Xreferat.com » Топики по английскому языку » Прикметник. Числівник. Займенник. Прислівник

Прикметник. Числівник. Займенник. Прислівник

за дня, за кордон, за кордоном, за рахунок, за світла, з болю, з-за кордону, з краю в край, з переляку, з радості, з розгону, на бігу, на біс, на вагу, на весну (але навесні), на вибір, на видноті, на відчай, на відмінно, на віку, на гамуз, на голову, на диво, на дозвіллі, на жаль, на зло, на зразок, на льоту, на мить, на ніщо, на око, на поруки, на прощання, на радість, на радощах, на руку, на самоті, на світанку, на скаку, на славу, на слово, на сміх, на совість, на сором, на ходу, на шкоду, на щастя, над силу, не з руки, ні на гріш, під боком, під гору, під силу, по закону, по змозі, по знаку, по можливості, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості, у вигляді, уві сні, у поміч, у стократ, через силу, як слід, як треба.

б) Словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка — числівників) та одного або двох прийменників: від ранку до вечора, день у день, з боку на бік з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, час від часу.

в) Словосполуки, які в реченні виконують функції прислівника та складаються з узгоджуваного прийменника (числівника, займенника) й дальшого іменника: другого дня,
таким чином, темної ночі, тим разом, тим часом і т. ін.

г) Прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого (середнього) роду: в основному, в цілому.

д) Прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо тощо.

3. Через дефіс пишуться:

а) Складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та закінчення -ому або (-к)и: по-батьківському, по-бойовому, по-братньому, по-господарському, по-іншому, по-козацькому, по-нашому, по-своєму, по-сусідському, по-українському, по-християнському; по-батьківськи, по-братерськи, по-господарськи, по-людськи, по-сусідськи, по-українськи; також по-латині.

Примітка. У прислівниках цього типу, утворених від складних прикметників, що пишуться через дефіс, дефіс ставиться тільки після по-: по-соціалдемократичному.

б) Складні прислівники, утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників: по-перше, по-друге, по-третє й т. д.

в) Неозначені складні прислівники з частками будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-: аби-то, будь-де, будь-коли, будь-куди, де-небудь, десь-то, казна-де, казна-коли, коли-будь, коли-небудь, куди-будь, куди-небудь, так-то, хтозна-як, як-небудь.

г) Складні прислівники, утворені з двох прислівників: вряди-годи, десь-інде, десь-інколи, сяк-так і т. ін.

д) Складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними: будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього, далеко-далеко,
де-не-де, коли-не-коли, ледве-ледве, ось-ось, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як.


4.4. Н і нн у прислівниках


Прислівники, що утворилися від прикметників з -н- та -нн-, зберігають правопис цих прикметників: невпинний — невпинно, нежданий — неждано.

З двома нн пишуться також прислівники зрання, навмання, попідтинню, попідвіконню, спросоння.


Пишеться -нн-

Пишеться -н-

1. У прикметниках, утворених від іменників з основою на -н- за допомогою н:

стіна + н ® стінний,

день + н ® денний

1. У прикметниках, утворених від іменників з основою на будь-який приголосний (крім -н-) за допомогою н:

брат + н ® братній,

клас + н ® класний

2. У прикметниках з наголошеними -анн-, -енн-, -янн-, що вказують на збільшену ознаку або неможливість дії:

нездоланний, священний,

незрівнянний, старанний, здоровенний


Увага: даний, довгожданий

2. У прикметниках, утворених додаванням -ан-, -єн-, -ин-, -їн-, -он-, -ян- до основи іменників:

гречаний, царствений, пташиний, солов'їний, солоний, скляний


Увага: божественний


4.5. Не і ні з прислівниками


1. ні з прислівниками пишеться


разом

окремо

якщо прислівник разом із ні виражає одне поняття: нізвідки, ніскільки

якщо ні заперечує, відкидає щось: ні туди ні сюди


Частка ні в прислівниках може бути наголошеною і ненаголошеною.


2. не з прислівниками пишеться

разом

окремо

якщо без не не вживається: невдовзі, невідв'язно, невпинно, ненароком;

якщо не з прислівником виражають одне поняття і його можна замінити синонімом без не: недобре (погано), нешвидко (повільно)

з більшістю прислівників;

якщо не заперечує, відкидає щось: не вчора, не вдруге, не по-нашому


4.6. И та і в кінці прислівників


У кінці прислівників відповідно до вимови пишемо и або і: згори, угорі, відтоді, звідти.


и

і

після г, к, х: навкруги, залюбки, верхи, по-материнськи, по-людськи;

після ж, ч, якщо прислівник утворено за допомогою префікса по-: по-ведмежи, по-заячи;

після ч, якщо прислівник утворено від дієприслівника: стоячи, лежачи, нехотячи

після ж, ч, крім прислівників із префіксом по-: насторожі, уночі


Труднощі становлять прислівники, у яких перед и або і стоять г, к, х, ж, ч.


и

і

після г, к, х: навкруги, залюбки, верхи, по-материнськи, по-людськи;

після ж, ч, якщо прислівник утворено за допомогою префікса по-: по-ведмежи, по-заячи;

після ч, якщо прислівник утворено від дієприслівника: стоячи, лежачи, нехотячи

після ж, ч, крім прислівників із префіксом по-: насторожі, уночі


4.7 Явище адвербіалізації


У сучасній українській літературній мові спостерігаються активні процеси переходу інших частин мови в прислівники і прислівників в інші граматичні категорії.

Процес переходу інших частин мови в прислівники називається адвербіалізацією (від латинського adverbium — придієслівник, буквально «від дієслова»).

При адвербіалізації відбуваються різні зміни в значенні і в граматичній структурі слів, що дають можливість докладно охарактеризувати природу прислівників.

Процес адвербіалізації в українській мові відбувався і відбувається безперервно і охоплює в тій чи іншій мірі всі повнозначні частини мови. Найбільш активно адвербіалізуються іменники в непрямих відмінках і прикметники. Також активно переходять у прислівники і дієприкметники.

Слова, що переходять у прислівники, втрачають свої колишні граматичні значення. Внаслідок утрати граматичних значень затемнюється морфологічна структура прислівника: в ньому перестають виділятися окремі морфеми, відбувається лексикалізація, коли функція слова в мові визначається словом в цілому, а не його складовими частинами. Перш за все втрачають своє значення і перестають виділятися закінчення і прийменники.

Широка за обсягом семантика іменників і різноманітність їх синтаксичних функцій у реченні спричиняються до того, що вони мають найбільше точок зіткнення з іншими частинами мови. Іменник, виступаючи в ролі прислівника, набуває його морфологічних ознак і синтаксичних функцій. При цьому послаблюється основна семантична ознака іменника — предметність, а разом з цим послаблюються і втрачають свою силу граматичні ознаки іменника. Таким чином, іменникова форма застигає і переходить у категорію прислівників. Іменникова форма, трансформуючись у прислівник і залишаючись однозвучною з іменником, утворює своєрідний омонім, який може виступати в функції двох частин мови. Особливо активно переходять у прислівники відмінкові форми іменників з прийменниками, а також і без прийменників. Наприклад: Його очі бігли кудись наперед, назустріч мурованим стінам (М. Коцюбинський).

Процес адвербіалізації в українській мові, як і в російській, проходить нерівномірно. В одних словах він закінчився, і ці слова вже остаточно перетворились у прислівники. Наприклад: вліво, зрання, навскіс, набакир, поруч, зопалу. А в інших словах цей процес тільки розвивається, і такі слова вживаються в мові то в функції прислівника, то в функції інших частин мови. Наприклад: На Чубинського напав тепер страх (М. Коцюбинський); Пішла по лісу косовиця аж страх, аж жаль було дивитись (Т. Шевченко). У першому реченні слово страх — іменник, у другому — прислівник. У другому реченні слово страх близьке за значенням і синтаксичними функціями до слів «сумно», «страшно», лячно».

Слово страх, виступаючи в реченні в функції прислівника, може набирати різних відтінків значення і цим збагачувати мову, вносячи в неї різні семантичні нюанси. Наприклад: Христя вийшла на кухню. Їй страх як хотілось розказати Марії усе (П. Мирний); Страх якого діла було на пасіці (М. Вовчок).

У першому реченні слово страх близьке до прислівника дуже, у другому — до прислівника багато.

Слово жаль також може виступати як у функції іменника, так і в функції прислівника. Наприклад: О, не жаль, а гнів мене пече... (М. Рильський); Йому навіть жаль стало тих апаратів (М. Коцюбинський).

У функції як іменника, так і прислівника можуть виступати, наприклад, такі слова: сила, час, сором, пора, шкода, лихо, добро і ін. Але треба пам'ятати, що не в усіх стилях мови можлива диференціація семантичних особливостей цих слів. Такі слова, як страх, сила, сміх, можуть виступати в функції прислівників в творах художньої літератури. Наприклад: Вид цікавий! Страх і сміх було дивитись! (Л. Українка); Погано дуже, страх поганої (Т. (Шевченко); Здалося їй, що він страх блідий і вимучений (М. Вовчок); І нащо йому така сила грошей здалася? (П. Мирний).

У цих реченнях ми маємо емоціональну підкресленість.

Дуже часто в функції прислівників виступають іменники в формі орудного відмінка. Наприклад: Шатнувся миттю сам із хати (І. Котляревський); Пішов слідом за дідом (З фольклору).

Іменникові форми легко створюють прислівники в конструкціях з прийменниками: взимку, навесні, вперед, вголос, внизу, зверху, удень, насилу, назустріч, услід та ін. Наприклад: Внизу, мов дно висохлого моря, розкинулось величезне плато (О. Гончар); Батальйон посувався вперед (О. Гончар); А то думають, думають, ні вголос, ні мовчки (Т. Шевченко); Під ним коник вороненький насилу ступає (Т. Шевченко).

Іменник, переходячи в категорію прислівників, втрачає можливість мати при собі узгоджене означення, виражене прикметником або займенником, наприклад: дути в гостях, їхати галопом бути на побігеньках.

Найбільш продуктивним у сучасній українській мові є творення прислівників від форм родового, знахідного та орудного відмінків іменників з прийменниками в (у), на, над, з, до, наприклад услід, вгору, наверх, надвечір, згори, до зарізу.

У сучасній мові активний і оригінальний процес перетворення займенників у прислівники. Наприклад, займенник все може виступати б функції прислівника із значенням, близьким до «безперервно», «довго».

В значенні прислівників виступають також цілі стійкі словосполучення. Такі сполучення називаються прислівниковими, наприклад: час від часу, рука об руку, слово за слово, крок за кроком.

Прислівники, втрачаючи значення ознаки дії або якості, можуть переходити в інші частини мови — прийменники, сполучники, частки, вставні слова.

69

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: