Xreferat.com » Топики по английскому языку » Чорна i кольорова металургія України

Чорна i кольорова металургія України

заводів, 3 феросплавних заводи, 16 коксохімзаводів, 6 трубних заводів, 8 гірничозбагачувальних комбінатів і 3 основних заводи металоконструкцій. Розвиток металургії як інтегральної галузі пр-сті не міг бути забезпечений без одночасного інтенсивного розвитку органічно зв¢язаних з нею галузей і вир-в, які створюють разом потужний металургійний комплекс. До складу металургійного комплексу Укр включається ряд підгалузей і вир-в, без яких неможливо забезпечити в-во металу. Це такі: - видобуток, збагачення і агломерація залізних, марганцевих та ін руд; - в-во чавуну, доменних феросплавів сталі і прокату; -в-во електроферосплавів; - повторна переробка чорних металів; - коксування кам вугілля; - видобуток сировини і в-во вогнетривких буд матеріалів (глин, доломітів та ін.), а також флюсових вапняків; - випуск металевих конструкцій тощо. Металургійний комплекс Укр досяг найвищого рівня розвитку в 1980-1990рр. У зв¢язку з розривом інтенсивних ек зв¢язків з Росією та ін країнами СНД, ек-ю кризою і занепадом економіки та значним скороченням внутрішнього споживання металу а тяжкому стані опинилася ф металургійна пр-сть. Суч стан Чм Укр хар-ся небувалим кризовим спадом, який різок проявився з 1995р. З 50 доменних печей простоювали або працювали не на повну потужність 27; з 65 мартенівських печей –відповідно 28, з 23 конвертерів – 11, з 69 прокатних станів – 30. На окремих заводах рентабельність знизилася до 4-5%. Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського став збитковим, а Макіїський – збанкрутів. Суч металургія хар-ся наявністю заводів з повним і неповним металургійним циклом. Повний металургійний цикл включає в-во чавуну, сталі і прокату. Заводи неповного циклу мають, як правило, один або два з трьох технологічних циклів: в-во чавуну і сталі, сталі і прокату, тільки чавуну, тільки сталі, тільки прокату. Такий розрив повного металургійного циклу обумовлюється різними причинами, а саме: - історичними – буд-во заводу здійснювалося, виходячи з можливостей і технічного рівня того часу, а невелика потужність заовду не вимагала крупних джерел водопостачання та ін ресурів. Для розширення заводу в більш пізніший час виявлялась відсутність резервних територій, зони санітарних розривів навколо заводу, сприятливих транспортних зв¢язків тощо; - економічними – орієнтація заводу на старі, близько розташовані джерела палива і сировини змінилася в зв¢язку з їх виснаженням, а нові джерела розташовані на великих віддалях, тому завод залишився на в-ві тільки одного із трьох видів основної пр-ції; - екологічними – в крупних машинобудівних районах і центрах, де висока концентрація промислових п-в, які забруднюють природне середовище, з екологічних міркувань краще мати поруч завод тільки з в-ва сталі і прокату чи тільки прокату із сталі, доставленої з віддалених заводів. Заводи переробної металургії розміщуються в основному в районах розвинутого маш-ня, де нагромаджуються значні відходи металообробки і металобрухт. Крім зазначених металургійних заводів, є ще і так звана «мала металургія». Вона представлена окремими цехами по в-ву сталі і прокату на крупних машинобудівних заводах, які створюються з метою використання відходів металу і забезпечення безперебійного постачання конструкційного матеріалу. Чм Укр відзначається високою виробничою і територіальною концентрацією п-в. В рез-ті реконструкції і розширення старих заводів середня потужність одного металургійного зводу становить близько 2,5 млн т чавуну і більше ніж 2 млн т сталі на рік. Осн частина металу в країні випускається заводами потужністю понад 2 млн т на рік. Переважна більшість металургійних п-в Укр являє собою сучасні потужні комбінати. Металургійні комбінати Укр, як і в індустріально розвинутих кр-х, є основними п-вами галузі. На них забезпечується комбінування в-ва – технологічний зв¢язок виплавки металу з коксохімічним в-вом, що сприяє досягненню більш високої ек-ї і екологічної ефективності в-ва. Найб металургійними комбінатами Укр, потужність яких становить 5 млн і більше металу за рік, є «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Криворіжсталь». Укр має найбільші в світі металургійні агрегати за їх потужністю. Так, напр, в Кривому Розі споруджено найбільш потужну доменну піч об¢ємом в 5000 кум м, яка може дати 4 млн т чавуну за рік, тобто стільки, скільки вся Росія виробила його в 1913р. На ін заводах потужність доменних печей становить до 3 тис куб м. Розвиток металургії в Укр в рад період відзначався великими досягненнями. В рез-ті інтенсифікації металургійниого процесу широкого розвиту набуло швидкісне сталеваріння в мартенівських печах і в конверторах, а в 80-х роках активно освоювалася технологія бездоменної і безкоксової виплавки металу. І все ж таки при всьому цьому у буд-ві заводів була допущена серйозна помилка. Більшість нових металургійних заводів Укр, як і в уьому Союзі, була зорієнтована на виплавку сталі в мартенівських печах, тоді як країни Західної Європи віддали перевагу технології більш ефективно конверторного в-ва сталі, яке забезпечує вищу її якість. У Німеччині, Франції, Великобританії, Італії більш ніж 2/3 сталі виробляється конверторами і електричними печами. В Укр в 1997р. електросталь і киснево-конверторна сталь разом становили менше половини її всієї виплавки. Розвиток Чм супроводжувався значним нарощуванням потужностей коксохімічної пр-сті. Коксохімічна пр-сть є осн складовою частиною металургійного комплексу. Коксохімічні заводи розміщуються в р-нах видобутку коксівних марок кам вугілля або в крупних металургійних центрах, розташованих за межами вугільних р-нів Донбасу. Ця галузь забезпечує металургію технологічним паливом (коксом, коксовим газом), а хім пр-сть –цінною сировиною. До революції все в-во коксу в Росії було зосереджено в Донбасі. У 1929р питома вага Укр у в-ві коксу становила 96,3%,а на 1940р вона зменшилася до 74,5%. Всього на цей рік було вироблено 15,7 млн т коксу. За рад період були реконструйовані і значно збільшили свою потужність старі коксохімічні заводи Макіївки, Алчевська, Єнакієвого, Краматорська та ін і водночас будувались нові в Маріуполі, Горлівці, Запоріжжі, Кривому Розі, Дніпродзержинську. В повоєнний період поблизу Донецька і Макіївки (залізнична станція Авдіївка) було збудовано крупний сучасний коксохімічний завод для забезпечення потреб у коксі всього металургійного р-ну. У 1965р в Укр було вироблено 35 млн т коксу, а в 1990р – 34,7 млн т. Наприкінці 1997р його в-во знизилося до 16,4 млн т, тобто до рівня 1940р. Головним виробником коксу є Донецький металургійний підрайон. Він дає більше половини всього його випуску в країні. Усього в металургійному районі Укр працює 16 коксохімічних заводів, з них у Донецькій області – 9, Луганській – 2, Дніпропетровській – 4, Запорізькій –1. Значного розвиту в металургії Укр набули нові галузі – трубна і феросплавна. Важливим фактором, який прискорив нарощування потужностей трубного в-ва в Укр, стало інтенсивне буд-во магістральних нафто- і газопроводів із колишнього РадС в Західну Європу. В зв¢язку з швидким зростанням попиту на труби особливо великого діаметра їх в-во збільшилося не тільки на основних трубопрокатних заводах – Нікопольському і Харцизькому, а й на Новомосковському, Луганському, Дніпропетровському трубопрокатних і Макіївському труболиварному заводах. В-во феросплавів, необхідних для виплавки чавуну і сталі, забезпечується трьому феросплавними заводами – Запорізьким, Нікопольським і Стахановським. В умовах швидкозростаючих потреб буд-ва крупних промислових, транспортних і невиробничих об¢єктів виникла гостра необхідність в забезпеченні їх крупногабаритними металевими конструкціями (арматурними решітками, каркасами мостових переходів тощо.) З цією метою в центрах металурії і важкого маш-ня – Краматорську, Дніпропетровську, Маріуполі були побудовані основні заводи металоконструкцій. Сучасне розміщення п-в металургійного комплексу Укр формувалося як в дореволюційний, так і в рад-й періоди. На розміщеня металургійних заводів значний вплив зробили такі основні фактори, як максимальне наближення їх до центрів і р-нів видобутку коксівного вугілля, а також до великого джерела водопостачання і потужної залізорудної бази. З метою максимального наближення до бази палива будувалися заводи в Донбасі. Друга їх група розмістилась з урахуванням сприятливих залізничних зв¢язків із орієнтацією на крупне джерело водопостачання – р.Дніпро. На шляхах між джерелами руди і палива виник також крупний металургійний центр – Маріуполь. Із встановленням залізничного зв¢язку між Донбасом і Кривбасом, а також покращанням використання палива у доменному процесі, яке привело до зменшення витрат коксу на виплавку однієї тонни чавуну, а значить, і витрат коштів на його транспортування, виникли сприятливі умови для буд-ва крупного металургійного п-ва в Кривому Розі.

Основні металургійні підрайони і металургійні центри України, природні передумови їх розвику.

Суч металургійний комплекс Укр майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних р-нів світу. На території цього р-ну з урахуванням умов і особливостей розвитку і розміщення галузей комплексу виділяються три металургійних підрайони: Придніпровський, Донецький і Приазовський. Придніпровський металургійний підрайон розташований вздовж правого і лівого берегів Дніпра – від Кременчука до півдня Дніпропетровської і Запорізької областей. За своїм значенням цей підрайон є найбільшим виробником сталі і прокату. На його території сформувалися три крупних металургійних промвузли: Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Запорізько-Нікопольський і Криворізький. У Дніпропетровсько-Дніпродзержинському вузлі зосереджені такі заводи: в Дніпропетровську – три металургійних, трубопрокатний, коксохімічний, металоконструкцій, а в Дніпродзержинську –металургійний комбінат, два коксохімічних заводи, в Новомосковську – трубний завод. В криворізькому вузля знаходяться металургійний комбінат, коксохімічний завод, 5 крупних гірничо-збагачувальних комбінатів, понад 15 шахт, об¢єднаних рудоуправліннями. В Запорізько-Нікопольському вузлі знаходяться: в Запоріжжя – металургійний комбінат «Запоріжсталь», завод «Дніпроспецсталь», коксохімічний завод і завод феросплавів, в Нікополі – південно-трубний і феросплавний заводи. Тут же розташовані Нікопольський, Великотокмакський підрайони Придніпровського марганцеворудного басейну з п-вами, які видобувають руду, а також Білозерське залізорудне родовище і гірничозбагачувальний комбінат. Руда Кременчуцького родовища використовується заводами Придніпровського підрайону і транспортується переважно по Дніпру. Донецький металургійний підрайон охоплює металургійні п-ва Донецької і Луганської областей. Це основний підрайон по в-ву коксу і чавуну. На його території сформувалися три вузли: Донецько-Макіївський, Стахановсько-Алчевський і Приторецький. Донецько-Макіївський вузол – найбільш потужний із трьох. До його складу входять Макіївський металургійний комбінат, два коксохімзаводи і трубний завод, Донецький металургійний і два коксохімічні заводи, Авдіївський коксохімзавод, Єнакіївський металургійний комбінат, Єнакіївський і Горлівський коксохімзаводи, Харцизький трубопрокатний і канатно-дротовий заводи. До цього вузла належать також потужний комплекс вогнетривких матеріалів і флюсових вапняків (Докучаєвськ, Комсомольське, Ново-Троїцьке та ін.). На півночі Донецької області зн-ся невеликий Приторецький вузол у складі Краматорського металургійного і коксохімічного заводів, Костянтинівського заводу «Вторчермет» і вогнетривів. Поблизу цих заводів зн-ся крупні центри видобутку сировини і в-ва вогнетривких матеріалів – Часів-Яр, Артемівськ, Северськ, Райське. На території Луганської області сформувався металургійний вузол, до складу якого входять Алчевський металургійний комбінат з його цехом у м.Алмазна і коксохімзавод, Стахановський коксохімічний і феросплавний заводи. Недалеко від цього вузла зн-ся Луганський трубний завод. Приазовський металургійний підрайон включає дві території: місто Маріуполь з його двома металургійними комбінатами – «Азовсталь» та ім.Ілліча, коксохімзаводом, а також північну і східну частини Керченського півострова, де зн-ся залізорудний район і Комиш-Бурунський залізорудний комбінат, та невеличкий, частково відбудований після війни металургійний завод ім.Войкова. Зв¢язок між цими частинами підрайону здійснюється морським транспортом по Азовському морю. Незважаючи на кризовий стан, металургія Укр є основним постачальником валютних надходжень у державу. Вартість експортної пр-ції Чм Укр становила в окремі роки понад 3 млрд доларів. А її частка в загальному експорті трималась на рівні понад 40%. В країни СНД експортується більша частина металопродукції України.

 Основні проблеми і перспективи розвитку металургійного комплексу України.

Перспективи розвитку металургійного комплексу України тісно пов'язані з підвищенням конкурентоспроможності продукції на основі зменшення енерго- та матеріалоємності продукції, скорочення трудових витрат, впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Відповідно до існуючих програмних документів у доменному виробництві впроваджуватиметься обладнання та технологія використання пиловугільного палива. У сталеплавильному виробництві максимально збільшуватимуться обсяги конверторного та електросталеплавильного виробництв на основі технологій безперервного розливу сталі з одночасним скороченням мартенівського. У прокатному виробництві створюватимуться ливарно-прокатні модулі, розширюватиметься сортамент профільного, сортового та листового прокату, реконструюватимуться діючі прокатні стани. У виробництві металевих виробів та труб передбачається істотне підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, збільшення випуску труб з антикорозійним покриттям та легованих марок сталі.

У перспективі особлива увага приділятиметься збереженню і посиленню експортної спрямованості металургійної промисловості. Захист українських товаровиробників на зовнішніх ринках, попередження антидемпінгових процедур до вітчизняних виробників, запобігання перенасиченості ринків метал о продукції та падіння цін дадуть змогу зміцнити експортний потенціал галузі. У структурі експорту продукції галузі намічено скоротити вивіз продукції сировинного напряму (чавун, заготовка сортова, сляби) та переорієнтуватися на експорт кінцевої продукції (труби, мет.вироби, листовий та сортовий прокат).

Кольорова металургія України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та основні центри.

Кольорова металургія – галузь промисловості з виробництва кольорових металів та їх сплавів(алюмінію , магнію, титану, міді, кобальту , олова), рідкісних та дорогоцінних металів.

Значення кольорової металургії дуже велике, продукти кольорової металургії використовуються в сучасній електроніці, ядерній техніці, приладобудуванні, ювелірній промисловості, медицині, в харчовій промисловості, у виробництві побутової техніки, автомобілебудуванні та інших галузях виробництва.

Провідними галузями кольорової металургії в Україні є алюмінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феронікілева. Якраз ці галузі складають структуру кольорової металургії.

Комплекс підприємств цієї галузі в Україні здійснює видобуток, збагачення і металургійну переробку руд кольорових і рідкісних металів. До його складу входить виробництво сплавів, прокат кольорових металів і переробка вторинної сировини.

Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено переважно двома основними факторами — сировинним і енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів та ін.) Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розмішуються в місцях дешевої електроенергії, як правило, поблизу потужних електростанцій.

У розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виділяються два основних райони: Донецький і Придніпровський.  На території Донецького району знаходиться Микитівський ртутний комбінат, який включає завод, рудники і збагачувальну фабрику. Це підприємство дає понад 90 % продукції СНД. В цьому районі знаходяться Костянтинівський цинковий завод «Укрцинк», який працює на імпортній сировині з Північної Осе-тії та Західного Сибіру. Розміщено цей завод з орієнтацією на енергетичну базу Донбасу. В Артемівську працює завод по оброб-ці кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат. Мідь і свинець імпортується з Російської Федерації. В м. Свердловську знаходиться завод алюмінієвого прокату. Придніпровський район кольорової металургії спирається на потужну енергетичну базу, яку утворюють Дніпрогес, теплові і атомні електростанції. В Запоріжжі зосереджені титано-магнієвий і алюмінієвий заводи. Титано-магнієвий завод одержує магнієву сировину з Калуша, Стебника і Сиваша, а титанову — з Іршанського і Самотканського родовищ. Алюмінієвий завод працює на імпорт-них бокситах з Уралу та інших територій зарубіжних країн. Для виробництва глинозему, яким забезпечується Запорізький алюмініє-вий завод, біля Миколаєва побудовано великий глиноземний завод. У Вольногорську поблизу Дніпродзержинської ГЕС знаходиться Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титано-цирконієвих рудах Самотканського родовища, а в місті Світловодську, біля Кременчуцької ГЕС діють завод чистих металів і завод твердих сплавів.

В Кіровоградській області на базі недавно відкритого родовища нікелевої руди діє Побузький нікелевий завод. Для забезпечення заводу паливом використовується донецьке коксівне вугілля і електроенергія Південно-Української атомної електростанції. Виробництво магнію здійснюється також Калушським ВО «Хлорвініл».

Природні передумови, сучасний стан та перспективи розвитку кольорової металургії України.

На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу неможливо обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: