Xreferat.com » Топики по английскому языку » Засоби інтенсифікації виразності газетного тексту у мові сучасної української преси

Засоби інтенсифікації виразності газетного тексту у мові сучасної української преси

партії і фракції Соціал-демократична партія (об’єднана); «ПФ повинен поповнитися» (ГУ, 2006, 14 лютого); – ПФ – пенсійний фонд; «МАС98» (УМ, 2006, 9 вересня); – Міжнародний автомобільний салон. В. Нагіна відзначає як досить поширене явище у мові сучасних ЗМІ творення абревіатурних і складноскорочених слів, зауважуючи при цьому: «Важливим фактором в організації журналістського дискурсу є емоційність. Саме цим пояснюється проникнення в сучасну публіцистику оказіональних лексем, які виконують не стільки інформативну функцію, скільки забезпечують емоційний вплив на слухача, посилюють сприйняття почутого, урізноманітнюють і збагачують індивідуальне мовлення. До таких новотворів належать: дубократія, есдеки, толерувати (від толерантний), читабельний, таксо бус, допінгейт, довгалізація (від прізвища голови Селянської партії Довганя), кучкізм тощо [31, 119].

У процесі активізації творення абревіатур і скорочених слів зростає кількість омонімічних утворень, що є зовсім небажаним явищем. Адже читачеві буває досить важко зрозуміти зміст таких скорочень. Вони можуть спричинити плутанину, помилки в сприйнятті інформації. І хоч такі омонімічні абревіатури часто зрозумілі з контексту чи ситуації, проте, утворюючи нові одиниці, цього явища слід уникати, тим більше, коли немає у цьому гострої необхідності.

Отже, оскільки творення інноваційних абревіатур у заголовках і текстах газетних публікацій – досить поширене явище, воно вимагає обережного їх використання, щоб не зробити українську мову важкою і незрозумілою для читача.


1.3 Сленг і жаргон як засіб експресії у мові сучасної української преси


Літературну мову зумовлює мовна мода покоління, і кореспондент часто виступає своєрідним медіатором між живомовною практикою жаргоновживання свого покоління і літературно обробленим словесно-художнім масивом, сам виступаючи продуцентом жаргонного словника [49, 57].

Леся Савицька, автор «Короткого словника жарґонної лексики української мови», пов'язує функціонально-стилістичний параметр жаргону і сленгу із «потужною сміховою першоосновою, що є складником культури як такої та національної сміхової культури зокрема» [48, 11].

У пострадянський час жаргонна лексика і сленг легалізувалися як колись «заборонений плід» і почали входити у мову художніх творів (О. Забужко, О. Ульяненко, Ю. Андрухович, С. Почальчук та ін.), а також у мову преси. Мова газети, як вже зазначалося вище, орієнтується водночас на експресію і стандарт. Максим Рильський писав: «Ви розгортаєте газету або журнал, читаєте статтю чи начерк, і вас охоплює іноді безнадія від тої сірості, штампованості, в яких зовсім невірно вбачати відрадні прикмети стабілізації і стандартизації. Та й яка, власне, може бути «відрадна» стандартизація мови, коли жива мова – це процес, а не закам'янілий факт; це широководна річка, що віддзеркалює в собі і береги, і небо, і мінливість хмар, і прудкий блискавичний льот аероплана, і зигзаги пташиних крил, а не покритий зеленою ряскою непорушний ставок! І хіба можна говорити про них усе тими самими до нудоти заяложеними словами» [39, 7]. Експресію у мову газети вносить сленг і жаргон, особливо у мову молодіжної газети. Отже, ще одна із причин їх функціонування у цьому стилі української мови. В.Г. Костомаров називав ще одну з причин цього явища. Він відзначав, що широке використання у пресі жаргонної, просторічної лексики пояснюється тим, що у сучасному суспільстві нелітературні (часто кримінальні) групи, люди без глибоких і чистих коренів створюють замкнену псевдоеліту, достатньо багату і власну, щоб розповсюджувати свої корпоративні смаки [21, 47].

У наш час на мову масово-політичної інформації взагалі і на газетну публіцистику зокрема значний вплив має усне мовлення, яке в останні роки доповнилося значною кількістю жаргонізмів. Журналісти, особливо молодіжних видань, прагнуть внести у текст свіжий подих життя, утримати читача, привернути його увагу, бути з ним на «ти».

«Блатні зв’язки Дженні» (УМ, 2001, 23 травня) – про дочку Джорджа Буша, якій не допомогли зв’язки.

У словнику Лесі Ставицької слово «блатні» реєструється як жаргонне – «злодійський жаргон, те, що стосується протекції, підтримки» [39, 49]; «Ще тиждень – на картоплю і бодун» (УМ, 2001, 4 травня). Бодун – 1. погане самопочуття після пиятики, похмілля; 2. Пиятика (молоді) [46, 51]; «Братва з Криму вже виїхала» (УМ, 1999, 29 квітня). Братва – «члени угруповань, рекетирів, кримінальних структур в економіці, мафіозних угрупувань» [46, 57]; «Крутий ректор – крутий ВУЗ?» (ГУ, 2004, 1 жовтня). Круто – 1. Схвально. Найвищою мірою, дуже сильно; 2. Несхвально. Зухвало, нахабно (про поведінку); 3. Схвально. Дуже добре; 4. Крутий – багатий, респектабельний, процвітаючий і т. ін. [39, 152–153]. У тексті статті слово функціонує в останньому значенні. Сленгові слова «круто», «крутий», «крутизна», «крутяк», «крутелик», побутують у молодіжному середовищі досить широко: «Шкільна форма – це круто» – такий вираз зустрічаємо в досить «дорослій» газеті – «Експрес», 2004, 14–21 жовтня. Вважається, що рос. крутой у цих нових значеннях, під впливом яких розвинулося й укр. крутий, є калькою англ. tough [46, 46].

У мові преси лексема «крутий» з дериватами круто, крутість, крутизна, та ін. уживається дуже часто як у заголовках, так і у текстах: «Розборки по-свалявськи» – заголовок, текст починається реченням «Місцевого «крутяка» застрелили на власному подвір'ї» (МГ, 2003, 7 вересня); «Крутий новий макіяж» (МГ, 2004, 4 травня).

У мові газет функціонує багато новостворених слів від крутий, круто: «– Розкрутка, яку ви маєте на сьогодні, на ваш розсуд, достатня?» (із інтерв’ю з членами музичної групи «Авіатор», УМ, 2005, 13 квітня); «Тим, хто не вміє, або не хоче «крутитися», хто чекає подачок від держави, нічого робити в бізнесі» (ВК, 2006, 16 червня); «Банк устиг прокрутити ці кошти кілька разів» (УМ, 2006, 7 жовтня).

Молодіжний сленг включає найрізноманітніші назви людей з додатковим оцінним значенням – салабон, бамбук, бивень, лох, чайник. У пресі найчастіше використовуються слова саме з таким значенням: «Ядерна фізика для справжніх чайників або як виготовити атомну бомбу на кухні» (УМ, 1998, 10 вересня).

Значною групою молодіжного сленгу є слова на позначення грошових одиниць. Останні роки позначилися активним проникненням у нашу мову таких лексем як бакси, гріни, зелені, капуста. Сленгізми функціонують як у розмовній, побутовій, так і у газетній мові: «50 «баксів» – за людську голову» («Експрес», 2004, 30 вересня – 7 жовтня); «Бакси» змінили колір» («Експрес», 2004, 30 вересня – 7 жовтня); «Не словом, а тілом «Роксолана за 500 баксів» (УМ, 2005, 20 серпня). Бакс – «Долар США» [39, 37]. Американський розмовний buck «долар»; «На 50-річчя, наприклад, крутому бой-френду можуть вручити 50-грамовий зметок чистого золота 999.9 проби за три штуки баксів» (УМ, 2004, 7 квітня); «Коштує не більше 50–100 «зелених на людину» (СГ, 2003, 28–30 серпня); «Загалом у ході операції… вилучено… близько півтори тисячі доларів США, в обіг не потрапило майже 5 тисяч фальшивих зелених» (УМ, 2004, 20 червня).

На позначення грошей використовують і слово бабки, яке потрапило у молодіжний сленг з арго. «По-різному «збивають бабки» (СГ, 2006, 2 грудня); «Затриманий, озброївшись обрізом 12-го калібру, спробував збити бабки з 36-річного односельця» (УМ, 2006, 12 червня). Сленгізм бабки найчастіше вживається у словосполученнях з дієсловами збити, зшибати, виступають у мові преси також із дієсловами болебити, доїти: «Прийдеться «болебити» гроші тим самим способом» (УМ, 2005, 7 липня); «Вони продовжують «доїти» їх до завершення справи» (ГУ, 2004, 2 квітня).

Слово «грини» (звичайно в русифікованому варіанті) гріни походить від американського розмовного greenbacks «гроші, долари» (букв. «зелені спинки»). Пізніше з'явилося слово «кеш» – «готівка» (англ. сash).

Ключовими словами вітчизняного підприємства стали професіональні й сленгові значення дієслова крутити та його дериватів: крутити – «пускати кошти в оборот для одержання прибутку; прокручувати / прокрутити – «незаконно використовувати чиї-небудь кошти як короткострокові позички, інвестиції тощо для одержання прибутку, затримуючи їх виплату клієнтам»; розкручувати / розкрутити – «надавати розмаху чому-н, стимулювати розвиток чого-, кого-н»; накручувати / накрутити – «збільшувати суму, ціну, оплату порівняно з вихідною або посередньою (за рахунок накладних витрат, зокрема в роздрібній торгівлі, посередницьких послуг, махінацій».

Дієслово крутити та його деривати часто використовуються у мові преси – у заголовках і текстах статей: «На ринку потрібно крутитися» (МГ, 2003, 7 вересня); «Незаконна «накрутка». Що це?» (УМ, 2002, 5 квітня) та ін.; «Хто накручує ціни?» («Експрес», 2004, 9–16 грудня).

На початку 90-х років у мові преси (із живого мовлення) з'являється слово тусовка та його деривати тусуватися, тусовочник – від значення «спілкування певних неформальних груп населення (молоді, богеми, «фанів» і т. ін.); місце такого спілкування; саме таке неформальне угрупування».

У семантичному полі газетної статті такі лексеми нерідко функціонують з конотацією фамільярності або навіть іронії: «Представницька «тусовка» ректорів пройшла у Дніпропетровську» (УМ, 2000, 10 червня); «Молодіжна тусовка» (УМ, 2004, 12 травня); «Привіт, тусовочники!» (назва рубрики у газеті «Вечірній Київ»); «Революційна «тусовка» (УМ, 2004, 14 грудня); «Останні «тусовочники» у наметах» (підзаголовок: «Як проходять заключні дні наметового містечка на столичному Хрещатику» (УМ, 2005, 15 січня). Активно використовується журналістами лексема «кайф» – задоволення, насолода, будь-які приємні емоції від чогось [46, 130]; «Отримав кайф і спалив сусідів» (ГУ, 2005, 25 лютого) – слово надає заголовку негативно-іронічного відтінку, оскільки у статті йдеться про людину, яка спалила сусідський будинок у стані глибокого сп’яніння; «Кайф від Майдану» (НС, 2004, 8 грудня) – слово використане у позитивному значенні. «Вони хотять їсти, хотять теплої одежини, і хоча б якогось «кайфу» (УМ, 2006, 4 серпня). Болючою проблемою сьогодення є розповсюдження наркоманії серед молоді. У складі молодіжного сленгу наявні сленгізми, які прийшли з жаргону наркоманів [25, 105]. У сучасній пресі зустрічаємо: трава, колеса, косяк, торчати, ширка тощо: «Як потрапляє до рук молоді ця «ширка» (УМ, 2006, 24 травня); «Інвалід налагодив свою власну лабораторію і варив ширку для себе і на продаж» (ГУ, 2004, 12 квітня).

У молодіжному слензі багаточисельну групу становлять назви дій, процесів, станів. У тематичному плані такі сленгізми досить різноманітні. Це і розумові процеси (втикати, врубатися), і пересування у просторі (вигрібати, шастати), і агресивні дії (наїхати, болебити) [25, 104].

У пресі, особливо молодіжні сленгізми вживаються часто-густо: «Рецепт від самотності: шукати теплі сторінки, нове тіло, втикати у все це, втягуватись у нові історії, говорити дурні слова, створити ілюзію, що все це буде вічно» (СГ, 2006, 27 серпня); «Через годину херсонців уже класно шмонали кіпрські митники» (ВК, 2005, 15 жовтня); «Голова минулим літом «навішав лапші», подавши фіктивні довідки про кредит зерна представникам австрійської фірми, одержав грошовий кредит» (ГУ, 2006, 5 листопада); «Удруге чоловіки з довгим волоссям і у шкірі, учасники групи SAMAEL (heavi metal) зібрались і забацали проект XYTPAS. Це звучить потрясно, по-новому і незвичайно, одним словом стильно» (із інтерв’ю з музичним продюсером Ю.Нікітіним. ВК, 2005, 18 травня).

У структурі газетного тексту зустрічаємо ряд інших лексем, що належать до молодіжного сленгу: комп – те, саме, що комп’ютер [46, 145]; «Модинг, або Нестандартний вигляд твого компа» (МГ, 2004, 2 грудня). Використання жаргонізмів стало масовим явищем як у розмовній мові, так у художніх творах, в пресі й мові політиків. Це звичайно елементи кримінального, армійського жаргонів, жаргону наркоманів, сфери видовищного бізнесу тощо. Особливо активно використовуються елементи кримінального жаргону – як традиційні для радянського (російського) злочинного світу, так і порівняно нові, що активізувалися з кінця 80-х рр. У зв’язку з розвитком тіньового бізнесу, появою нових форм злочинності, розростанням злочинності до розмірів масового явища [52, 35]. Крім того, на відміну від елементів просторіччя, «суржику», вульгаризмів, жаргонізми використовуються не тільки в своєму прямому, власне номінативному, а й у метафоричному значенні. Так, особливо часто в метафоричних уживаннях виступають такі жаргонізми, як: рос. беспредел і частіше – різні «українізовані» (графічно, фонетично і семантично) версії цього слова: «Протистояти «бєспрєдєлу», що коїться на всіх рівнях – від державного до влади наркоманів у найближчій від твого під’їзду підворітні, – поки це можливо» (ГУ, 1998, 10 вересня); «Коли панує безпредєл» (УМ, 2000, 10 червня); «Моральне безмежжя, атмосфера вседозволеності, розвиток злочинства, хабарництво… і корупція» (УС, 2000, 12 вересня) – у тексті рос. беспредел кальковано → укр. безмежжя. Так само у заголовку «В умовах правового безкраю» (ГУ, 2001, 6 грудня) уживано український варіант російського «беспределу», тоді як можна було використати слово «свавілля» рос. розборка, частіше у формі множини розбори і українізований варіант розбірка (розбірки): кримінальні, мафіозні, криваві., переносно: п’яні, політичні, міжнаціональні, фінансові та ін.: «Правоохоронні органи в політичних розбірках» («День», 2000, 18 червня); «Нові газові розборки» (ГУ, 2006, 16 грудня); наїхати / наїжджати, учинити наїзд: «Задорожна «наїхала» на Вітренко» (ГУ, 2004, 31 грудня – про сутичку двох кандидатів у депутати Верховної Ради); братки, братани, братва – «члени організованих бандитських угрупувань» [39, 56–57]; «Наш затюканий братанами від влади українець» (УС, 2006, 16 грудня); «Розбій і замах на життя державних діячів» підзаголовок: «під таким звинуваченням затримано «братків», які побили народних депутатів на Закарпатті» (УМ, 2005, 6 січня); Базар / базару немає – розм. уживається на знак згоди з ким-небудь; Базарити – говорити [39, 36]; «Добазаритися» («Час», 2001, 3–9 серпня) – про зустріч на фестивалі «Слов'янський базар» президентів України і Росії); «Хто відповідатиме за базар в українському ЗМІ?» (СГ, 2005, 17–23 лютого); «Ми – не козли! Або за «базар» прийдеться відповідати» («Експрес», 2004, 26–27 грудня).

У текстах газет функціонують і інші лексеми із кримінального жаргону: «На рахунку «ведмежатника» – сорок злочинів» («Експрес», 2004, 26–27 жовтня); «Завязати» з бізнесом важче, ніж його відкрити» (ГУ, 2005, 17 лютого); «Понятий – тому що «по понятіям?» («Експрес», 2004, 19–20 жовтня); «На полювання виходять «щипачі» («Експрес», 2004, 23–24 листопада); «Пацани не допхали» («Експрес», 2004, 19 грудня). «Міністерство освіти, висловлюючись новітньою термінологією, просто кинуло педагогів з цією дванадцятибальною системою» (ВЗ, 2002, 5 квітня);

« – Чи будете ви наполягати на скасуванні депутатської недоторканості?

«– Обов’язково… Менше будуть рватися до Верховної Ради, щоб отримати там «дах» (ВЗ, 2006, 7 грудня).

О. Тараненко пов'язує поширення кримінальної лексики на рівні розмовного стилю і її входження у мову художньої мови й публіцистики із криміналізацією суспільного життя: "…І це явище стає віддзеркаленням кримінальної свідомості суспільства, яке, не соромлячись користуватися такою стилістикою, починає характеризувати життя в системі координат злочинного світу» [52, 36]. У мову бурхливо ввірвалася «кримінальна» метафора, яку часто чуємо з теле-, радіоефіру, читаємо на шпальтах газет – «Сучасна наша держава – це зона, де є пахани і зеки» (УС, 2006, 10 червня). Давно вже помічено, що якщо певний комплекс явищ становить об’єкт особливого зацікавлення для широкого кола мовців і відзначається внаслідок цього емоційним ставленням з боку останніх, то слова – члени тематичної групи (груп), яка позначає цей комплекс, стають джерелом номінативної, в тому числі метафоричної, «експансії» в напрямі номінації явищ інших комплексів [52, 36]. У радянський час мовознавці спостерігали явище «військової» метафори: командири, виробництва, командні висоти в економіці, господарський, ідеологічний і навіть сімейний фронт, забезпечити собі тили, ударник п’ятирічки тощо [5, 81].


2. Функціонування фразеологізмів у газетних текстах


2.1 Узуальні фразеологічні одиниці як засіб інтенсифікації вислову


Фразеологічні одиниці є оптимальним засобом впливу, послуговуючись яким «адресант кодує певну інформацію не лише з метою донесення її до читача (адресата), а й з метою актуалізації його уваги» [19, 34]. Виражальні особливості фразеологізмів спираються на високий ступінь узагальненості значення, на експресивно-емоційну наповненість, наявність стилістичного забарвлення та образність, що, у свою чергу, зумовлює широкі можливості їх використання у мові газети. Виражальні засоби фразеологізмів спираються на високий ступінь узагальненості значення, на експресивно-емоційну наповненість, наявність стилістичного забарвлення та образність, що у свою чергу, обумовлює широкі можливості їх використання у ЗМІ.

Зауважимо, що фразеологізми трапляються у текстах газет як у зафіксованій словниковій формі, так і в зміненій, трансформованій. Наприклад: «Пан або пропав» (МГ, 2006, 25 листопада). Значення фразеологізмів тлумачаться словником: пан або (чи, хоч) пропав. Домогтися усього бажаного чи все втратити [57, 11, 607]. Значення фразеологізму переноситься на текст статті, конденсує її зміст, адже в ній йдеться про політичну розстановку сил.

Увиразнює семантику заголовка підзаголовок: «Хто виграє від подій, які нині відбуваються в Україні – Ющенко, Янукович чи український народ?».

Більшість публікацій заголовків у своїй структурі містить перлини народної фразеології (прислів’я, приказки): «Видно пана по халявах» (ЛУ, 2004, 30 вересня) – Роман Дідух про депутатів Верховної Ради; «Цей про образи, а той про гарбузи» (ЛУ, 2004, 16 вересня) – у статті подаються різні погляди Євгена Сверстюка та Богдана Мельника на Миколу Гоголя; «Який віз, такий і перевіз» (ЛУ, 2002, 16 березня); «Охрімова свита та не мною шита, або Хотіли, як краще, а вийшло – як завжди» (ЛУ. 2002, 7 квітня) – у заголовку подано фразеологічні синоніми, що створює експресивну цілеспрямованість всієї структури, своєрідний ефект нагнітання експресії.

Фраземи використовуються як засіб експресії тексту газетної статті: «Ми поставили крапку в долі ще одного злочинного формування» (ГУ, 2005, 7 червня); «Часи популізму канули в Лету?» (УМ, 2006, 17 жовтня); «Справді, навіщо бити на сполох, якщо зрештою все одно розраховуються із загальної казни держбюджету» (ВЗ, 2006, 12 листопада); «Соціальні працівники б’ють в усі можливі дзвони, щоб справа зрушила з мертвої точки в інтересах нації» (УМ, 2006, 2 грудня); «Не один раз ми розпочинали реформування з того, що «різали по живому», а вже потім чухали потилицю» (УС, 2006, 7 грудня); «Держслужбовці, яким показали на двері, не погодилися зі скороченням» (ЛГ, 2005, 2 вересня); «Майже два роки німецький підприємець, який інвестував АГП України 8 млн. дол., змушений ходити по зачарованому колу київських інстанцій» (ДУ, 2005, 3 січня).

Народні фразеологізми, як відомо, вирізняються багатством емоційно-експресивних барв. В залежності від мети журналіста, в залежності від контексту вони можуть використовуватись для вираження, схвалення, жарту, надавати тексту невимушеності, створення «художності викладу»: «Що дяку можна, то попові зась» (ЛУ, 2006, 17 травня) – ефект іронії, жарту; «Крим «коней на переправі не міняє» (ГУ, 2005, 17 лютого) – у статті розповідається про небажання кримчан міняти владу; «Хочеться, та колеться» («Поступ», 2005, 22 лютого).

Фразеологізми є засобом створення образу, особистісної характеристики героя статті: «Язик без кісток» («Поступ», 2006, 10 грудня) – статтю присвячено Тарасові Чорноволу; Язик без кісток. Хто-небудь надмірно балакучий, або говорить щось беззмістовне, неістотне, не варте уваги. [57, 11, 977]. Значення фразеологізму (за словником) повністю передає зміст і емоційно-оцінний тон статті.

В окремих випадках образність базується не на переносному, а на прямому значенні фразеологічної одиниці: «З моста – у воду» («Експрес», 2004, 19–21 листопада) – у статті йдеться про чоловіка, який в стані оп’яніння упав з моста у воду і залишився живим; «Після мене хоч потоп!» (УМ, 2005, 25 січня) – втрата води через недбалість і безгосподарність ЖЕКу.


2.2 Посилення виразності та експресії медіа-текстів за допомогою оказіональних фразеологізмів


З метою інтенсифікації виразності журналісти вдаються до найрізноманітніших індивідуально-авторських експериментів. «Стилістично задані відхилення від норми є показниками суперечностей і повсякчасної боротьби між суто інформативною та експресивною функціями мови, між синхронічною замкнутістю і діахронічною відкритістю мовної системи, між мовою, що прагне до стабільності, і мовленням, що прагне до творчого пошуку» [50, 188]. Щоправда, встановити саму фразеологічну норму буває іноді дуже важко. Цілком логічно, що фразеологічні норми мають регулювати правильне використання тих одиниць, котрі є об’єктом фразеології, тобто фразеологізмів. Проте специфіка фразеологічної одиниці, як такої (семантична цілісність нарізно оформлених компонентів, їх варіантність і факультативність) обумовлює певні труднощі у визначенні її нормативно-ненормативного використання, що пояснюється також і тим, що фразеологія – «надзвичайно мобільна мовна система», де «досить щільно переплітаються зусилля й наслідки різнорідної (у хронологічному, регіональному та інтелектуальному відношеннях) мовотворчості» [58, 152].

Мовознавці (Колоїз, Ковальчук, Чабаненко) наголошують на тому, що індивідуально авторські «забави» із фразеологічним матеріалом (продукування оказіональних фразеологізмів) – це не ті порушення, які призводять до денормалізації, дестабілізації літературної мови, а є одним із способів створення актуалізованого контексту, оскільки «вільне і творче використання різноманітних мовних засобів спирається на глибоке знання стилів мови і вміле їх застосування, а також на розуміння законів і правил їх взаємодії та взаємопроникнення» [35,171].

Отже, як вже зазначалося основне призначення фразеологізмів у мові газети – бути засобом актуалізації, суть якої полягає у тому, що мовні одиниці самі по собі зосереджують увагу адресата і сприймаються ним як щось неординарне, позбавлене автоматизму. Фразеологія у газетній мові і заголовках статей представлена інгерентними, (у тому числі народна фразеологія) фразеологічними одиницями, що, власне, і забезпечують експресивність. Узуальні фразеологізми привертають увагу читача і зацікавлюють змістом статті (читачеві хочеться взнати, який факт чи інформація прихована за такою назвою), створюють додаткову динаміку в сприйнятті тексту. Наприклад: «Народу плюнули в душу» («Експрес», 2004, 2–9 грудня); «Досить лоби розбивати!…» (ЛУ, 2005, 1 січня); «Страх має великі очі?» (ГУ, 2004, 26 жовтня); «Біля розбитого корита» (ГУ, 2004, 20 жовтня); «Між двома вогнями» («Експрес», 2004, 13 жовтня); «Один у полі не воїн» («Поступ», 2004, 17 грудня); «Як мед, то й ложкою» (ЛУ, 2004, 22 липня); «Риба гниє з голови» (ЛУ, 2005, 6 січня); «Поставлено крапку в долі ще одного злочинного формування» (ГУ, 2005, 25 січня); У наведених заголовках інтенсифікація виразності забезпечується інгерентними фразеологізмами, що характеризуються притаманною їм внутрішньою експресією, оскільки експресивність, на думку багатьох мовознавців, – одна з категоріальних ознак фраземи, в основі якої лежить переносно образне значення. Це чітко простежується при зіставленні фразеологізму зі словом чи словосполученням, що використовується для позначення того самого поняття. Наприклад: «Підґрунтям реформофобії відомств і профспілок є купюрні арґументи та наполеонівський комплекс» (ГУ, 2004, 19 грудня), де наполеонівський комплекс – «хворобливе усвідомлення своїх фізичних і психічних вад, меншовартості». Подібні узуальні фразеологізми активно впливають на свідомість читача, де автоматизують сприйняття тексту, активізують мислення, викликаючи відповідні асоціації: «Дамоклів меч боргу держави» (ГУ, 2001, 25 грудня); «Охрімова свита чи бюджет розвитку?» (ГУ, 2001, 17 лютого); «Кому піп, кому попадя, а кому й попова дочка» (УС, 2006, 28 листопада).

Правильному розумінню зображуваної ситуації сприяють, по-перше, досвід того, хто сприймає ситуацію, фразеологічні знання адресата, його вміння сприйняти і правильно витлумачити уставлену конструкцію: адресат повинен, як мінімум, знати продовження вислову («Чули дзвін, та не знають де він»; «Хто сіє вітер, пожне бурю», «Сім разів одміряй, один раз відріж»; «Не кажи «гоп», поки не перескочиш»; «Говорили, балакали, – сіли та й заплакали»); по-друге, контекст, у межах якого використовується фразеологічна одиниця. Незнання фразеології «гальмує» сприйняття тексту і загалом призводить до «спотвореного» розуміння. Наприклад: у контексті «Пацієнт залишилася з носом» (МГ, 2002, 17 березня) має місце подвійна актуалізація конструкції «залишитися з носом» (фразема має у контексті пряме й переносне значення). У результаті дії прямого («ніс як частина тіла») і узагальнено-метафоричного («зазнати невдачі, неприємності») значення відбувається одночасно сприйняття двох семантичних планів. «Поєднання прямого й переносного значень не характерне для звичайного мовлення, руйнує стереотип сприйняття і створює подвійну виразність» [18, 146]. До того ж компонент «з носом», як свідчить сама стаття, аж ніяк не пов’язується з лексемою ніс, що використовується для позначення частини тіла людини чи тварини. Інгерентний фразеологізм залишитися з носом виник на основі давнього народного прислів’я «Не ходи до воєводи з носом, а ходи до нього з приносом», де з носом означало «приношенням», з хабарем (до воєводи треба було іти не лише зі звичайним хабарем («з носом»), а ще й додатком до нього («з приносом»), бо може статися так, що звичайного хабара буде замало, доведеться «з носом» безрезультативно повертатися додому» [19, 36]. Етимологія фраземи дає змогу зрозуміти інший заголовок «Ніс усьому голова!» («Експрес», 2004, 21–29 жовтня) статті, де йдеться про корупцію і хабарництво в медичних закладах. Саме такі фразеологізми, зрозуміло, активізують мислення читача, викликають у нього напругу почуттів.

Експресивність заголовку і тексту публікації досягається тим, що переносно-образне значення фразеологічної одиниці накладається пряме значення одного з її компонентів. Наприклад: «Рибу треба чистити з голови» (пор. «Риба гниє з голови») – у статті йдеться про те, що голову міськвиконкому необхідно зняти з посади (УМ, 2004, 16 грудня). На основі випадкових асоціацій можуть зближуватися поняття, одне з яких виражено фраземою, інше – лексемою, словом вільного вжитку, що перегукується з одним із компонентів фразеологічної одиниці: «Час збирати перлини» (ЛУ, 2006, 15 квітня) – (пор. «Час збирати каміння»; «Усі дороги ведуть через митницю» («Експрес», 2004, 26–27 жовтня) – пор. «Усі дороги ведуть до Риму». Прислів’я увійшло у літературну мову через байку Ж. Лафонтена «Третейський суддя, брат милосердя і пустельник». Значення вислову: кінцева мета одна й та сама, хоча шляхи її досягнення різні [15, 479].

Узуальні фразеологізми, забезпечуючи експресивність, допомагають журналістам уникнути мовних штампів, стандартів, однак при цьому їхні контексти часто-густо не позбавлені автоматизму, звичного нормативно закріпленого використання мовних одиниць. Наприклад: «Скільки треба, щоб протягти ноги?» («Поступ», 2006, 27 жовтня); «Першовідкривачі, які плетуться в хвості цивілізації» («Експрес», 2006, 12 серпня).

У газетному тексті узуальні фразеологізми використовуються як для категоричних тверджень: «Олігархи чубляться, А в енергетиків чуби тріщать» («Поступ», 2006, 22 лютого); «Україна пасе задніх» («Поступ», 2004, 11–17 листопада), так і для вираження роздумів, афористичних міркувань: «Хиткий мир краще, ніж війна» (МУ, 2001, 14 квітня); «Завтрашній день починається сьогодні» (ГУ, 2004, 11 листопада); «Двох правд не буває» («Поступ», 2004, 4 грудня). Створення актуалізованого контексту пов’язується не стільки з інгерентною експресивністю, що забезпечується узуальними фразеологізмами, скільки з оказіональною, що передбачає оновлення традиційних за формою і змістом фразеологічних одиниць. Подолати не лише мовний стандарт, а й автоматизм допомагають, власне, ті фразеологічні одиниці, що з позицій фразеологічної норми є її порушенням. Це так звані оказіональні фразеологізми, порівняно з якими нормативні узуальні одиниці сприймаються як такі, що не призводять до створення додаткового ефекту і не несуть додаткової інформації. Пор: «З каналу по нитці –

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: