Однослівні ідіоматичні одиниці в сучасній англійській мові
2.2.8 Пізнавальна функція
Пізнавальна функція однослівних ідіом полягає у тому, що однослівні ідіоми функціонують як один із засобів пізнання дійсності [18, с. 12]. Таким чином, людина може пізнавати об’єктивну дійсність за допомогою ідіом, оскільки за ідіоматичними знаками закріплено різноманітні знання про навколишній світ. Двоплановість ідіом дозволяє наглядно і образно сприймати інформації, що сприяє полегшенню процесу пізнання, оскільки свідомість людини є метафоричною за своєю природою.
2.2.9 Естетична функція
Естетична функція однослівних ідіом характеризується увагою до плану вираження однослівних ідіом, які отримують власну естетичну цінність. Естетичне ставлення мовця визначає мовлення як естетичний об’єкт і вказує на влучність, ємкість, красу повідомлення.
З точки зору національної свідомості й культури ідіом виконують етнокультурну функцію, яка полягає у етноспецифічному висвітленні подій, явищ та об’єктів і визначає спосіб концептуалізації й категоризації об’єктивної дійсності в межах певного етнокультурного осередку.
Висновки розділу II
Отже, ідіоми лексичного рівня є експресивними одиницями вторинної номінації, що володіють цілим спектром функцій. Проте, провідною функцією і необхідною умовою існування ідіом є експресивність. Ідеальним контекстом функціонування ідіом та ареною для здійснення впливу є публіцистичний дискурс. Сучасний англомовний публіцистичний дискурс є гібридним утворенням різних типів дискурсу, який характеризується легкою доступністю до чисельної аудиторії, лаконічністю і спрощенням (демократизацією) викладення матеріалу, креативністю, проникненням і функціонуванням одиниць зниженого регістру мови, а також чисельним вживанням ідіом різних структурних типів та їх авторських трансформацій. Ці фактори пояснюють функціонування ідіом у якості ефективного засобу впливу на свідомість адресата в рамках публіцистичного дискурсу.
Отже, на результат обрання суб’єктом дискурсу певної однослівної ідіоми впливає співвідношення між власною комунікативною метою, правилами спілкування та доцільністю однослівних ідіом у контексті зазначеної мети та правил.
Результати проведеного дослідження свідчать, що однослівні ідіоми у сучасному англомовному публіцистичному дискурсі виступають як знаки іллокуції, маркери інтенціональності та як засоби прагматичної когерентності дискурсу.
Висновки
У даній курсовій ми спробували надати оцінку сучасному стану наукових досліджень в галузі ідіоматики. Розглянули також феномен «ідіоматичності» як такий, що визначає місце однослівних ідіом в системі фразеологічних одиниць мови як її ядро, або ключова складова. Ми спробували довести, а точніше довели що поняття “фразеологія” та “ідіоматика” перехрещуються, але не суперечать одне одному, що не всі фразеологізми є ідіомами. Зазначили що в ідіоматичних виразах чітко відображається національний характер народу, їхнє активне засвоєння необхідно кожному, хто вивчає мову
Було також зазначено, що саме у публіцистичному дискурсу, у якому суб'єкту приписується найбільш еластична соціальна роль – виражати, тією чи іншою мірою, інтереси соціуму, належить домінантна роль у сучасному світі. Публіцистичний дискурс характеризується максимальною інтертекстуальною проникністю й мінливістю.
Ідеальним контекстом функціонування однослівних ідіом та ареною для здійснення впливу є публіцистичний дискурс. Сучасний англомовний публіцистичний дискурс є гібридним утворенням різних типів дискурсу, який характеризується легкою доступністю до чисельної аудиторії, лаконічністю і спрощенням (демократизацією) викладення матеріалу, креативністю, проникненням і функціонуванням одиниць зниженого регістру мови, а також чисельним вживанням ідіом різних структурних типів та їх авторських трансформацій. Ці фактори пояснюють функціонування ідіом у якості ефективного засобу впливу на свідомість адресата в рамках публіцистичного дискурсу.
Мову не можна вважати лише пасивним відображувачем і накопичувачем інформації про об’єктивний світ. Мова сама може бути активним знаряддям формування дійсності. Наприклад, мова пропаганди використовується для досягнення економічних переваг у бізнесі або політичних переваг у сфері управління. У публіцистичному дискурсі велику роль відіграє лексика з емоційно-експресивною та оцінною конотацією. Щоб надати тексту дискурсу потрібну у цей момент конотацію, слід постійно контролювати лексику, яка у ньому використовується.
Список використаної літератури
Мосейчук О. М. До питання про обсяг і природу ідіоматики / О. М.Мосейчук // Мовні і концептуальні картини світу : Зб. наук. пр. – Вип. 23 / 2. – К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2007. – С. 55–59.
Мосейчук О. М. Категоріальні ознаки однослівних ідіом / О. М.Мосейчук // Тези доповідей другого Всеукраїнського форуму “Сучасна англістика: когніція, комунікація, текст”. – Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2007. – С. 53–54.
Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.
Стріха М. Переклад як націєтворення // Зарубіжна література. – 2003. №14 (318). – С.13–14.
Фінкель О. Теорія і практика перекладу. – Харків: Держ. вид-во України, 1929. – 165 с.
Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1963. – 208 с.
Битянова М. Р. Социальная психология: наука, практика и образ мыслей / М. Р. Битянова. – М. : Издательство ЭКСМО-Пресс, 2001. – 576 с.
Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Избранные труды. Лексикология и лексикография. – М.: Наука, 1977. – С.140 161.
Выготский Л. С. Психология развития человека / Л. С. Выгосткий. М. : Издательство Смисл, Эксмо, 2005. – 1136 с
Губенко Е. И. Дискурсивные параметры правовой публицистики / Е. И. Губенко. – Режим доступа: tverlingua/archive/004/ 04_3_1.htm
Ермаков Ю. А. Манипуляция личностью: смысл, приемы, последствия / Ю. А. Ермаков. – Екатеринбург, 1995. – 208 с.
Желтухина М. Р. Специфика влияния вербалики и невербалики масс-медийной коммуникации на избирательный процесс / М. Р. Желтухина // Массовая культура на рубеже ХХ-ХХІ веков: человек и его дискурс : сборник научных трудов [под ред. Ю. А. Сорокина, М. Р. Желтухиной]. – М. : “Азбуковник”, 2003. – С. 109–132
Кравченко А. В. Знак, значение, знание: очерк когнитивной философии языка / А. В. Кравченко. – Иркутск, 2001. – 260 с.
Кривоносов А. Д. PR-текст в системе публичных коммуникаций / А. Д. Кривоносов. – 2-е изд., доп. – СПб. : Петерб. Востоковедение, 2002. 279 с.
Кунин А.В. Основные понятия английской фразеологии как лингвистической дисциплины./ Англо-русский фразеологический словарь. – М.: «Русский язык», 1967. – 1260 с
Медникова Э.М. Предисловие к изданию Дж.Сейдл, У.Макморди «Идиомы английского языка и их употребление». - М.: Высшая школа, 1983. – С.5-6.
Новохачева Н. Ю. Стилистический прием литературной аллюзии в газетно публицистическом дискурсе конца ХХ - начала XXI векав : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 „Русский язык” / Н. Ю. Новохачева. – Ставрополь, 2005. – 31 с.
Ревзина О. Г. Дискурс и дискурсивные формации / О. Г. Ревзина // Критика и семиотика. – 2005. – Вып. 8. – С. 66–78.
Сейдл Дж., Макморди У. Идиомы английского языка и их употребление. М.: Высшая школа, 1983. – I-VI+266 c
Словарь американских идиом. / Сост. Спиерс Ричард.А. – М.: Русский язык, 1991 – 464 с.
Слюсарева Н. А. Функции языка / Н. А. Слюсарева // Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. – М. : Советская энциклопедия, 1990. – С. 564–565.
Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. – М.: Высшая школа, 1985. – 160 с.
Швейцер А.Д. Очерк современного английского языка в США. – М.: «Высшая школа», 1963. – 215 с.
Шульдешова Т. В. Культурно-историческая обусловленность словоупотребления однокоренных лексем в русском и английском языках / Т. В. Шульдешова, В. И. Кирсанов // Новые исследования. – Вестник Ярославского государственного педагогического университета. – 2007. – Режим доступа : yspu.yar/vestnik/ novyeIssledovaniy/ 27_2/
Collins V.H. A Book of English Idioms with Explanations. – London, New-York, Toronto: Longmans, Green and Co., 1960. – 258 p
ідіома фразеологізм однослівний експресивний