут панують спокій і діловитість, відсутні гострі протиріччя між громадами, активно ведеться релігійно-просвітницька, морально-виховна, місіонерська та благодійна робота. Найбільше поширені такі протестантські церкви:
Церква євангельських християн-баптистів (Союз ЄХБ України), послідовники якої з'явилися на теренах України в 60—70-х pp. XX ст. У 1961 p. від Всесоюзної церкви ЄХВ відкололася громада баптистів-ініціативників, утворивши потім Раду церков ЄХБ. Послідовники останньої є і в Україні. У 1990 p. після розпаду Всесоюзної церкви ЄХБ послідовники баптизму в Україні отримали самостійність.
Церква християн віри євангельської (ХВЄ, або п'ятидесятники) — одна з течій п'ятидесятників не тільки в світі, а й на теренах України. Послідовники американської церкви Асамблеї Бога з'явилися на території нашої країни у 20-х pp. XX ст. Зокрема, на території Тернопільської області було започатковано віросповідання ХВЄ, а в Одесі під впливом проповідника І. Воронаєва, місіонера американської церкви п'ятидесятників, започатковано віросповідання християн євангельської віри (ХЄВ, або воронаєвпі). Окремо від зазначених церков існує ще велика кількість відрубних релігійних громад п'ятидесятників (ХВЄ). Нині в Україні діє Всеукраїнський союз ХВЄ (п'ятидесятників) України та Союз вільних церков ХВЄ України.
Церква Свідків Єгови, послідовники якої в Україні з'явилися після возз'єднання західних земель, де у 20—30-х pp. XX ст. було засновано перші громади. Це — пізня течія у протестантизмі, що виникла в 70-х pp. XIX ст. (офіційна назва існує з 1931 p.). Після довгого невизнання з боку держави наприкінці 80-х pp. цю церкву було, зрештою, юридичне оформлено. Українські громади Свідків Єгови підпорядковані центру в Брукліні (СІЛА).
Церква адвентистів сьомого дня (АСД) — одна з найбільших течій в адвентизмі, послідовники якої в Україні (Криму та Запоріжжі) з'явилися 1887 p. Внаслідок розколу в АСД від них відійшли громади адвентистів реформаційного руху, які все ж таки залишились у межах віросповідання. Громади адвентистів у нашій країні об'єднано в Українську уніонну конференцію АСД. Загалом, вищезгадані протестантські церкви справляють помітний вплив на всі сфери суспільного життя і, передусім, на духовність народу.
Церкви окремих національних меншин в Україні представлені такими релігійними конфесіями:
Закарпатська реформатська церква (угорська) має своїх послідовників серед угорців (мадярів), які проживають головно в Закарпатській області. Реформатське віровчення близьке до догматів ортодоксального кальвінізму, започаткованого у 20-х pp. XVI ст. в період Реформації. Послідовники реформатського віровчення з'явилися на теренах України внаслідок угорської колонізації Закарпаття, що мала місце в період загарбання Угорщини Оттоманською імперією, та витіснення звідти українського населення. Слід зазначити, що частину послідовників реформатської церкви складають чехи, а певна частина угорців є послідовниками католицизму. Взагалі, протестантські течії, що набули поширення в Україні, беруть активну участь у суспільному житті, відродженні української духовності та держави.
Російська православна старообрядницька церква (Білокриницької згоди) та Російська православна старообрядницька церква (Безпопівської згоди) сформувалися на території України серед російських переселенців, які тікали від релігійних переслідувань після церковної реформи XVII ст. у Російській державі. Перші поселення старовірів виникли на Чернігово-Сіверщині у 60-х pp. XVII ст. У XVIII ст. старовірські поселення з'явилися в Подільській губернії (засновані пилипівця-ми) та в межах Північної Буковини (засновані ли-пованами).
Серед релігійних організацій російських національних меншин варто відзначити й громади молокан, які виникли на теренах України в першій третині XIX ст. через переслідування їхніх
прихильників з боку Російської православної церкви. Трохи раніше в Україні заснували свої селища православні сектанти-духобори, які також тікали від переслідувань. Нарешті, на початку 30-х pp. XX ст. в Україні серед російського населення утворилися секти прихильників Істинно-православної церкви (ІПЦ).
Об'єднання релігійних громад іудейського віровизнання мають своїх послідовників з-поміж єврейської національної меншини. Поселення євреїв в Україні обумовлено історично. Серед єврейського населення є також прихильники сучасних течій в іудаїзмі, що про них йшлося вище. Іудаїстськими громадами в Україні керують два центри.
Вірмено-григоріанська апостольська церква, послідовниками якої є представники вірмен. Перші вірменські колонії виникли на сучасній території України (в Криму) ще в XI ст., але компактні поселення з'явились у XV—XVII ст. на західноукраїнських землях. Серед вірмен є й послідовники Вірмено-католицької церкви.
Караїми — народ, який живе переважно в Криму; походить від послідовників секти іудаїзму, що виникла ще у VIII ст. у Вавилоні та не визнавала Талмуду. Все це обумовило існування в Україні етноконфесійної групи — караїмів.
Кримчаки — етнічна група, що живе також переважно в Криму і е нащадками давнього місцевого населення Криму, яке згодом прийняло іудаїзм (за іншою версією, це нащадки кримських євреїв і генуезців, які перейняли тюркську мову). Це обумовило існування в Україні етноконфесійної групи — кримчаків.
Серед інших національних меншин, які населяють територію нашої країни, трапляються послідовники Німецької євангелічно-лютеранської церкви. Шведської євангелічно-лютеранської церкви, Корейської методистської церкви та інші конфесії.
На теренах України набули поширення релігійні громади нових культів, або релігії нового віку. Щ нові релігійні утворення 60-х pp. XX ст. виникли спершу у СІЛА, а згодом поширились у Західній Європі та Україні (80—90-і pp.). Умовно нові релігії поділяють на три групи:
1) культи, що виникли на запозичених християнських ідеях і пропонують власний шлях до спасіння ["діти Бога", Місцева церква. Церква об'єднання (уніфікації) тощо];
2) культи, що виникли на основі східних вірувань (рух "Харе Кришна", віра Багаі, "Місія божественного світла" тощо);
3) культи, що практикують медитації, духовні вправи, психічні сеанси тощо (Церква сайєнтології, Товариство трансцендентальної медитації та ін.).
Розгляньмо найбільш поширені в Україні нові культи зі стислим викладом змісту їхніх догматів та особливостей культу. Істотного впливу на загальну релігійну ситуацію в Україні вони не мають, хоча діяльність окремих із них сприймається неоднозначне.
Серед нетрадиційних культів (нові релігії 60-х pp. XX ст.) в Україні найпомітнішим є Товариство свідомості Кришни, яке має свої громади в багатьох містах країни. Керівники ятр (організацій кришнаїтів) мають зв'язки зі Шведським регіональним центром МТСК1, звідки отримують культову атрибутику та літературу. Гуру — наставником українських кришнаїтів та інших організацій є член Всесвітньої ради МТСК американець Р. Кампаньйола (духовне ім'я Шріла Вішнупад). Формування кришнаїтських організацій в Україні
Міжнародне товариство свідомості Кришни. 273 відбувалося в останні 10 років завдяки місіонерам зі США. Після довгого перебування в напівлегальному становищі громади кришнаїтів офіційно визнані нашою державою.
Джерелом віровчення і культу кришнаїзму були вірування:
1) індуїзму (індуїстські поняття:
карма — причинний зв'язок між діями людини та її долею; інкарнація — реалізація духовної субстанції бога Кришни; гуру — вчитель; індуський пантеон Богів — Шива, Вішна, Кришна тощо);
2) бхактизму (бхакті — любов, ушанування) — антифеодальний рух XV—XVI ст., який проповідував рівність усіх перед богом, боровся проти кастового поділу, пропагував любов до людини. Стати бхакті у кришнаїтів — це бути відданим послушником бога Кришни; 3) вішнуїзму — релігійно-філософська традиція, що йде від реформатора Чайтаньї (XVI ст.). Реформуючи індуїзм, він закликав відмовитися від схоластики у тлумаченні Ведант індуїзму, а частіше й невтомно благословляти бога Кришну. Чайтанья встановив обов'язкове багаторазове колективне розспівування мантри "Харе Кришна", щоб отримати спасіння від бога.
Власне, свідомість Кришни — це позначення надприродного духу, який пронизує ввесь світ. Завдання членів громади — пристосуватися, прилучитися, приєднатися до Кришни, трансцендентного буття. Святим письмом кришнаїтів є "Бгага-вадгіта" ("Пісня бога") та "Бгагавата Пурана" — частини великого індійського епосу "Махабхарата". Інколи його називають "Гіта" ("пісня").
Культ у кришнаїтів зводиться до бхакті-йоги — спасіння через любов і відданість богові Кришні. Цей культ реалізується, зокрема, у розспівах (найчастіше колективних) мантри "Харе Кришна". Обов'язковий мінімум декламації — 1728 повторень святої великої мантри ("Харе Кришна, Харе Кришна, Харе Кришна, Харе, Харе, Харе, Рама, Харе, Рама, Рама, Рама, Харе, Харе"). Відлік ведеться за допомогою ритуальних чоток (108 зерен перебираються 16 раз). В Індії число 108 ува-жається магічним. Мантра розспівується перед кожним уживанням їжі, під час спільних богослужінь, після всіляких дій тощо (наприклад, після статевих контактів — 50 тис. раз). Вважається, що 16 слів мантри відтворюють певну трансцендентальну вібрацію звуку, що допомагає людині прилучитися до Кришни. Послідовники релігії повинні постійно роздумувати про бога Кришну, від двох до шести разів на добу виконувати обряд “аратрика” (вітання Господа).
Прихильники Кришни дотримуються певних свят і постів. Три найвідоміші свята — Дні явлення Кришни, Радхи і Прабхупаді. Їхні статуї, одягнуті в шовк і прикрашені коштовностями, поміщають у храмах, їм поклоняються, доглядають за ними, миють, змінюють одяг тощо.
Кришнаїти поклоняються священному дереву — туласі деві (базилік, за повір'ям, очищає від гріхів та хвороб), подрузі Кришни — Радхі. У приміщеннях кришнаїтів є вівтарі з зображенням Кришни й fypy Прабхупаді (засновника громад МТСК).
Згідно з "Керівництвом до джапа-медитації" послідовник громади повинен наслідувати: 1) чотири принципи духовного розвитку (не вживати в їжу м'яса, риби, яєць, не вживати дурманних речовин, не грати в азартні ігри, не вступати в статеві відносини поза шлюбом, а в шлюбі — лише для зачаття дитини); 2) систематично читати "Бга-гавад-Гіту"; 3) вживати лише вегетаріанську їжу;
4) жертвувати плоди своєї діяльності Кришні;
5) спілкуватися переважно з одновірцями. Перед вступом до громади необхідно пройти "ашраму" (колективне поселення одновірців).
В Україні громади кришнаїтів зареєстровано в державних органах згідно з Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації".
До нетрадиційних релігій в Україні можна віднести РУН-віру (Рідну українську національну віру). Її засновником і реформатором є Лев Силен-ко, американський громадянин українського походження.
Послідовники Рун-віри закликають поклонятись і вірити в бога слов'ян Дажбога, який є свідомістю світу, з якого виникла людина. "Даж-бог, — пише Л. Силенко, — це свята Правда, Справедливість, життєтворче світло, святий дух, Воля". Заповіти РУН-віри такі: 1) розумій і люби свого бога; 2) не поклоняйся чужим богам; 3) само-вдосконалюй розум, душу й тіло; 4) вір у себе;
5) люби своїх рідних; 6) виховуй дітей у дусі РУН-віри; 7) шануй духовність своїх нащадків; 8) шануй свята РУН-віри та ін.
РУН-віра вчить: щоби мати рай у душі (за РУН-вірою, рай і пекло знаходяться в душі людини) необхідно жити за законами праведного життя. Ось вони: 1) правильне мислення: воля, мета, подвиг;
2) правильне бажання: любов, справедливість, послідовність; 3) правильне виконання, відповідальність, точність, дисципліна; 4) правильна їжа, якісна їжа, національні страви, обрядність тощо. Символом РУН-віри є білий прапор із зображенням сонця і написом "РУН-віра". Громади послідовників цого культу офіційно зареєстровані в державних органах.
Церква об'єднання (уніфікації) — одна з най-впливовіших серед сучасних нових культів. Заснована преподобним Сан М'ян Муном (корейським проповідником) 1954 p. як "Товариство Святого Духа з об'єднання світового християнства". У Кореї цю організацію називають "Церква Тонг-іль". За легендою Муна, йому явився сам Ісус і доручив виконати до кінця місію спасіння, тообто стати новим месією. Канонічним текстом віровчення громад Муна стала праця "Божественний принцип", яка, власне, заступила християнську Біблію.
Теологія Муна зосереджена на вченні про трьох Адамів і трьох Єв. Перша пара їх була створена Богом, щоб вони породили досконале людство. Але Єва вчинила перелюб із сатаною (Люцифером) і прирекла людський рід на довгі страждання. Нащадком Єви від Люцифера був Каїн, який, на думку Муна, уособлював комунізм. Авель був сином Єви від Адама і символом демократії. Другим Адамом був Ісус Христос, який не виконав своєї божественної місії, бо не приніс людям духовного й фізичного спасіння. Третій Адам має принести людям фізичне спасіння, тому що він є "Господь другого пришестя". Завдяки витлумаченню текстів Біблії й футурології Мун зробив висновок, що "Господь другого пришестя" народився в Кореї 1920 p. (сам Мун народився тоді ж).
Послідовники релігійного вчення Муна досить активно проводять місіонерську діяльність. Пропагуючи прийдешність месії, мирне об'єднання людей тощо, вони намагаються залучити якомога найбільше людей у свої громади, де проводяться колективні молитви і співи. Віруючі дотримуються догмату, за яким спасіння можна досягти власними зусиллями людини, заслугами її перед громадою, оскільки новий месія виноситиме свої рішення на суді згідно зі ставленням людей до церкви Муна.
У комунах послідовників вчення Муна заборонено вживати алкоголь, тютюн, наркотики тощо, заохочується одноманітність в одежі (уніформа), скромність у побуті, а також практикується суворе дотримання розпорядку дня. Віруючі зобов'язані постійно працювати, щоб дістати матепіальні засоби для об'єднання людей всіх віросповідань у єдину божественну сім'ю.
Громади Церкви об'єднання (уніфікації) активно діють на теренах України, намагаючись залучити якомога більше прихильників.
Організація віри Багаї (Бахаї). Започаткована в середині XIX ст. в Ірані, ця релігія об'єднує понад 5 млн послідовників у 166 країнах. Її засновником уважається один із лідерів релігійного руху бабітів Баха-Улла (Бага-Улла), якого 1863 p. публічно проголосили месією всіх релігій. Оскільки це зроблено було у Багдаді в саду Різван з 21 квітня по 2 травня, то цей період увійшов в історію релігії як свято Різван (відзначається прихильниками на перший, третій і