Наближене обчислення визначених інтегралів, що не беруться через елементарні функції /Укр./
Тепер же до кожного із цих проміжків застосуємо параболічне інтерполювання, тобто станемо обчислювати інтеграли (9) по одній із наближених формул – (4), (6), (8).
Легко збагнути, що виходячи із формул (4) або (6), ми таким шляхом знов отримаємо вже відомі нам формули прямокутників і трапецій, (1) и (2).
Застосуємо тепер до інтегралів (9) формулу (8), при цьому для стислості положимо, як і вище,
,
,
.
Ми отримаємо
,
,
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
.
Зрештою, додаючи почленно ці равенства, прийдемо до формули
(10)
Вона носит назву формули Сімпсона (Th. Simpson); цією формулою користуються для наближенного обчислення інтегралів частіші, аніж формулами прямокутников і трапецій, бо она – при тих же затратах – дає зазвичай більш точний результат.
Залишковий член формули прямокутників.
Почнемо з формули (4). Припустимо, що у проміжку
функція
має неперервні похідні перших двох порядків. Тогді, розкладая
(по формулі Тейлора) за степенями двочлена
аж до його квадрату, будемо мати для всіх значень
в
,
де
міститься між
та
і залежить від
.
Якщо проінтегрувати цю рівність у проміжку від
до
, то другий член зправа зникне, бо
(11)
Таким чином, отримаємо
,
так, що залишковий член формули (4), який поновлює її точність має вигляд
.
Позначив через
і
, відповідно найменьше та найбільше значення неперервної функції
у проміжку
і коростуючись тим, що другий множник підінтегрального виразу на змінює знака, за узагальненою теоремою про середне можемо написати
,
де
міститься між точками
и
. По відомій властивості неперервної функції, знайдеться в
така точка
, що
, і остаточно
. (12)
Якщо зараз розділити проміжок
на
рівних частин, то для кожного часткового проміжку
будемо мати точную формулу
![]()
.
Додавнши ці равенства (при
) почленно отримаємо при звичайних скорочених позначеннях
,
де вираз

і є залишковий член формули прямокутників (1). Так як вираз

також знаходиться між
і
,
то і він представляє одне із значень функції
.
Тому остаточно маємо
(13).
При зростанні
цей додатковий член спадає приблизно як
.
Залишковий член формули трапеції.
Займемось тепер формулою (6) при попередніх здогатках відносно функції
. Скориставшись інтерполяційною формулою Лагранжа із залишковим членом можемо написати
.
Інтегруя цю формули від
до
, знайдемо
,
так що залишковий член формули (6) буде
.
Розмірковуючи, як і вище, і користуючись тим, що другий множник підінтегральної функції і тут не змінює знака, знайдемо
.
Нарешті, для випадку ділення проміжку на
рівних частин
(14).
Таким є залишковий член формули трапецій (2). При зростанні
він також зменьшуеться приблизно як
. Ми бачемо, що застосування формули трапецій приводить до похибки того ж порядку, що і для формули прямокутників.
Залишковий член формули Сімпсона.
Звернемося, нарешті до формули (8). Можно було б, аналогічно тому, як це було зроблено тількі що, знов скористатись формулою Лагранжа з залишковим членом і покласти
(15).
Но ми стикаємося тут з таким станом речей, а саме, проінтегрувавши рівність (15), ми не змогли б спростити інтегральний вираз для додаткового члену за допомогою теореми про середне, бо вираз
в підінтегральній функції вже змінює знак на проміжку
. Тому ми зробимо інакше.
Вираз
,
яким би не було число
, в точках
,
,
приймає одні і тіж значення, що і функція
.
Легко підібрати число
так, щоб
і похідна цього виразу при
співпадала
з похідною
. Таким чином, при цьому
значенні
ми маємо не що інше, як
інтерполяційний многчлен Эрміта, який відповідаї простим вузлам
,
і двукратному вузлу
.
Скориставшись формулою Эрміта з залишковим членом – в пропушенні існування для