Xreferat.com » Рефераты по информатике и программированию » Апаратно–програмний комплекс GSM-МТМ

Апаратно–програмний комплекс GSM-МТМ

Скидання для передачі(Clear to Send, CTS) Вхід 9 RI Індикатор виклику(Ring Indicator, RI) Вхід

Таблиця 3.  Позначення виводів для LPT порта:

№ Назва Функція Вхід/вихід
9 D7 D7=1 підняти трубку в МТМ, D7=0 – опустити трубку в МТМ Вихід
10 ACK Четвертий розряд цифри ДТМФ декодера Вхід
11 BUSY Строб ДТМФ декодера Вхід
12 PE Третій розряд цифри ДТМФ декодера Вхід
13 SCLPT Другий розряд цифри ДТМФ декодера Вхід
15 ERROR Перший розряд цифри ДТМФ декодера Вхід
20 GND Сигнальна земля -

Інтерфейс з комутуючою платою є внутрішній, але для розуміння алгоритму роботи комплексу приведемо позначення виводів на комутуючій платі

Таблиця 4.  Комутуючий пристрій

№ Назва Функція Вхід/вихід
1 BF out Аналоговий вихід Вихід
2 BF in Аналоговий вхід Вхід
3 K1 Сигнал підняти Вхід
4 RI out Сигнал дзвінок з МТМ Вихід
5 DTMF STROBE Строб ДТМФ декодера Вихід
6 DTMF D1 Перший розряд цифри ДТМФ декодера Вихід
7 DTMF D2 Другий розряд цифри ДТМФ декодера Вихід
8 DTMF D3 Третій розряд цифри ДТМФ декодера Вихід
9 DTMF D4 Четвертий розряд цифри ДТМФ декодера Вихід
10 ком. МТМ D7=1 підняти трубку в МТМ, D7=0 – покласти трубку в МТМ Вихід

2.5      Алгоритм роботи комплексу

Алгоритм роботи комплексу приведений в альбомі схем. На функціональній блок-схемі зображені:

А1       – блок генерування сигналу дзвінок, A2 – блок підняття та опускання трубки, A3–блок введення виведення та підсилення аналогових сигналів, A4– конвертор TTL / RS232C, A5– DTMF контролер, A6    –живлення комплексу, A7 – зарядний та комутуючий пристрій, 1– кабель з’єднувальний мобільного телефону з комутуючою платою, 2           – кабель з’єднувальний комутуючої плати з СОМ портом, 3–кабель RJ11 з’єднує телефонну лінію з комутуючою платою, 4– кабель з’єднання комутуючої плати з LPT портом.

Розглянемо два випадки:

Пристрій очікує дзвінка з міста;

У разі надходження дзвінка з міста, спрацьовує блок A2, після чого в ТЛ (телефонна лінія) подається звуковий сигнал. Почувши звуковий сигнал (два коротких гудка) користувач повинен набрати код. Набір проводитися у тональному режимі з абонентського телефону. При натисканні користувачем клавіші, спрацьовує DTMF контролер (А5), який на LPT порт виводи подає розкодований двійковий код набраної клавіші. Програма оборобки зчитує з LPT порту кілька таких сигналів, запам’ятовує їх. Після того як ідентифікаційний код користувача комплексу набраний програма переглядає таблицю всіх кодів абонентів комплексу і знаходить запис з даним кодом. У тому випадку, коли користувач не набрав код, або набрав його неправильно подається звуковий сигнал (три гудка), що сповіщає про те, що система відмовила користувачу в доступі. Після цього спрацьовує блок В, який кладе трубку і система переходить у початковий стан. Якщо користувач набрав правильний код, програма посилає в порт СОМ команду АТD###########; де ########### - номер телефону, що відповідає набраному користувачем коду. Мобільний телефон одержавши таку команду з СОМ порта негайно починає її виконувати. Тобто набирає номер телефону. Попередні установки мобільного телефону настроєні таким чином, що після того, як номер телефону набраний низкочастотні сигнали подаються з мобільного телефону у телефонну лінію мережі МТМ, тобто відбувається комутація. Програма обробки телефонних дзвінків перевіряє чи віддалений абонент відповів на телефонний дзвінок. У тому випадку коли абонент відповів на телефонний дзвінок Якщо так, то відбуваєтсья телефонна розмова двох абонентів. Після закінчення розмови мобільний телефон передає комплексу час початку та кінця розмови, і за допомогою комутуючого блока В комплекс кладе трубку МТМ. У мережі GSM мобільний телефон кладе слухавку автоматично.

Випадок коли абонент GSM телефонує в місто.

Мобільний телефон через інтерфейс RS232C та конвертор А4 надсилає програмі номер телефону користувача. Програма аназалізує таблицю відповідності номерів телефонів. У тому випадку коли номер телефону прописаний у таблиці комутатор А2 піднімає трубку на лінії МТМ і користувачеві подається звуковий сигнал (два коротких гудки). Після цього користувач повинен набрати у форматі DTMF номер телефону, куди він хоче зателефонувати. Після того як мобільний телефон повідомить через СОМ порт, що розмова завершилася комутатор A2 покладе трубку в мережі МТМ. Час розмови також фіксується і відображений у log.txt файлі, куди записуються всі вхідні та вихідні дзвінки у форматі:

початок розмови. тривалість (сек) вартість (коп) номер телф. GSM Напрямок дзвінка DTMF набір

Також ведеться облік використаних користувачем комплексу грошей. У тому випадку коли авансова сума внесена користувачем вичерпана, комплекс автоматично відмовляється обслуговувати такого користувача.


3.        Практична частина

 

3.1      Підключення компонентів та настроювання апаратної частини

Відладка апаратної частини пристрою полягає у встановлені відповідності рівнів сигналів між мобільним телефоном та СОМ портом.

Вона проводиться при виготовленні комплексу один раз. Для цього використовується мікросхема MAX232 яка перетворює рівнень 5В у 12В і навпаки окремо для ліній Rx та Tх. Ця мікросхема являє собою генератор тактової частоти, помножувач напруги, та перетворювач змінної напруги в постійну. Вона підключається за стандартною схемою включення. Також необхідно встановити робочі режими на підсилюючих транзисторах, та використати стандартне включення DTMF мікроконтроллера.

Для того, щоб підключити роз'єм динаміка до телефонної лінії необхідно підключити його через резистор 100 Ом до напруги 5В а від резистора через конденсатор до телефонної лінії. Схема зображена на рис. 1. Таке підключення зумовлене специфікою побудови PC Speakerа на материнській платі. Його вихід зроблено за схемою з відкритим колектором.

Перевірити правильність підключення мобільного телефону до СОМ порта можна за допомогою програми HiperTerminal.


3.2      Розробка драйвера послідовного інтерфейсу

Драйвер повинен забезпечувати буферизований ввід-вивід з СОМ порта в програму. А після закінчення роботи програми відновлювати старий контролер переривань.

Інтерфейс драйвера з програмою складається з наступних функцій:

Іnstаllсом(comNo) – У залежності від номеру СОМ порту встановлює процедуру обробки апаратного переривання

OpenCOM(speed:byte) – готує СОМ порт для роботи для порту визначеного в процедурі InstallCOM визначає швидкість обміну даними, кількість стопових бітів, контроль передачі. Функція реалізує апаратний протокол встановлення зв'язку

Sread() – функція читає з програмного буфера символ, що надійшов, та видаляє його з буфера і передає програмі, що визвала цю функцію.

Swrite(b:byte) – процедура записує символ у програмний буфер для передачі його через СОМ порт, символ буде передано коли наступить переривання “буфер передавача порожній”.

CloseCOM() – закінчує роботу з СОМ портом на встановленій швидкості. Функція реалізує апаратний протокол закінчення роботи DTE та DCE обладнання.

RestoreCOM() – процедура проводити заміну процедури обробки апаратних переривань. Відновлює попередні настроювання, що були до початку роботи програми.

IsRing():byte – перевіряє чи був виклик з МТМ і якщо був виклик з МТМ те функція повертає число > 0 в іншому випадку функція повертає код 0.

Буфер для передачі має розмір 512 байт. Буфер для прийому даних має розмір 1024байти. Буферів з такими розмірами достатньо для забезпечення надійної передачі даних між мобільним телефоном та СОМ портом.

Тексти функцій приведені в додатку 4


3.3      Розробка програми bridge для комплексу МТМ↔GSM

Програма взаємодіє з драйвером і реалізує роботу комплексу. Текст програми приведений в додатках. Програма складається з наступних

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: