Xreferat.com » Рефераты по информатике и программированию » Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки

Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки

неформальні еквіваленти:

відношення – таблиця;

атрибут – стовпчик або поле;

кортеж – запис або рядок.

Таким чином, ступінь відношення – це число колонок у таблиці, а кардинальне число – кількість рядків.

Для даного відношення завжди існує набір атрибутів, що однозначно ідентифікують кортеж. Такий набір атрибутів називається ключем.

Ключ повинний задовольняти наступним вимогам:

• повинний бути унікальним;

• повинний бути мінімальним, тобто видалення будь-якого атрибута з ключа веде до порушення унікальності.

На практиці як первинний ключ часто застосовують спеціальний числовий атрибут – автоінкрементне поле, значення якого може генеруватися тригером або спеціальними засобами, визначеними в механізмі СУБД.

Засновник реляційного підходу Дейт установив, що реляційна модель складається з трьох частин:

• структурної;

• маніпуляційної;

• цілісної.

У структурній частині моделі фіксуються відношення, як єдина структура даних, використовувана в реляційної моделі

У маніпуляційній частині фіксуються два базових механізми маніпулювання реляційними базами – реляційна алгебра і реляційне числення.

Під цілісною частиною розуміють якийсь механізм забезпечення цілісності даних. Цілісна частина укладає в собі дві основних вимоги цілісності реляційних баз даних – цілісність сутностей і цілісність по посиланнях[4].

Вимога цілісності сутностей полягає в тому, що будь-який кортеж будь-якого відношення повинний бути відмінним від будь-якого іншого кортежу цього відношення, тобто іншими словами, будь-яке відношення повинне мати первинний ключ. Ця вимога повинна виконуватися, якщо виконуються базові властивості відносин.

Вимога цілісності по посиланнях полягає в тому, що для кожного значення зовнішнього ключа, що з'являється у відношенні, що посилається, у відношенні, на якому веде посилання, повинний найтися кортеж з таким же значенням первинного ключа, або значення зовнішнього ключа повинне бути невизначеним (тобто ні на що не вказувати).

Описані в даному пункті основні поняття не відносяться до якої-небудь конкретної реалізації бази даних, а є загальними для них усіх. Таким чином, ці поняття є основою визначеної загальної моделі, що називається реляційною моделлю даних.

На підставі моделі даних складемо словник даних. Словник даних – це система, в якій зберігаються відомості про об'єкти, їх атрибути, про значення і формати представлення даних. Опишемо призначення і властивості полів реляційної таблиці «товари».

Найменування товару. Служить первинним ключем, по якому можна дістати доступ до будь-якого рядка таблиці. Тип даних – строковий (Character), довжина – 20 символів. Ширина поля – 20 символів. Можливі значення – назви товарів, що мають відношення до офісу.

Ціна одиниці товару. Зберігає ціну певного виду товарів. Тип даних – грошовий (Currency) точністю до 2 знаків після коми. Ширина поля – 7 символів. Можливі значення обмежені шириною поля.

Кількість одиниць товару. Зберігає число одиниць товару, що знаходяться в даний момент на складі. Тип даних – цілий (Integer). Ширина поля – 4 символи. Можливі значення обмежені шириною поля.

Одиниця вимірювання. Зберігає назву одиниці вимірювання товару. Тип даних – строковий (Character), довжина – 15 символів. Ширина поля – 15 символів. Можливі значення – відповідно до першого поля таблиці.

Дата надходження. Зберігає число, місяць і рік надходження товару. Тип даних – вираз дати (Date). Ширина поля – 8 символів. Можливі значення записуються у форматі: мм/дд/гггг, де мм – номер місяця (01..12), дд – день (01..31), гггг – номер року.

Фірмавиробник. Зберігає назву фірми виробника товару. Тип даних – строковий (Character), довжина – 20 символів. Ширина поля – 20 символів. Можливі значення – різні’.

Постачальник. Зберігає номер партії завозу товару. Тип даних – строковий (Character), довжина – 11 символів. Ширина поля – 11 символів. Можливі значення не обмежені.

При проектуванні реляційної бази даних необхідно вирішити питання про найбільш ефективну структуру даних. Основні цілі які при цьому наслідуються:

забезпечення швидкого доступу до даних в таблицях

виключення непотрібне повторення даних, яке може стати причиною помилки при вводі і нераціонального використання дискового простору

забезпечення цілісність даних таким чином, щоб при зміні одних об’єктів автоматично відбувалися відповідні зміни в зв’язаних з ними об’єктами

Процес зменшення надлишковості інформації в базі даних називається нормалізацією. В теорії нормалізації баз даних розроблені досить формалізовані підходи до розбиття даних, які володіють складною структурою.

Теорія нормалізації оперує з п’ятьма нормальними формами таблиць. Ці форми призначені для зменшення надлишкової інформації від першої до п’ятої нормальної форми. Тому кожна наступна форма повинна задовольняти умовам попередньої і деяким додатковим умовам. При практичному проектуванні баз даних четверта і п’ята форми зазвичай не використовуються.

Перша нормальна форма таблиці

Таблиця в першій нормальній формі повинна задовольняти такі умови:

Таблиця не повинна мати записи що повторюються

В таблиці повинні бути відсутніми групи полів що повторюються

Рядки повинні бути невпорядковані

Стовпчики повинні бути не впорядковані

Для задоволення умови 1 кожна таблиця повинна мати унікальний індекс. Умова 2 поступає видалення груп що повторюються.

Друга нормальна форма таблиці

Про таблицю кажуть що вона знаходиться в другій нормальній формі, якщо:

Вона задовольняє вимогам першої нормальної форми

Любе не ключове поле однозначно ідентифікується повним набором ключових полів

З приведеного вище означення слідує, що поняття другої нормальної форми застосовуване тільки до таблиць, які мають складовий індекс.

Третя нормальна форма таблиці

Про таблицю кажуть, що вона знаходиться в третій нормальній формі, якщо вона задовольняє вимогам другої нормальної форми.

Жодне з не ключових полів таблиці не ідентифікується з допомогою іншого не ключового поля.

Зведення таблиці до третьої нормальної форми має на увазі розділення таблиці з ціллю розміщення в окрему таблицю (або декілька таблиць) стовпчиків, які не залежать від повного ключа. В результаті такого розбиття кожне з не ключових полів повинне стати незалежним від якого небуть іншого не ключового поля.

Структура бази містить 12 інформаційних об’єктів різних типів, що дає можливість відображати повну інформацію як про саму службу, так і про продукцію, яка реалізується.

Коди продукції та міститимуться в полі серійнийном в таблицях замовників та продукції;

Назва товару, що реалізується міститиметься в полі Товар, а ціна одиниці даного продукту (в гривнях) в полі ціна;

Назва підприємства чи установи, що виробляє продукцію міститься в полі Виробник таблиці замовників;

Кількість замовленої продукції(штук) відображена в полі кількпродаж;

Вище описані дані зручно вводяться та редагуються у відповідних формах. Крім того користувач може переглянути вже введені дані в загальному вигляді.

Середовище Microsoft Visual FoxPro 8.0 дає програмісту можливість виконувати поставлені завдання як самостійно, так і за допомогою великої кількості «помічників».

3.2 Створення таблиць


Дані в майбутню базу завантажуватимуться з 2 основних таблиць (Table1.dbf, Table2.dbf). Розглянемо структуру кожної з них.

Структура таблиці Table1.dbf


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Як видно з структура таблиці Table1.dbf має вигляд:


Ім’я поля

Тип даних

Ширина поля

Індекс

Знаків після коми

Значення поля

Товар Character 30 +
Назва товару
Виробник Character 20 +
Фірма виробник техніки
Параметри Character 10

Розміри або параметри техніки
Номер Numenic 3 +
Табельний номер
Кільктовар Numenic 2 + 2 Кількість товару
Ціна Numenic


Ціна техніки
Закупці на Numenic

2 Закупочна ціна техніки
Дата завозу
8 +
Дата завозу товару

Структура таблиці Table2.dbf

Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Як видно з структура таблиці Table2.dbf має вигляд:


Ім’я поля

Тип даних

Ширина поля

Індекс

Знаків після коми

Значення поля

Товар Character 30 +
Назва товару
Виробник Character 20 +
Фірма виробник техніки
Параметри Character 10

Розміри або параметри техніки
Номер Numenic 3 +
Табельний номер
Кільктовар Numenic 2 + 2 Кількість товару
Ціна Numenic


Ціна техніки
Закупці на Numenic

2 Закупочна ціна техніки
Дата завозу
8 +
Дата завозу товару

У Visual FoxPro7.0. вся інформація зберігається в базі даних, що складається з таблиць, відносин між таблицями, індексів, тригерів і збережених процедур. Кожна таблиця має унікальне ім'я і зберігається в окремому файлі, найменування якого збігається з ім'ям таблиці. Створений файл має розширення DBF.

Кожна створювана таблиця може мати зв'язані з нею індекси, використовувані для упорядкування даних і швидкого пошуку необхідних записів, причому одна таблиця може мати кілька індексів.

Для збереження значень полів типу Memo і General застосовуються окремі файли. Memo-полю чи таблиць містять текстову інформацію, а полючи типу General використовуються, як правило, для збереження двійкової інформації і даних інших додатків, що працюють у середовищі Windows.

У Visual FoxPro реалізовані тригери, що дозволяють централізовано обробляти події, що виникають при будь-яких змінах у базі даних. Також можна створювати збережені процедури, що є частиною бази даних і можуть використовуватися при описі таблиць, для перевірки введених даних, визначення значення за замовчуванням і т. п.

Надзвичайно зручним і корисним засобом доступу до бази даних є представлення даних. Представлення даних дозволяють поєднувати дані таблиць і відображати них у більш зручному виді. Ви можете вибрати тільки цікавлячі вас поля таблиць, об'єднати кілька полів в одне поле, обчислити підсумкові значення і задати нові імена полів таблиці. Як правило, кількість представлень у базі даних набагато перевершує кількість таблиць. В міру експлуатації бази даних їхня кількість безперервно росте. У багатьох інформаційних системах доступ до даних, включаючи перегляд, додавання і редагування, здійснюється тільки за допомогою представлень даних. Цей підхід дозволяє здійснити гнучке керування доступом до інформації. При використанні представлень для вибірки даних у формах, звітах, при створенні запитів і в програмах застосовуються ті ж правила, що і для таблиць. Редагування даних, включених у представлення, можливо тільки за певних умов. Наприклад, у тому випадку, якщо воно створено на основі тільки однієї таблиці.

Для відображення і редагування даних використовуються форми, звіти, запити і програми. При створенні форм, звітів і запитів застосовуються конструктори. Тому ці компоненти часто називають конструкторськими об'єктами. Форми і звіти є складеними об'єктами, тому що вони складаються з більш дрібних об'єктів (таких як полючи, кнопки, діаграми, рамки, OLE-компоненти і т. п.), що називаються об'єктами інтерфейсу.

Форми використовуються для перегляду або введення даних у таблиці. Дані можна вводити безпосередньо в таблиці, але використання форми є більш швидким і більш ефективним способом уведення. Форма містить деякі або всі поля таблиць, у які ви вводите інформацію. Для створення форм ви можете використовувати майстер створення форм або конструктор форм. Майстер форм містить цілий ряд шаблонів, що визначають співвідношення між таблицями, що поміщаються у форму, вид відображення даних і порядок розміщення полів. Для створення складних форм застосовується конструктор форм.

Звіти використовуються для печатки, що утримується в базі дані інформації. Прикладами звітів є прайс-лист товарів, список покупців, оборотна складська відомість. Як правило, звіти створюються в тому випадку, якщо інформацію необхідно передавати кому-небудь у друкованому виді. Для створення звітів у Visual FoxPro, як і для форм, використовуються майстер і конструктор звітів. За допомогою майстра звітів ви можете швидко створити власний звіт на основі наявних шаблонів. Застосування конструктора звітів дозволяє створювати звіти довільної складності, включаючи багаторівневе угруповання даних і розміщення полів, що обчислюються.

Запити є засобом вибірки даних з однієї або декількох таблиць. У Visual FoxPro для створення запиту ви можете використовувати як конструктор запитів, так і спеціалізована мова Structured Query Language (SQL). Результати виконання запиту можуть відображатися у формі, виводитися у виді звітів і діаграм або зберігатися в зазначеній вами таблиці.

Програми, написані мовою Visual FoxPro, є об’єктно-орієнтованими. За допомогою них ви обробляєте події у формі, створюєте об'єкти, здійснюєте різні обчислення, керуєте базою даних. Для зручності роботи ви можете об'єднати програми в бібліотеки.

Для створення форм у Visual FoxPro можна використовувати не тільки базові класи, але і створювати власні. Наприклад, ви можете визначити клас форм, у якому заданий визначений колір тла і стандартний набір кнопок для керування даними. Щоб стандартизувати розробку, корисно мати один або кілька користувацьких класів для кожного базового класу. Класи, створені в Visual FoxPro, зберігаються в бібліотеках класів.

Для об'єднання компонентів створюваного додатка використовується проект, у який включаються всі перераховані компоненти. Використання проекту спрощує розробку додатка і його супровід.

Кожен компонент зберігається в окремому файлі, причому імена файлів, що містять основні компоненти, ви задаєте самостійно, а найменування файлів, що містять об'єкти, зв'язані з таблицею, збігаються з ім'ям таблиці. У залежності від типу об'єкта, що утримується в ньому, Visual FoxPro автоматично привласнює кожному файлові розширення, що допомагає в ідентифікації об'єкта. [1]

При розробці системи всі форми продукції та замовників були зв’язані між собою по індексу. Усі елементи зв’язані з базою (відповідні поля при зміні записів завантажуються синхронно в усі поля).

Кнопки на формах автоматично пов’язані із записами. Розглянемо зокрема подію при натискуванні на кнопку «Наступний запис» форми table1. Як бачимо, виконується команда 1. buttonset1.cmdNext.click що присвоює елементам, які відображають інформацію, наступний запис (для кожного поля свій)


3.3 Складання програмних запитів до бази даних


Приступимо до програмної реалізації бази даних. Взагалі слід зазначити, що в Visual FoxPro існують 2 шляхи реалізації майже будь-якого завдання: візуальний і програмний. У першому випадку необхідні дії виконуються за допомогою команд меню самого FoxPro і спеціалізованих майстрів. У другому – за допомогою вбудованої мови програмування, успадкованого ще від ранніх версій. У всіх випадках ми користуватимемося другим способом, окрім самого створення бази даних. Річ у тому, що на першому етапі необхідно створити так званий проект Visual FoxPro, до складу якого надалі входитимуть всі без виключення використовувані нами компоненти. Для більшої наочності бажано створювати проект «вручну». Крім того, існують 2 види таблиць FoxPro: вільні і зв'язані, тобто що входять до складу баз даних. Наша таблиця відноситься до другого типа, тоді як команда CREATE TABLE створює вільну таблицю. З урахуванням цього, створення бази даних проведемо візуально, а вся решта маніпуляцій – програмно.


3.4 Пошук записів за допомогою циклів WHILE і SCAN


Для послідовного пошуку найпершого запису бази даних, що задовольняє заданій FOR-умові і до тих пір, поки дотримується WHILE-умова (якщо є), застосовується команда LOCATE. Для продовження пошуку, початого командою LOCATE, застосовується команда CONTINUE.

Реалізація ітераційних циклів, тобто циклів з наперед відомою умовою їх закінчення і невідомим числом повторів, виконується наступною інструкцією:

DO WHILE <условие>

<команды>

ENDDO

Для послідовного перегляду бази даних, пошуку всіх записів, що задовольняють умовам і виконання над знайденими записами яких-небудь операцій, служить команда SCAN.


SCAN [<границы>] [FOR <условие>]

<команды>

ENDSCAN


3.5 Формування звітів


Формування звітів для такого проекту є вкрай необхідним, адже саме в звітах виводиться повна інформація по проекту. Крім того звіти є можливість роздрукувати і тим самим завершити повний цикл розробки бази даних – від проектування до виведення кінцевої сукупної інформації.

Для створення звітів в середовищі розроблений дуже зручний майстер звітів. Спочатку він надає користувачу вибір: звіт з однієї таблиці чи декількох таблиць. Після цього користувач вибирає таблицю(таблиці), дані з якої відображатимуться у звіті. Після добавлень полів, які виведуться у звіті можна вибрати поле по якому сортуватимуться результати у звіті. Далі вибираємо бланк для звіту, вид сторінки звіту (книжна чи альбомна), індексовані поля. Після цього зберігши все раніше введене ми отримуємо файл звіту (розширення для файлів звітів – *.frx).

В даному проекті створимо два звіти по двох основних таблицях.

Перший звіт створимо по таблиці комп’ютерної техніки Table1.dbf.

Виберемо відповідну таблицю і добавимо поля, які відображатимуться в звіті.


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Вибираємо поле, по якому сортуватимуться всі дані в звіті (в нашому випадку це поле Товар)


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Вибираємо вид відображення звіту


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Вибираємо формат сторінки звіту (в нас – альбомна)


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Встановлюємо індексовані поля


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Після чого, зберігши і відкоригувавши деякі мітки в звіті отримуємо повністю придатний для друку документ


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки

Аналогічно формуємо звіти для продукції, що реалізується


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Робота з програмою


Головне меню складається з таких пунктів. Розглянемо детальніше кожен з пунктів і події, що він викликає.


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Пункт меню File – містить стандартний набор процедур відповідних цьому пункту.


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Пункт меню «Menu» відкриває наявні форму проекту, з яких користувач має доступ у всі розділи проекту. При натисканні даної кнопки виконується команда переходу до форми:

do form…

Іншим варіантом виконання цієї команди є комбінація клавіш Ctrl-M.

Пункт меню Servis – містить сервісні функції роботи з календарним планом, калькулятором та видаленням записів.


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Edit – застосовується для роботи не тільки з текстом, але й іншими об’єктами;


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


View – містить команду «Панель інструментів»

Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Tools – використання різноманітних інструментів;


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Program – використовується для роботи з програмою;


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Window – використовується для роботи з вікнами;


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Help – використовується для отримання допомоги;

Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Pro avtor – виводить вікно про автора програми;


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Exit – здійснює вихід у системне меню.

При запуску проекту запускається головне меню з якого користувач вибирає відповідний розділ проекту.


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Код програми program1.prg має вигляд:

Set date german

Menu1.mnx

Коди інших процедур наведені в додатку.

Для організації виведення та редагування даних будемо застосовувати форми та звіти. Для формування форм будемо використовувати майстри, що дозволить зекономити час та зменшити кількість помилок.

Форми будемо розробляти за допомогою майстрів форм, що дозволяє значно спростити роботу та виключити помилки.

Розробка форми за допомогою майстра включає в себе декілька кроків. Перш за все середовище FoxPro робить запит який тип форми створювати: на формі можна відображати дані з однієї таблиці, або з двох зв’язаних таблиць. Для форм, які відображаються дані з двох таблиць буде два кроки, щоб вказати таблиці з даними.


Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки


Далі майстер пропонує вибрати поле, за яким сортувати дані при виводі, також відображаються проіндексовані поля таблиці.

Залишилось змінити заголовки текстових полів, замінивши назви, згенеровані FoxPro на потрібні нам. Для всіх форм встановимо такі загальні властивості:

AutoCenter-true – при виведенні, форма буде знаходитись посередині екрана.

BorderStyle-1 (fixed size) забороняє зміну розміру форми.

MaxButton-false – робимо недоступною кнопку максимізації вікна.

Даний проект складається з 19 форм. Одні з них створені за допомогою майстра форм, а інші створені звичайним методом.

Розглянемо основні форми:

Форма 1.scx створена для перегляду, сортування та пошуку даних.

Форма була створена звичайним способом. сучасні та інтуїтивно зрозумілі користувачу.

Форма 1.scx створена для відображення наявних в базі даних товарів побутової техніки.

Форма Table1.scx являється формою, що служить для добавлення та зміни даних по продукції яку реалізує дана служба. Користувач в кожному новому записі може добавити інформацію про назву продукції, її код та ціну за одиницю продукції, вводити новий товар та редагувати існуючий.

Форма створена за допомогою майстра форм.

Форма Table1.scx служить для відображення бази даних наявної продукції, що реалізується.

Форма avtor.scx – це форма яка містить основну інформацію про автора програми.

Visual FoxPro складається з окремих компонентів, що використовуються для збереження інформації, її відображення і редагування.


Висновки


У курсовій роботі були розглянуті прийоми проектування і реалізації реляційних баз даних і таблиць в СУБД Visual FoxPro 6.0. Була спроектована структура реляційної таблиці, в неї були внесені дані за допомогою спеціальних запитів. Операції над даними таблиці були виконані програмним шляхом за допомогою створення автономних модулів *.prg, що входять до складу проекту Visual FoxPro.

Автоматизація та інформатизація торкнулася всіх сфер людської діяльності. Завдання покладені на автоматизацію – полегшення умов праці звичайних людей. Автоматизація баз даних значно полегшує роботу відповідних підрозділів, робить її швидшою, якіснішою та ефективнішою.

Відомі два підходи до організації інформаційних масивів: файлова організація та організація у вигляді бази даних. Файлова організація передбачає спеціалізацію та збереження інформації, орієнтованої, як правило, на одну прикладну задачу, та забезпечується прикладним програмістом. Така організація дозволяє досягнути високої швидкості обробки інформації, але характеризується рядом недоліків.

Характерна риса файлового підходу – вузька спеціалізація як обробних програм, так і файлів даних, що служить причиною великої надлишковості, тому що ті самі елементи даних зберігаються в різних системах. Оскільки керування здійснюється різними особами (групами осіб), відсутня можливість виявити порушення суперечливості збереженої інформації. Розроблені файли для спеціалізованих прикладних програм не можна використовувати для задоволення запитів користувачів, які перекривають дві і більше області. Крім того, файлова організація даних внаслідок відмінностей структури записів і форматів передання даних не забезпечує виконання багатьох інформаційних запитів навіть у тих випадках, коли всі необхідні елементи даних містяться в наявних файлах. Тому виникає необхідність відокремити дані від їхнього опису, визначити таку організацію збереження даних з обліком існуючих зв'язків між ними, яка б дозволила використовувати ці дані одночасно для багатьох застосувань. Вказані причини обумовили появу баз даних.

База даних може бути визначена як структурна сукупність даних, що підтримуються в активному стані та відображає властивості об'єктів зовнішнього (реального) світу. В базі даних містяться не тільки дані, але й описи даних, і тому інформація про форму зберігання вже не схована в сполученні «файл-програма», вона явним чином декларується в базі.

База даних орієнтована на інтегровані запити, а не на одну програму, як у випадку файлового підходу, і використовується для інформаційних потреб багатьох користувачів. В зв'язку з цим бази даних дозволяють в значній мірі скоротити надлишковість інформації. Перехід від структури БД до потрібної структури в програмі користувача відбувається автоматично за допомогою систем управління базами даних (СУБД).


Список використаної літератури


Попов А.А. Створення додатків для FoxPro 2.5/2.6 в DOS і WINDOWS. – М.: Видавництво «Калашников і До», 1997. – 660 с.: илл.

FoxPro. Language Refrence. – Microsoft Corp., 1994.

Пінтер Ліс. Розробка додатків в Microsoft FoxPro 2.5. – М.: ТОО Эдель, 1995.

Дейт К. Руководство по реляційній СУБД DB2. – М.: Фінанси і статистика, 1988.

Вейскас.Д, В26 Эффективная работа с Мicrosoft Access 97 – Спб: ЗАО «Издательство Питер», 1999. – 976 с.:ил.

Кауфельд. Дж, К45 FoxPro для «чайников». – К.: «Диалекика», 1995. – 264 с., ил.

Microsoft Excel для Windows 95. Шаг за шагом: Практ. ПособПер. с англ. – М: Издательство ЭКОМ, 1997. – 432 с.:ил.

Селиджтаун.М, В26 «FoxPro 2.5 Практическое пособие» – М: изд. «Москва-Пресс», 1994. – 296 с.:ил.; 3-е Издание.

Лемашко Е.В., Романчуков В.Г. Программирование в системе команд СУБД семейства Fox: учебное пособие / ГАУ, М., 1998.

Компьютерный практикум. Программирование в среде Турбо-Паскаль и СУБД типа Fox. Методические указания к выполнению курсового проекта. /Сост.: О.Н. Леонова, И.А. Несмеянов; ГАУ, М., 1998.

Антифеев Дм.Д. Современные средства построения корпоративных систем поддержки принятия управленческих решений «Терн», М., 2001

Рогач І. Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Нанч. посібник. – 2-ге вид.,

Савчук Т.О. Організація баз даних і знань. Вінниця: ВДТУ, 2000 р.

Кельдер Т.Л. Системи обробки економічної інформації. Курс лекцій. // Електронна версія – zsu.zp/lab/mathdep/mme/ІV/soeі/іndex.htm

Степанов Ю.Л. Разработка приложений баз данных для СУБД Sybase SQL Anywhere. Санкт-Петербургский филиал Военного университета ПВО. Электронная версия – cіtforum.elcat.kg/database/sql_any/іndex.shtml

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: