Інформаційна система як частина організаційної системи, її основні характеристики
Ручний сповіщувач встановлювати на висоті 1,4 ± 0,2 м.
Відстань від ручного сповіщувача до кнопок та перемикачів електричних апаратів прийняти не менше 0,5 м, до обладнання, що не містить небезпечних чинників не більше 1,5 м, а до обладнання з небезпечними чинниками не менше 5 м.
Ступінь захисту ручних сповіщувачів прийняти відповідно до вимог ПУЭ
Вимоги до технічних засобів контролювання і реєстрації інформації
Приймально-контрольні прилади та сигналізатори
Приймально-контрольні прилади та сигналізатори повинні виконувати функції приймання, передавання інформації від датчиків та сповіщувачів, включення світлових і звукових сигналів, визначення місця розташування датчика, від якого надійшов сигнал тривоги.
Приймально-контрольний прилад повинен роздільно реєструвати сигнали “тривога” і “несправність”.
Для визначення датчика, що спрацював, використовувати адресовані сигнали. Адресація організовується як із застосуванням адресної сигналізації, так і з підключенням кожного датчика до окремого шлейфа безадресного приймально-контролювального приладу.
Керування й контролювання функціонування СРВО НС
Технічні засоби керування й контролювання функціонування СРВО НС визначаються їх цільовим призначенням.
Автоматичні засоби керування й контролювання повинні мати як дублювальні, так і ручні засоби. Засоби керування і контролювання захистити від можливих помилкових дій персоналу.
При виникненні небезпечної (аварійної) ситуації сповіщувачі (сигналізатори), що включаються, не повинні заважати діям персоналу з реагування на дану ситуацію.
Система оповіщення персоналу й населення про НС на хлораторній «Миколаївводоканал»
Передбачити максимальне використання наявної системи оповіщення ЦО підприємства при розробці локальної системи оповіщення.
Рівень звукового сигналу тривоги повинен бути не менше 85 дБ(А) або на 15 дБ(А) вище рівня будь-якого навколишнього шуму і його тривалість повинна бути більше 30 с. Цей мінімальний рівень звукового сигналу тривоги повинен бути чутний у будь-якому місці прогнозованої зони ураження згідно ПЛАС.
Рівень звуку в будь-якому місці, де перебувають люди, не повинен перевищувати 120 дБ(А).
Пристрої оповіщення. Кількість і тип оповіщувачів, що використовують, мають бути достатніми, щоб створити рівень звуку відповідно до вимог пункту 4.3.2.5.1 дійсного ТЗ. У будівлях встановити по два оповіщувачі. Якщо між сповіщувачем та приміщенням знаходиться декілька дверей, сповіщувачі встановити в кожному приміщенні, щоб забезпечити гарантоване оповіщення персоналу.
Мовна складова системи оповіщення. У разі використання мовної системи для оголошення тривоги виконати наступні вимоги:
-відповідне повідомлення, яке б автоматично відтворювалося у разі тривоги відразу ж або після встановленого часу затримки, повинне бути записано заздалегідь, передавання цього повідомлення не повинна залежати від присутності оператора;
-усі повідомлення повинні бути ясними, короткими, однозначними;
-усі інші повідомлення, - наприклад, обідня перерва, початок або кінець робочого дня, повинні за своїм оформленням відрізнятися від повідомлення про тривогу, при чому сигнал тривоги повинен мати вищий пріоритет;
-інтервал часу між повторами повідомлень про тривогу не повинен перевищувати 30 с, а в разі, якщо використовується сигнал, що заповнює паузу, схожий на умовний сигнал, то період паузи повинен перевищувати 10 с;
-при введенні стану тривоги повинно відбуватися автоматичне відключення всіх аудіовходів за винятком мікрофонів для передавання повідомлень і пристроїв (або рівноцінний мовний генератор) передавання повідомлення про тривогу;
-якщо порядок дії в разі аварії вимагає, щоб повідомлення передавалося людиною, то в її розпорядженні повинні бути два мікрофони. Ці мікрофони повинні бути підключені таким чином, щоб була можливість трансляції тільки оголошень або вказівок (тільки для аварійних ситуацій). Доступ до "аварійного" мікрофона повинен бути можливий тільки вповноваженому персоналу.
Система оповіщення персоналу
Територія, яку охоплює система оповіщення персоналу, визначається зоною можливої аварії на хлораторній згідно ПЛАС.
Система повинна мати змогу для керування:
- дистанційно з робочих місць;
- дистанційно з робочого місця, диспетчера тощо;
- автоматично від сигналу системи аварійної сигналізації в разі виникнення загрози аварії чи самої аварії.
Система повинна надсилати сигнал про запуск диспетчеру (черговому) об’єкта.
Система повинна мати пристрої для ручного запуску дистанційно диспетчером (черговим) чи іншою уповноваженою особою підприємства.
Для оповіщення працюючого персоналу передбачити:
звукові оповіщувачі (сирени, дзвінки);
мовні оповіщувачі;
світлові покажчики або інформаційні табло.
Звукові оповіщувачі зблокувати із світловими покажчиками та інформаційними табло.
Прилади оповіщення розмістити таким чином, щоб бути доступними кожному з працівників.
Кількість приладів оповіщення визначити при проектуванні, виходячи з планування приміщень, рівня шуму та освітлення.
Доцільність установлення одночасно звукових та мовних оповіщувачів, їх тип та марку визначити при проектуванні СРВО НС.
Локальна система оповіщення населення
Територія, яку охоплює локальна система оповіщення населення, визначається характером можливої аварії і повинна бути не менше ніж визначений розрахунком радіус зони ураження заселених територій або інших підприємств, установ та організацій згідно ПЛАС у разі виникнення НС.
До складу локальної системи оповіщення населення про НС повинні входити:
- вуличні гучномовці;
- пристрої запуску електросирен та самі електросирени;
система централізованого виклику;
устаткування для зберігання заздалегідь записаних речових повідомлень та трансляції їх у разі необхідності;
інформаційні табло.
Передбачити мовні оповіщувачі локальної системи оповіщення населення на території, що перебувають у зоні ураження.
Локальна система оповіщення населення повинна мати тільки пристрої для ручного запуску диспетчером (черговим) насосної станції «Миколаївводоканал» чи іншою уповноваженою особою та черговим оперативної служби МНС України.
Сигнал про запуск локальної системи оповіщення населення повинен надходити відповідно до схеми оповіщення про аваріі згідно ПЛАС до:
-керівників підприємства;
-керівників підприємств, установ і організацій, що знаходяться в межах зони можливого ураження;
-оперативних чергових аварійних служб, підрозділів МНС України, структурних підрозділів з питань цивільного захисту районної державної адміністрацій, райвідділу внутрішніх справ;
-місцевих органів виконавчої влади.
Кількість вуличних гучномовців, виробничих гудків, електросирен, їх розміщення та потужність повинні забезпечувати необхідну гучність у всіх місцях масового скупчення працівників та населення. Гучномовці не повинні мати регуляторів гучності (за винятком абонентських гучномовців, розташованих у помешканнях населення), підключення їх до мережі слід виконувати без роз'ємних пристроїв.
Систему оповіщення та керування управлінням заходами захисту необхідно виконувати з урахуванням можливості прямої трансляції мовного повідомлення та керівних команд через мікрофон для оперативного реагування в разі зміни обстановки або порушення нормальних умов здійснення заходів захисту.
Інформаційні табло повинні мати звукові пристрої, що привертають увагу до себе. Табло можуть відображати як текстову інформацію, так і покажчики напрямку виходу із зони ураження.
Вимоги до технічних засобів пульту централізованого моніторингу та пультів централізованого спостереження
Пульт централізованого моніторингу
Пульт централізованого моніторингу (ПЦМ) - це комплекс технічних засобів, розміщений у Замовника, призначений для приймання, обробки і видачі в заданому вигляді повідомлень про стан систем виявлення загрози НС, реєстрації цих повідомлень та передачі сигналів про НС в автоматичному режимі на ПЦС.
Приміщення ПЦМ повинно бути обмеженим для доступу сторонніх осіб та мати:
природне, штучне та аварійне освітлення. Норми освітлення мають бути не меншими, ніж це передбачено ДБН В.2.5-13 для приміщень пожежних постів;
автоматичне вмикання аварійного освітлення;
природну вентиляцію, а в разі необхідності - кондиціонери;
телефонний зв'язок та інші засоби зв'язку, що обумовлені місцевими умовами;
систему фіксації розмов на наявних каналах зв'язку, аналогічну тій, що використовується в підрозділах диспетчерських служб МНС України;
систему резервного живлення електрообладнання;
засоби індивідуального захисту;
первинні засоби пожежогасіння;
автоматичну пожежну сигналізацію.
Необхідність організації охоронної сигналізації визначити в процесі монтажу технічних засобів виходячи зі структури охорони підприємства.
Для ПЦМ, передбачити гарантований резерв станцій та приймачів моніторингу, а також комп'ютерної техніки з розрахунку не менше однієї одиниці резервного блоку на кожні десять робочих.
При використанні для ПЦМ каналів існуючих телефонних ліній їх кількість повинна становити не менше трьох.
Передача інформації від ПЦМ на ПЦС повинна бути забезпечена не менше ніж по двох, переважно дротяних, незалежних каналах.
Програмне забезпечення ПЦМ повинно передбачати виконання таких функцій:
приймання, обробку, реєстрацію, зберігання й передавання первинної оперативної інформації про спрацьовування установок аварійної автоматики на захищених технологічних блоках обєкта, їх несправність та періодичне тестування щодо визначення працездатного стану;
надання інформації про захищений ОПН (місцезнаходження, адреса, номери аварійно- рятувальних частин, у районі виїзду яких знаходяться ОПН, під‘їзні шляхи до ОПН, телефони оперативного (чергового) персоналу, небезпечні чинники, що є на об'єкті, прізвища, телефони (робочі й домашні), адреси відповідальних співробітників Замовника,тощо);
ідентифікацію, реєстрацію та зберігання інформації про технічний стан пульту моніторингу, інших приладів та каналів зв'язку;
ідентифікацію, реєстрацію та зберігання інформації про реакцію диспетчерів (операторів) на сигнали “аварія” (“пожежа”), “передаварійна ситуація”;
виключення можливості усунення черговим персоналом або іншими особами інформації про повідомлення, що надійшли із захищених об‘єктів.
Пульт централізованого спостереження (ПЦС)
Розташування ПЦС та підключення до нього виконується за погодженням з ГУ МНС в Миколаївській області. Безпосередньо на ПЦС виводити сигнали: “аварія” (в залежності від виду), “передаварійна ситуація”, “запуск системи оповіщення”.
Канали зв’язку між пультами централізованого моніторингу та централізованого спостереження.
У якості інформаційного каналу використати наявні чи спеціальні види зв’язку. Пріоритетними слід уважати канали прямого дротяного або оптиковолоконного зв'язку. Інші канали передачі інформації слід використовувати за відсутності технічної можливості використання каналів дротяного або оптиковолоконного зв'язку.
Замовнику за участі Виконавця передбачити заключення договору на надання комунікаційних послуг з Адміністратором системи контролю за функціонуванням потенційно небезпечних об’єктів МНС України. Комунікаційні послуги повинні передбачати підключення до мережі Адміністратора та абонентське обслуговування, надання VPN IP- адреси для СРВО НС на хлораторній станції «Миколаївводоканалу» . Канали зв'язку та інші складові частини СРВО НС повинні мати можливість їх тестування в ручному та автоматизованому режимах.
Енергопостачання
Енергопостачання СРВО НС передбачити за першою категорією згідно з ПВЕ.
Реєстрація службової інформації СРВО НС
СРВО НС повинна мати засоби реєстрації службової інформації (журнали, засоби
автоматичного документування тощо). Повинна бути розроблена така документація:
проект СРВО НС, узгоджений та затверджений у встановленому порядку;
паспорт СРВО НС;
журнал обліку робіт з технічного обслуговування;
план-графік технічного обслуговування;
журнал обліку спрацювань СРВО НС;
журнал обліку несправностей.
Повний обсяг їх визначається Замовником за узгодженням з територіальним підрозділом МНС на стадії розробки експлуатаційної документації.
Вимоги до лінгвістичного забезпечення Всі програмно-апаратні комплекси СРВО НС повинні мати єдине лінгвістичне забезпечення.
Вимоги до програмного забезпечення (ПЗ) ПЗ повинне бути достатнім для виконання функцій СРВО НС, реалізованих із застосуванням засобів обчислювальної техніки, а також мати засоби організації необхідних процесів обробки даних, що дозволяють вчасно виконувати всі функції в усіх режимах функціонування.
Спеціалізоване програмне забезпечення (СПЗ) СРВО НС повинне являти собою комплекс програм і баз даних, які забезпечують рішення покладених відповідних функціональних завдань. СПЗ повинне розроблятися за єдиною ідеологією з урахуванням спільності завдань, розв'язуваних на різних рівнях і в різних підрозділах кожного рівня.
СПЗ повинне бути побудоване за модульним принципом з реалізацією окремих завдань в окремих програмних модулях, придатних до використання в програмному забезпеченні ПЦМ і забезпечувати можливість і зручність модифікації, розвитку та нарощування.
СПЗ повинне мати властивість прозорості при роботі з базами даних і стандартними процедурами (звертання до електронної пошти, захист від несанкціонованого доступу, видача повідомлень у канал і т.п.).
Реалізація СПЗ повинна базуватися на використанні уніфікованого програмного забезпечення щодо завдань об'єкта та архітектури (конфігурації) його технічних засобів.
Якість програмних засобів повинна бути досягнута наступними методами:
- розробкою та контролем реалізації структури програмного забезпечення;
- використанням стандартних компонентів для реалізації функціональних операцій;
- виділенням, як окремого компонента програмного забезпечення модулів, які виконують операції введення/виводу для конкретних пристроїв, стандартних програмних засобів мережної підтримки;
- використанням уніфікованих процедур обробки порушень обчислювального процесу (збій, переривання різних видів);
- єдністю стилю реалізації програмного забезпечення.
Програмне забезпечення повинне мати наступні властивості:
- функціональна достатність (повнота);
- надійність (у тому числі відновлення, наявність засобів виявлення помилок);
- адаптованість;
- модифікаційність;
- модульність побудови та зручність в експлуатації.
Програмне забезпечення повинне бути побудоване таким чином, щоб відсутність окремих даних не позначалася на виконанні функцій, при реалізації яких ці дані не використаються, а також повинне мати засоби діагностики технічних засобів СРВО НС та контролю за достовірністю вхідної та вихідної інформації.
Загальносистемне програмне забезпечення ПЦМ - операційна система ОС Microsoft Windows 2000 ХР.
Вимоги до інформаційного забезпечення
Інформаційне забезпечення СРВО НС повинне:
- являти собою сукупність екранних форм для введення інформації, завдань, вихідних документів, СРВО НС протоколів інформаційного обміну та форматів повідомлень;
взаємодіяти з базами даних;
- збирати в режимі реального часу статистичну інформацію про об’єкти і території моніторингу;
видачу довідок про дії кожного оператора за відповідний період, чергової зміни та інших осіб на вимогу.
Таблиця 3.1. Експлуатаційна документація, яку Розробник передає Замовникові
|
Найменування документа |
Тверда копія, кількість комплектів |
Примітка |
| Паспорт | 1 | |
| Формуляр | 1 | |
| Інструкція по експлуатації | 3 | |
| Програма й методика випробувань | 3 | |
| Посібник адміністратора | * | * Тверді копії в складі проектно-кошторисної документації |
| Посібник оператора | * | |
| Посібник користувача | * |
Доступ до інформаційних ресурсів повинен надаватися користувачам СРВО НС з урахуванням їх повноважень.
Залежно від типу запиту, користувачі повинні мати змогу одержувати електронні документи, файли з результатами обробки запиту (текстові та графічні файли даних, спеціальним чином підготовлені та оброблені фахівцями звітні матеріали і т.п.).
Система класифікації та кодування повинна відповідати наступним вимогам:
- нормативним документам і системі класифікації, прийнятої в Україні;
- зручності опису, класифікації, кодування та використання;
- можливості доповнення класифікаторів і кодів у процесі розробки та експлуатації.
Уніфіковані форми документів у системі документації повинні задовольняти наступним вимогам:
- забезпечувати зручність (наочність) форм документів для візуального сприйняття;
- придатності форм використовуваних документів до машинної обробки;
- наявності єдиних правил створення та оформлення документів;
- допускати зміни форм вхідних і вихідних документів у процесі розробки та експлуатації СРВО НС.
Вимоги до організаційного забезпечення
СРВО НС повинна коректно накладатися на існуючу систему оповіщення, розширюючи та поліпшуючи її функціональні можливості.
Перелік основної та додаткової літератури
Конституція України від 28 червня 1996 р. К.: Юрінком, 1996.
Розпорядження КМУ від 04.03.2004 р. №109-р.„Про затвердження Комплексної програми розвитку системи зв'язку, оповіщення та інформатизації МНС на 2004-2010 роки”.
„Правила увлаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення”. Наказ МНС України від 15.05.2006 р. № 288, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2006 р. за № 785/12659.
„Про затвердження Технічного рішення побудови комп’ютеризованої системи контролю за функціонуванням потенційно небезпечних об’єктів”. Наказ МНС України від 24.05.2007 р. № 370.
„Про затвердження Комплексної програми розвитку системи зв'язку, оповіщення та інформатизації МНС на 2004-2010 роки”. Розпорядження КМУ від 04.03.2004 р. №109-р.
Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Техническое задание на создание автоматизированной системы. ГОСТ 34.602-89
Копылов В. А. Информ. право. М., 1997; Держ. управління: теорія і практика. К, 1998;
Горьовий Л. Є. [та ін]. Комп'ютеризована система інформ.-аналіт. забезпечення законотв. та правозастос. діяльності. К, 1998;
Селіванов А. М, Семко В. В. Правові питання інформатизації держ. регулювання підприємництва в Україні. «Право України», 1998, № 11.
Іванов В. Ф. Законод. забезпечення механізму доступу до інформації (зарубіж. досвід). К, 1997; Зак-во України про інформацію. К, 1998;
Костецька Т. А. Право на інформацію в Україні. К, 1998.
"Інформаційні системи в економіці "Автоматизовані інформаційні технології в банківській діяльності / Під ред. Г.А. Тіторенко.- М.: Фінстройінформ, 1998.
Закарян І., Філатов І. Інтернет як інструмент для фінансових інвестицій. - Спб.: BHV, 2000
Автоматизовані інформаційні технології в економіці. Підручник / Під общ. ред. І.Т. Трубіліна. - М.: Фінанси і статистика, 2000. - 416 с.
Автоматизовані інформаційні технології в економіці // Під ред. Г.А. Тіторенко. - М.: ЮНІТІ., 2002 . - 399 с.
Андрєєв а.А. Автоматизовані інформаційні технології в економіці. План-конспект лекційного курсу. Міжнародний інститут економіки і права, 1997. - 46 с.
Банки і банківська справа/ Під ред. І.Т. Балабанова. - Спб.: Пітер, 2001.
Глазиріна І.Б.,супонін А.Д., Худенко т.Н. Сучасні інформаційні технології і мережі. Навчальний посібник для студентів вузів. - М.: Вид-во сучасного гуманітарного університету, 2000. - 86 с.
Інформатика. Енциклопедичний словник для початківців. М.: Педагогіка Прес, 1994. - 352 с.
Інформаційні системи в економіці / Під ред. В.В. Дика. - М.: Фінанси і статистика, 1998.
Комп'ютерні технології обробки інформації. Під ред. Назарова с.В. М.: "Фінанси і статистика", 1995. - 248 с.
Корнєєв і.К., Машурцев в.А. Інформаційні технології в управлінні. - М: ІНФРА-М, 2001. - 158 с.
Шафрін Ю. Основи комп'ютерної технології. Навчань. допомога для 7-11 кл. М.: ABF, 1996. - 560 с.
Бухвалов А.В. и др. Финансовые вычисления для профессионалов.- СПб.: БХВ-Петербург, 2001.-320с.
Гарнаев А.Ю. Excel, VBA, Internet в экономике и финансах.- СПб.: БХВ-Петербург, 2001.- 816с.
Евдокимов В.В. и др. Экономическая информатика. Учебник для вузов. Под ред. Д.э.н., проф. В.В.Евдокимова. – СПб.: Питер, 1997. – 592с.
Згуровський М.З., Коваленко І.І., Міхайленко В.М. Вступ до комп’ютерних інформаційних технологій: Навч.посіб. – К.: Вид-во Європ. ун-ту (фінанси, інформ. системи, менеджм. і бізнес), 2000.- 265 с.
Информатика. Базовый курс/ Симонович С.В. и др.- СПб.: Питер, 2000.- 640с.
Карлберг, Конрад. Бизнес-анализ с помощью Excel.: Пер с англ.- К.: Диалектика, 1997.- 448с.
Лук‘янова В.В. Комп‘ютерний аналіз даних: Посібник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2003. – 344с. (Альма-матер)