Англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками
2.3 Фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками в російській мові
Розробкою класифікації фразеологізмів у Росії займалися з кінця ХІХ століття. На даний момент розроблений цілий ряд класифікацій фразеологічних одиниць на різних основах [51].
Кожний фразеологізм – це текст, хранитель культурної інформації. В. Н. Телія стверджує, що «образи, котрі лежать в основі фразеологізмів та пов’язаних значень слова, в основній своїй масі прозорі для даної лінгво-культурної спільноти, так як відображають характерне для неї світобачення та світорозуміння, що й дозволяє національній специфіці фразеологічного складу мови проявлятися більш яскраво» [55].
Фразеологізми, котрі вживаються в сучасній російській мові, складаються з російських слів, котрі стали компонентами фразеологізму, а значить, фразеологічний склад мови – явище національне та джерелом виникнення фразеологізмів є мовлення народу – носія російськой мови. Більша частина фразеологізмів утворилась в період, коли писемності ще не існувало. Найбільшу кількість фразеологізмів російськой мови складають одиниці, котрі називають діяльність людини – фізичну, розумову, мовленнєву.
Всі подібні фразеологізми утворилися на базі слів, словосполучень та речень. Авторство таких фразеологізмів втрачалося, вони ставали загальнонаціональними, вживалися всіма людьми. Коли новоутворена одиниця отримує широке застосування в усному мовленні, вона стає частиною мови та починає функціонувати не тільки в усному, але й у письмовому мовленні [56; 212].
Основна масса фразеологічних одиниць сучасної російської мови утворюється в розмовному мовленні, процесс цей постійний і не припиняється навіть і в нашу дні. Таке утворення здійснюється на базі російської лексики та російської грамматичної будови.
Академік Ларін Б. А. вважає, що «вирішальною умовою перетворення простого речення в ідіоматичне було семантичне збагачення, котре називається метафоризацією, сутність якої полягає в розширенні та узагальненні значення в сторону образної типовості» [39; 125]. Більшість фразеологізмів російської мови по своїй суті – образно-емотивні, тобто такі, в значенні яких дуже важливо образна основа. Механізм формування таких фразеологізмів полягає в тому, що спочатку в світі виникає деяка прототипна ситуація, тобто ситуація, котра відповідає буквальному значенню фразеологізма. За такої ситуації закріпляється зміст, котрий потім переосмислюється, тобто формується образ фразеолгічної одиниці на основі первинних значень слів у прототипній ситуації. Так виникає внутрішня форма, «в котрій міститься основна інформація, пов’язана з культурою. Саме у внутрішній формі фразеологізму знаходяться «сліди» культури – міфи, архетипи, звичаї та традиції, відображені історичні події та елементи матеріальної культури» [41; 84]. Ці фразеологізми представляють найбільший інтерес в плані виявлення культурної специфіки, так як вони мають культурно-зумовлені причини або культурно-значимі наслідки.
У більшості фразеологізмів у внутрішній формі містяться такі смисли, котрі надають їм національного колориту. Семантику таких фразеологізмів можна інтерпретувати з позицій ціннісних установок та стереотипів, властивих ментальності нації, тобто в термінах національної культури [41].
В російській мові існує дуже багато типів фразеологізмів. Але особливої уваги у даному дослідженні заслуговують сталі вирази, до складу яких входять сурядні сполучники.
Фразеологізми, котрі представляють собою конструкції з сурядними сполучниками, за своїм лексико граматичним значенням рівнозначні тим компонентам, з яких ці звороти складаються.
Компоненти по відношенню один до одного представляють собою рівнозначні члени даної структури фразеологізму, котрі виражені зазвичай словами однієї й тої самої частини мови. Порядок компонентів закріплений і, як правило, мінятися не може. Обмеженою можливістю реалізації морфологічних форм володіють у зворотах цієї моделі лише дієслова (судить да рядить, ни стать ни сесть, ни дать ни взять).
Серед фразеологізмів, котрі складаються з іменників, найбільш яскравою та типовою групою виступають звороти із синтаксично зумовленим значенням типу кожа да кости, стар и мал, ни кола ни двора.. Слова, котрі поєднуються за допомогою сполучників у цілу одиницю, виступають або як синонімічні, а також пов’язані за змістом (тишь да гладь, суды да пересуды), або як антонімічні (то там то тут, ни тепло ни холодно, ни с того ни с сего, и смех и грех, ни к селу ни к городу).
В якості сполучних слів частіше за все вживаються наступні слова и, да, ни…ни, то…то: взад и вперед, туту и там, целиком и полностью, день и ночь, ни конца ни краю, ни то ни се.
За морфологічною співвіднесеністю головного слова, котру можна визначити через синтаксичну функцію, яку виконують фразеологізми в конкретному мікротексті, фразеологізми російської мови поділяються на наступні типи:
1 субстантивні (чай да сахар, альфа и омега, ни гласа ни воздыхания, тишь да гладь, душой и телом, ни сучка ни задоринки, суд да дело);
2 ад’єктивні (тот или другой, ни жив ни мертв, и вашим и нашим);
3 адвербіальні (и шатко и валко, ни тепло ни холодно, ни больше ни меньше, ни взад ни вперед, вкось и впрямь, сплошь и рядом, решено и подписано, раз и навсегда);
4 дієслівні ( ни стать ни сесть, ни дать ни взять, спит и видит).
Всі вони зустрічаються в сучасній російській мові приблизно з однаковою частотою, але найбільш вживаними, як і в англійській мові, вважаються субстантивні фразеологізми (чай да сахар, тишь да гладь, душой и телом, ни сучка ни задоринки, суд да дело, маг и волшебник).
Слід відмітити, що на сучасному етапі вивчення фразеологізмів російської мови, коли немає точних для стилістичної та історико-часової оцінки як окремих сталих виразів, так і цілих розрядів та різновидів фразеологічних одиниць, коли немає чіткої межі між самими стилями мови, можлива лише сама загальна стилістична та історико-часова оцінка російських сталих виразів, котрі включені до складу словників [39].
Зазвичай, серед сталих виразів з сурядним зв’язком переважають фразеологічні одиниці з двокомпонентною структурою, члени яких поєднані між собою сурядним сполучником (так и быть, суд да дело, ни шьет ни порет). У порівнянні з англійськими сталими виразами, трикомпонентні фразеологізми майже не зустрічаються у російській мові на сучасному етапі її розвитку.
Щодо сталих виразів субстантивного типу, то найчастіше їх компоненти поєднуються між собою за допомогою сполучника и та да (суд да дело, альфа и омега, гром и молния, все и каждый, суды да пересуды). Але також нерідко можна зустріти і зв'язок за допомогою парних сполучників и…и, ни…ни (и смех и грех, ни кола ни двора, ни к городу ни к селу, ни больше ни меньше, и шатко и валко).
Всередині своєї структури компоненти субстантивних фразеологічних одиниць також можна поділити на декілька типів за критерієм їх внутрішніх відношень:
1) обидва компоненти вживаються в однині: ни душой ни телом, маг и волшебник, ни пава ни ворона;
2) обидва компоненти стоять у множині: суды да пересуды, всех и всяких, живые и мертвые, все входы и выходы;
3) один компонент ставиться у множині, а другий – в однині: всех и каждого. Але в російській мові, порівняно з англійською, фразеологізми з даною структурою зустрічаються набагато рідше.
Російські адвербіальні звороти можуть, як і англійські, бути безприйменниковими (суды да пересуды, ни пава ни ворона, молочные реки и кисельные берега, ) та увідними за допомогою прийменника (между небом и землей, без роду и племени, с руками и ногами, без руля и без ветрил, в огонь и в воду).
Щодо дієслівних фразеологічних одиниць в російській мові, то їх можна поділити за категорією особи. Деякі сталі вирази зустрічаються у трентій особі однини (спит и видит, ни шьет ни порет). Але більшість виразів даного типу складаються з дієслів, котрі виступають в інфінітиві (рвать и метать, плюнуть и растереть).
Компоненти фразеологічних одиниць російської мови перебувають між собою у певних відношеннях. Серед них основними є наступні:
синонімічність компонентів (суды да пересуды, на свой страх и риск, предлагать руку и сердце)
співвідношення цілого та компонентів (всех и каждого);
однакові слова, поєднані між собою за допомогою сурядного сполучника (снова и снова, один за другим,).
антонімічність компонентів (смех и грех, вопрос жизни или смерти, не на жизнь, а на смерть);
паронімічність компонентів (ни складу ни ладу, ни кожи ни рожи, ни пуха ни пера);
використання власних назв історичного значення (между Сциллой и Харибдой, Содом и Гоморра, Альфа и Омега).
Також нами було виділено цікаву групу фразеологізмів з сурядним сполучником:
фразеологізми, слова яких римуються між собою: суды да пересуды, ни слуху ни духу, ни складу ни ладу, ни сват ни брат, рожки да ножки.
Компоненти сталих виразів усіх типів перебувають у певних зв’язках між собою, серед яких найбільш вживаними можна вважати:
1) сполучниково-сурядний зв'язок (рвать и метать, спит и видит, суды да пересуды, целиком и полностью);
2) сурядно-протиставний зв'язок (ни шатко ни вязко, ни жив ни мертв, ни стать ни сесть, ни кожи ни рожи);
3) причинно-наслідковий зв'язок (решено и подписано, сказал и сделал);
4) розділово-сурядний (так или иначе, все или ничего, быть или не быть).
Фразеологічні одиниці російської мови більш складні за своєю структурою, ніж англійські сталі вирази. Це можна довести на прикладі субстантивних фразем. Деякі з них мають у своєму складі не лише іменники, але слова інших частин мови (ни Богу свечка ни черту кочерга, молочные реки и кисельные берега, питаться акридами и диким медом, вот тебе Бог а вот порог, пройти сквозь огонь, и воду, и медные трубы).
Також за своїм складом російські фразеологізми більш гнучкі, ніж англійські. Наприклад, у фразеологізмі и шатко и валко и на сторону з легкістю можна обійтися без частини и на сторону. Тобто, фразеологізм не втратить свого основного значення, незалежно від того, буде додана згадана частина чи ні. В деяких виразах можна додати або забрати певний компонент, в тому числі й сам сурядний сполучник. Як для прикладу можна привести фразеологічну одиницю молочные реки и кисельные берега. Тут ми можемо забрати сполучник и, але суть самого сталого виразу при цьому не буде втрачено. Але забрати у деяких випадках без будь якої втрати значення можна лише сполучники и та да і лише у певних сталих виразах, а не абсолютно в усіх. Якщо, наприклад, фразему з парним сполучником лишити без даного виду зв’язку, то зміст буде повністю страчений.
Фраземи російської мови мають одну особливість у порівнянні з англійськими сталими виразами. Завдяки своїй гнучкості, до складу однієї фразеологічної одиниці може входити навіть два сурядні сполучники. Наприклад, фразеологічний зворот ни взад и ни вперед, що означає не мати можливості рухатися в жодному з можливих напрямків, має два сполучники.
Як і в англійських, так і в російських сталих виразах значення їх немотивоване, і деякі компоненти фразем вже настільки застаріли, що втратили своє значення і самостійно в мові або більше не вживаються, або вживаються надзвичайно рідко. Наприклад, сталий вираз ни гласа ни воздыхания, що означає ні звуку, повне мовчання, і зараз нерідко зустрічається в мові, але слово глас, котре входить до складу даного фразеологізму, вважається архаїчним. Проте завдяки своєму колориту дані сталі вирази не втрачають своєї актуальності в мові.
У процесі розвитку мови деякі фразеологічні звороти виходять з вжитку і їх можна зустріти лише в художніх творах. Прикладом такого явища можна вважати сталий вираз вкось и впрямь, що має два значення: 1) всілякими способами, давати різні поради (наприклад, на свете таково ж: коль в нужду попадешься, отведай сунуться к друзьям. Начнут советовать и вкось тебе и впрямь. Крылов «Крестьянин в беде»); 2) неправдиво, спотворюючи зміст розмірковувати, робити висновки. Проте даний сталий вираз має синонім вкривь и вкось, котрий не є застарілим.
Незважаючи на те, що структура фразеологічних одиниць непроникна ззовні, всередині самого фразеологізму компоненти перебувають у живих активних відношеннях між собою.
Розділ ІІІ. Співставлення англійських та російських фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками
3.1 Порівняльний аналіз фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками в англійській та російській мовах
Співставлення фразеологізмів англійської та російської мов повинне дати відповіді на наступні запитання: у чому заключається різниця між фразеологічними системами англійської та російської мов; як вони проявляються в основних аспектах мови – функціональному, семантичному, формально-смисловому, структурному; якими екстралінгвістичними факторами вони зумовлюються та яка ступінь міжмовної еквівалентності фразеологізмів з сурядними сполучниками.
Взаємодія факторів семантичної та лексичної структур фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками порівнюваних мов приводить до утворення різноманітних серій еквівалентів. Тут має місце повна тотожність (neither fish nor flesh (ні риба ні м'ясо), flesh and blood ( плоть і кров), an eye for an eye and a tooth for a tooth (око за око та зуб за зуб), head or tail (орел или решка), a matter of life or death (питання життя ябо смерті), and so on and so forth (і так далі і тому подібне), fire and water are good servants, but bad masters(вогонь та вода хороші слуги для людини, але їм не можна давати волі), the honourable and gallant gentleman (почтенный и доблестный джентльмен) або відмінність структурного аспекту (first, fast and all the time (раз і назавжди), hand and glove with somebody (у тісній дружбі з ким-небудь), life is not all cakes and ale (життя прожити – не поле перейти), in flesh and blood (власною персоною), it is one thing to flourish and another to fight (одно - храбрость на словах, а другое – на деле), be neither to hold nor to bind (бути дуже схвильованим), beauty and folly are old companoins (личико беленько, да ума маленько), apples and oranges (абсолютно різні речі), no cross no crown (вовка боятися в ліс не ходити) та повна тотожність або відмінність сукупного змісту (hard and fast (викинуте на берег судно), with handkerchief in one hand and sword in the other (плачучи крокодилячими слізьми), cap and gown (академічний одяг), hand and thigh (майно, котре передається у спадок), cakes and ale (веселощі, розваги), bear and forbear (бути терпеливим та терпимим), be flеsh and blood (мати людські слабкості), make fish of one and flesh of another (ставитися до людей пристрасно), please one’s eye and plague one’s heart (вийти заміж з розрахунку), be up and about (видужати), great and small (люди всякого звання), повна смислова та неповна структурна тотожність, фразеологічні одиниці повністю відмінні в семантичному аспекті при повній або неповній тотожності синтаксичної організації.
Співпадіння плану вираження та плану змісту фразеологічних одиниць порівнюваних мов веде до утворення серій структурно-семантичних еквівалентів. Оскільки співпадіння може бути повним або неповним, виділяються повні структурно-семантичні еквіваленти та неповні структурно-семантичні елементи.
Повні структурно-семантичні фразеологічні еквіваленти – це такі фразеологічні одиниці англійської та російської мов, у котрих при повному співпадінні значення спостерігається тотожність із компонентного складу при схожій синтаксичній організації. Наприклад: to be bound hand and foot - связать себя по рукам и ногам, an eye for an eye and a tooth for a tooth - око за око та зуб за зуб, aid and comfort – допомога та підтримка, assets and liabilities – актив та пасив, say neither buff nor styl - не сказать ни того ни другого, flux and reflux – появление и исчезновение, generally and particularly – в общем и в частности, a cold hand and warm heart – руки холодные, а серце горячее, go into th whys and wherefores – вдаваться в причины.
Причинами виникнення повних серій повних структурно-семантичних фразеологічних еквівалентів можуть бути запозичення з будь-якого третього джерела [48; 126]. Фразеологізми англійської та російської мови не можуть мати спільної етимології, так як вони є неспорідненими мовами. Отже, наявність повних структурно-семантичних еквівалентів у порівнюваних мовах слід вважати співпадінням. Прикладом запозичених повних структурно-семантичних еквівалентів можна вважати наступні фразеологізми: one’s own flesh and blood - плоть и кровь; all skin and bones - кожа да кости, between Scylla and Charibda – между Сциллой и Харибдой, East or West, home is best – в гостях хорошо, а дома лучше, by wrong or right – всеми правдами и неправдами; by fire or sword – огнем и мечом, the devil and his dam – черт и его бабушка, flesh and fell – целиком и полностью, a cold hand and a warm heart – руки холодные, а сердце горячее.
Такі фразеологічні одиниці були запозичені англійською та російською мовами з третього джерела - в основному Біблії та аантичної міфології Стародавньої Греції та Риму.
Під неповними структурно-семантичними фразеологічними еквівалентами ми розуміємо такі фразеологічні одиниці, у котрих при повній тотожності семантики є певні відмінності компонентного складу. В даних фразеологічних одиницях варіюються або дієслівні компоненти, або ж субстантивні компоненти: far and near – вдоль и поперек; run with the hare and hunt with the hounds – служить и вашим и нашим; by and large – по ветру и без ветра; great cry and white wool – шума много, а дела мало; hair and hide – от начала и до конца; be penny wise and pound foolish – экономить на мелочах и терять на большом; cheap and nasty – дешево, да гнило; neither to hap nor to wind – ни туда ни сюда; the devil and all – все целиком; bright-eyed and bushy-tailed – живой и светится; deliver your words not by number but by weight – не бросай слов на ветер; evil wound may be cured, but not the evil name – лучше расстаться с жизнью, чем с добрым именем.
Однак ці відмінності в лексичному складі не впливають ні на загальне значення фразеологізму, ні на його функціональні особливості.
Семантичні еквіваленти фразеологічних одиниць представляють собою фразеологізми, тотожні за сукупним образним значенням, але відмінні за планом вираження як у лексичній, так і в синтаксичній організації. Наприклад: to be neck and neck - затылок в затылок; out of the mouths of babes and sucklings - ещё молоко на губах не обсохло; cut and contrive – сводить концы с концами; back and belly – одежда и пища; down and out – в беспомощном состоянии; a bread-and-butter letter – письмо с выражением благодарности за гостеприимство.
Однак у більшості випадків структурна співвіднесеність фразеологічних одиниць порівнюваних мов супроводжується функціонально-смисловою співвіднесеністю, оскільки у сфері фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками порівнюваних мов діють схожі семантичні фразотворчі моделі.
3.2 Походження та стилістична характеристика фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками
Згідно з професором Н. М. Шанським, за походженням виділяють наступні чотири групи фразеологізмів:
власне національні фразеологізми;
запозичені фразеологізми;
фразеологічні кальки;
фразеологічні напівкальки (око за око, зуб за зуб).
Стилістична диференціація фразеологізмів включає в тій чи іншій мірі «оціночно-емоційно-експресивні особливості, котрі набуваються фразеологізмами внаслідок їх кращого і навіть виключного вживання в тих, а не інших сферах та областях людського спілкування» [66].
Фразеологічні записи російської та англійської мов, як і їх лексичний склад, стилістично диференційовані. Серед фразеологічних зворотів виділяють міжстильові та обмежені вживання у певному стилі.
Міжстильовими називаються фразеологічні звороти, що використовуються в усіх стилях мовлення. Наприклад: так или иначе, все или ничего, agree like cats and dogs (жити немов кішка з собакою), pick and choose (бути розбірливим, прискіпливо розбиратися). Міжстильові фразеологічні звороти являють собою загальновживані найменування певних предметів і явищ дійсності. Їм не властиві додаткові відтінки значення, експресивність, емоційність.
Переважна більшість фразеологічних зворотів має стилістичні особливості і є опорою образного , емоційно наснаженого мовлення. Ці усталені звороти тяжіють до певного стилю. Офіційно-ділова фразеологія – це усталені звороти ,що використовуються в документах, ділових паперах. Наприклад: заслушавши і обсудивши, решено и подписано, in deed and in name (на словах і на ділі), fair and softly go far in a day (ввічливістю і м’якістю можна багато чого добитися) .
Власне російська фразеологія поповнювалася за рахунок професіоналізмів, жаргонно-арготичних зворотів, діалектизмів. Немало російських сталих виразів прийшли з художньої літератури.
До складу російської фразеології ввійшли звороти спортивних та державних документів. Найбільше засвоєно російською мовою фразеологічних зворотів з української мови – висловлювання письменників, фразеологізми з народної мови. Широко використовуються в російській мові фразеологізми античного походження – старогрецькі, староримські, усталені звороти з західноєвропейських мов – німецької, французької, англійської, італьянської та ін. Основним, невичерпним джерелом російської фразеології є народна мова, якій властиві влучність, образність. Саме влучні, метафорічні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні запаси мови. Особливо багато фразеологічних зворотів виробничо-професійного походження.
Ряд фразеологізмів є дотепними висловами з анегдотів, жартів та інших жанрів усної народної творчості. У фразеологізмах відбиті спостереження над оточуючим життям, людьми, природою: ни рыба ни мясо, coward often dies, but brave once (боягузи часто вмирають, сміливі – лише один раз), it never rains but it pours (біда сама не ходить). В російській фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу, його історія, культура, сіспільні відносини, виробнична діяльність, морально–етичні норми, погляди, вірування, прагнення. У ряді фразеологізмів розкриваються класова невірність, бюрократизм чиновників, хабарництво .
Історія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою і незрозумілою. Майже всі ідіоми та й інші фразеологічні звороти мають цікаву історію. Ознайомлення з нею не тількі дає відповідь на запитання, чому ми так говоримо, а й збагачує знання про життя, історію, культуру, побут народу в минулому. Російська фразеологія багата крилатими висловами власне російського походження (дешево и сердито, ни пуха ни пера)[62].
Вживання багатьох фразеологічних зворотів в тій чи іншій мірі обмежено рамками певного стилю мови (in sackcloth and ashes – в горе и покаянии, safe and sound – целый и невредимый можна віднести до книжного стилю). Велика кількість фразеологічних зворотів не тільки називають явище об’єктивної дійсності, але й вказують на певне відношення мовця до цього явища ( несхвалення, ласка, іронія, риторичність і таке інше).
Фразеологізми можна розділити на три основні стилістичні пласти. Більша частина фразеологізмів належить до розмовної лексики. Область вжитку таких фразеологізмів – побутове спілкування, усна форма діалогічного мовлення: и так и сяк, ни рыба ни мясо та ін. Серед розмовних фразеологізмів виділяються просторічні. Вони переважно вживаються у повсякденному житті та мають грубувато-занижений стилістичний відтінок: вынь да положь, ни сесть ни стать и др.
Книжні фразеологізми властиві по своїй більшості письмовому мовленню. Вони надають їй відтінку піднесеності та урочистості: плоть и кровь, альфа и омега, маг и волшебник. Чимало книжних фразеологічних одиниць походять з наступних джерел:
а) зі Святого Письма: To serve God and Mammon (служити Богу і мамону); to sit under one’s vine and fig-tree (сидіти під своєю виноградною лозою та інжирем); to smite hip and thigh (нещадно бити), to sow the wind and reap the whirlwind (посіяти вітер та зібрати бурю); to touch pitch (мати справу з чимось недостойним);
б) з античної міфології: огнем и мечом, между Сциллой и Харибдой;
в)вислови відомих людей: «Бути чи небути?» (В. Шекспір), «Мучусь, караюсь, але не каюсь» (Т. Шевченко).
Як стилістичний засіб біблеїзми підкреслюють урочистість, піднесеність розповіді або, навпаки, надають викладу сатиричного забарвлення, служать передачі іронії та сарказму: оutside the mission wall, and directly in his path, lay three dead rats, fear and trembling, мilk and honey, sackcloth and ashes, safe and sound.
Біблія є найважливішим джерелом виникнення фразеологізмів. Біблеїзми становлять важливий і цікавий шар фразеології у багатьох мовах світу, оскільки їх відбір у кожній мові відбувається з одного загального джерела – Біблії. Біблійна фразеологія англійської мови, з одного боку, є частиною її фразеологічної системи, і, отже, біблійний фразеологізм набуває всіх диференціальних ознак фразеологічної одиниці, а з іншого боку, біблеїзми мають низку специфічних ознак, зумовлених їх походженням й особливою семантикою, а також стилістичною характеристикою та певними функціями у мові.
Що стосується англійської фразеології, то багато фразеологічних одиниць прийшли в Англію з США. Такі запозичення відносяться до тих, що виникають всередині мови. Деякі з таких фразеологізмів настільки асимілювалися, що в англійських словниках після знята примітка, котра вказує на їх американське походження. До подібних «американізмів» відноситься, наприклад, вираз the green light – зелена вулиця, свобода дій.
В наведеному вище та багатьох інших фразеологізмах американського походження немає чисто американських слів. Як наслідок, ці звороти можна легко прийняти за власне англійські. Їх американське походження встановлюється на основі лексикографічних даних та аналізу джерел.
Англомовна форма американських фразеологічних запозичень у британському варіанті англійської мови повністю виключає переклад. Американські фразеологічні запозичення відрізняються яскравою образністю та підвищеною експресивністю.
Професіоналізмами називаються фразеологізми, вживання яких обмежене вузькоспецифічними потребами представників певної професії. До професіоналізмів звичайно належать назви знарядь виробництва, трудові процеси, різні професійні означення загальномовних понять і т. д. Через обмеженість їх вживання більш-менш вузьким колом людей, а також в силу того, що в більшості випадків професіоналізми є неофіційними розмовними замінниками термінів, їх інколи називають професійними діалектизмами. Проте такі сталі вирази зазвичай мають структуру іменник + прикметник або іменник + дієслово. Наприклад: коммерческие структуры, налог с продаж, инвестиционные фонды, потребительская корзина, прожиточный минимум [75].
Ще одним, відносно новим, джерелом виникнення фразеологічних одиниць є в наш час рекламні тексти та ЗМІ.
Та не завжди книжні сталі вирази виражають піднесеність та урочистість. Вони можуть бути і стилістично нейтральними.
Емоціонально-експресивна оцінка фразеологізмів не пов’язана з вживанням фразеологізмів в певних стилях мови та не має відношення до загальної стилістичної та історико-часової характеристики фразеологізмів. Пояснюється це обмеження тим, що майже зовсім немає даних, котрі дозволили б говорити про ту чи іншу переважаючу емоціонально-експресивну характеристику кожного фразеологізму та встановлювати для нього будь-які норми в цьому відношенні. Тим не менш, деякі фразеологізми супроводжуються у словнику помітками шутл., ирон., пренебр., неодобр., бран. та ін.
Міжстильові фразеологізми не мають якоїсь стильової забарвленості та активно вживаються в різних стилях усного та письмового мовлення.
Більшість стилістично нейтральних фразеологізмів включають компоненти, котрі співвідносяться зі словами певного змісту. Тому відповідні звороти, як правило, не можуть бути протипоставлені вільним словосполученням еквівалентного складу і внаслідок цього не мають узагальнено-метафоричного значення.
З точки зору актуальності вживання, фразеологізми, як і слова, можуть бути вживаними, застаріваючими та застарілими. Ступінь вживаності залежить від стилістичної забарвленості фразеологізму: стилістично нейтральні та розмовно-просторічні фразеологізми використовуються активно; напроти, книжні звороти не в такій мірі властиві слововживанню наших днів та часто відносяться до пассивного запасу мови. Застарілі звороти втрачають внутрішню форму і нерідко мають у своєму складі архаїчні елементи, котрі лише підтримують ідіоматичність фразеологізму: быльем поросло, омочить кулаком, как кур во щи, скажи на