Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Швеції та Нігерії укр
Склад експорту: нафта та нафтопродукти – 95%, решта – переважно какао та каучук. Географія експорту: США 35%, Італія 6%, Франція 6%. Склад імпорту: машини, транспортне обладнання, промислові товари, харчі, продукція хімічної промисловості. Географія імпорту: США 14%, Велика Британія 11%, Німеччина 10%, Франція 8%, Нідерланди 5%. Зовнішній борг у 1999 році становив 29 млрд доларів США.
Залізниці – 3504 км (1987), автомобільні дороги – 108 тис км, головні морські порти – Лагос та Порт-Харкорт.
Незважаючи на прибутки, які Нігерія отримує від експорту нафти, рівень життя населення є надзвичайно низьким, постійно зростає безробіття.
Туризм не набув у Нігерії великого розвитку, незважаючи на всі намагання уряду зробити цю галузь економіки прибутковішою. Про причини цього можна судити з наступного уривка з туристичного путівника:
Нігерія – найбільша за чисельністю населення (більше 100 млн чоловік) країна Африки і одна з найблагополучніших (за африканськими стандартами) в економічному відношенні. Це не туристична держава, хоча тут, як у Кенії і Танзанії, є чудові національні парки. Проте, якщо європеєць вирушає до Нігерії, майже завжди це бізнесмен, що має за мету врегулювання ділових справ. Нігерійська грошова одиниця називається найра, ділиться на 100 кобо. Вивозити з країни та ввозити національну валюту дозволяється на суму не більше 50 найр (тобто менше 1 долара США за поточним ринковим курсом). Іноземну валюту ввозити можна без обмеження. При в'їзді належить заповнити валютну декларацію, яка має завірятися при виїзді і свідчити, що людина не вивозить. Ставлення нігерійських митників до цього документу періодично міняється: то вони майже не звертають на нього уваги, то по прикордонних пунктах проходить кампанія боротьби за посилення валютного контролю. В Нігерії діють два курси найри, офіційний та паралельний. Офіційний був зафіксований на початку 1994 року на рівні 22 найри за долар і з тих пір не мінявся. Паралельний курс за той самий час знизився з 47 до теперішніх 81 найри за долар. Комерційні банки та обмінні пункти в крупних готелях працюють за паралельним курсом, а офіційний призначений для розрахунків у зовнішньоторгівельних операціях. Нігерія – країна суворого валютного контролю. Розрахунки у вільно конвертованій валюті тут не дозволені, неофіційний обмін грошей вважається карним злочином. Міняти гроші слід у банках або крупних готелях, вигідніше за все – американські долари та фунти стерлінгів.
Нігерія – типовий представник слаборозвинених країн Африки, з усіма характерним ознаками цієї групи: багатоукладний характер економіки, низький рівень розвитку виробничих сил, відсталість промисловості, сільського господарства, соціальної інфраструктури; залежне положення в системі світового господарства, периферійний характер капіталізму. Наявні основні риси більшості країн, що розвиваються: бідність, перенаселення, величезний рівень безробіття, величезна заборгованість розвиненим країнам.
2. 3. ПІДСУМОК
Зіставляючи загальні характеристики обох країн, а також аналізуючи деякі інші показники, можемо виділити ряд радикальних відмінностей між ними за цілим рядом аспектів
1. Географічний. Швеція розташована у Північній Європі, частина країни заходить за полярне коло, що обумовлює надзвичайно суворий клімат. Нігерія розташована у субекваторіальному поясі.
2. Територіальний. Територія Нігерії приблизно вдвічі перевищує територію Швеції.
3. Демографічний. В Нігерії, подібно до більшості слаборозвинених країн, відбувається швидке зростання населення, за останні 10 років воно зросло більш ніж на 15 млн чоловік. Тим часом у Швеції відбувається характерна для країн Західної Європи депопуляція. Кількість населення Нігерії більш ніж у 12 разів перевищує кількість населення Швеції.
4. Національний. Шведи – майже монолітна, однорідна нація, частка інших національностей в населенні країни становить близько 5%. Нігерійська нація складається з понад 250 етнічних груп, що є причиною міжнаціональних конфліктів, громадянських війн та перешкоджає національній єдності.
5. Урбанізація. Рівень урбанізації у Швеції надзвичайно високий – понад 80%, сільське населення розселене нерівномірно, що пояснюється несприятливими для сільського господарства ландшафтними та кліматичними умовами. Нігерія відзначається надзвичайно низьким рівнем урбанізації – 25%, і густина населення, незважаючи на несприятливі для сільського господарства кліматичні умови у великій частині території країни, є доволі рівномірною.
6. Спеціалізація економіки. Швеція – індустріальна країна з часткою сільського господарства у ВНП близько 4%, тим часом як Нігерія – сільськогосподарська країна. Сільське господарство Швеції є інтенсивним, Нігерії – екстенсивним. Крім того, в економіці Нігерії присутні елементи традиційної економіки.
7. Співвідношення експорту та імпорту. Основна частина імпорту Швеції – сировина, а експорту – готова продукція; тим часом для Нігерії співвідношення протилежне, основну частину експорту становить нафта. Проте через перенаселення та міжнаціональні проблеми, а також нестійкість політичного режиму рівень життя нігерійців не може бути суттєво покращений за рахунок прибутків від експорту нафти.
Решта відмінностей між двома досліджуваними країнами буде з'ясована у наступних розділах.
| ПОКАЗНИКИ | рік | ШВЕЦІЯ | НІГЕРІЯ |
| Кількість населення | 1995 | 8, 8 млн | 111, 3 млн |
| Територія, тис. кв. км. | - | 450000 | 924000 |
| 1. ВНП на душу населення | 1987 | 77, 7 | 4, 4 |
| 1995 | 68, 7 | 4, 5 | |
| 2. Середньорічний рівень зростання ВНП на душу населення. | 1965-1989 | 1, 8 | 0, 2 |
| 1985-1995 | -0, 1 | 1, 2 | |
| 3. Середньорічний рівень зростання ВВП | 1965-1980 | - | 6, 1 |
| 1980-1990 | 1, 8 | -0, 4 | |
| 1990-1995 | -0, 1 | 1, 6 | |
| 4. Середньорічний рівень зростання продукції сільського господарства. | 1965-1980 | - | 1, 2 |
| 1980-1990 | 0, 9 | 2, 2 | |
| 1990-1995 | -1, 9 | 2, 3 | |
| 5. Середньоічний рівень зростання продукції промисловості. | 1965-1980 | - | 13, 1 |
| 1980-1990 | 3, 1 | - 2, 1 | |
| 1990-1995 | -0, 7 | -1, 2 | |
| 6. Середньорічний рівень зростання продукції обробної промисловості. | 1965-1980 | - | 14, 6 |
| 7. Середньорічний рівень зростання виробництва послуг. | 1965-1980 | - | 7, 6 |
| 1980-1990 | 1, 0 | -0, 4 | |
| 1990-1995 | -0, 1 | 4, 5 | |
| 8. Частка продукції сільського господарства у ВВП. | 1965 | - | 54 |
| 1980 | 4 | 61 | |
| 1995 | 2 | 46 | |
| 9. Частка продукції промисловості в ВВП. | 1965 | - | 13 |
| 1980 | 37 | 40 | |
| 1995 | 32 | 53 | |
| 10. Частка продукції обробної промисловості в ВВП. | 1965 | - | 6 |
| 1980 | 25 | 8 | |
| 1995 | 23 | 9 | |
| 11. Частка виробництва послуг у ВВП. | 1965 | - | 33 |
| 1980 | 59 | 32 | |
| 1995 | 66 | 18 | |
| 12. Значення індексу людського розвитку. | 1993 | 0, 933 | 0, 400 |
| 13. Тривалість життя. | 1985 | 77 | 51 |
| 1995 | 79 | 53 | |
| 14. Коефіцієнт смертності немовлят. | 1980 | 7 | 99 |
| 1995 | 4 | 80 | |
| 15. Неписьменність серед дорослих. | 1985 | >5 | 58 |
| 1995 | >6 | 69 | |
| 16. Питома вага учнів у відповідній віковій групі (початкова освіта). | 1980 ж. | 97 | 14 |
| 1980 ч. | 96 | 34 | |
| 1993 ж. | 100 | 82 | |
| 1993 ч. | 100 | 38 |