Моделювання процесу обробки сигналів датчика у вихровому потоковимірювачі
Sn=A∙B площина підлоги приміщення;
Кзд — коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будівлями, які розташовані напроти;
tок — загальний коефіцієнт світлопропускання:
tок = t1 + t2 + t3 + t4, (6.3)
де t1 — коефіцієнт, який враховує вид світлопропускаючого матеріала;
t2 — коефіцієнт, який враховує вид переплетення;
t3 — коефіцієнт, який враховує вид несущих конструкцій покрівель;
t4 — коефіцієнт, який враховує загублення світла в сонцезахисних пристроях;
r1 — коефіцієнт, який враховує вплив відображеного світла при боковому освітленні;
ен — нормоване значення КПО в відсотках з урахуванням характера зорової роботи, вида освітлення та світлового клімата в районі розташування будівлі.
(6.4)
де еІІІ — значення КПО з урахуванням характера зорової роботи та вида освітлення;
m — коефіцієнт світлового клімата (m=0,9);
с — коефіцієнт сонячності клімата (с=1).
Отримуємо норомоване значення КПО: ен=1,35%.
Площина приміщення дорівнює Sn=А∙В=6∙5=30м2. Висота приміщення h=3,5м.
Знаходимо значення світлової характеристики hок при відношенні глибини приміщення В до його висоти від рівня умовної робочої поверхні до верха вікна h1.
h1= h-0,4-0,7=2,4м.
В/ h1=5/2,4=2,08, А/В=6/5=1,2.
При даних параметрах значення характеристики hок=15.
Коефіцієнт запаса Кз=1,2.
Знайдемо tок. Вид світлопропускаючого матеріала t1=0,8 (скло віконне листове подвійне), вид перетину t2=0,65 (перетин для вікон житлових будівель деревяниі подвійні розділені), несучі поверхні t3=0,8 (балки та рамі суцільні при висоті січення 50см та більше), сонцезахисні пристрої, вироби та матеріали t4=0,75 (стаціонарні жалюзі вертикальні). Виходячи з цих даних, tок=0,312.
Для розрахунку r1 необхідно знайти відношення відстані l розрахункової точки від наружної стіни до глибини приміщення В та коефіцієнт віддзеркалення стелі, стін та підлоги. В нашому випадку l=4 (точка, яка розташована в одному метрі від стіни напроти віконних отворів). Таким чином відношення l/B=4/5=0,8. Коефіцієнт віддзеркалення 0,5. Маємо r1=3,1.
Коефіцієнт Кзд враховує затемнення вікон будівлями, які розташовано напроти, в залежності від відстані між будівлями. В нашому випадку коефіцієнт дорівнює 1, тому що не маємо будівель, які розташовано напроти.
Тепер перейдемо до розрахунку коефіцієнта освітлення робочого місця.
(6.5)

Таким чином отримали коефіцієнт, який являє собою сумарну площину віконних отворів.
6.6 Шум
У помешканні лабораторії причиною шуму є апарати, прилади й устаткування (друкувальні пристрої, комп’ютери і т.д.). Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 «Шум. Общие требования безопасности» [25], рівні звука в помешканні лабораторії, де працює обслуговуючий персонал, не перевищують 50 дБА.
Крім чуйного діапазону частот у дисплейному класі можуть бути присутнім і шуми що не відчуваються слуховим апаратом людини: інфразвук (<20 Гц) і ультразвук (>20000 Гц), що надають шкідливий вплив на організм і психіку людини.
Для зниження рівня шуму відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 «Вибрация. Общие требования безопасности» [26], стеля або стіни вище панелей (1,5 -1,7 м. від підлоги), а іноді і стіни і стеля повинні обиватися звуковбирним матеріалом із максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в області частот 63-8000 Гц.
Додатковим звукопоглинанням у дисплейному класі можуть бути занавеси, підвішені в складку на відстані 15-20 см. від огородження, виконаного з щільної важкої тканини. Ширина занавеси повинна бути в два рази більше ширини віконного прорізу.
Вібрація буває загальною (транспортна, транспортно-технологічна, технологічна) і локальна. У нашому випадку присутня загальна вібрація, джерелом якої є кондиціонери, копіювальна техніка (зокрема принтери) і системні блоки ЕОМ. Критерій впливу вібрації «комфорт».
Вібрація, як і шум, робить шкідливий вплив на організм і психіку людини (особливо низькочастотна вібрація). Вібрація з частотою до 10 Гц є найбільше небезпечною, тому що збігається з частотою коливання внутрішніх органів.
Основними методами захисту від шуму і вібрації є:
- зниження шуму і вібрації в джерелі (підставки, шумопоглинаючі корпуса);
- зниження шуму і вібрації на шляху поширення (ширми, шумопоглинаючі стійки);
- застосування індивідуальних засобів захисту;
- організаційно-профілактичні методи захисту.
6.7 Випромінювання від екрана
ЕЛТ генерує декілька типів випромінювання, у тому числі: гама тормозне, рентгенівське, радіочастотне, мікроволнове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань не перевищують діючих норм.
Конструктивне рішення екрана дисплея таке, що рентгенівське випромінювання від екрана на відстані 10 см не перевищує 100 мкР/г.
У помешканнях із дисплеями необхідно контролювати аероіонізацію. У таблиці 6.3 наведені рівні іонізації повітря робочої зони ОЦ.
Таблиця 6.3 – Рівні іонізації повітря робочої зони ОЦ
| Значення рівнів | Кількість іонів на см3 повітря | |
| П+ | П- | |
| 1) Мінімально необхідна кількість іонів | 400 | 600 |
| 2) Оптимальна кількість іонів | 1500-3000 | 3000-5000 |
| 3) Максимально допустима кількість іонів | 50000 | 50000 |
Варто враховувати, що м'яке рентгенівське випромінювання, що виникає при напрузі на аноді 20-22 кВ, а також напруга на струмоведучих ділянках схеми викликає іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів, що вважаються несприятливими для людини.
6.8 Техніка безпеки
Через те, що лабораторія, де знаходяться ЕОМ, не є помешканням із підвищеним утриманням механічних, теплових або радіаційних небезпек, але є споживачем електричної енергії (трифазна мережа перемінного струму напругою 220 В та частотою 50 Гц), в даному помешканні є небезпека поразки людини електричним струмом. Тому при розгляді питань техніки безпеки обмежимося розглядом електробезпеки.
Передбачено такі міри електробезпеки:
- конструктивні заходи електробезпеки;
- схемно-конструктивні заходи електробезпеки;
- експлуатаційні заходи електробезпеки.
6.8.1 Конструктивні заходи електробезпеки
Конструктивні заходи безпеки спрямовані на запобігання можливості дотику людини до струмоведучих частин.
Для усунення можливості дотику оператора до струмоведучих частин, усі рубильники встановлені в закритих корпусах, усі струмоведучі частини розміщені в захисному корпусі або мають захисний прошарок ізоляції, що виключає можливість дотику до них, застосовується блоковий монтаж. Живлячий електричний ланцюг має ізоляцію, виконану відповідно до ГОСТ_14254-80 «Электрооборудование напряжением до 1000 В. Оболочки. Степени защиты» [27]. Ступінь захисту устаткування відповідає IР44 (де 4 захист від твердих тіл розміром більш 1 мм; 4 — захист від бризг) відповідно до ПУЭ-87 «Правила устройства электроустановок».
Відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75* «Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» [28] приймаємо I клас захисту від поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу тому, що комп'ютер має робочу ізоляцію й елементи занулення.
6.8.2 Схемно-конструктивні заходи електробезпеки
Забезпечують безпеку дотику людини до металевих не струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої їхньої ізоляції і виникнення електричного потенціалу на них.
Живлення здійснюється від трьохпровідної мережі: фазовий дріт, нульовий робочий дріт, нульовий захисний дріт.
Тому що напруга менше 1000 В, але більше 42 В, то відповідно до ГОСТ 12.1.030-81 «Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление» [29] із метою захисту від ураження електричним струмом застосовуємо занулення, тому що лабораторія є помешканням із підвищеною небезпекою поразки людини електричним струмом, так як можливий одночасний дотик людини до металоконструкціями будинків, маючим з’єднання з землею, і т.п. з одного боку, і до металевих корпусів електронного устаткування — з іншого боку.
Занулення — навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих не струмоведучих частин, що можуть виявитися під напругою.
Принцип діяї занулення — перетворення пробою на корпус в однофазне коротке замикання з метою викликати великий струм, здатний забезпечити спрацьовування захисту і тим самим автоматично відключити ушкоджену установку від живлячої мережі.
Занулення потребує наявності в мережі нульового дроту, глухого заземлення нейтралі джерела струму і повторного заземлення нульового дроту (Рис. 6.8.1).
По засобу захисту від поразки електричним струмом проектована система відноситься до I класу відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75* «Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» [28].
UФ IКЗ IКЗ
Ф
Iн IПЗ IПЗ NP IЗ NЗ
IЗ 2
R0 Rп
IЗ 1 IЗ
IЗ
Рис. 6.1 — Принципова схема занулення
Умовні позначення:
1 – корпус електроустановки;
2 – апарати захисту від струмів КЗ (запобіжники);
Ro – опір заземлення середньої точки обмотки джерела струму;
Rп – опір повторного заземлювача нульового захисного провідника;
IКЗ – струм короткого замикання;
Iн – частина струму короткого замикання, що протікає через нульовий захисний провідник;
Iз – частина струму короткого замикання, що протікає через землю.
Призначення елементів занулення:
- призначення нульового захисного провідника — забезпечити необхідне для відключення установки значення струму однофазного короткого замикання шляхом створення для цього струму ланцюга з малим опором;
- призначення заземлення середньої точки - зниження напруги занулених корпусів (а отже, нульового захисного провідника) щодо землі до безпечного значення при замиканні фази на землю;
- призначення повторного заземлення захисного провідника - зниження напруги щодо землі занулених конструкцій у період замикання фази на корпус як при справній схемі занулення, так і у випадку обриву нульового захисного дроту.
Таким чином, занулення здійснює дві захисних дії - швидке автоматичне відключення ушкодженої установки від живлячої мережі і зниження напруги занулених металевих не струмоведучих частин, що виявилися під напругою, щодо землі.
6.8.3 Експлуатаційні заходи електробезпеки
Первинним джерелом живлення ПЕВМ є трьохпровідна мережа: фазовий дріт, нульовий робочий дріт, нульовий захисний дріт. Електроживлення здійснюється від електроустановки (трансформатора) із регульованою напругою під навантаженням. Напруга мережі подається в розподільну шафу.
У помешканні лабораторії прокладена шина повторного захисного заземлення (заземлюєчий провідник) виконана відповідно до ГОСТ 12.1.030-81 «Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление» [23], що металево з'єднується з заземленою нейтраллю електроустановки.
Опір заземлюючого пристрою, до якого приєднана нейтраль, не більш 0,6 Ом. Шина повторного захисного заземлювача доступна для огляду.
Для роботи з пристроями під високою напругою необхідні наступні запобіжні заходи:
- не підключати і не відключати рознімання кабелів при напрузі мережі;
- технічне обслуговування і ремонтні роботи допускається виробляти тільки при виключеному живленні мережі;
- до роботи допускаються особи, які навчені і які мають групи допуску до роботи на машинах відповідно до ПУЭ-87 «Правила устройства
электроустановок» [21].
6.9 Пожежна безпека
Пожежна безпека — стан об’єкта при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Причини, що можуть викликати пожежу в розглянутому помешканні:
- несправність електропроводки і приладів;
- коротке замикання електричних ланцюгів;
- перегрів апаратури;
- блискавка.
Помешкання обчислювального центру по пожежній безпеці відноситься до категорії В відповідно до ОНТП-24-86 «Строительные нормы и правила. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений», тому що в обігу знаходяться тверді спалимі речовини і матеріали. Ступінь вогнестійкості будинку — II відповідно до СНиП 2.01.02-85 «Пожарная безопасность. Общие требования», клас помешкання по пожежній небезпеці П-IIа, відповідно до ПУЭ-87 «Правила устройства электроустановок».
Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования» забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.
Система запобігання пожежі:
- контроль і профілактика ізоляції;
- наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;
- для захисту від статичної напруги використовується заземлення;
- захист від блискавок будівель і устаткування.
Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Харкова встановлена III категорія захисту від блискавок.
Ступінь захисту відповідному класу помешкання П II-а IР44 для устаткування і IР2Х для світильників.
Система пожежного захисту:
- аварійне відключення і переключення апаратури;
- наявність первинних засобів пожежегасіння, вогнегасників ОУ-5, тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошкових вогнегасників;
- система оповіщення, світлова і звукова сигналізація;
- захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами;
- використання негорючих матеріалів для акустичної обробки стін і стель;
- у помешканнях, де немає робочого персоналу встановлена автоматична система пожежного захисту.
Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого помешкання повинні бути наступними: ширина дверей не менше 1,5 м., висота дверей не менше 2,0 м., ширина коридора 1,8 м.; робоче помешкання повинно мати два виходи; відстань від найбільше віддаленого робочого місця не повинне перевищувати 100 м.
Організаційні заходи пожежної профілактики:
- навчання персоналу правилам пожежної безпеки;
- видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.
Будівля обчислювального центру відповідає вимогам пожежної безпеки.
6.10 Рекомендації до добору колірної гами обробки помешкання
Для забезпечення оптимальних умов зорової роботи операторів ОЦ є рекомендації по колірній обробці помешкань із телеекранами в залежності від яскравості, кольоровості інформації і кольоровості захисного світофільтра. Так, при використанні екранів із яскравістю інформації 100-150 кд/м2 зеленого кольору і при наявності зеленого світофільтра рекомендується офарблювати стіну помешкання, протилежну екранам, у зелений колір із коефіцієнтом відбитка r=40%, а інші стіни - у жовтий колір із r=62%. Для екранів із максимальною яскравістю зображення 15 кд/м2 червонясто-жовтогарячого кольору стіна, протилежна екранам, офарблюється в темно-коричневий колір із r=17%, інші стіни - у червоно-коричневий колір із r = 35%.
При сприйнятті інформації на екрані зеленого кольору для підвищення чутливості очей доцільно офарблювати стіну, на якій спрямований погляд оператора, у маслиново-зелений колір із r=40% (припустимою є фарбування в червоно-сірий колір). У забарвленні навколишніх поверхонь, що випадково можуть потрапити в поле зору оператора (стіни, устаткування, меблі), також повинні бути присутнім червонуваті відтінки. Фарбуванню внутрішніх поверхонь варто надавати матову фактуру, тому що в поле зору оператора не повинні потрапляти блискучі поверхні, здатні створити відблиски відбитка на екрані.
7 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
7.1 Мета та призначення
У якості нового інтелектуального продукту пропонується науково-дослідна розробка з питання виміру швидкостей потоків газів та рідини за допомогою вихрового потоковимірювача та обробки даних, що надходять від нього.
Вимірювальна система, побудована на базі вищевказаної розробки, дозволяє проводити облік проходження по трубах різних речовин. Дана розробка дозволяє проводити вимірювання у агресивних середовищах з домішками твердих тіл.
Основними потенційними покупцями пропонованої вимірювальної системи можуть бути підприємства, робота яких пов’язана з переміщенням по трубах різноманітні гази або рідини. Це можуть бути електростанції, підприємства по очищенню води та ін., хімічні підприємства та ін.
Перевагою розробки є її істотна простота й дешевина в порівнянні із закордонними аналогами, а також відсутність аналогічних систем українського виробництва для роботи в агресивних середовищах.
7.2 Дослідження й аналіз ринку збуту
При аналізі ринку збуту перед нами ставиться завдання відповісти на наступні питання: хто, чому, у якому обсязі, коли й за якою ціною купить пропонований до розробки продукт [11].
Мета цього дослідження - сегментація ринку й визначення ємності сегмента.
Ємність товарного ринку - це показник, що характеризує принципово можливий обсяг збуту товару. Місткість ринку визначається обсягом (у фізичних одиницях або вартісному вираженні) реалізованих на ньому товарів протягом року й складається з ємності його сегментів. Джерела відомостей про місткості ринку статистичні, галузеві й фірмові довідники, бюлетені іноземної комерційної інформації. Знаючи місткість ринку й тенденції її зміни, можна оцінити перспективність ринків збуту.
Сегмент ринку - це особливим образом виділена частина ринку, група споживачів, продуктів або підприємств, що володіють певними загальними ознаками. Продукти можуть групуватися по характері використання або області застосування.
Сегментація ринку - один з найважливіших інструментів маркетингу. Від правильності вибору сегмента ринку багато в чому залежить успіх підприємства в конкурентній боротьбі.
У таблиці 7.1 представлена сегментація ринку по основних споживачах даної наукової розробки.
Таблиця 7.1 - Сегменти ринку по основних споживачах
|
Галузь використання |
Код споживача |
Споживач |
|||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| 1 Хімічні підприємства | А | + | + | ||
| 2 Очисні підприємства | Б | + | + | ||
| 3 Електростанції | В | + | + | ||
| 4 Інші промислові підприємства | Г | + | + | + | |
| 5 Галузеві НДІ | Д | + | |||
1 - інженери по обслуговуванню;
2 - інженери-конструктори;
3 - механіки-ремонтники;
4 - наукові співробітники.
Дані про аналіз ємності сегментів ринку наведені в таблиці 6.2
Таблиця 7.2 - Аналіз ємності сегментів
| Код сегмента |
Кількість збутів |
Передбачуване число продажів одиниць об'єкта | Передбачувана ємність |
| А | 7 | 2 | 14 |
| Б | 5 | 1 | 5 |
| В | 8 | 2 | 16 |
| Г | 15 | 2 | 30 |
| Д | 2 | 1 | 3 |
| Разом місткість ринку: | 68 | ||
Висновок: таким чином, місткість ринку дорівнює 68.
Параметрична сегментація ринку виробляється шляхом виділення параметрів продукту й оцінки ступеня важливості кожного параметрів продукту й оцінки ступеня важливості кожного параметра для кожного споживчого сегмента по п'ятибальній шкалі [11].
Параметрична сегментація ринку наведена в таблиці 6.3
Таблиця 7.3 - Параметрична сегментація ринку
| Параметри продукту | Оцінка споживачів | Ітогова оцінка | Питома вага, % | ||||
| А | Б | В | Г | Д | |||
| 1 Ціна | 4 | 4 | 5 | 5 | 5 | 23 | 15,71 |
| 2 Надійність | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 25 | 17,14 |
| 3 Точність | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 25 | 17,14 |
| 4 Простота використання | 5 | 4 | 5 | 5 | 4 | 23 | 15,71 |
| 5 Рівень сервісу | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 25 | 17,14 |
| 6 Швидкість роботи | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 25 | 17,14 |
| Разом: | 146 | ||||||
Як видно з таблиці, найбільш важливими параметрами на споживчому ринку є швидкість роботи й рівень сервісу.
7.3 Технічна підготовка НДР
Сітковий графік складається на обсяг робіт, виконуваний для розробки комплексу досліджень і документації, пов'язаної із цими дослідженнями. Для скорочення строку розробки й з метою ведення робіт паралельним методом можуть залучатися додаткові виконавці, крім посадового состава виконавців, передбаченого типовими нормами [11].
З метою визначення тривалості виконуваних робіт варто використати типові нормативи, питомі співвідношення окремих етапів і розділів робіт у загальній трудомісткості певної стадії розробки.
Визначимо тривалість розробки в нормо-годинах:
, (7.1)
де
- кількість
місяців, потрібна
для розробки
НДР, (
=5
міс.);
- кількість
робочих днів
у місяці, (
=22
дня);
- кількість
робочих годин
за день, (
=8
год.);
н-г.
Розрахуємо трудомісткість і тривалість кожного з етапів розробки й дані занесемо в таблицю 7.4
Таблиця 7.4 - Перелік робіт сіткового графіка НДР
| Номер роботи | Найменування роботи | Питома вага, % | Трудоміст-кість, н-г. | Кількість виконавців | Трива-лість, дн. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | Постановка завдань досліджень | 1 | 8,8 | 1 | 1 |
| 2 | Аналіз методів обліку швидкості потоків рідини та газів | 6 | 53 | 1 | 9 |
| 3 | Аналіз апаратних засобів обліку швидкості потоку | 7 | 62 | 2 | 6 |
| 4 | Аналіз та вивчення методів роботи з турбулентними течіями | 7 | 62 | 1 | 11 |
| 5 | Обирання приймача перетворювача вихрових коливань | 8 | 70 | 1 | 12 |
| 6 | Аналіз вихідних сигналів вихрових генераторів | 6 | 53 | 2 | 5 |
| 7 | Обчислювальні експерименти без урахування квадратичної залежності амплітуди від частоти | 8 | 70 | 2 | 6 |
| 8 | Обчислювальні експерименти з урахування квадратичної залежності амплітуди від частоти | 3 | 26 | 2 | 2 |
| 9 | Визначення кількості перетинів корисного сигналу з нульовим рівнем з допомогою методики для квантованого у часі сигналом | 5 | 44 | 1 | 8 |
| 10 | Очікуване число перетинів нуля для Гаусова процесу | 5 | 44 | 1 | 8 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 11 | Параметричний фільтр МА(1) | 5 | 44 | 2 | 4 |
| 12 | Експериментування з корисним сигналом з двома і більше гармоніками | 3 | 26 | 1 | 5 |
| 13 | Експериментування з корисним сигналом, що змінює частоту у часі | 3 | 26 | 1 | 5 |
| 14 | Комбінування алгоритму AR(1) з попередньою фільтрацією фільтром низьких частот | 5 | 44 | 2 | 4 |
| 15 | Перспективи подальших досліджень в області обробки даних від вихрових потоковимірювачів | 5 | 44 | 2 | 4 |
| 16 | Розгляд питань, пов'язаних з техніко-економічним обґрунтуванням НДР | 5 | 44 | 1 | 8 |
| 17 | Розгляд питань, пов'язаних з охороною праці й навколишнього середовища | 5 | 44 | 1 | 8 |
| 18 | Підготовка НДРС | 5 | 44 | 1 | 8 |
| 19 | Оформлення графічного матеріалу | 7 | 62 | 2 | 6 |
| 20 | Написання доповіді | 2 | 18 | 1 | 3 |
| 100 | 880 |
Тривалість і-того етапу розробки знайдемо по формулі:
, (7.2)
де
- трудомісткість
і-того етапу
дослідницької
розробки;
- коефіцієнт
узгодження,
що враховує
можливість
збільшення
трудомісткості
етапу (
=1,2);
z - кількість виконавців;
q - тривалість робочого дня (q =8 год.);
- коефіцієнт
виконання норм
часу (
);
- коефіцієнт
перекладу
робочих днів
у календарні
дні (
=0,72).
За даними таблиці 7.4 складемо сітковий графік НДР (рисунок 7.1)

Рисунок 7.1 - Сітковий графік НДР
Для розрахунку вихідних характеристик сіткового графіка може бути використана мова подій і мова робіт. Допускається також застосування спрощених методів розрахунку, розрахунок параметрів безпосередньо на сітковому графіку, за допомогою матриці ручного світла, алгоритму Форда й ін.
У випадку застосування мови робіт, розрахунок характеристик мережі здійснюється по наступних формулах [11]:
- ранній початок роботи:
, (7.3)
- раннє закінчення роботи:
, (7.4)
де
– тривалість
останньої
роботи;
пізніший початок роботи:
, (7.5)
де
–
самий довгий
шлях від першої
роботи до останнього;
–
раннє закінчення
роботи у зворотному
зв'язку;
- пізніше закінчення роботи:
, (7.6)
- повний резерв часу:
, (7.7)
- вільний резерв часу:
, (7.8)
де j - наступна робота;
i - дана робота.
Розрахункові дані, згідно з вищевказаними формулами, приведені в таблиці 7.5
Таблиця 7.5 - Розрахунок параметрів сіткового графіка НДР
| Номер роботи | Тривалість, дн. | Ранні строки | Пізні строки | Резерви часу | |||
|
|
|
|
|
|
|
||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 |
| 2 | 9 | 1 | 10 | 1 | 10 | 0 | 0 |
| 3 | 6 | 10 | 16 | 10 | 16 | 0 | 0 |
| 4 | 11 | 16 | 27 | 23 | 34 | 6 | 6 |
| 5 | 12 | 16 | 28 | 16 | 28 | 0 | 0 |
| 6 | 5 | 28 | 33 | 29 | 34 | 0 | 0 |
| 7 | 6 | 28 | 34 | 28 | 34 | 1 | 1 |
| 8 | 2 | 28 | 30 |
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: | |||